68263

ОСОБЛИВОСТІ НЕОДНОРІДНИХ СТРУКТУР У ФЕРИТ-ГРАНАТОВИХ ПЛІВКАХ

Автореферат

Физика

Спінпереорієнтаційний фазовий перехід першого роду від осьової фази до кутової фази відбувається шляхом зародкоутворення нової фази у доменній межі початкової фази. Особливості СПФП пояснено уявленням про зародок нової фази як про статичний солітон розміри якого зростають зі зміною співвідношення між константами анізотропії.

Украинкский

2014-09-20

417 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 18

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОФІЗИКИ І РАДІАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Безус Олексій Вікторович

УДК 537.611.3+537.622

+538.221+539.216.2

ОСОБЛИВОСТІ НЕОДНОРІДНИХ СТРУКТУР

У ФЕРИТ-ГРАНАТОВИХ ПЛІВКАХ

01.04.07 – фізика твердого тіла

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фізико-математичних наук

Харків – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному університеті МОН МС України.

Науковий

керівник:

доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник,

Сірюк Юлія Андріївна,

Донецький національний університет МОН МС України, провідний науковий співробітник кафедри загальної фізики і дидактики фізики.

Офіційні опоненти:

доктор фізико-математичних наук, професор

Беляєва Алла Іванівна

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут» МОН МС України,

професор кафедри загальної та експериментальної фізики;

доктор фізико-математичних наук, професор

Фельдман Едуард Петрович

Інститут фізики гірничих процесів НАН України,

головний науковий співробітник.

Захист відбудеться «20» червня 2011 р. о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.245.01 у Інституті електрофізики і радіаційних технологій НАН України за адресою: 61003, м. Харків, вул. Гамарника, 2, корпус У-3, НТУ «ХПІ» МОН МС України, ауд. 204.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України за адресою: 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 13. Відгук на автореферат дисертації надсилати на адресу: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 28, а/с 8812.

Автореферат розісланий «05» травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.245.01

Пойда А.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Неоднорідні структури в твердих тілах є об'єктом інтенсивних експериментальних і теоретичних досліджень, що пояснюється швидким упровадженням їх властивостей в техніку. Широко відомі неоднорідні структури феритів-гранатів, тобто доменні структури (ДС), розділені доменними стінками. Доменні стінки, у свою чергу, є неоднорідними структурами, в яких відбуваються зміни орієнтації спінів від напряму спінів в одному домені до напряму спінів у сусідньому домені. Завдяки оптичній прозорості ферит-гранатових плівок за допомогою ефекту Фарадея можна візуально спостерігати всі процеси, що відбуваються в ДС при зміні температури або магнітного поля: кінетику спонтанних та індукованих полем фазових переходів в ДС, методом кольорової реєстрації визначати спін-переорієнтаційний фазовий перехід (СПФП). Ферит-гранатові плівки мають змішану анізотропію: кристалографічну кубічну і наведену у процесі росту осьову. Співвідношення констант анізотропії змінюється з температурою, що позначається на особливостях доменної структури: її вигляді, структурі доменних меж, фазових переходах в ДС і спін-переорієнтаційних фазових переходах.

Визначення механізму фазових переходів в ДС при СПФП актуальне як для фундаментальної фізики, так і в прикладному плані (наприклад, в мікроелектроніці). Процеси, подібні тим, що спостерігаються у ферит-гранатових плівках, відбуваються і в інших твердих тілах: упорядкування і розупорядкування, фазові переходи, спін-переорієнтаційні фазові переходи та ін., але, на жаль, вони недоступні для безпосереднього спостереження і вивчаються непрямими методами. Переваги ферит-гранатових плівок у тому, що в них можлива візуалізація процесів, які там відбуваються.

Спільні експериментальні дослідження і теоретичне моделювання особливостей ДС у ферит-гранатових плівках актуальні у зв'язку з необхідністю глибокого розуміння процесів, що відбуваються у твердих тілах, в їх узагальненні і вживанні знайдених закономірностей до інших систем, недоступних для спостереження.

Епітаксійні плівки феритів-гранатів – це прекрасний модельний об'єкт для вивчення механізму фазових переходів у твердих тілах, спін-переорієнтаційних фазових переходів, та багатьох інших явищ, які мають місце в суміжних областях фізики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямкам досліджень, які виконувалися на фізичному факультеті Донецького національного університету. Основу дисертації складають результати, одержані при виконанні держбюджетних тем: «Спін-переорієнтаційні фазові переходи у двошарових магнітних плівках» № державної реєстрації 0107U001449, 2007-2009рр., «Неоднорідні магнітні стани двошарових магнітних плівок» № державної реєстрації 0101U005375, 2001-2003 рр.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення особливостей неоднорідних структур у ферит-гранатових плівках при фазових переходах шляхом візуалізації і моделювання, заснованого на експериментальних даних, з урахуванням впливу змішаної анізотропії.

Для досягнення поставленої у дисертаційній роботі мети необхідно було вирішити такі експериментальні і теоретичні завдання.

  1.  Дослідити вплив змішаної анізотропії на особливості неоднорідних структур плівок феритів-гранатів з різною величиною одновісної анізотропії у температурному інтервалі 90 ÷ 500 К. Для цього вибрати плівки з великою одновісною анізотропією та з малою одновісною анізотропією.
  2.  Дослідити особливості спін-переорієнтаційних фазових переходів у зразках з різною величиною одновісної анізотропії. На основі експериментальних даних побудувати моделі неоднорідних станів (доменних структур і доменних меж), розрахувати теоретичні фазові діаграми з урахуванням змішаної анізотропії зразків. Провести аналіз особливостей фазових переходів у доменних межах і спін-переорієнтаційних фазових переходів. Визначити механізм СПФП для зразків із сильною та слабкою одновісною анізотропією.
  3.  Експериментально дослідити особливості неоднорідних станів при зміні температури у двошаровій плівці та у плівках - «свідках». На основі експериментальних даних побудувати моделі доменних меж між шарами у двошаровій плівці. Проаналізувати механізм фазових переходів і спін-переорієнтаційних фазових переходів у двошаровій плівці.

Об'єктом дослідження є ферит-гранатові плівки з точкою магнітної компенсації та спіновою переорієнтацією, які знаходяться під впливом температури і/або магнітного поля.

Предмет дослідження – особливості неоднорідних структур у плівках феритів-гранатів при зміні температури і/або магнітного поля.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань були проведені експериментальні дослідження та зроблено аналіз їх результатів.

Експериментальні дослідження виконані на магнітооптичній установці у інтервалі температур 90-500 К.

При аналізі експериментальних результатів використано метод моделювання, що заснований на результатах експерименту. Мікроскопічний підхід використано при побудові фазових діаграм СПФП у одношаровій плівці з урахуванням змішаної анізотропії.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведення комплексних наукових досліджень за темою дисертаційної роботи:

  1.  Встановлено вплив змішаної анізотропії (кристалографічної кубічної і ростової одновісної) на особливості неоднорідних структур плівок феритів-гранатів з різною величиною одновісної анізотропії у температурному інтервалі 90-500К.
  2.  Експериментально встановлені особливості спін-переорієнтаційних фазових переходів у зразках з різною величиною одновісної анізотропії. На підставі одержаних результатів побудовано моделі неоднорідних структур (доменних структур і доменних меж). Розраховані теоретичні фазові діаграми з урахуванням змішаної анізотропії зразків.
  3.  Проведено аналіз особливостей фазових переходів у доменних межах і спін-переорієнтаційних фазових переходів. Визначено механізм спін-переорієнтаційних фазових переходів для зразків із сильною і слабкою одновісною анізотропією. Показано, що фазовий перехід у доменній межі призводить до спін-переорієнтаційного фазового переходу у всьому об'ємі зразка. Характер фазового переходу у доменній межі визначає механізм спін-переорієнтаційного фазового переходу.
  4.  Спін-переорієнтаційний фазовий перехід першого роду від осьової фази до кутової фази відбувається шляхом зародкоутворення «нової» фази у доменній межі початкової фази. Має місце температурний інтервал співіснування осьової і кутової фаз. Візуально межа між осьовою і кутовою фазами не спостерігається. Особливості СПФП пояснено уявленням про зародок нової фази як про статичний солітон, розміри якого зростають зі зміною співвідношення між константами анізотропії.
  5.  У зразку зі слабкою одновісною анізотропією при низьких температурах поетапно відбувається фазовий перехід у доменній межі із 1800-ної скрученої у 600-ну, а потім у 1200-ну межу. Фазовий перехід у доменній межі призводить до безгістерезисного спін-переорієнтаційного фазового переходу другого роду від однієї кутової фази до іншої кутової фази по всьому об'єму зразка. Відповідно характеру фазового переходу у доменній межі при спіновій переорієнтації відбувається послідовна зміна кутових фаз.
  6.  У двошаровій плівці, що має в одному з шарів точку компенсації, виявлено фазові переходи у доменній структурі і спін-переорієнтаційний фазовий перехід при охолодженні плівки. Запропоновані моделі доменних меж між шарами і моделі доменних структур. Показано вплив зміни співвідношення енергій магнітостатичної і обмінної взаємодій між шарами на фазовий перехід у доменній структурі і спін-переорієнтаційний фазовий перехід.

Практична цінність одержаних результатів. Моделювання спін-переорієнтаційних фазових переходів і визначення їх особливостей, закономірностей та механізму, що виконане на візуальних експериментальних даних, достатньо універсальне і може бути використане для аналізу спін-переорієнтаційних фазових переходів у широкому колі неоднорідних станів різної природи у різних класах твердих тіл. Дослідження спін-переорієнтаційних фазових переходів у плівках зі змішаною анізотропією (кристалографічною кубічною і ростовою одновісною) дали можливість глибше зрозуміти вплив анізотропії і взаємодії шарів у плівці на механізм СПФП.

У практичному плані особливості неоднорідних структур ферит-гранатових плівок використовуються у мікроелектроніці. Наприклад, у запам'ятовуючих пристроях, магнітооптичних модуляторах, пристроях термомагнітного запису і т. ін. Властивості неоднорідних структур ферит-гранатових плівок мають застосування у квантовій електроніці, спінтроніці, магнітофотоніці і т. ін. У якості магнітних середовищ для цих пристроїв найбільше застосування одержали ФГ-плівки, які мають високу оптичну прозорість, могутні магнітооптичні ефекти, велику різноманітність доменних структур. Двошарові плівки використовуються для прискорення просування доменів і регулювання температурно-польової стабільності пристроїв.

Особистий внесок здобувача. Особисто автор дисертації:

  •  проаналізував літературні дані за темою досліджень;
    •  брав участь у підготовці до роботи магнітооптичної установки;
    •  брав участь у формулюванні мети роботи, проводив експериментальні дослідження, комп'ютерну обробку та теоретичний аналіз одержаних результатів.

Особистий внесок здобувача полягає також у оформленні і підготовці до публікації статей та докладів.

Постановка завдань та інтерпретація результатів проведені у творчій співпраці із керівником і співавторами опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Результати, що представлені у дисертаційній роботі, пройшли апробацію серед широкого кола фахівців як в Україні, так і за її межами, на міжнародних конференціях. Результати роботи доповідалися: на 18-й і 19-й Всесоюзній школі-семінарі «Новые магнитные материалы микроэлектроники» НМММ (м. Москва, 2002р.; 2004р.); на 1, 2, 4 і 5-й International Conference Functional Materials «ICFM» (м. Партеніт, 2001р.; 2003р.; 2007р.; 2009р.); на 5, 6, 11-му Міжнародних симпозіумах «Порядок, беспорядок и свойства оксидов» ODPO (м. Ростов-на-Дону, Лоо, 2002р.; 2003р.; 2008р.); на 7, 9, 10, 12-му Міжнародних симпозіумах «Фазовые превращения в твердых растворах и сплавах» ОМА (м. Ростов-на-Дону, Лоо, 2004р.; 2007р.; 2008р.; 2010р.); на International Conference Magnetism «ICM» (Roma, Italy, 2003); на International workshop «Magnetic phenomena in micro- and nanostructures 2010» MPMN’S-2010 (м. Донецьк, 2010р.); на 11-й Міжнародній конференції «Высокие давления. Фундаментальные и прикладные аспекты» (м. Судак, Крим, 2010р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 22 наукових працях. Зокрема, в 8 наукових статтях у фахових журналах, які відповідають вимогам ВАК України, в 7 статтях у збірниках праць міжнародних конференцій, а також представлені у 7 тезах на міжнародних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел із 133 найменувань та 1 примітки. Загальний обсяг дисертації складає 152 сторінки, із них 116 сторінок основного тексту, 47 ілюстрацій і 3 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання досліджень, показана їх наукова новизна і практична цінність, приведені дані про апробацію роботи і особистий внесок автора, а також стисло описана структура дисертації.

У Розділі 1 «Неоднорідні структури і їх властивості у ферит-гранатових плівках» (огляд літератури) розглянуто неоднорідні структури монокристалічних феритів-гранатів, їх поведінка при зміні температури або магнітного поля. В підрозділах 1.1–1.3 описані кристалографічна структура і магнітні властивості монокристалічних плівок феритів-гранатів, наведені види магнітної анізотропії, що спостерігаються у плівках, наведені відомості про види доменної структури і типи доменних меж. В підрозділах 1.4 і 1.5 зроблено аналіз експериментальних і теоретичних досліджень спін-переорієнтаційних фазових переходів у одновісних кубічних рідкоземельних феримагнетиках та в епітаксійних плівках феритів-гранатів. З огляду на результати аналізу літературних даних, сформульовані мета і завдання, які виконано у цій роботі.

У Розділі 2 «Методика вивчення неоднорідних магнітних структур. Характеристика досліджених зразків» приведена атестація зразків та описана методика досліджень доменних структур.

Для дослідження вибрано п'ять зразків (табл.1). Це ферит-гранатові плівки, які виростили методом рідиннофазної епітаксії на гадоліній-галлієвій підкладці. Вісь легкого намагнічення плівок перпендикулярна розвиненій поверхні і колінеарна кристалографічному напрямку . Плівки мають змішану анізотропію –кристалографічну кубічну і наведену у процесі росту одновісну.

Таблиця 1

Атестаційні дані зразків при кімнатній температурі

пленки

состав

h,

мкм

TN,

K

p,

мкм

d,

мкм

a,

мкм

HK,

Э

l,

мкм

4MS,

Гс

10-4,

эрг/см2

ТK,

K

TСПФП,

K

1

18

421

50

45

3.11

110

0.31

223

(145; 176-178)

360

2

8.4

437

13.5

12.5

16.9

100

0.67

175

0.16

120

180-160

3

3.3

443

3.7

3.3

4.4

270

0.14

410

0.16

80

4

11.8

405

15.6

13.6

18.3

98

0.66

154

0.23

5

11.2

443

7.8

381

80

130 при Т

395

4.5

95

У таблиці прийняті наступні позначення:  – товщина плівки,  – температура Неєля,  – період смугової ДС,  – діаметр ЦМД,  – період гексагональної ґратки ЦМД,  – поле колапсу,  – характеристична довжина плівки, – намагніченість насичення,  – поверхнева густина енергії доменних меж, – температура компенсації, – температура спін-переорієнтаційного фазового переходу.

Зразок №1 має слабку одновісну анізотропію, зразок №2 – сильну одновісною анізотропію. Зразок №5 це двошарова плівка, в одному з шарів якої є точка компенсації. Зразки №3 і №4 – одношарові плівки-«свідки» зразка №5. Приведено опис експериментальних установок для дослідження неоднорідних структур в інтервалі температур 90-500К і магнітних полях: імпульсному монополярному і полі зсуву двох напрямків. Візуалізація неоднорідних станів зразка відбувається завдяки магнітооптичному ефекту Фарадея. Методом кольорової реєстрації визначається спінова переорієнтація.

У Розділі 3 «Особливості неоднорідних утворень у зразку із слабкою осьовою анізотропією» досліджено два види СПФП, що відбуваються по різні боки від температури магнітної компенсації. Вивчено механізм СПФП шляхом врахування зміни структури доменних меж при фазових переходах. Запропоновано відповідні експерименту моделі доменних структур. Показано, що у зв'язку зі зміною співвідношення між константами анізотропії  при зміні температури змінюється структура доменних меж та вигляд ДС, тобто відбуваються фазові переходи у доменних межах, які викликають СПФП по всьому об'єму зразка.

Зразок має слабку одновісну анізотропію при високих температурах (). В інтервалі температур  (рис.1) імпульсним магнітним полем сформована ґратка ЦМД (рис.2, а), після чого магнітне поле вимкнено. На оранжевому полі спостерігаються темно-зелені ЦМД. Це дві осьові фази. При  деякі ділянки доменної межі розширюються, і по обидва боки від цих ділянок спостерігається зміна кольору: поля (від оранжевого до жовтого) і ЦМД (від темно-зеленого до зеленого) (рис.2, б). Відбувається СПФП першого роду від осьової фази до кутової фази. Зародком спін-переорієнтаційного фазового переходу є доменна межа. Та ділянка доменної межі ЦМД, ширина якої збільшилася, є зародком кутової фази. У самій ДМ відбувається фазовий перехід, який і викликає СПФП. Ці два фазові переходи взаємопов'язані, вони відбуваються одночасно: фазовий перехід у доменній межі, і, як наслідок, – спін-переорієнтаційний фазовий перехід по всьому зразку.

Співіснування осьової і кутової фаз спостерігається в інтервалі температур . Слід особливо підкреслити, що візуально межа між осьовою і кутовою фазами не спостерігається. При наближенні до  ДС виявляється нестійкою (рис.2, в). Поблизу  () (рис.1) спостерігається цікавий кольоровий обмін. Змінився колір доменної межі, різко збільшилася її ширина. Зелені домени придбали жовтий колір навколишнього поля, і на суцільному жовтому полі видно тільки широку коричневу ДМ. Потім ті домени, що раніше були жовтими, придбали зелений колір (рис.2, г, д, е). Таким чином, в інтервалі температур  відбувся спін-переорієнтаційний фазовий перехід. Цей СПФП є безгістерезісним і зворотнім.

Запропоновані моделі ДС, що пояснюють її особливості в інтервалі . В області  (рис.1) спостерігаються на оранжевому полі темно-зелені ЦМД. Це осьові фази   і  . Доменна межа 1800-на блохівська (табл.2, рис.3, а).

При охолодженні до  зменшується осьова анізотропія. Під впливом кубічної анізотропії на деяких ділянках меж ЦМД змінюється орієнтація спінів. Це призводить до зміни орієнтації спінів у прилеглих до доменної межі областях, тобто спостерігається зміна кольору поля і ЦМД (рис.2, б). З'являються кутові фази

Таблиця 2

Фазові стани і фазові переходи в ДС плівки №1 в інтервалі

температур 450-120К

Температура

Існуючі фази

Схематичне зображення

Градусність

Опис меж

и

180

Тонкі

блохівські ДМ

- оранжева

- темно-зелена

 

180

СПФП

Вузька темна ДМ

- жовта

- зелена

и

180

Вузька темна ДМ

- жовта

- зелена

60

Дуже широка ДМ коричневого

кольору

- жовта

- жовта

120

Широка ДМ

коричневого

кольору

- жовта

- зелена

(жовта) і  (зелена) (табл.2). Таким чином, під впливом кубічної анізотропії відбувається фазовий перехід у доменній межі, який у свою чергу викликає СПФП від осьової фази до кутової фази по всьому зразку. У цьому випадку ДМ осьової фази виступає зародком кутової фази, тобто СПФП від осьової фази до кутової фази відбувається шляхом зародкоутворення.

Після фазового переходу ДМ залишилася 1800-ною, але її площина орієнтована під кутом до осі . У цьому випадку розворот спінів на 180 градусів відбувається у більш широкій ДМ (рис.3, б). Такий перехід у доменній межі відповідає мінімуму її енергії.

У інтервалі  (рис.1) зберігаються кутові фази  і  та розділяюча їх 1800-на ДМ. При зниженні температури змінюється величина , що призводить до зміни енергії ДМ, і, як наслідок, до зміни орієнтації спінів усередині межі. При  спіни повертаються на 60 градусів усередині більш широкої ДМ (рис.3, в). Це призводить до зміни орієнтації намагніченості всього домена: кутова фаза  (зелена) переходить у кутову фазу  (жовта) (табл.2). Тепер є дві кутові фази  і , які розділені широкою 600-ною доменною межею. Візуально спостерігається широка коричнева ДМ на жовтому полі. Утворення 600-ної доменної межі схематично зображено на рис.4 поворотом вектора намагніченості від одного домену фази  (зелена) до іншого домену фази  (жовта). Кут між цими фазами відзначено пунктиром. На вставці рис.4 показано зміну орієнтації вектора намагніченості усередині 600-ної ДМ. При подальшому зниженні температури зміна орієнтації спінів усередині ДМ продовжується, і при  спіни тепер розвертаються на 120 градусів усередині більш вузької ДМ (рис.3, г). Це призводить до зміни орієнтації вектора намагніченості в іншому домені: фаза  (жовта) замінюється фазою  (зелена). У результаті кольорового обміну знову спостерігаються домени жовтого (фаза ) і зеленого (фаза ) кольору, які розділені 1200-ною ДМ (табл.2). Таким чином, завдяки температурній зміні анізотропії в інтервалі  відбувається поетапно фазовий перехід у доменній межі із 1800-ної у 600-ну, а потім у 1200-ну межу. Візуально межа ніби «дихає», змінюючи свою ширину. Фазовий перехід у доменній межі викликає СПФП від однієї кутової фази до іншої кутової фази по всьому об'єму зразка (табл.2). Це фазовий перехід другого роду [1-3].

Розділ 4 «Cпін-переорієнтаційний фазовий перехід у зразку із сильною одновісною анізотропією». Ґратка ЦМД сформована при 215К (рис.5, рис.6, а). Одержано дві осьові фази  і : оранжеві ЦМД на коричневому полі. При 185К

деякі ділянки круглих меж ЦМД стали більш широкими. Поблизу цих ділянок змінився колір: поля з коричневого на зелений і ЦМД з оранжевого на білий. Це свідчить про початок процесу спінової переорієнтації і появу двох нових фаз, вектора намагніченості яких спрямовані під кутом до площини плівки:  – білий колір ЦМД і  – зелене поле. Між осьовою і кутовою фазами візуально не спостерігається межа. При 172К ґратка ЦМД колапсує (рис.6, б). Імпульсним полем знов сформована ґратка ЦМД з великими параметрами і дуже контрастною широкою ДМ (рис.6, в). Візуально спостерігаються всі чотири фази (рис.7).

Дослідження показали, що у плівці із сильною одновісною анізотропією відбувається СПФП від осьової фази до кутової фази. Це СПФП першого роду. Як і у зразку №1, зародком кутової фази є 1800-на ДМ. Фазовий перехід у ДМ викликає СПФП. Область співіснування осьових і кутових фаз 25К. Межа між осьовою і кутовою фазами не спостерігається. Особливості СПФП від осьової фази до кутової фази пояснені уявленням про зародок нової фази як про статичний солітон, розміри якого ростуть зі зміною співвідношення між константами анізотропії. (рис.8). В [4,5] статичний солітон представлено як магнітну неоднорідність, густина розподілу спінів у якій з відстанню спадає по експоненті. Введення статичного солітону дає можливість пояснити характер фазового переходу у ДМ і відсутність межі між осьовою та кутовою фазами. Вивчення механізму СПФП у зразках з різною величиною одновісної анізотропії показали, що: 1– механізм СПФП від осьової фази до кутової фази не залежить від величини співвідношення між константами анізотропії; 2– характер фазового переходу у доменній межі визначає вид СПФП.

При теоретичному аналізі експериментальних результатів застосована густина енергії анізотропії [6]:

,

де , ,  – полярний і азимутний кути вектора намагніченості. Шляхом мінімізації енергії по  і  знайдені орієнтації вектора намагніченості, що задовольняють мінімуму енергії, і умови, при яких відповідні фази існують. На фазовому портреті системи для ізольованої ДМ (рис.9) мінімуми енергії анізотропії при даній температурі визначають орієнтацію вектора намагніченості у доменах. Значення полярного кута  з переходом у область існування метастабільних станів призводять до додаткових перегинів функції  і визначають орієнтацію вектора намагніченості у зародку. Зі зменшенням  величина перегину зростає, і при  (рис.9, в) енергії осьової та кутової фази, що виникає із зародка, порівнюються. Це означає, що з'являється новий тип домену, в якому кут намагніченості з віссю  змінюється з температурою (змінюється ), а ділянки доменної межі, які були залишками стінки, стають доменними межами не 1800-го типу, тобто одна 1800-на стінка розщеплюється на дві. При подальшому зменшенні  домени осьової фази перетворюються на доменні стінки між доменами кутової фази (перегин на при  рис.9, г). А при  залишаються тільки домени кутової фази, розділені двома видами меж (не 1800-го типу, рис.9, д). Спін-переорієнтаційний фазовий перехід від осьової фази до кутової фази є безгістерезісним переходом першого роду, який відповідає теоретичному висновку про зворотність спінової переорієнтації за наявності зародків «нової» фази у ДМ початкової фази [7]. Теоретично пояснено співіснування осьової і кутової фаз у деякому інтервалі температур, що супроводжується перерозподілом їх об'ємів.

У Розділі 5 «Особливості неоднорідних утворень у двошаровому зразку з різними характеристиками шарів» наведені результати візуального дослідження неоднорідних структур плівки №5, яка має точку компенсації в одному з шарів, і плівок-«свідків». У двошаровій плівці виявлено фазові переходи у доменній структурі при зміні температури. При наближенні до точки компенсації (охолодження) спостерігається СПФП (рис.10). В одношарових плівках-«свідках» СПФП не спостерігається. Завдяки одержаним експериментальним даним стало можливим зробити висновок про вплив співвідношення між намагніченостями шарів плівки на поведінку ДС. Запропоновані моделі ДС і доменних меж, що дають можливість відобразити перебудову доменної структури, що спостерігається, залежно від типу доменної межі між шарами.

Результати моделювання, що проведені на основі візуальних експериментальних даних, дали можливість зробити такі висновки. Внаслідок різної температурної зміни магнітних характеристик обох шарів плівки змінюється енергія взаємодії шарів. Це призводить до зміни доменних меж між шарами, тобто до фазових переходів у доменних межах. У свою чергу, фазові переходи у доменних межах між шарами призводять до зміни типу доменних структур. Зміна співвідношення енергій магнітостатичної і обмінної взаємодій між шарами спричиняє фазовий перехід у доменній структурі і спін-переорієнтаційний фазовий перехід в плівці.

ВИСНОВКИ

У результаті проведених досліджень розвинуто комплексний метод вивчення особливостей неоднорідних структур у ферит-гранатових плівках, заснований на теоретичному моделюванні візуальних експериментальних даних. Досліджено механізм спін-переорієнтаційних фазових переходів у зразках зі змішаною магнітною анізотропією (кристалографічною кубічною і ростовою одновісною). На основі аналізу результатів сформульовані основні висновки:

1. Вперше показано, що у зразках зі змішаною магнітною анізотропією фазовий перехід у доменній межі спричиняє спін-переорієнтаційний фазовий перехід у всьому об'ємі зразка. Характер фазового переходу у доменній межі визначає механізм спін-переорієнтаційного фазового переходу.

2. Вперше візуально доведено, що:

  •  безгістерезісний спін-переорієнтаційний фазовий перехід першого роду від осьової фази до кутової фази відбувається шляхом зародкоутворення. Зародком «нової» фази є межа початкової фази. Механізм спін-переорієнтаційного фазового переходу не залежить від величини співвідношення між константами анізотропії;
    •  відсутність межі між осьовою і кутовою фазами вперше пояснена уявленням про зародок нової фази як про статичний солітон, розміри якого зростають зі зміною співвідношення між константами анізотропії .

3. Вперше показано, що у зразку зі слабкою одновісною анізотропією при низьких температурах (173-178 К) поетапно відбувається фазовий перехід у доменній межі із 1800-ної скрученої у 600-ну, а потім у 1200-ну межу. Фазовий перехід у доменній межі спричиняє безгістерезісний спін-переорієнтаційний фазовий перехід другого роду від однієї кутової фази до іншої кутової фази по всьому об'єму зразка. Відповідно характеру фазового переходу у доменній межі при спіновій переорієнтації відбувається послідовна зміна кутових фаз.

4. Виявлено, що у двошаровій плівці, яка має в одному з шарів точку магнітної компенсації, унаслідок різної температурної зміни магнітних характеристик обох шарів плівки змінюється енергія взаємодії шарів, що призводить до фазового переходу у доменних межах між шарами та зміни типу доменних структур. Зміна співвідношення енергій магнитостатичної і обмінної взаємодій між шарами спричиняє фазовий перехід у рівноважній доменній структурі і спін-переорієнтаційний фазовий перехід.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Леонов А.А. Исследование структуры доменной границы в пленке со смешанной анизотропией в области спин-переориентационного фазового перехода / А.А. Леонов, Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк // Известия РАН, серия физическая. – 2005. – Т.69, №7. – С.1011-1014.
  2.  Грановский Я.И. Доменные границы в пленках с угловой доменной структурой / Я.И. Грановский, А.А. Леонов, Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк // Известия РАН, серия физическая. – 2006. – Т.70, №7. – С.956-958.
  3.  Granovskii Ja.I. Energy and orientation of Bloch type domain walls in magnetics with mixed anisotropy / Ja.I. Granovskii, A.A. Leonov, Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk // J. Functional Materials. – 2006. – Vol.13, №3. – P.526-530.
  4.  Вахитов Р.М. Об одном механизме зародышеобразования в кристаллах с комбинированной анизотропией / Р.М. Вахитов, А.Р. Юмагузин // ФТТ. – 2001. – Т.43, №1. – С.65-71.
  5.  Вахитов Р.М. Процессы зародышеобразования при спин-переориентационных фазовых переходах в реальных кристаллах / Р.М. Вахитов, Е.Р. Гареева, М.М. Вахитова // ФНТ. – 2006. – Т.32, №2. – С.169-175.
  6.  Hubert A. Magnetic domains / A. Hubert, R. Schaefer. – B., NY: Springer-Verlag, 1998. – 696p.
  7.  Белов К.П. Ориентационные переходы в редкоземельных магнетиках / К.П. Белов, А.К. Звездин, А.М. Кадомцева, Р.З. Левитин. – М.: Наука, 1979. – 320с.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Мамалуй Ю.А. Решетки цилиндрических магнитных доменов вблизи точки компенсации / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус // ФТТ. – 2003. – Т.45, №9. – С.1645-1652.
  2.  Безус А.В. Фазовые переходы в ЦМД-структурах при спиновой переориентации в феррит-гранатовых пленках / А.В. Безус, А.А. Леонов, Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк // ФТТ. – 2004. – Т.46, №2. – С.277-281.
  3.  Мамалуй Ю.А. Фазовые переходы в ЦМД-структурах при спиновой переориентации вблизи температуры компенсации в феррит-гранатовых пленках / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус // Ж. Кристаллография. – 2004. – Т.49, №4. – С.743-746.
  4.  Bezus A.V. Domain structure of bilayer magnetic films with different characteristics of layers / A.V. Bezus, Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk // J. Functional Materials. – 2004. –V.11, №3. – P.491-495.
  5.  Bezus A.V. Spin-reorientation phase transitions in thin magnetic films of different anisotropy / A.V. Bezus, Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk // J. Functional Materials. – 2008. –V.15, №2. – P.218-222.
  6.  Безус А.В. Поведение доменной структуры в феррит-гранатовой пленке с малой одноосной анизотропией / А.В. Безус, Т.Ю. Борисенко, Ю.А. Сирюк, В.В. Смирнов // ФТВД. – 2008. – Т.18, №2. – С.70-76.
  7.  Безус О.В. Індукований спін-переорієнтаційний фазовий перехід у двошаровій ферит-гранатовій плівці / О.В. Безус, Ю.О. Мамалуй, Ю.А. Сірюк // Ж. Фізика і хімія твердого тіла. – 2009. – Т.10, №3. – С.555-558.
  8.  Мамалуй Ю.А. Структура доменных границ при спин-переориентационном фазовом переходе в феррит-гранатовой пленке со слабой осевой анизотропией / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус // ФНТ. – 2011. – Т.37, в.2. – С.150-156.
  9.  Мамалуй Ю.А. Свойства решеток ЦМД в районе температуры спиновой переориентации / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус // Новые магнитные материалы микроэлектроники: XIIIV междунар. школа-семинар (НМММ-18), 24-28 июня 2002г.: сб. трудов. – М., 2002. –  С.397-399.
  10.  Мамалуй Ю.А. Фазовые переходы в ЦМД-структурах при спиновой переориентации вблизи температуры компенсации в феррит-гранатовых пленках / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус // Порядок, беспорядок и свойства оксидов: (ODPO-2002), 9-12 сентября 2002г.: сб. трудов. – Р.-на-Д., 2002, ч.2. – С.2-4.
  11.  Мамалуй Ю.А. Доменная структура двухслойной магнитной пленки при наличии температуры компенсации в одном из слоев / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус // Порядок, беспорядок и свойства оксидов: (ODPO-2003), 8-11 сентября 2003г.: сб. трудов. – Р.-на-Д., 2003, ч.2. – С.33-34.
  12.  Безус А.В. Расчет фазовой диаграммы спиновой переориентации вектора намагниченности в феррит-гранатовых магнитных пленках / А.В. Безус, А.А. Леонов, Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк // Порядок, беспорядок и свойства оксидов: (ODPO-2003), 8-11 сентября 2003г.: сб. трудов. – Р.-на-Д., 2003, ч.2. – С.182-183.
  13.  Безус А.В. Влияние доменной структуры на спонтанные спин-переориентационные фазовые переходы в магнетике со смешанной анизотропией / А.В. Безус, А.А. Леонов, Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк // Новые магнитные материалы микроэлектроники: XIIIV междунар. школа-семинар (НМММ-19), 28 июня – 2 июля 2004г.: сб. трудов. – М., 2004. –  С.844-846.
  14.  Сирюк Ю.А. Особенности доменной структуры и доменной границы вблизи точки компенсации / Ю.А. Сирюк, Ю.А. Кузин, А.В. Безус, А.А. Леонов // Фазовые превращения в твердых растворах и сплавах: (OMA-2004), 6-10 сентября 2004г.: сб. трудов. – Р.-на-Д., 2004, ч.2. – С.38-40.
  15.  Мамалуй Ю.А. Поведение неравновесной доменной структуры в пленке феррита-граната со слабой осевой анизотропией / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус / Упорядочение в минералах и сплавах (OMA-13), 10-16 сентября 2010г.: сб. трудов. – Р.-на-Д., 2010, ч.2. – С.160-163.
  16.  Mamalui Ju.A. Bubble lattices in ferrite-garnet films with compensation point / Ju.A.Mamalui, Ju.A.Siryuk, A.V. Bezus // Abstracts, International conference “Functional Materials” (ICFM-2001), Ukraine, Crimea, Partenit, October, 2001. – P.23.
  17.  Bezus A.V. The domain structure of two-layered magnetic films with the different characteristics of layers / A.V. Bezus, Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk // Abstracts, International conference “Functional Materials” (ICFM-2003), Ukraine, Crimea, Partenit, October 6-11, 2003. – P.16.
  18.  Bezus A.V. The spin-reorientation phase transitions in the domain structures in the thin ferrite-garnet films / A.V. Bezus, A.A. Leonov, Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk // Abstracts, “International Conference of Magnetism” (ICM-2003), Italy, Roma, July 27 - August 1, 2003. – P.555.
  19.  Bezus A.V. Spin-reorientation phase transitions in thin magnetic films of different anisotropy / A.V. Bezus, Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk // Abstracts, International conference “Functional Materials” (ICFM-2007), Ukraine, Crimea, Partenit, October 1-6, 2007. – P.16.
  20.  Bezus A.V. Structure of domain boundaries under spin-reorientation phase transitions in a low anisotropy ferrite-garnet film / A.V. Bezus, Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk // Abstracts, International conference “Functional Materials” (ICFM-2009), Ukraine, Crimea, Partenit, October 1-6, 2009. – P.103.
  21.  Mamalui Ju.A. Spin-reorientation phase transition in ferrite-garnet film with low-axial anisotropy / Ju.A. Mamalui, Ju.A. Siryuk, A.V. Bezus // Abstracts, International workshop “Magnetic phenomena in micro- and nanostructures” (MPMNS’2010), Ukraine, Donetsk, May 27-29, 2010. – P.101-102.
  22.  Мамалуй Ю.А. Особенности неравновесной доменной структуры при спин-переориентационном фазовом переходе в пленке со слабой осевой анизотропией / Ю.А. Мамалуй, Ю.А. Сирюк, А.В. Безус // Тезисы докладов, международная конференция “Высокие давления – 2010. Фундаментальные и прикладные аспекты”, Украина, Крым, Судак, сентябрь 26-30, 2010. – С.71.


АНОТАЦІЯ

Безус О.В. «Особливості неоднорідних структур у ферит-гранатових плівках». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.07 – фізика твердого тіла. – Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАН України, Харків, 2011.

У результаті проведених досліджень розвинуто комплексний метод вивчення особливостей неоднорідних структур ферит-гранатових плівок, заснований на теоретичному моделюванні візуальних експериментальних даних з урахуванням змішаної анізотропії. Встановлено механізм спін-переорієнтаційних фазових переходів у одношарових плівках з різною величиною одновісної анізотропії і у двошаровій плівці, яка має точку компенсації в одному з шарів.

Фазовий перехід у доменній межі викликає спін-переорієнтаційний фазовий перехід. Характер фазового переходу в доменній межі визначає механізм спін-переорієнтаційного фазового переходу.

У двошаровій плівці при наближенні до точки компенсації спостерігається спін-переорієнтаційний фазовий перехід. Запропоновані моделі доменних структур і доменних меж. Зміна співвідношення енергій магнітостатичної і обмінної взаємодій між шарами призводить до фазового переходу у доменній структурі і спін-переорієнтаційного фазового переходу.

Ключові слова: ферит-гранатові плівки, доменна структура, доменна межа, фазові переходи, спін-переорієнтаційні фазові переходи, анізотропія.

АННОТАЦИЯ

Безус А.В. «Особенности неоднородных структур в феррит-гранатовых пленках». – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.07– физика твердого тела.– Институт электрофизики и радиационных технологий НАН Украины, Харьков, 2011.

В работе определены особенности неоднородных структур при фазовых переходах в феррит-гранатовых пленках, имеющих смешанную анизотропию (кристаллографическую кубическую  и ростовую одноосную ).

В результате проведенных исследований развит комплексный метод изучения особенностей неоднородных структур феррит-гранатовых пленок, основанный на теоретическом моделировании визуальных экспериментальных данных с учетом смешанной анизотропии.

Результаты исследований показали, что в связи с изменением соотношения между константами анизотропии  при изменении температуры изменяется структура доменных границ и вид доменной структуры, т.е. происходят фазовые переходы в доменных границах и спин-переориентационные фазовые переходы. Исследован механизм спин-переориентационных фазовых переходов в однослойных пленках с разной величиной одноосной анизотропии и в двухслойной пленке, имеющей точку компенсации в одном из слоев.

В пленке со слабой одноосной анизотропией обнаружены два вида спин-переориентационных фазовых переходов по обе стороны от точки компенсации: при высокой температуре – спин-переориентационный фазовый переход первого рода из осевой фазы в угловую фазу, при низкой температуре – спин-переориентационный фазовый переход второго рода из одной угловой фазы в другую угловую фазу. В пленке с сильной одноосной анизотропией вблизи точки компенсации наблюдается спин-переориентационный фазовый переход из осевой фазы в угловую фазу.

Установлено, что доменные границы наиболее чувствительны к температурному изменению величины соотношения между константами анизотропии . В доменной границе существует большой набор спинов разной ориентации. При определенной температуре (т.е. величине соотношения между константами анизотропии) соответствующая ориентация спинов в доменной границе оказывается энергетически наиболее выгодной, что и вызывает процесс перестройки в доменной границе, т.е. фазовый переход. Фазовый переход в доменной границе вызывает спин-переориентационный фазовый переход. Характер фазового перехода в доменной границе определяет механизм спин-переориентационного фазового перехода.

Экспериментально показано, что спин-переориентационный фазовый переход из осевой фазы в угловую фазу происходит одинаково в пленках с разной величиной одноосной анизотропии. Механизм спин-переориентационного фазового перехода не зависит от величины соотношения между константами анизотропии. Под влиянием кубической анизотропии на некоторых участках доменных границ изменяется ориентация спинов. Это приводит к изменению ориентации спинов в прилежащих к доменной границе областях.

Визуально доказано, что безгистерезисный спин-переориентационный фазовый переход первого рода из осевой фазы в угловую фазу происходит путем зародышеобразования. Зародышем «новой» фазы является граница исходной фазы. Имеется температурный интервал сосуществования осевой и угловой фаз. Визуально граница между осевой и угловой фазами не наблюдается. Такие особенности спиновой переориентации из осевой фазы в угловую фазу объяснены представлением о зародыше новой фазы, как о статическом солитоне, размеры которого растут с изменением соотношения между константами анизотропии. Статический солитон представляет собой магнитную неоднородность, плотность распределения спинов в которой убывает с расстоянием по экспоненте. Такая неоднородность с определенной ориентацией спинов, соответствующей угловым фазам, возникает в центре доменной границы. Поскольку плотность распределения спинов убывает с расстоянием по экспоненте, то на границе раздела осевой и угловой фаз нет скачка плотности спинов угловой фазы. Поэтому визуально граница между осевой и угловой фазами не наблюдается. Впервые введенное в настоящей работе представление о зародыше новой фазы, как о статическом солитоне, позволяет понять, во-первых, характер фазового перехода в доменной границе, вызывающего спиновую переориентацию из осевой фазы в угловую фазу, и, во-вторых, визуальное отсутствие границы между осевой и угловой фазами.

В образце со слабой осевой анизотропией при низких температурах (173-178К) поэтапно происходит фазовый переход в доменной границе из 1800-ной скрученной в 600-ную, а затем в 1200-ную границу. Фазовый переход в доменной границе вызывает безгистерезисный спин-переориентационный фазовый переход второго рода из одной угловой фазы в другую угловую фазу по всему образцу. Соответственно характеру фазового перехода в доменной границе при спиновой переориентации происходит последовательная смена угловых фаз.

В двухслойной пленке обнаружены фазовые переходы в доменной структуре при изменении температуры. При приближении к точке компенсации (охлаждение) наблюдается спин-переориентационный фазовый переход. В однослойных пленках-«свидетелях» и в двухслойной пленке при удалении от точки компенсации (нагревание) спин-переориентационный фазовый переход не наблюдается. Предложены модели доменных структур и доменных границ, позволяющие отразить наблюдаемую перестройку доменной структуры в зависимости от типа доменной границы между слоями. Обнаружено, что вследствие разного температурного изменения магнитных характеристик обоих слоев пленки изменяется энергия взаимодействия слоев, что приводит к фазовому переходу в доменных границах между слоями и изменению типа доменных структур. Изменение соотношения энергий магнитостатического и обменного взаимодействий между слоями вызывает фазовый переход в доменной структуре и спин-переориентационный фазовый переход.

Ключевые слова: феррит-гранатовые пленки, доменная структура, доменная граница, фазовые переходы, спин-переориентационные фазовые переходы, анизотропия.

ABSTRACT

Bezus A.V. “Features of nonuniform structures in ferrite-garnet films”. – Manuscript.

Dissertation for a candidate’s science degree in physics and mathematics, specialty 01.04.07 – solid state physics. – Institute of Electrophysics & Radiation Technologies, National Academy of Since of Ukraine, Kharkov, 2011.

The performed investigations have resulted in the development of a complex method to study features of nonuniform structures of ferrite-garnet films which is based on theoretical simulation of the visual experimental data in view of the mixed anisotropy. The mechanism of spin-reorientation phase transitions in one-layer films with different values of uniaxial anisotropy and in two-layer film with compensation point in one of the layers has been studied.

Phase transition in the domain boundary induces the spin-reorientation phase transition. The character of phase transition in domain boundary defines the spin-reorientation phase transition mechanism.

In the two-layer film a spin-reorientation phase transition is observed on approaching the compensation point. Models of domain structures and domain boundaries are proposed to explain the observed rearrangement of domain structure depending on the type of domain boundary between the layers. The change in the ratio of energies of magnetostatic and exchange interactions between the layers induces a phase transition in the domain structure and a spin-reorientation phase transition.

Keywords: ferrite-garnet films, domain structure, domain boundary, phase transitions, spin-reorientation phase transitions, anisotropy.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74168. Органический мир мезозоя 12.01 KB
  Органический мир мезозоя В мезозое вымирают гигантские папоротники древесные хвощи плауны. В юрском периоде вымирают семенные папоротники и появляются первые покрытосеменные растения тогда представленные только древесными формами постепенно распространившиеся на все материки. Вымирают растительноядные за ними хищные динозавры. В морях вымирают многие формы беспозвоночных и морские ящеры.
74169. Суть Теории Большого Взрыва 13.4 KB
  Суть Теории Большого Взрыва Теория Большого взрыва строится на том что материя и энергия из которых состоит все сущее но Вселенной ранее находились в сингулярном состоянии т. Изначально теория Большого взрыва носила название динамическая эволюционирующая модель. На данный момент теория Большого взрыва разработана настолько хорошо что ученые берутся описать процессы которые начали происходить во Вселенной через 10 43 с после Большого взрыва. Существует несколько доказательств теории Большого взрыва одним из которых является реликтовое...
74171. Области байкальской складчатости (образованы в среднем и позднем протерозое) 11.61 KB
  Области байкальской складчатости образованы в среднем и позднем протерозое: БайкалоЕнисейская СевероТаймырская ТиманоПечорская БайкалоЕнисейская складчатая область объединяет с востока на запад Байкальскую ВосточноСаянскую и Енисейскую области складчатости. На востоке граничит с Алданским щитом на северозападе с ЗападноСибирской платформой. СевероТаймырская складчатая область включает север полуострова Таймыр и острова Северная Земля. ТиманоПечорская складчатая область включает крайний северовосток европейской России.
74172. Эпигерцинские платформы (плиты) РФ и сопредельных территорий (название, расположение) 1.14 MB
  С юга Туранская плита ограничена молодыми горными сооружениями Копет-Дага и альпийским предгорным прогибом, а с юго-востока - глыбово-складчатыми структурами эпиплатформенного подвижного пояса Средней Азии.
74173. Состав и строение пород карбона Подмосковья Восточно-Европейской платформ 3.47 KB
  Нижний отдел представлен загипсованными глинами турнейского яруса с маломощными прослоями бурых углей и известняков затем песками песчаниками и глинами визейского возраста с отдельными пластами известняка а также пластами бурого угля и наконец карбонатными породами известняками и доломитами и глинами намюрского яруса общей мощностью до 100 м на севере области и до 250 м на юге. Средний отдел карбона слагают в Подмосковье осадки московского яруса представленные также карбонатноглинистой толщей и подразделяющиеся на четыре горизонта....
74174. СОСТАВ И СТРОЕНИЕ ПОРОД АРХЕЯ И РАННЕГО ПРОТЕРОЗОЯ СИБИРСКОЙ ПЛАТФОРМЫ 10.96 KB
  Докембрийская Сибирская платформа занимает пространство между реками Енисей и Лена. Породы архея и протерозоя слагающие фундамент платформы имеют выходы в пределах Алданского щита Анабарского массива Байкальской складчатой зоны Енисейского массива и Туруханского поднятия.
74175. Состав и строение пород палеозоя Тимано-Печорской области байкалид 17.88 KB
  Отложения нижнего-среднего ордовика представлены базальной (в основании лежащей) терригенной (обломочный материал, образованный в результате выветривания, эрозии и денудации) формацией, сменяемой карбонатами верхнего ордовика, силура и нижнего девона.
74176. Полезные ископаемые Восточно-Европейской платформы (нефтегазоносные месторождения) 13.69 KB
  Восточно-Европейская платформа (Русская платформа) - один из крупнейших, относительно устойчивых участков континентальной земной коры, относящийся к числу древних (дорифейских) платформ. Европы, от Скандинавских гор до Урала и от Баренцева до Черного и Каспийского морей