68270

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРОВАДЖЕННІ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

Автореферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Особливого значення вказана діяльність набуває під час притягнення осіб, які вчинили порушення митних правил (далі – ПМП), до адміністративної відповідальності, адже саме в компетенцію посадових осіб митних органів входить виявлення та припинення вказаних правопорушень...

Украинкский

2014-09-20

324.5 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 18

ЗАПОРІЗЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Бурцева Олександра Віталіївна

УДК 351.713:342.716

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРОВАДЖЕННІ
У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Запоріжжя – 2011


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Академії митної служби України Державної митної служби України.

Науковий керівник

доктор юридичних наук, доцент

Приймаченко Дмитро Володимирович,

Академія митної служби України,

завідувач кафедри адміністративного та митного права;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент НАПрН України

Настюк Василь Якович,

Національний університет «Юридична академія

України імені Ярослава Мудрого»,

професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент

Прокопенко Віктор Валерійович,

Національний університет «Одеська юридична академія»,

доцент кафедри морського та митного права.

Захист відбудеться «08» вересня 2011 року о «1300» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «05» серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                   П.С. Лютіков


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку з різким зростанням в Україні ролі й соціально-економічної значимості ефективного правового регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин, які безпосередньо пов’язані з відносинами щодо переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів та інших предметів, набуває особливої уваги правозастосовна діяльність Державної митної служби України в даній сфері. Митні органи відіграють важливу роль у забезпеченні можливості кожної людини, яка переміщує товари через митний кордон України, скористатися своїми правами, оскільки саме митна служба, як уособлення держави в даному виді правовідносин, покликана забезпечувати реалізацію прав і свобод людини та громадянина, охороняти їх та захищати.

Особливого значення вказана діяльність набуває під час притягнення осіб, які вчинили порушення митних правил (далі – ПМП), до адміністративної відповідальності, адже саме в компетенцію посадових осіб митних органів входить виявлення та припинення вказаних правопорушень, а також здійснення такого різновиду адміністративного провадження як провадження у справах про ПМП, результатом якого є встановлення обєктивної істини щодо конкретного факту ПМП та застосування відповідних заходів вливу на винну особу згідно із нормами митного законодавства.

Забезпечення всіх суб'єктів провадження у справах про ПМП правовими можливостями, достатніми для реалізації ними своїх процесуальних прав і обов'язків, сприяє зміцненню режиму законності в митно-правовій сфері, слугує важливим чинником виконання завдань даного адміністративного провадження, зумовлює необхідність поглиблення демократичних тенденцій та інтеграційних процесів у міжнародних відносинах.

Проблеми гарантування та забезпечення прав та свобод людини під час порушення та проведення органами Державної митної служби України провадження у справах про ПМП являють собою один із неопрацьованих і малодосліджених напрямків у вітчизняній адміністративно-правовій науці. Науково-методичні розробки з даного напрямку на сьогодні фактично відсутні. Разом з тим, окремі питання, що стосуються проблематики даного дослідження, наприклад, з організації, визначення меж компетенції, а також певних механізмів адміністративно-процесуальної діяльності органів публічної адміністрації, знайшли своє відображення в працях відомих вітчизняних та зарубіжних науковців: В.Б. Авер’янова, Г.В. Атаманчука, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, В.М. Бевзенка, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, В.М. Васильєва, І.П. Голосніченко, В.М. Горшеньова, Л.М. Давиденко, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Копейчикова, А.П. Коренєва, Б.А. Кормича, Є.М. Короткова, О.В. Кузьменко, В.Я. Настюка, О.В. Негодченка, Н.Р. Ніжник, А.І. Пригожина, Д.В. Приймаченка, В.В. Прокопенка, Ю.М. Старілова, Ю.О. Тихомирова, Н.М. Тищенка, Д.М. Чечота, В.К. Шкарупи, В.А. Юсупова, Ц.А. Ямпольської та ін.

Проте, незважаючи на результати наукової праці вчених, необхідно визнати, що в Україні до цього часу відсутні комплексні монографічні дослідження з питань гарантування та забезпечення прав та свобод громадянина, людини під час порушення та проведення органами митної служби України провадження у справах про ПМП. Усе це в сукупності визначило вибір теми й актуальність її дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі адміністративного та митного права Академії митної служби України в рамках науково-дослідної теми «Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави» (номер державної реєстрації 0104U0036796) відповідно до «Програми розвитку державної служби на
2005-2010 роки», затвердженої По
становою КМУ від 08 червня 2004 р. № 746 та «Концепції реформування діяльності митної служби України «ОБЛИЧЧЯМ ДО ЛЮДЕЙ», затвердженої Рішенням колегії Держмитслужби України від 29 жовтня 2010 р. Тема дисертації затверджена вченою радою Академії митної служби України 01 квітня 2010 р. (протокол №11).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз адміністративно-правових засад правозастосовної діяльності митних органів із забезпечення дотримання права, свобод і законних інтересів фізичних осіб у провадженні у справах про ПМП та напрацювання науково-обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення її адміністративно-правового регулювання.

Досягнення зазначеної мети дисертаційної роботи передбачає вирішення таких завдань:

  •  розкрити правову сутність поняття «провадження у справах про ПМП» як виду правозастосовної діяльності;
  •  окреслити склад учасників провадження у справах про ПМП з урахуванням їх правового статусу;
  •  визначити роль та місце фізичної особи як учасника провадження у справах про ПМП, виявивши особливості його правового статусу;
  •  розкрити сутність, зміст та систему прав, свобод та законних інтересів фізичної особи у провадженні у справах про ПМП;
  •  сформулювати поняття і з’ясувати структуру адміністративно-правового механізму забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичної особи;
  •  визначити поняття та сутність, зміст, форми й методи діяльності митних органів України щодо забезпечення прав і свобод людини під час провадження у справах про ПМП;
  •  розглянути правові підстави та механізми оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових осіб митних органів;
  •  запропонувати механізми реалізації міжнародних стандартів забезпечення прав і свобод людини в принципах організації роботи митних органів при здійсненні юрисдикційної діяльності, а також шляхи вдосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності митних органів щодо реалізації прав та свобод людини під час провадження у справах про ПМП.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері митно-правового регулювання.

Предмет дослідження – забезпечення прав людини у провадженні у справах про порушення митних правил.

Методи дослідження. Опрацювання обраної теми ґрунтується насамперед на положеннях загальної теорії права, де з урахуванням новітніх досягнень наук адміністративного, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального, міжнародного права тощо аналізуються окремі аспекти обраної тематики. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використана раціональна сукупність методів теорії пізнання: діалектичний, лексичного аналізу, логіко-семантичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, системного аналізу, правого моделювання, функціональний, соціологічний та статистичний. За допомогою методів логіко-семантичного, лексичного та порівняльно-правового аналізу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1., 2.3, 3.1). При вивченні теоретичних аспектів діяльності митних органів з провадження у справах про ПМП використовувався історико-правовий метод (підрозділи 1.3, 2.3, 3.2). Дослідження законодавства, що регламентує діяльність митних органів з провадження у справах про ПМП та забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час даної діяльності, розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб з питань порушення прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, здійснено за допомогою методу системного аналізу чинного міжнародного та українського законодавства, наукових праць вітчизняних та іноземних вчених, статистичних та довідкових даних, матеріалів періодичних друкованих видань, що безпосередньо висвітлюють проблему дослідження (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2), за допомогою формально-логічного та функціонального методів (підрозділи 1.2, 2.3), методу моделювання (підрозділи 1.2, 2.3).  

Нормативна основа дослідження – митне та адміністративне законодавство України, міжнародні нормативно-правові акти, зразки перспективного законодавства у цій сфері. Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності митних органів, статистичні дані за
2008-2010 рр.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням з питань забезпечення прав та свобод громадянина, людини під час порушення та проведення митними органами провадження у справах про ПМП. У результаті дослідження сформульовано низку висновків та положень, рекомендацій щодо вдосконалення адміністративного та митного законодавства. Основні з них такі:

вперше:

  •  визначено, що провадження у справах про ПМП є правозастосовною діяльністю, оскільки воно відповідає її характерним ознакам, а також виконуваним завданням;
  •  обґрунтовано тезу про те, що саме фізична особа, є основним суб’єктом провадження у справах про ПМП відповідно до переліку, наведеному в ст. 365 МК України;
  •  здійснено системний аналіз прав, свобод та законних інтересів фізичної особи в особливому виді адміністративного провадження, їх спільності та відмінності;

удосконалено:

  •  понятійний апарат з відповідної проблематики, зокрема запропоновано авторське визначення понять «реалізація норм права», «адміністративне провадження», «провадження в справах про порушення митних правил», «гарантії прав, свобод та законних інтересів фізичної особи», деталізовано їх співвідношення з суміжними адміністративно-правовими поняттями;
  •  підходи щодо класифікації осіб, які беруть участь у провадженні у справах про ПМП, шляхом доповнення їх посадовими особами митних органів, прокурором та потерпілим;
  •  аргументацію необхідності визначення меж та механізму правового регулювання діяльності митних органів щодо забезпечення прав та свобод фізичних осіб при здійсненні адміністративно-юрисдикційної діяльності;
  •  наукові положення щодо форм і методів діяльності митних органів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичної особи у провадженні у справах про ПМП;
  •  порівняльний аналіз видів, форм і методів оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів у провадженні у справах про ПМП;

набули подальшого розвитку:

  •  положення щодо системи суб’єктів провадження у справах про ПМП;
  •  аналіз проблем, пов’язаних з реалізацією адміністративно-процесуальних прав суб’єктами провадження у справах про ПМП;
  •  теоретико-прикладні дослідження діяльності митних органів як безпосередніх суб’єктів із забезпечення прав та свобод фізичних осіб під час здійснення юрисдикційної діяльності;
  •  пропозиції щодо гарантій прав, свобод та законних інтересів фізичної особи в провадженні у справах про ПМП, що являють собою систему умов і засобів, які забезпечують у сукупності здійснення закріплених Конституцією України та законами України прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення та результати даного дослідження можуть бути використані у:

  •  правотворчості – для вдосконалення чинного адміністративного та митного законодавства, у роботі над проектами відповідних нормативних актів, що регулюють провадження у справах про ПМП (акт впровадження Дніпропетровської митниці від 01.06.2011 р.);
  •  правозастосуванні – для підвищення ефективності діяльності митних органів щодо забезпечення прав та свобод фізичних осіб під час здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, проведення інформаційної роз’яснювальної роботи з суб’єктами митної діяльності (акт впровадження Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2011 р.);
  •  навчальному процесі – для викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Митне право», підготовки навчальних програм та методичних посібників для студентів і слухачів у навчальних закладах відповідного профілю, а також під час проведення навчальних занять з курсантами Академії митної служби України (акт впровадження Академії митної служби України від 06.05.2011 р.).

Апробація результатів дисертації. Одержані автором у процесі дослідження висновки, узагальнення й пропозиції оприлюднювались на науково-практичних, зокрема міжнародних, конференціях: «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі (економіко-управлінські, правові, інформаційно-технічні аспекти)» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), «Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), «Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку» (м. Київ, 2011 р.), «Юриспруденція: актуальні проблеми теорії та практики» (м. Бердянськ, 2011 р.).

Публікація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації відображено у 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 8 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 210 сторінок. Список використаних джерел складається з 280 найменувань і займає 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. «Загальнотеоретичні засади провадження у справах про порушення митних правил у контексті забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи» містить три підрозділи, в яких розглядаються загальнотеоретичні аспекти предмета наукової роботи.

У підрозділі 1.1. «Провадження у справах про порушення митних правил як форма правозастосування» досліджено категорії «адміністративне провадження» та «провадження у справах про ПМП» як форми правозастосування. У ході дослідження наголошується, що провадження у справах про ПМП як самостійний різновид адміністративних проваджень у складі адміністративного процесу являє собою сукупність форм та методів юрисдикційної діяльності митних органів та їх посадових осіб, пов’язаних з притягненням до адміністративної відповідальності осіб, винних у ПМП, що включає порушення справи про ПМП, розгляд справи й винесення постанови по ній, її оскарження чи опротестування, а також виконання постанови по справі.

У підрозділі 1.2. «Фізична особа як учасник провадження у справах про порушення митних правил» досліджено правовий статус суб’єктів, які беруть участь у провадженні у справах про ПМП.  

Для дослідження адміністративно-процесуального статусу осіб, які беруть участь у провадженні в справах про ПМП, здійснено їх розподіл на лідируючих суб’єктів: державні, зокрема митні органи, та їх посадові особи, які мають державно-владні повноваження й уповноважені на прийняття рішень у справі, та власне учасників провадження: осіб, які не мають владних повноважень, мають різний ступінь зацікавленості в справі та зобов’язані сприяти провадженню з огляду на свій службовий чи громадський обов’язок. Наголошується на тому, що серед цієї категорії учасників центральною фігурою у провадженні у справах про ПМП є особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. Власне, навколо неї фактично й здійснюється процесуальна діяльність лідируючих суб'єктів та інших учасників провадження.

Обґрунтовано тезу, що МК України безпідставно використовує уніфіковану термінологію при визначенні в якості сторони у провадженні у справах про ПМП поняття «громадянин», яке фактично суперечить загальнотеоретичному його визначенню. Враховуючи специфічну індивідуалізацію осіб у митній діяльності, саме фізична особа – людина, є суб’єктом провадження у справах про ПМП відповідно до переліку, наведеному у ст. 365 МК України.

Підрозділ 1.3. «Поняття, сутність та зміст прав, свобод та законних інтересів фізичної особи у провадженні у справах про порушення митних правил» присвячено визначенню правової природи, сутності, тотожності та відмежування понять «права», «свободи», «законні інтереси» фізичних осіб, які є об’єктами забезпечення у сфері провадження у справах про ПМП.

Наголошується, що суб’єктивні права особи у провадження у справі про ПМП є більш широким поняттям щодо свобод та законних інтересів. Звертається увага на те, що термін «свободи» повинен підкреслити більш широкі можливості індивідуального вибору, не вказуючи при цьому конкретно на його результат, в той же час «право» означає конкретні дії людини.

З метою уніфікації норм, які регулюють різноманітні права, що надаються фізичній особі у провадженні у справі про ПМП, та спрощення їх застосування, запропоновано закріпити основні права особи, яка притягується до відповідальності за ПМП, в одній статті МК України.  

Розділ 2. «Механізм забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичної особи під час провадження у справах про порушення митних правил» присвячено дослідженню особливостей реалізації та ефективності окремих юридичних гарантій, що мають особливе значення для забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи у провадженні у справах про ПМП.

У підрозділі 2.1. «Поняття і структура адміністративно-правового механізму забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичної особи» зазначено, що механізм забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб являє собою комплексний інститут, який одночасно поєднує ознаки державного, правового та соціального явища і складає з одного боку, систему гарантування прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, а з іншого – вид діяльності державних органів, спрямованої на створення умов для реалізації прав і свобод осіб. У той же час, забезпечення, охорона та захист прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб є стадіями єдиного процесу їх реалізації.

Механізм забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб має включати засоби стимулювання реалізації принципу законності, дотримання прав і свобод, у тому числі створення умов, за яких закріплені права і свободи можуть реально належати конкретній особі, використовуватись нею без будь-яких перешкод. Одним з основних елементів даного механізму є система гарантій прав і свобод, які поділяються за предметом регулювання на: нормативні гарантії, що передбачають чітке закріплення законами України прав, свобод та законних інтересів; умов і засобів їх здійснення; адміністративно-правові гарантії, що включають контрольно-наглядові; організаційно-процедурні; юрисдикційні гарантії.

У підрозділі 2.2. «Діяльність посадових осіб митних органів України щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичної особи у провадженні у справах про порушення митних правил» підкреслюється, що митним органам надано пріоритетну роль у забезпеченні можливості кожної людини, яка переміщує товари через митний кордон України, скористатися своїми правами. Тому чітка правова регламентація діяльності митних органів в галузі боротьби з митними правопорушеннями є не тільки необхідною умовою їх ефективного функціонування, а й сприяє фактичному забезпеченню реалізації прав і свобод особи під час провадження у справах про ПМП.

З урахуванням різнорідності завдань, що виконують посадові особи митних органів, та їх компетенції щодо провадження у справах про ПМП, запропоновано закріплення у МК України класифікації категорій посадових осіб митних органів – суб'єктів провадження у справах про ПМП, які є ініціаторами порушення провадження у справах про ПМП і проводять всі необхідні процесуальні дії на першій стадії провадження у справі; уповноважені на здійснення митних розслідувань або підготовки матеріалів справи про ПМП до розгляду; зобов’язані надати об’єктивну правову оцінку доказам, зібраним по справі, розглянути її по суті, та мають право прийняти одне з рішень, визначених МК України; уповноважені розглядати скарги на постанови у справах про ПМП.

Важливими складовими діяльності посадових осіб митних органів щодо забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб у провадженні у справах про ПМП є безумовне та точне дотримання вимог законів та підзаконних нормативних актів зі здійснення процесуальних дій, а також своєчасне залучення фізичної особи, перш за все, що скоїла ПМП, до участі у всіх стадіях провадження, які стосуються її прав, свобод та законних інтересів. Механізм даного залучення повинен передбачати заходи зі своєчасного належного інформування зацікавлених осіб.  

У підрозділі 2.3. «Оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових осіб митних органів» наголошується, що право на звернення до державних органів, а також їх посадових осіб являє собою одне з фундаментальних прав людини й громадянина. Реалізація права фізичної особи на оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових осіб досліджується з урахуванням наявності різних видів оскарження: адміністративного (позасудового) та судового. При цьому формулюється низка висновків, які стосуються правової природи та сутності оскарження. Зокрема, зазначено, що метою адміністративно-правового спору з митним органом є реалізація фізичною особою свого суб’єктивного права або іншого інтересу, що опосередкований правом, якщо вона не спромоглася реалізувати його в регулятивному правовідношенні, тобто митний орган не визнає наявності в громадянина такого права.

Обґрунтовується позиція, що позасудова форма оскарження в процедурному відношенні має певні переваги порівняно з судовим, зокрема: оперативність; меншу формалізованість; відносну та умовну дешевизну. У той же час, судовий порядок має безперечну перевагу перед адміністративним оскарженням, оскільки суддя зобов’язаний діяти неупереджено та об’єктивно, керуючись лише нормами закону; суворо регламентована процедура розгляду справи; існує можливість накладення заборони (зупинення) виконання рішення митного органу (посадової особи); передбачено апеляційне та касаційне оскарження судових рішень; судове рішення у справі підлягає обов’язковому виконанню.

Запропоновано внесення певних змін до чинного законодавства з метою вдосконалення механізмів оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових митних органів та забезпечення дотримання прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб у провадженні у справах про ПМП.

Розділ 3. «Удосконалення діяльності митних органів щодо забезпечення прав і законних інтересів фізичної особи під час провадження у справах про порушення митних правил» присвячено дослідженню особливостей реалізації міжнародних стандартів, що мають особливе значення для забезпечення прав, свобод і законних інтересів осіб у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів, а також визначенню шляхів вдосконалення механізму правового регулювання діяльності митних органів щодо забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час провадження у справах про ПМП.

У підрозділі 3.1. «Реалізація міжнародних стандартів забезпечення прав і законних інтересів фізичної особи у діяльності митних органів у провадженні у справах про порушення митних правил» наголошується, що запозичення й імплементація в чинне українське законодавство вже існуючих зарубіжних здобутків у сфері гарантування, охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб можливе лише за умов їх дієвості в сучасній українській правовій системі. Оскільки законодавство, що регулює порядок здійснення адміністративних проваджень в Україні, є недосконалим, доцільним є використання міжнародного досвіду в даній діяльності.

Зазначається, що на виконання зобов’язань України як члена Ради Європи відповідно до Паризької Хартії для нової Європи від 21 листопада 1990 р. з метою приведення національного митного законодавства до міжнародних стандартів щодо забезпечення прав та законних інтересів людини та громадянина, Україна приєдналася до універсальних міжнародно-правових актів з питань митної справи. Зокрема, в 2006 році Україною було підписано Міжнародну конвенцію про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотську конвенцію), норми якої значною мірою спрямовані на захист прав, свобод та законних інтересів фізичної особи у провадження у справах про ПМП. Так, норми Кіотської конвенції передбачають механізм врегулювання спірних питань щодо ПМП на основі компромісу, тобто угоди, відповідно до якої митна служба відмовляється від здійснення процесуальних дій щодо осіб, причетних до митного правопорушення, якщо ці особи згодні на дотримання певних умов. Процедуру митного компромісу доцільно застосовувати й під час провадження у справах про ПМП в Україні, нормативно закріпивши її у МК України, але при цьому більш детально визначивши умови, за яких буде прийматися компроміс.

Наголошується, що метою запровадження міжнародних стандартів має стати саме закріплення таких форм і напрямів діяльності митних органів, які б забезпечували належне функціонування суспільних відносин у митній сфері на засадах непорушності конституційних прав, свобод і законних інтересів осіб. Такий правовий стандарт взаємовідносин митних органів та осіб-учасників проваджень у справах про ПМП повинен виходити зі статусу людини як суб’єкта, перед яким митні органи відповідальні за свою діяльність.

Підрозділ 3.2. «Шляхи вдосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час провадження у справах про порушення митних правил» присвячено дослідженню проблемних питань щодо забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб у провадженні у справах про ПМП, а також визначенню шляхів їх вирішення. Так, для вирішення проблемних питань у провадженні в справах про ПМП запропоновано: закріпити в КУпАП та МК України принципи провадження у справах про ПМП: законність, розгляд справи на засадах рівності громадян, презумпція невинуватості, забезпечення права на захист, встановлення об’єктивної (матеріальної) істини, публічність (офіційність), гласність (відкритість) розгляду справи, безпосередність, самостійність і незалежність суб’єктів адміністративної юрисдикції в прийнятті рішень, національна мова провадження тощо; в межах державної концепції правового забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб внести низку змін до чинного МК України, а саме щодо обов’язкової участі захисника у провадженні у справах про ПМП відносно певних категорій справ; визначення мети участі захисника в провадженні у справі про ПМП (чи він виступає в якості захисника інтересів особи, яка притягається до відповідальності, чи є лише представником такої особи); обов’язкового призначення психіатричної експертизи щодо певних категорій осіб, відносно яких є сумніви у стані їх осудності тощо.

Наголошується на необхідності допущення до здійснення провадження у справах про ПМП лише тих категорій посадових осіб, які відповідають певним вимогам щодо освіти, фаху, стажу роботи та іншим критеріям. Це дозволить підвищити рівень забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб у провадженні у справах про ПМП. Для координації та контролю за станом забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб у провадженні у справах про ПМП пропонується призначити в апараті ДМСУ відповідальну посадову особу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в комплексному дослідженні адміністративно-правового регулювання діяльності митних органів щодо забезпечення прав та свобод фізичної особи під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. Обґрунтовано, що провадження у справах про ПМП є правозастосовною діяльністю, оскільки відповідає її характерним ознакам, а також виконуваним завданням: здійснюється уповноваженими на здійснення митної справи державними органами – митними органами; йому притаманний державно-владний характер, оскільки митне законодавство регулює діяльність у митній сфері на підставі імперативних норм; здійснюється в особливих процесуальних формах, передбачених МК України. Результатом даної діяльності є прийняття правозастосовних актів, де фіксуються індивідуально конкретні приписи. За допомогою провадження у справах про ПМП виконуються два завдання: організація виконання приписів правових норм у митній сфері та забезпечення реакції з боку державних органів на порушення вказаних приписів.

2. Встановлено, що склад учасників провадження у справах про ПМП щодо кількісного та якісного складу осіб, а також їх адміністративно-процесуального статусу не є повним, тому доцільно доповнити дане коло осіб відповідно до ст. 365 МК України посадовими особами митних органів, прокурором і потерпілим. Аргументовано, що, враховуючи специфічну індивідуалізацію осіб у адміністративному процесі та у митній діяльності, саме фізична особа – людина є основним суб’єктом провадження у справах про ПМП відповідно до переліку, наведеному у ст. 365 МК України.

3. Запропоновано в митному законодавстві України замість терміна «громадяни» використовувати термін «фізичні особи» як узагальнюючий термін, що стосується учасників провадження у справах про ПМП – дієздатних індивідів, незалежно від громадянства, посади та інших критеріїв. Терміни «неповнолітні» та «посадові особи» доцільно використовувати лише для акцентування уваги на спеціальний статус суб'єкта адміністративної відповідальності у справах про ПМП.

4. Визначено, що суб’єктивним правом особи у провадженні у справі про ПМП є закріплена в юридичних нормах можливість поведінки особи, яка спрямована на здійснення відповідних прав людини. Адміністративно-процесуальні свободи визначаються як гарантована державою можливість вибору поведінки й реалізація такого вибору в рамках закріплених законодавцем прав та обов'язків громадян в адміністративному процесі. Для процесуального статусу громадян вони мають набагато менше значення, ніж права. Адміністративно-процесуальними законними інтересами особи є дозволене прагнення громадян у межах їх адміністративно-процесуальних прав, свобод та обов'язків. Такий інтерес виникає у зв'язку з адміністративно-процесуальною діяльністю митних органів, передує суб'єктивним правам і може в них трансформуватися.

5. Встановлено, що під механізмом забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб доцільно розуміти комплексний інститут, який одночасно поєднує ознаки державного, правового та соціального явища і складає: з одного боку, систему гарантування прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, а з іншого – вид діяльності державних органів, спрямованої на створення умов для реалізації даних прав і свобод. Даний механізм  повинен включати засоби стимулювання реалізації принципу законності, дотримання прав і свобод, у тому числі створення умов, за яких закріплені права й свободи можуть реально належати конкретній особі, використовуватись нею без будь-яких перешкод. Одним із основних елементів зазначеного процесу є система гарантій прав і свобод, під якими розуміють систему умов і засобів, що забезпечують у своїй сукупності здійснення основних прав, свобод і законних інтересів особи.

6. Аргументовано, що адміністративно-правове забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичної особи становить повноту регулювання за допомогою норм адміністративного права суспільних відносин, що виникають у процесі та для їхньої реалізації, а також надання за допомогою цих норм відповідних гарантій, які створюють стійку систему можливостей користування правовими цінностями в державі.

7. Проведено класифікацію адміністративно-правових гарантій прав, свобод і законних інтересів фізичної особи на юрисдикційні; організаційно-процедурні; контрольно-наглядові. Зміст організаційних гарантій складає організація діяльності державних і недержавних інституцій, які утверджують і забезпечують конституційні свободи, створюють умови, охороняють, захищають від правопорушень та беруть участь у відновленні порушених прав і свобод. Контрольно-наглядовими гарантіями є здійснення зовнішнього і внутрішнього контролю за діяльністю органів публічної влади, службовцями, що працюють у них. Зміст адміністративно-юрисдикційних гарантій полягає у забезпеченні державою можливостей оскарження незаконних дій її органів та посадових осіб у суді та можливості захисту свого права шляхом розгляду відповідної справи на принципах законності, об'єктивності, матеріальної істини тощо.

8. Обґрунтовано, що фактичному забезпеченню реалізації прав і свобод фізичної особи під час провадження у справах про ПМП мають сприяти: 1) чітко визначені категорії посадових осіб митних органів та межі їхньої компетенції щодо провадження у справах про ПМП; 2) закріплена на нормативному рівні можливість усунення від здійснення своїх повноважень посадових осіб митних органів, які можуть мати особисту зацікавленість у результатах вирішення конкретної справи про ПМП.

9. Здійснено класифікацію шляхів оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб митних органів у справах про ПМП на позасудовий (адміністративний) та судовий.

10. Запропоновано внесення змін до МК України та доповнення кола осіб, що мають право оскарження, потерпілим, а також доповнення переліку прав осіб, передбачених ст.ст. 327, 366, 393 МК України, правом оскарження не тільки постанов, а ще й дій та бездіяльності митних органів під час провадження у справах про ПМП.

11. Обґрунтовано, що судовий порядок має безперечну перевагу перед адміністративним оскарженням, оскільки суд діє неупереджено та об’єктивно, керуючись лише буквою закону; суворо регламентована процедура розгляду справи; є можливість накладення заборони (зупинення) виконання рішення митного органу (посадової особи). Разом з тим, судовий порядок має істотні недоліки, а саме: строки розгляду скарг нерідко затягуються; розширення судово-адміністративної юрисдикції призводить до ще більшого зниження ефективності адміністративної відповідальності та зменшення її ролі в механізмі забезпечення правопорядку в державі; суди розв’язують суперечки та приймають судові рішення за шаблонами, які надаються в рішеннях судів вищого рівня.

12. Запропоновано з метою більш гуманного та оперативного вирішення конфліктних ситуацій у справах про ПМП ввести в практику митних органів України «митний компроміс», тобто угоду, відповідно до якої митна служба відмовляється від здійснення процесуальних дій щодо осіб, причетних до митного правопорушення, якщо ці особи згодні на дотримання певних умов.

13. З метою фактичного забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб під час провадження у справах про ПМП запропоновано:

  •  чітко визначити категорії посадових осіб митних органів та межі їхньої компетенції щодо провадження у справах про ПМП;
  •  закріпити на нормативному рівні можливість усунення від здійснення своїх повноважень посадових осіб митних органів, які можуть мати особисту зацікавленість у результатах вирішення конкретної справи про ПМП;
  •  закріпити в ст. 368 МК України обов’язкову участь захисника у провадженні у справах про ПМП, які стосуються прав неповнолітніх, іноземців та осіб без громадянства; осіб, які є психічно хворими й нездатними самостійно захищати свої права і свободи; захисту права власності, в першу чергу у випадках, коли санкцією певної норми права передбачена конфіскація майна;
  •  передбачити обов’язковість визначення психічного стану особи, яка вчинила ПМП, коли є підстави вважати її неосудною; встановлення стану алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння; встановлення віку правопорушника, якщо це матиме істотне значення для вирішення справи, але у разі відсутності відповідних документів;
  •  з урахуванням того, що для відкриття провадження у справі про ПМП недостатньо однієї лише фактичної підстави, а необхідна ще й процесуальна підстава, тобто інформація про ПМП, до приводів, закріплених у ст. 360 МК України, додатково віднести звернення фізичних та юридичних осіб; повідомлення посадових осіб органів державної влади й місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; повідомлення засобів масової інформації; повідомлення об’єднань громадян.

14. Аргументовано, що порушення митним органом або його посадовою особою строку розгляду справи про ПМП, передбаченого ст. 389 МК України, повинно тягнути за собою правові наслідки у вигляді скасування постанови про притягнення фізичної особи, яка скоїла ПМП, до адміністративної відповідальності, а у відношенні посадових осіб митного органу, які порушили встановлений строк, – притягнення до дисциплінарної відповідальності.

15. Для реалізації програми адміністративної реформи митних органів важливе значення матиме наукове забезпечення даного процесу шляхом запровадження функціонування кількох міжрегіональних науково-методичних митних центрів, серед основних завдань яких варто визначити, зокрема: проведення наукових досліджень у галузі профілактики ПМП; розроблення нових методик та засобів запобігання ПМП; узагальнення досвіду організації діяльності митних органів з забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час провадження у справах про ПМП тощо.

16. Імплементація міжнародних стандартів з забезпечення прав, свобод та законних інтересів особи в діяльності митних органів України з провадження у справах про ПМП потребує, по-перше, розроблення на основі оцінки стану захисту прав, свобод і законних інтересів фізичної особи в діяльності митних органів цілісної системи управління митною справою щодо дотримання згаданих прав і свобод. По-друге, важливого значення набуває організаційне призначення в керівному апараті ДМСУ радника Голови з питань моніторингу дотримання міжнародних стандартів захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб митними органами, який має виконувати функції зі здійснення постійного контролю за даною діяльністю митних органів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Бурцева О.В. Документальна фіксація факту забезпечення законності під час відкриття справи про ПМП / О.В. Бурцева // Вісник АМСУ : серія «Право». –  № 2. – 2009. – С. 59–65.
  2.  Бурцева О.В.  Щодо обґрунтування поняття прав і свобод громадянина у провадженні у справах про порушення митних правил / О.В. Бурцева // Вісник АМСУ : серія «Право». – № 2. – 2010. – С. 26–30.
  3.  Бурцева О.В. Фізична особа як учасник провадження у справах про порушення митних правил / О.В. Бурцева // Митна справа. – №2. – 2011. – С.61–65.
  4.  Бурцева О.В. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності митних органів щодо забезпечення прав фізичних осіб під час провадження у справах про порушення митних правил / О.В. Бурцева // Вісник ЗНУ : серія «Юридичні науки». – № 2. – 2011. – С. 140–145.
  5.  Бурцева О.В. Щодо визначення принципів провадження у справах про порушення митних правил: нормативний аспект / О.В. Бурцева // Юриспруденція: актуальні проблеми теорії та практики : матеріали всеукраїнської конференції студентів та молодих вчених, (м. Бердянськ, 18-19 квітня 2011 р.). – Бердянськ : Бердянський університет менеджменту і бізнесу, 2011. – С. 106–107.
  6.  Бурцева О.В. Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід / О.В. Бурцева // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції науковців, викладачів, аспірантів : у 2-х книгах / За ред. проф. Л.І. Лазур. – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2011. – Книга ІІ. – С. 108–111.
  7.  Бурцева О.В. Протокол про порушення митних правил як документальний засіб забезпечення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності / О.В. Бурцева // Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності : матеріали конференції. – Дніпропетровськ : АМСУ, 2009. – С. 122–124.
  8.  Бурцева О.В. Повноваження посадових осіб митних органів у контексті забезпечення прав та свобод людини / О.В. Бурцева // Актуальні питання нормативно-правового забезпечення здійснення митної справи : матеріали ІІ міжнародного наукового симпозіуму молодих учених юристів, (м. Дніпропетровськ, 26 березня 2010 р.). – Дніпропетровськ : АМСУ, 2010. – С. 5152.
  9.  Бурцева О.В. Розподіл повноважень посадових осіб митних органів як гарантія забезпечення прав та свобод людини / О.В. Бурцева // Теорія і практика сучасного права : матеріали конференції, (м. Херсон, 29 жовтня 2010 р.) – м. Херсон : ХЮІ ХНУВС, 2010. – С. 312–314.
  10.  Бурцева О.В. Участь понятих та свідків як процесуальні гарантії дотримання прав суб’єкта ПМП / О.В. Бурцева // Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації : матеріали конференції, (м. Дніпропетровськ, 03 грудня 2010 р.). – Дніпропетровськ : АМСУ, 2010. – С. 122–123.
  11.  Бурцева О.В. Потерпілий, як учасник провадження у справах про порушення митних правил / О.В. Бурцева // Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку : матеріали І міжнародної наукової конференції, (м. Київ, 24 лютого 2011 р.). – Київ: ЮІ НАУ, 2011. – С. 166–168.
  12.  Бурцева О.В. Щодо кола учасників провадження у справах про порушення митних правил / О.В. Бурцева // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі (економіко-управлінські, правові, інформаційно-технічні аспекти : матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, (м. Дніпропетровськ, 25 березня 2010 р). – Дніпропетровськ : АМСУ, 2010. – С. 38–39.

АНОТАЦІЇ

Бурцева О.В. Забезпечення прав людини у провадженні у справах про порушення митних правил. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб у провадженні у справах про порушення митних правил. Досліджено сутність понять права, свободи й законні інтереси фізичної особи в контексті провадження у справах про порушення митних правил. Розроблено й обґрунтовано логічно взаємозалежні теоретичні й практичні висновки та рекомендації щодо особливостей організаційно-правового регулювання діяльності органів Державної митної служби України щодо забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичної особи під час провадження у справах про порушення митних правил з урахуванням практики та досвіду відповідної правозастосовної діяльності як в Україні, так і в інших країнах.

Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання та забезпечення ефективності реалізації гарантій у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів.

Ключові слова: адміністративне оскарження, адміністративний позов, права, свободи й законні інтереси, провадження у справах про порушення митних правил.

Бурцева А.В. Обеспечение прав человека в производстве по делам о нарушении таможенных правил. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Запорожский национальный университет, Запорожье, 2011.

Диссертация является комплексным исследованием административно-правового регулирования в сфере таможенной политики. Работа посвящена теоретическим и практическим проблемам обеспечения прав, свобод и законных интересов физического лица в производстве по делам о нарушении таможенных правил. В диссертации содержится ряд теоретических положений и практических рекомендаций, сформулированных в результате комплексного анализа положений нормативно-правовых актов, практики их применения, а также теоретико-методологических разработок ученых.

В работе обоснован тезис о том, что производство по делам о нарушении таможенных правил является формой правоприменения. Акцентируется внимание на том, что именно физическое лицо, а не гражданин, является основной фигурой производства по делам о нарушении таможенных правил.

Исследована сущность понятий прав, свобод и законных интересов физического лица в контексте производства по делам о нарушении таможенных правил.

Разработано и обоснованно логически взаимозависимые теоретические и практические выводы и рекомендации относительно особенностей организационно-правового регулирования деятельности органов Государственной таможенной службы Украины по обеспечению соблюдения прав, свобод и законных интересов физического лица во время производства по делам о нарушении таможенных правил с учетом практики и опыта соответствующей правоприменительной деятельности как в Украине, так и в других странах.

В работе проведен анализ действующего законодательства в сфере административно-правового регулирования деятельности таможенных органов по обеспечению прав, свобод и законных интересов физических лиц при осуществлении административно-юрисдикционной деятельности указанными органами публичной администрации. Определены приоритетные направления и сформулированы предложения по его усовершенствованию и обеспечению эффективности реализации гарантий в сфере административно-юрисдикционной деятельности таможенных органов.

Автором проанализирован зарубежный опыт административно-правового регулирования общественных отношений в указанной сфере, определена возможность его использования для регулирования аналогичных отношений в Украине.

Диссертантом предложены направления повышения эффективности административно-правового регулирования путем усовершенствования норм действующего законодательства и управленческого механизма. Сформулированы практические рекомендации для правильного применения соответствующих административно-правовых норм в практической деятельности субъектов административно-правового регулирования. Предлагается внести изменения в Таможенный Кодекс Украины.

Ключевые слова: административное обжалование, административный иск, права, свободы и законные интересы, производство по делам о нарушении таможенных правил.

Burcseva A.V. Maintenance of human rights in manufacture on customs violations. – Manuscript. 

Dissertation on the obtaining of scientific degree of Candidate of Laws by specialty 12.00.07 administrative law and process; financial law; informational law. –Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2011.

The dissertation is devoted theoretical and practical problems of maintenance of the rights, freedom and legitimate interests of the physical person in manufacture in customs violations. The essence of concepts of the rights, freedom and legitimate interests of the physical person in a manufacture context in customs violations is investigated. It is developed and soundly logically interdependent theoretical and practical conclusions and recommendations concerning features of organizational-legal regulation of activity of bodies of the State customs service of Ukraine on maintenance of observance of the rights, freedom and legitimate interests of the physical person during manufacture on customs violations taking into account practice and experience corresponding law activity both at Ukraine, and in other countries.

It is formulated offers concerning improvement legal regulation and maintenance of efficiency of realization of guarantees in sphere of administratively activity of customs bodies.

Key words: administrative appeal, administrative claim, rights, freedom and legitimate interests, manufacture on customs violations.




Підписано до друку  04.08.2011.  Формат 60×90/16.  Папір офсетний.

Друк ризографічний.  Умовн. друк. арк. 0,9.  Тираж 100 прим. Зам. № 286.

__________________‗__________________

Запорізький національний університет

69600, м. Запоріжжя, МСП-41

вул. Жуковського, 66

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців, виготівників
і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК   № 2952 від  30.08.2007


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59927. Внеклассное мероприятие «Родник – источник жизни» 48.5 KB
  Родник не просто источник питьевой воды это живая нить которая связывает нас не только с прошлым но и с будущим. Предварительная работа: Экскурсия к родникам Мамонтовский Соломенный Остроуховский. Дети проводили исследовательскую работу создавали проект...
59929. Подросток и конфликты 88.5 KB
  Цели мероприятия: Познакомить подростков с демократическими методами управления конфликтом на основе уважения прав и свобод человека, а также учёта интересов оппонента.