68209
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Автореферат
Педагогика и дидактика
Нові: знання методів моделювання та застосування моделей зокрема до процесів обєктів і субєктів навчання і виховання; уміння визначати доцільність застосування методів педагогічного моделювання до розвязування педагогічних задач; здатність до освоєння сучасних в тому числі заснованих на застосуванні...
Украинкский
2014-09-19
290 KB
5 чел.
PAGE 1
Моделювання процесу застосування засобу навчання з метою визначення доцільності його застосування (вдосконалення) або методів/прийомів використання.
Професіограма вчителя початкових класів після проходження спецкурсу
Здатність до абстрактного мислення; знання вікових й індивідуальних особливостей учнів, здатність змінювати стиль спілкування; уміння забезпечити позитивну мотивацію навчання; уміння створити ситуацію успіху; уміння приймати рішення в різних педагогічних ситуаціях; знання сучасних освітніх технологій; наукове мислення, уміння ставити цілі й формулювати завдання педагогічної діяльності, зіставляти очікуваний результат з цілями; знання освітніх стандартів і чинних навчальних програм з предмету; здатність володіння різними методами оцінювання; уміння висловлювати думки письмово та усно; високий рівень усного мовлення; уміння аналізувати свою діяльність, роль, враження, ступінь участі в діяльності; впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчально-виховного процесу; уміння орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах; уміння опановувати засоби розробки педагогічних програмних засобів (навчальних програм, презентацій, відеофрагментів, тощо).
Нові:
знання методів моделювання та застосування моделей, зокрема до процесів, обєктів і субєктів навчання і виховання; уміння визначати доцільність застосування методів педагогічного моделювання до розвязування педагогічних задач; здатність до освоєння сучасних, в тому числі заснованих на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій методів і засобів моделювання, застосування зазначених методів і засобів до створення дидактичних матеріалів; впевненість у доцільності застосування моделювання на різних етапах навчально-виховного процесу.
Теоретична
(система знань з моделювання, технології, способи та форми їх впровадження в професійну діяльність тощо)
Психологічна (особистісно-мотиваційна: особистісні якості; прагнення до впровадження моделювання)
Професіограма вчителя початкових класів до навчання моделюванню
Здатність до абстрактного мислення; знання вікових й індивідуальних особливостей учнів, здатність змінювати стиль спілкування; уміння забезпечити позитивну мотивацію навчання; уміння створити ситуацію успіху; уміння приймати рішення в різних педагогічних ситуаціях; знання сучасних освітніх технологій; наукове мислення, уміння ставити цілі й формулювати завдання педагогічної діяльності, зіставляти очікуваний результат з цілями; знання освітніх стандартів і чинних навчальних програм з предмету; здатність володіння різними методами оцінювання; уміння висловлювати думки письмово та усно; високий рівень усного мовлення; уміння аналізувати свою діяльність, роль, враження, ступінь участі в діяльності; впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчально-виховного процесу; уміння орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах; уміння опановувати засоби розробки педагогічних програмних засобів (навчальних програм, презентацій, відеофрагментів, тощо).
Складники готовності
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
БАХМАТ Наталія Валеріївна
УДК: 371.123:371.31.001.57
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
13.00.04 теорія і методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
КИЇВ-2011
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України.
Науковий керівник − кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
ЛЕВШИН Микола Миколайович,
Інститут вищої освіти НАПН України,
завідувач відділу педагогіки
і психології вищої освіти.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
БОБРИЦЬКА Валентина Іванівна,
Київський університет імені Бориса Грінченка,
завідувач кафедри теорії та історії педагогіки;
кандидат педагогічних наук, доцент
ЛОДАТКО Євген Олександрович,
Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури, ректор.
Захист відбудеться 5 жовтня 2011 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зала засідань, 9-й поверх.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти
НАПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).
Автореферат розіслано 31 серпня 2011 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Г.В. Лесик
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним з провідних завдань процесу підготовки вчителів початкових класів є перетворення особистості студента в майбутнього вчителя-професіонала, готового вирішувати все різноманіття завдань, повязаних із навчанням і вихованням молодших школярів. Удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя молодших класів вимагає не тільки нових, більш ефективних шляхів організації навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів, але й перегляду структури та змісту їх підготовки, приведення у відповідність до сучасного технологічного рівня.
Розвиток інформаційного суспільства, інформатизація освіти спричиняють введення у процес навчання інноваційних компонент. Це зумовлює необхідність включення до навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів технологій, спрямованих на розвиток навчальних, інтелектуальних та творчих умінь майбутнього вчителя початкових класів. Одним із провідних є педагогічне моделювання.
Метод моделювання використовується для виявлення й класифікації нових законів, побудови теорій та інтерпретації отриманих даних, для вирішення професійних завдань із використанням моделей навчання тощо.
Аналіз наукових праць засвідчив, що проблемами освітніх інновацій займаються І. Бех, Н. Бібік, В. Бобрицька, С. Гончаренко, І. Єрмаков, В. Ільченко, Н. Пастернак, В. Паламарчук, Л. Подимова, О. Савченко, В. Сластьонін, А. Семенова, Ю. Швалб, М. Ярмаченко; їх класифікацією К. Ангеловські, О. Козлова, Л. Машкіна, К. Роджерс, І. Підласий; дослідження інноваційних педагогічних технологій проводять М. Кларін, В. Лозова, О. Пєхота, С. Подмазін, І. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоєва та ін.; над створенням педагогічних систем працюють В. Беспалько, Н. Кузьміна, А. Куракін та ін.
Моделювання як метод пізнання розглянуто Б. Глинським, М. Кларіним, К. Морозовим, А. Семеновою, А. Уйомовим, В. Штофом, Г. Щедровицьким та ін. Психологічні аспекти оволодіння моделями різного виду проаналізовано та описано В. Вендою, М. Гамезо, Г. Журавльовим, Б. Ломовим, В. Рубахинім та ін. Методологічні засади моделювання як особливого виду педагогічної діяльності висвітлено в роботах В. Буданова, А. Вербенець, О. Дахіна, А. Євтодюк, І. Зязюна, М. Катаєвої, І. Колесникової, Л. Красюк, В. Кременя, В. Кушніра, Є. Лодатка, Е. Лузік, Н. Масюкової, О. Савченко, С. Смірнова, А. Цимбалару та ін.
Конкретно-методичні засади здійснення педагогічного моделювання у вищій, загальній середній та початковій освіті є предметом уваги Н. Бібік, М. Бурди, М. Вашуленка, С. Гончаренка, К. Корсака, М. Левшина, О. Ляшенко, Ю. Мальованого, О. Савченко, В. Шило та ін.
Моделювальна діяльність педагогів у контексті проектування педагогічних технологій досліджувалась В. Беспальком, І. Зязюном, Т. Колодько, В. Кушніром, В. Сластьоніним та ін. Специфіка моделювання як методу навчання розкривається в роботах Г. Бачинського, В. Бондаря, М. Левшина, А. Семенової та ін. Формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій представлено Л. Красюк.
Однак, результати аналізу психолого-педагогічної літератури засвідчують відсутність системного дослідження, яке б відображало специфіку множинності обєктів педагогічного моделювання, ієрархічно-моделювальну діяльність та проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання, а також створення методичної системи формування готовності майбутніх вчителів до даного виду діяльності.
Теоретичний аналіз наукових джерел та емпіричний досвід доводять існування суперечності між соціальним запитом на підготовку майбутніх педагогів, здатних до здійснення педагогічного моделювання, моделюючого сприйняття та перетворення педагогічних реалій та відсутністю відповідного змістово-методичного забезпечення процесу навчання.
Отже, актуальність і соціальна значущість проблеми, недостатній рівень теоретичної та методичної розробленості, а також виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання”.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за темою ,,Психолого-педагогічне проектування особистісно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах” (№ 0103U000963). У межах цієї теми дисертантом досліджувалися проблеми формування аналітико-прогностичних, проективних умінь, які є однією з основних професійних компетентностей майбутніх вчителів початкової школи, а також їх практична реалізація.
Тему дисертації затверджено вченою радою Камянець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка (протокол №10 від 29 жовтня 2009 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 22 грудня 2009 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є покращення результатів підготовки вчителя початкових класів шляхом розроблення, впровадження й експериментальної перевірки ефективності методичної системи цілеспрямованого формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
Реалізація поставленої мети потребує виконання таких завдань:
Обєкт дослідження процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.
Предмет дослідження методична система формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
Для вирішення окреслених завдань й досягнення зазначеної мети застосовано методи дослідження:
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
удосконалено:
подальшого розвитку набули:
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 107 від 26 листопада 2010 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка № 289 від 23 березня 2011 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 84-Н від 01 квітня 2011 р.), Словянського державного педагогічного університету (довідка № 68-10-342 від 22 грудня 2010 р.) та Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №73/А/10 від 02 грудня 2010 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки і методик початкової та дошкільної освіти Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2003-2011 рр.), засіданнях відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України (2011 р.), оприлюднено у виступах на науково-практичних конференціях різних рівнів:
міжнародних: „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2003); „Дні науки2005” (Дніпропетровськ, 2005); „Наука: теорія і практика” (Прага-Дніпропетровськ, 2005); „Педагогічна освіта в епоху змін: результати наукових досліджень і їх використання в освітній практиці” (Санкт-Петербург, 2009); „Наука і суспільство на межі тисячоліть” (Київ, 2009); Міжнародна наукова конференція, присвячена 75-річчю Казну ім. аль-Фарабі (Алмати, 2009); „Професійна підготовка учителів початкової школи: здобутки, проблеми, перспективи” (Луцьк, 2009); „Актуальні проблеми розвитку сучасного суспільства” (Саратов, 2010); „Освіта та наука в умовах глобальних викликів” (Сімферополь, 2010); „Проблеми сучасної освіти” (Словянськ, 2010); „Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті2010” (Одеса, 2010); „Педагогіка ХХІ” (Караганда, 2010-2011); ІІ Міжнародна педагогічна асамблея (Чебоксари, 2011);
всеукраїнській: Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція „Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (Київ, 2005);
звітних: Інституту вищої освіти НАПН України (Київ, 2011), Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Камянець-Подільський, 2002-2011).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 26 одноосібних публікаціях автора, з них 7 статей, опублікованих у фахових виданнях, 18 матеріалах науково-практичних конференцій, 1 навчально-методичному посібнику.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (165 найменувань, з них 6 джерел іноземною мовою) та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 222 сторінки, основного тексту 174. Робота містить 8 таблиць, 12 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми відповідно сучасності, визначено мету, обєкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі „Методолого-теоретичні засади здійснення педагогічного моделювання” визначено актуальність теми, уточнено напрями дослідження, вивчено й узагальнено масовий передовий і новітній вітчизняний та зарубіжний досвід формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
Аналітичний огляд стану дослідженості проблеми моделювання в педагогічній теорії та практиці дозволив виокремити педагогічні моделі, які відіграли особливу роль у розвитку системи початкової освіти України. Це вітчизняна модель навчання і виховання учнів 1-4 класів, розпочинаючи з шести років (Н. Бібік, М. Богданович, М. Вашуленко, І. Ґудзик, Л. Варзацька, Н. Коваль, Л. Кочіна, М. Левшин, О. Прищепа, Н. Підгорна, Н. Присяжнюк, О. Савченко, Н. Скрипченко, О. Хорошковська та ін.); модель загальнотехнологічної підготовки та формування пізнавальної самостійності молодших школярів (О. Савченко); загальні моделі методів навчання, їх класифікація, моделі процесу навчання (В. Бондар); бінарна модель методів навчання (А. Алексюк); тернарна класифікація методів навчання (Вал. Паламарчук, Вол. Паламарчук), моделі уроків у початковій школі (О. Савченко, І. Шапошнікова) та ін.
Проблема формування готовності студентів вищих професійних навчальних закладів до майбутньої педагогічної діяльності займає одне з центральних місць у системі підготовки спеціалістів та її психологічного забезпечення, акумулює численність проблем психологічної науки, повязаних із властивостями особистості, її психічними станами, потенційними можливостями, що обумовлюють успішність професійної підготовки.
Поняття готовності розкрито в дослідженні проблеми вдосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців у роботах О. Абдуліної, Г. Балла, П. Горностай, Л. Долинської, Л. Красюк, Г. Костюка, Н. Кузьміної, О. Кулюткіна, Т. Левченко, Є. Мілеряна, В. Моляко, О. Мороза, О. Мешко, П. Перепелиці, В. Сластьоніна, М. Смульсон, Т. Яценко та ін., де поняття готовності розглядається в безпосередньому звязку з формуванням, розвитком і вдосконаленням психічних процесів, станів, якостей особистості, необхідних для успішної діяльності.
У розділі узагальнено результати аналізу теоретичних та методичних досліджень, які уможливили висновок: процес формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання у вищих професійних навчальних закладах передбачає рівні реалізації (нормативно-репродуктивний, адаптивно-перетворювальний, творчо-пошуковий), які передбачають відтворення засвоєних моделей професійної діяльності або їх використання як орієнтовної основи, і характеризується відступом від шаблонів і стереотипів, пошуком нових ефективних моделей діяльності.
Спираючись на результати досліджень, проведених Л. Карташовою, визначено компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання: психологічна (особистісні якості; прагнення до впровадження моделей в навчально-виховний процес початкової школи); теоретична (система знань, технології способи та форми їх упровадження моделювання в професійну діяльність тощо); практична (сукупність умінь, що забезпечують здатність до моделювання).
Аналіз методолого-теоретичних та методичних аспектів проблеми формування готовності вчителя початкових класів до здійснення моделювання визначив найважливіші напрями дослідження.
У другому розділі „Методична система формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання” обґрунтовано й побудовано методичну систему формування готовності студентів педагогічних факультетів до педагогічного моделювання та обґрунтовано змістовий компонент моделі, який інтерпретується спецкурсом „Педагогічне моделювання у початковій освіті” та застосуванням відповідних методів, форм та засобів навчання.
Зазначається, що експериментальною базою дослідження та збору первинної інформації обрані факультети початкового навчання Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та Словянського державного педагогічного університету.
Дослідження тривало упродовж 2004-2010 рр. і передбачало чотири етапи науково-педагогічного пошуку.
На історико-генетичному етапі (2004-2005 рр.) вивчено стан розробленості проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Визначено вихідні теоретичні й методологічні положення, обєкт, предмет, мету, напрями дослідження; сформульовано гіпотезу; конкретизовано завдання.
На теоретико-пошуковому етапі (2005-2008 рр.) розроблено програму та методику констатувального та формувального експериментів, продіагностовано стан формування здатності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Обґрунтовано теоретичну модель формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
На експериментальному етапі (2005-2009 рр.) з метою визначення ефективності моделі формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання проведено формувальний експеримент, розроблено й експериментально перевірено умови застосування запропонованої моделі, проаналізовано здобуті результати. Статистично опрацьовано результати експерименту, описано хід і результати дослідження.
На заключному етапі (2008-2010 рр.) виконано аналіз, систематизацію та узагальнення дисертаційного матеріалу, упроваджено у практику методичні рекомендації щодо формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання, сформульовано загальні висновки.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що запропонована методика підготовки студентів сприятиме формуванню готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
У розділі наголошено на тому, що поняття „педагогічне моделювання” широко використовується науковцями та практиками, проте у фахових виданнях відсутнє його визначення. Найбільш вдалим і таким, що відбиває сутність сучасного бачення явища „педагогічного моделювання” це побудова, перетворення, інтерпретація та дослідження моделей різноманітних педагогічних систем.
На основі аналізу сучасних наукових підходів В. Буданова, О. Дахіна, Є. Лодатко, Н. Масюкової, С. Смірнова та ін. виявлено, що процес педагогічного моделювання містить: виокремлення певних елементів, що укладаються у систему; визначення звязків між елементами, у тому числі системоутворюючих; виявлення структури й організації системи; аналіз принципів поведінки системи; вивчення процесів управління системою; синтез отриманої інформації та побудову моделі, де результат моделювання є системою, що характеризує функціонування модельованого обєкту.
Зазначається, що у звязку з виявленою багатоаспектністю підходів до тлумачення педагогічних моделей, відсутністю єдиної їх класифікації визначено групи обєктів педагогічного моделювання: операційно-процесуальна (процес навчання, процес викладання, процес учіння, методи навчання, методи учіння, алгоритми діяльності тощо); змістова (поняття різних навчальних предметів; типи задач і завдань); організаційна (уроки та інші види здійснення процесу навчання); супроводжувальна (засоби навчання, компютерна підтримка); поведінкова (субєктів учіння, зумовлена навчальними впливами, сприйняття цілі, розуміння, відтворення та застосування, навчального матеріалу).
Модель теоретичної і практичної готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання розглядається як сукупність теоретичних знань і практичних умінь на новому якісному рівні. Вона передбачає готовність вчителя до діяльності на рівні цілеспрямованості, що ґрунтується на сукупності теоретичних знань і практичних умінь. Процесуальний аспект моделі містить поетапну організацію процесу навчання студентів, що враховує особливості кожного з етапів педагогічної освіти.
Теоретична і практична готовність вчителя до педагогічного моделювання в початковій школі передбачає оволодіння аналітико-прогностичними, проектними уміннями та їх реалізацію на практиці.
Дослідженням визначено, що важливе значення для підготовки майбутнього вчителя мають дисципліни за вибором, спецкурси та спецсемінари. Метою їх вивчення є розширення та доповнення базового рівня підготовки студентів вищих професійних навчальних закладів. Спецкурс „Педагогічне моделювання у початковій освіті” передбачає методологічну підготовку студентів до творчої, пошукової діяльності, ознайомлення з теоретичними й емпіричними методами педагогічного дослідження, такими як педагогічне моделювання, ідеалізація, формалізація, системний підхід, історичний аналіз, діяльнісний підхід тощо.
У роботі наголошується, що рівень набутих знань у процесі моделювання педагогічних ситуацій у професійній підготовці майбутніх вчителів початкових класів залежить від характеру та змісту, форм та засобів навчання, творчих здібностей кожного студента, педагогічного досвіду, що включається у мисленнєві та практичні дії під час розвязання педагогічних завдань (рис. 1).
На основі вивчення та аналізу різних підходів до визначення структури професійної готовності, виділено три основні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: мотиваційну (зацікавленість та позитивне ставлення до педагогічної діяльності, усвідомлення необхідності оволодіння певним обсягом знань для продуктивної педагогічної діяльності в середовищі), когнітивну (комплекс знань), процесуальну (наявність умінь і навичок моделювати педагогічні ситуації).
Рис. 1. Ієрархія обєктів та цілей педагогічного моделювання
У процесі формування готовності до педагогічного моделювання професіограма вчителя початкових класів, за проведеними дослідженнями, розширюється за рахунок формування якостей вчителя. В умовах інтеграції до стандартів Європейської системи освіти виникає потреба інтенсифікації навчального процесу шляхом упровадження інформаційно-комунікативних технологій, які виокремлюються як засіб формування готовності до педагогічного моделювання.
У висновках до розділу зазначено, що ефективність розробленої моделі формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання залежить від дотримання сукупності умов для розвитку професійного мислення, отримання знань та формування вмінь і навичок фахової діяльності через її моделювання шляхом виразної та детальної постановки мети, розробки змісту, досягнення запланованих результатів, гарантованого достатнього рівня навчання, який відповідає освітнім стандартам, наявності зворотного звязку, рефлексивності тощо.
У третьому розділі „Методика проведення і результати педагогічного експерименту” продемонстровано застосування у навчальному процесі запропонованої методичної системи формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
На основі вивчення та аналізу різних підходів до визначення структури професійної готовності, виділено три основні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: мотиваційну (зацікавленість та позитивне ставлення до педагогічної діяльності, усвідомлення необхідності оволодіння певним обсягом знань для продуктивної педагогічної діяльності), когнітивну (комплекс знань), процесуальну (наявність умінь і навичок моделювати педагогічні ситуації) (рис. 2).
Рис. 2. Складники (компоненти) професійної готовності та їх модифікація
Експеримент виконувався відповідно до вимог застосування статистичних методів опрацювання результатів педагогічних досліджень: усі вибірки однорідні й незалежні.
Оцінювання результатів навчання за експериментальною методикою (у межах розробленого й упровадженого спецкурсу) проведено за модульно-рейтинговою системою.
Рис. 3. Порівняння результатів, отриманих шляхом анкетування на етапі вхідного контролю й після проведення експериментального навчання.
Дані отримано для 89 осіб (контрольна група КГ1), 58 осіб у експериментальному навчанні та 56 осіб на педагогічній практиці (експериментальна група ЕГ1).
Таблиця 1
Результати статистичного опрацювання
№ запитання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
середнє |
станд. відхилен-ня |
ЕГ1 до навчання |
1,48 |
2,10 |
2,05 |
2,15 |
2,36 |
2,43 |
1,98 |
2,08 |
0,31 |
ЕГ1 після навчання |
2,4 |
2,92 |
2,81 |
2,95 |
2,94 |
2,95 |
2,95 |
2,85 |
0,20 |
0,957 |
Значення Хі2 тест для ЕГ1 до і після навчання |
||||||||
0,229 |
Значення довірчого інтервалу (коефіцієнт надійності 0,95) для даних, отриманих до навчання |
||||||||
0,150 |
Значення довірчого інтервалу (коефіцієнт надійності 0,95) для даних, отриманих після навчання |
На горизонтальній вісі відображено значення відповідей у шкалі: 0 відповідь відсутня або неправильна; 1 відповідь свідчить про поверхове ознайомлення респондента з обєктом; 2 відповідь правильна, але неповна; 3 відповідь вичерпна, правильна.
Аналіз діаграми, поданої на рис. 3, однозначно вказує на доцільність застосування запропонованої методичної системи з метою формування здатності студентів до педагогічного моделювання, оскільки значення статистичного сподівання значень відповідей на кожне з семи запитань суттєво збільшились.
Окремо проаналізовано єдині оцінки за педагогічну практику. Обізнаність студентів у феномені „педагогічного моделювання” та навичок застосовування моделювання до проектування навчально-виховного процесу позитивно вплинула на виконання багатьох фаховозначущих дій. Після проведення спецкурсу студенти створювали план уроку шляхом подання як навчального матеріалу, так і прогнозування власної поведінки, моделюючи власну реакцію на можливі педагогічні ситуації. Це документально підтверджено суттєвим підвищенням оцінок за документацію з педпрактики.
З метою визначення статистичних параметрів вибірок та перевірки гіпотези виконано додаткове статистичне опрацювання даних, результати якого подано у табл. 1.
Зазначається, що аналіз даних, поданих у табл. 2, свідчить про доцільність застосування запропонованої методичної системи формування здатності студентів до педагогічного моделювання. Відсоток студентів, які показали високий рівень підготовленості до виконання професійної діяльності, в експериментальній групі вдвічі більша, ніж у контрольній. Суттєво збільшилась і частка студентів, що виявили достатній рівень підготовленості (з 39% до 50%). Разом з тим, частина осіб, слабко підготовлених до виконання професійної діяльності, у контрольній та експериментальній групах відрізняються в незначній мірі.
Таблиця 2
Результати статистичного опрацювання даних, отриманих у процесі педагогічної практики
|
Контрольна група |
Експериментальна група |
||
К-сть, осіб |
частка, % |
К-сть, осіб |
частка, % |
|
Початковий |
4 |
4,5 |
2 |
3,6 |
Середній |
35 |
39,3 |
12 |
21,4 |
Достатній |
38 |
42,7 |
28 |
50,0 |
Високий |
12 |
13,5 |
14 |
25,0 |
Всього |
89 |
56 |
Результати статистичного опрацювання отриманих даних (КГ і ЕГ) свідчать про належність різним генеральним сукупностям, а отже статистично підтверджено гіпотезу про ефективність навчання за експериментальною методикою.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у формуванні готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Основні положення роботи теоретично обґрунтовано і перевірено експериментально. У ході дослідження отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Проведене дослідження дозволило зробити висновки:
Визначальними ознаками моделювання професійної діяльності майбутнього вчителя початкових класів у навчально-виховному процесі вищої школи вважаються: виразна та детальна постановка мети; опрацювання змісту; досягнення запланованих результатів; гарантований мінімальний рівень навчання, який відповідає освітнім стандартам; наявність зворотного звязку; рефлексивність тощо.
Моделювання у вищих педагогічних навчальних закладах пропонується розглядати як єдність практичних умінь з використання моделі, заміщення та усвідомлення семіотичної функції, рівень розуміння якої істотно впливає на здійснення практичного моделювання та використання моделі як засобу пізнання властивостей і взаємозвязків предметів.
За результатами проведеного дослідження пропонуються практичні рекомендації для вищих педагогічних навчальних закладів:
Проведене дослідження не вичерпує всіх завдань формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Подальшої розробки потребують проблеми дослідження інтегративних процесів, повязаних з викладанням педагогічного моделювання у поєднанні з інформаційними технологіями та педагогічними дисциплінами, обґрунтування впровадження елементів моделювання дистанційного навчання в процес підготовки вчителів початкових класів, які працюють в загальноосвітніх навчальних закладах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
АНОТАЦІЇ
Бахмат Н. В. Формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут вищої освіти НАПН України. Київ, 2011.
Дисертаційна робота присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
Конкретизовано сутність поняття „педагогічне моделювання”, визначено групи його обєктів у професійній готовності вчителя початкових класів, обґрунтовано здійснення психолого-педагогічних засад педагогічного моделювання. У дослідженні доведено факт про знакову природу будь-якої моделі, у якості психологічних засад дослідження виокремлено теорію змістовного узагальнення та „знакову” концепцію навчання.
Відображено методичну систему формування готовності студентів педагогічних факультетів до педагогічного моделювання та обґрунтовано змістовий компонент моделі, який реалізовано в спецкурсі „Педагогічне моделювання у початковій освіті” та застосуванням відповідних методів, форм та засобів навчання.
Доведено, що ефективність формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання залежить від упровадження експериментальної методики, що забезпечує суттєве підвищення фахово спрямованих особистісних якостей. Завдяки синергетизму дії фахових знань, суттєво підвищується мотивація навчання студентів до отримання нових знань, студенти розпочинають розглядати навчальний процес як динамічну систему.
Ключові слова: модель, моделювання, педагогічне моделювання, педагогічні моделі, методична система, методика формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.
Бахмат Н. В. Формирование готовности будущего учителя начальных классов к педагогическому моделированию. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 теория и методика профессионального образования. Института высшего образования НАПН Украины. Киев, 2011.
Диссертационная работа посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы формирования готовности будущего учителя начальных классов к педагогическому моделированию.
Осуществлено авторское обоснование понятия „педагогическое моделирование” как построение, превращение и исследование моделей разнообразных педагогических систем, определены группы его объектов в профессиональной готовности учителя начальных классов: операционно-процессуальная, содержательная, организационная, сопроводительная, поведенческая. Обоснованы психолого-педагогические принципы его осуществления (концептуальный, праксеологический и психологический). В исследовании доказано факт влияния знаковой природы любой модели, в качестве психологических принципов исследования выделена теория содержательного обобщения и „знаковая” концепция обучения, раскрыты подходы к проектированию и построению методической системы формирования готовности студентов педагогических факультетов к педагогическому моделированию как целевой интерпретации интегративно-синергетической модели педагогической технологии, которая заключается в осуществимые концептуализации и конкретизации целей относительно результирующего осуществления будущим учителем начальных классов педагогического моделирования.
Построена методическая система формирования готовности студентов педагогических факультетов к педагогическому моделированию и обоснован смысловой компонент модели, который интерпретируется спецкурсом „Педагогическое моделирование в начальном образовании” и применением соответствующих методов, форм и средств обучения. Содержание учебной дисциплины состоит из двух модулей. Первый модуль „Методология и теория осуществления педагогического моделирования” включает три темы: сущность понятий модель и моделирование; понятие педагогического моделирования; объекты педагогического моделирования в системе начального образования. Второй модуль „Методическая система осуществления педагогического моделирования в начальном образовании” содержит вопросы моделирования содержания обучения в системе начального образования; моделирование процесса обучения в начальных классах; компьютерное моделирование в системе начального образования.
Bakhmat N. V. Forming of readiness of future teacher of initial classes to the pedagogical design. Manuscript.
The thesis for the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on the specialty 13.00.04 Theory and Methods of Professional Education. Institute of Higher Education of NAPS of Ukraine. Kiev, 2011.
The thesis is devoted to theoretical and experimental research on the formation of future primary school teacher to teacher modeling.
More specific nature of the concept of ,,teacher modeling”, defined groups of objects in the professional readiness of primary school teacher, reasonable exercise of psychological and pedagogical principles of teaching modeling.
The research proved the fact of the any model landmark nature, the theory of meaningful generalization and the ,,mark” concept of education as the psychological foundations of the study specifically are specifically mentioned.
The methodical system of forming the Faculty of Education students to teaching modeling is represented and reasonably notional component model is motivated, which is realized in a special course of ,,Pedagogical modeling in elementary education” and using appropriate methods, forms and training aids.
The efficiency of forming the future primary school teacher to teacher modeling depends on the experimental techniques implementation is proved, that providing a professionally designed personal qualities significant increase.
The motivation of students to acquire new knowledge significantly increases owing to the expertise synergism; students begin to consider the educational process as a dynamic system.
Keywords: model, modeling, pedagogical modeling, pedagogical modeling, pedagogical models, the forming method of future primary school teacher for teacher modeling.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
73312. | ВИДИ ПРАВ, СВОБОД І ОБОВЯЗКІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. ЇХ СИСТЕМА В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ | 189 KB | |
Дослідити ґенезу прав і свобод людини і громадянина на різних історичних етапах становлення держави; визначення поняття та змісту гарантій прав і свобод людини та громадянина; конкретизація ролі та місця держави, та органів державної влади щодо гарантування прав і свобод людини та громадянина; визначення сутності теоретичних засад гарантій прав і свобод людини та громадянина; проаналізувати концептуальні проблеми механізму реалізації права людини і громадянина в Україні... | |||
73313. | Основные задачи развития в период первой зрелости (молодости) | 269 KB | |
Основные задачи развития в период первой зрелости молодости. Обзор теорий развития психики отечественных и зарубежных психологов. Главной целью работы является выделить основные задачи развития как психологического так и социального. | |||
73314. | Чувство взрослости как центральное новообразование в структуре личности подростка | 287.5 KB | |
Исследование личности подростка в возрастной психологии Возрастная психология как область психологического знания. Новообразования и особенности развития личности подростка. Чувство взрослости как центральное новообразование в структуре личности подростка... | |||
73315. | Особенности агрессивных проявлений в раннем возрасте | 410.5 KB | |
Основные теоретические подходы к понятию агрессивности и агрессии. Типология агрессивного поведения у детей. Организация и методы исследования агрессивных проявлений у детей в раннем возрасте. Результаты собственного исследования агрессивных проявлений у детей в раннем возрасте. | |||
73316. | ВОСПРИЯТИЕ РЕКЛАМНОЙ ПРОДУКЦИИ (ТВ - РОЛИКОВ) ДЕТЬМИ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА | 247 KB | |
Реклама в мире бизнеса обрушивает на потребителей огромное количество информации. Психологическое воздействие рекламной информации проявляется в процессах переработки рекламных сообщений - эмоциях, мыслях, возможных решениях, обусловливающих конкретные поведенческие акты покупателя. Так или иначе, рекламный процесс оказываются вовлеченными феномены переработки информации - ощущения, восприятия, внимание, память. | |||
73317. | Биопленки, Методы изучения | 324.5 KB | |
Дальнейшее изучение механизмов формирования биопленки и ее функций открывает новые возможности для лечения и профилактики целого ряда заболеваний. Для того чтобы доказать присутствие именно биопленки а не других бактериальных структур используют разнообразные методические подходы направленные на обнаружение: элементов биопленочного внеклеточного матрикса... | |||
73318. | Застосування прогресивних технологій у сфері торгівлі | 310 KB | |
Інновації в оптовій торгівлі в основному обумовлені тенденціями розвитку оптового ринку такими як: глобалізація міжнародного бізнесу і ресурсні обмеження; висока швидкість матеріальних фінансових і інформаційних потоків; великі обсяги операцій; асортимент товарів що розширюється; складна територіально розгалужена структура філій складів і керуючих центрів; скорочення життєвих циклів товарів; прагнення роздрібну до зниження обсягів Тому в умовах модернізації економіки особливу значимість набувають прогресивні технології які повинні... | |||
73319. | Новообразования в подростковом возрасте | 166 KB | |
Подростковый возраст обычно характеризуют как переломный, переходный, критический, но чаще как возраст полового созревания. Л.С.Выготский различал три точки созревания: органического, полового и социального. У шимпанзе точки органического и полового созревания совпадают, оно наступает примерно в 5 лет, когда у этих человекообразных обезьян заканчивается детство | |||
73320. | Проблемы омонимии японского языка и пути её решения | 136.5 KB | |
Проблема омонимии при устном общении является весьма существенной для японского языка, так как омонимы – серьезное препятствие при передаче информации. Основной целью работы является рассмотрение основных проблем омонимии в японском языке и методах их решений. | |||