68274

ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

Автореферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Ринок цінних паперів будучи важливим і специфічним елементом фінансового ринку здійснює вагомий вплив на економічний розвиток країни. На цьому ринку держава органи місцевого самоврядування суб’єкти господарювання мають можливість акумулювати фінансові ресурси за допомогою цінних...

Украинкский

2014-09-20

186 KB

0 чел.

PAGE  1

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЄЛІКОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

УДК 347.73:336.761 (477)

ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Запоріжжя – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті.

Науковий керівник  –

доктор юридичних наук, доцент

Монаєнко Антон Олексійович,

Класичний приватний університет,

проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Чернадчук Віктор Дмитрович,

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»,

завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін;

кандидат юридичних наук,

Апаров Андрій Миколайович,

Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного,

доцент кафедри цивільного права.

Захист відбудеться «25» жовтня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.09 Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий «23» вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                   Н.О. Армаш


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринок цінних паперів, будучи важливим і специфічним елементом фінансового ринку, здійснює вагомий вплив на економічний розвиток країни. На цьому ринку держава, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання мають можливість акумулювати фінансові ресурси за допомогою цінних паперів, що емітуються і продаються, для реалізації своєї діяльності. Разом з цим тимчасово вільні грошові кошти, які перебувають у розпорядженні інших суб’єктів, у тому числі й населення, і які вкладаються в цінні папери емітентів, дають їх власникам додатковий дохід.

Проте ринок цінних паперів, на якому можна залучити необхідні фінансові ресурси на більш вигідних умовах, ніж, наприклад, банківське кредитування, є дуже привабливим для широкого кола учасників. Він є водночас сферою високих ризиків великих фінансових втрат для його учасників, причинами яких, зокрема, можуть бути недостатньо чітке нормативно-правове регулювання відносин, що виникають з приводу цінних паперів, відсутність санкцій за виявлені порушення правил належної поведінки на ринку цінних паперів, незрозумілість деяких правових положень, а іноді і їх суперечливість, що спричинюють значні труднощі в правозастосовній практиці, нескоординованість дій регулювальних і контрольних органів державної влади на ринку цінних паперів тощо. Тому стабільний розвиток ринку цінних паперів багато в чому залежить від якості правового регулювання і контролю економічних відносин, що складаються на ринку цінних паперів.

Враховуючи вищесказане, для запобігання кризовим ситуаціям, можливість виникнення яких зростає у високоризикових сферах, якою є ринок цінних паперів, завдання вдосконалення фінансово-правового регулювання відносин на цьому ринку залишається актуальним.

Крім того, в умовах динамічного розвитку ринку цінних паперів в Україні змінюються вимоги до його учасників, з’являються нові фінансові інструменти, зростає необхідність зміцнення довіри інвесторів та інших учасників до фінансового ринку, посилення міжнародної конкурентоспроможності. Ці обставини підтверджують необхідність своєчасної розробки і прийняття фінансово-правових актів, що спрямовані на регулювання нових сфер ринку цінних паперів, щоб уникнути прогалин у фінансово-правовому регулюванні відносин на цьому ринку.

До значних проблем, що перешкоджають розвитку ринку цінних паперів в Україні, належить слабкий розвиток нормативно-правової бази, невідпрацьованість питань взаємодії органів державного регулювання та контролю ринку цінних паперів з правоохоронними органами України.

Незважаючи на те, що за минулий період часу було прийнято значну кількість законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання публічних відносин на ринку цінних паперів, слід констатувати, що на сьогодні нормативно-правова база останнього не достатньою мірою відповідає необхідному рівню регулювання і контролю відносин у цій сфері. Підтвердженням цього служить наявність великої кількості законопроектів, які тією чи іншою мірою стосуються ринку цінних паперів.

Традиційно в юридичній літературі правове регулювання ринку цінних паперів розглядається як комплексна галузь законодавства, що включає норми різних галузей права. Поза сумнівом, норми фінансового права в регулюванні відносин на ринку цінних паперів мають важливе значення. Проте до теперішнього сьогодні в науці фінансового права України недостатньо дослідженими залишаються питання, пов’язані з фінансово-правовим регулюванням ринку цінних паперів і фінансовим контролем на ньому, зокрема, питання про природу сукупності правових норм, що регулюють діяльність на ринку цінних паперів і входять до системи фінансового права; про фінансову суть цінних паперів; про фінансово-правові ознаки відносин, що складаються на ринку цінних паперів; про особливості здійснення фінансового контролю на цьому ринку тощо. Доцільність детального дослідження поставлених питань і наукової розробки відповідного категоріально-понятійного апарату для фінансового права не викликає сумнівів.

Фінансово-правові аспекти регулювання ринку цінних паперів до сьогодні недостатньо досліджені в науковій літературі, а в деяких напрямах зачіпаються вперше.

У ході роботи дисертант використовував наукові праці вчених, які зробили істотний внесок у розвиток науки фінансового права і приділили значну увагу питанням фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів. Серед вітчизняних фахівців: Л.К. Воронова, І.Б. Заверуха, М.П. Кучерявенко, А.А. Нечай, Н.Ю. Пришва, А.Т. Ковальчук, О.П. Орлюк, Л.А. Савченко, О.Є. Алісов, А.О. Монаєнко, О.В. Солдатенко, В.Д. Чернадчук, О.П. Гетманець, А.М. Апаров. Серед зарубіжних фахівців: Д.В. Вінницький, О.М. Горбунова, О.Ю. Грачова, М.В. Карасьова, А.М. Козирін, Ю.А. Крохіна, І.І. Кучеров, Г.В. Петрова, Е.Д. Соколова, Ю.М. Старілова, Н.І. Химічева.

Проте при всій важливості проведених досліджень сьогодні в наукових колах немає чітко окресленого підходу до визначення наукових засад і напрямів фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів. Необхідним є подальше дослідження поняття фондового контролю як різновиду фінансового, визначення поняття фондових правовідносин фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів, подальша класифікація видів фінансово-правової відповідальності, розробка пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України.

Актуальність проблеми, недостатнє її висвітлення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні» (номер державної реєстрації 0108U008955) кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету.

У рамках виконаної теми особисто здобувачем було дано визначення фінансово-правовому інституту цінних паперів, поняттю фондових правовідносин, проведено класифікацію фінансового контролю через виділення його виду – фондового контролю, з метою розвитку фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття суті фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів в Україні, а також розробка нових теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює суспільні відносини на ринку цінних паперів.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку і вирішення таких завдань:

визначити фінансово-правовий інститут ринку цінних паперів на сучасному етапі;

розвинути категоріальний фінансово-правовий апарат у сфері ринку цінних паперів;

з метою вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розробити пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України;

дослідити особливості фінансового контролю на ринку цінних паперів;

удосконалити класифікацію видів фінансово-правової відповідальності;

розробити пропозиції щодо законодавчого забезпечення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів.

Об’єкт дослідження – сукупність суспільних відносин, що виникають на підставі фінансово-правових норм та пов’язані з регулюванням ринку цінних паперів.

Предмет дослідження – фінансово-правове регулювання ринку цінних паперів в Україні.

Методи дослідження. З метою вирішення поставлених у дисертації наукових завдань застосовано комплексний системний підхід, який дав змогу використати в процесі аналізу різноманітні наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних дослідників. У роботі застосовувались сучасні загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження.

Методи аналізу й синтезу застосовувались у ході всієї роботи над проблемою, починаючи від добору фактичного матеріалу для дисертаційного дослідження, вивчення праць науковців та аналізу нормативної бази. За допомогою історико-правового методу (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2) розглянуто нормативно-правову базу щодо повноважень органів державної влади у сфері регулювання ринку цінних паперів; метод конкретно-історичного аналізу використовувався для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів (підрозділи 1.2 та 1.3); монографічний метод – для вивчення зарубіжного досвіду фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів (підрозділ 2.1); для теоретичного узагальнення та розробки пропозицій щодо вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів використовувались формально-логічний та прогностичний методи (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4); абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.

Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження є Закони України; Укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що комплексне дослідження фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів  здійснюється вперше. Найбільш важливі нові наукові результати дослідження полягають у такому:

вперше:

  •  дано визначення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів як форма впливу фінансового права на суспільні відносини, що складаються на ринку цінних паперів, реалізовуються за допомогою фінансово-правових норм, спрямованих на впорядкування фінансової діяльності на ринку цінних паперів, фінансових правовідносин на ринку цінних паперів, актів реалізації права й обов’язків суб’єктів цих правовідносин, актів застосування права компетентними органами державної влади;

удосконалено:

  •  теоретичний підхід до визначення фінансово-правового інституту цінних паперів як сукупності фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини на ринку цінних паперів (державному, муніципальному і корпоративному його секторах) з приводу утворення, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів за допомогою фінансового інструменту – цінного папера;
  •  категоріальний фінансово-правовий апарат шляхом визначення поняття фондових правовідносин, під якими слід розуміти врегульовані нормами різних галузей права суспільні відносини, що складаються між суб’єктами ринку цінних паперів із визначення взаємних прав та обов’язків, пов’язаних з діяльністю на ринку цінних паперів. Також визначено, що до предмета фінансового права належать ті фондові відносини, які виникають у процесі формування за допомогою цінних паперів фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування. Об’єктом фондових відносин, що регулюються нормами фінансового права, є цінний папір як фінансовий інструмент, що використовується такими учасниками ринку цінних паперів, як держава, органи місцевого самоврядування;
  •  класифікацію фінансового контролю шляхом виділення такого його виду, як фондовий контроль, під яким запропоновано розуміти здійснювану з метою забезпечення економічної безпеки держави і захисту права та інтересів суб’єктів ринку цінних паперів діяльність уповноважених державою контрольних органів з перевірки законності актів реалізації учасників ринку цінних паперів у процесі утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів;
  •  класифікацію видів фінансово-правової відповідальності як окремого виду юридичної відповідальності шляхом виділення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів при випуску й обігу державних і цінних паперів та облігацій місцевих позик, під якою слід розуміти заходи фінансово-правового примусу, що застосовуються за рішенням органів фондового контролю у вигляді штрафу та/чи пені за неналежне виконання (невиконання) учасниками цих фінансових правовідносин обов’язків, закріплених у фінансово-правових нормах;

набуло подальшого розвитку:

  •  законодавча регламентація фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів шляхом розробки проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», суть якого полягає в регламентації інституту фондового контролю, визначенні принципів його здійснення, компетенції органів фондового контролю, а також їх прав та обов’язків, загальних положень взаємодії органів фондового контролю з правоохоронними органами;
  •  законодавче врегулювання суспільних відносин, пов’язаних із застосуванням заходів впливу за порушення бюджетного законодавства через невиконання зобов’язання емітентами державних цінних паперів та облігацій місцевих позик при їх випуску й обігу, яке виражається в ненаданні відповідної інформації, порушенні умов випуску цих цінних паперів; у разі несплати в передбачений державним цінним папером чи облігацією місцевої позики строк її номінальної вартості і зафіксованого в них відсоткового доходу або іншого майнового еквівалента шляхом внесення змін до ст.117 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів розвитку фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів приведе до створення передумов для його ефективного фінансового контролю, удосконалення діяльності органів державного фінансового контролю на ринку цінних паперів та діяльності учасників ринку цінних паперів.

Одержані результати дослідження становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес у:

  •  науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого реформування ринку цінних паперів;
  •  правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів;
  •  правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дасть змогу вдосконалити функціонування органів державної влади у сфері фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів (довідка впровадження в діяльність Одеського територіального управління Державної комісії цінних паперів та фондового ринку від 19.03.2011 р. № 465);
  •  навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при викладанні таких навчальних дисциплін: «Адміністративне право», «Фінансове право», «Проблеми бюджетного права та процесу», «Цивільне право» (довідка від 02.02.2011 р. № 376).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, які винесено на захист, одержано здобувачем самостійно та розкрито в наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Правова система України у світлі сучасних активних реформаційних процесів» (м. Київ, 2010 р.), «Юриспруденція: актуальні проблеми теорії та практики» (м. Бердянськ, 2011 р.), «Правові реформи в Україні: проблеми реалізації» (м. Київ, 2011 р.), «Актуальні питання публічного права» (м. Запоріжжя, 2011 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано десять наукових праць загальним обсягом 3,35 д. а., з них п’ять – у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 182 сторінки, список використаних джерел (177 найменувань) займають на 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що вирішується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну; вказано практичне значення одержаних результатів; наведено дані щодо апробації результатів та їх оприлюднення.

Розділ 1 – «Фінансово-правові основи регулювання ринку цінних паперів» – включає чотири підрозділи.

У підрозділі 1.1. «Місце правових норм, що регулюють суспільні відносини на ринку цінних паперів, у системі фінансового права» охарактеризовано ринок цінних паперів, досліджено структурні перетворення фінансової системи. Доведено, що в науці фінансового права можна розглядати групу однорідних за формами і методами утворення та розподілу фондів грошових коштів економічних відносин, що складаються на ринку цінних паперів як ланка фінансової системи (фінансовий інститут). У рамках фінансового права поняття цінного папера має розкриватися, виходячи з його фінансової сутності, тобто шляхом виявлення його функцій та ознак як фінансового інструменту. Такий підхід дав змогу відобразити специфіку саме такого регулювання відносин на ринку цінних паперів. Для вдосконалення фінансово-правого регулювання запропоновано сформувати в системі фінансового права інститут, що буде складатися із сукупності правових норм, які регулюють відносини на ринку цінних паперів. Новий фінансово-правовий інститут цінних паперів визначено як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються на ринку цінних паперів (державному, муніципальному і корпоративному його секторах) з приводу утворення, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів за допомогою фінансового інструменту – цінного папера. З’ясовано, що фінансово-правові норми регулюють відносини, пов’язані із випуском цінних паперів, визначенням умов випуску, вартості, строку дії, доходності, порядком погашення, а відносини щодо купівлі-продажу цінних паперів регулюються цивільно-правовими нормами, оскільки купівля-продаж цінних паперів відбувається добровільно, за власним бажанням фізичних та юридичних осіб.

У підрозділі 1.2. «Фінансова сутність цінних паперів» з’ясовано, що основною формою позичання коштів державою є випуск цінних паперів, які придбають за вільні кошти юридичні й фізичні особи. Рішення про випуск цінних паперів приймає Кабінет Міністрів України, у ньому державою визначаються умови випуску (загальна сума випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, строк виплати, розмір доходу, строк погашення тощо). Державні позики здійснюються в основному у формі емітування: облігацій та казначейських зобов’язань. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV, цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні. До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов’язання України. Неемісійними цінними паперами можуть бути векселі, ощадні сертифікати.

Правовий режим державних цінних паперів, а також їх види визначає Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV. Державні цінні папери є цінними паперами, що випускаються в обіг державою в особі уповноваженого органу, в порядку, передбаченому чинним законодавством України, є видом боргових цінних паперів, що засвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання держави сплатити у визначений термін кошти відповідно до зобов’язання, а відтак є однією із форм державних позик.

Незважаючи на добровільний характер відносин за державними і муніципальними позиками, вони мають не тільки і не стільки цивільно-правовий, скільки фінансово-правовий характер і регулюються виключно методом владних приписів шляхом встановлення державою в особі уповноваженого органу державної влади умов розміщення державних цінних паперів, відсоткового доходу, строків погашення зобов’язань. Державні позики дають можливість одержати вільні кошти юридичних і фізичних осіб, причому не безвідплатно, а з відсотками, і відстрочити необхідність використання завжди обмежених бюджетних коштів. Кредитори надають позики державі й органам місцевого самоврядування цілком добровільно за будь-якої форми позики.

Вважаємо, що сутність цінного папера як об’єкта фінансово-правового регулювання можна розкрити через виявлення його фінансових ознак і функцій, тобто визначивши цінний папір як фінансовий інструмент. У ході визначення фінансових функцій цінних паперів виходили з того, що, по-перше, функція цінного папера відображає його сутність і призначення як фінансового інструменту, по-друге, ілюструє вплив цінного папера за певними напрямами фінансових відносин, по-третє, фінансова функція цінного папера завжди опосередкована нормативно-правовим актом. Таким чином, під фінансовою функцією цінного папера запропоновано розуміти опосередковане фінансово-правовим актом призначення цінного папера, що розкриває його суть у реалізації фінансових відносин.

Виходячи з правового аналізу функцій цінних паперів, визначено ознаки, що характеризують їх як фінансові інструменти: по-перше, цінний папір – це засіб залучення і розподілу фінансових ресурсів (у грошовому або іншому майновому еквіваленті); по-друге, цінний папір – це джерело доходу, який може бути регулярним (у вигляді щорічних виплат дивідендів за акціями або відсоткових доходів за облігаціями) або разовим (у випадку продажу цінного папера за вищою ціною або отримання частини майна ліквідованого акціонерного товариства), вираженим в грошовому або іншому майновому еквіваленті; по-третє, цінний папір – це інструмент регулювання і контролю як централізованих, так і децентралізованих фондів грошових коштів; по-четверте, цінний папір може виступати як платіжно-розрахунковий інструмент (векселі, чеки), тим самим, замінюючи гроші.

Таким чином, у рамках фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів запропоновано розглядати як фінансовий інструмент, що використовується учасниками ринку цінних паперів (державою, органами місцевого самоврядування) для залучення або вкладення вільних грошових коштів, отримання доходів за цими цінними паперами або від операцій з ними, а також регулювання і контролю фінансових процесів.

У підрозділі 1.3. «Склад і ознаки фінансово-правових відносин, що виникають на ринку цінних паперів» визначено, що в процесі діяльності на ринку цінних паперів виникають, діють, змінюються і припиняються цивільні, адміністративні, кримінальні, фінансові відносини, що регулюється відповідними галузями права. У сукупності вищенаведені правовідносини автором дисертант визначає як фондові правовідносини, під якими слід розуміти врегульовані нормами різних галузей права суспільні відносини, що складаються між суб’єктами ринку цінних паперів із визначення взаємних прав і обов’язків, пов’язаних з діяльністю на ринку цінних паперів. Встановлюючи сферу впливу галузевих правових норм на функціонування ринку цінних паперів, виділено характерні ознаки фондових відносин, що належать до предмета регулювання фінансового права, яке, у свою чергу, включає бюджетні, податкові, публічні банківські, валютні і страхові норми, що дасть змогу відокремити їх від інших видів фондових правовідносин.

Об’єктом всіх фондових правовідносин є цінні папери, які є рухомим майном. Таким чином, фондові правовідносини є різновидом майнових відносин. До предмета фінансового права належать ті фондові відносини, які виникають у процесі формування за допомогою цінних паперів фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування. Фінансова сутність фондових відносин полягає в тому, що ринком цінних паперів є сукупність економічних відносин, об’єктом яких є цінні папери як економічне явище – форма руху (акумуляція, розподіл і використання) національного фінансового капіталу. Таким чином, об’єктом фондових відносин, що регулюються нормами фінансового права, є цінний папір як фінансовий інструмент, що використовується учасниками ринку цінних паперів (державою, органами місцевого самоврядування).

Розкрито характеристику фінансово-правових відносин, що виникають на ринку цінних паперів. Фінансово-правові відносини на ринку цінних паперів виникають у зв’язку з: емісією державних та муніципальних цінних паперів; вкладенням грошових коштів у державні та муніципальні цінні папери; регулюванням ринку цінних паперів і здійсненням фінансового контролю за ньому. Відповідно до цього формується і склад учасників фінансово-правових фондових відносин, що включає: емітента, власника цінних паперів (інвестора), регулятора і контролера ринку цінних паперів. У дисертаційній роботі охарактеризовано також суб’єктів фінансово-правових відносин на ринку цінних паперів, які згруповані залежно від їх правового статусу: держава та територіальні громади; підприємства і організації; індивідуальні суб’єкти.

Охарактеризовано загальні ознаки фінансово-правових відносин на ринку цінних паперів: 1) підставою для їх виникнення, зміни або припинення є фінансово-правові норми і юридичні факти; 2) вони мають вольовий характер; індивідуально визначені учасники конкретних фінансових правовідносин; 3) учасники фінансових правовідносин пов’язані між собою взаємними правами й обов’язками; 5) охороняються державою. До спеціальних ознак фінансово-правових відносин, що складаються на ринку цінних паперів, на думку дисертанта, належать такі: вони виникають з приводу цінних паперів, що використовуються як фінансові інструменти; складаються у сфері фінансового ринку; тісно взаємопов’язані з грошовими фінансовими відносинами, оскільки фінансові операції з цінними паперами мають грошовий вираз.

У підрозділі 1.4. «Джерела фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлено, що законодавство про цінні папери, що складається із сукупності нормативно-правових актів, які містять норми різних галузей права (конституційного, цивільного, адміністративного, фінансового, кримінального, міжнародного), має комплексний характер.

Цивільне законодавство становить ядро правового регулювання ринку цінних паперів, визначаючи у главі 14 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV загальні положення про цінні папери. Важливу роль у регулюванні ринку цінних паперів відіграють адміністративно-правові норми, що охоплюють порядок створення та функціонування органів державної влади, які здійснюють регулювання відносин на ринку цінних паперів, а також розмежування повноважень між ними у вказаній сфері діяльності. Адміністративні норми регулюють ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також видачу дозволів на здійснення деяких видів операцій з цінними паперами. Норми адміністративного права визначають порядок застосування адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері цінних паперів, наприклад, щодо порушення порядку здійснення емісії цінних паперів.

Норми кримінального права визначають злочинність діянь на ринку цінних паперів і передбачають кримінальну відповідальність злочинців перед державою за здійснений злочин. Важливе місце в системі фінансово-правових джерел, що регулюють ринок цінних паперів, займає бюджетне законодавство, основу якого становить Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Іншим джерелом фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів є податкове законодавство, основу якого становить Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Так, наприклад, особливості оподаткування операцій з цінними паперами встановлюються в ст. 153.3 та 153.4 Податкового кодексу України.

У сфері банківського регулювання фондових відносин нараховується понад 500 правових джерел. Це в основному закони України, які стосуються регулювання банківських відносин, і нормативно-правові акти Національного банку України у вигляді положень та інструкцій. Насамперед, необхідно назвати Закон України «Про Національний банк України», який закріплює право НБУ проводити операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов’язаннями, на відкритому ринку з метою регулювання обсягу грошової маси, а також здійснювати емісію власних боргових зобов’язань та операції з ними. Важливе значення у сфері фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів мають нормативні акти Національного банку України. До них, наприклад, належить постанова правління Національного банку України «Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів» від 29.01.2003 р. № 36.

Важливо відзначити наявність спеціальних нормативно-правових актів, зокрема законодавчих, що регулюють відносини на ринку цінних паперів, і таких, що не належать до відомих підгалузей та інститутів фінансового права. Одним з основних спеціальних нормативно-правових актів, які містять фінансово-правові приписи, що регулюють фондові відносини, є Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV. Так, наприклад, фінансово-правовий характер мають положення, закріплені в розділі 4 «Емісія цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення» цього закону.

До спеціальних джерел фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів можна віднести і ряд підзаконних нормативно-правових актів. Наприклад, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 19.12.2006 р. № 1591 «Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів», яке регулює склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів емітентами цінних паперів в подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Проведений аналіз джерел фінансово-правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із цінними паперами, показав, що використовувана в багатьох нормативно-правових актах категорія «законодавство України про цінні папери» не визначена, що є істотним недоглядом у сфері нормотворчої практики. З метою усунення виявленого недоліку у сфері фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів запропоновано визначення законодавства України про цінні папери закріпити в Законі України «Про цінні папери і фондовий ринок», внісши відповідні зміни до нього, а також запропоновано внести зміни щодо інституту фондового контролю, порядку і принципів його здійснення, компетенції органів фондового контролю, їх прав та обов’язків. Крім того, дано авторську дефініцію поняття фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів.

Розділ 2  «Удосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів»містить чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Зарубіжний досвід фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів» охарактеризовано особливості регулювання ринку цінних паперів у США. З’ясовано особливості функцій нагляду та регулювання американського ринку цінних паперів, які здійснює Комісія з цінних паперів і бірж США. Досліджено її владні повноваження щодо регулювання зазначеної сфери. Проаналізовано компетенцію Федеральної служби з фінансових ринків США у сфері регулювання ринку цінних паперів, а також систему фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів у США, проведено порівняльну характеристику недоліків та переваг цієї системи в США та Україні.

У підрозділі 2.2. «Основні напрями фінансової діяльності держави у сфері ринку цінних паперів» з’ясовано, що регуляторний вплив на фінансові ринки здійснюється в рамках як кредитно-грошової, так і фінансової політики. Грошово-кредитна і фінансова політика взаємопов’язані, оскільки стан фінансової системи впливає на проведення грошово-кредитної політики. При цьому під фінансовою політикою запропоновано розуміти державну політику, пов’язану з регулюванням, наглядом і контролем за фінансовими і платіжними системами, включаючи ринки і організації, з метою сприяння фінансовій стабільності, ефективності ринків і захисту активів клієнтів та інтересів споживачів. Встановлено, що фінансова політика є цілеспрямованою діяльністю держави з використання фінансової системи. Крім того, доведено, що фінансова політика держави є різновидом її фінансової діяльності.

Ознака функціонального підпорядкування одного з учасників фінансових правовідносин у сфері збирання, розподілу та використання грошових коштів державою є основною не тільки для визначення характеру взаємовідносин суб’єктів, але й для характеристики фінансової політики в цілому. Основною метою фінансової політики на ринку цінних паперів в Україні виступає здійснення єдиного державного підходу до формування та розвитку ринку цінних паперів, забезпечення на ринку поєднання інтересів економічної безпеки держави, залучення інвестицій у промисловість і захисту прав громадян, акціонерів і вкладників.

Встановлено, що основними напрямами фінансової політики на ринку цінних паперів мають виступати: стимулювання накопичень і створення сприятливого клімату для інвестицій; розвиток облігаційних ринків організацій та інституту фінансових посередників, що діють на них (доведення інформації про пропозицію капіталу і проектів до зацікавлених партнерів); розробка механізму залучення приватних інвестицій за участю фондових бірж; поступове збільшення обсягів державних інвестицій через механізми державної участі в розвитку ринку цінних паперів, враховуючи необхідність прямої участі держави у формуванні структури економіки; розвиток сучасних організаційно-правових форм залучення іноземних інвестицій (міжнародних консорціумів, міжнародних венчурних фондів, міжнародних лізингових компаній), організація системи державного страхування некомерційних ризиків іноземних інвесторів; залучення іноземного капіталу до створення сучасної виробничої інфраструктури; створення системи інформаційно-консультативного забезпечення іноземних інвесторів, маркетингу інвестиційних програм і проектів, мережі інвестиційних бюро в іноземних державах.

У підрозділі 2.3. «Особливості здійснення фінансового контролю на ринку цінних паперів» з’ясовано, що фінансовий контроль є видом фінансової діяльності держави, оскільки її суть полягає не тільки у формуванні, розподілі (перерозподілі) та використанні грошових коштів, що забезпечують практичне виконання функцій держави й органів місцевого самоврядування, а й у здійсненні контролю за використанням цих коштів.

Виходячи із загальновизнаного розуміння контролю як однієї з форм управлінської діяльності держави як самостійної функції управління, встановлено, що державний фінансовий контроль не повинен розглядатися як контроль тільки за публічними фінансами, оскільки взаємозв’язок централізованих і децентралізованих грошових коштів об’єктивно свідчить про необхідність жорсткого державного фінансового контролю і за приватними фінансами.

З урахуванням того, що фінансовий контроль властивий всім фінансово-правовим інститутам, хоча організація і порядок його застосування мають специфіку в окремих з них, запропоновано доповнити систему фінансового права разом з бюджетним, податковим, банківським, валютним, митним, страховим видами фінансового контролю новим інститутом фондового контролю – діяльністю з контролю за виконанням суб’єктами фінансових правовідносин встановлених на законодавчому і підзаконному рівні правил поведінки на ринку цінних паперів.

З практичної точки зору необхідність виділення фондового контролю як особливого самостійного виду фінансового контролю зумовлюється специфічністю цього сегмента фінансового ринку – ринку цінних паперів, який через свою високу прибутковість зберігає спекулятивну орієнтацію його учасників. З теоретичної точки зору цей крок обґрунтовується такими передумовами: по-перше, наявністю особливого об’єкта контролю – операцій з цінними паперами, включаючи відносини, пов’язані з їх випуском в обіг; по-друге, наявністю особливого підконтрольного суб’єкта – емітента, інвестора і професійного учасника ринку цінних паперів; по-третє, наявністю особливого контрольного суб’єкта – органу фондового контролю. Ще однією підставою формування фондового контролю як самостійного виду фінансового контролю є наявність разом із загальними цілями і принципами фінансового контролю своїх спеціальних цілей і принципів, а також особливостей застосування методів фінансового контролю на ринку цінних паперів.

Цільову спрямованість контролю на ринку цінних паперів визначено як впорядкування фінансової діяльності на ринку цінних паперів, запобігання, виявлення і припинення правопорушення, а також застосування до порушників  каральних санкцій. Контрольним суб’єктом на ринку цінних паперів, тобто органом фондового контролю є Державна комісія цінних паперів та фондового ринку України, яка є уповноваженим органом здійснювати дії з контролю і нагляду за виконанням підконтрольними суб’єктами встановлених нормативно-правовими актами загальнообов’язкових правил поведінки на ринку цінних паперів, видавати дозволи (ліцензії) на  здійснення певного виду діяльності або конкретних дій у сфері цінних паперів, а також реєструвати акти, документи, права, об’єкти і видавати індивідуальні правові акти.

Фондовому контролю властиві традиційні форми фінансового контролю – попередній, поточний і наступний, які пов’язані з часом проведення контрольних заходів щодо здійснення операцій на ринку цінних паперів. Так, Державною комісією цінних паперів та фондового ринку України попередній фондовий контроль здійснюється в ході реєстрації емісії цінних паперів, випуску облігацій місцевих позик та надходження від їх розміщення, а також про погашення. Поточний фондовий контроль проводиться в період здійснення операцій із цінними паперами, наприклад, щодо строків обов’язкового розкриття інформації про істотні факти, які стосуються фінансово-господарської діяльності емітента цінних паперів на певних етапах процедури емісії цінних паперів. Наступний фондовий контроль здійснюється за операціями із цінними паперами, які вже відбулися, наприклад, за допомогою реєстрації й аналізу звітів за підсумками емісії і розміщення цінних паперів, видачі приписів з усунення виявлених порушень, застосування санкцій у встановленому чинним законодавством порядку.

У підрозділі 2.4. «Розвиток фінансового законодавства України щодо ринку цінних паперів» з’ясовано, що у фінансово-правовому регулюванні, оскільки воно забезпечує утворення, розподіл (перерозподіл) і використання державою та органами місцевого самоврядування грошових фондів і застосовує для цього метод владних приписів, переважають регулятивні правовідносини, до яких належать фінансові правовідносини на ринку цінних паперів при випуску і розміщенні державних і муніципальних цінних паперів.

Під фінансово-правовою відповідальністю на ринку цінних паперів при випуску й обігу державних цінних паперів та облігацій місцевих позик запропоновано розуміти заходи фінансово-правового примусу за рішення органів державної влади у вигляді штрафу та/чи пені за неналежне виконання (невиконання) учасниками цих фінансових правовідносин обов’язків, закріплених у фінансово-правових нормах.

У фінансовому законодавстві, приписи якого регулюють відносини на  ринку цінних паперів при випуску і розміщенні державних і муніципальних цінних паперів, передбачені спеціальні заходи фінансово-правової відповідальності за правопорушення при випуску й обігу державних і муніципальних цінних паперів. Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: 1) розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку – у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п’ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій тощо.

При аналізі чинного законодавства України встановлено відсутність нормативного закріплення механізму притягнення до фінансово-правової відповідальності за порушення законодавства України на ринку цінних паперах при випуску й обігу державних і муніципальних цінних паперів. Поза сферою законодавчого регулювання залишилися питання, пов’язані з визначенням конкретного кола учасників фінансових правовідносин, що складаються на ринку цінних паперів, їх юридичних прав і обов’язків, підстав притягнення до фінансово-правової відповідальності. Для вирішення цієї проблеми запропоновано прийняття Закону України «Про фінансово-правове регулювання ринку цінних паперів», який містив би в собі основні положення і вимоги правового регулювання відносин, що складаються на ринку цінних паперів при випуску й обігу державних і муніципальних цінних паперів і пов’язані з утворенням, розподілом і використанням грошових коштів державного та місцевих бюджетів.

Наступним етапом має бути внесення змін і доповнень до чинного Бюджетного кодексу України в частині закріплення фінансово-правової відповідальності у разі неналежного виконання зобов’язань Міністерством фінансів України як емітентом державних цінних паперів, виконавчими органами місцевих рад при обігу державних і муніципальних цінних паперів на фондовому ринку України. Запропоновано таке доповнення частиною 2 ст. 117 Бюджетного кодексу України в такій редакції:

  1.  невиконання зобов’язання емітентами державних цінних паперів та облігацій місцевих позик при їх випуску й обігу, яке виражається в ненаданні відповідної інформації, передбаченої Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», порушенні умов випуску цих цінних паперів, є підставою для накладення штрафу на керівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в розмірі від десяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
  2.  у разі несплати в передбачений державним цінним папером чи облігацією місцевої позики строк її номінальної вартості і зафіксованого в них відсоткового доходу або іншого майнового еквівалента призводить до накладання штрафу на емітента в розмірі номінальної вартості цінних паперів і неоплачених відсоткових доходів, а також стягнення пені у розмірі однієї трьохсотої ставки рефінансування Національного банку України, що діє на момент накладання штрафу, за кожен день прострочення на суму номінальної вартості цінних паперів і зафіксованого в них відсоткового доходу.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів в Україні. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають вагоме теоретичне й практичне значення для науки фінансового права:

  1.  Визначено фінансово-правовий інститут ринку цінних паперів як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються на ринку цінних паперів (державному, муніципальному і корпоративному його секторах) з приводу утворення, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів за допомогою фінансового інструменту – цінних паперів. Встановлено, що за допомогою випуску цінних паперів держава та органи місцевого самоврядування здійснюють позики грошових коштів на добровільній, поворотній і відшкодувальній основі з метою фінансування дефіциту бюджету, рефінансування заборгованості за попередніми позиками, фінансування інвестиційних програм, що відрізняє цей спосіб акумуляції (залучення) грошових коштів від основного способу формування дохідної частини бюджету – оподаткування, яке здійснюється на обов’язковій, безповоротній і безвідплатній основі. Державні й муніципальні цінні папери є фінансовим інструментом залучення тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб, з яких виникають боргові зобов’язання держави-емітента.
  2.  Під фондовими правовідносинами запропоновано розуміти врегульовані нормами різних галузей права суспільні відносини, що складаються між суб’єктами ринку цінних паперів із визначення взаємних прав і обов’язків, пов’язаних з діяльністю на ринку цінних паперів. Встановлено, що до предмета фінансового права належать ті фондові відносини, які виникають в процесі формування за допомогою цінних паперів фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування. Фінансова сутність фондових відносин полягає в тому, що ринком цінних паперів є сукупність економічних відносин, об’єктом яких є цінні папери як економічне явище – форма руху (акумуляція, розподіл і використання) національного фінансового капіталу.
  3.  Визначено, що об’єктом фондових відносин, які регулюються нормами фінансового права, є цінний папір як фінансовий інструмент, що використовується учасниками ринку цінних паперів (державою, органами місцевого самоврядування, організаціями та фізичними особами). Нормами фінансового права регулюються фондові відносини, які складаються між учасниками, які мають взаємні права й обов’язки та пов’язані з утворенням, розподілом і використанням грошових фондів за допомогою цінних паперів, а також зі здійсненням органами державної влади та місцевого самоврядування регулювання і контролю за випуском і обігом цінних паперів.
  4.  Проведений аналіз джерел фінансово-правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних з цінними паперами, показав, що використовувані в багатьох нормативно-правових актах категорії «законодавство України про цінні папери» та «фондовий контроль» не визначені, що є істотним недоглядом у сфері нормотворчої практики. З метою усунення виявленого недоліку у сфері фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів запропоновано внести зміни до Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV. Наведені авторські пропозиції дадуть змогу удосконалити нормотворчу практику із визначення такого виду фінансового контролю, як фондовий контроль, встановити принципи його здійснення, окреслити систему органів фондового контролю та регламентувати їх владні повноваження на ринку цінних паперів, а також визначити механізми взаємодії органів фондового контролю з правоохоронними органами у разі порушення чинного законодавства України про цінні папери.
  5.  Під фінансово-правовим регулюванням ринку цінних паперів запропоновано розуміти форму впливу фінансового права на суспільні відносини, що складаються на ринку цінних паперів, реалізовуються за допомогою фінансово-правових норм, спрямованих на впорядкування фінансової діяльності на ринку цінних паперів, фінансових правовідносин на ринку цінних паперів, актів реалізації прав і обов’язків суб’єктів цих правовідносин, актів застосування прав компетентними органами.
  6.  Фондовий контроль як вид фінансового контролю запропоновано розуміти як здійснювану з метою забезпечення економічної безпеки держави і захисту прав та інтересів суб’єктів ринку цінних паперів діяльність уповноважених державою контрольних органів з перевірки законності актів реалізації учасників ринку цінних паперів у процесі утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів.
  7.  Під фінансово-правовою відповідальністю у сфері ринку цінних паперів при випуску й обігу державних і цінних паперів та облігацій місцевих позик запропоновано розуміти заходи фінансово-правового примусу за рішенням органів державної влади у вигляді штрафу та/чи пені за неналежне виконання (невиконання) учасниками цих фінансових правовідносин обов’язків, закріплених у фінансово-правових нормах.
  8.  З метою законодавчого забезпечення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів запропоновано внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині закріплення фінансово-правової відповідальності у разі неналежного виконання зобов’язань Міністерством фінансів України як емітентом державних цінних паперів, виконавчими органами місцевих рад при обігу державних і муніципальних цінних паперів на ринку цінних паперів України. Ці пропозиції дадуть можливість посилити дієвість фінансового контролю за діяльністю органів державної влади у сфері регулювання ринку цінних паперів та забезпечити належне виконання зобов’язань держави за виконанням умов випуску державних цінних паперів та облігацій місцевих позик.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

Бєлікова О.В. Механізм примусового використання прийнятих рішень за правопорушення на ринку цінних паперів в Україні / О.В. Бєлікова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. статей. – Донецьк, 2000. – № 1. – С. 242–251.

Бєлікова О.В. Проблеми та перспективи фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів в Україні / О.В. Бєлікова // Наше право. – 2009. – №3. – С. 12–15.   

Бєлікова О.В. Місце фондового ринку в системі фінансово-правових відносин / О.В. Бєлікова // Держава та регіони. Серія: Право. – 2010. – № 4. – С. 83–90.

Бєлікова О.В. Розвиток законодавчої бази щодо організації вторинного ринку цінних паперів в Україні / О.В. Бєлікова // Держава та регіони. Серія: Право. – 2011. – № 1. – С. 34–39.

Бєлікова О.В. Проблеми правового регулювання та державного контролю за діяльністю учасників ринку цінних паперів України / О.В. Бєлікова // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 51. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. – С. 434–440.

Матеріали і тези конференцій:

Бєлікова О.В. Основні напрями розвитку міжнародного співробітництва українського підприємництва на ринку фінансових послуг / О.В. Корнілова, О.В. Бєлікова // Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк : ДонДУЕТ, 2003. – Т. 1. – С. 192–195.

Бєлікова О.В. Особливості фінансової діяльності на ринку цінних паперів / О.В. Бєлікова // Правова система України у світлі сучасних активних реформаційних процесів : Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 29–30 грудня 2010 р.) : у 2 т. – К. : Центр правових наукових досліджень, 2010. – Т. 2. – С. 17–19.

Бєлікова О.В. Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів / О.В. Бєлікова // Правові реформи в Україні: проблеми реабілітації : Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 16–17 лютого 2011 р.) : у 4 т. – К. : Центр правових  наукових досліджень, 2011. – Т. 3. – С. 12–13.

Бєлікова О.В. Адаптація фінансового законодавства України до норм Європейського Союзу в частині регулювання ринку цінних паперів / О.В. Бєлікова // Юриспруденція: актуальні проблеми теорії та практики : матер. Всеукр. конф. студентів та молодих учених (18–19 квітня 2011 р.). – Донецьк : Донбас, 2011. – С. 104–105.

Бєлікова О.В. Роль фінансового права в регулюванні суспільних відносин на ринку цінних паперів / О.В. Бєлікова // Актуальні питання публічного права : тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. (19–20 травня 2011 р.). – Запоріжжя, 2011. – С. 18–20.

АНОТАЦІЯ

Бєлікова О.В. Фінансово-правове регулювання ринку цінних паперів в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2011.

Дисертацію присвячено розкриттю суті фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів в Україні, а також розробленню нових теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює суспільні відносини на ринку цінних паперів. Визначено фінансово-правовий інститут ринку цінних паперів на сучасному етапі. Розвинуто категоріальний фінансово-правовий апарат у сфері ринку цінних паперів. З метою вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України. Досліджено особливості фінансового контролю на ринку цінних паперів. Удосконалено класифікацію видів фінансово-правової відповідальності. Розроблено пропозиції щодо законодавчого забезпечення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів.

Ключові слова: фінансово-правове регулювання, фінансово-правові норми, ринок цінних паперів, фондовий контроль, фінансово-правова відповідальність, державні облігації, облігації місцевої позики.

АННОТАЦИЯ

Беликова Е.В. Финансово-правовое регулирование рынка ценных бумаг в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право, информационное право. – Классический приватный университет. – Запорожье, 2011.

Диссертация посвящена усовершенствованию финансово-правового регулирования рынка ценных бумаг в Украине. Определено финансово-правовой институт рынка ценных бумаг как совокупность правовых норм, регулирующих общественные отношения, которые складываются на рынке ценных бумаг (государственном, муниципальном и корпоративном его секторах) по поводу образования, распределения и использования централизованных и децентрализующих фондов денежных средств с помощью финансового инструмента – ценных бумаг. Установлено, что с помощью выпуска ценных бумаг государство и органы местного самоуправления осуществляют заимствование денежных средств на добровольной, поворотной и возмещающей основе с целью финансирования дефицита бюджета, рефинансирования задолженности по предыдущим ссудам, финансирование инвестиционных программ. Государственные и муниципальные ценные бумаги являются финансовым инструментом привлечения временно свободных денежных средств физических и юридических лиц, по которым возникают долговые обязательства государства-эмитента.

Под фондовыми правоотношениями предложено понимать урегулированные нормами разных отраслей права общественные отношения, которые складываются между субъектами рынка ценных бумаг по определению взаимных прав и обязанностей, связанных с деятельностью на рынке ценных бумаг. Установлено, что к предмету финансового права принадлежат те фондовые отношения, которые возникают в процессе формирования с помощью ценных бумаг фондов денежных средств государства и органов местного самоуправления. Финансовая сущность фондовых отношений заключается в том, что рынком ценных бумаг является совокупность экономических отношений, объект которых составляют ценные бумаги как экономическое явление – форма движения (аккумуляция, распределение и использование) национального финансового капитала.

Проведенный анализ источников финансово-правового регулирования общественных отношений, связанных с ценными бумагами, показал, что используемые во многих нормативно-правовых актах категории «законодательство Украины о ценных бумагах» и «фондовый контроль» не определенные, что является существенным упущением в сфере нормотворческой практики. С целью устранения обнаруженного недостатка в сфере финансово-правового регулирования рынка ценных бумаг предложено внести изменения в Закон Украины «О ценных бумагах и фондовом рынке» от 23.02.2006 г. № 3480-IV.

Под финансово-правовым регулированием рынка ценных бумаг предложено понимать форму влияния финансового права на общественные отношения, которые складываются на рынке ценных бумаг, реализуются с помощью финансово-правовых норм, направленных на благоустройство финансовой деятельности на рынке ценных бумаг, финансовых правоотношений на рынке ценных бумаг, актов реализации права и обязанностей субъектов этих правоотношений, актов применения права компетентными органами.

Фондовый контроль как вид финансового контроля предложено понимать как осуществляемую с целью обеспечения экономической безопасности государства и защиты прав и интересов субъектов рынка ценных бумаг деятельность уполномоченных государством контролирующих органов по проверке законности актов реализации участников рынка ценных бумаг в процессе образования, распределения и использования фондов денежных средств.

Под финансово-правовой ответственностью в сфере рынка ценных бумаг при выпуске и обращении государственных и ценных бумаг и облигаций местных ссуд предложено понимать мероприятия финансово-правового принуждения по решению органов государственной власти в виде штрафа и/или пени за ненадлежащее выполнение (невыполнение) участниками данных финансовых правоотношений обязанностей, закрепленных в финансово правовых нормах.

С целью законодательного обеспечения финансово-правовой ответственности в сфере рынка ценных бумаг предложено внесение изменений в Бюджетный кодекс Украины в части закрепления финансово-правовой ответственности в случае ненадлежащего выполнения обязательств Министерством финансов Украины как эмитентом государственных ценных бумаг, исполнительными органами местных советов при обращении государственных и муниципальных ценных бумаг на рынке ценных бумаг Украины.

Ключевые слова: финансово-правовое регулирование, финансово-правовые нормы, рынок ценных бумаг, фондовый контроль, финансово-правовая ответственность, государственные облигации, облигации местной ссуды.

SUMMARY

Belikova O. The financially legal regulation of equities market in Ukraine. – Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from state administration after speciality 12.00.07 – Administrative law and process; financial law; informative law. – Classic Private University. – Zaporizhia, 2011.

Dissertation is devoted to the essence of the financially legal regulation of equities market in Ukraine, and also to the development of new theoretical positions and scientific theoretical recommendations in relation to perfection of normatively legal base which regulates public relations at the equities market. It has been determined a financially legal institute of equities market on the modern stage. A category financially legal vehicle is developed in the sphere of equities market. The suggestions have been developed in relation to making alteration in the current legislation of Ukraine with the purpose of improvement of the financially legal regulation of equities market. The financial control features are examined at the equities market. Classification of types of financially legal responsibility has been improved. The suggestions are developed in relation to the legislative providing of financially legal responsibility in the sphere of equities market.

Key words: financially legal regulation, financially legal norms, market of equities, fund control, financially legal responsibility, state bonds, bonds of local loan.


БЄЛІКОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Підписано до друку 12.09.11. Формат 6084/16. Папір друкарський.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Зам. № 04-11АБ. Тираж 100 прим.

Виготовлено на поліграфічній базі Класичного приватного університету

69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57923. Вирусные болезни – глобальная опасность для человечества 58 KB
  Формирование предметных и ключевых компетентностей: обобщение знаний об особенностях строения и жизнедеятельности вирусов; значении вирусов в природе и жизни человека методах изучения вирусных болезней.
57924. Сравнение симптомов заболеваний, которые вызываются вирусами и бактериями. Профилактика инфекционных болезней человека 39.5 KB
  Цель урока: познакомить учащихся с симптомами методами диагностики и профилактики типичных бактериальных и вирусных заболеваний человека;– научить применять знания о процессах жизнедеятельности вирусов и бактерий для диагностики лечения...
57925. Води суходолу Північної Америки. Основні річкові системи. Великі озера, їх походження 69 KB
  Мета: сформувати в учнів систему знань про внутрішні води Північної Америки розкрити загальні особливості вод суходолу показати їх залежність від рельєфу та клімату нерівномірність розподілу на території материка...
57926. Основы объектно-ориентированного программирования. Создание формы 573.5 KB
  Цель: Сформировать у учащихся представление о среде программирования Visul Studio; освоить основные приемы создания форм получить практические навыки создания формы в среде программирования; формировать у учащихся информационную компетентность.
57927. Клітинний цикл. Мітоз 62.5 KB
  Німецький вчений Рудольф Вірхов стверджував що клітина може виникнути тільки з попередньої клітини в результаті її поділу. Відома його знаменита фраза усяка клітина –з клітини З таким поняттям як поділ клітини ви вже неодноразово зустрічались на уроках біології.
57928. Створення програм з використанням оператора циклу з параметром 140 KB
  Після цього уроку ви зможете: використовувати оператор циклу з параметром для створення програм обчислення суми та добутку скінченої кількості чисел знаходження кількості елементів з певними властивостями; наводити особливості накопичення суми та...
57929. Снежная книга Зимы 214.5 KB
  Цель: обобщить представления детей о зиме, познакомить с новыми рассказами и стихотворениями о зиме; продолжить работу над техникой чтения. Воспитывать любовь к родному слову, бережное отношение к природе.
57930. Цитологія – наука про будову і функції клітини. Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень 356 KB
  Мета: сформувати основні положення клітинної теоріїрозширити уявлення про історію вивчення клітини розкрити основні методи цитологічних досліджень; розвивати критичне і логічне мислення удосконалювати творчі здібності вміння...
57931. Зорі. Еволюція зір 340 KB
  І почнемо ми з вами саме з визначення найголовнішого небесного світила – зорі. учні дають визначення зорі Вчені прийшли до висновку що зорі включаючи і наше Сонце мають життєві цикли. Ці стадії різні оскільки зорі складаються з різних елементів і відрізняються розмірами.