68207

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

Автореферат

Экология и защита окружающей среды

Забруднювачі з ґрунту безпосередньо впливають на хімічний склад суміжних середовищ у тому числі й води підземних джерел. Оскільки ґрунтові води не захищені водотривкими породами а їх живлення відбувається в результаті фільтрації атмосферних опадів через інколи незначний 15–2 м завтовшки...

Украинкский

2014-09-19

1.1 MB

3 чел.

НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ  АГРАРНИХ  НАУК  УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ  АГРОЕКОЛОГІЇ  і  економіки

природокористування

БОРДЮГ  НАТАЛІЯ  СЕРГІЇВНА

УДК 556.18: 579.26:631.427.2

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ  ОБҐРУНТУВАННЯ  ЗАХОДІВ
ПОЛІПШЕННЯ  ЯКОСТІ  ПИТНОЇ  ВОДИ
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО  ВОДОПОСТАЧАННЯ

03.00.16 – екологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації  на  здобуття  наукового  ступеня

кандидата  сільськогосподарських  наук

Чернівці-2007

Київ  2011

 

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на базі Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник –  доктор біологічних наук, професор,

академік НААН України

ПАТИКА  Володимир  Пилипович,

Інститут мікробіології і вірусології

ім. Д.К.Заболотного НАН України

завідувач відділу фітопатогенних бактерій

Офіційні опоненти:  доктор сільськогосподарських наук, професор

ПИСАРЕНКО  Віктор  Микитович,

Полтавська державна аграрна академія,

завідувач кафедрою екології і ботаніки, ректор;

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Палапа  Надія  Василівна,

Інститут агроекології і економіки

природокористування НААН України

завідувач лабораторії розвитку сільських територій

Захист дисертації відбудеться “5” липня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 Інституту агроекології і економіки природокористування НААН України за адресою: 03143, м. Київ-143, вул. Метрологічна, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту агроекології і економіки природокористування НААН України за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

Автореферат розіслано “__2__  червня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук       В.В. Чайковська

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна екологічна ситуація характеризується надзвичайно високим антропогенним навантаженням на природні ресурси і кризовим станом у деяких регіонах України, вже оголошених районами екологічного лиха. Таке становище створювалося тривалий час під впливом значної кількості чинників, зокрема: хижацького ставлення до природних ресурсів, екологічного невігластва та байдужості більшості учасників процесу управління, постійного відставання і недосконалості технологій виробництв (М.А. Хвесик, 2004; Л.Я. Шевченко, 2004).

Забруднювачі з ґрунту безпосередньо впливають на хімічний склад суміжних середовищ, у тому числі й води підземних джерел. Оскільки ґрунтові води не захищені водотривкими породами, а їх живлення відбувається в результаті фільтрації атмосферних опадів через інколи незначний (1,5–2 м завтовшки) шар ґрунту, то вони є найуразливішими. Водночас 80% сільських мешканців України використовують ці джерела для децентралізованого водопостачання. Саме тому забезпечення якісної ґрунтової води за хімічним складом набуває нині особливої актуальності (А.К. Запольський, А.І. Салюк, 2004; М.М. Коршун, Р.В. Горбачовський, 2007; А.В. Мокієнко та ін., 2008).

Ризик для здоров’я населення від споживання неякісної питної води є дуже високим, оскільки стан питного водопостачання та якість питної води як систем централізованого, так і, особливо, децентралізованого водопостачання в Україні залишаються незадовільними, а в деяких регіонах – критичними. Моніторинг інфекційних хвороб свідчить, що кожний 2-й спалах кишкових інфекцій пов’язаний із вживанням неякісної питної води (А.М. Пономаренко, 2008). Численними спостереженнями і дослідженнями встановлено роль питної води у розповсюдженні інфекційних кишкових (холера, черевний тиф, дизентерія), кишкових вірусних (інфекційний гепатит, аденовірусні хвороби, поліомієліт) та інших хвороб. Дедалі зростаючий дефіцит води питного призначення зумовлює необхідність розглядати цю проблему як одну з найважливіших не тільки в техногенному, але і в санітарному аспектах (В.В. Гончарук та ін., 2004).

Одним із джерел децентралізованого водопостачання є ґрунтові води. На відміну від поверхневих, ґрунтові води більш захищені від антропогенного забруднення саме завдяки ґрунту. Однак проблема полягає у тому, що нині ґрунти настільки забруднені, що не виконують свою сорбційну функцію і, відповідно, забруднюючі речовини потрапляють у підземні води. Тому дослідження якості води та ґрунту за хімічними та мікробіологічними показниками є перспективним напрямом прийняття відповідних рішень на державному рівні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри біотехнології ФЕБ ІМГ Національного авіаційного університету відповідно до теми: «Розробка та дослідження технології очистки стічних вод дріжджового виробництва» (№ 30/10.02.05), завдання «Обґрунтувати і розробити основні напрямки раціонального природокористування на засадах оптимізації сільськогосподарських ландшафтів, охорони ґрунтових і водних ресурсів, біологізації агротехнологій та екологобезпечного використання засобів хімізації» (ДР № 0101U003204) та «Розробити наукові основи агроекологічного моніторингу територій, забруднених полютантами»
(ДР № 0106
U004056).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було експериментально дослідити якість питної води децентралізованого водопостачання і визначити шляхи її поліпшення.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

  •  теоретично обґрунтувати і проаналізувати чинники, які справляють негативний вплив на систему децентралізованого водопостачання, провести їх комплексне екологічне оцінювання;
  •  дослідити та провести спостереження залежності якості підземних вод від екологічного стану ґрунтів;
  •  дослідити якість ґрунтових вод та основних типів ґрунтів на території парцелярних господарств;
  •  провести порівняння якості ґрунтових вод залежно від облаштування криниці;
  •  дослідити якість ґрунтових вод Житомирського та Пирятинського районів;
  •  дослідити якість підземних вод та ґрунтів.

Об’єкт дослідження – якість питної води децентралізованого водопостачання.

Предмет дослідження – закономірності зміни якості питної води зі зміною стану ґрунтів у різні пори року.

Методи дослідження: мікробіологічні, хімічні, екологічні, інформаційно-бібліографічні, математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено порівняння якості підземних вод та ґрунтів на території приміських парцелярних господарств в умовах антропогенного навантаження. Виявлено залежність між вмістом забруднювачів у ґрунтах і водах, з’ясовано вплив забруднення ґрунту на якість підземних вод. Визначено коефіцієнти переходу у системі ґрунт–вода для різних типів ґрунтів. Уперше досліджено та проаналізовано зміну якості підземних вод у часі при зміні пір року. Встановлено найнесприятливіші пори року, коли необхідно проводити дослідження якості ґрунтових вод та дезінфекцію криниць.

Розширено уявлення, щодо забезпечення точності та достовірності результатів визначення забруднення водних агроекосистем.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження використано для розробки рекомендацій щодо заходів поліпшення якості питної води із підземних джерел, посилення контролю за їх станом, охорони довкілля та раціонального використання у досліджуваному регіоні.

Результати дослідження використовуються фахівцями лабораторії санітарно-гігієнічного відділу Житомирської СЕС для проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу, науковцями відділу фітопатогенних бактерій при проведенні наукових і організаційних заходів, співробітниками кафедри екології та ботаніки Полтавської державної аграрної академії при викладанні курсу лекцій з екології.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора. Здобувачем проведено пошук і аналіз літературних джерел за темою дисертації та дослідження з визначення мікробіологічних і хімічних показників води та ґрунту у динаміці в різні пори року. Проаналізовано та узагальнено результати досліджень. Підготовлено до друку статті і тези наукових доповідей за темою дисертації. Хімічний та мікробіологічний аналіз проб води та ґрунту виконано в лабораторіях кафедри біотехнології Національного авіаційного університету. Всі наукові положення дисертації, їхню інтерпретацію, висновки, які винесено на захист, опрацьовано безпосередньо автором та за участі наукового керівника доктора біологічних наук, професора, академіка НААН України В.П. Патики.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень було викладено на: Науково-практичній конференції «Авіа-2007» (25–27 квітня 2007 року, Київ); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта» (22–23 березня 2007 року, Умань); Міжнародній науково-практичній конференції «Відповідальність за Створіння і сталий розвиток у Центральній і Східній Європі: досвід Польщі і України»
(7–9 грудня 2007 року, Ужгород); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ-2008» (10–12 квітня 2008 року, Київ); 1-й Українській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми знезаражування води» (10–12 вересня 2008 року, Одеса).

Публікації. Основні результати дисертації викладено у 10 наукових публікаціях, з них 3 статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на
163 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі – 130 сторінок основної частини. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів основної частини, загальних висновків, практичних рекомендацій, додатків і списку використаних джерел (215 найменувань, у т.ч. 49 латиницею). Робота містить
30 таблиць і 39 рисунків.

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  РОБОТИ

Огляд літератури. У розділі наведено узагальнену інформацію про екологічний стан ґрунту та підземних вод, показано екологічний стан водопостачання, основні чинники, які впливають на якість цих об’єктів, погіршення якості підземних вод внаслідок інтенсивної експлуатації продуктивних водоносних горизонтів, важливість проведення аналізу за мікробіологічними та хімічними показниками. Висвітлено взаємозв’язок між ґрунтом та підземними водами. Теоретично обґрунтовано обраний напрям досліджень.

Природні умови, об’єкти і методики дослідження. Місце проведення дослідження було вибрано за основними типами ґрунтів у дрібних парцелярних господарствах: дерново-підзолисті ґрунти із вмістом гумусу 0,7–2,0% та рН = 4–5 (м. Житомир та його район, м. Київ); чорноземи типові з вмістом гумусу 6–9 % та рН = 6–7 (м. Пирятин та Пирятинський район Полтавської області); сірі лісові ґрунти із вмістом гумусу 2–3% та рН = 4,6–5,2 (м. Вінниця). Площа парцелярних господарств на території дослідження від 100 м2 до 1500 м2.

Відбирали, зберігали та доставляли зразки за діючими стандартами – ґрунту
(ГОСТ 17.4.3.01–83) та води (
ISO 5667/2). У дослідженнях відбирали проби води з криниць та артезіанських свердловин. Упродовж усього періоду дослідження було відібрано 744 проби води та 192 проби ґрунту.

Хімічний та мікробіологічний аналіз ґрунту та води проводили в лабораторіях кафедри біотехнології Національного авіаційного університету за загальноприйнятими методиками. У воді визначали: загальне мікробне число (ЗМЧ) та колі-індекс (методичні вказівки «Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води», які затверджено наказом № 60 від 3 лютого
2005 року); вміст нітратів (ГОСТ 18826–73 та потенціометричним методом (У.Дж. Уильямс, 1982); вміст заліза ( ГОСТ 4011–72); вміст марганцю (ГОСТ 4974–72); вміст нітритів
(ГОСТ 4192–82); вміст хлоридів (ГОСТ 4245–72); вміст сульфатів (ГОСТ 4389–72).

У ґрунті визначали: ЗМЧ та колі-індекс (Н.С. Егорова, 1976; Н.В. Прозорькина,
Л.А. Рубашкина, 2002); вміст нітратів (ГОСТ 26951–86); вміст заліза ( ГОСТ 27395–87); вміст марганцю (ГОСТ 26486–85).

Для визначення ступеня забрудненості води використовували: епідеміологічний критерій, який враховує небезпеку мікробного забруднення, санітарно-токсикологічний критерій, який враховує ХПК і специфічні забруднення, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою
(О.І. Фурдичко, В.П. Славов, А.П. Войцицький, 2008). Одні й ті самі показники можуть входити до кількох груп шкідливості, тому комплексну оцінку вираховували окремо для кожної лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ) за формулами

         

де W – комплексна оцінка рівня забруднення води за даною ЛОШ;

n – кількість показників, що використовують для розрахунків;

Niнормативне значення одиничного показника (найчастіше Ni = ГДКі);

– кратність перевищення фактичної концентрації і-го інгредієнта у воді (сі) до нормативного значення одиничного показника.

Якщо < 1, тобто концентрація менше нормативної, то приймається =1.

Статистичний аналіз експериментальних даних проводили з використанням програми Exсel.

Оцінка впливу ґрунту на якість води децентралізованого водопостачання. Залежність якості ґрунтових вод від стану ґрунтів за хімічними показниками. Основним джерелом забруднення ґрунтових вод є ґрунт, тому їх якість залежить від якості ґрунту та його забрудненості. Дані, щодо порівняння вмісту нітратів, заліза, марганцю у ґрунті та у воді наведено у табл. 1.

Встановлено, що у ґрунті концентрації нітратів нижчі ніж у воді, окрім проби з дерново-підзолистого ґрунту (109 мг/кг), взятого навесні, де цей показник є високим. Це пояснюється тим, що мешканці парцелярних господарств вносять у ґрунт гній. Слід зазначити, що нітрати, не сорбуючись ґрунтом, добре вимиваються з нього в результаті поверхневого стоку та внаслідок міграції в глибину профілю ґрунту забруднюють ґрунтові води.

Встановлено, що вміст заліза у ґрунті більший ніж у воді, і коливається в межах
0,48–3,99 мг/кг на дерново-підзолистих ґрунтах, 0,33–4,43 мг/кг на сірих лісових, 0,67–3,8 мг/кг на чорноземах. Але при цьому спостерігали тенденцію до його зростання навесні та восени на фоні зниження влітку. Слід відмітити, що залізо у ґрунті утворює міцні не розчинні у воді комплекси, які зв’язуються з його твердою фазою.

Виявлено, що концентрація марганцю на території дослідження у ґрунті є нижчою ніж у воді. Високий вміст марганцю у ґрунтовій воді можна пояснити надходженням до них стічних вод.

У районах дослідження спостерігали, що зростання або зменшення у ґрунті концентрації тих чи інших речовин впливає на динаміку змін у воді. Наприклад, у ґрунті вміст заліза більший ніж у воді. При збільшенні кількості заліза у ґрунті (від 0,48 до 0,57 мг/кг), підвищується його концентрація у воді (від 0,14 до 0,31 мг/дм3). При збільшенні вмісту марганцю у ґрунті від 0,005 до 0,03 мг/кг, підвищується його концентрація і у воді від 0,4 до 1,04 мг/дм3.


Таблиця 1

Порівняльна характеристика ґрунту та ґрунтових вод за хімічними показниками за сезонами

Об’єкт дослідження

Весна

Літо

Осінь

Нітрати

Дерново-підзолисті ґрунти

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

109,0±7%

3,5±5%

10,2±5%

79,0±0,15

203,0±0,20

41,0±0,15

Чорноземи типові

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

2,8±3%

3,8±5%

5,2±4%

393,0±0,30

726,0±0,32

726,0±0,30

Сірі лісові ґрунт

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

2,8±5%

2,8±3%

2,8±3%

3,0±0,05

20,1±0,12

41,0±0,17

Залізо

Дерново-підзолисті ґрунти

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

1,38±5%

0,48±3%

0,57±5%

0,19±0,012

0,14±0,008

0,31±0,016

Чорноземи типові

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

3,12±7%

0,68±6%

2,94±8%

0,17±0,012

0,17±0,010

0,13±0,008

Сірі лісові ґрунти

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

4,43±4%

0,41±5%

3,03±7%

0,32±0,015

0,10±0,007

0,08±0,005

Марганець

Дерново-підзолисті ґрунти

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

0,090±7%

0,005±5%

0,030±3%

1,03±0,025

0,40±0,025

0,06±0,005

Чорноземи типові

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

0,020±3%

0,005±5%

0,005±5%

0,50±0,018

0,20±0,015

0,08±0,005

Сірі лісові ґрунти

ґрунт, мг/кг

вода, мг/дм3

0,008±5%

0,005±5%

0,030±3%

0,36±0,020

0,40±0,025

1,04±0,022

На основі отриманих даних проведено визначення коефіцієнта переходу у системі ґрунт–вода. На рис. 1 наведено коефіцієнт переходу для нітратів. Найбільший коефіцієнт переходу нітратів у воду характерний для чорноземів і сягає майже 200 одиниць. Для дерново-підзолистих та сірих лісових ґрунтів цей коефіцієнт перевищує 1, а отже нітрати доволі легко переходять у ґрунтові води. Слід зазначити, що деградація чорноземів (зменшення кількості гумусу, підкислення ґрунтового розчину, техногенне забруднення і т.д.), а також використання мінеральних добрив є причиною зростання вимивання нітратів із ґрунту у ґрунтові води. Відповідно і коефіцієнти переходу нітратів для чорноземів будуть вищими.

Рис. 1. Коефіцієнти переходу нітратів у системі ґрунт–вода

(І – дерново-підзолисті; ІІ – чорноземи типові; ІІІ – сірі лісові ґрунти)

Коефіцієнт переходу заліза у воду для різних типів ґрунтів наведено на рис. 2. Порівняно з іншими типами ґрунтів, у дерново-підзолистих коефіцієнт переходу є вищим, хоча і менше 1. Отже, на чорноземах та сірих лісових ґрунтах залізо здатне краще утворювати не розчинні у воді комплекси.

Для марганцю (рис. 3) коефіцієнти переходу вищі за одиницю. Найбільші значення характерні для сірих лісових ґрунтів і коливаються в межах

Рис. 2. Коефіцієнти переходу

заліза у системі ґрунт–вода

(І – дерново-підзолисті; ІІ – чорноземи типові; ІІІ – сірі лісові ґрунти)

Рис. 3. Коефіцієнти переходу

марганцю у системі ґрунт–вода

(І – дерново-підзолисті; ІІ – чорноземи типові; ІІІ – сірі лісові ґрунти)

34–80 одиниць. Оскільки, дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти є кислими, то значно зростає рухомість таких елементів як Fe та Mn. Тому, відповідно і коефіцієнти переходу у системі ґрунт–вода для цих елементів будуть вищими.

Отже, при дослідженні підземних вод необхідно проводити і дослідження ґрунту, щоб під час визначення джерела забруднення і шляхів поліпшення врахувати всі чинники, які можуть впливати на якість води.

Залежність якості ґрунтових вод від стану ґрунтів за мікробіологічними показниками. Вміст у ґрунті мікроорганізмів є вищим ніж у воді. Відповідно і значення колі-індексу будуть вищими, але вони є найнижчими для ґрунту. У пробах з дерново-підзолистого ґрунту спостерігали підвищення загального мікробного числа влітку з 1,1х105 до 2,6х105 КУО/г та з сірих лісових ґрунтів – з 4,1х105 до 109 КУО/г, що пов’язано зі створенням сприятливих умов для росту мікроорганізмів, і зменшення – восени. Також спостерігали тенденцію, що із зростанням числа КУО у ґрунті, в основному зростає їх кількість у воді, але істотного впливу не спостерігали.

Колі-індекс у ґрунті упродовж усього періоду дослідження не змінюється і є достатньо низьким, у той час як у воді цей показник сильно коливається. Отже, отримані результати свідчать, що вміст кишкової палички у ґрунті не впливає на її вміст у ґрунтовій воді. З цього виходить, що чинники, внаслідок яких збільшується вміст кишкової палички у воді, потрапляють до неї через дзеркало води або застосування брудних відер. Це необхідно враховувати при використанні води із цих джерел для збереження її якості.

Оцінка якості питної води децентралізованого водопостачання. Оскільки Державні санітарні норми рекомендують санепідемстанціям проводити дослідження 1 раз на рік у найнесприятливіший період, то перед нами постало завдання дослідити якість ґрунтових вод у різні пори року.

Стан якості ґрунтових вод за хімічними показниками. На території парцелярних господарств дерново-підзолистих ґрунтів у пробах води спостерігали як перевищення нормативу впродовж усього періоду дослідження із збільшенням їх кількості навесні (до 338 мг/дм3) та восени (223 мг/дм3), так і поодинокі випадки влітку (203 мг/дм3) та восени (49 мг/дм3). На території сірих лісових ґрунтів спостерігали поодинокі випадки незначного зростання вмісту нітратів у ґрунтовій воді впродовж року: навесні та влітку – 54,1 мг/дм3, восени – 83 мг/дм3.

На території чорноземів у криницях парцелярних господарств (рис. 4) виявлено доволі високі кількості нітратів у воді. У криницях 13-го об'єкта дослідження перевищує норму тільки навесні і становить 95 мг/дм3, а влітку та восени спостерігається зменшення. В інших пробах вміст нітратів перевищує норму впродовж усього періоду дослідження і коливається від 95 до 726 мг/дм3. Настільки високу концентрацію нітратів можна пояснити надходженням гною у ґрунтові води з опадами та розміщення вигрібних ям поблизу криниць.

Рис.4. Зміна вмісту нітратів у ґрунтовій воді

криниць парцелярних господарств на чорноземах за сезонами:

1 – зима; 2 – весна; 3 – літо; 4 – осінь

Вміст заліза у ґрунтових водах на території дерново-підзолистих ґрунтів наведено на рис. 5.

Рис. 5. Зміна вмісту заліза у ґрунтовій воді криниць парцелярних господарств на дерново-підзолистих ґрунтах за сезонами:

1 – зима; 2 – весна; 3 – літо; 4 – осінь

Встановлено, що впродовж усього періоду дослідження вміст заліза не перевищує норму, окрім криниць 4-го об’єкта, де восени цей показник становить 0,31 мг/дм3.

На сірих лісових ґрунтах парцелярних господарств також спостерігали поодиноке зростання цього показника у ґрунтовій воді навесні. На чорноземах вміст заліза у ґрунтових водах перевищує норматив упродовж усього періоду дослідження тільки у криницях 13-го об’єкта. При цьому вміст його значно зростає навесні до 0,83 мг/дм3, влітку трохи зменшується і знову зростає восени до 0,61 мг/дм3.

У ґрунтових водах дерново-підзолистих ґрунтів вміст марганцю впродовж дослідження коливається. При цьому спостерігали його зростання на різних об’єктах у різні сезони від 0,2 до 1,03 мг/дм3. Встановлено, що вміст марганцю у воді парцелярних господарств на території чорноземів перевищує норму у всіх пробах упродовж усього періоду дослідження і коливається від
0,2 до 1,42 мг/дм
3, окрім проб, відібраних з криниць 10-го та 12-го об'єкта, восени. У криницях парцелярних господарств сірих лісових ґрунтів (рис. 6) упродовж усього періоду дослідження виявили, що вміст марганцю у воді перевищує норму із зростанням навесні до 0,98 мг/дм3 та восени – до 1,12 мг/дм3.

Рис.6. Зміна вмісту марганцю у ґрунтовій воді криниць парцелярних господарств на сірих лісових ґрунтах за сезонами:

1 – зима; 2 – весна; 3 – літо; 4 – осінь

Вміст марганцю у ґрунтових водах досліджених приміських парцелярних господарств доволі великий і перевищує гранично допустимі концентрації. Причиною такого зростання є надходження стічних вод у ґрунтові.

Проведено комплексне оцінювання рівня забрудненості води із джерел децентралізованого водопостачання за санітарно-токсикологічним критерієм.

У криницях парцелярних господарств на дерново-підзолистих ґрунтах навесні виявили високий рівень забруднення ґрунтових вод (3,17–4,35 од.). В інші сезони, в основному, спостерігали як помірний, так і допустимий рівень забруднення води. У криницях на території сірих лісових ґрунтів упродовж усього періоду дослідження, в основному, спостерігали помірний рівень забруднення, окрім осені, коли вода мала високий рівень забруднення у всіх пробах (3,08–4,13 од.). На чорноземах, порівняно з іншими досліджуваними територіями, вода має гіршу якість. В основному спостерігали високий рівень забруднення (3,2–6,4 од.), що вказує на неприпустимість використання цього об’єкта для питного водопостачання.

Стан якості ґрунтових вод за мікробіологічними показниками. Встановлено, що загальне мікробне число у ґрунтових водах на території дерново-підзолистих ґрунтів, в основному, не перевищує норматив упродовж року, окрім осені, коли даний показник коливається від 117 до 186 КУО/см3. У криницях 5-го об’єкта навесні спостерігали підвищення ЗМЧ до
208 КУО/см
3, а влітку зниження та знову зростання восени до 146 КУО/см3.

У ґрунтовій воді досліджуваних криниць парцелярних господарств на сірих лісових ґрунтах загальне мікробне число не перевищує норматив упродовж усього періоду дослідження і коливається від 1 до 89 КУО/см3. Проте спостерігали підвищення вмісту ЗМЧ влітку та зменшення восени (рис. 7).

Рис.7. Зміна вмісту ЗМЧ у воді криниць

парцелярних господарств на сірих лісових ґрунтах за сезонами:

1 – зима; 2 – весна; 3 – літо; 4 – осінь

У ґрунтових водах чорноземів виявлено тенденцію до різкого перепаду загального мікробного числа у всіх пробах. При цьому ЗМЧ зростало навесні до 226 КУО/см3 та восени – до 269 КУО/см3.

З отриманих даних експерименту встановлено, що колі-індекс взимку у всіх пробах ґрунтової води на території парцелярних господарств дерново-підзолистих ґрунтів не перевищує норматив, але вже навесні спостерігали різке підвищення цього показника, який коливався
від 10 до 367 одиниць. Влітку та восени відбувалось як зниження, так і зростання колі-індексу в деяких пробах води.

У криницях парцелярних господарств на території сірих лісових ґрунтів взимку та навесні значення колі-індексу не перевищувало норматив, а влітку спостерігали різке підвищення, яке коливалося від 57 до 80 одиниць. Частково зростання колі-індексу до 180 од. виявили і восени.

У ґрунтових водах чорноземів зростання колі-індексу вивили навесні від 10 до 55 одиниць. Влітку спостерігали зменшення, а восени у пробах води виявили підвищення (13 і 33 од.) (рис.8).

Рис.8. Зміна колі-індексу у воді криниць

парцелярних господарств на чорноземах за сезонами:

1 – зима; 2 – весна; 3 – літо; 4 – осінь

Підвищення значень загального мікробного числа та колі-індексу навесні та восени можна пояснити тим, що збільшується кількість опадів, зростає кількість поверхневого стоку, який потрапляє у ґрунтові води. Причинами незначного підвищення ЗМЧ влітку є сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів. Таке різке коливання показників свідчить і про наявність джерел фекального забруднення. Слід зазначити, що високі показники колі-індексу свідчать і про наявність патогенної мікрофлори.

Проведено комплексне оцінювання рівня забрудненості води за епідеміологічним критерієм. На території парцелярних господарств дерново-підзолистих ґрунтів взимку ґрунтова вода мала допустимий рівень забруднення за епідеміологічним критерієм. Високий рівень забруднення, що потребує спеціальних заходів очищення води, виявили навесні (12,65–62,04 од.), влітку (16,1 та 47 од.) та восени (12,2 та 30 од.). Інші проби води помірно забруднені. На території сірих лісових ґрунтів ґрунтова вода, в основному, мала допустимий рівень забруднення за епідеміологічним критерієм. У деяких пробах спостерігали високий рівень забруднення води влітку (12,2 та 13,9 од.) та восени (27,15 та 30,5). У ґрунтових водах чорноземів м. Пирятин порівняно з іншими парцелярними господарствами, впродовж усього періоду дослідження не спостерігали високий рівень забруднення.

Порівняння якості питної води залежно від облаштування криниці. Для того, щоб порівняти наскільки навіс на криницею захищає якість питної води децентралізованого водопостачання від зовнішнього забруднення, проби води відбирали як у криницях з навісом, так і без. З отриманих даних виявлено, що на території парцелярних господарств дерново-підзолистих ґрунтів (табл. 2) за мікробіологічними показниками вода гірша у криницях без навісу.

Таблиця 2

Якість ґрунтових вод у криницях з навісом і без навісу у парцелярних господарствах на дерново-підзолистих ґрунтах за сезонами

Криниці

Зима

Весна

Літо

Осінь

Загальне мікробне число, КУО/см3

З навісом

41

11

958

154

Без навісу

287

20815

1199

14612

Колі-індекс, од.

З навісом

3

43

13

3

Без навісу

3

367

93

3

Нітрати, мг/дм3

З навісом

24,50,23

31,00,25

47,00,18

49,20,18

Без навісу

18,60,10

338,00,32

82,80,25

52,00,15

Залізо, мг/дм3

З навісом

0,150,008

0,060,005

0,120,008

0,140,007

Без навісу

0,080,006

0,070,006

0,080,006

0,100,007

Марганець, мг/дм3

З навісом

0,730,040

0,790,036

0,600,030

0,500,030

Без навісу

0,270,020

0,010,006

0,200,020

0,050,009

Якщо у криницях з навісом ЗМЧ не перевищує 95 КУО/см3, то у криницях без навісу понад 200 КУО/см3. Таку саму різницю спостерігали і під час визначення колі-індексу навесні та влітку. При дослідженні вмісту марганцю і заліза у воді, виявлено, що у криницях з навісом вода брудніша, ніж без навісу. На інших досліджуваних територіях парцелярних господарств спостерігали таку саму закономірність, як і на дерново-підзолистих ґрунтах. Отже, дослідженнями встановлено, що навіс над криницею захищає від потрапляння ззовні у ґрунтові води мікробіологічного забруднення. Тоді, як хімічне забруднення, в основному, потрапляє через стік забруднюючих речовин.

Стан якості ґрунтових вод на території Житомирського та Пирятинського районів. У селах Житомирського району встановлено, що нітрати у ґрунтових водах мають високі показники із поступовим зростанням від весни до осені. У воді сіл Кам’янка та Тетерівка спостерігали перевищення норми нітратів влітку майже у 4 рази (177,2 і 137,9 мг/дм3) відповідно, що спричинено внесенням ненормованої кількості добрив на поля. Також виявлено, що вміст сульфатів і хлоридів упродовж дослідження не перевищує норму.

Встановлено, що впродовж усього періоду дослідження вміст нітратів та сульфатів у криницях досліджуваних сіл Пирятинського району не перевищує норму. Вміст хлоридів у ґрунтових водах не перевищує норму, окрім с. Нові Мартиновичі, де цей показник восени становить 280 мг/дм3.

У Житомирському та Пирятинському районах спостерігали тенденцію до підвищення досліджуваних показників навесні та восени, що пов’язано зі збільшенням кількості опадів та таненням снігів і зростанням поверхневого стоку. Також головними джерелами надходження сульфатів і хлоридів у ґрунтові води є стічні води.

Вплив антропогенних чинників на якість ґрунтів і артезіанських вод. Одним із джерел децентралізованого водопостачання є артезіанські свердловини. Нами досліджено кювети
м. Києва.

Залежність якості артезіанських вод від стану ґрунтів. З отриманих результатів виявлено, що вміст заліза у ґрунті більший ніж у воді і коливається від 0,69 до 3,78 мг/кг. Це пояснюється тим, що у ґрунтах залізо утворює міцні не розчинні у воді комплекси, які зв’язуються з його твердою фазою. У ґрунті 1-го об'єкта впродовж дослідження поступово від весни до осені зростає вміст заліза від 0,78 до 2,74 мг/кг, а у воді підвищення спостерігалось навесні
(0,28 мг/дм
3) та восени (0,58 мг/дм3).

Вміст нітратів у ґрунті був вищим ніж у артезіанській воді. Це пояснюється тим, що нітрати на таку глибину не надходять.

Марганець у ґрунті міститься у дуже низьких концентраціях, порівняно з водою упродовж усього періоду дослідження і коливається від 0,005 до 0,1мг/кг. Його вміст був вищим лише навесні і становив 0,1 мг/кг, коли збільшувалась кількість опадів і під час танення снігів зростав поверхневий стік, що містить промислові та житлово-комунальні стічні води.

На основі отриманих даних було визначено і коефіцієнти переходу забруднювачів із ґрунту в артезіанські води (рис. 9, 10).

Встановлено, що коефіцієнти переходу з дерново-підзолистих ґрунтів є нижчими для артезіанських вод, на відміну від ґрунтових. При цьому спостерігали високий коефіцієнт для марганцю, який коливається від 5 до 128 од. Отже, марганець у ці джерела потрапляє не з ґрунту, а з верхніх водоносних горизонтів.

Встановлено, що у ґрунті від весни до осені поступово зменшувалась кількість КУО/г від 1,5·105 до 5,1·104 та від 1,6·105 до 1,1·104. Колі-індекс у ґрунті упродовж дослідження не змінювався і був достатньо низьким, у той час як у воді цей показник коливався і перевищував норму. Збільшення, чи зменшення кількості мікроорганізмів у ґрунті не впливало на якість води у цих бюветах.

Рис. 9. Коефіцієнти переходу нітратів та

заліза у системі ґрунт–вода

Рис. 10. Коефіцієнти переходу марганцю

у системі ґрунт–вода

Стан якості питної води із артезіанських басейнів. У всіх пробах упродовж року встановлено, що вміст нітратів не перевищував норматив і становив від 0,1 до 11,4 мг/дм3. В артезіанських джерелах спостерігали підвищені значення заліза (рис. 11).

Рис.11. Зміна вмісту заліза в артезіанській воді за сезонами

1 – зима; 2 – весна; 3 – літо; 4 – осінь

Встановлено, що вміст марганцю у всіх пробах перевищує норматив. Різке зростання його спостерігали навесні та восени, що пов’язано із збільшенням кількості опадів та надходженням забрудненої води із верхніх водоносних горизонтів в артезіанський басейн.

Комплексне оцінювання рівня забруднення води за санітарно-токсикологічним критерієм показало (табл. 3), що, хоча проби й відібрані з артезіанських джерел, але впродовж дослідження вода перевищує допустимий рівень забруднення. Високий рівень забруднення виявлено у 3-му об’єкті – навесні (4,3 од.) та восени (3,4 од.), а у 4 об'єкті – навесні (3,1 од.). Високий рівень забруднення унеможливлює використання такої води для господарсько-питного водопостачання.

Таблиця 3

Ступінь забруднення артезіанської води

за санітарно-токсикологічним показником

№ об’єкта

Санітарно-токсикологічний показник

зима

весна

літо

осінь

1

1,8

2,47

1,3

2,03

2

1,4

2,5

1,67

2,8

3

2,96

4,3

2,68

3,4

4

2,3

3,1

1,3

1,5

Досліджуючи підземну воду за мікробіологічними показниками отримали такі результати. Загальне мікробне число не перевищує норму у всіх пробах упродовж усього дослідження. Щодо колі-індексу, то впродовж року у бюветах виявлено значне його підвищення – навесні 9 од. на 3-му об’єкті, влітку 23 та 107 од. – на 1-му і 4-му об’єкті та 190 од. – на 2-му об’єкті.

Проведено комплексне оцінювання рівня забрудненості води із бюветів за епідеміологічним критерієм. Встановлено, що артезіанська вода мала допустимий рівень забруднення, окрім поодиноких випадків підвищення даного критерію. Помірний рівень забруднення виявлено навесні у бюветі на території 3-го об’єкта (2 од.), влітку – на 1-му об’єкті (4,3 од.) та восени – на 4-му об’єкті (2,15 од.). Вживання цієї води людиною може призвести до появи початкових симптомів інтоксикації. Високий рівень забруднення спостерігали влітку у бюветі 4-го об’єкта (18,3 од.) та восени – 2-го об’єкта (32 од.), що свідчить про необхідність застосування спеціальних заходів очищення води.

Обговорення результатів дослідження. Загалом аналіз хімічного і мікробіологічного складу води на території дослідження свідчить про незадовільний стан якості питної води децентралізованого водопостачання. Як свідчать наші дані, необхідно підсилювати контроль за мікробіологічними та хімічними показниками води із децентралізованих джерел водопостачання саме навесні та восени, коли через вживання забрудненої води збільшується ризик зараження патогенною та умовно патогенною мікрофлорою.

ВИСНОВКИ

Уперше для води децентралізованого водопостачання на основі вивчення її мікробіологічних та хімічних особливостей розроблено та науково обґрунтовано можливості використання нових підходів щодо аналізу результатів контролю. Визначено джерела забруднення ґрунтових вод та показано, що стічні води (промислові, господарсько-побутові) та добрива внесені у ґрунт, найбільше впливають на якість води децентралізованого водопостачання.

  1.  Показано, що зміна концентрації тих чи інших речовин у ґрунті прямо пропорційно впливає на динаміку кількості їх у воді. Так, при збільшенні кількості заліза у ґрунті від 0,48 до
    0,57 мг/кг, відповідно підвищується його концентрація у воді від 0,14 до 0,31 мг/дм
    3.
  2.  Визначено коефіцієнти переходу у системі ґрунт–вода. Встановлено, що на чорноземах та сірих лісових ґрунтах залізо краще утворює не розчинні у воді комплекси, хоча для всіх типів ґрунтів він становить менше 1. Для марганцю коефіцієнти переходу вищі за одиницю, але найбільші значення характерні для сірих лісових ґрунтів (до 80 од.). Для нітратів коефіцієнт переходу найбільший для чорноземів (до 200 од.).
  3.  Показано, що збільшення числа КУО у ґрунті істотно не впливає на збільшення їх у воді. Така сама закономірність спостерігається у ґрунті із значеннями колі-індексу. Отже вміст кишкової палички у ґрунті не впливає на її вміст у ґрунтовій воді.
  4.  За санітарно-токсикологічним показником ґрунтова вода на території парцелярних господарств мала високий рівень забруднення навесні 4,35 од. на території дерново-підзолистих ґрунтів, 4,9 од. – на чорноземах і 3,9 од. – на сірих лісових ґрунтах. Високі показники спостерігали частково влітку і восени. Встановлено, що епідеміологічний показник якості ґрунтових вод зростає навесні та восени, при цьому спостерігається як помірний рівень забруднення від 2 до 9,5 од. (чорноземи), так і високий від 12,2 до 62,04 од. (дерново-підзолисті ґрунти).
  5.  Значення колі-індексу різко підвищувалося навесні і впродовж року коливалося від 10 до
    380 од. у всіх регіонах дослідження, що свідчить про наявність патогенної мікрофлори.
  6.  У ґрунтових водах Житомирського району вміст нітратів перевищував норматив у 2–4 рази і становив 96,65–181,6 мг/дм3.
  7.  З підвищенням температури або збільшенням кількості опадів відбувалось подальше зростання міграційної здатності елементів та росту чисельності умовно патогенних мікроорганізмів. Зокрема, при збільшенні кількості опадів навесні та восени вміст марганцю у воді зростав від 0,25 до 1,03 мг/дм3. При підвищенні температури влітку колі-індекс у ґрунтових водах зростав від 3 до 70.
  8.  У бюветах артезіанська вода за епідеміологічним показником, в основному, мала допустимий рівень забруднення. Високий рівень спостерігали влітку 18,3 од. та восени 32 од., внаслідок збільшенню кишкової палички у артезіанській воді. За санітарно-токсикологічним показником вода помірного та високого рівня забруднення, із збільшенням критерію навесні коливалась від 2,5 до 4,3 од. та восени – від 1,5 до 3,4 од., що пов’язано із збільшенням кількості опадів, та надходженням забрудненої води із верхніх водоносних горизонтів в артезіанський басейн.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1.  Для вчасного вжиття заходів з поліпшення якості питної води децентралізованого водопостачання рекомендовано проводити контроль з боку санітарно-епідеміологічних служб за джерелами децентралізованого водопостачання двічі на рік, особливо навесні та восени. У ДержСанПіН рекомендують проводити такі дослідження 1 раз на рік у найнесприятливіший період.
  2.  Шахтні та трубчасті колодязі необхідно закладати з урахуванням напрямів руху ґрунтових вод та розташування джерел забруднення (приміщень для худоби, вбиралень, смітників).
  3.  Органам місцевого самоврядування рекомендовано інформувати населення парцелярних господарств про засоби та способи дезінфекції криниць. Для очищення та оновлення криниць дезінфекцію слід проводити у найнесприятливішу пору року – навесні.

СПИСОК  ПРАЦЬ,  ОПУБЛІКОВАНИХ  ЗА  ТЕМОЮ  ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Бордюг Н.С. Стан якості ґрунтових вод у місті Житомир / Н.С. Бордюг // Вісник Державного агроекологічного університету. – 2008. – В.1 (22). – С. 411–416.
  2.  Бордюг Н.С. Вплив забруднення ґрунту на якість підземних вод, що є джерелами децентралізованого водопостачання / Н.С. Бордюг //Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. – 2009. – В.1. – С. 290–294.
  3.  Бордюг Н.С. Оцінка стану якості питної води децентралізованого водопостачання за епідеміологічним показником / Н.С. Бордюг, В.П. Патика // Наукові доповіді НУБіП. – 2010. – № 1 (17). – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2010-1/10bnsqei.pdf (збір матеріалу, його узагальнення, участь у написанні статті).
  4.  Бордюг Н.С. Агроекологічна оцінка стану якості питної води децентралізованого водопостачання / Н.С. Бордюг, В.П. Патика // Вісник аграрної науки. – 2009. – № 12. – С.62. (збір матеріалу, його узагальнення, участь у написанні статті).
  5.  Бордюг Н.С. Проблеми біогенної безпеки агросфери України / В.П. Патика, М.В. Патика,
    Н.С. Бордюг //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 15-річчю науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта». Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність. – К.: Наук. світ, 2007. – С. 58–60.
  6.  Бордюг Н.С. Проблеми екологічного стану ґрунтів України та їх вплив на якість питної води / Н.С. Бордюг // Авіа. – 2007. – С.44.80–44.83.
  7.  Бордюг Н.С. Екологічна культура: поняття, структура та сутність (методолого-пізнавальний аспект) / Н.С. Бордюг, О.А. Заглада // Наука. Молодь. Екологія – 2009: Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – Ж.: ЖДУ, 2009. С.206–211.
  8.  Бордюг Н.С. Вплив мікробного забруднення ґрунтових вод на санітарний стан джерел децентралізованого водопостачання / Н.С. Бордюг, Ю.С. Прудіус // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. – 2009. – №1 (15). – С. 107–109.
  9.  Бордюг Н.С. Обґрунтування проведення моніторингу якості питної води за мікробіологічними показниками / Н.С. Бордюг, М.В. Водка // ПОЛІТ: Збірник тез VІІІ міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених Т.. – К.: НАУ, 2008. С.458.
  10.  Бордюг Н.С. Стан якості підземних вод м. Пирятин Полтавської області / Ю.С. Прудіус,
    Н.С. Бордюг // ПОЛІТ: Збірник тез
    VІІІ міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених Т.2. – К.: НАУ, 2008. С.450.

АНОТАЦІЯ

Бордюг Н.С. Агроекологічне обґрунтування заходів поліпшення якості питної води децентралізованого водопостачання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології і економіки природокористування НААН України, Київ, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню якості питної води децентралізованого водопостачання на основних типах ґрунтів України. Водночас вивчали стан ґрунтів на цій території та його вплив на якість води.

Дослідження ґрунтових вод за мікробіологічними та хімічними показниками виявило незадовільний стан джерел децентралізованого водопостачання. Встановлено зростання досліджуваних показників навесні та восени, що спричинено збільшенням кількості опадів.

Вивчення стану ґрунтів показало тенденцію щодо розподілу досліджуваних речовин у ґрунті та у воді, що проявляється у кореляції вмісту заліза, марганцю та нітратів у цих об’єктах, а саме зростання або зменшення тих чи інших речовин спричинює динаміку змін у воді.

Отже, вивчення стану якості питної води із підземних джерел дозволить забезпечити їх належне раціональне використання, охорону з метою збереження запасів питної води високої якості.

Ключові слова: екологія, забруднення водних ресурсів, децентралізоване водопостачання, криниця, ґрунтові та артезіанські води, ґрунт, мікробіологічні та хімічні показники.

АННОТАЦИЯ

Бордюг Н.С. Агроэкологическое обоснование мероприятий улучшения качества питьевой воды децентрализованного водоснабжения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 – экология. Институт агроэкологии и экономики природопользования НААН Украины, Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена изучению качества питьевой воды децентрализованного водоснабжения на основных типах почв Украины. Одновременно изучали состояние почв на этой территории и её влияние на качество воды.

Изучение проблемы качества и охраны подземных вод показало, что необходим комплексный подход для решения проблемы сохранения водных запасов питьевой воды из подземных источников и определения путей её улучшения.

Комплексное использование нескольких методов исследования будет направлено на динамику взаимодействий и взаимовлияния экосистемы вода – почва и их взаимообусловленности.

Исследование грунтовых вод по микробиологическим и химическим показателям обнаружило неудовлетворительное состояние источников децентрализованного водоснабжения. Установлен рост исследуемых показателей весной и осенью, что связано с увеличением количества осадков.

Проведена комплексная оценка уровня загрязненности подземных вод за эпидемиологическим и санитарно-токсикологическим показателями. Показано, что у воды из этих источников высокий уровень загрязнения, и необходимы специальные мероприятия по ее очистке.

Изучение состояния почв показало тенденцию распределения исследуемых веществ в почве и воде, что проявляется в корреляции содержания железа, марганца и нитратов, а именно рост или уменьшение тех или иных веществ влечет за собой изменения в воде.

Для предотвращения загрязнения водоносных горизонтов, необходимо колодцы закладывать на повышенности и на расстоянии 20–25 м от источников загрязнения, а также необходимо устанавливать накрытие, согласно санитарным нормам.

Следовательно, изучение состояния качества питьевой воды из подземных источников позволит обеспечить их надлежащее рациональное использование, для сохранения запасов питьевой воды высокого качества.

Ключевые слова: экология, загрязнение водных ресурсов, децентрализованное водоснабжение, колодец, грунтовые и артезианские воды, почва, микробиологические и химические показатели.

SUMMARY

Bordyug N.S. The Agroenvironmental Grounds of Measures for Outplant Drinking Water quality Improvement. Manuscript.

Dissertation for the PhD degree (agriculture) on specialty 03.00.16 – ecology. – Institute agroecology and the economy of the nature management of the NAAS of Ukraine, Kyiv, 2011.

The thesis is devoted to the study of outplant drinking-water quality on the predominant soil types of Ukraine. The condition of soils and their influence on groundwater condition were studied.

The investigations of groundwater condition according to microbiological and chemical indices proved the unsatisfactory condition of outplant water. The increase of certain values of the investigated indices was detected in spring and in autumn due to the increase of precipitations quantity.

Study of soils condition showed the tendency to distribution of the studied substances in soil and water, displayed in correlation of iron, manganese and nitrates content in the given environments, namely increase or reduction of these substances content results in corresponding changes of water composition.

Thus, the study of quality of drinking-water from underground sources will contribute to their proper rational use and protection with the purpose of high quality drinking-water conservation.

Keywords: ecology, water resources pollution, outplant water supply, well, ground and underground waters, soil, microbiological and chemical indices.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54362. Мифы Древней Греции. Верования древних греков 40 KB
  Цель: расширить кругозор учащихся; познакомить их с Грецией; рассказать о возникновении древнегреческих мифов, отражении в них представлений греков об окружающем их мире; стимулировать познавательный процесс, развивать коммуникативные способности учащихся; раскрыть потенциальные возможности детей; развивать творческие способности и интерес к литературе; воспитывать у учащихся инициативность в построении совместной учебной деятельности; формировать умение работать в группе.
54363. Мифы Древней Греции. Верования древних греков. Интегрированный урок 4.81 MB
  Мы предлагаем конспект интегрированного урока с использованием информационных и мультимедийных технологий на уроках литературы в 6 классе по теме Мифы Древней Греции. Овладеть знаниями о мифах Древней Греции не посетив страну пусть даже виртуально весьма трудно. Как же можно построить уроки по изучению мифов Древней Греции с использованием информационных и компьютерных технологий По программе на изучение этого...
54364. Свято – урок «Ой хто, хто Миколая любить» 42.5 KB
  Всі річки тепер в обнові біле скло над бережком Ходить зима по діброві застеляє все сніжком. Сніг сідав на усмішки і сміявся з усіма Бо прийшла до нас зима Пісня Зимонька Сорока. Йшла зимонька поміж полями Усміхнулася до зір...
54365. День Святого Миколая - душа весело співає 158 KB
  Хлопчик Краснії подарунки дітям приносить В кожен дім діти знають: з радістю приходить. Звучить чарівна мелодія зявляються дівчаткаянголи які виконують дивовижний танок сповіщаючи прихід Миколая стук у двері до господи входить Святий Миколай Вчитель Діти а хто до нас прийшов Діти Святий Миколай Св. Добрий день вам любі діти Діти Добрий день Св. Бачу ви усі привітні...
54366. Сценарій ранку «Ми чекаємо Святого Миколая» 60 KB
  Ми всі з нетерпінням чекаємо дня Святого Миколая. З лопатами і з піснею Працюємо разом 2куплет: Ми цю пісню будемо співати І всі дружно станем працювати Щоб Миколай прийшов до всіх Приніс дарунків повен міх 1 чортик Ну що ж мене вам не здолати я вам нашлю нову біду Чари мариТепер вас треба всіх розчарувати а для цього треба все про святого Миколая розповісти а ви про нього нічого і не знаєте.
54367. Народні свята. День Святого Миколая 81 KB
  Співом його привітаєм Разом пісню заспіваєм Співають пісню Ой хто хто Миколая любить Ой хто хто Миколая любить Ой хто хто Миколаю служить Тому святий Миколай На всякий час помагай Миколаю Ой хто хто спішить в твої двори Того ти на землі й на морі. Все хорониш від напасти Не даєш му в гріхи впасти Миколаю Ой хто хто к ньому прибігає На поміч його призиває Той все з горя вийде ціло Охоронить душу й тіло Миколаю Миколай молися за нами Благаєм тебе зі сльозами Ми тя будем вихваляти Ім'я твоє величати Миколаю 2...
54368. Свято Миколая 62.5 KB
  Коли святий Миколай З небес на землю йде То кожен дім і школа Мов вулик бджіл гуде. Це Святий Миколай. Як затанцюють за вікном сніжинки І білим килимом укриють край То знай що до Івася і Галинки Святий прибуде з неба Миколай. Я не хочу щоб Святий Миколай приходив до вас хвалив за якісь гарні вчинки дарував вам гостинці.
54369. Свято Василя та Меланки 209.5 KB
  Цього дня батько ховається від своїх дітей за символом багатства та щедрості — за пирогами. Діти повинні вдавати, що в цю мить батька не бачать — так велить традиція. Вони мусять запитувати в матері, де ж тато подівся. А «здивована» мати бажає, аби й наступного року діти за пирогами батька не помітили.
54370. Классный час «Милосердие» 61.5 KB
  Суть бескорыстного доброго отношения к человеку хорошо выразил другой римский философ Марк Аврелий: Когда ты сделал комуто добро и это добро принесло плод зачем ты как безрассудный домогаешься еще похвалы и награды за свое доброе дело Видимо сознание сделанного добра – высшая награда для человека. Внутренний психический мир человека. Наука изучающая процессы и закономерности психологической деятельности человека.