68228

Діагностична значимість показників окисного стресу та нітроксидергічного дисбалансу в легеневих експіратах у новонароджених з дихальною недостатністю

Автореферат

Медицина и ветеринария

Дихальні розлади в новонароджених є досить поширеними в практиці відділень інтенсивної терапії будьякого профілю представляють серйозну проблему та часто є причиною смерті хворих Шунько Є. Актуальність діагностики причин респіраторних розладів у новонароджених...

Украинкский

2014-09-19

356 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУРЯК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

УДК 616.24-008.4-053.31:616.24-008.7

Діагностична значимість показників окисного стресу та нітроксидергічного дисбалансу в легеневих експіратах у новонароджених з дихальною недостатністю

14.01.10. – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Чернівці – 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті                  МОЗ України (м. Чернівці)

Науковий керівник:    доктор медичних наук, професор

 Ященко Юрій Борисович,

ДУ «Інститут стратегічних досліджень МОЗ

України», м. Київ,

заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:     доктор медичних наук, професор

Шунько Єлизавета Євгенівна,

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України, м. Київ,

завідувач кафедри неонатології       

                      

доктор медичних наук, професор

 Годованець Юлія Дмитрівна,

Буковинський державний медичний університет

МОЗ України, м. Чернівці,

професор кафедри акушерства, гінекології та

перинатології

                      

                                  

Захист відбудеться «30» березня 2011 р. о «1300» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.600.02 у Буковинському державному медичному університеті МОЗ України (58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Буковинського державного медичного університету МОЗ України (58000, м. Чернівці, вул. Богомольця, 2).

 

Автореферат розісланий «24» лютого 2011 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент                                                 І.Р. Тимофійчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дихальні розлади в новонароджених є досить поширеними в практиці відділень інтенсивної терапії будь-якого профілю, представляють серйозну проблему та часто є причиною смерті хворих                (Шунько Є.Є. та ін., 2005; Добрянський Д.О., 2007). Актуальність діагностики причин респіраторних розладів у новонароджених важко переоцінити, оскільки дихальний дистрес супроводжує будь-який критичний стан навіть за відсутності первинного ураження легень (Шунько Є.Є. та ін., 2008; Авдеев С.Н., 2004; Коломиец Л., 2008; Aarti S. et al., 2007).

Особливо гостро за останні роки постала проблема дихальних розладів при організації надання допомоги дітям з малою і дуже малою масою тіла, що зумовлено переходом України на критерії реєстрації новонароджених, рекомендовані ВООЗ, згідно яких живонародженою вважається дитина, народжена у терміні від 22 тижнів гестації (Наказ МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р.). Тривала штучна вентиляція легень та застосування високих концентрацій кисню при лікуванні цієї категорії дітей сприяють у подальшому розвитку бронхо-легеневої дисплазії, ретинопатії, неспецифічного ентероколіту та перивентрикулярної лейкомаляції, які є причиною ранньої дитячої інвалідності (Антонов А.Г., 2008; Беш Л.В., 2006; Ковальова О.М., 2009; Моісеєнко Р.О., 2009). Вирішення даної проблеми свідчить про необхідність новітніх методів діагностики, профілактики ускладнень та технологій інтенсивної терапії дихальних розладів у немовлят.

Останнім часом в усіх сферах клінічної медицини зростає зацікавленість до вивчення конденсату повітря, що видихається. Це зумовлено неінвазивністю методики, а також можливістю її застосування серед дітей, які тяжко хворі та знаходяться на апараті штучної вентиляції легень (Смирнов А.С., 2006;               Хасина М.А. и др., 2004; Сидоренко Г.И. и др., 2009).

Особливої актуальності набуває дослідження легеневих експіратів у неонатальній практиці, що пов’язано з обмеженням застосування серед новонароджених існуючих методик дослідження крові внаслідок необхідності великої її кількості для проведення дослідження (загальний об’єм циркулюючої крові новонародженої дитини становить 80 мл/кг маси тіла дитини). Крім того, аналіз конденсату повітря, що видихається, особливо при порівнянні з іншими біосередовищами, дозволяє більш повно дослідити легеневий гомеостаз та патогенез розвитку захворювань органів бронхолегеневої системи (Chollet-Martin S. et al., 2006; Horvath I. et al., 2005; Montuschi P., 2007). Вивчення біохімічних та імунологічних змін у легеневих експіратах у дітей із ризиком розвитку тяжкої легеневої дихальної недостатності може виступати важливим діагностичним та прогностичним критерієм, оскільки інші методи діагностують паренхіматозну дихальну недостатність на більш пізніх стадіях її розвитку (Holz O., 2005;                      Horvath I. et al., 2005).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи “Діагностична значимість показників окисного стресу та нітроксидергічного дисбалансу в легеневих експіратах у новонароджених з дихальною недостатністю” (№ державної реєстрації 0109U006621). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Буковинського державного медичного університету (протокол № 7 від 26.03.2009 року) та проблемною комісією “Педіатрія” НАМН та МОЗ України (протокол № 2 від 09.06.2009 року).

Мета дослідження: покращити лікувально-профілактичні заходи серед новонароджених із дихальною недостатністю шляхом оптимізації діагностики дихальних розладів легеневого походження на підставі вивчення змін показників оксидативного статусу та рівнів метаболітів монооксиду нітрогену в конденсаті повітря, що видихається.

Завдання дослідження:

  1.  Провести аналіз медичних карт новонароджених, які перебували на лікуванні з приводу дихального дистресу.
  2.  Оцінити клінічні особливості перебігу дихального дистресу в новонароджених дітей при критичних станах різної етіології.
  3.  Вивчити стан киснезалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові при дихальній недостатності в новонароджених.
  4.  Визначити показники пероксидного окиснення ліпідів та білків у конденсаті повітря, що видихається, у новонароджених із дихальною недостатністю при різних критичних станах.
  5.  Визначити показники нітрозитивного дисбалансу в конденсаті повітря, що видихається, у новонароджених при критичних станах із дихальною недостатністю.
  6.  Дослідити діагностичну значимість показників оксидативного статусу та вмісту метаболітів монооксиду нітрогену в діагностиці дихальної недостатності паренхіматозного типу.

Об’єкт дослідження: дихальні розлади при критичних станах у новонароджених.

Предмет дослідження: показники оксидативного стресу та системи антиоксидантного стану при дихальній недостатності в новонароджених.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

У результаті проведеної роботи вперше на основі дослідження в конденсаті повітря, що видихається, визначена діагностична цінність показників пероксидного окиснення білків, процесів ліпопероксидації, стану антиоксидантного захисту та вмісту метаболітів монооксиду нітрогену для верифікації дихальної недостатності паренхіматозного типу в новонароджених. Доведена доцільність проведення серед новонароджених у критичних станах неінвазивного дослідження легеневого гомеостазу та його моніторинг для оцінки ефективності лікування та визначення прогнозу на підставі дослідження в конденсаті повітря, що видихається, біологічних маркерів пероксидації та нітрозитивного дисбалансу. Крім того, виділено низку чинників ризику розвитку оксидативного стресу в новонароджених, а саме: порушення адаптації дитини після народження, підвищена активація нейтрофільних гранулоцитів крові, застосування надмірних концентрацій кисню під час проведення штучної вентиляції легень та підвищений синтез метаболітів монооксиду нітрогену на рівні аерогематичного бар’єру. Це дозволяє розширити уявлення про патофізіологічні механізми виникнення дихальних розладів та запропонувати нові методи профілактики виникнення ускладнень.

Наукова новизна роботи підтверджена деклараційним патентом на корисну модель № 51298 від 12.07.2010 р.

Практичне значення одержаних результатів.

Запропоновано неінвазивний спосіб дослідження оксидативного статусу та стану антиоксидантної системи в легенях у новонароджених для покращання діагностично-лікувальних заходів при дихальній недостатності паренхіматозного типу.

Теоретичні положення дисертації та практичні рекомендації за результатами дослідження впроваджені і використовуються в навчальному процесі Буковинського державного медичного університету та Одеського національного медичного університету.

Практичні рекомендації за результатами дослідження впроваджені і використовуються в лікувальній практиці ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні, Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні, Хмельницького обласного перинатального центру, Хмельницької міської дитячої лікарні, Миколаївської обласної дитячої лікарні.

Особистий внесок здобувача.

Самостійно проведені підбір та опрацювання необхідної наукової медичної літератури, проведено забір у новонароджених конденсату повітря, що видихається, проаналізовані результати комплексного обстеження новонароджених із дихальною недостатністю. Самостійно проведено статистичний аналіз отриманих результатів дослідження з використанням методів біостатистики та клінічної епідеміології. Самостійно написано розділи роботи та спільно з науковим керівником сформульовані висновки згідно з поставленим завданням.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і практичні рекомендації дисертації оприлюднені та обговорені на V міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених                 (Чернівці, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Молодь – медицині майбутнього» (Одеса, 2008); Підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука – 2009» (Полтава, 2009);                               XIII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених                  (Тернопіль, 2009); Підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми впровадження принципів доказової медицини в клінічну педіатрію та неонатологію» (Вінниця, 2009); Підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2010); VII Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 наукові праці, з яких: 14 статей (13 – у фахових наукових журналах, рекомендовані ВАК України); 1 патент України на корисну модель, 1 методичні рекомендації,                        1 інформаційний лист про нововведення в систему охорони здоров’я, 6 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій, конгресів та з’їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на                      183 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 5 розділів, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 285 джерел літератури, з яких –                     85 джерел іноземних авторів, додатків. Дисертація проілюстрована 17 таблицями,              7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі задач нами проаналізовано медичні карти стаціонарного хворого (форма № 003/о), що дозволило ретроспективно вивчити клінічно-параклінічні характеристики новонароджених, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії новонароджених із дихальними розладами. Дослідження проведено серед                     99 новонароджених. У 84 немовлят (основна група), які лікувалися у відділенні інтенсивної терапії новонароджених Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні № 1; у неонатальному центрі Миколаївської обласної дитячої лікарні дихальні розлади спостерігалися на тлі різної неонатальної патології. Формування основної групи відбувалося за умов відповідності до таких критеріїв: 1) клінічні, лабораторні та рентгенологічні ознаки дихального дистресу; 2) термін гестації не менше 38-40 тижнів; 3) потреба в проведенні штучної вентиляції легень;                           4) відсутність уроджених вад розвитку. До контрольної групи увійшло                           15 практично здорових новонароджених.

Клінічне спостереження за новонародженими та моніторинг їх вітальних функцій проводилися в напрямку оцінки тяжкості дихальної недостатності за допомогою стандартизованих шкал оцінки тяжкості стану SNAP II and SNAPPE II та NTISS (система показників терапевтичних втручань у неонатальному періоді). Параклінічне дослідження включало біохімічний аналіз конденсату повітря, що видихається, та дослідження периферичної крові.

Конденсат повітря, що видихається, у новонароджених основної групи, які знаходилися на механічній вентиляції легень, збирали з дихального контуру апарату штучної вентиляції легень на видиху. Серед контрольної групи дітей легеневі експірати збирали за методом Г.І. Сидоренка та співавт. (1977) з використанням модифікованого приладу. У легеневих експіратах вивчали показники окисної модифікації білків, стан пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, вміст метаболітів монооксиду нітрогену за допомогою спектрофотометричного аналізу.

Окисна модифікація білків вивчалася методом аналізу карбонільних груп, що утворюються при взаємодії активних форм кисню із залишками амінокислот з використанням 2,4-динітрофенілгідразину (Дубинина Е.Е. и др., 1995).

Оцінку стану пероксидного окиснення ліпідів проводили за визначенням вмісту малонового альдегіду (МА) (Стальная И. Д. и др., 1977), дієнових кон’югатів та глутатіонпероксидази (Магаляс В.М. та ін., 2001).

Оцінку стану ферментів антиоксидантного захисту проводили за спектрофотометричним визначенням каталази (Королюк М.А. и др., 1988) та супероксиддисмутази (Чевари С. и др., 1985).

Сумарний вміст метаболітів монооксиду нітрогену (NO)                         (нітрат-аніон – ; та нітрит-аніон – ) вивчали методом фотометрії з використанням реактиву Грейса (Р.Дж.Фланаган и соавт., 1997).

У периферичній крові вивчали активність киснезалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів, за даними спонтанного та стимульованого            НСТ-тестів за методом Park B.N. та співавт. у модифікації Клімова В.В. та співавт. (Климов В.В. и др., 1982; Park B.H. et al., 1968) та газовий її склад. Газовий склад досліджували в капілярній крові за допомогою газового аналізатора EasyBloodGas (Medica, США). Для забору капілярної крові в новонароджених основної групи порівняння використовували гепаринізовані капіляри 140 мкл (Kabe Labortechnik, Німеччина).

Отримані результати дослідження аналізувалися методами біостатистики та клінічної епідеміології (Зворыгин И.А., 2006; Флетчер Р. и др., 2004).

Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилася на персональному комп’ютері з використанням статистичної програми                   Statistica v5.5A в статистичних модулях «Основи статистики», «Факторний аналіз», «Кореляційний аналіз» (Гойко О.В., 2004).

Результати дослідження та їх обговорення. Синдром дихальної недостатності (ДН) у новонароджених основної групи дослідження проявлявся клінічно-параклінічними симптомами гострої гіпоксемії та гіпоксії. А саме, у дітей відмічалися: зміни кольору шкірних покривів (60,7% випадків), розповсюджений ціаноз (80,9% випадків), збільшення частоти та характеру дихання (64,3% випадків), участь допоміжних м’язів в акті дихання                        (28,6% випадків); а також збільшення частоти серцевих скорочень                        (29,8% випадків) та показників насичення гемоглобіну киснем (96,4% випадків). Крім респіраторно-гемодинамічної недостатності, у новонароджених були визначені симптоми неврологічних розладів, у тому числі гіпотонія – у 7 (8,3%) дітей, млявість – у 72 (85,7%) дітей, слабкий рефлекс ссання – у 61 (72,6%) дитини, а також у 13,1% випадків мали поширені фокальні чи мультифокальні судоми. Тяжкість стану новонароджених підтверджувалася клінічними ознаками недостатності периферичного кровообігу та, в окремих випадках, розвитком геморагічного синдрому, що свідчило про розвиток поліорганної недостатності. Поряд з тим, у новонароджених мала місце й інша неспецифічна симптоматика: зниження толерантності до їжі (45,2%), порушення температурного              гомеостазу (52,4%).

Результати імунологічного дослідження крові показали, що в новонароджених при критичних станах відбувається неспецифічна активація нейтрофільних гранулоцитів крові. Так, серед новонароджених із тяжкою ДН зареєстровано підвищення більше ніж у два рази показників спонтанного                 НСТ-тесту порівняно з практично здоровими дітьми (39,64±4,39% проти 16,29±0,7%, р<0,001 відповідно), що свідчить про підвищену здатність нейтрофільних гранулоцитів крові до «кисневого вибуху». Легені внаслідок розвинутого русла мікроциркуляції на тлі підвищеної здатності нейтрофілів крові до киснезалежного метаболізму можуть виступати як орган-ураження першої лінії за умов секвестрації у легеневих мікросудинах активованих нейтрофілів та генерації ними активних форм кисню та монооксиду нітрогену, що ініціює процеси перокидації на рівні базальних мембран альвеол та легеневих капілярів. Даний патофізіологічний механізм підтверджений встановленими достовірними корелятивними зв’язками між показниками спонтанного НСТ-тесту та активністю альдегідо- та кетонопохідних 2,4-динітрофенілгідразонів (АКДНФГ) основного характеру (r=-0,427, р=0,033) та між рівнем метаболітів монооксиду нітрогену та АКДНФГ нейтрального характеру в конденсаті повітря, що видихається              (r=-0,221, р=0,043), що підтверджує участь нейтрофілів крові та монооксиду нітрогену в процесах пероксидації білків та безпосередньому формуванні оксидативного стресу при легеневому ушкодженні.

Дослідження конденсату повітря, що видихається (КПВ), встановило збільшення майже у два рази в легеневих експіратах новонароджених основної групи показників пероксидного окиснення білків (ПОБ) та ліпідів (ПОЛ), метаболітів монооксид нітрогену порівняно з дітьми групи контролю, що свідчить про істотні порушення структури білків та ліпідів базальних мембран аерогематичного простору в новонароджених із тяжкою дихальною недостатністю (табл. 1).

Таблиця 1

Показники окисної модифікації білків, пероксидного окиснення ліпідів та вмісту метаболітів монооксиду нітрогену в новонароджених груп порівняння в легеневих експіратах (M±m)

Групи порівняння

АКДНФГ нейтрального характеру,

ммоль/г білка

АКДНФГ основного характеру,

ммоль/г білка

МА, нмоль/мг білка

NO,

мкмоль/л

Основна група

2,12±0,08

45,04±1,69

1,18±0,04

1,95±0,1

Контрольна група

1,15±0,08

18,0±1,1

0,6±0,03

1,2±0,2

р

р<0,001

р<0,001

р<0,001

р<0,01

Фізіологічною відповіддю на надмірне утворення ПОБ та ПОЛ є активація ферментативної ланки антиоксидантної системи. Проведений аналіз встановив підвищення в КПВ новонароджених основної групи рівня каталази у 2,5 рази порівняно з вмістом каталази в легеневих експіратах новонароджених контрольної групи (22,25±1,58 проти 9,51±0,94 мкмоль/хв·мг білка відповідно, р<0,001).

Таким чином, у новонароджених із дихальним дистресом відбувається активація прооксидантної системи з розвитком оксидативного стресу з подальшою активацією антиоксидантного захисту.

Особливості показників стану пероксидації білків та ліпідів, антиоксидантного захисту та рівня метаболітів монооксиду нітрогену в новонароджених із тяжкою дихальною недостатністю, залежно від наявності чи відсутності в них паренхіматозного легеневого ушкодження, наведені в таблиці 2. Підгрупу А сформовано з новонароджених, які мали тяжку дихальну недостатність без рентгенологічного підтвердження паренхіматозного ушкодження (34 дитини), а підгрупу Б – 50 дітей із клінічно тяжкою резистентною до кисню гіпоксемією, серед яких рентгенологічно підтверджено паренхіматозне легеневе ушкодження.

За результатами наших досліджень, у легеневих експіратах новонароджених, що склали підгрупу Б, відмічено статистично вірогідне збільшення у КПВ показників ПОБ, ПОЛ та рівня метаболітів NO, що свідчить про підвищення активності прооксидантної системи в новонароджених із паренхіматозною дихальною недостатністю (табл. 2).

Таблиця 2

Показники пероксидного окиснення білків, процесів ліпопероксидації та вмісту метаболітів монооксиду нітрогену в новонароджених підгруп порівняння в легеневих експіратах (M±m)

Групи порівняння

АКДНФГ нейтрального характеру,

ммоль/г білка

АКДНФГ основного характеру,

ммоль/г білка

МА, нмоль/мг білка

NO,

мкмоль/л

Підгрупа А

1,90±0,10

40,98±2,28

1,02±0,05

1,51±0,09

Підгрупа Б

2,28±0,13

48,43±2,42

1,29±0,06

2,24±0,06

р

р<0,05

р<0,05

р<0,01

р<0,01

Також відмічено активацію ферментативної ланки антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених із паренхіматозною ДН, що зумовлено надлишковим утворенням продуктів ПОБ та ліпопероксидації (рівень каталази в дітей підгрупи Б перевищував аналогічний показник у підгрупі А – 27,61±2,17 проти 14,42±0,82 мкмоль/хв·мг білка відповідно, р<0,001).

З метою узагальнення отриманих результатів дослідження поліфакторності ґенезу активації прооксидантної системи на рівні альвеолокапілярного простору при дихальних розладах нами створено модель розвитку ДН легеневого походження в новонароджених при критичних станах на підставі проведеного багатофакторного аналізу методом головних компонентів (рис. 1).

Зважаючи на те, що основним чинником активації прооксидантної та антиоксидантної систем була тяжкість порушення адаптації дитини після народження, нами проведена стандартизована оцінка тяжкості стану новонароджених основної групи, а також визначено ступінь агресивності та інвазивності лікування цих дітей.

Оцінку тяжкості стану новонароджених проводили за шкалою SNAP II and SNAPPE II з подальшим розрахунком передбачуваного ризику розвитку летального результату. За шкалою показників терапевтичних втручань у неонатальному періоді (NTISS) оцінювали агресивність та інвазивність проведеного лікування.

Оксидативний стрес=F1(0,83)[0,90x1]+F2(0,24)[0,74x2]+F3(0,11)[0,92x3]+F4(0,19)[0,87x4]

Рис. 1. Модель активації процесів окисної модифікації білків та ліпопероксидації в легенях у новонароджених при критичних станах.

Бальна оцінка новонароджених із дихальною недостатністю за шкалою SNAP II and SNAPPE II склала 21,4±2,55 бала. Згідно з отриманими результатами передбачувана летальність серед дітей основної групи спостереження становила 3,8%. Бальна оцінка пацієнтів основної групи за шкалою NTISS склала 22,4±0,2 бала. Згідно з класифікацією новонароджені основної групи  віднесені до ІІІ класу тяжкості та агресивності лікування.

З метою визначення основних чинників, які зумовлюють проведення новонародженим агресивного та інвазивного лікування в разі виникнення в них тяжкої дихальної недостатності, методом головних компонентів проведений багатофакторний аналіз показників легеневого гомеостазу та газів капілярної крові для визначення їх факторного навантаження щодо бальної оцінки новонароджених за шкалою NTISS.

Виділено чотири основних клінічно-параклінічних чинники, які зумовлюють призначення дітям агресивного лікуванням в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених, а саме: 1) порушення адаптації дитини після народження; 2) активація процесів пероксидного окиснення білків на альвеолярному рівні; 3) надмірна активація нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові; 4) застосування надмірних концентрацій кисню під час проведення штучної вентиляції легень.

Такі самі чинники є активаторами ферментативної ланки антиоксидантної системи в новонароджених при критичних станах із тяжкою дихальною недостатністю. Це свідчить про те, що на тлі оксидативного стресу (підвищення рівня продуктів ПОБ та ПОЛ) відбувається активація антиоксидантної системи і за умов її виснаження та/або недостатності збільшується ризик прооксидантного ушкодження. Основними чинниками, які активують ферментативну ланку антиоксидантної системи, є виникнення дизадаптаційних станів дитини після народження, активація процесів окисної модифікації білків та процесів ліпопероксидації, застосування надмірних концентрацій кисню під час проведення інтенсивної терапії.

Розвиток сучасної медицини неможливо уявити без впровадження в клінічну практику процесу прогнозування. Прогнозування результатів лікування дає можливість об’єктивного вибору лікувальної тактики, оцінки ефективності й економічного обґрунтування доцільності того чи іншого методу терапії, а також підвищує надійність планування ресурсів охорони здоров’я.

У разі використання тесту визначення в КПВ метаболітів NO для діагностики ДН легеневого походження прогностична цінність позитивного (ПЦП) результату тесту (рівень метаболітів монооксиду нітрогену в КПВ >                   2 мкмоль/л за умов проведення респіраторної підтримки з FiO2 понад 0,4) становить 71%, а прогностична цінність негативного (ПЦН) результату цього ж  тесту – 34%. За умов проведення даного тесту відношення ймовірності отримання справжньо позитивного результату (СПР) до ймовірності отримання хибнопозитивного результату тесту становить 2,5. У разі проведення запропонованого тесту відношення ймовірності отримання справжньо негативного результату (СНР) до вірогідності отримання хибнонегативного результату становить 0,5. Відношення правдоподібності позитивного результату тесту дослідження становить, за нашими даними, 2,5% (95%ДІ: 1,37-4,53), а відношення правдоподібності негативного результату тесту – 0,5%                        (95%ДІ: 0,35-0,79).

Атрибутивний ризик (АР) у новонароджених дихальної недостатності легеневого походження за умов збільшення в КПВ рівня метаболітів монооксиду нітрогену > 2 мкмоль/л на тлі дотації дитини киснем із концентрацією понад 40% у вдихуваній суміші становить 52,1% (95%ДІ: 33,7-70,4). Аналізуючи показник АР можна стверджувати, що серед новонароджених дітей із тяжкою дихальною недостатністю за умов підвищення в легеневому експіраті NO в КПВ > 2 мкмоль/л та на тлі дотації дитини киснем у концентрації понад 40% у вдихуваній суміші, у кожного третього з них дихальна недостатність зумовлена ураженням легеневої тканини (95%ДІ: 1,76-5,99). χ2=11,02 (p < 0,005).

Отримані результати свідчать, що збільшення рівня метаболітів монооксиду нітрогену в новонароджених із дихальними розладами в КПВ більше 2 мкмоль/л можна розглядати як діагностичний маркер ушкодження паренхіми легень, а також для проведення моніторингу та прогнозування клінічного перебігу дихальних розладів у новонароджених при критичних станах.

Важливим практичним моментом отриманих результатів дослідження є встановлення зв’язку між процесами окисної модифікації білків та величиною дотації дитини киснем. Саме тому та зважаючи на достовірну відмінність у показниках оксидативного стресу в КПВ серед новонароджених із тяжкою ДН порівняно з даними показниками в практично здорових дітей, нами проведено вивчення діагностично-прогностичної значимості дослідження показників ПОБ (за показниками АКДНФГ основного характеру) у легеневих експіратах для підтвердження ДН легеневого типу в новонароджених, спираючись додатково на величину дотації дитини киснем (показник насичення киснем суміші, яка вдихається дитиною – FiO2 понад 0,4).

Чутливість та специфічність діагностичного тесту визначення рівня карбонільних груп у легеневих експіратах (рівень АКДНФГ основного характеру в КПВ > 46,0 ммоль/г білка) за умов проведення респіраторної підтримки з FiO2 понад 0,4 у діагностиці паренхіматозної ДН у новонароджених становить 77,4%.

ПЦП результату тесту становить 67%, а ПЦН результату цього ж  тесту – 14%. За умов проведення даного тесту відношення ймовірності отримання СПР до ймовірності отримання хибнопозитивного результату тесту становить 3,4. У разі проведення запропонованого тесту відношення ймовірності отримання СНР до вірогідності отримання хибнонегативного результату становить 0,34, відношення правдоподібності позитивного результату тесту дослідження становить, за нашими даними, 3,4% (95%ДІ: 2,0-5,8), а відношення правдоподібності негативного результату тесту – 0,29% (95%ДІ: 0,15-0,56), АР становить 52,1% (95%ДІ: 33,7-70,4). Аналізуючи показник атрибутивного ризику, можна стверджувати, що серед новонароджених дітей із тяжкою дихальною недостатністю за умов підвищення в легеневому експіраті АКДНФГ основного характеру понад  46,0 ммоль/г білка на тлі кисневої дотації понад 40%, у кожного другого дихальна недостатність зумовлена ураженням легеневої тканини (95%ДІ: 1,4-2,9). χ2=23,96 (p < 0,005), що вказує на те, що між досліджуваними  ознаками існує достовірний зв’язок.

Таким чином, підвищення рівня АКДНФГ основного характеру в КПВ понад 46,0 ммоль/г білка за умов проведення респіраторної підтримки із застосуванням кисню понад 40% можна розцінювати як діагностично-прогностичний маркер розвитку легеневого ураження.

За даними нашого дослідження, чутливість діагностичного тесту визначення рівня малонового альдегіду в легеневих експіратах (рівень МА в                            КПВ > 1,3 нмоль/мг білка) за умов проведення респіраторної підтримки з FiO2 понад 0,4 у діагностиці паренхіматозної ДН у новонароджених становить 70,4%, а специфічність – 80,4%. ПЦП результату тесту – 70,3%, а ПЦН результату цього ж  тесту – 19,5%. За умов проведення даного тесту відношення ймовірності отримання СПР до ймовірності отримання хибнопозитивного результату тесту становить 3,6. У разі проведення запропонованого тесту відношення ймовірності отримання СНР до вірогідності отримання хибнонегативного результату становить 0,36. Атрибутивний ризик наявності ДН легеневого походження в новонароджених за умов збільшення в конденсаті повітря, що видихається,                МА > 1,3 нмоль/мг білка на тлі дотації киснем дитини понад 40% у вдихуваній суміші становить 50,8% (95%ДІ: 29,7-71,9). Аналізуючи показник АР можна стверджувати, що серед новонароджених дітей із тяжкою дихальною недостатністю за умов підвищення в легеневому експіраті малонового альдегіду понад 1,3 нмоль/мг білка на тлі дотації киснем дитини понад 40% у вдихуваній суміші, у кожного другого дихальна недостатність зумовлена ураженням легеневої тканини (95%ДІ: 1,4-3,4).

Таким чином, інтенсивність ПОЛ, як показник деструкції макромолекул та клітин, можна застосовувати з метою діагностики паренхіматозної дихальної недостатності та прогнозування несприятливих наслідків для новонародженого.

Беручи до уваги, що практично завжди штучна вентиляція легень проводиться з призначенням додаткових дотацій кисню та зважаючи на отримані нами результати дослідження щодо патологічного впливу застосування надмірних концентрацій кисню, нами проведено визначення діагностично-прогностичного значення показників активації АОС, спираючись додатково на величину дотації дитини киснем.

Показник напруженості антиоксидантної системи в легеневих експіратах (рівень каталази в КПВ > 23,0 мкмоль/хв·мг білка) за умов проведення респіраторної підтримки з FiO2 понад 0,4 у діагностиці паренхіматозної ДН у новонароджених, за даними наших досліджень, володіє чутливістю 70,3%, а специфічністю – 82,2%. ПЦП результату тесту становить 70,3%, а ПЦН результату цього ж  тесту – 17,7%. За умов проведення даного тесту відношення ймовірності отримання СПР до ймовірності отримання хибнопозитивного результату тесту становить 3,95. У разі проведення запропонованого тесту відношення ймовірності отримання СНР до вірогідності отримання хибнонегативного результату становить 0,36.

Атрибутивний ризик наявності в новонародженого ДН легеневого походження за умов позитивності даного тесту становить 52,6%                            (95%ДІ: 32,0-73,1). Аналізуючи показник атрибутивного ризику, можна стверджувати, що серед новонароджених дітей із тяжкою дихальною недостатністю за умов підвищення в легеневих експіратах каталази понад 23,0 мкмоль/хв·мг білка на тлі дотації киснем дитини концентраціями понад 40% у вдихуваній суміші, у кожного другого дихальна недостатність зумовлена ураженням легеневої тканини               (95%ДІ: 1,36-3,11).

Отже, в умовах оксидативного стресу відбувається активація антиоксидантної системи, а запропонований показник активації ферментативної ланки антиоксидантного захисту можна використовувати з метою діагностики та профілактики активації АОС при паренхіматозній дихальній недостатності.

Таким чином, проведене дослідження показало, що проблема ранньої діагностики паренхіматозної дихальної недостатності є актуальною в неонатальній практиці. Проведення дослідження біомаркерів неспецифічного ураження легень на тлі розвитку дихальної недостатності при критичних станах у новонароджених може дозволити діагностувати дихальну недостатність на ранніх стадіях її розвитку. Крім того, моніторинг гомеостатичних змін у КПВ дітей, які знаходяться на керованій механічній вентиляції легень, дозволяє не тільки констатувати запальний процес у легеневій тканині та гемодинамічні розлади в мікроциркуляторному руслі легень, але й оцінювати ефективність призначеної терапії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнені дані щодо вивчення показників оксидативного стресу та нітрозитивних змін на рівні альвеолокапілярного простору в новонароджених із тяжкою дихальною недостатністю різного походження. Доведена доцільність неінвазивного дослідження змін легеневого гомеостазу з метою діагностики дихальної недостатності легеневого походження, моніторингу стану новонародженого в процесі лікування та оцінки його ефективності на підставі дослідження в конденсаті повітря, що видихається, біологічних маркерів пероксидації білків і ліпідів та нітрозитивного дисбалансу.

  1.  Дихальні розлади в новонароджених можуть розвиватися на тлі різних патологічних станів як легеневого, так і нелегеневого походження. Серед чинників дихального дистресу в доношених новонароджених провідне місце посідають нелегеневі чинники, зокрема асфіксія в пологах, неонатальний сепсис та тяжка пологова травма – понад 70,0% випадків, які ініціюють неспецифічне легеневе ушкодження. Частка легеневих чинників (природжена пневмонія та вентилятор-асоційована пневмонія) становить близько 20,0%.
  2.  Клінічна картина дихальних розладів при критичних станах у новонароджених різних нозологічних груп не є специфічною, характеризується симптомокомплексом респіраторно-гемодинамічної недостатності, неврологічними порушеннями, зниженням толерантності до їжі, що за умов поглиблення тяжкості загального стану дитини формує розвиток синдрому поліорганної дисфункції.
  3.  Незалежно від основної причини розвитку в новонароджених тяжкої дихальної недостатності відбувається активація оксидазної мікробіцидності нейтрофільних гранулоцитів крові (збільшення показника спонтанного             НСТ-тесту майже у 2 рази), що підвищує здатність нейтрофілів до генерації активних форм кисню та ініціації процесів пероксидації на рівні альвеолокапілярного простору (кореляційний зв’язок між показником спонтанного НСТ-тесту та активністю АКДНФГ основного характеру в КПВ становить r=-0,427, р=0,033).
  4.  Тяжка дихальна недостатність у новонароджених при критичних станах супроводжується утворенням у легенях продуктів пероксидації білків та ліпідів (підвищення в КПВ більш ніж у 2 рази вмісту білкових карбонілів та рівня МА). Процеси ПОБ та ПОЛ відбуваються односпрямовано (r=0,376; p=0,001). За умов зростання активності ПОБ та ПОЛ на рівні альвеолокапілярних мембран запускається механізм антиоксидантного захисту (за дослідженням у КПВ каталази, рівень якої при тяжкій дихальній недостатності перевищував норму у            2,5 рази). Порушення або незрілість системи антиоксидантного захисту, особливо на тлі проведення кисневої терапії, є фактором ризику розвитку неспецифічного ушкодження легень.
  5.  У новонароджених із синдромом тяжкої дихальної недостатності в легеневих експіратах спостерігається збільшення в 1,5 рази вмісту метаболітів монооксиду нітрогену. Багатофакторним аналізом встановлено, що основним фактором активації надмірного утворення метаболітів NO в легенях новонароджених при оксидативному стресі є тяжкі форми порушень адаптації дитини після народження. У кожного третього новонародженого, який отримує дотацію кисню понад 40%, підвищення в легеневому експіраті монооксиду нітрогену понад 2 мкмоль/л свідчить про те, що дихальна недостатність зумовлена ураженням легеневої тканини (95%ДІ: 1,76-5,99), χ2=11,02 (p<0,005). Чутливість діагностичного тесту визначення метаболітів NO в легеневих експіратах (рівень метаболітів NO в КПВ понад 2 мкмоль/л) при діагностиці паренхіматозної ДН становить 59,5%, а специфічність – 76,1%.
  6.  Чутливість тесту діагностики дихальної недостатності легеневого походження в доношених новонароджених при критичних станах, за показниками вмісту в легеневих експіратах продуктів ПОЛ (збільшення рівня МА понад                   1,3 нмоль/г білка), за умов проведення респіраторної підтримки дитини з використанням FiO2 понад 0,4, становить 70,4%, а специфічність – 80,4%. Чутливість та специфічність тесту діагностики ДН легеневого походження в доношених новонароджених при критичних станах, за показниками вмісту в легеневих експіратах продуктів ПОБ (збільшення рівня карбонільних груп понад 46,0 ммоль/г білка). за умов проведення респіраторної підтримки з використанням FiO2 понад 0,4, становить 77,4%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1.  Під час проведення реанімаційних заходів у новонароджених із тяжкою дихальною недостатністю незалежно від основної нозологічної патології з метою ранньої діагностики паренхіматозного її походження доцільно досліджувати в легеневих експіратах показники легеневого гомеостазу, а саме рівень білкових карбонілів основного та нейтрального характерів, малонового альдегіду та метаболітів монооксиду нітрогену.
  2.  Діагностичними маркерами ушкодження на рівні аерогематичного бар’єра, за умов проведення респіраторної підтримки з показником насичення киснем суміші, яка вдихається дитиною понад 0,4, є підвищення в конденсаті повітря, що видихається, рівня білкових карбонілів основного характеру більше 46,0 ммоль/г білка, рівня малонового альдегіду понад 1,3 нмоль/мг білка та рівня метаболітів монооксиду нітрогену більше 2 мкмоль/л.
  3.  Під час проведення інтенсивної терапії новонародженим із тяжкою дихальною недостатністю слід уникати застосування надмірних концентрацій кисню (FiO2 понад 0,4), особливо у дітей із тяжкими порушеннями адаптації після народження, оскільки це є чинником ризику токсичної дії кисню на біоструктури внаслідок підвищеного утворення активних форм кисню з розвитком оксидативного стресу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Безруков Л. О. Окисний стрес у новонароджених при критичних станах із розвитком тяжкої дихальної недостатності. Принципи патогенетичного лікування / Л. О. Безруков, Ю. Б. Ященко, О. Г. Буряк // Одеський медичний журнал. – 2007. – № 6 (104). – С. 65-68. (Дисертант самостійно провів узагальнення літературних даних).
  2.  Ященко Ю. Б. Зміни нітроксидергічної системи у новонароджених із запаленням легенів / Ю. Б. Ященко, Л. В. Ященко, О. Г. Буряк // Буковинський медичний вісник. – 2007. – Т. 11, № 4. – С. 85-87. (Дисертант самостійно провів обстеження, узагальнив отримані дані, провів статистичну обробку результатів).
  3.  Буряк О. Г. Стан системи неспецифічного захисту за показниками активності нейтрофільних гранулоцитів крові у новонароджених при гострому ушкодженні легенів / О. Г. Буряк, Ю. Б. Ященко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т. 7, № 4. – С. 9-10. (Дисертант самостійно провів обстеження, узагальнив отримані дані, сформував висновки, провів статистичну обробку результатів).
  4.  Ященко Ю. Б. Біохімічні показники змін легеневого гомеостазу у новонароджених при критичних станах / Ю. Б. Ященко, О. Г. Буряк,                          Н. О. Татарчук // Український медичний альманах. – 2008. – Т. 11, № 2. – С. 231-232. (Дисертант самостійно провів клінічне обстеження, узагальнив отримані дані, провів статистичну обробку результатів).
  5.  Ященко Ю. Б. Стан пероксидного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту у новонароджених з тяжкою дихальною недостатністю / Ю. Б. Ященко, О. Г. Буряк // Одеський медичний журнал. – 2008. – № 5 (109). –             С. 64-66. (Дисертант самостійно провів основні обстеження дітей, узагальнив отримані дані, сформував висновки, провів статистичну обробку результатів).
  6.  Безруков Л. О. Стан окисної модифікації білків в умовах нейтрофільної активації у новонароджених з гострим ушкодженням легенів /            Л. О. Безруков, Ю. Б. Ященко, О. Г. Буряк // Одеський медичний журнал. – 2009. – № 1 (111). – С. 48-50. (Дисертант самостійно провів обстеження, узагальнив отримані дані, сформував висновки, провів статистичну обробку результатів).
  7.  Буряк О. Г. Вільнорадикальне окиснення та нітроксидергічний дисбаланс у новонароджених з гострою дихальною недостатністю / О. Г. Буряк,  Ю. Б. Ященко // Здоровье ребенка. – 2009. – № 3 (18). – С. 93-95. (Дисертант самостійно провів клінічне обстеження, узагальнив отримані дані, провів статистичну обробку результатів).
  8.  Буряк О. Г. Дихальна недостатність у новонароджених при критичних станах. Діагностичні критерії, оцінка тяжкості стану (огляд літератури) /                        О. Г. Буряк // Современная педиатрия. – 2009. – № 5 (27). – С. 175-179.
  9.  Буряк О. Г. Значення пероксидного окиснення білків при дихальних розладах у новонароджених / О. Г. Буряк, Ю. Б. Ященко // Здоровье ребенка. – 2009. – № 4 (19). – С. 106-108. (Дисертант самостійно провів обстеження дітей, узагальнив отримані дані, провів статистичну обробку результатів).
  10.  Буряк О. Г. Значення процесів ліпопероксидації при дихальній недостатності у новонароджених / О. Г. Буряк // Львівський медичний часопис. – 2009. – Т. 15, № 4. – С. 31-34.
  11.  Ященко Ю. Б. Нитроксидергические изменения у новорожденных при синдроме острого повреждения легких / Ю. Б. Ященко, А. Г. Буряк // Пульмонология. – 2009. – № 1. – С. 51-54. (Дисертант самостійно провів клінічне обстеження, узагальнив отримані дані, провів статистичну обробку результатів).
  12.  Буряк О. Г. Чинники активації вільнорадикального окиснення білків у новонароджених з тяжкою дихальною недостатністю / О. Г. Буряк, Ю. Б. Ященко, Д. Ю. Нечитайло // Клінічна та експериментальна патологія. – 2010. – Т. IX,                 № 3 (33). – С. 18-20. (Дисертант самостійно провів обстеження, провів статистичну обробку результатів).
  13.  Застосування конденсату видихуваного повітря як біологічного середовища для імуно-біохімічних досліджень / О. Г. Буряк, Ю. Б. Ященко,                   Д. Ю. Нечитайло, С. І. Басистий // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2010. – № 2. – С. 35-38. (Дисертант самостійно провів узагальнення літературних даних).
  14.  Ященко Ю. Б. Нерешенные вопросы использования оксида азота в качестве маркера диагностики и лечебного средства в неонатологии /                           Ю. Б. Ященко, А. Г. Буряк // Современная педиатрия. – 2010. – № 4 (32). –                         С. 97-100. (Дисертант самостійно провів обстеження, сформував висновки).
  15.  Буряк О. Г. Стан окиснювальної модифікації білків у новонароджених при окисному стресі / О. Г. Буряк // Молодь – медицині майбутнього :  Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, 24-25 квіт. 2008 р. : тези допов. – Одеса, 2008. – С. 328-329.
  16.  Буряк О. Г. Вивчення стану вільнорадикального окиснення у новонароджених при гострій дихальній недостатності / О. Г. Буряк //                    XIII Міжнарод. мед. конгрес студентів та молодих вчених, 27-29 квіт. 2009 р. :             тези допов. – Тернопіль, 2009. – С. 102.
  17.  Buriak O. G. Assessment of free-radical oxidation in newborns with acute respiratory failure / O. G. Buriak // Теоретические и практические аспекты современной медицины : 81 Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених, 23-24 квіт. 2009 р. : тези допов. – Сімферополь, 2009. – С. 115.
  18.  Буряк О. Г. Легеневий метаболізм системи оксиду азоту у новонароджених з гострою дихальною недостатністю на тлі постасфіктичного синдрому / О. Г. Буряк // Сьогодення та майбутнє медицини : VI Міжнарод. наук. конф. студентів та молодих вчених, 9-10 квіт. 2009 р. : тези допов. – Вінниця, 2009. – С. 86.
  19.  Буряк О. Г. Стан системи неспецифічного захисту за показниками активності нейтрофільних гранулоцитів крові у новонароджених з дихальними розладами / О. Г. Буряк // Перинатология и педиатрия. – 2009. – № 3 (39). – С. 128.
  20.  Буряк О. Г. Інтенсивність пероксидації білків та їх діагностична значущість в діагностиці легеневого ураження на тлі дихальної недостатності у новонароджених при критичних станах / О. Г. Буряк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2010. – Т. 72, № 4. – С. 27-28.
  21.  Пат. 51298 Україна, МПК A 61 B 5/00. Спосіб неінвазивної діагностики дихальної недостатності легеневого типу у новонароджених при критичних станах за показниками напруженості прооксидантної системи /              Буряк О.Г., Ященко Ю.Б.; заявник і патентовласник Буковинський держ. мед.             ун-т. – № u201000528 ; заявл. 20.01.10 ; опубл. 12.07.10, Бюл. № 13/2010. (Дисертант самостійно провів основні обстеження дітей, узагальнив отримані дані, провів статистичну обробку результатів).
  22.  Ященко Ю. Б. Неінвазивний метод діагностики дихальних розладів легеневого походження у новонароджених при критичних станах (методичні рекомендації) / Ю. Б. Ященко, О. Г. Буряк. – К.: Укрмедпатентінформ, 2010. –              25 с. (Дисертант самостійно провів клінічне обстеження, узагальнив отримані дані, провів статистичну обробку результатів).

АНОТАЦІЯ

Буряк О.Г. Діагностична значимість показників окисного стресу та нітроксидергічного дисбалансу в легеневих експіратах у новонароджених із дихальною недостатністю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Буковинський державний медичний університет. – Чернівці, 2010.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим із паренхіматозною дихальною недостатністю при критичних станах на підставі вивчення діагностичної значимості показників оксидативного та нітрозитивного стресів на рівні аерогематичного бар’єра та розробки і впровадження нових підходів до прогнозування та профілактики наближених та віддалених несприятливих наслідків патології.

Встановлено, що в новонароджених при тяжкій дихальній недостатності легеневого ґенезу відбувається активація процесів вільнорадикального окиснення із суттєвим накопиченням продуктів пероксидного окиснення білків та ліпідів з активацією антиоксидантної системи та накопичення метаболітів монооксиду нітрогену в легеневих експіратах.

Застосування високих концентрацій кисню під час проведення оксигенотерапії сприяє істотному зростанню інтенсивності  прооксидантної системи, посиленню активності системи антиоксидантного захисту та накопиченню метаболітів монооксиду нітрогену.

Отримані результати дозволяють рекомендувати  як діагностичний тест наявності паренхіматозної дихальної недостатності в новонароджених при критичних станах визначення рівня метаболітів монооксиду нітрогену, продуктів окисної модифікації білків, ліпопероксидації та напруженості антиоксидантної системи в легеневих експіратах.

Ключові слова: дихальна недостатність, новонароджені, легеневі експірати, пероксидне окиснення білків, пероксидне окиснення ліпідів, метаболіти монооксиду нітрогену, діагностика.

АННОТАЦИЯ

Буряк А.Г. Диагностическая значимость показателей окислительного стресса и нитроксидергического дисбаланса в легочных экспиратах у новорожденных с дыхательной недостаточностью. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Буковинский государственный медицинский университет МЗ Украины. – Черновцы, 2010.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и новому решению одной из актуальной проблем неонатологии – созданию и внедрению современных методов ранней диагностики и прогноза паренхиматозной дыхательной недостаточности у новорожденных при критических состояниях на основании определения показателей оксидативного и нитрозитивного стрессов в легочных экспиратах.

Установлено, что у новорожденных при тяжелой дыхательной недостаточности легочного генеза происходит активация процессов свободнорадикального окисления и антиоксидантной защиты, накопление в конденсате выдыхаемого воздуха продуктов перекисного окисления белков и липидов, метаболитов монооксида нитрогена.

Исходя из результатов проведенного многофакторного анализа клинико-параклинических показателей можно выделить четыре основных фактора, обуславливающих назначение более агрессивного лечения у новорожденных с паренхиматозной дыхательной недостаточностью: 1) нарушение адаптации новорожденного; 2) активация процессов перекисного окисления белков на уровне альвеол; 3) активация нейтрофильных гранулоцитов периферической крови; 4) применение высоких концентраций кислорода при проведении искусственной вентиляции легких.

Установлено, что при выраженном нарушении адаптации в раннем неонатальном периоде с развитием тяжелой дыхательной недостаточности развиваются прооксидантно-антиоксидантные изменения на уровне бронхоальвеолярного пространства с активацией процессов пероксидации макромолекул и системы антирадикальной защиты, синтезом и накоплением метаболитов монооксида нитрогена.

Применение высоких концентраций кислорода при проведении оксигенотерапии приводит к повышению интенсивности прооксидантной системы, активизации системы антиоксидантной защиты.

Результаты диссертационного исследования показывают, что для верификации у новорожденных паренхиматозной дыхательной недостаточности можно рекомендовать в качестве диагностического теста определение в конденсате выдыхаемого воздуха концентрации метаболитов монооксида нитрогена, продуктов окислительной модификации белков и липопероксидации, показателей напряженности антиоксидантной системы.

Ключевые слова: дыхательная недостаточность, новорожденные, легочные экспираты, перекисное окисление белков, перекисное окисление липидов, метаболиты монооксида нитрогена, диагностика.


ANNOTATION

Buriak O.G. Diagnostic value of the indices of oxidizing stress and nitroxidergic dysbalance in the lung expirates in newborn with respiratory failure. – Manuscript.

The thesis to obtain a scientific degree of Candidate of Medical Science on the specialty 14.01.10 – pediatrics. – Bukovinian State Medical University. Ministry of Public Health of Ukraine, Chernivtsi, 2010.

The thesis deals with the problem of increasing efficacy of the curative-preventive aid given to the newborn with parenchymatous respiratory failure in critical conditions on the basis of diagnostic importance of oxidative and nitrositive stresses indices on the level of aerohematic barrier and elaboration and introducing into practice new approaches to prognosis and prevention of close and remote unfavorable consequences of the given pathology.

It has been found that newborns with severe respiratory failure of pulmonary genesis develop activation of free radical oxidation processes with considerable accumulation of the products of protein and lipid peroxide oxidation with activation of the antioxidant system and accumulation of nitrogen monooxide metabolites in the pulmonary expirates.

Introduction of high concentration of oxygen during oxygen therapy improves substantial elevation of the prooxidant system intensity, intensifies the activity of the antioxidant preventive system and accumulation of nitrogen monooxide metabolites.

The results received allow to recommend measuring the level of nitrogen monooxide metabolites, products of protein oxidative modification, lipoperoxidation and intensity of the antioxidant system in the pulmonary expirates as diagnostic tests to reveal parenchymatous respiratory failure in newborns under critical conditions.

Key words: respiratory failure, newborns, pulmonary expirates, protein peroxide oxidation, lipid peroxide oxidation, nitrogen monooxide metabolites, diagnostics.

СПИСОК умовних СКОРОЧЕНЬ

АКДНФГ

  •  альдегідо- та кетонопохідні 2,4-динітрофенілгідразонів

ДН

  •  дихальна недостатність

КПВ

  •  конденсат повітря, що видихається

МА

  •  малоновий альдегід

ПОБ

  •  пероксидне окиснення білків

ПОЛ

  •  пероксидне окиснення ліпідів

ПЦН

  •  прогностична цінність негативного результату

ПЦП

  •  прогностична цінність позитивного результату

СНР

  •  справжньо негативний результат тесту

СПР

  •  справжньо позитивний результат тесту

NO

  •  монооксид нітрогену


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17434. Определение компонентов системного блока 43.5 KB
  Лабораторная работа Определение компонентов системного блока Краткие теоретические сведения 1. При подаче питания на процессор происходит его обращение к микросхеме ПЗУ и запуск программы инициализирующей работу компьютера. В этот момент на экране монитора набл...
17435. Ознайомлення з роботою широтно-імпульсного модулятора 248.5 KB
  Мета роботи :Ознайомлення з роботою широтноімпульсного модулятора. Теоретичні відомості Широтноімпульсна модуляція ШІМ англ. Pulsewidth modulation PWM наближення бажаного сигналу багаторівневого або неперервного до дійсних бінарних сигналів таким чином щоби в середнь...
17436. Ознайомлення з принципом роботи частотомірів 701 KB
  Мета роботи Ознайомлення з принципом роботи частотомірів Теоретичні відомості Вимірювання частоти та періоду сигналів по методу прямого перетворення базується на реалізації двох операцій: перетворенні вимірюваного сигналу в послідовність дискретних імпульсів ц
17437. Ознайомлення з принципом роботи аналого-цифрових перетворювачів порозрядного зрівноваження 402 KB
  Мета роботи :Ознайомлення з принципом роботи аналогоцифрових перетворювачів порозрядного зрівноваження. Теоретичні відомості Аналогоцифрове перетворення використовується для обробки зберігання або передачі аналогових сигнал в цифровій формі. Наприклад швидкі в
17438. Ознайомлення з роботою систем автоматичного регулювання зі зворотнім зв’язком 198 KB
  Мета роботи:Ознайомлення з роботою систем автоматичного регулювання зі зворотнім зв’язком. Теоретичні відомості Значні обчислювальні та логічні можливості ЕОМ визначають їх використання для керування автоматизованими об’єктами. Інтегральні пристрої цифрового опр
17439. Поняття Колективного несвідомого та архетипу в концепції К. Юнга 23.87 KB
  Поняття Колективного несвідомого та архетипу в концепції К. Юнга Аналітична психологія один з видів аналізу особистості засновником якого є швейцарський психолог і культуролог К. Г. Юнг. Цей напрямок близький до психоаналізу однак має істотні відмінності. Його
17440. Основні етапи розвитку позитивізму 20.68 KB
  Основні етапи розвитку позитивізму Незвичайність новітніх наукових відкриттів гостро поставила питання про природу наукових понять співвідношення чуттєвого і раціонального моментів пізнання емпіричного і теоретичного знання про істину та її критерії законом...
17441. Головні ідеї Філософії життя Ф. Ніцше 17.6 KB
  Головні ідеї Філософії життя Ф. Ніцше Наприкінці XIX у першій половині XX ст. в Європі набула популярності філософія життя найпомітнішими представниками якої були Ф. Ніцше З. Фрейд А. Бергсон які відійшли від онтологічної та характерної для класичної філософії гн...
17442. Інтуїтивізм А. Бергсона 16.86 KB
  Інтуїтивізм А. Бергсона Один із філософських напрямів кінця XIX початку XX століть інтуїтивізм пов'язаний передусім з іменем видатного французького філософа лауреата Нобелівської премії Анрі Бергсона 18591941. Інтуїтивізм Бергсона складна суперечлива т...