68199

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ОЛІЇ НАСІННЯ ВИНОГРАДУ В ЯКОСТІ РАНОЗАГОЮВАЛЬНОГО ЗАСОБУ

Автореферат

Химия и фармакология

Олія насіння винограду є діючою речовиною рослинного походження що має бути перспективною у складі препаратів для місцевого лікування ран у 2й та 3й фазах ранового процесу. Вищезазначене обумовлює актуальність вивчення фармакологічних властивостей олії насіння винограду з метою обґрунтування її практичного...

Украинкский

2014-09-19

389 KB

1 чел.

PAGE 1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Бакір Махер Назен

УДК: 615.276:615:322:615.451.1:616-003.9

616-003.9: 582.739:615.454.1

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ

ОЛІЇ НАСІННЯ ВИНОГРАДУ

В ЯКОСТІ РАНОЗАГОЮВАЛЬНОГО ЗАСОБУ

14.03.05 – фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі біологічної хімії Національного фармацевтичного університету МОЗ України, м. Харків.

Науковий керівник:  доктор біологічних наук, доцент

ЗАГАЙКО Андрій Леонідович,

Національний фармацевтичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри біологічної хімії, м. Харків

Офіційні опоненти:   доктор фармацевтичних наук, професор

ЛЯПУНОВ Микола Олександрович,

Державне підприємство «Державний науковий центр

лікарських засобів і медичної продукції»,

головний науковий співробітник лабораторії рідких і м’яких лікарських засобів і аерозолів, м. Харків

доктор медичних наук, професор

СТЕПАНЮК Георгій Іванович,

Вінницький національний медичний університет

імені М.І. Пирогова МОЗ України,

завідувач кафедри фармакології, м. Вінниця

Захист відбудеться “16”  червня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.03 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий  “       ”  травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор фармацевтичних наук, доцент                              Т.С. Сахарова  

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікування ран залишається однією з найважливіших проблем сучасної медицини. Механічні та термічні ураження шкіри є одними з найпоширеніших видів побутових та виробничих травм. Хворі, що мають гнійні рани різного походження, складають значну частину пацієнтів стаціонарів хірургічного профілю (Назаренко Г.И., 2002; Олекса А.П., 2006).

При лікуванні ран поряд з їх хірургічною обробкою і медикаментозною терапією, що виявляє системну дію, важливу роль відводять місцевому медикаментозному лікуванню (Кузин М.И., Костюченок Б.М., 1990). Цей спосіб застосування лікарських засобів дозволяє створити необхідну концентрацію лікарських речовин в осередку ураження та усунути побічні ефекти, що виникають при їх системній дії на організм хворого. Важливе значення в розробці тактики лікування ран та вибору лікарського засобу має правильна класифікація ран і діагностика фаз ранового процесу, який розділяють на 1-у фазу ранового процесу, що складається з двох послідовних періодів (судинних змін і очищення рани) (гнійно-некротична фаза); 2-у фазу регенерації (або репарації), утворення і дозрівання грануляційної тканини; 3-ю фазу реорганізації рубця і епітелізації. Ця схема єдина для загоєння ран будь-якого генезу і локалізації, що диктує єдину тактику їх лікування та вибір лікарських засобів, зокрема, при їх місцевому застосуванні (Даценко Б.М., 1996).

Препарати для місцевого лікування ран залежно від фази ранового процесу мають відповідати певним медико-біологічним вимогам. Наприклад, у 2-й та 3-й фазах ранового процесу слід застосовувати м’які лікарські засоби, що стимулюють або регулюють репаративні процеси, виявляють антимікробну дію, необхідну для профілактики гнійних ускладнень, та мають помірну або слабку осмотичну активність (Даценко Б.М., 1996). На теперішній час більшість препаратів для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу не відповідають сучасним вимогам та не забезпечують в повній мірі потреб практичної медицини (Перцев І.М., 2002; Насер Н.Р., 2006). Тобто, виникає необхідність пошуку нових лікарських засобів, які поєднували б високу ефективність, безпечність та доступність для широких верств населення (Туманов В.П., 2000). У зв’язку з цим перспективним напрямком у сучасній медицині і фармакології є розробка та вивчення лікарських засобів рослинного походження, що є безпечними та можуть виявляти багатоспрямовану дію на рановий процес (Вайс Р.Ф., 2004; Георгиевский В.П., 1999).

Олія насіння винограду є діючою речовиною рослинного походження, що має бути перспективною у складі препаратів для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу. Це обумовлено високим вмістом в її складі різних груп біологічно активних речовин, наявність яких дозволяє припустити широкий спектр біологічної активності, зокрема, репаративних та антиоксидантних властивостей (Бокшан Е.В., 2000). Вищезазначене обумовлює актуальність вивчення фармакологічних властивостей олії насіння винограду з метою обґрунтування її практичного використання в якості діючої речовини або лікарського препарату при місцевому лікуванні ран.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету з проблеми МОЗ України «Фармакологічні дослідження біологічно активних речовин і лікарських засобів синтетичного та природного походження, їх застосування в медичній практиці» (№ державної реєстрації 0103U000478).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи – експериментальне обґрунтування доцільності створення лікарського засобу з олією насіння винограду для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити гостру токсичність олії насіння винограду, а також можливі місцевоподразнювальні та алергізуючі властивості.

2. Вивчити протизапальні властивості олії насіння винограду та оцінити її вплив на ексудативний компонент запальної реакції.

3. Вивчити вплив олії насіння винограду на проникність судинної стінки.

4. Дослідити вплив олії насіння винограду на перебіг альтеративного запалення.

5. Вивчити ранозагоювальні (репаративні) властивості олії насіння винограду на різних експериментальних моделях з урахуванням характеру травми.

6. Вивчити антимікробні властивості олії насіння винограду.

7. Розробити склад лікарського препарату у формі крему з олією насіння винограду, протестувати деякі його фізико-хімічні властивості та дослідити специфічну фармакологічну активність.

Об’єкт дослідження – запальна реакція при рановому процесі.

Предмет дослідження протизапальна і ранозагоювальна активність олії насіння винограду та її лікарської форми.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи були використані фармакологічні, біохімічні, токсикологічні, фізико-хімічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено протизапальну, капілярозміцнюючу, ранозагоювальну та антимікробну дію нової діючої речовини олії насіння винограду, що була отримана за оригінальною технологією, розробленою співробітниками Національного інституту винограду і вина «Магарач» Національної академії аграрних наук України.

При вивченні специфічної активності вперше встановлено, що олія насіння винограду володіє виразними ранозагоювальними властивостями, що виявляються у пригніченні запальної реакції та вторинної деструкції тканин, стимуляції пластичних процесів та у прискоренні репарації. Показано, що олія насіння винограду не виявляє антимікробної активності. Встановлено, що олія насіння винограду за загальноприйнятою класифікацією К.К. Сидорова відноситься до класу «відносно нетоксичних речовин», як при нашкірному, так й при внутрішньошлунковому введенні, а також не чинить місцевоподразнювальної та алергізуючої дії.

Вперше розроблено комбінований лікарський препарат у формі гідрофільного крему, що містить олію насіння винограду та хлоргексидину біглюконат. За результатами експериментальних досліджень розроблений препарат Репарил Плюс крем відповідає медико-біологічним вимогам, що висуваються до лікарських засобів для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу; він виявляє репаративну дію, ефективну антимікробну (антибактеріальну та антифунгальну) дію, а також слабку осмотичну активність.

Наукова новизна роботи підтверджена патентом України на корисну модель № 46445 від 25.12.2009 р. «Лікувально-профілактичний та косметичний засіб з репаративною та протизапальною активністю».

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи є фрагментами доклінічного вивчення специфічної дії та нешкідливості нової діючої речовини олії насіння винограду, а також препарату Репарил Плюс крем, що містить олію насіння винограду та хлоргексидину біглюконат на гідрофільній кремовій основі. Отримані експериментальні дані обґрунтовують доцільність подальшого доклінічного і клінічного вивчення препарату Репарил Плюс крем з метою впровадження до медичної практики для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу.

Особистий внесок дисертанта. Дисертантом разом з науковим керівником сформульовані мета та завдання дослідження, вибрано методичні підходи, згідно з якими відібрано моделі та методи для виконання експериментальних досліджень. Особисто дисертантом проведено: інформаційно-патентний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та систематизація отриманих результатів, сформульовані висновки дисертації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведено результати власних експериментальних досліджень; він приймав участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, у написанні наукових праць та їх підготовці до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на XXVI науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ліки людині. Сучасні проблеми створення, дослідження та апробації лікарських засобів» (м. Харків, 2009) та XVII міжнародній конференції «Казантип-Эко-2009. Экология, энерго-ресурсосбережение, охрана окружающей среды и здоровье человека, утилизация отходов» (Щелкино, АР Крым, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт, з них 3 статті у фахових виданнях. Отримано патент України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення експериментальних даних, висновків та списку використаних джерел літератури. Робота викладена на 122 сторінках друкованого тексту, включає 11 рисунків та 23 таблиці. Перелік використаних джерел літератури містить 205 найменувань, з яких 151 кириличною, а 54 латинською графікою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Основним об’єктом дослідження обрана олія насіння винограду, що одержана за оригінальною технологією, розробленою співробітниками Національного інституту винограду і вина «Магарач» Національної академії аграрних наук. Як препарат порівняння використана обліпихова олія (Комунальне підприємство «Фармацевтична фабрика», м. Київ), що має подібний хімічний склад та показання до застосування, аналогічні до тих, що пропонуються для олії насіння винограду. Як об’єкти досліджень використовували препарат Репарил Плюс крем та препарат порівняння Бепантен Плюс крем (Bayer, Німеччина), що містить стимулятор репаративних процесів декспантенол та антисептик хлоргексидину гідрохлорид.

Експериментальні дослідження фармакологічної активності та нешкідливості олії насіння винограду виконано на 30 мишах, 182 щурах та 12 мурчаках, отриманих із розплідника ЦНДЛ НФаУ. Дослідження репаративної активності кремів проведено на 30 щурах. Усі тварини утримувалися на стандартному раціоні харчування віварію та у відповідності до санітарно-гігієнічних вимог (Кожем’якін Ю.М. та ін., 2002). Усі експериментальні дослідження проводили відповідно до «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах» (Україна, 2001), що узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985).

Гостру токсичність олії насіння винограду вивчали за методом Пастушенко Г.В. (1978) на мишах та щурах при одноразовому внутрішньошлунковому введенні. Вивчали також токсичний вплив олії насіння винограду на організм дослідних тварин при одноразовому нашкірному нанесенні (Яковлєва Л.В. та ін., 2008). Оцінку токсичності проводили за загальноприйнятою класифікацією Сидорова К.К. (1973). Досліди з вивчення можливої місцевоподразнювальної дії олії насіння винограду були проведені на мурчаках («Доклінічні дослідження лікарських засобів», 2001). Вивчення можливої алергізуючої дії олії насіння винограду проводили відповідно до методичних рекомендацій з доклінічного вивчення лікарських засобів, за допомогою методу нашкірних аплікацій («Доклінічні дослідження лікарських засобів», 2001).

Протизапальні властивості олії насіння винограду вивчали на моделях термічного запалення кінцівки у мишей та гострого асептичного ексудативного запалення стопи у щурів, викликаного дією таких флогогенних агентів, як карагенін та зимозан («Доклінічні дослідження лікарських засобів», 2001). Досліджуваний засіб застосовували нашкірно в дозі 0,01 мл/см2 (Яковлєва Л.В. та ін., 2008).

Вплив олії насіння винограду на судинну проникність вивчали на моделі підвищеної проникності судин черевної стінки у щурів (Голиков П.П., 1964).

Вплив олії насіння винограду на запалення з вираженим альтеративним компонентом вивчали на моделі асептичного запалення шкіри та підшкірної клітковини («Доклінічні дослідження лікарських засобів», 2001).

Репаративні властивості олії насіння винограду вивчали на моделі видавлених трафаретних ран у щурів («Доклінічні дослідження лікарських засобів», 2001). Висновок про вплив олії насіння винограду та препарату порівняння на перебіг ранового процесу робили, в першу чергу, за зменшенням площі ран. Також визначали кількість тварин (%) із ранами, що загоювалися. Виразність запальної реакції визначали за змінами показників периферійної крові: час згортання крові, вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та лейкоцитів, лейкоцитарна формула (Меньшиков В.В., 1987). При вивченні впливу олії насіння винограду та препарату порівняння на репаративні процеси у сироватці крові дослідних тварин визначали активність ферментів-маркерів цитолізу (АлАТ та АсАТ) (Камышников В.С., 2000). Для оцінки інтенсивності деструкції тканинних білків у сироватці крові піддослідних тварин визначали вміст сечовини (Строев Е.А., 1986).

Ранозагоювальну дію олії насіння винограду вивчали також на моделі опікової рани у щурів («Доклінічні дослідження лікарських засобів», 2001). Висновок про швидкість загоєння робили за зменшенням площі ран та реєстрували кількість тварин, у яких утворилися рубці. Для оцінки виразності цитодеструктивних процесів та інтенсивності катаболічних перетворень білків в організмі піддослідних тварин визначали активність АлАТ, АсАТ та рівень сечовини у сироватці крові (Камышников В.С., 2000). З метою оцінки виразності запального процесу та стану гемопоетичної системи визначали такі показники периферійної крові, як час згортання, вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та лейкоцитів, показники лейкоцитарної формули.

Репаративну активність олії насіння винограду вивчали також на моделі лінійних різаних ран (Кочнев О.С., 1991; Исаев В.А., 1994; Хаджай Я.И., 1983). Як критерій оцінки репаративної активності досліджуваних засобів застосовували міцність зростання країв рани. Перебіг пластичних процесів у організмі тварин на тлі застосування олії насіння винограду та препарату порівняння обліпихової олії оцінювали за концентрацією ДНК та РНК в гомогенаті шкірної рани (Спирин А.С., 1958).

Репаративну активність кремів досліджували на моделі площинних повношарових асептичних ран у щурів, що є поширеною при вивченні процесів репарації шкіри («Доклінічні дослідження лікарських засобів», 2001).

Враховуючи роль інфекційного чинника в патогенезі ранового процесу, було досліджено антимікробну дію олії насіння винограду та кремів. Для визначення антимікробної активності використано метод дифузії в щільні живильні середовища. Антимікробну дію кремів вивчали також методом серійних розведень. Як тест-мікроорганізми використовували Staphylococcus aureus АТСС 6538, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027, Candida аlbicans 885-653. Дослідження проводили на кафедрі мікробіології НФаУ.

Осмотичну активність кремів визначали в дослідах in vitro методом діалізу крізь напівпроникну целофанову мембрану за кинетикою абсорбції кремами води при температурі 25 оС. Дослідження проводили з 3 г крему.

рН кремів вимірювали потенціометрично рН-метром «744 pH Meter» фірми «Metrohm» (Швейцарія).

Усі експериментальні дані оброблені методами варіаційної статистики з застосуванням критерію Манна-Уітні. Розрахунки проводили за допомогою спеціальної програми Statistica 7,0 for Windows (Реброва О.Ю., 2006).

Результати досліджень та їх обговорення. 

За результатами експериментального вивчення гострої токсичності олії насіння винограду було встановлено, що ЛД50 цієї діючої речовини при одноразовому внутрішньошлунковому введенні перевищує 5000 мг/кг. Отримані дані дозволяють віднести досліджуваний засіб до класу «відносно нетоксичних речовин» за класифікацією К.К. Сидорова. Також було встановлено, що при одноразовому нашкірному нанесені в дозі 5000 мг/кг олія насіння винограду не надає токсичного впливу на організм дослідних тварин.

За допомогою тесту «кон’юнктивальна проба» були вивчені місцевоподразнювальні властивості. Отримані дані свідчать про відсутність іритативної дії при контакті зі слизовою оболонкою ока. Методом нашкірних аплікацій було встановлено, що олія насіння винограду не чинить алергізуючої дії.

За результатами експериментального дослідження антиексудативної дії на моделі термічного запалення кінцівок у мишей було встановлено, що олія насіння винограду виявляє виражені протизапальні властивості. Місцеве застосування олії насіння винограду супроводжувалося зменшенням маси ураженої кінцівки на 35,7 % в порівнянні з контролем, що в 1,4 разу перевищує ефект обліпихової олії (препарат порівняння), яка зменшує масу ураженої кінцівки тільки на 25,5 % (рис. 1). Тобто, олія насіння винограду має певну перевагу за виразністю протизапальної дії.

Рис. 1. Антиексудативна активність олії насіння винограду

Примітки: 1. * – розбіжність достовірна відносно інтактного контролю (р £ 0,05).

2. ** – розбіжність достовірна відносно контрольної патології (р £ 0,05).

Антиексудативну активність олії насіння винограду вивчали також на моделі гострого асептичного запалення стопи у щурів, викликаного флогогенним агентом карагеніном. Було встановлено, що в умовах карагенінового набряку олія насіння винограду виявляє помірний антиексудативний ефект (рис. 1). Протизапальна активність олії насіння винограду становить 25,6 %, що дозволяє зробити висновок про помірний пригнічуючий вплив досліджуваного засобу на циклооксигеназну систему. Препарат порівняння (обліпихова олія) зменшував виразність запальної реакції на 30,7 % та не виявив істотної переваги перед олією насіння винограду (рис. 1). 

За умов зимозанового запалення олія насіння винограду при місцевому застосуванні виявляє виразну протизапальну активність і зменшує об’єм ураженої кінцівки на 33,3 % протягом перших 30 хвилин, що вказує на антиліпооксигеназні властивості комплексу біологічно активних сполук, які входять до складу досліджуваного засобу (рис. 1). За виразністю протизапальної дії в умовах зимозанового запалення олія насіння винограду дещо перевищує ефект препарату порівняння (обліпихової олії), протизапальна дія якого складає 24,2 %.

Вплив олії насіння винограду на проникність судинної стінки вивчали на моделі підвищеної проникності судин черевної стінки у щурів, викликаної різними флогогенами. Було встановлено, що застосування олії насіння винограду призводило до значного уповільнення профарбовування папул від 42,9 % до 82,9 %. При застосуванні карагеніну в якості флогогену олія насіння винограду виявляла найвиразнішу здатність зменшувати проникність  судинної стінки: швидкість профарбовування папули зменшувалась на 82,9 %. В умовах порушення судинної проникності, спричиненого яєчним білком та гістаміном, швидкість профарбовування папул зменшувалася на 43,5 % та 42,9 % відповідно.

На моделі асептичного запалення шкіри і підшкірної клітковини у щурів, викликаного введенням оцтової кислоти, було вивчено вплив олії насіння винограду на перебіг запалення з вираженим альтеративним компонентом. Експериментально доведено, що процес загоєння ран у тварин, яких лікували олією насіння винограду та обліпиховою олією, відбувався помітно швидше, ніж в контрольній  групі. Так, у тварин, яких лікували олією насіння винограду, швидкість загоєння ран перевищувала значення даного показника у тварин контрольної групи у відповідні терміни дослідження в 2,5-2,9 разу (рис. 2). Препарат порівняння (обліпихова олія) виявляв подібний, але дещо менш виразний ефект. На 21-у добу швидкість загоєння ран у тварин, яких лікували олією насіння винограду, перевищувала відповідний показник у тварин другої дослідної групи в 1,5 разу. У деяких тварин, яких лікували олією насіння винограду, утворення рубців відзначали вже на 17-ту добу, їх частина серед загальної кількості при цьому складала 16,7 %. В той же час, у тварин другої дослідної групи процес рубцювання починався з 21-ї доби. На 21-у добу в 50 % тварин, яких лікували олією насіння винограду, спостерігалося утворення рубця, проти 33,3 %, серед тварин, яких лікували обліпиховою олією (рис. 2).

Рис. 2. Вплив олії насіння винограду та обліпихової олії на динаміку коефіцієнта швидкості загоєння (V) шкірних виразок, спричинених ін’єкцією оцтової кислоти

Примітки: див. рис. 1.

Повне загоєння ран у тварин обох дослідних груп відбувалося між 21-ю і 25-ю добою. Таким чином, отримані експериментальні дані свідчать, що процес загоєння ран при застосуванні обліпихової олії відбувався дещо повільніше, ніж під дією олії насіння винограду. Результати проведених досліджень вказують на високу ефективність олії насіння винограду в умовах альтеративного запалення. За виразністю протизапальної дії олія насіння винограду не поступається препарату порівняння (обліпихова олія) та дещо перевищує його ефект.

Результати дослідження ефективності ранозагоювальної дії олії насіння винограду на моделі видавлених трафаретних ран у щурів наведені на рис. 3.

Рис. 3. Вплив олії насіння винограду та олії обліпихи на динаміку коефіцієнта швидкості загоєння (V) видавлених трафаретних ран

Примітки: див. рис. 1.

Аналіз експериментальних досліджень, результати яких наведені на рис. 3, показав, що процес загоєння ран у тварин, яких лікували обліпиховою олією та олією насіння винограду, відбувався значно швидше, ніж у тварин в групі контрольної патології. Залежно від терміну дослідження швидкість загоєння ран у тварин, яких лікували олією насіння винограду, була в 2,3-3,1 разу вище, ніж у тварин в групі контрольної патології. У тварин, яких лікували обліпиховою олією, швидкість загоєння ран була швидша, ніж у тварин в групі контрольної патології відповідно в 1,9-2,5 разу. Повне загоєння ран у тварин, яких лікували олією насіння винограду та олією обліпихи, відбувалося між 13-ю та 17-ю добою, в той час як у тварин в групі контрольної патології повне загоєння ран відбувалося між 17-ю та 19-ю добою.

В таблиці 1 наведені біохімічні показники, що визначали у тварин протягом експерименту з вивчення ранозагоювальної дії на моделі трафаретних ран.

Таблиця 1

Вплив олії насіння винограду та обліпихової олії на динаміку деяких біохімічних показників у щурів (модель видавлених трафаретних ран) ( n = 8)

Умови досліду

Показники

АлАТ,

ммоль/г∙л

АсАТ,

ммоль/г∙л

Сечовина,

ммоль/л

Інтактний контроль

0,61±0,06

0,68±0,06

5,80±0,56

5 доба дослідження

Контрольна патологія

1,04±0,10*

1,08±0,15*

9,67±1,02*

Олія насіння винограду

0,92±0,07*

0,93±0,13*

8,21±0,35*/**

Обліпихова олія

0,93±0,11*

0,95±0,11*

8,10±0,51*/**

9 доба дослідження

Контрольна патологія

0,88±0,09*

0,98±0,09*

9,28±0,86*

Олія насіння винограду

0,73±0,10*/**

0,80±0,05*/**

7,48±0,54*/**

Обліпихова олія

0,75±0,09*/**

0,82±0,05*/**

7,43±0,65*/**

13 доба дослідження

Контрольна патологія

0,83±0,11*

0,77±0,08

7,82±0,56*

Олія насіння винограду

0,67±0,08

0,75±0,06

6,33±0,69**

Обліпихова олія

0,65±0,09

0,75±0,10

6,62±0,57**

Примітка: * – розбіжність достовірна відносно інтактного контролю, р ≤ 0,05;

** – розбіжність достовірна відносно контрольної патології, р ≤ 0,05.

 

Динаміка біохімічних показників, наведених в таблиці 1, демонструє, що застосування олії насіння винограду та обліпихової олії супроводжувалося зменшенням виразності цитодеструктивних процесів, про що свідчить зниження активності АлАТ і АсАТ, а також вмісту сечовини в сироватці крові дослідних тварин на дев’яту добу експерименту. На 13-ту добу експерименту спостерігалося зниження вмісту сечовини та повна нормалізація активності маркерних ферментів в сироватці крові дослідних тварин.

Таким чином, на моделі видавлених трафаретних ран у щурів було показано, що олія насіння винограду виявляє виразну ранозагоювальну дію. Разом з тим, суттєвих відмінностей між показниками, що характеризують процес загоєння ран у тварин, яких лікували олією насіння винограду і препаратом порівняння в умовах даної модельної патології не спостерігалося.

Експериментальні дані, які були отримані на моделі лінійних різаних ран, також свідчать про виразні репаративні властивості олії насіння винограду. Визначення міцності зрощення країв рани показало, що репаративна активність олії насіння винограду складає 48,1 %. За виразністю репаративної дії олія насіння винограду перевищує препарат порівняння (обліпихову олію), репаративна активність якої складає 32,1 %. Вивчення деяких біохімічних показників також свідчить про здатність олії насіння винограду прискорювати репаративні процеси: рівень ДНК і РНК в гомогенаті шкірної рани достовірно підвищувався (рис. 4). Аналогічні зміни біохімічних показників спостерігали також при застосуванні олії обліпихи (рис. 4).

Рис. 4. Вплив олії насіння винограду на рівень ДНК та РНК в гомогенаті шкірної рани на моделі лінійних різаних ран

Примітки: див. рис. 1.

Таким чином, отримані експериментальні дані свідчать про виразні репаративні властивості олії насіння винограду, її здатність стимулювати пластичні процеси у пошкодженій тканині та прискорювати регенерацію.

При дослідженні антимікробної дії олії насіння винограду було встановлено, що вона не виявляє антимікробної активності по відношенню до тест-мікрорганізмів: Staphylococcus aureus АТСС 6538, який є грампозитивним коком та факультативним анаеробом; грамнегативних паличок Escherichia coli АТСС 25922 і Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027, які є факультативним анаеробом та облігатним аеробом відповідно; дріжджеподібного гриба Candida аlbicans 885-653.

Відсутність у олії насіння винограду антимікробної дії є протипоказанням для її застосування як окремого лікарського препарату при місцевому лікуванні ран у 2-й та 3й фазах ранового процесу, оскільки виникає ризик гнійних ускладнень ран при утворенні та дозріванні грануляційної тканини, а також при їх епітелізації. Але наявність у олії насіння винограду ранозагоювальної та протизапальної активності дозволяє розглядати її як діючу речовину, що завдяки високої ефективності та доступності перспективна для включення до комбінованих препаратів для місцевого лікування ран у фазах регенерації та епітелізації.

З урахуванням вищезазначеного було розроблено комбінований лікарський препарат під умовною назвою Репарил Плюс крем, що містить 10,0 % олії насіння винограду та 3,88 % хлоргексидину біглюконат у вигляді 20 % розчину (0,5 % у перерахунку на хлоргексидин) на гідрофільній кремовій основі (емульсії типу м/в). Препарат має рН (5,0±0,5), що є прийнятним для шкіри та грануляційної тканини.

Як допоміжну речовину, що забезпечує осмотичну активність, до складу препарату Репарил Плюс крем було включено пропіленгліколь. За результатами дослідження осмотичної активності в дослідах in vitro (рис. 5) було обрано оптимальну концентрацію пропіленгліколю.

Рис. 5. Кінетика абсорбції води (при 25 С) кремом Бепантен Плюс (К) и кремом Репарил Плюс, що містить різні концентрації пропіленгліколю:

(1) – 0 %; (2) – 9 %; (3) – 20 %; (4) – 30 %; (5) – 40 %. По осі ординат – маса абсорбованої води (в процентах); по осі абсцис – час абсорбції (ч)

Як видно з даних, наведених на рис. 5, іноваційний препарат Бепантен Плюс крем виявляє слабку осмотичну активність, він пролонговано абсорбує до 40 % води. Препарат Репарил Плюс крем без пропіленгліколю абсорбує в 2 рази менше води (20 %). При цьому кінетика абсорбції води цим кремом відрізняється від такої у іноваційного препарату. Основна маса води (~ 85 %) абсорбується протягом 2-3 годин, тоді як препарат Бепантен Плюс крем абсорбує воду пролонговано протягом 8-10 годин.

Як видно з даних, наведених на рис. 5, зі збільшенням концентрації пропіленгліколю в препараті Репарил Плюс крем маса води, що абсорбується, збільшується. При концентрації пропіленгліколю 9 % маса води (43 %), що абсорбується, і кінетика абсорбції досліджуваного зразка крему та препарату Бепантен Плюс крем практично співпадають. У звязку з цим в якості осмотично активного компонента до складу препарату було включено пропіленгліколь в концентрації 9 %.

Результати порівняльного вивчення специфічної репаративної активності препаратів Репарил Плюс крем та Бепантен Плюс крем наведені на рис. 6.

 Рис. 6. Вплив препаратів Репарил Плюс крем та Бепантен Плюс крем на динаміку коефіцієнта швидкості загоєння (V) трафаретних ран у щурів

Примітки: див. рис. 1.

Результати порівняльного вивчення специфічної репаративної активності дозволяють зробити висновок, що препарат Репарил Плюс крем виявляє виразну репаративну дію, яка проявляється в підвищенні швидкості загоювання ран і скороченні термінів повного загоєння ранової поверхні. За динамікою і ступенем виразності репаративної дії розроблений препарат відповідає препарату порівняння Бепантен Плюс крем (рис. 6).

Результати вивчення антимікробної активності препаратів Репарил Плюс крем та Бепантен Плюс крем в дослідах in vitro наведені в табл. 2 та 3.

Результати дослідження антимікробної активності препарату Репарил Плюс крем показали, що препарат володіє ефективною антибактеріальною та антифунгальною дією. За спектром антимікробної дії досліджуваний препарат знаходиться на рівні іноваційного препарату Бепантен Плюс крем. Але при дослідженні методом дифузії в агар розроблений препарат характеризується більшими діаметрами зон затримки росту тест-штамів бактерій і дріжджеподібного гриба в порівнянні з препаратом Бепантен Плюс. Це зумовлено включенням до складу розробленого препарату хлоргексидину біглюконату, який в кремовій основі знаходиться в розчиненому стані, тоді як до складу препарату Бепантен Плюс введений хлоргексидину гідрохлорид у вигляді суспензії. Хоча ці солі знаходяться в препаратах в еквівалентній кількості в перерахунку на хлоргексидин, введення антимікробної речовини в препарат у вигляді розчину обумовлює більш виражену антимікробну активність.

Таблиця 2

Антибактеріальна активність препаратів

за методом дифузії в агар

Тест-

мікроорганізми

Діаметр зон затримки росту, мм

Репарил Плюс крем

Бепантен Плюс крем

S. aureus ATCC 6538

19,97±0,34*

18,18±0,28

E. coli АТСС 2592

19,48±0,08*

17,40±0,19

P. aeruginosa ATCC 9027

19,97±0,15*

17,32±0,31

C. albicans АТСС 885-653

15,48±0,13*

12,70±0,18

Примітки: * – розбіжність достовірна відносно препарату порівняння (р £ 0,05).

Таблиця 3

Антибактеріальна активність препаратів

за методом серійних розведень

Тест-

мікроорганизми

МІК, мкг/мл

(в перерахунку на хлоргексидин)

Репарил Плюс крем

Бепантен Плюс крем

S. aureus ATCC 6538

0,246

0,246

E. coli ATCC 25922

0,391

0,782

P. aeruginosa ATCC 9027

3,937

3,937

C. albicans АТСС 885-653

3,125

3,125

За результатами експериментальних досліджень розроблений препарат Репарил Плюс крем відповідає медико-біологічним вимогам, що висуваються до лікарських засобів для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу; препарат виявляє репаративну дію, ефективну антимікробну (антибактеріальну та антифунгальну) дію, а також володіє слабкою осмотичною активністю.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі, що визначається експериментальним обґрунтуванням доцільності та ефективності застосування як діючої речовини олії насіння винограду та комбінованого лікарського препарату у формі гідрофільного крему, що містить олію насіння винограду та хлоргексидину біглюконат, для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу.

1. Олія насіння винограду є нешкідливою субстанцією (ЛД50 при внутрішньошлунковому введенні та нашкірному нанесенні  перевищує 5000 мг/кг), яка відноситься до класу «відносно нетоксичні речовини» за класифікацією К.К. Сидорова, а також не чинить місцево-подразнювальної та сенсибілізуючої дії.

2. Олія насіння винограду виявляє виразну антиексудативну дію, яка обумовлена антагонізмом з медіаторами запалення. За виразністю протизапального ефекту олія насіння винограду достовірно перевершує ефект обліпихової олії на моделях запальних реакцій, викликаних дією термічного фактора та зимозану, але дещо поступається препарату порівняння при карагеніновому набряку.

3. Олія насіння винограду виявляє здатність значно зменшувати підвищену проникність судинної стінки, спричинену впливом різних флогогенів: гістаміном, білком і карагеніном.

4. Олія насіння винограду виявляє високу ефективність в умовах альтеративного запалення та перевищує за виразністю дії препарат порівняння обліпихову олію.

5. На моделі трафаретних та опікових ран у щурів олія насіння винограду при місцевому застосуванні виявляє виразну ранозагоювальну дію, що проявляється в прискоренні процесу загоєння ран в порівнянні з  контрольною патологією та зменшенні виразності цитодеструктивних процесів. На моделі лінійних різаних ран у щурів олія насіння винограду виявляє репаративну активність, обумовлену здатністю до стимуляції пластичних та проліферативних процесів в ушкодженій тканині. За виразністю ранозагоювального ефекту олія насіння винограду має перевагу перед обліпиховою олією (репаративна активність 48,1 % та 32,1 % відповідно).

6. Показано, що олія насіння винограду не виявляє антимікробної активності відносно грампозитивних, грамнегативних бактерій (Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa) та дріжджеподібних грибів (Candida аlbicans).

7. Розроблено комбінований лікарський препарат Репарил Плюс крем на основі емульсії типу м/в, що містить олію насіння винограду та хлоргексидину біглюконат. За результатами експериментальних досліджень розроблений препарат Репарил Плюс крем відповідає медико-біологічним вимогам, що висуваються до лікарських засобів для місцевого лікування ран у 2-й та 3й фазах ранового процесу; він виявляє виразну репаративну дію, ефективну антимікробну (антибактеріальну та антифунгальну) дію, а також слабку осмотичну активність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вороніна Л.М. Дослідження деяких фармакологічних властивостей олії з кісточок винограду / Л.М. Вороніна, А.Л. Загайко, Л.В. Галузінська, Бакір Махер Назен // Клінічна фармація. – 2009. – Т. 13, № 3. – С. 50-53. (Особисто дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

2. Загайко А.Л. Вивчення ранозагоювальної дії олії насіння винограду на моделі трафаретних ран / А.Л. Загайко, Бакір Махер Назен, Н.В. Шишкіна, О.В. Файзуллін // Медична хімія. – 2009. – Т. 11, № 4. – С. 155-157. (Особисто дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

3. Загайко А.Л. Порівняльний аналіз біологічної активності субстанцій, отриманих з винограду сорту „Каберне” / А.Л. Загайко, О.В. Файзуллін, Н.В. Шишкіна, Б.М. Назен, Л.М. Соловйова // Фармацевтичний часопис. – 2008. – № 4. – С. 94-97. (Особисто дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

4. Патент 46445 Україна, МПК А 61 К 36/00, А 61 К 31/00. Лікувально-  профілактичний та косметичний засіб з репаративною та протизапальною активністю / Л.М. Вороніна, А.Л. Загайко, Г.Б. Кравченко, Н.В. Шишкіна,  Л.В. Галузинська, С.В. Заїка, Ю.О. Огай, Л.М. Соловйова, Бакір Махер Назен; заявник та патентовласник Національний фармацевтичний університет. – № u 2009 05918; заявл. 09.06.2009 ; опубл. 25.12.2009. – Бюл. № 24. – С. 4 (Особисто дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

5. Вороніна Л.М. Ранозагоювальна активність олії насіння винограду культурного на моделі трафаретних ран / Л.М. Вороніна, А.Л. Загайко, Л.В. Галузинська, Бакір Махер Назен, С.В. Заїка // Ліки людині. Сучасні проблеми створення, дослідження та апробації лікарських засобів: Матеріали XXVI науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Харків: Вид-во НФаУ, 2009. – С. 171-175. (Особисто дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

АНОТАЦІЯ

бакір МАХер НаЗЕН. Експериментальне обґрунтування застосування олії насіння винограду в якості ранозагоювального засобу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Національний фармацевтичний університет, Харків, 2011.

Дисертація присвячена вивченню фармакологічних властивостей олії насіння винограду, а також розробці та дослідженню комбінованого препарату у формі крему, що містить олію насіння винограду та антисептик.

Встановлено, що олія насіння винограду чинить виразну протизапальну та репаративну дію. Показано, що олія насіння винограду належить до класу «відносно нетоксичних речовин» за класифікацією К.К. Сидорова, не виявляє місцевоподразнювальної та алергізуючої дії, а також не має антимікробної активності.

Розроблено комбінований препарат у формі гідрофільного крему, що містить олію насіння винограду та хлоргексидину біглюконат. За результатами досліджень розроблений препарат відповідає медико-біологічним вимогам, що висуваються до препаратів для місцевого лікування ран у 2-й та 3-й фазах ранового процесу; він виявляє репаративну дію, ефективну антибактеріальну та антифунгальну дію, а також слабку осмотичну активність.

Ключові слова: рановий процес, репаративна дія, протизапальна дія, антимікробна активність, олія насіння винограду, крем, нешкідливість.

АННОТАЦИЯ

бакИр МАХер НаЗЕН. Экспериментальное обоснование применения масла семян винограда в качестве ранозаживляющего средства. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05 – фармакология. – Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2011.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение актуальной научной задачи, которое заключается в экспериментальном обосновании целесообразности и эффективности применения в качестве действующего вещества масла семян винограда, а также комбинированного лекарственного препарата в форме гидрофильного крема, содержащего масло семян винограда и антисептик хлоргексидина биглюконат, для местного лечения ран во 2-й и 3-й фазах раневого процесса.

Впервые изучено противовоспалительное, капилляростабилизирующее, ранозаживляющее и антимикробное действие нового действующего вещества масла семян винограда, полученного по оригинальной технологии, разработанной сотрудниками Национального института винограда и вина «Магарач» Национальной академии аграрных наук.

Установлено, что масло семян винограда является безвредным веществом, которое относится к классу «относительно нетоксичных веществ» по классификации К.К. Сидорова. Масло семян винограда не оказывает местнораздражающего и сенсибилизирующего действия.

По результатам экспериментальных исследований показано, что масло семян винограда проявляет выраженное антиэкссудативное действие, которое обусловлено антагонизмом с медиаторами воспаления. По выраженности противовоспалительного эффекта масло семян винограда достоверно превосходит эффект облепихового масла на моделях воспалительных реакций, вызванных действием термического фактора и флогогенного агента зимозана, но несколько уступает препарату сравнения при каррагениновом отеке.

Масло семян винограда обладает способностью значительно уменьшать проницаемость сосудистой стенки, что было подтверждено на модели повышенной проницаемости сосудов брюшной стенки у крыс, вызванной разными флогогенными агентами: гистамином, белком и каррагенином.

В условиях альтеративного воспаления, вызванного инъекцией уксусной кислоты, масло семян винограда проявляет высокую эффективность и превышает по выраженности действия препарат сравнения облепиховое масло.

На модели трафаретных и ожоговых ран у крыс установлено, что масло семян винограда при местном применении оказывает выраженное ранозаживляющее действие, что проявляется в ускорении процесса заживления ран по сравнению с  контрольной патологией и в уменьшении выраженности цитодеструктивных процессов, о чем свидетельствует снижение активности АлАТ и АсАТ, а также содержания мочевины в сыворотке крови опытных животных. На модели линейных резаных ран у крыс показано, что масло семян винограда проявляет репаративную активность, обусловленную способностью к стимуляции пластических и пролиферативных процессов в поврежденной ткани (содержание ДНК и РНК соответственно на 20 % и 12 % больше сравнительно с контрольной патологией). По выраженности ранозаживляющего эффекта масло семян винограда имеет преимущество перед облепиховым маслом (репаративная активность 48,1 % и 32,1 % соответственно).

Экспериментально установлено, что масло семян винограда не проявляет антимикробной активности в отношении граммположительных и грамотрицательных бактерий (Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa) и дрожжеподобных грибов (Candida аlbicans), что обусловливает необходимость разработки с этим действующим веществом комбинированного препарата с антисептиком в форме гидрофильного крема.

На основании физико-химических, биофармацевтических и микробиологических исследований разработан комбинированный лекарственный препарат Репарил Плюс крем на основе эмульсии типа м/в, содержащий масло семян винограда и хлоргексидина биглюконат. По результатам экспериментальных исследований разработанный препарат Репарил Плюс крем соответствует медико-биологическим требованиям, предъявляемым к лекарственным средствам для местного лечения ран во 2-й и 3-й фазах раневого процесса; он оказывает выраженное репаративное действие, эффективное антимикробное (антибактериальное и антифунгальное) действие, а также проявляет слабую осмотическую активность.

Полученные экспериментальные данные свидетельствуют о целесообразности дальнейшего доклинического и клинического изучения препарата Репарил Плюс крем с целью внедрения в медицинскую практику для местного лечения ран во 2-й и 3-й фазах раневого процесса.

Ключевые слова: раневой процесс, репаративное действие, противовоспалительное действие, антимикробная активность, масло семян винограда, крем, безвредность.

SUMMARY

BAKIR MAHER NAZEN. Experimental justification of grape seed oil usage as wound-healing remedy – Manuscript.

The thesis for the scientific degree of candidate of pharmacological science in speciality 14.03.05 – pharmacology. – National University of Pharmacy, Kharkiv, 2011.

The dissertation work is devoted to investigation of grape seed oil pharmacological properties and development and research of the combined preparation in the form of cream with grape seed oil and antiseptic.

It was determined, that grape seed oil possesses strong anti-inflammatory and reparative activity. It was shown, that grape seed oil is practically nontoxic substance, it does not cause local irritative effect and allergic reaction and also not have antimicrobial activity.

The combined preparation is developed in the form of hydrophilic cream, contains grape seed oil and chlorhexidine digluconate. As a result of investigations the developed medicinal product conforms to the medico-biological requirements to preparations for topical treatment of wounds in 2nd and 3th phases of wound process; it possesses reparative action, effective antibacterial and antifungal action, and also moderate osmotic activity.

Key words: wound process, reparative action, anti-inflammatory action, antimicrobial activity, grape seed oil, cream, harmlessness.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1101. Операционная система Windows 98 Second Edition (9X) 40 KB
  На этой лабораторной работе Вы установите операционную систему Windows 98 Second Edition, научитесь основным программам обслуживания, работе с реестром и методам восстановления реестра. Воспользуйтесь ранее установленной виртуальной машиной с операционной системой DOS. Укажите в настройках виртуальной машины CD - ISO образ и выберите местонахождение образа.
1102. Операционные системы Windows 2003 Server и Windows XP Professional 223.5 KB
  Вы научитесь устанавливать операционную систему Windows XP Professional, создавать и работать с консолями, настраивать и пользоваться удаленным подключением к рабочему столу. Вы также настроите компьютер для работы под управлением Windows Server 2003.
1103. Операционные системы UNIX на примере реализации Kubuntu 52 KB
  Запуск операционной системы Kubuntu Desktop 6 (Portable). Навигация в linux. Создание и модификация пользователей и групп. Установка и удаление программ на примере пакета webmin. Просмотр системной информации. Манипулирование владельцами файлов и директорий.
1104. Организация рабочей среды пользователя 2.95 MB
  Посмотрите, какие существуют варианты настройки меню Пуск и Панели задач. Создать локальную группу созданных пользователей. Проделать это двумя способами: через окно свойств группы и окно свойств пользователя. Демонстрация работоспособности основных команд встроенного интерпретатора команд системы. Для одного из пользователей сделать сценарий входа.
1105. Вивчення технології роботи з СУБД Access 1.19 MB
  Для роботи з Access на локальному комп'ютері користувача має бути встановлена операційна система Windows 95 (98, NT) і СУБД Access. Щоб почати роботи з СУБД Access, необхідно після завантаження операційної системи запустити Access.
1106. Преобразователи электрических сигналов на операционных усилителях 787 KB
  Исследование следующих схем на ОУ: сумматор, схема сложения-вычитания, интегратор, дифференциатор, а также логарифмический усилитель с n–р–n-транзистором, включенным в цепь ООС ОУ.
1107. Методы и приборы контроля качества и диагностики состояния объектов 620 KB
  Поверка аналоговых электроизмерительных средств. Расширение пределов измерения аналоговых электроизмерительных приборов. Измерение активных и реактивных сопротивлений косвенным методом. Измерение напряжений и токов при помощи электронного осциллографа.
1108. Общие сведения о полупроводниках 52.5 KB
  Модель атома. Энергетическая диаграмма полупроводника. Энергетические диаграммы полупроводников. Элементы, IV группа таблицы Менделеева германий (Ge), кремний (Si).
1109. Контактные явления в полупроводниках 272 KB
  Свойства контактов полученных из полупроводниковых материалов. Структура простейшего контакта, p-n перехода. Прямое напряжение на переходе. Контакт металл-полупроводник.