68209

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Нові: знання методів моделювання та застосування моделей зокрема до процесів об’єктів і суб’єктів навчання і виховання; уміння визначати доцільність застосування методів педагогічного моделювання до розв’язування педагогічних задач; здатність до освоєння сучасних в тому числі заснованих на застосуванні...

Украинкский

2014-09-19

290 KB

4 чел.

PAGE  1

Моделювання процесу застосування засобу навчання з метою визначення доцільності його застосування (вдосконалення) або методів/прийомів використання.

Професіограма вчителя початкових класів після проходження спецкурсу

Здатність до абстрактного мислення; знання вікових й індивідуальних особливостей учнів, здатність змінювати стиль спілкування; уміння забезпечити позитивну мотивацію навчання; уміння створити ситуацію успіху; уміння приймати рішення в різних педагогічних ситуаціях; знання сучасних освітніх технологій; наукове мислення, уміння ставити цілі й формулювати завдання педагогічної діяльності, зіставляти очікуваний результат з цілями; знання освітніх стандартів і чинних навчальних програм з предмету; здатність володіння різними методами оцінювання; уміння висловлювати думки письмово та усно; високий рівень усного мовлення; уміння аналізувати свою діяльність, роль, враження, ступінь участі в діяльності; впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчально-виховного процесу; уміння орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах; уміння опановувати засоби розробки педагогічних програмних засобів (навчальних програм, презентацій, відеофрагментів, тощо).

Нові:

знання методів моделювання та застосування моделей, зокрема до процесів, об’єктів і суб’єктів навчання і виховання; уміння визначати доцільність застосування методів педагогічного моделювання до розв’язування педагогічних задач; здатність до освоєння сучасних, в тому числі заснованих на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій методів і засобів моделювання, застосування зазначених методів і засобів до створення дидактичних матеріалів; впевненість у доцільності застосування моделювання на різних етапах навчально-виховного процесу.

Теоретична
(система знань
з моделювання, технології, способи та форми їх впровадження в професійну діяльність тощо)

Психологічна (особистісно-мотиваційна: особистісні якості; прагнення до впровадження моделювання)

Професіограма вчителя початкових класів до навчання моделюванню

Здатність до абстрактного мислення; знання вікових й індивідуальних особливостей учнів, здатність змінювати стиль спілкування; уміння забезпечити позитивну мотивацію навчання; уміння створити ситуацію успіху; уміння приймати рішення в різних педагогічних ситуаціях; знання сучасних освітніх технологій; наукове мислення, уміння ставити цілі й формулювати завдання педагогічної діяльності, зіставляти очікуваний результат з цілями; знання освітніх стандартів і чинних навчальних програм з предмету; здатність володіння різними методами оцінювання; уміння висловлювати думки письмово та усно; високий рівень усного мовлення; уміння аналізувати свою діяльність, роль, враження, ступінь участі в діяльності; впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчально-виховного процесу; уміння орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах; уміння опановувати засоби розробки педагогічних програмних засобів (навчальних програм, презентацій, відеофрагментів, тощо).

Складники готовності

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

БАХМАТ Наталія Валеріївна

УДК: 371.123:371.31.001.57

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

КИЇВ-2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України.

Науковий керівник  −  кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
ЛЕВШИН Микола Миколайович,
Інститут вищої освіти НАПН України,
завідувач відділу педагогіки

         і психології вищої освіти.

Офіційні опоненти:         доктор педагогічних наук, професор

                                                БОБРИЦЬКА Валентина Іванівна,

                                                Київський університет імені Бориса Грінченка,

                                                завідувач кафедри теорії та історії педагогіки;

                                                

                                                кандидат педагогічних наук, доцент

                                               ЛОДАТКО Євген Олександрович,

                                                Інститут науково-педагогічної та виробничої                                                                                                                                                    інфраструктури, ректор.

                                            

Захист відбудеться 5 жовтня 2011 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зала засідань, 9-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти
НАПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 31 серпня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                Г.В. Лесик      


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з провідних завдань процесу підготовки вчителів початкових класів є перетворення особистості студента в майбутнього вчителя-професіонала, готового вирішувати все різноманіття завдань, пов’язаних із навчанням і вихованням молодших школярів. Удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя молодших класів вимагає не тільки нових, більш ефективних шляхів організації навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів, але й перегляду структури та змісту їх підготовки, приведення у відповідність до сучасного технологічного рівня.

Розвиток інформаційного суспільства, інформатизація освіти спричиняють введення у процес навчання інноваційних компонент. Це зумовлює необхідність включення до навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів  технологій, спрямованих на розвиток навчальних, інтелектуальних та творчих умінь майбутнього вчителя початкових класів. Одним із провідних є педагогічне моделювання.

Метод моделювання використовується для виявлення й класифікації нових законів, побудови теорій та інтерпретації отриманих даних, для вирішення професійних завдань із використанням моделей навчання тощо.

Аналіз наукових праць засвідчив, що проблемами освітніх інновацій займаються І. Бех, Н. Бібік, В. Бобрицька, С. Гончаренко, І. Єрмаков, В. Ільченко, Н. Пастернак, В. Паламарчук, Л. Подимова, О. Савченко, В. Сластьонін, А. Семенова, Ю. Швалб, М. Ярмаченко; їх класифікацією К. Ангеловські, О. Козлова, Л. Машкіна, К. Роджерс, І. Підласий;  дослідження інноваційних педагогічних технологій проводять М. Кларін, В. Лозова, О. Пєхота, С. Подмазін, І. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоєва та ін.; над створенням педагогічних систем працюють В. Беспалько, Н. Кузьміна, А. Куракін та ін.

Моделювання як метод пізнання розглянуто Б. Глинським, М. Кларіним, К. Морозовим, А. Семеновою, А. Уйомовим, В. Штофом, Г. Щедровицьким та ін. Психологічні аспекти оволодіння моделями різного виду проаналізовано та описано В. Вендою, М. Гамезо, Г. Журавльовим, Б. Ломовим, В. Рубахинім та ін. Методологічні засади моделювання як особливого виду педагогічної діяльності висвітлено в роботах В. Буданова, А. Вербенець, О. Дахіна, А. Євтодюк, І. Зязюна, М. Катаєвої, І. Колесникової, Л. Красюк, В. Кременя, В. Кушніра, Є. Лодатка, Е. Лузік, Н. Масюкової, О. Савченко, С. Смірнова, А. Цимбалару та ін.

Конкретно-методичні засади здійснення педагогічного моделювання у вищій, загальній середній та початковій освіті є предметом уваги Н. Бібік, М. Бурди, М. Вашуленка, С. Гончаренка, К. Корсака, М. Левшина, О. Ляшенко, Ю. Мальованого, О. Савченко, В. Шило та ін.

Моделювальна діяльність педагогів у контексті проектування педагогічних технологій досліджувалась В. Беспальком, І. Зязюном,  Т. Колодько, В. Кушніром,  В. Сластьоніним та ін. Специфіка моделювання як методу навчання розкривається в роботах Г. Бачинського, В. Бондаря, М. Левшина, А. Семенової та ін. Формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій представлено  Л. Красюк.

Однак, результати аналізу психолого-педагогічної літератури засвідчують відсутність системного дослідження, яке б відображало специфіку множинності об’єктів педагогічного моделювання, ієрархічно-моделювальну діяльність та проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання, а також створення методичної системи формування готовності майбутніх вчителів до даного виду діяльності.

Теоретичний аналіз наукових джерел та емпіричний досвід доводять існування суперечності між соціальним запитом на підготовку майбутніх педагогів, здатних до здійснення педагогічного моделювання, моделюючого сприйняття та перетворення педагогічних реалій та відсутністю відповідного змістово-методичного забезпечення процесу навчання.

Отже, актуальність і соціальна значущість проблеми, недостатній рівень теоретичної та методичної розробленості, а також виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за темою ,,Психолого-педагогічне проектування особистісно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах” (№ 0103U000963). У межах цієї теми дисертантом досліджувалися проблеми формування аналітико-прогностичних, проективних умінь, які є однією з основних професійних компетентностей майбутніх вчителів початкової школи, а також їх практична реалізація.

Тему дисертації затверджено вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка (протокол №10 від 29 жовтня 2009 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 22 грудня 2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є  покращення результатів підготовки вчителя початкових класів шляхом розроблення, впровадження й експериментальної перевірки ефективності методичної системи цілеспрямованого формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Реалізація поставленої мети потребує виконання таких завдань:

  •   виявити стан дослідженості проблеми педагогічного моделювання у педагогічній теорії та практиці;
  •   уточнити поняття ,,педагогічне моделювання”;
  •   визначити об’єкти педагогічного моделювання в професійній готовності вчителя початкових класів;
  •   розробити та експериментально перевірити методичну систему формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

Предмет дослідження – методична система формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Для вирішення окреслених завдань й досягнення зазначеної мети застосовано методи дослідження:

  •   аналіз психолого-педагогічної літератури з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; 
  •   системно-структурний аналіз та педагогічне проектування для виявлення особливостей різноманітних програмно-педагогічних систем та уточнення основних понять дослідження;
  •   синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, моделювання для визначення необхідних компонентів моделі навчання майбутнього вчителя початкових класів;
  •   інтерпретація отриманих в експерименті даних забезпечила втілення розробленої моделі у відкритих інформаційних педагогічних системах;
  •   педагогічне спостереження для виявлення особливості формування готовності формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання;
  •   анкетування, тестування, бесіди зі студентами для виявлення рівнів готовності студентів до використання моделювання як засобу навчальної діяльності;
  •   педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для отримання достовірних даних про зміст, обсяг і організацію процесу формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання та перевірки ефективності розробленої моделі й методики її використання;
  •  методи математичної статистики (математичне сподівання оцінки, дисперсія, середнє квадратичне відхилення) для проведення якісного та кількісного аналізу одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

  •   розроблено методичну систему формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання;
  •   теоретично обґрунтовано місце педагогічного моделювання в контексті компетентнісного підходу підготовки вчителів початкових класів;
  •   виокремлено цілі та об’єкти педагогічного моделювання, специфічні для педагогічної діяльності вчителя початкових класів;

удосконалено:

  •   сутність поняття „педагогічне моделювання”, яка полягає в тому, що готовність вчителя початкових класів до здійснення моделювання як важлива складова професійної готовності, повинна розглядатись у двох аспектах: 1) як здатність учителя застосовувати моделі та моделювання в процесі навчання молодших школярів; 2) як здатність моделювання навчально-виховного процесу;

подальшого розвитку набули:

  •   вимоги до результатів фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів щодо здійснення ним педагогічного моделювання;
  •   методичні особливості використання програмних засобів у системі початкової освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

  •   створено придатну для використання в процесі підготовки фахівців модель навчання, орієнтовану на формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання;
  •   упроваджено в навчальний процес систему професійно орієнтованих навчальних завдань для ефективного моніторингу навчання та управління формуванням готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання;
  •   розроблено й апробовано методичні рекомендації щодо застосування моделі формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 107 від 26 листопада 2010 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка №  289 від 23 березня 2011 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 84-Н від 01 квітня 2011 р.), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 68-10-342 від 22 грудня 2010 р.) та Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №73/А/10 від 02 грудня 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки і методик початкової та дошкільної освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2003-2011 рр.), засіданнях відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України (2011 р.), оприлюднено у виступах на науково-практичних конференціях різних рівнів:

міжнародних: „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2003); „Дні науки’2005” (Дніпропетровськ, 2005); „Наука: теорія і практика” (Прага-Дніпропетровськ, 2005); „Педагогічна освіта в епоху змін: результати наукових досліджень і їх використання в освітній практиці” (Санкт-Петербург, 2009); „Наука і суспільство на межі тисячоліть” (Київ, 2009); Міжнародна наукова конференція, присвячена 75-річчю Казну ім. аль-Фарабі (Алмати, 2009); „Професійна підготовка учителів початкової школи: здобутки, проблеми, перспективи” (Луцьк, 2009); „Актуальні проблеми розвитку сучасного суспільства” (Саратов, 2010); „Освіта та наука в умовах глобальних викликів” (Сімферополь, 2010); „Проблеми сучасної освіти” (Слов’янськ, 2010); „Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті’2010” (Одеса, 2010); „Педагогіка – ХХІ” (Караганда, 2010-2011); ІІ Міжнародна педагогічна асамблея (Чебоксари, 2011);

всеукраїнській: Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція „Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (Київ, 2005);

звітних: Інституту вищої освіти НАПН України (Київ, 2011), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам’янець-Подільський, 2002-2011).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 26 одноосібних публікаціях автора, з них 7 статей, опублікованих у фахових виданнях, 18 – матеріалах науково-практичних конференцій, 1 – навчально-методичному посібнику.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (165 найменувань, з них 6 джерел іноземною мовою) та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 222 сторінки, основного тексту – 174. Робота містить 8 таблиць, 12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми відповідно сучасності, визначено мету, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, наведено дані  про апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі „Методолого-теоретичні засади здійснення педагогічного моделювання” – визначено актуальність теми, уточнено напрями дослідження, вивчено й узагальнено масовий передовий і новітній вітчизняний та зарубіжний досвід формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Аналітичний огляд стану дослідженості проблеми моделювання в педагогічній теорії та практиці дозволив виокремити педагогічні моделі, які відіграли особливу роль у розвитку системи початкової освіти України. Це вітчизняна модель навчання і виховання учнів 1-4 класів, розпочинаючи з шести років (Н. Бібік, М. Богданович, М. Вашуленко, І. Ґудзик, Л. Варзацька, Н. Коваль, Л. Кочіна, М. Левшин, О. Прищепа, Н. Підгорна, Н. Присяжнюк, О. Савченко, Н. Скрипченко, О. Хорошковська та ін.); модель загальнотехнологічної підготовки та формування пізнавальної самостійності молодших школярів (О. Савченко); загальні моделі методів навчання, їх класифікація, моделі процесу навчання (В. Бондар); бінарна модель методів навчання (А. Алексюк); тернарна класифікація методів навчання (Вал. Паламарчук, Вол. Паламарчук), моделі уроків у початковій школі (О. Савченко, І. Шапошнікова) та ін.

Проблема формування готовності студентів вищих професійних навчальних закладів до майбутньої педагогічної діяльності займає одне з центральних місць у системі підготовки спеціалістів та її психологічного забезпечення, акумулює численність проблем психологічної науки, пов’язаних із властивостями особистості, її психічними станами, потенційними можливостями, що обумовлюють успішність професійної підготовки.

Поняття готовності розкрито в дослідженні проблеми вдосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців у роботах О. Абдуліної, Г. Балла, П. Горностай, Л. Долинської, Л. Красюк, Г. Костюка, Н. Кузьміної, О. Кулюткіна, Т. Левченко, Є. Мілеряна, В. Моляко, О. Мороза, О. Мешко, П. Перепелиці, В. Сластьоніна, М. Смульсон, Т. Яценко та ін., де поняття готовності розглядається в безпосередньому зв’язку з формуванням, розвитком і вдосконаленням психічних процесів, станів, якостей особистості, необхідних для успішної діяльності.

У розділі узагальнено результати аналізу теоретичних та методичних досліджень, які уможливили висновок: процес формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання у вищих професійних навчальних закладах передбачає рівні реалізації (нормативно-репродуктивний, адаптивно-перетворювальний, творчо-пошуковий), які передбачають відтворення засвоєних моделей професійної діяльності або їх використання як орієнтовної основи, і характеризується відступом від шаблонів і стереотипів, пошуком нових ефективних моделей діяльності.

Спираючись на результати досліджень, проведених Л. Карташовою, визначено компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання: психологічна (особистісні якості; прагнення до впровадження моделей в навчально-виховний процес початкової школи); теоретична (система знань, технології способи та форми їх упровадження моделювання в професійну діяльність тощо); практична (сукупність умінь, що забезпечують здатність до моделювання).

Аналіз методолого-теоретичних та методичних аспектів проблеми формування готовності вчителя початкових класів до здійснення моделювання визначив найважливіші напрями дослідження.

У другому розділі „Методична система формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання”  обґрунтовано й побудовано методичну систему формування готовності студентів педагогічних факультетів до педагогічного моделювання та обґрунтовано змістовий компонент моделі, який інтерпретується спецкурсом „Педагогічне моделювання у початковій освіті” та застосуванням відповідних методів, форм та засобів навчання.

Зазначається, що експериментальною базою дослідження та збору первинної інформації обрані факультети початкового навчання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та Слов’янського державного педагогічного університету.

Дослідження тривало упродовж 2004-2010 рр. і передбачало чотири етапи науково-педагогічного пошуку.

На історико-генетичному етапі (2004-2005 рр.) вивчено стан розробленості проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Визначено вихідні теоретичні й методологічні положення, об’єкт, предмет, мету, напрями дослідження; сформульовано гіпотезу; конкретизовано завдання.

На теоретико-пошуковому етапі (2005-2008 рр.) розроблено програму та методику констатувального та формувального експериментів, продіагностовано стан формування здатності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Обґрунтовано теоретичну модель формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

На експериментальному етапі (2005-2009 рр.) з метою визначення ефективності моделі формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання проведено формувальний експеримент, розроблено й експериментально перевірено умови застосування запропонованої моделі, проаналізовано здобуті результати. Статистично опрацьовано результати експерименту, описано хід і результати дослідження.

На заключному етапі (2008-2010 рр.) виконано аналіз, систематизацію та узагальнення дисертаційного матеріалу, упроваджено у практику методичні рекомендації щодо формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання, сформульовано загальні висновки.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що запропонована методика підготовки студентів сприятиме формуванню готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

У розділі наголошено на тому, що поняття „педагогічне моделювання” широко використовується науковцями та практиками, проте у фахових виданнях відсутнє його визначення. Найбільш вдалим і таким, що відбиває сутність сучасного бачення явища „педагогічного моделювання” – це побудова, перетворення, інтерпретація та дослідження моделей різноманітних педагогічних систем.

На основі аналізу сучасних наукових підходів В. Буданова, О. Дахіна, Є. Лодатко, Н. Масюкової, С. Смірнова та ін. виявлено, що процес педагогічного моделювання містить: виокремлення певних елементів, що укладаються у систему; визначення зв’язків між елементами, у тому числі системоутворюючих; виявлення структури й організації системи; аналіз принципів поведінки системи; вивчення процесів управління системою; синтез отриманої інформації та побудову моделі, де результат моделювання є системою, що характеризує функціонування модельованого об’єкту.

Зазначається, що у зв’язку з виявленою багатоаспектністю підходів до тлумачення педагогічних моделей, відсутністю єдиної їх класифікації визначено групи об’єктів педагогічного моделювання: операційно-процесуальна (процес навчання, процес викладання, процес учіння, методи навчання, методи учіння, алгоритми діяльності тощо); змістова (поняття різних навчальних предметів; типи задач і завдань); організаційна (уроки та інші види здійснення процесу навчання); супроводжувальна (засоби навчання, комп’ютерна підтримка); поведінкова (суб’єктів учіння, зумовлена навчальними впливами, сприйняття цілі, розуміння, відтворення та застосування, навчального матеріалу).

Модель теоретичної і практичної готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання розглядається як сукупність теоретичних знань і практичних умінь на новому якісному рівні. Вона передбачає готовність вчителя до діяльності на рівні цілеспрямованості, що ґрунтується на сукупності теоретичних знань і практичних умінь. Процесуальний аспект моделі містить поетапну організацію процесу навчання студентів, що враховує особливості кожного з етапів педагогічної освіти.

Теоретична і практична готовність вчителя до педагогічного моделювання в початковій школі передбачає оволодіння аналітико-прогностичними, проектними уміннями та їх реалізацію на практиці.

Дослідженням визначено, що важливе значення для підготовки майбутнього вчителя мають дисципліни за вибором, спецкурси та спецсемінари. Метою їх вивчення є розширення та доповнення базового рівня підготовки студентів вищих професійних навчальних закладів. Спецкурс „Педагогічне моделювання у початковій освіті” передбачає методологічну підготовку студентів до творчої, пошукової діяльності, ознайомлення з теоретичними й емпіричними методами педагогічного дослідження, такими як педагогічне моделювання, ідеалізація, формалізація, системний підхід, історичний аналіз, діяльнісний підхід тощо.

У роботі наголошується, що рівень набутих знань у процесі моделювання педагогічних ситуацій у професійній підготовці майбутніх вчителів початкових класів залежить від характеру та змісту, форм та засобів навчання, творчих здібностей кожного студента, педагогічного досвіду, що включається у мисленнєві та практичні дії під час розв’язання педагогічних завдань (рис. 1).

На основі вивчення та аналізу різних підходів до визначення структури професійної готовності, виділено три основні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: мотиваційну (зацікавленість та позитивне ставлення до педагогічної діяльності, усвідомлення необхідності оволодіння певним обсягом знань для продуктивної педагогічної діяльності в середовищі), когнітивну (комплекс знань), процесуальну (наявність умінь і навичок моделювати педагогічні ситуації).

Рис. 1. Ієрархія об’єктів та цілей педагогічного моделювання

У процесі формування готовності до педагогічного моделювання професіограма вчителя початкових класів, за проведеними дослідженнями, розширюється за рахунок формування якостей вчителя.  В умовах інтеграції до стандартів Європейської системи освіти виникає потреба інтенсифікації навчального процесу шляхом упровадження інформаційно-комунікативних технологій, які виокремлюються як засіб формування готовності до педагогічного моделювання.

У висновках до розділу зазначено, що ефективність розробленої моделі формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання залежить від дотримання сукупності умов для розвитку професійного мислення, отримання знань та формування вмінь і навичок фахової діяльності через її моделювання шляхом виразної та детальної постановки мети, розробки змісту, досягнення запланованих результатів, гарантованого достатнього рівня навчання, який відповідає освітнім стандартам,  наявності зворотного зв’язку, рефлексивності тощо.

У третьому розділі Методика проведення і результати педагогічного експерименту  продемонстровано застосування у навчальному процесі запропонованої методичної системи формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

На основі вивчення та аналізу різних підходів до визначення структури професійної готовності, виділено три основні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: мотиваційну (зацікавленість та позитивне ставлення до педагогічної діяльності, усвідомлення необхідності оволодіння певним обсягом знань для продуктивної педагогічної діяльності), когнітивну (комплекс знань), процесуальну (наявність умінь і навичок моделювати педагогічні ситуації) (рис. 2).

Рис. 2. Складники (компоненти) професійної готовності та їх модифікація

Експеримент виконувався відповідно до вимог застосування статистичних методів опрацювання результатів педагогічних досліджень: усі вибірки однорідні й незалежні.

Оцінювання результатів навчання за експериментальною методикою (у межах розробленого й упровадженого спецкурсу) проведено за модульно-рейтинговою системою.

Рис. 3. Порівняння результатів, отриманих шляхом анкетування на етапі вхідного контролю й після проведення експериментального навчання.

Дані отримано для 89 осіб (контрольна група КГ1), 58 осіб у експериментальному навчанні та 56 осіб на педагогічній практиці (експериментальна група ЕГ1).

Таблиця 1

Результати статистичного опрацювання

№ запитання

1

2

3

4

5

6

7

середнє

станд. відхилен-ня

ЕГ1 до навчання

1,48

2,10

2,05

2,15

2,36

2,43

1,98

2,08

0,31

ЕГ1 після навчання

2,4

2,92

2,81

2,95

2,94

2,95

2,95

2,85

0,20

0,957

Значення Хі2 тест для ЕГ1 до і після навчання

0,229

Значення довірчого інтервалу (коефіцієнт надійності 0,95) для даних, отриманих до навчання

0,150

Значення довірчого інтервалу (коефіцієнт надійності 0,95) для даних, отриманих після навчання

На горизонтальній вісі відображено значення відповідей у шкалі: 0 – відповідь відсутня або неправильна; 1 – відповідь свідчить про поверхове ознайомлення респондента з об’єктом; 2 – відповідь правильна, але неповна; 3 – відповідь вичерпна, правильна.

Аналіз діаграми, поданої на рис. 3, однозначно вказує на доцільність застосування запропонованої методичної системи з метою формування здатності студентів до педагогічного моделювання, оскільки значення статистичного сподівання значень відповідей на кожне з семи запитань суттєво збільшились.

Окремо проаналізовано єдині оцінки за педагогічну практику. Обізнаність студентів у феномені „педагогічного моделювання” та навичок застосовування моделювання до проектування навчально-виховного процесу позитивно вплинула на виконання багатьох фаховозначущих дій. Після проведення спецкурсу студенти створювали план уроку шляхом подання як навчального матеріалу, так і прогнозування власної поведінки, моделюючи власну реакцію на можливі педагогічні  ситуації. Це документально підтверджено суттєвим підвищенням оцінок за документацію з педпрактики.

З метою визначення статистичних параметрів вибірок та перевірки гіпотези виконано додаткове статистичне опрацювання даних, результати якого подано у табл. 1.

Зазначається, що аналіз даних, поданих у табл. 2, свідчить про доцільність застосування запропонованої методичної системи формування здатності студентів до педагогічного моделювання. Відсоток студентів, які показали високий рівень підготовленості до виконання професійної діяльності, в експериментальній групі вдвічі більша, ніж у контрольній. Суттєво збільшилась і частка студентів, що виявили достатній рівень підготовленості (з 39% до 50%). Разом з тим, частина осіб, слабко підготовлених до виконання професійної діяльності, у контрольній та експериментальній групах відрізняються в незначній мірі.

Таблиця 2

Результати статистичного опрацювання даних, отриманих  у процесі педагогічної практики

 

Контрольна група

Експериментальна  група

К-сть, осіб

частка, %

К-сть, осіб

частка, %

Початковий

4

4,5

2

3,6

Середній

35

39,3

12

21,4

Достатній

38

42,7

28

50,0

Високий

12

13,5

14

25,0

Всього

89

56

Результати статистичного опрацювання отриманих даних (КГ і ЕГ) свідчать про належність різним генеральним сукупностям, а отже статистично підтверджено гіпотезу про ефективність навчання за експериментальною методикою.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у формуванні готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Основні положення роботи теоретично обґрунтовано і перевірено експериментально. У ході дослідження отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Проведене дослідження дозволило зробити висновки:

  1.  Аналіз стану дослідженості проблеми педагогічного моделювання у педагогічній теорії та практиці дозволив встановити основні його контексти та визначити відсутність системних досліджень специфіки множинності об’єктів педагогічного моделювання, модельної діяльності майбутнього вчителя початкових класів та наявність проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Окремі аспекти проблеми використання моделей у теорії і практиці навчання залишаються недостатньо вивченими. Зокрема, поза увагою дослідників залишились питання, які пов’язані зі створенням методичної системи формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до педагогічного моделювання. Визначено, що існує суперечність між соціальним запитом на підготовку майбутніх вчителів початкових класів, здатних до здійснення педагогічного моделювання, моделюючого сприйняття та перетворення педагогічних реалій та відсутністю відповідного змістово-методичного забезпечення процесу їх підготовки.
  2.  Визначення об’єктів педагогічного моделювання у професійній готовності вчителя початкових класів проводилося за  умов відсутності чіткої класифікації (типізації) педагогічних моделей. Здійснено авторське  обґрунтування та визначення: педагогічне моделювання – це побудова, перетворення, інтерпретація та дослідження моделей різноманітних педагогічних систем. Відповідно до виявленої багатоаспектності підходів до тлумачення педагогічних моделей постала необхідність визначення системоутворюючого чинника (орієнтувальної основи) пошуку результату: інтегративно-синергетичної моделі поняття „педагогічна технологія”. Це уможливило визначення груп об’єктів педагогічного моделювання: операційно-процесуальної, змістової, організаційної, супроводжувальної, поведінкової. 
  3.  Ґрунтуючись на положенні про знакову природу будь-якої моделі, у якості психологічних засад дослідження виокремлено теорію змістовного узагальнення й „знакову” концепцію навчання, розкрито підходи до проектування й побудови методичної системи формування готовності студентів педагогічних факультетів до педагогічного моделювання як цільової інтерпретації інтегративно-синергетичної моделі педагогічної технології, яка полягає в здійсненні концептуалізації та конкретизації цілей стосовно реалізації майбутнім учителем початкових класів педагогічного моделювання.
  4.  Розроблено методичну систему формування готовності студентів педагогічних факультетів до педагогічного моделювання та обґрунтовано змістовий компонент моделі, який представлено спецкурсом „Педагогічне моделювання у початковій освіті” та застосуванням відповідних методів, форм та засобів навчання.  Аналіз змісту й структури готовності студентів до моделювання педагогічних ситуацій у системі професійної підготовки дозволив визначити основні критерії готовності майбутнього вчителя до цього виду діяльності. Визначено, що формування готовності студентів вищих професійних навчальних закладів до майбутньої педагогічної діяльності полягає в створенні умов для розвитку фахового мислення, засвоєння знань, формування умінь і навичок професійної діяльності через її моделювання.

Визначальними ознаками моделювання професійної діяльності майбутнього вчителя початкових класів у навчально-виховному процесі вищої школи вважаються: виразна та детальна постановка мети; опрацювання змісту; досягнення запланованих результатів; гарантований мінімальний рівень навчання, який відповідає освітнім стандартам; наявність зворотного зв’язку; рефлексивність тощо.

Моделювання у вищих педагогічних навчальних закладах пропонується розглядати як єдність практичних умінь з використання моделі, заміщення та усвідомлення семіотичної функції, рівень розуміння якої істотно впливає на здійснення практичного моделювання та використання моделі як засобу пізнання властивостей і взаємозв’язків предметів.

  1.  В умовах інтеграції навчального процесу до стандартів Європейської системи освіти виникає потреба інтенсифікації навчального процесу шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних технологій, що в процесі підготовки виокремлюються як засіб формування готовності до педагогічного моделювання.
  2.  Експериментальна перевірка запропонованої методичної системи формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання засвідчила, що для забезпечення суттєвого підвищення фахово спрямованих особистісних якостей майбутнього вчителя початкових класів доцільно введення розробленого та апробованого спецкурсу. Підвищення рівнів сформованості уявлень про педагогічне моделювання свідчить про підвищення рівня фахової готовності. Разом з тим, завдяки синергетизму дії фахових знань, суттєво підвищується мотивація навчання студентів до отримання нових знань, студенти починають розглядати навчальний процес не як статичну систему, а як динамічний процес. 

За результатами проведеного дослідження пропонуються практичні рекомендації для вищих педагогічних навчальних закладів:

  •  формування готовності до педагогічного моделювання, як складової професійної готовності, планувати як суттєву складову цілей навчання;
    •  для підвищення якості професійної підготовки майбутніх вчителів  початкових класів впроваджувати в навчально-виховний процес спецкурси з педагогічного моделювання, зокрема спецкурс „Педагогічне моделювання у початковій освіті”;
    •  розробити програму підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу вищих навчальних педагогічних закладів відповідно до теоретико-методологічних положень дисертаційного дослідження.

Проведене дослідження не вичерпує всіх завдань формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Подальшої розробки потребують проблеми дослідження інтегративних процесів, пов’язаних з викладанням педагогічного моделювання у поєднанні з інформаційними технологіями та педагогічними дисциплінами, обґрунтування впровадження елементів моделювання  дистанційного навчання в процес підготовки вчителів початкових класів, які працюють в загальноосвітніх навчальних закладах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Бахмат Н. В. Формування комплексних умінь засобами дидактико-методичного моделювання / Н. В. Бахмат // Наукові записки. – К. : НПУ, 2003. – № 52. – С. 12-17.
  2.  Бахмат Н. В. Якість сформованості конструктивно-проективних умінь у студентів спеціальності „Початкове навчання” / Н. В. Бахмат // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського: зб. наук. праць. Вінниця : ТОВ фірма „Планер”, 2009. – Вип. 27. – С. 21-26.
  3.  Бахмат Н. В. Модельний простір майбутнього вчителя початкових класів / Н. В. Бахмат // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. пр. – К. : Педагогічна думка, 2009. – Вип. 9. – С. 646-654.
  4.  Бахмат Н. В. Методичні особливості формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до педагогічного моделювання / Н. В. Бахмат // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. статей Ялта : РВВ КГУ, 2010. Вип. 29. Ч. 1. С. 269-274.
  5.  Бахмат Н. В. Психолого-педагогічні засади здійснення педагогічного моделювання учителем початкової школи / Н. В. Бахмат // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. статей  Ялта : РВВ КГУ, 2010. Вип. 28. Ч. 2. С. 219-226.
  6.  Бахмат Н. В.  Педагогічне моделювання як складова фахової готовності вчителя початкових класів / Н. В. Бахмат // Педагогічна освіта : теорія і практика : зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2011. – Вип. 7. – С. 14-20.
  7.  Бахмат Н. В. Моделювання як предмет психолого-педагогічних досліджень / Н. В. Бахмат // Вісн. Черкаськ. ун-ту. Серія : Педагогічні науки.– Черкаси, 2011. – Вип. 196. – С. 12-17. 
  8.  Бахмат Н. В. Сучасні філософсько-дидактичні і психолого-педагогічні теорії навчання як основа до розроблення технологічного забезпечення дидактико-методичної підготовки вчителя початкової школи / Н. В. Бахмат // Наук. пр. Кам’янець-Подільськ. держ.авного пед. ун-ту. – Кам’янець-Подільський, 2002. – Т. 1. – С. 32-33.
  9.  Бахмат Н. В. Діагностика стану інтеграції дидактико-методичних умінь у студентів спеціальності „Початкове навчання” / Н. В. Бахмат // Вісник Львівського університету. – 2003. –  № 17. –  С. 11-18.
  10.  Бахмат Н. В. Дидактико-методична підготовка вчителя початкової школи як педагогічна проблема / Н. В. Бахмат // матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта”. – Дніпропетровськ, 2003. – Т. 8.  – С. 12-14.  
  11.  Бахмат Н. В. Формування дидактико-методичних умінь у майбутнього  вчителя початкової школи / Н. В. Бахмат // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету : зб. за підсумками звіт. наук. конф. викл. і асп., 6–7 квіт. 2005 р. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, РВВ, 2005. – Вип. 4. – Т. 2. – С. 195-197.
  12.  Бахмат Н. В. Формування комплексних умінь у студентів спеціальності „Початкове навчання” / Н. В. Бахмат // матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Дні науки ’2005 ”. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. – Т. 24. – С. 23-24.  
  13.  Бахмат Н. В. Формування конструктивно-проективних умінь студентів у системі дидактичної підготовки вчителя початкової школи / Н. В. Бахмат // матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Наука: теорія і практика”. – Прага-Дніпропетровськ-Бєлгород, 2005. – С. 15-18.
  14.  Бахмат Н. В. Технологія забезпечення проектування уроку в початковій школі / Н. В. Бахмат // сб. науч. трудов по материалам 1-й междунар. науч.-практ. интернет-конф. Наука и общество на грани тысячелетий. – Киев : СофтПринт, 2009. – С. 59-66.
  15.  Бахмат Н. В. Теория и практика формирования общедидактической компетентности будущого учителя начальной школы / Н. В. Бахмат // Университеты ХХІ века : инновации и новые технологии : материалы междунар. науч. конф., посвященной 75-летию КазНУ им. аль-Фараби : в 2-х т. / Под ред. Б. Т. Жумагулова. – Алматы, 2009. – Т. 1. – С. 196-199.
  16.  Бахмат Н. В. Процесс формирования конструктивно-проективных умений будущего учителя начальной школы / Н. В. Бахмат // Педагогическое образование в эпоху перемен : результаты научных исследований и их использование в образовательной практике (отечественный и зарубежный опыт) : сб. статей по материалам междунар. науч. конф., 17-19 марта 2009 г. СПб. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2009. С. 240-245.
  17.  Бахмат Н. В. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя начальной школы / Н. В. Бахмат // Актуальные проблемы развития современного общества : материалы междунар. науч.-практ. конф. 17 июня 2010 года. – Саратов, 2010. – С. 20-25.
  18.  Бахмат Н. В. Дидактико-методичне моделювання в системі фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи / Н. В. Бахмат // Освіта та наука в умовах глобальних викликів: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. 11-13 червня 2010 р. – Сімферополь-Судак : ВіТроПринт, 2010. – С. 64-67.
  19.  Бахмат Н. В. Технология педагогического моделирования в начальном образовании / Н. В. Бахмат // Проблемы современного образования : материалы междунар. науч.-практ. конф. 5-6 сентября 2010 г. – Пенза – Ереван – Прага : ООО Научно-издательский центр Социосфера, 2010. – С. 161-169.
  20.  Бахмат Н. В. Формирование конкурентоспособности будущего учителя начальной школы / Н. В. Бахмат // Педагогика – ХХІ : материалы междунар. науч. Конф. – Караганда : Центр гуманитарных исследований, 2010. – Т. 2. – С. 3-6.
  21.  Бахмат Н. В. Формування конкурентоспроможності вчителя початкової школи за двоциклової системи підготовки на основі компетентнісного підходу / Н. В. Бахмат // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. – Кам’янець-Подільський, 2010. – Вип. 9. – Т. 4. – С. 77-79.
  22.  Бахмат Н. В. Концептуальна модель формування загальнодидактичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи / Н. В. Бахмат // сб. науч. трудов по материалам междунар. науч.-практ. конф. Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте’2010. – Одесса : Черноморье, 2010. – Т. 11. – С. 67-71.
  23.  Бахмат Н. В. Объекты педагогического моделирования будущего учителя начальных классов / Н. В. Бахмат // Педагогика – ХХІ : Материалы ІІ междунар. науч. Конф. (31 января 2011 г.) : В 2-х ч. – Караганда : Центр гуманитарных исследований Тезис, 2011. – Ч. 1. – С. 112-118.
  24.  Бахмат Н. В. Проблема формирования готовности будущего учителя начальных|первоначальных| классов к|до| педагогическому моделированию / Н. В. Бахмат //  II Междунар. педагогическая Ассамблея. – Чебоксары : Научно-исследовательский институт педагогики и психологии, 2011. – С. 25-30
  25.  Формирование готовности будущего учителя начальных классов к педагогическому моделированию / Н. В. Бахмат // Научная перспектива : научно-аналитический журнал. – 2011. – № 5. – С. 68-72.
  26.  Бахмат Н. В. Педагогічне моделювання в початковій освіті : навчальна та робоча програми / Н. В. Бахмат // Навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський, 2010. – 24 с.

АНОТАЦІЇ

Бахмат Н. В. Формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут вищої освіти НАПН України. –  Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Конкретизовано сутність поняття „педагогічне моделювання”, визначено групи його об’єктів у професійній готовності вчителя початкових класів, обґрунтовано здійснення психолого-педагогічних засад педагогічного моделювання. У дослідженні доведено факт про знакову природу будь-якої моделі, у якості психологічних засад дослідження виокремлено теорію змістовного узагальнення та „знакову” концепцію навчання.

Відображено методичну систему формування готовності студентів педагогічних факультетів до педагогічного моделювання та обґрунтовано змістовий компонент моделі, який реалізовано в спецкурсі „Педагогічне моделювання у початковій освіті” та застосуванням відповідних методів, форм та засобів навчання.

Доведено, що ефективність формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання залежить від упровадження експериментальної методики, що забезпечує суттєве підвищення фахово спрямованих особистісних якостей. Завдяки синергетизму дії фахових знань, суттєво підвищується мотивація навчання студентів до отримання нових знань, студенти розпочинають розглядати навчальний процес як динамічну систему.

Ключові слова: модель, моделювання, педагогічне моделювання, педагогічні моделі, методична система, методика формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Бахмат Н. В. Формирование готовности будущего учителя начальных классов к педагогическому моделированию. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Института высшего образования НАПН Украины. – Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы формирования готовности будущего учителя начальных классов к педагогическому моделированию.

Осуществлено авторское обоснование понятия „педагогическое моделирование” как построение, превращение и исследование моделей разнообразных педагогических систем, определены группы его объектов в профессиональной готовности учителя начальных классов: операционно-процессуальная, содержательная, организационная, сопроводительная, поведенческая. Обоснованы психолого-педагогические принципы его осуществления (концептуальный, праксеологический и психологический).  В исследовании доказано факт влияния знаковой природы любой модели, в качестве психологических принципов исследования выделена теория содержательного обобщения и „знаковая” концепция обучения, раскрыты подходы к проектированию и построению методической системы формирования готовности студентов педагогических факультетов к педагогическому моделированию как целевой интерпретации интегративно-синергетической модели педагогической технологии, которая заключается в осуществимые концептуализации и конкретизации целей относительно результирующего осуществления будущим учителем начальных классов педагогического моделирования.

 Построена методическая система формирования готовности студентов педагогических факультетов к педагогическому моделированию и обоснован смысловой компонент модели, который интерпретируется спецкурсом „Педагогическое моделирование в начальном образовании” и применением соответствующих методов, форм и средств обучения. Содержание учебной дисциплины состоит из двух модулей. Первый модуль „Методология и теория осуществления педагогического моделирования” включает три темы: сущность понятий модель и моделирование; понятие педагогического моделирования; объекты педагогического моделирования в системе начального образования. Второй модуль „Методическая система осуществления педагогического моделирования в начальном образовании” содержит вопросы моделирования содержания обучения в системе начального образования; моделирование процесса обучения в начальных классах; компьютерное моделирование в системе начального образования.

Выделены требования к современному учителю начальных классов, среди которых знание методологических основ и категорий, закономерностей развития и социального формирования личности; понимание сущности, цели, заданий, форм и методов воспитания; знание основных закономерностей векового анатомо-физиологического развития детей; анализ педагогической ситуации, проектирование результата и планирование педагогической деятельности; конструирование и реализация учебно-воспитательного процесса.

Сделан вывод о том, что информационно-коммуникационные технологии в процессе подготовки выделяются как средство формирования готовности к педагогическому моделированию.

Отмечается, что практическая значимость способности к педагогическому моделированию осуществляется путем выделения и оценивания определенных видов деятельности учителя (студента в модельных условиях педагогической практики): планирования учебно-воспитательного процесса; планирования учебного процесса на уровне урока, внеурочного мероприятия и т.д.; планирования отдельных этапов учебно-воспитательного процесса, в частности – применение современных средств учебной деятельности; исследования учебной группы (класса); определения целесообразности применения конкретных методических инновационных приемов и средств обучения.

Доказано, что эффективность формирования готовности будущего учителя начальных классов к педагогическому моделированию зависит от внедрения экспериментальной методики, которая обеспечивает существенное повышение его профессионально ориентированных личностных качеств. Благодаря синергетизму действию профессиональных знаний, существенно повышается мотивация обучения студентов к получению новых знаний, студенты начинают рассматривать учебный процесс не как статическую систему, а как динамический процесс.

Ключевые слова: модель, моделирование, педагогическое моделирование, педагогические модели, методическая система, методика формирования готовности будущего учителя начальных классов к педагогическому моделированию.

Bakhmat N. V. Forming of readiness of future teacher of initial classes to the pedagogical design. –  Manuscript.

The thesis for  the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on the specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Institute of Higher Education of NAPS  of Ukraine. Kiev, 2011.

The thesis is devoted to theoretical and experimental research on the formation of future primary school teacher to teacher modeling.

More specific nature of the concept of ,,teacher modeling”, defined groups of objects in the professional readiness of primary school teacher, reasonable exercise of psychological and pedagogical principles of teaching modeling.

The research proved the fact of the any model landmark nature, the theory of meaningful generalization and the ,,mark” concept of education as the psychological foundations of the study specifically are specifically mentioned.

The methodical system of forming the Faculty of Education students to teaching modeling is represented and reasonably notional component model is motivated, which is realized in a special course of ,,Pedagogical modeling in elementary education” and using appropriate methods, forms and training aids.

The efficiency of forming the future primary school teacher to teacher modeling depends on the experimental techniques implementation is proved, that providing a professionally designed personal qualities significant increase.

The motivation of students to acquire new knowledge significantly increases owing to the expertise synergism; students begin to consider the educational process as a dynamic system.

Keywords: model, modeling, pedagogical  modeling, pedagogical modeling, pedagogical models, the forming method of future primary school teacher for teacher modeling.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57582. ЗАСТОСУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ В ЕКОНОМІЦІ 148.5 KB
  Традиційно практичне застосування похідної використовується при дослідженні функції розв’язуванні задач фізичного чи геометричного змісту. Яким же буде оптимальний обсяг випуску для фірми...
57583. Пісня - душа народу 63 KB
  Взагалі хто і навіщо придумав пісню Чому люди співають радіють і сумують разом з нею Чому старовинні пісні що прийшли до нас із глибини віків і досі живуть у народі Чи уявляєте ви хоча б один свій день без пісні що звучить на вулиці вдома...
57584. Сучасність в музиці 40 KB
  Мета: на прикладі нової музики покращувати вміння аналізувати її; розвивати вокальнохорові навички плавне звуковедення мяке наспівне звучання. Вчити вдумливо ставитися до всякого музичного матеріалу...
57585. Пейзаж – жанр живопису. Створення етюду-малюнку «Дощова хмара» 64 KB
  Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з пейзажним жанром живопису, монохромним живописом; технікою малювання по вологому папері. Вчити виявляти задум в композиції...
57586. Зображення на площині Чарівний світ метеликів 726.5 KB
  МЕТА. Дати певний обєм знань про життя метеликів про характерні особливості будови комах; закріплювати під час виконання роботи поняття про виражальні можливості теплих та холодних кольорів...
57587. У поході друзі 49 KB
  Мета: познайомити з правилами поведінки на природі; виявити знання про вміння орієнтуватися на місцевості; скласти плакат-памятку «Ми із друзями в поході» направляти на виховане, ввічливе ставлення до всього живого;
57588. В лесу родилась ёлочка 91.5 KB
  Ни для кого не новость Ведь знает весь народ Что праздник наступает Весёлый Новый год Ждут смешливые девчонки Ждут проказники мальчишки Чтоб из лесу принесли мы Ёлочку Золотые шишки Ищут елку.
57589. О подвигах людей, посвящается защитникам Отечества в Великой Отечественной войне 1941 - 1945г.г. Урок мужества 46 KB
  Ход урока Ведущий в течении слов ведущего и 1го ученика идет видео журавли Дорогие ребята Вот уже 72 года отделяет нас от 9 мая 1945 года дня когда прозвучали последние залпы Великой Отечественной войны.
57590. Жанри інструментальної музики Скерцо. Ноктюрн 35 KB
  Мета: Поглибити знання учнів про творчість Ф. Шопена. З’ясувати значення понять «ноктюрн», «скерцо». Розвивати слухацьку уяву, образно-асоціативне мислення учнів. Виховувати інтерес до творчості Ф. Шопена, ціннісне ставлення до класичної музики.