68206

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Майбутні економісти потребують не тільки широкої загальної освіти а й розвинених лідерських якостей оскільки ця професія пов’язана з роботою у команді прийняттям рішень на основі аналізу ситуації умінням нести відповідальність за наслідки рішень ефективною організацією роботи не лише однієї...

Украинкский

2014-09-19

247 KB

7 чел.

23

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта)

БАБКОВА-ПИЛИПЕНКО Наталя Павлівна

УДК 37.035:316.46

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Ялта – 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член НАПН України

ГЛУЗМАН Олександр Володимирович,

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта),

ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

РОМАНОВСЬКИЙ Олександр Олексійович,

Українсько-американський гуманітарний

інститут „Вісконсінський міжнародний університет

(США) в Україні”, ректор;

кандидат педагогічних наук

КУЛІШ Ольга Ігорівна,

філія Московського державного університету

імені М. Ломоносова (м. Севастополь),

старший викладач кафедри психології.

Захист відбудеться „25” травня 2011 року о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2).

Автореферат розіслано „22” квітня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Необхідність підвищення ефективності функціонування економічної системи в Україні зумовлює потребу суспільства у фахівцях економічного профілю. Перед вищою економічною освітою України стоїть завдання формування професіоналів, готових до майбутньої діяльності та всебічного саморозвитку. Вітчизняні вищі навчальні заклади економічного профілю мають забезпечити своїм випускникам такий рівень підготовки, який водночас дозволяв би їм продовжувати освіту в будь-якій країні Євросоюзу та сприяв би підвищенню конкурентоспроможності на європейському ринку праці. Майбутні економісти потребують не тільки широкої загальної освіти, а й розвинених лідерських якостей, оскільки ця професія пов’язана з роботою у команді, прийняттям рішень на основі аналізу ситуації, умінням нести відповідальність за наслідки рішень, ефективною організацією роботи не лише однієї особи, а й усього колективу. Зазначене знаходить відображення в державних документах, зокрема, у „Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір”, де наголошується необхідність приведення змісту соціально-гуманітарної підготовки студентів до вимог інформаційно-технологічного суспільства та змін, що відбуваються у соціально-економічній сфері; у Державній національній програмі „Освіта” („Україна ХХI століття”), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХI столітті та в Указі Президента України „Про Програму роботи з обдарованою молоддю”.

Професійна підготовка майбутніх фахівців у вищій школі є предметом численних наукових досліджень, що охоплюють різноманітні аспекти, зокрема: сучасна філософія вищої освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень), проблеми професійної освіти, дидактики та методики навчання у вищій школі (А. Алексюк, Н. Ничкало, О. Романовський, С. Сисоєва), питання університетської підготовки (І. Бех, О. Глузман, О. Долженко, О. Мещанінов). Проблеми вдосконалення фахової економічної освіти розглянуто в роботах Н. Баловсяк, М. Вачевського, Л. Дибкової, Є. Іванченко, М. Левочко, О. Куліш, Л. Пуханової, Г. Чаплицької. Питання формування та розвитку особистості досліджувалось Б. Ананьєвим, Л. Божович, Л. Виготським, Г. Костюком, О. Леонтьєвим, С. Рубінштейном. Принципове значення в контексті означеної проблеми мають наукові праці, в яких вивчалося поняття лідерства та лідерських якостей (І. Волков, А. Єршов, Н. Жеребова, Д. Максвел, А. Менегетті, М. Мескон, Г. Осовська, Б. Паригін, Р. Стогділл). Усі вище названі наукові праці слугували теоретичною основою дослідження формування лідерських якостей майбутніх економістів. Але не зважаючи на увагу вчених до проблеми лідерства, питання формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки не стало об’єктом окремого дослідження. Залишається невизначеною структура лідерських якостей майбутніх економістів, не з’ясовано особливості їхнього формування, не розроблено та не обґрунтовано методику формування лідерських якостей економістів у процесі професійної підготовки. Зазначене дозволяє стверджувати, що існують суперечності між: потребою формування лідерських якостей майбутніх економістів і недостатньою роботою вищих навчальних закладів у цьому напрямі; гострою необхідністю використання у професійній підготовці майбутніх економістів ідей і теорій щодо формування лідерських якостей та відсутністю розробленої методики їх формування.

Актуальність проблеми, її соціальна значущість, недостатня теоретична та практична розробленість і необхідність пошуку шляхів розв’язання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: „Формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах наукової теми „Створення інновайійних структур, формування інноваційного напряму бізнес-процесів у системі регуляторної, кадрової та фінансової політики держави” (державний реєстраційний номер 0107U001584), яка входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Тему дослідження затверджено вченою радою Чорноморського державного університету імені Петра Могили (протокол № 4 (57) від 27.12.2007 року) та погоджено рішенням Ради з координації наукових досліджень НАПН України (протокол № 1 від 29.01.2008 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

  1.   дослідити стан розробленості проблеми формування лідерських якостей особистості у вітчизняній і зарубіжній літературі й уточнити поняття „лідер”, „лідерство”, „лідерські якості”, обґрунтувати сутність і структуру поняття „лідерські якості майбутніх економістів”;
  2.  з’ясувати структурні компоненти теоретичної моделі формування лідерських якостей майбутніх економістів;
  3.  виявити особливості професійної підготовки економістів;
  4.  визначити критерії, показники та рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів;
  5.  провести педагогічний експеримент із метою перевірки ефективності методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх економістів.

Предмет дослідження – методика формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

Методологічною основою дослідження виступили особливості процесу розвитку лідерства, концептуальні положення психології та педагогіки про роль діяльності в організації професійної підготовки студентів, формуванні особистості майбутнього економіста; закономірності організації і функціонування навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі; принципи психологічної та педагогічної діагностики, єдності кількісного та якісного аналізу. Загальна методологія дослідження базується на фундаментальних філософських положеннях про роль освіти в розвитку суспільства, положеннях про взаємозв’язок усіх елементів системи вищої освіти, розумінні значущості якісної підготовки сучасного фахівця економічної сфери. Вихідні концептуальні положення ґрунтуються на засадах закону України „Про освіту”, Державній національній програмі „Освіта” („Україна ХХІ століття”), закону „Про вищу освіту”.

Теоретичними основами дослідження становлять концептуальні положення про сучасну філософію вищої освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень), проблеми професійної освіти, дидактики та методики навчання у вищій школі (А. Алексюк, Н. Ничкало, О. Романовський, С. Сисоєва), питання університетської підготовки (І. Бех, О. Глузман, О. Долженко, О. Мещанінов); аспекти підготовки економістів (Н. Баловсяк, М. Вачевський, Л. Дибкова, Є. Іванченко, О. Куліш, М. Левочко, Л. Пуханова, Г. Чаплицька); наукові розробки щодо формування та розвитку особистості (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); роботи, де розкриваються питання природи та специфіки лідерства, його типології й особливостей (І. Волков, А. Єршов, Н. Жеребова, Д. Максвел, А. Менегетті, М. Мескон, Г. Осовська, Б. Паригін, Р. Стогділл). Усі вище названі наукові праці слугували теоретичною основою дослідження формування лідерських якостей майбутніх економістів.

Для реалізації поставленої мети та завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичні  аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури та передового педагогічного досвіду для визначення основ дослідження, здійснення історико-педагогічного аналізу проблеми (1.1); метод системного аналізу для обґрунтування принципів формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки (1.2; 1.3); метод теоретичного моделювання для визначення структури, змісту й особливостей моделі формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки (1.4); емпіричні  педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, метод вивчення документації, звітів зі студентської практики для вивчення стану та перспектив формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки (2.1; 2.2); статистичні  методи математичної статистики для підтвердження достовірності результатів експериментального дослідження (2.3).

Експериментальною базою дослідження виступили Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини вищого навчального закладу „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, Миколаївський державний аграрний університет, Макіївський економіко-гуманітарний інститут. В експериментальній роботі взяли участь 420 студентів спеціальностей: 6.030509 „Облік і аудит”, 6.030508 „Фінанси і кредит”, 6.030503 „Міжнародна економіка”, 6.030504 „Економіка підприємства”, 6.030507 „Маркетинг”, 24 викладача вищих навчальних закладів та 8 незалежних експертів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично розроблено й експериментально перевірено модель формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки; визначено структурні компоненти лідерських якостей економістів (індивідуально-психологічний, комунікативно-креативний, організаторсько-діловий і соціально-груповий); виявлено критерії (мотиваційний, професійний, соціокультурний, комунікативний та оціночний) і показники сформованості лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки та охарактеризовано їх рівні (високий, середній, задовільний, низький); удосконалено сутність понять „лідер”, „лідерство”, „лідерські якості” та „лідерські якості економістів” у контексті професійної підготовки; подальшого розвитку набула професійна підготовка майбутніх економістів у вищому навчальному закладі.

Практичне значення полягає в експериментальній перевірці моделі та методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки; впровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів спецкурсу „Сучасний лідер”, а також його навчально-методичного забезпечення. Основні положення результатів дисертації можуть бути використані для подальшого вдосконалення теорії та практики професійної освіти, зокрема, підготовки майбутніх фахівців економічної сфери, при підвищенні кваліфікації та перепідготовці кадрів, у самоосвітній діяльності майбутніх економістів.

Результати дослідження впроваджено у процес професійної підготовки студентів Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини вищого навчального закладу „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна” (акт про впровадження № 91 від 20.12.2010 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 87 від 08.11.2010 р.), Першого українського морського інституту (м. Сімферополь) (акт про впровадження № 126 від 20.10.2010 р.), Макіївського економіко-гуманітарного інституту (акт про впровадження № 94 від 25.05.2010 р.), Миколаївського державного аграрного університету (акт про впровадження № 12 від 19.04.2010 р.), Чорноморського державного університету імені Петра Могили (акт про впровадження № 216 від 16.02.2010 р.).

Достовірність і обґрунтування результатів дослідження забезпечено загальнометодологічним обґрунтуванням його вихідних положень; використанням діагностичного інструментарію; експериментальною перевіркою запропонованої методики; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням наукового пошуку, використаним на кожному етапі дослідження, якісним і кількісним аналізом експерементальних даних, результативністю творчої роботи за запропонованою методикою.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження представлено на науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах і форумах різних рівнів: міжнародних: „Ольвійський форум: стратегії України в геополітичному просторі” (Ялта, 20082010),  „Образовательные стратегии XXI века” (Севастополь, 2009), „International exchange as the way to cooperation” (Лондон, Велика Британія, 2009), „Соціокультурний розвиток Причорномор’я: університетська автономія” (Миколаїв, 2009), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 20082010), „Міжнародне співробітництво та університетська освіта” (Миколаїв, 2008), „Інноваційні технології у вищій юридичній освіті” (Київ, 2005), „Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства” (Київ, 2003), „Дні науки Національного університету „Києво-Могилянська Академія” (Київ, 2001), всеукраїнських: „Україна: людина, суспільство, природа” (Київ, 2006), „Глобалізація як джерело конкуренції, конфліктів та можливостей” (м. Очаків, 2003); щорічних науково-методичних: „Могилянські читання” (Миколаїв, 20012010). Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на засіданнях кафедр економічної теорії та міжнародної економіки; економіки підприємства; кафедри фінансів, обліку і аудиту та наукових і методичних семінарів кафедри англійської мови Чорноморського державного університету імені Петра Могили (20062010) кафедри педагогіки та управління навчальними закладами Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (20082010).

Публікації. Резльтати дослідження викладено в 15 одноосібних публікаціях, із яких 12 – наукових статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України та 3 – у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій.

Структура роботи: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (302 найменувань, із них 26 – англійською мовою). Загальний обсяг роботи 242 сторінка, із них 171 сторінка основного тексту. Робота містить 34 таблиці, 21 рисунок, що займають 29 самостійних сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи та наукову новизну дослідження, розкрито практичну значущість одержаних результатів, подано відомості щодо апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структури роботи.

У першому розділі дисертації – „Теоретичні засади формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки” – уточнено поняття „лідерство”, „лідер”, „лідерські якості”; обґрунтовано структурні компоненти поняття „лідерські якості економістів”; визначено сутність професійної підготовки майбутніх економістів, розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

Аналіз наукових джерел щодо проблематики дослідження засвідчив, що питання лідерства, лідерів і лідерських якостей вивчалось ще з античних часів. Вітчизняні та зарубіжні вчені досліджували мотиви виникнення лідерства (І. Волков, А. Менегетті, В. М’ясищев, Б. Паригін), поняття „лідер” із позиції структури особистісних якостей (Н. Жеребова, М. Мескон, Р. Сміт, Р. Стогділл), вплив групи на розвиток лідерських якостей особистості (С. Кові, Д. Максвел, Н. Тичи, Г. Толбі). Учені ХХ–ХХІ століття аналізували поняття лідерських якостей у контексті професійної діяльності особистості (З. Багірова, Б. Басс, А. Єршов К. Лемінг, Л. Ломова, Н. Мараховська, Н. Семченко, Т. Шевченко, Л. Шигапова, В. Ягоднікова). У досліджені уточнено зміст поняття „лідерство”, під яким розуміємо соціальний процес взаємодії керівника та групи, спрямований на досягнення загальної мети. На основі праць науковців узагальнено зміст поняття „лідер”, що втілює такі риси, якості та вміння, за допомогою яких здійснюється вплив на групу шляхом спонукання, примусу або іншого заохочення. Структура лідерських якостей особистості зумовлена особливостями її професійної діяльності (А. Вестер, Н. Євладова, Е. Романова, Д. Твін). Специфіка роботи економіста (менеджера, управлінця, керівника підрозділу) розглядається як сукупність економічно спрямованих видів діяльності, пов’язаних із плануванням, організацією, управлінням, оцінюванням роботи, взаємодією та мотивацію членів команди. Враховуючи специфіку майбутньої професійної діяльності, розроблено структуру лідерських якостей економістів, яка передбачає чотири компоненти (індивідуально-психологічний, комунікативно-креативний, організаторсько-діловий і соціально-груповий).

Професійна діяльність економіста вимагає виконання видів роботи, пов’язаних зі збором, аналізом інформації, її оцінкою, порівнянням та засвоєнням; постановкою цілей і завдань, плануванням і прийняттям рішень; власною мотивацією та стимулюванням членів команди, тому перший компонент лідерських якостей – індивідуально-психологічний – складається з вольових, аналітичних, мотиваційних якостей і когнітивних умінь. Робота економіста пов’язана із проведенням переговорів, бесід, презентацій, встановленням і розвитком взаємодії між персоналом і компаніями, налагоджування взаємовідносин, тому другий компонент лідерських якостей – комунікативно-креативний – складається з комунікативних і творчих якостей, рефлексійних умінь. У процесі професійної діяльності майбутні економісти виконуватимуть роботу, пов’язану з плануванням, пошуком ресурсів; організацією виробничого процесу; аналізом та удосконаленням результату, тому третій компонент лідерських якостей – професійно-діловий – складається з організаторських якостей і професійних умінь. Оскільки діяльність менеджерів (управлінців) відбувається у групі, то четвертий компонент лідерських якостей – соціально-груповий – включає адаптивні, контекстуальні, інтегративні якості та кооперативні вміння.

На основі вивчення психолого-педагогічної літератури, нормативно-правової бази, навчальних планів, робочих програм університетів України та зарубіжних країн щодо організації навчально-виховного процесу, виявлено декілька проблем сучасної професійної підготовки майбутніх економістів в українських вищих навчальних закладах. По-перше, хоча формування та розвиток лідерських якостей розглядаються як складова професійної компетентності економістів, університетська підготовка недостатньо зорієнтована на цей процес. По-друге, процес формування та розвитку лідерських якостей як складової професійної підготовки має бути безперервним і послідовним. По-третє, недостатнє застосування активних методів навчання знижує рівень професійної підготовки економістів у вищих навчальних закладах. По-четверте, порівнюючи навчальні плани українських і зарубіжних університетів, можна зробити висновок про те, що, здебільшого професійна підготовка в Україні недостатньо орієнтована на практичне закріплення отриманих знань.

Відповідно до провідних ідей особистісно-діяльнісної теорії (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), аналізу наукових досліджень щодо професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах узагалі (О. Глузман, І. Зязюн, В. Кремень, О. Куліш, О. Мещанінов, О. Романовський) і підготовки економістів зокрема (Н. Баловсяк, М. Вачевський, Л. Дибкова, Є. Іванченко) розроблено модель формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки, що є результатом узагальнення існуючих професіограм, освітньо-кваліфікаційних характеристик економістів, яка враховує цілі й завдання сучасного світу. Модель включає чотири взаємопов’язаних етапи: інформаційно-мотиваційний, орієнтаційний, виконавчий і контрольно-корегуючий, кожен із яких має свою мету, зміст і функції, спрямовані на формування лідерських якостей майбутніх економістів.

У другому розділі – „Експериментальна перевірка методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки” – проаналізовано рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів; виявлено критерії та показники; експериментально перевірено методику формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки; проаналізовано динаміку результатів дослідно-експериметальної роботи.

Мета констатувального експерименту – з’ясування рівня сформованості лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки. Для її досягнення застосовувались такі методики: проведення психологічних тестів та анкетування студентів першого, другого, третього й четвертого курсів денної форми навчання напряму підготовки „Фінанси”, „Облік і аудит”, „Менеджер зовнішньо-економічної діяльності” університетів мм. Миколаєва й Макіївки; проведення групових та індивідуальних бесід із керівниками банків Миколаївського регіону та зі студентами денної форми навчання економічного факультету вищих навчальних закладів м. Миколаєва; анкетування й індивідуальні бесіди з викладачами університетів м. Миколаєва.
На етапі констатувального експерименту виділено критерії та показники сформованості лідерських якостей майбутніх економістів: мотиваційний (сформованість мотивації розвитку лідерських якостей економістів); професійний (володіння знаннями щодо принципів, методів, форм організації ефективної економічної діяльності в сучасному світі); соціокультурний (володіння навиками співпраці з членами команди); комунікативний (готовність економістів налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі); оціночний (спроможність студентів до самооцінки власної професійної діяльності). На основі визначених критеріїв і показників розроблено рівні оцінювання сформованості лідерських якостей майбутніх економістів (низький, задовільний, середній і високий).

Студенти з високим рівнем сформованості лідерських якостей уміють організовувати роботу команди, зацікавлені в результатах, мотивовані на досягнення успіху в професійній діяльності, прагнуть до самовдосконалення та професійного росту; завжди готові брати відповідальність на себе за рішення та дії колективу, бути прикладом для підлеглих; здатні постійно оновлювати знання у професійній сфері; вміють співпрацювати з членами групи, створювати позитивну атмосферу; нести відповідальність за членів колективу; організовувати ефективні робочі групи залежно від здібностей підлеглих, перерозподіляти обов’язки в команді; вміють вести діалог, налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі, знаходити „спільну мову” з людьми; вміють оцінювати результати професійної діяльності, корегувати роботу, залежно від її результату, реально оцінювати власні можливості та досягнення. Економісти з середнім рівнем сформованості лідерських якостей, організовуючи роботу команди, не завжди обирають найефективніші форми роботи. Вони частково зацікавлені в результатах, мають нечітко виражену мотивацію на досягнення успіху в професійній діяльності та прагнення до самовдосконалення; не завжди готові брати відповідальність на себе за рішення і дії колективу; іноді мають труднощі, співпрацюючи з членами групи; не в повному обсязі володіють навичками ведення діалогу та бесіди, налагоджування професійних взаємовідносин у колективі; студенти з середнім рівнем сформованості лідерських якостей майже завжди адекватно оцінюють результати професійної діяльності. Майбутні економісти із задовільним рівнем сформованості лідерських якостей частково вміють організовувати роботу команди; мало зацікавлені в результатах власної роботи та досягнень. Студенти мотивовані на успіх в професійній діяльності та прагнуть до самовдосконалення і кар’єрного росту, однак їм не вистачає практичних знань для цього. Респонденти із задовільним рівнем сформованості лідерських якостей усвідомлюють необхідність брати відповідальність на себе за рішення та дії колективу, але їм важко це робити через невпевненість у собі. Недостатнє знання форм і методів роботи з колективом заважає їм співпрацювати з членами групи та створювати позитивну атмосферу в колективі, перерозподіляти обов’язки в команді. Частково розвинені комунікативні якості зумовлюють виникнення труднощів із налагоджуванням професійних взаємовідносин у колективі та знаходженням „спільної мови” з людьми. Невпевненість у собі та часткова відсутність професійних знань перешкоджає адекватному оцінюванню результатів професійної діяльності та корегуванню роботи групи. Для економістів із низьким рівнем сформованості лідерських якостей характерні нерішучість і невпевненість у собі, студенти не мотивовані на досягнення професійного успіху, через що вони не вміють організовувати роботу команди та, як наслідок, не зацікавлені в результатах, не прагнуть до самовдосконалення та професійного росту; не готові брати відповідальність на себе. Слабо розвинені комунікативні якості перешкоджають їм ефективно співпрацювати з членами групи, створювати позитивну атмосферу в групі; налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі.

Для визначення рівня сформованості лідерських якостей майбутніх економістів на констатувальному етапі експерименту в межах мотиваційного критерію студенти використовувався опитувальник „Мотивація досягнення успіху” Т. Елерса, тест „Самооцінка вольових якостей” за модифікацією В. Лозниці, тест „Шкала дратівливості” за методикою Р. Навако. Професійний критерій визначався шляхом експертного опитування, проведенням тестів „Схильність до ризику” за методикою О. Шмельова, „Шкала контролю за дією” за методикою Ю. Куля, „Тип спрямованості особистості” за методикою В. Смекала та М. Кучери. В межах соціокультурного критерію зі студентами проводились інтерв’ю та виконання тестів за методиками О. Залюбовської „Тип сприйняття групи”, К. Томаса „Визначення індивідуального стилю розв’язання конфліктів”, В. Стефансона „Поведінка людини в групі”. В межах комунікативного критерію рівень сформованості лідерських якостей визначався за допомогою опитувальника В. Синявського та Б. Федорошина „Комунікативно-організаторські схильності”, експертною оцінкою. Оціночний критерій визначався шляхом проведення анкетування з кураторами академічних груп, самооцінкою студентів та їх участю в позанавчальних заходах, студентському самоврядуванні, програмах міжнародного стажування.
За результатами констатувального експерименту виявлено, що 41,9% респондентів мають низький рівень сформованості лідерських якостей; високий, середній та задовільний рівні характерні відповідно для 9%, 10% та 39,1% майбутніх економістів. У ході анкетування та індивідуальних бесід з’ясовано, що більшість студентів, які брали участь у дослідженні, розглядають наявність лідерських якостей як складовий компонент якісної професійної підготовки і прагнуть мати достатньо розвинений рівень цих якостей. Одержані результати підтверджують необхідність розробки та впровадження методики формування лідерських якостей майбутніх економістів.

Методика формування лідерських якостей економістів реалізовувалась у чотири етапи (інформаційно-мотиваційний, орієнтаційний, виконавчий, контрольно-корегуючий), кожен із яких мав відповідну мету, зміст, форми, методи та прийоми роботи, очікуваний результат. Метою інформаційно-мотиваційного етапу є визначення рівня психологічних якостей особистості, її цілей, потреб та інтересів; інформування студентів щодо лідерства, його типів і особливостей, формування стійкої позитивної мотивації. На першому етапі розвинено вміння студентів оцінювати рівень психологічних властивостей, усвідомлювати мотив діяльності; свідомо сприймати інформацію. Майбутні економісти в процесі вивчення дисциплін циклу загальної (гуманітарної) підготовки дізнавалися про особливості темпераменту, поведінки, інтелекту, вивчали питання мотивації та досягнень; проходили психологічні тестування. Під час занять циклу фахової підготовки майбутні економісти аналізували теорії мотивації, суть лідерства, особливості керівництва й управління, принципи формування і підготовки кадрів у різних країнах, стратегії успішності у західних країнах та схеми розвитку країн за наявності різних стилів керування. Показником завершеності першого етапу є сформованість мотивів наявності розвинених лідерських якостей, усвідомлення необхідності цього процесу для ефективної професійної діяльності. На другому, орієнтаційному, етапі формувались індивідуально-психологічні, комунікативно-креативні, організаторсько-ділові і соціально-групові елементи лідерських якостей економістів шляхом створення стимулюючого середовища та „ситуації успіху” у процесі професійної підготовки. На цьому етапі під час вивчення курсу гуманітарних та фахових дисциплін та відвідування тренінгів студенти розвивали навички діалогічного мовлення, творче мислення, вчилися вести дискусію, організовувати й розподіляти роботу, передбачати розвиток подій, працювати у команді, знаходити компроміс та брати відповідальність на себе. Для активізації цих процесів створювалось стимулююче середовище, яке орієнтувалося на забезпечення умов для студентів щодо активної й ініціативної позиції у навчальній діяльності, не тільки для „засвоєння” запропонованого викладачем матеріалу, а й для пізнання світу шляхом пошуку. Третій, виконавчий, етап мав за мету формування навичок активного застосування лідерських якостей у процесі професійної діяльності. На цьому етапі студенти вивчали додаткові фахові дисциплін факультативно, що дозволило майбутнім економістам не лише отримати знання зі спеціальності, а й практичні навички з таких питань, як види взаємодії у колективі і шляхи їх удосконалення; структури конфлікту та засоби їх подолання; типи стресів, причини їх виникнення та шляхи уникнення; організація ефективного обміну інформацією. На виконавчому етапі формування лідерських якостей майбутніх економістів викладався спецкурс „Сучасний лідер”.. Протягом четвертого, контрольно-корегуючого, етапу, перевірявся рівень сформованості лідерських якостей, аналізувались результати роботи з метою внесення коректив. Для отримання результатів застосовувалися такі методи контролю: тестування, опитування, анкетування (суб’єктивні) та участь студентів у позанавчальних заходах, програмах міжнародного стажування, суспільних молодіжних організаціях (об’єктивні). Крім цього, як показники сформованості лідерських якостей, розглядався рівень активності студентів при підготовці та проведенні конкурсів, конференцій, засіданнях студентської ради. участь у студентському самоврядуванні у гуртожитках університету, участь у студентському деканаті та студентській раді. На контрольному етапі дослідження студенти виконували завдання, аналогічні констатувальному експерименту. Порівняльні результати дослідно-експериментальної роботи подано в табл.1 (див. с. 12).

Як засвідчує порівняльний аналіз результатів дослідження, в експериментальній групі відбулись значні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх економістів. Кількість респондентів із високий рівень зросла із 9,2% під час констатувального обстеження до 26,6% – під час контрольного експерименту; із середній рівень – із 9,8% при констатації до 31% при контрольному обстеженні. Низький рівень сформованості лідерських якостей зменшився у 4,5 рази (із 41,9% при констатації до 9,2% на етапі контролю).
Таблиця 1
Порівняльна таблиця рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки
Рівень %
Мотива-
ційний критерій
Професій-
ний критерій
Соціо-
культурний критерій
Комуніка-
тивний критерій
Оціночний критерій
Загальна сума
  •  
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
Констатувальний етап
Високий
8,6
9,5
10
12
9,5
12
9,6
11
8,4
10,5
9,2
10
Середній
10
9,7
8
7,6
8,8
10
10,4
9,6
11,6
9,8
9,8
9,3
Задовільний
40,4
36,8
36
35
40,2
38,3
41
40
38
36
39,1
37,8
Низький
41
44
46
45,4
41,5
39,7
39
39,4
42
43,7
41,9
42,9
Контрольний етап
Високий
26,6
12
30,8
13
31,6
12
24
13
20
12,4
26,6
12,5
Середній
35
10
31,6
9
30,8
11
30
10
28
10
31
10
Задовільний
33,4
35
25,8
38
35,8
40
31
42
40
36,6
33,2
38,3
Низький
5
43
11,8
40
3,5
37
14
35
12
41
9,2
39,2
 
У контрольній групі також відбулись позитивні зміни, хоча й менш суттєві. Зросла кількість студентів із високим рівнем сформованості лідерських якостей (із 10% при констатації до 12,5% під час контрольного обстеження), середнім (із 9,3% до 10%) та задовільним (з 37,8% до 38,3%). 
Дещо зменшилась кількість респондентів, у яких виявлено низький рівень сформованості лідерських якостей: із 42,9% при констатації до 39,2% під час контрольного обстеження. Якісний аналіз одержаних результатів виявив, що причинами значних позитивних змін у експериментальних групах є використання в процесі професійної підготовки низки заходів, спрямованих на формування лідерських якостей майбутніх економістів, а саме: активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів шляхом орієнтації на стимулююче середовище у процесі професійної підготовки; посилення мотивації економістів через створення „ситуації успіху” на заняттях; викладання спецкурсу „Сучасний лідер”. Ефективність розробленої й упровадженої методики підтверджено методами математичної статистики (критерій рангової кореляції Ч. Спірмена). Отже, кількісні та якісні результати переконливо свідчать про ефективність упровадженої методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.
ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено одному з важливих аспектів професійної підготовки майбутніх економістів – формуванню лідерських якостей. У роботі розроблено та експериментально перевірено методику формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

Актуальність дослідження зумовлена соціальним запитом суспільства на постійне вдосконалення рівня сучасної освіти в Україні, високим потенціалом вищих навчальних закладів щодо забезпечення якісної фахової підготовки, надання можливості формування й розвитку лідерських якостей як складової професійної компетентності. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли істотно підвищуються вимоги до підготовки фахівців економічної сфери, вищі навчальні заклади мають забезпечити своїм випускникам рівень підготовки, який дозволяв би їм продовжувати освіту в будь-якій країні Євросоюзу, сприяв би підвищенню конкурентоспроможності на європейському ринку праці. У світі наявність лідерських якостей для менеджерів, управлінців та інших фахівців економічної сфери розглядається як компонент їхньої фахової підготовки, тому виникає актуальна потреба в ефективному розв’язанні проблеми формування лідерських якостей майбутніх економістів. Значущість дослідження для практики полягає в доцільності формування лідерських якостей як складової професійної компетентності майбутніх економістів, що зумовлено необхідністю підвищення рівня економічної освіти в університетах, соціальними та політичними вимогами суспільства.

На підставі аналізу психолого-педагогічної, науково-методичної літератури уточнено ключові поняття дослідження: „лідерство”, „лідер”, „лідерські якості”. Лідерство розглядається як соціальний процес взаємодії керівника та групи, спрямований на досягнення загальної мети, при цьому лідер виступає як порадник, організатор і викладач, який мотивує послідовників шляхом власного прикладу чи іншого заохочення; лідерські якості розглядаються як сукупність психологічних якостей особистості (вольові якості, відповідальність, рішучість, гнучкість мислення), комунікативної та професійної компетентностей, умінь групової взаємодії, що розвиваються та вдосконалюються в процесі професійної діяльності. В сучасному суспільстві лідер виступає вже не тільки як керівник, але і як, той, хто навчає підлеглих здійснювати ефективне самоуправління та виконувати завдання за мінімумом зовнішніх вказівок. Такий підхід змінює існуюче уявлення про лідерів як домінуючу структуру управління, дає можливість подальшого вивчення цього поняття як складової майбутньої професійної діяльності економістів.

Вивчення робіт вітчизняних та зарубіжних учених щодо структури лідерських якостей фахівців дозволило з’ясувати, що їх компоненти зумовлені специфікою професійної діяльності. Розглядаючи професійну діяльність економіста (менеджера, управлінця) як сукупність економічно спрямованих видів робіт, пов’язаних із плануванням, організацією, управлінням й оцінюванням, взаємодією та мотивацію членів команди, визначено структуру лідерських якостей економістів, що має чотири компонента (індивідуально-психологічний, комунікативно-креативний, організаторсько-діловий і соціально-груповий), кожен із яких складається з якостей (вольові, аналітичні, мотиваційні; комунікативні, творчі; професійні, організаторські; адаптивні, контекстуальні, інтегративні) й умінь (когнітивні, рефлексійні, професійні та кооперативні).

Порівняльний аналіз сучасних зарубіжних освітніх систем і технологій та наукових розробок вітчизняних педагогів дозволив зробити висновок про те, що основними шляхами розвитку професійної підготовки є: оновлення змісту вищої освіти з метою задовільнення потреб суспільства, орієнтації на забезпечення конкурентоспроможності випускників на ринку праці; формування у студента професійних та соціально-особистісних якостей, які б дозволили йому повністю реалізувати свій інтелектуальний потенціал. Сучасна підготовка економістів в Україні має бути спрямована на формування професійної компетентності (сукупності якостей фахівця для виконання діяльності в професійній та соціально-особистісній сферах), і сформованість лідерських якостей розглядається як складова професійної компетентності економістів, однак університетська підготовка в більшості українських університетів недостатньо зорієнтована на цей процес.

Розроблено теоретичну модель формування лідерських якостей економістів у професійній підготовці. Процес формування складається з чотирьох етапів, а саме: інформаційно-мотиваційного, орієнтаційного, виконавчого та контрольно-корегуючого. На інформаційно-мотиваційному етапі сформовано позитивну мотивацію наявності лідерських якостей, усвідомлення необхідності процесу формування цих якостей для ефективної діяльності в майбутньому; також визначено рівень розвитку лідерських якостей за власною оцінкою економістів. Другий, орієнтаційний, етап спрямовано на формування елементів індивідуально-психологічного, комунікативно креативного, організаторсько-ділового, соціально-групового компонентів лідерських якостей шляхом створення „ситуації успіху” на заняттях та орієнтації на стимулююче середовище в процесі професійної підготовки. Формування навичок активного використання лідерських якостей майбутніх економістів у професійній діяльності шляхом уведення додаткових навчальних дисциплін факультативно, поглиблення курсу професійної підготовки студентів і викладання спецкурсу „Сучасний лідер” відбувалось на третьому, виконавчому, етапі. Метою четвертого, контрольно-корегуючому, етапу є перевірка рівнів сформованості лідерських якостей економістів, внесення корективи в процес формування цих якостей. Для перевірки результатів застосовувалися суб’єктивні (тестування, опитування, анкетування) й об’єктивні (участь студентів у позааудиторних заходах, студентському самоврядуванні, програмах міжнародного стажування) методи контролю.
Виявлено критерії, показники та рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів, а саме: мотиваційний критерій із показниками: прагнення ефективно організовувати роботу команди; зацікавленість у результатах власної роботи та досягнень членів команди; наявність мотивації успіху в професійній економічній діяльності; прагнення до самовдосконалення та професійного росту; професійний критерій із показниками: знання принципів, методів, форм організації ефективної економічної діяльності в сучасному світі; розуміння особливостей організації роботи в команді, враховуючи психологічні особливості її членів; усвідомлення необхідності брати відповідальність на себе за рішення та дії колективу, бути прикладом для підлеглих; здатність постійно оновлювати знання у професійній сфері; соціокультурний критерій із показниками: наявність уміння співпрацювати з членами групи, створювати позитивну атмосферу в колективі; нести відповідальність за членів колективу; створювати ефективні робочі групи залежно від здібностей підлеглих, перерозподіляти обов’язки в команді; комунікативний критерій із показниками: здатність вести діалог, бесіду з членами команди та керівництвом;  налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі, знаходити „спільну мову” з людьми, незалежно від їхнього соціального статусу та вміти переконувати; оціночний критерій із показниками: самооцінка власної професійної діяльності, результатів роботи; адекватна оцінка роботи команди й кожного з її членів; уміння корегувати методи роботи, залежно від її результату, реально оцінювати власні можливості та досягнення. На основі визначених критеріїв і показників розроблено рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів (низький, задовільний, середній і високий).
Ефективність розробленої методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки підтверджується аналізом кількісних і якісних результатів дослідження, а також статистичною обробкою результатів дослідно-експериментальної роботи. Аналіз одержаних результатів дозволив зробити висновок про те, що в ході формувального експерименту позитивні зміни співпали з очікуваними результатами, що свідчить про ефективність запропонованої методики. В експериментальній групі відбулися суттєві позитивні зміни: кількість майбутніх економістів із високим рівнем сформованості лідерських якостей зросла у 2,8 рази, із середній рівнем – у 3 рази; низьким рівень сформованості лідерських якостей зменшився у 4,5 рази; на 5,9% знизилась кількість респондентів із задовільним рівнем. У студентів контрольної групи суттєвих позитивних змін не виявлено.
Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого детального дослідження потребують його концептуальні підходи до вивчення методики формування лідерських якостей економістів у процесі післядипломної освіті.
Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

Статті в наукових журналах та збірниках наукових праць:

  1.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості формування студентів-лідерів у вищих навчальних закладах / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці. Науково-методичний журнал. − Випуск 1. − Педагогічні науки. − 2001. – С. 62−66.
  2.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Соціокультурна компетенція як фактор сформованості лідерських якостей студента / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 24. Вип. 11. Педагогічні науки. − Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. – С. 57−61.
  3.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Необходимость формирования лидерских качеств студентов университетов как один из факторов изменения контекста высшего образования под влиянием глобализации / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Глобалізація як джерело конкуренції, конфліктів та можливостей. − Миколаїв − Очаків : Т. 2. − Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2003. – С. 93−99.
  4.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості формування лідерських якостей у молодіжному середовищі / Н. П. Бабкова-Пилипенко // „Вересень”. Вип. 4 (26) – Миколаїв − 2003. – С. 64−71.
  5.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Методологія обробки результатів діагностики майбутніх студентів – лідерів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства. − Київ − Миколаїв, 2004. – С. 180−181.
  6.   Бабкова-Пилипенко Н. П. Створення ситуації успіху як передумова розвитку лідерських якостей майбутніх юристів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Інноваційні технології у вищій юридичній освіті. − К. : Стилос, 2005. – С. 377–385.
  7.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Інноваційне навчання як передумова розвитку комунікативних якостей студентів у процесі вивчення англійської мови / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 46. Вип. 33 Педагогічні науки. − Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. – С. 189−194.
  8.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості навчання англійської мови майбутніх економістів з метою розвитку організаторських та комунікативних якостей / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 56. Вип. 43. Педагогічні науки. − Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. – С. 90−94.
  9.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Застосування інформаційних технологій у процесі обробки результатів діагностики лідерських якостей студентів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наука і сучасність: збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – Том 53. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. − С. 9−16.
  10.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Методи підвищення ефективності навчання англійської мови в умовах Європейського простору вищої освіти / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер: Педагогіка і психологія: − Зб. статей: Вип. 14. Ч. 1. − Ялта : РВВ КГУ, 2007. – С. 19−21.
  11.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості університетської підготовки майбутніх економістів, спрямованої на розвиток лідерських якостей / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 50. − Частина 2. − Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. – С. 50−56.
  12.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Зміст, структура і функції моделі лідерських якостей майбутніх економістів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: – Зб. статей: Вип. 18. Ч. 2. − Ялта : РВВ КГУ, 2008. – С. 259−265.

Статті в збірниках матеріалів конференцій:

  1.  Бабкова Н. П. Методологические основы развития учений реально-информативной коммуникации / Н. П. Бабкова // Міжнародне співробітництво та університетська освіта. – Миколаїв : Вид-во МФНаУКМ, 2000. – С. 242247.
  2.  Бабкова-Пилипенко Н. П. Students exchange programs as one of the means of students professional development / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Materialy V Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji „Aktualne problem nowoczesnych nauk2009” Pedagogiczne nauki. Volume 13. – Przemysl : Nauka і studia, 2009. – С. 3943.
  3.  Бабкова-Пилипенко Н. П. International practice as the means of professional development / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Освітні технології 21 століття. − Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2009. – С. 204−207.
АНОТАЦІЇ
Бабкова-Пилипенко Н. П. Формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). – Ялта, 2011.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки. Уточнено сутність ключових понять дослідження „лідер”, „лідерство” та „лідерські якості”. Розроблено структуру лідерських якостей економістів, що має чотири компоненти (індивідуально-психологічний, комунікативно-креативний, організаторсько-діловий і соціально-груповий), кожен із яких складається з якостей (вольові, аналітичні, мотиваційні; комунікативні, творчі; професійні, організаторські; адаптивні, контекстуальні, інтегративні) й умінь (когнітивні, рефлексійні, професійні та кооперативні). Методика формування лідерських якостей економістів реалізовувалась у чотири етапи (інформаційно-мотиваційний, орієнтаційний, виконавчий, контрольно-корегуючий), кожен із яких мав відповідну мету, зміст, форми, методи та прийоми роботи, очікуваний результат. Кількісні та якісні результати експерименту свідчать про ефективність упровадженої методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

Ключові слова: професійна підготовка майбутніх економістів, лідерські якості економістів, методика формування лідерських якостей майбутніх економістів.
Бабкова-Пилипенко Н. П. Формирование лидерских качеств будущих экономистов в процессе профессиональной подготовки. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта). – Ялта, 2011.

Исследование посвящено актуальной проблеме – формированию лидерских качеств будущих экономистов в процессе профессиональной подготовки. Уточнено суть ключевых понятий: „лидер”, „лидерство”, „лидерские качества”. Лидерство рассматривается как социальный процесс взаимодействия руководителя и группы, направленный на достижение общей цели, при этом лидер выступает как советник, организатор, учитель, который мотивирует последователей собственным примером; лидерские качества рассматриваются как совокупность психологических характеристик личности, коммуникативной и профессиональной компетентностей и навыков группового взаимодействия, развивающихся в процессе профессиональной деятельности.

Проанализировав работы ученых о структуре лидерских качеств специалистов, выяснено, что она обуславливается особенностями будущей профессиональной деятельности. Рассматривая специфику работы экономиста (менеджера, управленца) как совокупность экономически направленных видов деятельности, связанных с планированием, организацией, управлением и оцениванием работы, взаимодействием и мотивацией членов команды, выделено структуру лидерских качеств экономистов, которая состоит из четырех компонентов: индивидуально-психологического, коммуникативно-креативного, организаторско-делового и социально-группового, каждый из которых включает качества (волевые, аналитические, мотивационные, коммуникативные, творческие; профессиональные, организаторские; адаптивные, контекстуальные, интегративные) и умений (когнитивные, рефлексивные, профессиональные и кооперативные). 

Исследовав учебные планы и рабочие программы высших учебных заведений Украины и зарубежных стран, выделено ряд недостатков профессиональной подготовки будущих экономистов, а именно: не смотря на то, что лидерские качества рассматриваются как составляющий компонент профессиональной компетенции, в современных высших учебных заведениях Украины формированию и развитию этих качеств не уделяется достаточно внимания; этот процесс должен быть непрерывным и последовательным. На основе сравнительного анализа учебных планов зарубежных и украинских университетов выяснено, что на профессиональную практику в Украине выделяется намного меньше часов, чем в зарубежных высших учебных заведениях, недостаточное использование активных методов обучение ухудшает качество профессионального образования экономистов. На констатирующем этапе для оценки уровня сформированости лидерских качеств выделено критерии: мотивационный, профессиональный, социокультурный, коммуникативный и оценочный, а также показатели для каждого критерия, уровни сформированости лидерских качеств (низкий, удовлетворительный, средний и высокий). В процессе констатирующего эксперимента выяснено, что большинство будущих экономистов имеют низкий уровень сформированости лидерских качеств. Результаты анкетирования и индивидуальных бесед, проведенных со студентами на констатирующем этапе, свидетельствуют, что большинство экономистов рассматривают лидерские качества как составляющий компонент их профессиональной подготовки, но считают недостаточным уровень его сформированости на данном этапе.

Разработано методику формирования лидерских качеств экономистов в профессиональной подготовки. Процесс формирования состоит из четырех этапов: информационно-мотивационого, ориентационного, исполнительного, контрольно-коректирующего. На первом, информационно-мотивационом, этапе проводится исследование психологических характеристик студентов и формируется стойкая позитивная мотивация к процессу развития лидерских качеств. На втором, ориентационном, этапе формируются элементы лидерских качеств с помощью создания ситуации успеха на занятиях и ориентации на стимулирующую среду во время профессиональной подготовки. На третьем, исполнительном, этапе процесса формирования развиваются навыки активного использования лидерских качеств будущих экономистов в процессе изучения углубленных курсов и факультативных дисциплин цикла профессиональной подготовки, а также введения специализированного курса „Современный лидер”. На четвертом, контрольно-коректирующем, этапе анализируется достигнутый уровень сформированости лидерских качеств, вносятся изменения в этот процесс. Для проверки результатов используются субъективные (тестирование, анкетирование) и объективные (участие студентов в внеаудиторных мероприятиях: конференциях, студенческом самоуправлении, международных программах, общественной деятельности) методы контроля. Анализ полученных результатов свидетельствует об эффективности предложенной методики. В экспериментальной группе произошли существенные положительные изменения: количество будущих экономистов с высоким уровнем сформированности лидерских качеств увеличилось в 2,8 раза, также значительно возросло количество студентов, которые принимаю участие в программах международных стажировок, общественных мероприятиях и студенческом самоуправлении. Количественные и качественные показатели эксперимента свидетельствуют об эффективности предложенной методики формирования лидерских качеств будущих экономистов в процессе профессиональной подготовки.

Ключевые слова: профессиональная подготовка будущих экономистов, лидерские качества экономистов, методика формирования лидерских качеств экономистов.

Babkova-Pylypenko N. P. The formation of leadership skills of future economists in the process of professional training. – Manuscript
Thesis on gaining the scientific degree of a Candidate of Pedagogy on specialty 13.00.04. Theory and Methods of Professional Education. R.H.E.I. Crimean University for Humanities (Yalta). – Yalta, 2011.
The research is theoretical and experimental research of the problem of the leadership skills formation of the future economists in the process of professional education. The meaning of the key notions such as leader, leadershipand leadership skills is defined. The structure of leadership skills of economists has been worked on. It contains four components (personal-physiological, communication-creative, organization-professional, social-group); each of them consists of personal characteristics (willing, analytical, motivating, communicative, creative, professional, organizational, adapting, contextual, integrative) and skills (cognitive, reflecting, professional, cooperative). The methods of the formation of leadership skills contains four stages (informational-motivating, orienting, executive, control-corrective); each of them has its own aim, context, forms, methods of work and the expected result. The data of number and quality of the experiment proves the effectiveness of the offered methods of the leadership skills formation of the future economists in the process of professional education.
Key words: professional education of future economists, leadership skills of economists, methods of the formation of leadership skills of future economists.


Підп. до друку 18.04.2011 р. Формат 60х841/16. Папір офсет.

Гарнітура Times New Roman”. Друк ризограф.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100 пр. Зам. № 3434.

Видавець і виготовлювач: ЧДУ ім. Петра Могили.

54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.

Тел.: 8 (0512) 50-03-32, 8 (0512) 76-55-81, e-mail: vrector@kma.mk.ua.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3460 від 10.04.2009 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30425. Политико-территориальное устройство 15.83 KB
  Закон о местной автономии делит местные территориальные единицы на две группы: единицы органы управления которыми обладают общей компетенцией и единицы на территории которых осуществляется специальная юрисдикция. Первые в свою очередь делятся на политикоадминистративные единицы высшего уровня и низшего уровня. Единицы низшего уровня это города си поселки мати и сельские общины мура . Прочие префектуры делятся на низшие единицы: города поселки и общины.
30426. Особенности конституционного права Италии 16.2 KB
  Особенности конституционного права Италии Одна из особенностей итальянской Конституции заключается в отсутствии преамбулы. В Конституции получили отражение практически все отношения между внутренним и международным правом. 10 и 11 оказались настолько широкими что в Конституции ничего не пришлось менять и не понадобилось включать в нее новые нормы в связи с углубляющейся интеграцией стран членов Европейского союза после подписания 7 февраля 1992 г. Маастрихтских соглашений более чем половине государств членов...
30427. Форма правления и государственный режим в Италии. Формирование и взаимодействие высших государственных органов 15.72 KB
  Италия это классическая парламентарная республика. Правительство несет политическую ответственность перед обеими палатами парламента причем в условиях отсутствия в нем устойчивого партийного большинства обусловленного многопартийностью такая ответственность имеет вполне реальный действенный характер. Наглядным проявлением этого служат частые отставки правительства представляющие собой яркое доказательство существования в стране государственного режима парламентаризма. Двухпалатная структура итальянского Парламента...
30428. Политико-территориальное устройство Италии, организация региональной и местной власти 15.31 KB
  В обязательном порядке каждая область имеет областной совет джунту и ее председателя. Областной совет осуществляет законодательную и регламентарную власть принадлежащую области и другие функции; областная джунта исполнительный орган области; председатель джунты выполняет функции представительского и исполнительного характера. Провинции и коммуны в обязательном порядке должны иметь следующие органы: совет джунту как исполнительный орган власти главу исполнительной власти мэра в коммунах и председателя в провинциях. Таким образом в...
30429. Особенности конституционного законодательства и правоприменения в Китае 16.52 KB
  В Китайской Народной Республике провозглашенной 1 октября 1949 года конституции принимались 4 раза в 1954 г. Важнейшей особенностью конституции Китая является то что по форме и по содержанию это типичная социалистическая конституция. Особого внимания заслуживает Введение к конституции. Если преамбула короткая торжественная вводная часть конституции которая обосновывает ее принятие и декларирует основные принципы то введение это небольшой рассказ объемом в 12 книжные страницы об историческом пути...
30430. Организация центральной власти в Китае 16.31 KB
  Соответственно выборы в КНР многоступенчатые и непрямые : народ непосредственно избирает депутатов местных собраний народных представителей; местные собрания народных представителей избирают депутатов провинциальных собраний народных представителей собраний народных представителей автономных районов и городов центрального подчинения; провинциальные собрания народных представителей избирают депутатов Всекитайского собрания народных представителей ВСНП. Всекитайского собрания народных представителей ВСНП...
30431. Политико-территориальное устройство и организация местной власти в Китае 17.23 KB
  наименовании принимается вышестоящим собранием народных представителей совместно с соответствующими местными органами и утверждается Государственным советом КНР. Такое положение принимает собрание народных представителей соответствующего автономного образования. Но оно нуждается в утверждении постоянного комитета вышестоящего собрания народных представителей. Это собрания народных представителей их постоянные комитеты и народные правительства.
30432. Конституционное устройство острова Тайвань (Китай) 16.3 KB
  Оно не представляет собой постоянно действующий орган а избирается и собирается в каждом случае в течение шести месяцев после принятия Законодательной палатой решения о необходимости конституционной реформы или изменения территории страны либо в течение трех месяцев после решения Законодательной палаты о необходимости отрешить от должности Президента или Вицепрезидента. Досрочная вакансия должности Вицепрезидента замещается на оставшийся срок по предложению Президента решением Законодательной палаты. В случае одновременной вакантности...
30433. Форма правления и государственный режим в Польше, формирование и взаимодействие высших государственных органов 16.28 KB
  Сейм осуществляет контроль за деятельностью Совета Министров и объеме определенном предписаниями Конституции и законов. Совет Кабинета образуется Советом Министров заседающим под председательством Президента Республики. Совету Кабинета не принадлежат полномочия Совета Министров. Совет Министров проводит внутреннюю и внешнюю политику Польской Республики.