68242

ДІАГНОСТИКА ТА ПРОГНОЗ ПЕРЕБІГУ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ: ІМУНОМОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Автореферат

Медицина и ветеринария

Наразі молекулярно-генетичні дослідження виявили деякі білки наприклад галектин3 експресія яких виявляється переважно в злоякісних пухлинах за відсутності або незначної його експресії в доброякісних новоутвореннях що при діагностичному використанні певно запобігало б вищезазначеним труднощам.

Украинкский

2014-09-20

182.5 KB

0 чел.

PAGE  19

МІНІСТЕРСТВО  ОХОРОНИ  ЗДОРОВ'Я  УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БОНДАРЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616-006.18: 618.14]-036.1-078-091.8

ДІАГНОСТИКА ТА ПРОГНОЗ ПЕРЕБІГУ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ: ІМУНОМОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

14.03.02 – патологічна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: 

доктор медичних наук, професор Шпонька Ігор Станіславович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри патологічної анатомії і судової медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сорокіна Ірина Вікторівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патоморфології;

доктор медичних наук, професор Туманський Валерій Олексійович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедрою патологічної анатомії і судової медицини з основами права.

Захист відбудеться “23” червня 2011 року о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України (61022 , м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий “20” травня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор      В.В. Лазуренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стрімкий прогрес в молекулярній біології і широке її запровадження у клінічній медицині за останні десятиліття зумовлені як існуванням нагальної потреби в удосконаленні діагностичних методів, так і постійним зростанням онкозахворюваності в усьому світі. Так, захворюваність на раки щитовидної залози (РЩЗ) швидко зросла в перше десятиліття після катастрофи на ЧАЕС (Т.І. Богданова, 2006; І.В. Сорокіна, 1999). Згідно даних ВООЗ, Україна посідає 21 місце в світі за рівнем захворюваності на дану патологію. Не зважаючи на те, що в цілому злоякісні пухлини щитовидної залози займають 17 місце в структурі захворюваності на злоякісні неоплазії (1,4%), і лише 27 місце в структурі смертності від них, ця група новоутворень представляє собою певну клінічну проблему, через те, що папілярні раки щитовидної залози (ПРЩЗ) є найпоширенішими злоякісними пухлинами ендокринної системи (А.Е. Коваленко, 2006; В.О. Туманський, 2010).

Дотепер існують проблеми диференційної діагностики злоякісних пухлин фолікулярної будови та фолікулярних аденом (ФА) як на доопераційному етапі, так і після рутинного гістологічного обстеження (О.К. Хмельницький, 2002). Окрім того, відсутні чіткі критерії гістологічної градації добре диференційованих РЩЗ, які при схожій гістологічній картині можуть мати різний злоякісний потенціал (Є.А Коган та ін., 2006). Зрештою, існуючі випадки рецидивів тиреоїдних карцином та їх метастазів після радіойодабляції підтверджують наявність радіойодрезистентних пухлин (В.Е. Ванушко та ін., 2005). Поява комерційно доступних антитіл до людського натрій-йодного симпортеру (NIS), а також дослідження, які виявили порушення експресії NIS в злоякісних новоутвореннях ЩЗ (Л.В. Воскобойник та ін., 2010) спонукають до ретельного вивчення цієї проблеми.

Не дивлячись на запровадження тонкоголкової аспіраційної біопсії, як стандартного методу діагностики вузлових утворень ЩЗ, залишились невирішеними проблеми диференційної діагностики фолікулярних пухлин ЩЗ, які відрізняються лише гістологічно (Z. Baloch et al., 1998). Складними для мікроскопічної диференційної діагностики між папілярним та фолікулярним раком (ФР) залишаються пухлини щитовидної залози з фолікулярною архітектурою (M. Papotti et al., 2005). Поки ще не визначені морфологічні характеристики зло- або доброякісності пухлин ЩЗ з „граничними” ознаками, для яких пропонується термін „добре диференційовані пухлини з невизначеним злоякісним потенціалом” (WDT-UMP) за наявності фокальних ядерних змін властивих ПРЩЗ, з сумнівною капсулярною інвазією або без неї; а також „фолікулярні пухлини з невизначеним злоякісним потенціалом” (FT-UMP) за присутності сумнівної капсулярної інвазії без ядерних змін характерних для ПРЩЗ (E.D. Williams, 2000).

Наразі, молекулярно-генетичні дослідження виявили деякі білки, наприклад, галектин-3, експресія яких виявляється переважно в злоякісних пухлинах за відсутності або незначної його експресії в доброякісних новоутвореннях, що при діагностичному використанні, певно, запобігало б вищезазначеним труднощам (A. Bartolazzi et al., 2008). Проте, серед сучасних дослідників існує різний рівень оптимізму щодо практичного використання галектину-3 (Л.Ю. Зурнаджи та ін., 2007).

Сьогодні, визначення імунофенотипу пухлини дозволяє не тільки прогнозувати її подальший перебіг, а й обґрунтовувати призначення органозберігаючої хірургічної тактики та радіойодтерапії (К.М. Пожаріскій, 2000; Т.І. Богданова, 2005). Таким чином, з’являється можливість індивідуалізації ведення хворих, що є невід’ємною запорукою збільшення його ефективності та зниження економічних витрат.

Вищевказані обставини обумовлюють актуальність і необхідність подальшого вивчення імуноморфологічних аспектів злоякісних пухлин щитовидної залози та розробки критеріїв для вибору раціональної схеми терапії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедр патологічної анатомії та судової медицини, онкології і медичної радіології Дніпропетровської державної медичної академії „Індивідуалізація лікування злоякісних пухлин з урахуванням біологічних показників активності пухлинного процесу та маркерів хіміогормонорезистентності” (№ держреєстрації 0101U001002). Автором самостійно виконано фрагмент роботи, присвячений імуноморфологічній діагностиці злоякісних пухлин щитовидної залози.

Мета і задачі дослідження - удосконалити діагностичні й прогностичні характеристики перебігу раків щитовидної залози на підставі визначення показників експресії маркерів біологічних властивостей пухлинних клітин.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

1. Визначити за допомогою імуногістохімічних маркерів рівень проліферативної активності в пухлинах щитовидної залози.

2. Виявити зв'язок рівня експресії тиреоглобуліну та онкобілку ТР53 із ступенем гістологічного диференціювання злоякісних новоутворень щитовидної залози та рівнем їх інвазії.

3. Розробити імуноморфологічні критерії для диференціальної діагностики фолікулярних пухлин щитовидної залози на підставі вивчення експресії галектину-3.

4. Визначити експресію натрій-йодного симпортера в аденомах та раках щитовидної залози різної гістологічної будови, рівня інвазії, з наявністю чи відсутністю метастазування.

5. Обґрунтувати практичне використання отриманих результатів для оптимізації та удосконалення діагностики злоякісних пухлин щитовидної залози.

Об'єкт дослідження: злоякісні та доброякісні пухлини щитовидної залози фолікулярного походження.

Предмет дослідження: імуноморфологічні особливості, ступінь гістологічного диференціювання, рівень інвазії злоякісних пухлин, експресія імуногістохімічних маркерів в аденомах, папілярних та фолікулярних раках щитовидної залози.

Методи дослідження - морфологічні: гістологічні, імуногістохімічні, морфометричні для встановлення структурних і молекулярних характеристик папілярних та фолікулярних карцином щитовидної залози; математико-статистичні для обробки й аналізу отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчений комплекс імуногістохімічних маркерів, який одночасно відбиває проліферативну активність, ступінь диференціювання, ймовірність метастазування та інвазивні властивості тиреоїдних пухлин фолікулярного походження. Виявлені відмінності в імуногістохімічному статусі пухлин з різним клінічним перебігом і гістологічною будовою. Визначені маркери, що дозволяють уточнити гістологічний ступінь диференціювання пухлини (тиреоглобулін, натрій-йодний симпортер - NIS), прогнозувати ймовірність метастазування (експресія онкобілків ТР53 і NIS). Визначено діагностичне, прогностичне й передбачувальне значення кожного маркера біологічних властивостей для тиреоїдних раків. Підтверджено діагностичну цінність галектину-3 для диференціювання фолікулярних аденом і карцином щитовидної залози. Визначені імунофенотипи тиреоїдних раків, що відповідають різним ступеням диференціювання, пухлин з метастазами.

Індекс проліферації (ІП), так само як і індекс експресії ТР53, достовірно підвищувався в злоякісних новоутвореннях, особливо в ПРЩЗ із зруйнованою капсулою та (або) наявністю метастазів у реґіонарні лімфатичні вузли.

Тканиноспецифічні маркери, такі як тиреоглобулін (ТГ) та NIS, характеризувались поступовим зниженням експресії із наростанням злоякісності пухлин. Більше того, в злоякісних пухлинах змінювався характер експресії цих маркерів. Так, раки фолікулярної будови (як ФР, так і ПРЩЗ) мали дифузний інтрацелюлярний характер експресії ТГ, на відміну від його апікальної експресії в доброякісних новоутвореннях і ПРЩЗ з папілярною будовою. На противагу цьому, папілярні раки ЩЗ характеризувались поступовою втратою мембранної експресії NIS, зниженням рівня інтрацелюлярної експресії цього маркера, поряд зі збільшенням інвазивності ПРЩЗ та появою реґіонарних метастазів.

Практичне значення одержаних результатів. Проведення додаткового імуногістохімічного дослідження гістологічного матеріалу вузлових утворень ЩЗ із застосуванням антитіл до галектину-3 дозволяє диференціювати злоякісні новоутворення від доброякісних. Наявність помірного та високого рівня експресії галектину-3 свідчать про злоякісний характер новоутворення.

Оцінка рівнів експресії NIS, TP53 і ТГ може бути застосована для прогнозування ризику метастазування ПРЩЗ. Як показало наше дослідження, підвищений ризик визначається при комбінації високого індексу експресії ТР53 (>15%), низького рівня експресії ТГ та внутрішньоклітинної експресії NIS слабкої інтенсивності.

Результати проведених досліджень впроваджені в роботу Дніпропетровського обласного патологоанатомічного бюро, Одеського обласного патологоанатомічного бюро, Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру, Херсонського обласного онкологічного диспансеру.

Теоретичні й практичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри патологічної анатомії і судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України, кафедри патологічної анатомії з біопсійно-секційним курсом Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, кафедри патоморфології Харківського національного медичного університету МОЗ України, кафедри патоморфології Харківської державної медичної академії післядипломної освіти, кафедри патоморфології Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, кафедри патологічної анатомії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедри патологічної анатомії і судової медицини з основами права Запорізького державного медичного університету МОЗ України, кафедри патологічної анатомії з секційним курсом ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені патентний та інформаційний пошук, збір, аналіз і обробка біопсійного та операційного матеріалу, виконано ІГХ та загальноморфологічне дослідження біопсійного й операційного матеріалу 80 пацієнтів, особисто розроблені критерії оцінки експресії ІГХ маркерів, проведено аналіз і статистичну обробку результатів дослідження, підібраний й оформлений ілюстративний матеріал. Дисертантом самостійно написані всі розділи дисертації, здійснена публікація результатів дослідження в журналах, висвітлені результати досліджень на наукових з’їздах та конференціях.

У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача. Співавторами здійснювалась допомога в зборі матеріалу, надана консультація при проведені ІГХ досліджень. Дисертантом не були використані результати й ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації та її фрагменти були представлені й обговорені на Українській школі-семінарі молодих вчених та фахівців патологоанатомів (Одеса, 2006), Всеукраїнських науково-практичних конференціях (Чернівці, 2007; Дніпропетровськ, 2007; Полтава, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. Із них 5 статей видані у рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (у тому числі 1 самостійно), 1 стаття – оглядова, 1 деклараційний патент, 2 тези матеріалів наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 167 сторінках, з яких 135 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, розділу аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел. Роботу ілюстровано 52 рисунками та 16 таблицями (в т.ч. 6 сторінок дисертаційної роботи виключно з рисунками та таблицями). Список цитованої літератури налічує 188 джерел, з них 39 публікацій, надрукованих кирилицею, 149 - латиницею (20 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач використано клініко-анатомічний матеріал 80 хворих, який отримано під час операцій (субтотальна та тотальна тіреоїдектомія) і інтраопераційних експрес-біопсій з відділення ендокринної хірургії Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова в період з 2000 по 2007р.

За гістологічною будовою новоутворення були представлені: фолікулярними аденомами (ФА) - 22 випадки, фолікулярними раками (ФР) - 17 випадків, папілярними раками (ПРЩЗ) - 32 випадки та тиреоїдними пухлинами з невизначеним злоякісним потенціалом (ТП-НЗП) - 9 випадків. Відповідно до цього, весь клініко-анатомічний матеріал був розподілений на 4 групи. З усіх спостережень ФР 11 випадків були визначені як мікроінвазивні карциноми і 6 - як широкоінвазивні. Серед папілярних раків в 7 випадках виявлені метастази в регіональні лімфатичні вузли.

Комісією з біоетики Дніпропетровської державної медичної академії (протокол №4 від 23.02.11) встановлено, що проведені наукові дослідження тканин людини відповідають етичним вимогам згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 року.

Для проведення морфологічного дослідження використовували парафінові блоки операційного та біопсійного матеріалу у випадках ФА, РЩЗ та метастазів останніх у лімфатичні вузли. Для отримання зрізів використовували мікротом зі станцією прийому зрізів (Microm HM-340), що дозволило готувати серійні зрізи та оцінювати тотожні ділянки пухлинної тканини при подальшому проведенні імуногістохімічних реакцій. Частина парафінових зрізів товщиною 2-5 мкм фарбувалися гематоксиліном та еозином за стандартною методикою та піддавалися ретельному мікроскопічному дослідженню, інша частина використовувалась для ІГХ.

Для проведення ІГХ спочатку виконували демаскування антигенів методом теплової індукції антигенного відновлення (HІAR – heat іnduced antigene retrіeval). Використовувалось нагрівання мікрохвильовою піччю в цитратному буфері з рН=6.0 (на протязі 20 хвилин при потужності 900 Вт).

В якості первинних використовувалися моноклональні антитіла до ТР53-онкопротеїну (клон SP5), Ki-67 (клон SP6), тіреоглобуліну (клон HTG-46), галектину-3 (клон 9С4, LabVision, США), гуманізованого натрій-йодного симпортеру (hNIS) (клон FP5A, LabVision, США).

Подальшу обробку проводили з використанням систем візуалізації Vectastain Elite ABC Kit (Biozol Diagnostica, Німеччина), UltraVision LP (Dako, Данія). Після цього проводилась реакція з хромогеном (диамінобензидином) і наступним фоновим забарвленням гематоксиліном Маєра.

Кількісні та якісні показники експресії маркерів вивчали в гістологічних зрізах на 8-10 випадково обраних полях зору мікроскопа. Після підрахунку 300 гістологічно ідентифікованих об’єктів (ядер або клітин), обчислювали показники експресії за результатами всіх вивчених ділянок. Як позитивну, враховували реакцію у нормальних клітинах тиреоїдних фолікулів, а також неопластично змінених тироцитах та у компонентах строми.

Оцінка експресії кожного маркера проводилась індивідуально у відповідності з рекомендаціями D.J. Dabbs (2006). Для оцінки імуногістохімічного фарбування, як позитивна імуногістохімічна реакція з антитілами до Кі-67 та ТР53, враховувалось коричневе забарвлення ядер клітин різного ступеня інтенсивності. Індекси експресії Кі-67 (індекс проліферації) та ТР53-експресії обчисляли як відсоток клітин з інтрануклеарною реакцією, незалежно від інтенсивності забарвлення, до загальної кількості клітин у середньому за результатами всіх вивчених зрізів (A. Pich et al., 2004). Оцінка імуногістохімічної реакції решти маркерів проводилась напівкількісним методом і ґрунтувалася на інтенсивності забарвлення і розподілі імунопозитивних клітин відповідно до рекомендацій інших авторів (Т.Л. Полоз та ін., 2006; О.К. Хмельницький та ін., 1998)

Мікроскопію, морфометричний аналіз та фотографування проводили на мікроскопічній станції Axio Imager Z1 (Zeiss, Німеччина) в імуногістохімічній лабораторії Університету ветеринарної медицини м. Ганновер (Німеччина).

Результати імуногістохімічного дослідження піддавалися статистичній обробці з використанням програми „SPSS Statistics 17.0” (реєстраційний номер: 100-1D5AE). Зв’язок між ознаками визначали за допомогою коефіцієнта непараметричної кореляції Спірмена. У випадку, коли розподілення не відповідало нормальному закону, оцінку відмінностей між вибірками проводили за допомогою непараметричних критеріїв: U-критерію Вілкоксона-Манна-Вітні і Н-критерію Краскела-Воллеса.

Результати дослідження та їх обговорення. Виходячи з сучасної концепції канцерогенезу, пухлинна трансформація клітин супроводжується підвищенням їх проліферативного потенціалу, завдяки чому відбувається ріст пухлини (J.S. Ross, 1996). Загальноприйнятою методикою визначення індексу проліферації (ІП) є використання антитіл до Кі-67 (D.J. Dabbs, 2006).

Результати нашого дослідження показали достовірне підвищення середнього ІП у всіх групах злоякісних пухлин (р<0,05) у порівнянні з доброякісними. Натомість рівень проліферації в фолікулярних аденомах і в ТП-НЗП майже не відрізнялись від показників в умовно „нормальній” тканині. Єдиним винятком серед групи ФА становили онкоцитарні (гюртлеклітинні) аденоми (ГА), які демонстрували дещо вищий ІП, порівняно з середнім показником по групі, але невелика кількість спостережень (n=3) унеможливлюють достовірну оцінку цих даних.

Проте, загальне підвищення рівня експресії Кі-67 в злоякісних новоутвореннях було неоднорідним в різних гістологічних типах пухлин. Фолікулярні карциноми з широкою інвазією мали найбільші показники ІП серед всіх досліджуваних злоякісних новоутворень, сягаючи 10%-вої позначки. Варто зазначити, що найбільший показник експресії Кі-67 спостерігався у випадку широкоінвазивного ФР мікрофолікулярно-солідного типу будови з онкоцитарними змінами (9,95%). Навпаки, підгрупа МІК показала середнє значення ІП всього на 0,5% більше за „норму”. Таким чином, була встановлена достовірна сильна кореляція експресії Кі-67 з інвазивними властивостями фолікулярних карцином (r=0,83; р<0,01), що узгоджується с даними інших повідомлень (М.Т. Мохаммаді та ін., 2003).

Окрім оцінки індексу проліферації в фолікулярних пухлинах, ми провели морфометричне дослідження розподілу Кі-67-мічених ядер в пухлинній паренхімі фолікулярних пухлин ЩЗ (ФА та ФР). Виділено 3 основні типи розподілу експресії Кі-67: дифузний, субкапсулярний та в зоні інвазії. Отримані дані свідчили про те, що зі збільшенням інвазивних властивостей пухлин підвищується доля Кі-67-позитивних клітин в субкапсулярній ділянці і в зоні інвазії (р<0,05). Так, якщо ФА демонстрували 100% дифузний розподіл мітки (за виключенням ГА), то в ФР з широкою інвазією близько 18% забарвлених ядер знаходились під капсулою, а ще 12% були в зоні її пенетрації. Таким чином, можна припустити підвищення проліферативної активності пухлинних клітин з реалізованими або потенційними інвазивними здібностями.

Проліферативна активність ПРЩЗ порівнювалась в пухлинах з різними гістологічними варіантами, ступенями інвазії та з наявністю чи відсутністю метастатичних уражень. В цілому, ця група продемонструвала експресію Кі-67 з великою розбіжністю показників (0,3–8,1%), але в середньому в 2,5 рази нижче, ніж в широкоінвазивних ФР (3,74±1,72%). Різні гістологічні варіанти також показали значну розбіжність показників ІП. Фолікулярно-папілярний варіант демонстрував найбільший рівень ІП (5,1%), онкоцитарний та довгоклітинний – найменші (1,3 та 0,3% відповідно). Отримані дані повністю узгоджуються з дослідженнями Т.Е. Свірідової та ін. (2002). Оцінена експресія Кі-67 в ПРЩЗ з різними інвазивними характеристиками, визначено помірну пряму кореляцію рівня ІП в залежності від ступеня інвазії ПРЩЗ (r=0,45; р<0,01), що підтверджувалось іншими дослідниками (М.А. Пальцев та ін., 1997). На противагу цьому, нами не визначено залежності метастатичних властивостей від ступеня проліферації – різниця по середнім показникам ІП складала 0,13% (р>0,05), причому в ПРЩЗ з реґіонарними метастазами середній рівень ІП був меншим (3,64±2,69%).

В цілому, незважаючи на достовірне підвищення експресії Кі-67 порівняно з контрольною групою та доброякісними пухлинами, злоякісні новоутворення демонстрували низьку проліферативну активність, за винятком широкоінвазивних ФР (ІП 9,11±0,71%).

Загальновідома роль онкопротеїна ТР53, який забезпечує контроль геномного гомеостазу, а мутації цього гена є найчастішою геномною аберацією, яка супроводжує злоякісну трансформацію клітин (D. Wynford-Thomas, 1997). За даними більшості досліджень, мутація ТР53 в тиреоїдних пухлинах спостерігається приблизно в половині досліджуваних низькодиференційованих та в більшості анапластичних карцином, за її відсутності в добре диференційованих пухлинах (E. Amuldevar et al., 1995). Проте, також описані спостереження експресії ТР53 в поодиноких клітинах добре диференційованих раків (Y. Dobashi et al., 1993, 1994).

В нашому дослідженні була визначена наявність мінімальної експресії ТР53 навіть в поодиноких клітинах доброякісних новоутворень, причому ГА мали індекс експресії цього маркеру в 3,5 рази менший ніж в решті ФА без онкоцитарних змін, що узгоджується з окремими дослідженнями (W. Czyz et al., 1994). Загалом, рівень експресії цього протеїну був майже однаково низький для всіх фолікулярних новоутворень: ми не знайшли достовірної різниці між ФР та ФА. Тим не менш, аналогічно дослідженню експресії Кі-67, розподіл ТР53-позитивних клітин в пухлинній паренхімі, варіював в залежності від наявності та ступеня інвазивного росту в пухлинах з фолікулярною будовою. Так, у ФР з широкою інвазією близько 2,5% забарвлених клітин розташовувалось субкапсулярно, такий же їх відсоток був локалізований в зоні інвазії. ТП-НЗП майже не відрізнялись від решти фолікулярних аденом ні за рівнем експресії, ні за розподілом ТР53-позитивних клітин.

На противагу збільшеної Кі-67-експресії, яка характеризувала широкоінвазивні ФР, достовірно підвищені показники індексу експресії ТР53 були характерні для папілярних раків. В середньому рівень експресії даного маркеру в групі ПРЩЗ був у 5 разів вищий, ніж у фолікулярних новоутвореннях. Найвищий показник мав випадок довгоклітинного варіанту ПРЩЗ з широкою інвазією та наявністю реґіонарних метастазів (21%), найнижчий – інкапсульований ПРЩЗ фолікулярно-папілярної будови без метастатичних уражень (9,8%). Цей факт підтверджується попередніми дослідженнями (E.А. Коган та ін., 1998), які отримали аналогічний розподіл показників експресії ТР53 серед різних гістологічних варіантів папілярного раку. Таким чином, найбільші показники експресії ТР53 визначались в неінкапсульованих ПРЩЗ із метастазами. Встановлені сильні кореляційні зв’язки рівня експресії ТР53 із ступенем інвазії (r=0,87; р<0,01) та наявністю реґіонарних метастазів (r=0,67; р<0,01). Загалом, існує сильний прямий кореляційний зв’язок рівня експресії цього маркеру з наявністю папілярного диференціювання пухлини (r=0,87; р<0,01).

Враховуючи обставини різних показників експресії ТР53 в досліджуваних групах, можна прийти до висновку, що більшість ПРЩЗ та ФР мають принципово різне походження. Це цілком підтверджується молекулярно-генетичними дослідженнями останніх років (Р.Ф. Гарькавцева та ін., 2002; R.A. DeLellis, 2004). Іншими словами, різні показники індексу експресії ТР53 в ПРЩЗ, як і різноманітність варіантів цього раку, можуть відбивати їх різне генетичне походження.

Серед маркерів злоякісності, які можуть бути застосовані в рутинній ІГХ-діагностиці перспективним є галектин-3 (A.Bartolazzi et al., 2008), однак існуючі протиріччя щодо діагностичної цінності цього маркеру для фолікулярних пухлин, а також існування так званих “пухлин з невизначеним злоякісним потенціалом” (WDT-UMP та FT-UMP), спонукає до подальших досліджень в цьому напрямку.

В нашому дослідженні було виявлено, що всі випадки раку ЩЗ (в т.ч. МІК) показали позитивну експресію галектину-3 в пухлинній паренхімі. З іншого боку, 9,1% фолікулярних аденом продемонстрували фокальне та слабке за інтенсивністю забарвлення на досліджуваний маркер. Так, в ГА нами була виявлена незначна позитивна імуногістохімічна реакція з цим лектином. Таким чином, встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок рівня експресії галектину-3 із ступенем злоякісності (r=0,91; р<0,01). Інтенсивність та розповсюдженість експресії мали чітку залежність від рівня інвазії, наявності метастатичних уражень та гістологічного типу пухлин. Так, частота дифузно-позитивної експресії галектину-3 широкоінвазивних ФР в 4,6 разів перевищувала аналогічний показник у МІК. Визначено прямий помірний кореляційний зв’язок ступеня інвазії фолікулярних пухлин і рівня експресії галектину-3 (r=0,64; р<0,01). Також було виявлено 5 випадків МІК в яких спостерігалась слабка або помірна експресія менше ніж у 25% пухлинних клітин, що лише підтверджувало загальну закономірність. 81,3% ПРЩЗ мали інтенсивну дифузно-позитивну експресію галектину-3, причому в цей відсоток потрапили всі випадки із зруйнованою капсулою та метастазами в реґіонарні лімфатичні вузли. Лише 6 випадків папілярних карцином із частково або повністю збереженою капсулою та, переважно, фолікулярно-папілярної будови мали помірний рівень експресії менш ніж в 50% пухлинної паренхіми. Відзначалась пряма помірна, статистично вагома кореляція між ступенем інвазії ПРЩЗ та експресією досліджуваного маркеру (r=0,43; р<0,01).

FT-UMP були переважно позитивні на галектин-3, експресія мала фокальний та слабкий характер. Пухлини, ідентифіковані як WDT-UMP мали деякі особливості: різні фолікули містили неправильні та прозорі ядра, схожі на ядерні трансформації в папілярній карциномі. Такі клітини слабо експресували галектин-3, решта пухлинної паренхіми демонструвала негативну експресію при збереженні забарвлення в стромі. Тож, група ТП-НЗП хоч і відзначалась позитивним забарвленням на антитіла до галектину-3 в 55,6%, в цілому мала переважно слабку експресію фокального характеру. Певно, модель іммунореактивності на галектин-3 в ТП-НЗП відбиває їх невизначену морфологічну позицію між фолікулярними аденомами з одного боку, та малоінвазивними фолікулярними або папілярними карциномами, з іншого (M. Papotti et al., 2005).

Отримані дані підтверджують закономірність, яка полягає в наявності експресії галектину-3 в злоякісних пухлинах, як папілярного, так і фолікулярного диференціювання, та її відсутності в аденомах. Також встановлена наявність різної інтенсивності експресії даного маркеру в пухлинах з різним ступенем інвазії: в мікроінвазивних варіантах вона була меншою, варіанти з широкою інвазією демонстрували більш виразну експресію, так саме, як і випадки з наявністю метастазів.

При дослідженні експресії тиреоглобуліну не було зафіксовано жодного випадку його негативної експресії в досліджуваних зразках, проте були відмічені зміни полярності і рівня інтенсивності експресії цього протеїну. Нами встановлено дві закономірності експресії ТГ: зникнення полярності в новоутвореннях фолікулярного типу (переважно солідного і мікрофолікулярного типу будови) у вигляді дифузного цитоплазматичного забарвлення в пухлинних клітинах, поступове зниження експресії ТГ зі збільшенням рівня інвазії у групі ПРЩЗ. Нами була визначена помірна зворотна кореляція між рівнем експресії ТГ та ступенем інвазії ПРЩЗ (r=−0,42; р<0,01). Всі вищезазначені факти відповідають результатам досліджень Є. А. Коган та ін. (1997) і Є.Д. Черствого та ін. (1998). Не було знайдено достовірної кореляції експресії ТГ з наявністю метастатичних уражень. Більшість досліджень, присвячених вивченню експресії ТГ в пухлинах ЩЗ, підкреслюють наявність достовірного зниження його експресії лише в низькодиференційованих або анапластичних карциномах (J. Rosai et al., 1998). На нашу думку, наявність навіть невеликих ділянок слабкої або негативної експресії ТГ в паренхімі добре диференційованих раків у сукупності з іншими індикаторами підвищення агресивності пухлини (клітинний поліморфізм, виразність інвазії, васкулярізація тощо) повинні насторожувати патоморфолога стосовно вірогідності більш несприятливого прогнозу перебігу такої пухлини.

Здатність тироцитів акумулювати йод - це, з точки зору клініциста, можливість проведення радіоізотопної діагностики та терапії пухлинних уражень ЩЗ (Н.С. Кавок, 2006). Натрій-йодний симпортер – трансмембранний протеїн, який забезпечує потрапляння йодид-аніону в тироцит (K.Y. Ryu et al., 1995). В проведеному дослідженні не було виявлено жодного випадку негативної експресії NIS: хоча б фокально, він виявлявся в усіх зразках пухлин і нормальної тканини. Ми визначили 2 варіанти експресії цього маркеру – мембранний і внутрішньоклітинний. Мембранне забарвлення спостерігалось в 45,5% випадків ФА без онкоцитарних змін і в одному випадку ГА було фокально-позитивним, хоча більшість досліджень демонструють відсутність транспорту йоду у новоутвореннях з клітин Гюртле (O. Dohan et al., 2002). 77,7% ТП-НЗП мали мембранну експресію NIS, а за інтенсивністю не відрізнялись від фолікулярних аденом. Третина випадків широкоінвазивних ФР показали мембранне забарвлення менше ніж в 50% пухлинної паренхіми, решта демонструвала цитоплазматичну експресію NIS переважно помірного характеру. Натомість, МІК мали більш інтенсивну внутрішньоклітинну експресію NIS, проте не виявлено статистично достовірної залежності рівня та характеру експресії від ступеня інвазії ФР. Позитивна мембранна експресія NIS в ПРЩЗ спостерігалась майже в 2 рази рідше ніж при ФА, і в 1,4 рази - ніж при ФР. В цілому, характер внутрішньоклітинної експресії NIS мав тенденцію зниження зі збільшенням ступеня інвазії ПРЩЗ. Таким чином, рівень експресії NIS мав зворотну кореляцію зі збільшенням ступеня інвазії ПРЩЗ (r=−0,63; р<0,01).

Жоден випадок ПРЩЗ з наявністю метастазів в реґіонарні лімфатичні вузли не демонстрував мембранного забарвлення ні в метастазах, ні в первинній пухлині, а внутрішньоклітинна експресія в більшості випадків мала характер слабкопозитивної. Ми встановили зворотній кореляційний зв’язок рівня внутрішньоклітинної експресії NIS з наявністю метастазів в реґіонарні лімфатичні вузли (r=−0,51; p<0,01). Визначена помірна зворотна кореляція рівня експресії NIS зі ступенем злоякісності пухлин ЩЗ (r=−0,45; p<0,01). Така зворотна залежність може свідчити про поступову втрату спроможності накопичення йодид-аніону при зростанні неопластичних змін в пухлинних клітинах, що також зазначалось іншими дослідниками (K.Y. Ryu et al., 1998; S.M. Jhiang et al., 2001).

Таким чином, за результатами проведених досліджень, були визначені панелі маркерів для кожного гістологічного варіанту тиреоїдних пухлин, які потенційно можуть бути запроваджені в практичній роботі як патоморфолога, так і онкоендокринолога.

При дослідженні ФА, ми визначили імунофенотип, найбільш характерний для цієї групи пухлин: низький рівень (<5%) експресії ТР53, переважно негативна експресія галектину-3 (стромальна експресія), низький рівень проліферативної активності (ІП<2%); як апікальна (в макрофолікулярних аденомах), так і дифузна внутрішньоклітинна (в мікрофолікулярно-солідних) позитивна експресія ТГ, та обидва варіанти (мембранний та внутрішньоклітинний) експресії NIS. Відмічені певні особливості експресії цих маркерів в ГА. Так, 2 випадки з 3 були позитивні на антитіла до галектину-3, при цьому забарвлення було фокальне та слабкої інтенсивності. Також ГА характеризувались більш високими показниками ІП, але більш низьким рівнем ТР53-експресії; забарвлення на ТГ було дифузним внутрішньоклітинним з помірною інтенсивністю (рис. 1). Проте, кількість випадків ГА (n=3) не дає можливості достовірно оцінити ці результати.

В нашому дослідженні було продемонстровано неоднозначну реакцію ТП-НЗП на галектин-3: 5 з 9 пухлин були фокально-позитивні саме в зоні сумнівної інвазії, за іншими параметрами їх імунофенотип майже не відрізнявся від ФА.

ФР демонстрували різні показники експресії досліджуваних маркерів у залежності від ступеня інвазії. МІК мало відрізнялись від ФР з широкою інвазією, демонструючи майже рівний індекс експресії ТР53 та дещо інтенсивніше забарвлення в більшості випадків на ТГ і NIS. Проте, інтенсивність і розповсюдженість експресії галектину-3 в МІК були помітно нижчі за такі в широкоінвазивних ФР. Тим не менш, на відміну від аденом, МІК були 100% галектин-3-позитивні, підтверджуючі діагностичну цінність цього маркеру. Характерною ознакою імунофенотипу ФР з широкою інвазією був найвищий рівень ІП серед усіх досліджуваних груп. Таким чином, маркерами більш агресивної поведінки ФР можуть вважатися підвищення ІП більше 5%, а також наявність помірної та високої експресії галектину-3 більш ніж в 50% пухлинної паренхіми.

Імунофенотип ПРЩЗ в цілому характеризувався низьким рівнем ІП (більше 2%, але менше 5%), найвищими серед усіх досліджуваних груп показниками експресії ТР53 і галектину-3, а також найнижчою інтенсивністю забарвлення на ТГ та NIS.

Імуногістохімічні профілі досліджуваних маркерів біологічних властивостей у різних гістологічних типах тиреоїдних пухлин, з різним ступенем злоякісності та рівнем інвазії в прилеглу тканину. Для Кі-67 та ТР53 напівкількісні дані розраховані пропорційно, у відповідності до меж встановлених діапазонів експресії: „+” - „слабка” (<2% та <10%), „2+” - „помірна” (2-5% та 10-15%), „3+” - „висока” (>5% та >15% відповідно).

За рівнем інвазії імунофенотип папілярних раків розподілявся таким чином: інкапсульовані ПРЩЗ демонстрували середній рівень експресії ТР53, помірний та високий рівень забарвлення на галектин-3, дифузне внутрішньоклітинне забарвлення на ТГ високої інтенсивності, наявність мембранної експресії NIS; частково інкапсульовані пухлини мали високі рівні ТР53 та галектину-3, апікальне забарвлення на ТГ різної інтенсивності, переважно внутрішньоклітинна експресія NIS помірної інтенсивності. Панель маркерів для неінкапсульованих ПРЩЗ відрізнялась від попередньої зниженим рівнем внутрішньоклітинної експресії NIS, повною відсутністю мембранного забарвлення на NIS, зниженим рівнем експресії тиреоглобуліну, та найбільшими показниками індексу експресії ТР53 серед усіх досліджуваних пухлин. Досліджені випадки неінкапсульованих ПРЩЗ (n=10) мали реґіонарні метастази (n=7), а ще 3 випадки фолікулярно-папілярного варіанту зі зруйнованою капсулою характеризувались тільки інтратиреоїдним ростом.

Виходячі з цього, можна провести градацію пацієнтів з ПРЩЗ на групи ризику. Так, ПРЩЗ фолікулярної будови з низькою експресією ТР53 (<10%), високим рівнем ТГ та наявністю мембранної експресії NIS можна розглядати як найбільш диференційовані серед цієї групи, і як такі, що мають більш сприятливий прогноз, а також потенційно сенситивні до радіойодабляції. Для ПРЩЗ папілярного варіанту будови з високим рівнем ТР53 (>15%) та низькою експресією ТГ і NIS слід очікувати найгірший прогноз з високим ризиком метастазування та можливою відсутністю чутливості до радіойодтерапії.

Таким чином, за результатами проведених досліджень були визначені діагностичні та прогностичні критерії клінічного перебігу пухлин фолікулярного епітелію щитовидної залози на основі визначення закономірностей експресії маркерів біологічних властивостей тканин, а також встановлені особливості взаємозв’язку між такими базовими процесами, як проліферація, онкотрансформація, інвазивні властивості пухлинних клітин, диференціювання, метаболізм йоду при прогресії доброякісних пухлин в диференційовані раки щитовидної залози.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановленні взаємозв’язку між характером і ступенем виразності неопластичних процесів фолікулярного епітелію щитовидної залози та рівнем експресії імуногістохімічних маркерів біологічних властивостей тканин, удосконаленні гістологічної діагностики ракових захворювань щитовидної залози та розробці критеріїв прогнозування прогресії і метастазування тиреоїдних неоплазій.

1. Індекс проліферації в тиреоїдних новоутвореннях загалом має низький рівень (<10%). Експресія білка Kі-67 в диференційованих пухлинах щитовидної залози корелює зі ступенем інвазивного росту в фолікулярних (r=0,83; р<0,01) та папілярних (r=0,45; р<0,01) карциномах. Тим не менш, ізольоване практичне використання цього маркеру недоцільне з урахуванням низького рівня його експресії в тиреоїдних пухлинах.

2. Низька експресія генного продукту ТР53 характерна для всіх тиреоїдних пухлин, окрім ПРЩЗ, який має індекс експресії цього маркеру більше 10%. Рівень експресії ТР53 корелює як зі ступенем інвазивного росту фолікулярних і папілярних раків (r=0,87; р<0,01), так і з наявністю реґіонарних метастазів в ПРЩЗ (r=0,67; р<0,01). Збільшення індексу експресії ТР53 більше 15% є несприятливим прогностичним маркером для ПРЩЗ і може свідчити про підвищений ризик метастазування.

3. У всіх випадках карцином щитовидної залози (і фолікулярних, і папілярних) виявлена внутрішньоклітинна експресія галектину-3 в паренхімі пухлини. В доброякісних новоутвореннях та „нормальній” залозі спостерігалось забарвлення лише стромальних компонентів. Таким чином, галектин-3 є достовірним діагностичним маркером диференціювання між ФР та ФА (p<0,001). Встановлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем експресії галектину-3 і ступенем інвазії фолікулярних карцином (r=0,64; р<0,01).

4. Реакція з ТГ в диференційованих карциномах щитовидної залози визначається в 100% випадків, але має тенденцію до зниження інтенсивності в широкоінвазивних раках та в пухлинах з оксифільними змінами всіх гістологічних варіантів. Папілярний варіант ПРЩЗ характеризується збереженням апікальної експресії ТГ, тоді як новоутворення фолікулярної будови (як фолікулярні пухлини, так і фолікулярний варіант ПРЩЗ) мають тенденцію до втрати полярності забарвлення. Помірна зворотна кореляція характеризує зв’язок між ступенем інвазії ПРЩЗ та інтенсивністю забарвлення з ТГ (r=−0,42; р<0,01).

5. Експресія NIS в пухлинах щитовидної залози характеризується послідовною втратою його мембранної локалізації, що корелює з наростанням агресивності неопластичних ушкоджень, аж до повного її зникнення в ПРЩЗ з наявністю реґіонарних метастазів. Базолатеральна мембранна експресія NIS найчастіше спостерігається в фолікулярних аденомах (45,45%), а найнижчий рівень експресії NIS серед ФА демонструють пухлини з онкоцитарними змінами. Для папілярних карцином з метастатичними ураженнями характерний найнижчий рівень внутрішньоклітинної експресії NIS. Встановлено помірний зворотній кореляційний зв’язок загального рівня експресії зі ступенем злоякісності тиреоїдних неоплазій (r=−0,45; p<0,01), а також зворотну кореляцію рівня внутрішньоклітинного забарвлення з наявністю метастазів в регіонарні лімфатичні вузли (r=−0,51; p<0,01).

6. Існування метастазів ПРЩЗ в реґіонарні лімфатичні вузли співпадало з комбінацією високого індексу експресії ТР53 (>15%), низького рівня експресії ТГ та внутрішньоклітинної експресії NIS слабкої інтенсивності. Завдяки цьому можливе прогнозування ризику метастазування ПРЩЗ. Позитивна експресія галектину-3 виявилась 100% чутливим методом ідентифікації злоякісних неоплазій ЩЗ із специфічністю 77,4% та ППЧ 87,5%, що, в свою чергу, може бути використано для диференційної діагностики ФА та ФР, ФА та фолікулярного варіанту ПРЩЗ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1.   При виявленні вузлових утворень ЩЗ з сумнівним злоякісним потенціалом необхідно проводити додаткове імуногістохімічне дослідження з використанням галектину-3 з метою виявлення малігнізації. Позитивна реакція на галектин-3 більше ніж в 25% пухлинних клітин є 100%-чутливим маркером злоякісності тиреоїдних новоутворень фолікулярного епітелію із специфічністю 77,4% та ППЧ 87,5%.
  2.   Для прогнозування ризику метастазування ПРЩЗ доцільно використовувати антитіла до NIS, TP53 і ТГ. Підвищений ризик визначається при комбінації високого індексу експресії ТР53 (>15%), низького рівня експресії ТГ та внутрішньоклітинної експресії NIS слабкої інтенсивності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Шпонька І.С. Сучасні аспекти морфологічної діагностики новоутворень із фолікулярного епітелію щитовидної залози/ І.С. Шпонька, Б.Ю. Корнілов, О.О. Бондаренко // Патологія. – 2006. – Т. 3, №3. – с. 4-12 (Особисто здобувачем проведений інформаційний пошук).

Бондаренко О.О. Біологічні властивості метастазів раку щитовидної залози та їх імуноморфологiчна діагностика/ О.О. Бондаренко, І.С. Шпонька // Морфологія. – 2007. – Т. І, №2. – с. 29-35 (Особисто здобувачем проведений відбір матеріалу, гістологічний та імуноморфологічний розділи роботи). 

Шпонька І.С. Прогностичне значення експресії тіреоглобуліну та онкомаркерів (Р 53 та Кі-67) в різних варіантах папілярного раку щитовидної залози/ І.С. Шпонька, О.О. Бондаренко, М.М. Федченко // Медичні перспективи. - 2007.- том XII.- №4.- c.11-16 (Особисто здобувачем проведений відбір матеріалу, гістологічний, імуноморфологічний, морфометричний та статистичний розділи роботи).

Бондаренко О.О. Особливості експресії галектину-3 у фолікулярних пухлинах щитовидної залози // Світ медицини та біології. - 2008. - №2. - ч.1. - с. 14-17.

Бондаренко О.О. Експресія Na+/I-симпортеру в новоутвореннях щитовидної залози: імуногістохімічне дослідження/ О.О. Бондаренко, І.С. Шпонька, В.І. Шпонька // Морфологія. – 2009. – Т. ІІІ, № 1. – с. 28-31 (Особисто здобувачем проведений відбір матеріалу, гістологічний та імуноморфологічний розділи роботи).

Бондаренко О.О. Використання онкомаркерів в морфологічній діагностиці епітеліальних пухлин щитовидної залози/ О.О. Бондаренко, І.С. Шпонька, П.А. Гриценко // Морфологія. – 2009. – Т. ІІІ, № 2. – с. 12-16 (Особисто здобувачем проведений відбір матеріалу, гістологічний, імуноморфологічний та статистичний розділи роботи).

Деклараційний патент № 29613, МПК G01N 33/00, «Спосіб визначення імунофенотипу пухлин щитовидної залози для обґрунтування прогнозу плину та індивідуалізації терапії», Шпонька І.С., Бондаренко О.О., Корнілов Б.Ю., дата подання заявки 04.06.2007 (Особисто здобувачем проведений патентно-інформаційний пошук, зроблений відбір матеріалу, виконаний імуноморфологічний розділ роботи).

Бондаренко О.О. Біологічні властивості метастазів раку щитовидної залози та їх імуноморфологiчна діагностика/ О.О. Бондаренко, Л.І. Лимар, І.С. Шпонька // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 100-річю з дня народження професора Н.М.Шинкермана, м. Чернівці –2007. – с. 66-70 (Особисто здобувачем проведений відбір матеріалу, гістологічний та імуноморфологічний розділи роботи).

Бондаренко О.О. Метастази раку щитовидної залози та їх імуноморфологiчна діагностика/ О.О. Бондаренко, І.С. Шпонька // Збірник матеріалів VII Міжнародної конференції студентів та молодих вчених „Новини та перспективи медичної науки” (Дніпропетровськ, 16-19 жовтня 2007 р.) [під ред. проф. І.В. Твердохліба]. - 2007. - с. 54-55 (Особисто здобувачем проведений відбір матеріалу, гістологічний та імуноморфологічний розділи роботи).

АНОТАЦІЯ

Бондаренко О.О. Діагностика та прогноз перебігу злоякісних пухлин щитовидної залози: імуноморфологічні аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2011.

Дисертація присвячена вивченню експресії молекулярних маркерів в диференційованих раках щитовидної залози для прогнозування подальшого клінічного перебігу захворювання. В дослідженні проведено аналіз експресії натрій-йодного симпортеру (NIS), тиреоглобуліну, галектину-3, онкопротеїну ТР53, проліферативної активності (на основі експресії Кі-67) в пухлинах в залежності від наявності метастазів та рівня інвазії. Визначене прогностичне значення кожного маркеру біологічних властивостей. Встановлені імунофенотипи тиреоїдних раків з високим ризиком метастазування. Підтверджена діагностична цінність галектину-3, як маркеру диференційної діагностики між фолікулярними аденомами і карциномами. Отримані дані дозволяють на підставі імуногістохімічного профілю диференційованих раків щитовидної залози прогнозувати їх подальший перебіг, що дає можливість виділити групи пацієнтів, які потребують більш ретельного клінічного обстеження й спостереження, індивідуалізації терапії, а також тих хворих, до яких можуть бути застосовані органозберігаючі методи лікування.

Ключові слова: рак щитовидної залози, імуногістохімія, натрій-йодний симпортер, тиреоглобулін, галектин-3, Кі-67, TP53.

АННОТАЦИЯ

Бондаренко А.А. Диагностика и прогноз течения злокачественных опухолей щитовидной железы: иммуноморфологические аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена изучению экспрессии молекулярных маркеров в дифференцированных раках щитовидной железы для диагностики и прогнозирования дальнейшего клинического течения заболевания. В исследовании проведен анализ экспрессии натрий-йодного симпортера (NIS), тиреоглобулина, галектина-3, онкопротеина ТР53, пролиферативной активности (на основании экспрессии Кі-67) в опухолях в зависимости от наличия метастазов и уровня инвазии. Определено прогностическое значение каждого маркера биологических свойств. Установлены иммунофенотипы тиреоидных раков с высоким риском метастазирования. Подтверждена диагностическая ценность галектина-3, как маркера дифференциальной диагностики между фолликулярными аденомами и карциномами. Полученные данные позволяют на основании иммуноморфологического профиля дифференцированных раков щитовидной железы прогнозировать их дальнейшее течение, что даёт возможность выделить группы пациентов, которые требуют более тщательного клинического обследования и наблюдения, индивидуализации терапии, а также тех больных, к которым могут быть применены органосохраняющие методы лечения.

Ключевые слова: рак щитовидной железы, иммуногистохимия, натрий-йодный симпортер, тиреоглобулин, галектин-3, Кі-67, TP53.

Summary

Bondarenko O.O. Diagnostics and course prognosis of thyroid malignancies: immunomorphological aspects. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of Candidate of Medical Sciences in specialty 14.03.02 - pathologic anatomy. - Kharkiv national medical university of MHP of Ukraine, Kharkiv, 2011.

The thesis is dedicated to research of molecular marker’s expression in well-differentiated thyroid tumors for prognosis of further clinical course. In this study it has been analyzed expression of sodium-iodide symporter (NIS), thyroglobulin, galectin-3, TP53 as well as proliferation activity based on Ki-67 expression depending on the invasiveness and presence of metastases.

Thus, the follicular adenomas have been characterized with low level of TP53 and Ki-67 expression, absence of immunostaining for galectin-3 in tumor cells. In other hand, follicular adenomas demonstrated the highest level of NIS membrane staining (at least 45.5% of investigated tumors).

Follicular tumors with unknown malignant potential (FT-UMP), which has been proposed as precursor of follicular thyroid carcinoma, demonstrated almost the same immunophenotype as in adenomas with the exception on poor and low intracellular expression of galectin-3 at least in a half of investigated FP-UMP. The absence of significant peculiarities comparing with FP-UMP has been noted for hypothesized precursors of papillary cancer - well differentiated tumors with unknown malignant potential (WDT-UMP).

Microinvasive follicular carcinomas have been characterized with appearance of moderate level of galectin-3 positivity, but proliferative index has been obviously lower than in wide-invasive follicular carcinomas. Wide-invasive follicular carcinomas have demonstrated the highest proliferative index within the all investigated groups (9.11±0.71%). In other hand, papillary carcinomas have shown various levels of Ki-67 expression (0.3-8.1%). Nevertheless, mean value of proliferative index in papillary carcinomas has been lower than follicular carcinoma’s one (3.74±1.72%). However, the index of proliferation has been significantly higher in all groups of investigated malignant thyroid tumors, as well as the index of TP53 expression has critically increased in cancers, especially in papillary carcinomas with the predominance in non-encapsulated papillary cancers and in cases with regional metastasizing.

The thyroid specific markers, as thyroglobulin and NIS, have been specified with subsequent decreasing of expression intensity from benign to malignant thyroid tumors. Moreover, the expression patterns of thyroglobulin have changed from apical to diffuse intracellular staining in tumors with follicular architecture. In contrast, the papillary cancers have shown progressive loss of membrane expression of NIS, as well as the decrease of intracellular staining intensity of this marker which has significantly correlated with the increase of malignant signs: level of invasion (r=−0.45; p<0.01), presence of metastases (r=−0.51; p<0.01).

In this regard, the prognostic values have been evaluated for each marker of biological properties. The immunophenotypes of thyroid cancers with high risk of tumor extension have been established. Thus, the combination of high index of TP53 expression (more than 15%), low intensity of TG expression, loss of NIS membrane staining and low intensity of intracellular NIS expression. Galectin-3 has been proved as diagnostic marker of thyroid malignancies originated from the follicular epithelium. The findings based on the immunohistochemical profile of investigated tumors allow to predict the clinical course of thyroid cancers. Hence, it is possible to select the patients which need more careful clinical observing and supervision, individualization of treatment as well as separation of patients which may get less invasive surgical methods.

Key words: thyroid cancer, immunohistochemistry, NIS, thyroglobulin, galectin-3, Ki-67, TP53

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГА – аденома з клітин Гюртле (оксифільна аденома)

ІГХ – імуногістохімія

ІП – індекс проліферації

МІК – мікроінвазивна карцинома (фолікулярна)

ПРЩЗ – папілярний рак щитовидної залози

ППЧ – позитивне передбачуване число

РЩЗ – рак щитовидної залози

ТП-НЗП – тиреоїдна пухлина з невизначеним злоякісним потенціалом

ТГ – тиреоглобулін

ФА – фолікулярна аденома

ФР – фолікулярний рак

ЩЗ – щитовидна залоза

FT-UMP – фолікулярна пухлина з невизначеним злоякісним потенціалом (follicular tumor with unknown malignant potential)

NIS – натрій-йодний симпортер

WDT-UMP – добре диференційована пухлина з невизначеним злоякісним потенціалом (well-differentiated tumor with unknown malignant potential)

Підписано до друку 17.05.2011 р.

Формат 60×90/16

Умовних друкар., арк., 0,9. Обл.-вид., арк., 0,9. Друк ризографія

Тираж 100 прим. Замовлення № 87.

________________________________________________________

Надруковано ВТК «Друкар»,

м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35178. АВТОМАТИЗИРОВАННЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ 6.02 MB
  Определение объекта системы. Отношения внутри диаграмм классов: обобщения ассоциации зависимости Структура АИС: Описание структуры информационной системы включающей в себя понятия: техническое обеспечение математическое обеспечение программное обеспечение информационное обеспечение организационное обеспечение правовое обеспечение. Глобальная сеть Internet как пример открытой информационной системы.
35179. Информация и информационные ресурсы 307.5 KB
  Информационные системы экономические информационные системы. По поддержке видов деятельности: система автоматизированного проектирования автоматизированные ИС автоматизированные системы управления технологическими процессами.Обеспечивающие подсистемы экономих информых систем ЭИС. Организацое обеспие – внутреняя органия ИС обеспечая управлие всеми подсистемами ЭИС как единой системы.
35180. Сетевое администрирование на основе Microsoft Windows Server 2003 8.93 MB
  В рамках курса предполагается изучение базовых понятий сетевого администрирования и стека протоколов TCP IP рассмотрение эффективных решений задач управления пользователями и ресурсами сети освоение основных приемов и инструментов мониторинга компьютерной сети овладение базовыми средствами обеспечения безопасности сети. Цель задачи и объекты сетевого администрирования Решение данных задач осуществляется применительно к трем группам объектов: серверы – компьютеры предоставляющие доступ к ресурсам сети и посредством которых системный...
35181. ОПЕРАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ И СРЕДЫ 2.18 MB
  Обычный урок В начале урока – проверка Д З в виде контрольной работы или устного ответа и конспектов Вопросы для подготовки к экзамену по дисциплине Операционные системы Основные понятия и определения ОС. Ресурсы вычислительной системы их классификация. Управление оперативной памятью вычислительной системы.
35182. Информатика и сетевое администрирование 232 KB
  Узел составной сети имеющий IPадрес называется хост host. Локальный адрес это адрес присвоенный узлу в соответствии с технологией подсети входящей в составную сеть. IPадрес состоит из двух логических частей номера подсети ID подсети и номера узла ID хоста в этой подсети. При передаче пакета из одной подсети в другую используется ID подсети.
35183. Правовые информационные системы. ПИС 174 KB
  В чем состоит официальное опубликование документа Под официальным опубликованием НПА следует понимать помещение полного текста документа в специальных изданиях признанных официальными действующим законодательством. Как получить доступ к правовым документам регионов России Для профессиональной деятельности наряду с федеральным законодательством необходимы и акты субъектов Федерации. Это существенно более простые по сравнению с профессиональными системами продукты позволяющие пользователям Интернет при необходимости ознакомиться с...
35184. Проблема первоначала у представителей идеализма в античности 74 KB
  Изложите учения о первоначале в философии античных атомистов Какое значение имело это учение в истории развития философии и науки 1. В истории философии материализм как правило был мировоззрением передовых классов и слоев общества заинтересованных в правильном познании мира в усилении власти человека над природой. Первые учения материалистов появились вместе с возникновением философии в рабовладельческих обществах древней Индии Китае и Греции – за несколько веков до н.Исходной точкой развития античной философии был философский...
35185. Сопоставьте особенности буржуазных революций в США и Японии. Как решался аграрный вопрос в США и почему он оказался не под силу Японии 69 KB
  Процесс огораживания лишал земли английских крестьян которые искали потерянную землю за океаном. Владелец земли не мог уследить за тем кто проживает на его территории так как она была слишком велика и владелец проживал в Англии. 2 В средней группе колоний расположенных в зоне прерий развивается сельское хозяйство фермерского типа так как земли были очень плодородные. Первая группа противоречий касалась земли.
35186. Реформы Александра II и отмена крепостного права 68 KB
  Происходит заметное оживление либерально-оппозиционного движения среди тех слоев дворянства, которые считали необходимым не только отменить крепостное право, но и создать общесословные выборные органы управления, учредить гласный суд, ввести гласность вообще, провести преобразования в сфере просвещения и т. д.