68289

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Автореферат

Политология и государственное регулирование

Важливою складовою останнього є реалізація державної політики щодо нагляду за технічним станом та дотриманням правил технічної експлуатації машин в агропромисловому комплексі яку покладено на органи державного технічного нагляду.

Украинкский

2014-09-20

180 KB

0 чел.

21

PAGE 20

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

БІБЛЕНКО Сергій Борисович

УДК 352:303(327)

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ

НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Київ – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник –

доктор наук з державного управління, професор 

КУЦ Юрій Олексійович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

завідувач кафедри регіонального управління

та місцевого самоврядування

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент

КРАВЧЕНКО Сергій Олександрович,

Національна академія державного управління при Президентові України,

доцент кафедри управління суспільним розвитком

доктор наук з державного управління, професор 

ЛАТИНІН Микола Анатолійович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

завідувач кафедри економічної політики

Захист відбудеться 26 жовтня 2011 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.129.01 в Академії муніципального управління за адресою: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління за адресою: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 33.

Автореферат розісланий    21     вересня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради     Л.П. Піддубна

 


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з напрямів проголошених керівництвом Української держави системних економічних реформ є проведення реформ в агропромисловому комплексі, спрямованих на технологічне переоснащення галузі, перетворення її на ефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому й зовнішньому ринках сектор економіки. Зміни, серед іншого, мають стосуватися державного управління галуззю. Важливою складовою останнього є реалізація державної політики щодо нагляду за технічним станом та дотриманням правил технічної експлуатації машин в агропромисловому комплексі, яку покладено на органи державного технічного нагляду. Така важливість зумовлена особливою роллю, яку в сучасних умовах відіграють основні засоби виробництва сільськогосподарської продукції, в першу чергу засоби механізації трудомістких процесів – трактори, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, тракторні причепи, обладнання ферм, посівні та збиральні агрегати. Отже, існує необхідність в удосконаленні механізмів управлінського впливу, який справляють органи державного технічного нагляду на формування і розвиток ринку сільськогосподарської техніки та ринку послуг технічного сервісу, розподіл і використання відповідних технічних засобів тощо.

Загальну наукову основу такого удосконалення складають, перш за все, теоретичні праці з проблем державного управління в різних галузях економіки вітчизняних вчених О. Амосова, В. Бабаєва, В. Бакуменка, О. Васильєвої, А. Дєгтяра, А. Коваленка, В. Куйбіди, Ю. Куца, В. Мамонової, Н. Нижник, І. Розпутенка, Р. Рудніцької, В. Удовиченка, В. Цвєткова та ін., а також фундаментальні положення щодо державного регулювання економіки, висвітлені у працях відомих зарубіжних вчених Дж. Гелбрайта, Дж. Кейнса, А. Медіссона, П. Самуельсона та ін. Питання ефективності застосування механізмів державного регулювання аграрного сектора економіки розглядаються в працях М. Болдуєва, В. Валентинова, М. Корецького, О. Іваницької, М. Латиніна, Т. Лозинської, С. Майстра, Г. Мостового, О. Онищенка, О. Шапоренко, О. Шевченка та ін.

Низка авторів безпосередньо досліджувала питання функціонування державного технічного нагляду. Суттєвий внесок у розкриття різних теоретичних та прикладних аспектів, обгрунтування підходів до розв’язання проблем у відповідній галузі зробили П. Гайдуцький, Й. Завадський, О. Копелець, П. Макаренко, О. Мельніченко, О. Могильний, О. Мордвінов, Ю. Ульянченко та ін. Разом з тим, наявні наукові розробки не охоплюють всього комплексу завдань наукового забезпечення удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні, який є базовим для системи відповідних державних органів. Зокрема, необхідне чітке виділення й узагальнення базових принципів та концептуальних засад здійснення державного технічного нагляду у трансформаційній економіці держави. Переважно поза увагою вітчизняних науковців залишаються питання організаційно-економічного та кадрового забезпечення органів державного технічного нагляду, якості надання послуг цими органами тощо. Зазначене зумовлює вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування". Вона пов’язана з науковими дослідженнями, що проводилися кафедрою регіонального управління та місцевого самоврядування Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темами "Організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку територіальних громад" (державний реєстраційний номер 0106U003926) і "Проблеми взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування" (державний реєстраційний номер 0106U012326), в межах яких автором розроблено методику аналізу діяльності органів державного технічного нагляду на регіональному рівні в Україні.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обгрунтуванні теоретичних засад та розробленні науково-прикладних рекомендацій щодо удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні.

Для досягнення поставленої мети у роботі були визначені такі завдання:

- проаналізувати наукові праці за темою дослідження з метою удосконалення концептуальних засад розвитку державного технічного нагляду на регіональному рівні;

- уточнити понятійний апарат дослідження механізмів функціонування державного технічного нагляду;

- удосконалити підхід до створення ефективного механізму державного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва;

- запропонувати методологічний інструментарій кадрового забезпечення органів державного технічного нагляду на регіональному рівні;

- виокремити рівні та напрями експертно-діагностичного аналізу органами державного технічного нагляду діяльності у галузі використання транспортних засобів сільськогосподарського виробництва і побудувати відповідну модель;

- визначити напрями розвитку механізму інформаційного та науково-методичного забезпечення державного технічного нагляду;

- обґрунтувати положення щодо участі органів державного технічного нагляду у розвитку сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки.

Об’єктом дослідження є система державного технічного нагляду.

Предмет дослідження – механізми функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові напрацювання щодо механізмів державного управління в цілому, механізмів державного регулювання економіки та теоретичних засад державного технічного нагляду. У дисертації використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, логіко-семантичний метод і теоретичне узагальнення наукових праць застосовувалися для уточнення понятійного апарату за темою дослідження. Історичний метод дав змогу прослідкувати еволюцію механізмів функціонування вітчизняного державного технічного нагляду на регіональному рівні, а метод статистичного аналізу – з’ясувати сучасний стан цих механізмів. Структурно-функціональний та порівняльний аналіз дозволив запропонувати концептуальні положення щодо удосконалення організації державного технічного нагляду, розподілу функцій між органами виконавчої влади у відповідній галузі та інших функціональних змін. Аналіз стану кадрового, інформаційного та науково-методичного забезпечення, а також специфіки діяльності у галузі державного технічного нагляду використано при розробці пропозицій щодо розвитку відповідного забезпечення. Методами теоретичного узагальнення, формалізації, синтезу та моделювання побудовано модель експертно-діагностичного аналізу органами державного технічного нагляду діяльності у галузі використання транспортних засобів сільськогосподарського виробництва, а також запропоновано підхід до створення ефективного механізму державного регулювання в даній галузі.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, статистичні збірники, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, дані, розміщені у мережі Інтернет, а також матеріали, що використовуються здобувачем у його практичній роботі.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблені наукові положення та отримані нові наукові результати, що в сукупності вирішують важливе наукове завдання теоретичного обгрунтування та забезпечення удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні.

У результаті проведених наукових досліджень у дисертації удосконалено:

- концептуальні засади розвитку державного технічного нагляду на регіональному рівні шляхом: створення єдиного державного органу з питань реєстрації, обліку та технічного огляду різних видів техніки; збільшення ролі органів державного технічного нагляду у техніко-технологічному забезпеченні та переоснащенні сільськогосподарського виробництва; усунення дублювання функцій, удосконалення їх розподілу та чіткого опису правил і процедур взаємодії між органами державного технічного нагляду та іншими державними органами; поєднання такого нагляду з дієвим громадським контролем; розробки та офіційного затвердження чітких нормативів кадрового, фінансового і матеріально-технічного забезпечення органів державного технічного нагляду; врахування вимог ЄС у відповідній галузі;

- підхід до створення ефективного механізму державного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва на основі узгодженого застосування комплексу методів прямого регулювання (нормативно-правового регулювання та адміністративних методів) та непрямого регулювання (економічних, інституційних та соціально-психологічних методів), а також визначення ролі органів державного технічного нагляду у функціонуванні зазначеного механізму;

- методологічний інструментарій кадрового забезпечення органів державного технічного нагляду на регіональному рівні шляхом розробки кваліфікаційних характеристик керівників та спеціалістів таких органів, а також обгрунтування доцільності запровадження системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідних кадрів, що включає підвищення кваліфікації працюючих інженерів-інспекторів, підготовку інженерів-механіків, які знаходяться у кадровому резерві, перепідготовку фахівців споріднених професій;

- модель експертно-діагностичного аналізу органами державного технічного нагляду діяльності у галузі використання транспортних засобів сільськогосподарського виробництва через виділення в ній чотирьох рівнів (макро-, мезо-, мікро- і субмікрорівня) та відповідних напрямів аналізу;

дістали подальшого розвитку:

- формування механізму інформаційного та науково-методичного забезпечення державного технічного нагляду на основі створення науково-дослідного центру чи інституту з нормопроектними, науково-прикладними дослідницькими, методичними, інформаційними та комунікативними функціями;

- понятійний апарат дослідження механізмів функціонування державного технічного нагляду у частині визначення поняття діяльність органів державного технічного нагляду як системи державних заходів, спрямованих на забезпечення процесу розширеного відтворення техніки та механізмів з метою створення оптимальних умов для функціонування галузі сільського господарства;

- положення щодо інформаційно-консультативного забезпечення органами державного технічного нагляду розвитку сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки на основі створення спеціальних дорадчих служб.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення та висновки дисертації доведені до рівня конкретних рекомендацій. Вони можуть бути застосовані у практиці державного управління для удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні.

Рекомендації щодо систематизації та удосконалення розподілу контрольних функцій і повноважень між органами державного технічного нагляду та іншими державними органами з метою забезпечення безаварійного використання транспортних засобів сільськогосподарського призначення використані у практичній роботі Краснокутської районної ради Харківської області (довідка про впровадження № 10-182/1 від 01.09.2010 р.).

Результати дослідження в частині обгрунтування доцільності впровадження дієвого громадського контролю за діяльністю суб’єктів виробництва, реалізації, сервісного обслуговування і використання транспортних засобів сільськогосподарського призначення знайшли своє відображення в діяльності Інспекції державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 15-728/151 від 27 жовтня 2010 р.).

Висновки щодо необхідності уточнення номенклатури послуг державного технічного нагляду та припинення деструктивної практики поєднання у діяльності Державтоінспекції функцій технічного нагляду та призначення штрафів і санкцій враховані загальним відділом управління агропромислового розвитку Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області (довідка про впровадження № 03-24/1682 від 13 вересня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні обгрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції дисертації отримані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та знайшли схвалення на VІІІ – Х міжнародних наукових конгресах “Державне управління і місцеве самоврядування (м. Харків, 2008 –2010 рр.), науково-практичних конференціях “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування (м. Львів, 4 квітня 2008 р.), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації" (м. Одеса, 31 жовтня 2008 р.), “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій (м. Суми, 27-30 квітня 2009 р.), “Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби (м. Одеса, 23 вересня 2010 р.), “Теорія та практика державної служби (Дніпропетровськ, 5-6 листопада 2010 р.), “Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади (Полтава, 11 листопада 2010 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки й пропозиції, сформульовані за результатами дослідження, висвітлено в 12 наукових публікаціях, у тому числі в 3 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління та 9 тезах доповідей на міжнародних наукових конгресах та науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 226 сторінок, у тому числі 11 таблиць – на 18 сторінках, 1 рисунок – на 1 сторінці, 7 додатків – на 9 сторінках. Список використаних джерел із 279 найменувань викладено на 31 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію.

У першому розділі“Теоретико-організаційні засади удосконалення діяльності органів державного технічного нагляду” – уточнено понятійний апарат за темою дослідження, охарактеризовано вітчизняну систему органів державного технічного нагляду, виділено основні проблеми та обґрунтовано концептуальні положення щодо її розвитку.

На основі узагальнення наукових праць за темою дослідження дано визначення поняття діяльність органів державного технічного нагляду як системи державних заходів, спрямованих на забезпечення процесу розширеного відтворення техніки та механізмів з метою створення оптимальних умов для функціонування галузі сільського господарства. В Україні систему органів державного технічного нагляду складають: Державна інспекція по нагляду за технічним станом машин і обладнання Міністерства аграрної політики та продовольства; Інспекція державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим; інспекції державного технічного нагляду обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; інспекції державного технічного нагляду районних державних адміністрацій. Основними завданнями інспекцій є: реалізація державної політики у сфері здійснення нагляду за технічним станом тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів підприємствами, установами та організаціями і громадянами; забезпечення додержання законодавства з питань експлуатації зазначених машин та нагляду за їх технічним станом.

Заснування органів державного технічного нагляду в колишньому СРСР було спричинене інтенсивним розвитком технічних засобів виробництва в сільському господарстві та браком фахівців з їх ремонту і обслуговування. В умовах ринкової економіки проблема контролю за транспортними засобами сільськогосподарського виробництва не тільки не втратила актуальності, але й доповнилася новими аспектами. Зміни, що відбулися в агропромисловому комплексі країни, призвели до суттєвого перерозподілу технічних засобів між суб’єктами господарювання. Внаслідок цього понад 50% тракторів та інших самохідних машин стали власністю фізичних осіб, які, як правило, не мають спеціального устаткування, досвіду, не володіють сучасними технологіями для здійснення технічного обслуговування, діагностики та ремонту технічних засобів. Спостерігаються негативні тенденції у технічному оснащенні аграрного виробництва, серед яких: катастрофічне зниження платоспроможності сільськогосподарських підприємств; руйнування системи матеріально-технічного забезпечення і технічного сервісу; відсутність науково обґрунтованої державної технічної політики відтворення матеріально-технічної бази аграрного виробництва; недосконалість амортизаційної політики; погіршення управління державною часткою власності виробників техніки для агропромислового комплексу.

В таких умовах зростає роль органів державного технічного нагляду в забезпеченні належного технічного стану машинно-тракторного парку в аграрному секторі, що зумовлює потреби удосконалення механізмів функціонування цих органів на наукових засадах. У той же час, в Україні відсутні комплексні дослідження теоретичних та прикладних аспектів державного технічного нагляду, тому на проведення саме такого дослідження спрямовувалася дисертаційна робота.

Виявлено, що на даний час контрольні функції стосовно експлуатації мобільних транспортних засобів є, фактично, розпорошеними між кількома органами виконавчої влади. Крім інспекцій державного технічного нагляду, такі функції здійснюють: Міністерство внутрішніх справ України (Державна автомобільна інспекція); Державна інспекція України з питань праці (відділ з охорони праці); Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Державна служба молоді та спорту України. При цьому відсутні чіткий розподіл і узгодження функцій інспекцій державного технічного нагляду та функцій інших зазначених державних органів, бракує дієвих процедур взаємодії між цими структурами. Самі функції інспекцій державного технічного нагляду визначені недостатньо повно.

Результатом такого становища є відсутність єдиної державної політики, дублювання та неефективність реалізації функцій контролю у досліджуваній галузі, що свідчить про необхідність суттєвих структурно-функціональних перетворень. Зокрема, доцільним є створення на базі інспекцій державного технічного нагляду єдиного державного органу з питань реєстрації, обліку та технічного огляду різних видів мобільних транспортних засобів, передавши цьому органу відповідні функції від усіх інших вищезазначених органів виконавчої влади. Така пропозиція обґрунтована тим, що процедури реєстрації, щорічного технічного огляду та інші є однаковими, тому їх зосередження у одному органі сприятиме підвищенню якості виконання контрольних функцій та значній економії часу власниками транспортних засобів.

У цьому зв’язку важливо переглянути функції органів державного технічного нагляду та інших державних органів з метою усунення їх дублювання та удосконалення їх розподілу. Наприклад, необхідне припинення деструктивної практики поєднання у діяльності Державної автомобільної інспекції функцій технічного нагляду та призначення штрафів і санкцій. Пропонується передати технічно-наглядові та облікові функції інспекціям державного технічного нагляду, тоді як Державній автомобільній інспекції доцільніше здійснювати контроль дотримання правил дорожнього руху. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України варто проводити сертифікацію навчання водіїв та видачу документів на право керування транспортними засобами.

На основі порівняльного аналізу нормативно-правових засад діяльності органів державного технічного нагляду в Україні, Російській Федерації та Білорусі запропоновано доповнити функції відповідних вітчизняних органів наглядом за технічним станом транспортних засобів за параметрами, що забезпечують безпеку життя і здоров’я людей, охорону навколишнього середовища, безпеку дорожнього руху.

Суттєві труднощі у здійсненні державного технічного нагляду створює нестача працівників відповідних органів, їх недостатня забезпеченість необхідною технікою та ресурсами. Зокрема, для якісного виконання завдань необхідне збільшення штатної чисельності працівників інспекцій, оскільки на сьогодні в багатьох випадках передбачена одна штатна одиниця інспектора на район і на місто районного підпорядкування. Проведення щорічного технічного огляду транспортних засобів в основному проводиться лише візуально за відсутності спеціальних приладів для діагностування тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки. Вирішення таких проблем вбачається шляхом розробки та офіційного затвердження чітких нормативів кадрового, фінансового і матеріально-технічного забезпечення інспекцій державного технічного нагляду з урахуванням не лише вартісних показників, як робиться зараз, а й цінових щодо здійснення послуг даними органами.

Важливе значення має поєднання державного технічного нагляду з дієвим громадським контролем у галузі реалізації, сервісного обслуговування і використання транспортних засобів сільськогосподарського виробництва з боку об’єднань споживачів товарів і послуг. Такий контроль в Україні є недостатнім і потребує посилення, зокрема шляхом більш активного залучення представників громадських організацій до діяльності інспекцій державного технічного нагляду.

У контексті проголошеного євроінтеграційного курсу України необхідним є коригування механізмів функціонування державного технічного нагляду з урахуванням вимог Європейського Союзу у відповідній галузі. Це зумовлює потребу розробки нормативно-правових актів та стандартів відповідно до таких вимог. Наприклад, у європейських країнах проведенням технічних оглядів займається незалежна діагностична станція. Одночасно з талоном технічного огляду водій отримує екологічний паспорт, а сама діагностика проводиться на комп’ютерному обладнанні.

Другий розділ“Розвиток кадрового, інформаційного та науково-методичного забезпечення вітчизняного державного технічного нагляду”  присвячено розробці методологічного інструментарію кадрового забезпечення, формуванню механізму інформаційного та науково-методичного забезпечення органів державного технічного нагляду на регіональному рівні в Україні.

З’ясовано потреби системного навчання та підвищення кваліфікації інспекторів державного технічного нагляду, що зумовлене низкою причин. Зокрема, ці інспектори у своїй діяльності мають поєднувати функції інженера, державного контролера за використанням і зберіганням техніки, правоохоронця, юриста і психолога. Постійно удосконалюються сільськогосподарські машини, зростають вимоги щодо дотримання певних екологічних норм при використанні відповідної техніки, швидко змінюється нормативно-технічна та правова база, що вимагає від працівників державного технічного нагляду перманентного підвищення рівня знань.

В той же час на сьогодні лише в Національному аграрному університеті у м. Києві на базі факультету “Механізація сільського господарства” здійснюється навчання однієї групи з підготовки інженерів-інспекторів державного технічного нагляду. Враховуючи, що молодий спеціаліст після закінчення відповідно до кваліфікаційних вимог посад державних службовців повинен набути досвід роботи ще до вступу на державну службу, забезпеченість кадрами є дуже низькою. Крім того, набуття таким спеціалістом досвіду інженера-механіка потребує значного часу, за який ним втрачаються набуті знання як фахівця-інспектора. Слід також додати, що за часи незалежності України жодного разу не проводилося підвищення кваліфікації працюючих інженерів-інспекторів.

Враховуючи зазначене, а також те, що працівників органів державного технічного нагляду відносять до державної служби, де має бути кадровий резерв, пропонується запровадження системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідних кадрів, що включає три складові. Перша складова включає підвищення кваліфікації уже працюючих інженерів-інспекторів, для яких можлива спрощена програма навчання. Друга складова передбачає підготовку інженерів-механіків, які знаходяться у резерві на посади в органи державного технічного нагляду. Третьою складовою є перепідготовка фахівців інших споріднених професій для роботи у даних органах. З метою здешевлення запропоноване навчання можна організувати в кожному регіоні при вищому навчальному закладі сільськогосподарського спрямування.

Для забезпечення ефективного навчання пропонується розробка і затвердження кваліфікаційних характеристик керівників та спеціалістів органів державного технічного нагляду, в тому числі: головного державного інженера-інспектора (начальника інспекції) державного технічного нагляду області, міст Києва і Севастополя; головного інженера-інспектора (начальника інспекції) державного технічного нагляду району, міста; інженера-інспектора державного технічного нагляду 1 та 2 категорії; інженера-інспектора державного технічного нагляду (без категорії). На основі аналізу досвіду Росії і Білорусі з урахуванням вітчизняних реалій сформовано приблизний зміст кожної кваліфікаційної характеристики, що містить функції відповідних посадових осіб, вимоги щодо набуття ними знань чинної нормативно-правової та нормативно-технічної бази, спеціальних знань з технічних, суспільних та гуманітарних наук, освіти та стажу роботи. Наприклад, головний державний інженер-інспектор (начальник інспекції) державного технічного нагляду області, міст Києва і Севастополя має виконувати функції організації і контролю роботи відповідних районних і міських інспекцій, повинен знати чинне законодавство, передусім трудове і адміністративне, методичні, нормативні й інші документи з нагляду за технічним станом, обліку і реєстрації підконтрольної техніки і обладнання, атестації і присвоєння кваліфікації за професією тракториста-машиніста, обслуговування складної техніки і обладнання в гарантійний період їх експлуатації. Він має володіти основами економіки, організації праці і управління, етики, психології, конфліктології, повинен знати правила і норми охорони праці, дорожньо-транспортної і пожежної безпеки. Обов’язковими вимогами мають бути вища технічна освіта, стаж роботи за спеціальністю на керівних посадах і інженерно-технічних посадах не менше 8 років.

Успішна робота органів державного технічного нагляду значною мірою залежить від їх своєчасного і якісного інформаційного та науково-методичного забезпечення. Разом з тим, у даному напрямі виявлено низку суттєвих недоліків. Насамперед, відсутня системна робота з науково обґрунтованої розробки нових та удосконалення наявних нормативно-правових актів і нормативно-технічної документації у галузі державного технічного нагляду. При цьому на сьогодні потребують перегляду і негайних змін, наприклад, Типове положення про інспекцію державного технічного нагляду обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, Правила реєстрації та обліку підконтрольної техніки, Правила видачі посвідчень тракториста-машиніста тощо. Багато нормативних документів не розроблені, наприклад, протокол вилучення посвідчення, положення про покарання трактористів у вигляді компостерної просічки та інші. На концептуальному рівні відсутнє наукове обгрунтування основних напрямів розвитку державного технічного нагляду. Широке коло контрольних технічних параметрів, пов’язаних з експлуатацією машин і обладнання, зумовлює потреби розробки наукових рекомендацій щодо їх номенклатури, методів і засобів контролю. Спеціальних досліджень вимагають питання економічно-теоретичного, економічно-технологічного забезпечення діяльності органів державного технічного нагляду. Серйозними прогалинами є відсутність системного розповсюдження передового досвіду, а також брак належного інформаційного забезпечення зазначених органів, зокрема інформаційних ресурсів, прогнозно-аналітичних матеріалів тощо.

З урахуванням наведених недоліків доцільним є формування механізму інформаційного та науково-методичного забезпечення державного технічного нагляду на основі створення спеціального науково-дослідного центру чи інституту при Міністерстві аграрної політики України. На таку установу можна покласти здійснення низки функцій, в тому числі: вироблення наукових засад політики у галузі державного технічного нагляду; розробку проектів нормативно-правових актів і нормативно-технічної документації; розробку науково обґрунтованих рекомендацій і нових методів діяльності органів державного технічного нагляду; формування методичного і технічного забезпечення навчання державних інженерів-інспекторів; створення інформаційних ресурсів та координацію інформаційного забезпечення відповідних органів; організацію та проведення виставок, нарад, конференцій, конкурсів та інших комунікативних заходів із проблем державного технічного нагляду; поширення наукової і науково-технічної інформації, сприяння виданню публікацій за відповідною тематикою тощо. Фінансування такого центру (інституту) можна здійснювати шляхом виділення 5-7% коштів, які надходять на рахунок спеціального фонду інспекцій державного технічного нагляду від наданих ними послуг. При цьому економічний ефект, як свідчить зарубіжний досвід, складає 25-100 грн. на 5-7 грн. вкладень.

У третьому розділі“Шляхи удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні в Україні” – удосконалено підхід до створення ефективного механізму державного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва, запропоновано модель експертно-діагностичного аналізу органами державного технічного нагляду діяльності у відповідній галузі, обгрунтовано положення щодо інформаційно-консультативного забезпечення цими органами розвитку сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки.

Обґрунтовано потребу зваженого, диференційованого підходу до створення ефективного механізму державного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва на основі узгодженого застосування комплексу методів прямого регулювання, зокрема нормативно-правового і адміністративного, та непрямого регулювання із застосуванням економічних, інституційних та соціально-психологічних методів.

Джерелом нормативно-правового регулювання відповідної галузі в Україні є Конституція та закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Критично важливо, щоб юридичні норми були зрозумілими людям, належно обґрунтованими, системно організованими і придатними для практичної реалізації.

Використання адміністративних методів зумовлене завданнями захисту інтересів громадян, суспільства в цілому, природного середовища, оскільки ринковий механізм і економічні методи у сучасних вітчизняних умовах виявляються недостатніми або діють надто повільно. Основними інструментами адміністративного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва є ліцензії, квоти, санкції, норми, стандарти та державне замовлення. Зокрема, важливим є запровадження ліцензування, враховуючи, що в Україні виробництво, розподіл, обмін і використання зазначених транспортних засобів не ліцензується. З метою створення конкурентного середовища, захисту внутрішнього ринку та стабілізації цін на ньому видається доцільним надати певну квоту вітчизняним виробникам сільськогосподарських машин, що сприятиме обмеженню ввозу з-за кордону застарілої техніки. Стосовно санкцій на даний час інспекції державного технічного нагляду мають право лише видавати приписи власникам техніки для усунення виявлених порушень. У цьому зв’язку пропонується суттєво розширити перелік санкцій, зокрема передбачити неустойки, штрафи та пені за невиконання суб’єктами ринку певних зобов’язань, а також вилучення на користь державного або місцевих бюджетів виручки від незаконної діяльності. Суттєве значення має також розробка чітких та уніфікованих норм і стандартів у галузі виробництва, розподілу, обміну і використання мобільних транспортних засобів, що мають бути покладені в основу діяльності органів державного технічного нагляду. Ще одним вагомим чинником упорядкування організаційно-економічних відносин у відповідній галузі є державне замовлення.

Економічне регулювання у досліджуваній галузі доцільно здійснювати інструментами бюджетної, податкової, цінової, грошово-кредитної та амортизаційної політики. У межах бюджетної політики держава здійснює пряме фінансування установ сектору загального державного управління, а для підконтрольної йому сфери – фінансування інвестиційних програм, обслуговування державного боргу. Податкова політика в досліджуваній галузі застосовується для поповнення державних фінансових ресурсів, а також для стимулювання економічного зростання, науково-технічного прогресу, здійснення структурних перетворень, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Метою цінового регулювання є запобігання руйнівному впливу вільного ціноутворення шляхом коригування співвідношення цін на транспортні засоби (трактори, сільгоспмашини та ін.) і на сільськогосподарську продукцію. Грошово-кредитне регулювання для виробників такої продукції має здійснюватися з метою впливу на грошову пропозицію. Найбільш результативним напрямом амортизаційної політики є механізм прискореної амортизації. Його запровадження дає змогу вже в перші роки експлуатації машин і устаткування окупити більшу частину їх вартості, накопичити в амортизаційному фонді достатню кількість коштів для дальшого інвестування.

Варто посилювати інституційні методи, включаючи такі важелі, як формування різноманітних фондів, альтернативних форм власності, фінансування центрів, рад, спілок, інформаційна, юридична, організаційна підтримка, створення і адаптація підприємств.

Соціально-психологічні методи, зокрема встановлення мінімально допустимого рівня добробуту населення, індексація доходів громадян, сприяння зайнятості, формування громадської думки, безперечно, впливають на престиж і відповідальність органів державного технічного нагляду. Такі методи стимулюють повагу, створюють добре ім’я та імідж цих органів.

Визначено, що роль органів державного технічного нагляду у функціонуванні механізму державного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва має полягати у: регулюванні діяльності суб’єктів виробництва та реалізації транспортних засобів; сприянні створенню умов, які забезпечують для життя та здоров’я людей, екологічно-безпечне використання мобільних транспортних засобів; формуванні цінової політики у відповідній галузі регулювання; сприянні ефективному функціонуванню ринку сервісного обслуговування транспортних засобів на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів виробництва та реалізації транспортних засобів та споживачів товарів і послуг; створенні зрозумілих, вигідних, досяжних правил і процедур діяльності всіх суб’єктів економіки у даній галузі.

Показано, що в Україні на державному рівні приділяється мало уваги забезпеченню та переоснащенню сільськогосподарського виробництва вітчизняною технікою, слабко враховуються потреби і інтереси малого і середнього бізнесу. Внаслідок цього виразно виявляється тенденція на закупівлю зарубіжної техніки, що була в експлуатації 3-5 років і більше. Така практика значно ускладнює експлуатацію машинно-тракторного парку, збільшує експлуатаційні витрати. Відомо, що, починаючи з четвертого-п’ятого року експлуатації техніки західноєвропейських фірм, значно зростають затрати на її підтримку в працездатному стані. Зростають обсяги ремонтних робіт і потреба в запасних частинах, вартість яких тим більша, чим більший період від початку виробництва машини. Крім того, закупівля такої техніки спричиняє збільшення травматизму і кількості нещасних випадків, які у механізаторів є найбільшими, поряд з працівниками вугільної промисловості, серед галузей економіки. У таких умовах збільшуються потреби постійної експертно-діагностичної перевірки технічного стану транспортних засобів. Контроль необхідний ще й тому, що власники техніки не зацікавлені у її приведенні до належного стану, оскільки це тягне за собою чималі додаткові витрати.

Виходячи із зазначених потреб, розроблено модель експертно-діагностичного аналізу органами державного технічного нагляду діяльності у галузі використання транспортних засобів сільськогосподарського виробництва. Модель містить макро-, мезо-, мікро- і субмікрорівень, відповідно до яких виділено напрями аналізу.

На макрорівні передбачаються дослідження нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів державного технічного нагляду, а також питань підняття платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, зокрема шляхом встановлення пільгового оподаткування та кредитування. Такі дослідження відкривають можливості нормативно вирішити питання формування структури технічного сервісу та забезпечення діяльності таких підприємств, виписати чіткі правила та процедури взаємовідносин виробників і споживачів послуг у досліджуваній галузі.

На мезорівні мають досліджуватися впливи усіх зацікавлених сил, зокрема громадських організацій, таких як профспілки, професійні асоціації, об’єднання виробників, на аналізовану галузь, а також діяльність транснаціональних корпорацій, що займаються постачанням сільськогосподарської техніки і запчастин до неї. У результаті з’являється можливість врахувати впливи громадськості, обмежити ввезення транснаціональними корпораціями техніки, що була в експлуатації, та підвищити їх роль у технічному обслуговуванні й ремонті такої техніки.

На мікрорівні, згідно з моделлю, досліджуються питання ефективності господарської діяльності відповідних галузей і виробництв національної економіки, оновлення наявної техніки, технологій її ремонту і обслуговування. Передбачається, що це дасть змогу покращити технічний стан транспортних засобів, ефективно їх використовувати, підвищити безпеку та охорону праці, зменшити травматизм тощо.

На субмікрорівні мають досліджуватися потреби, інтереси, мотиви господарської діяльності власників техніки, сприйняття ними офіційних і неофіційних обмежень. Внаслідок цього підприємства отримають можливість краще надавати послуги технічного сервісу і ремонту, що сприятиме зменшенню порушень нормативів і стандартів експлуатації з боку власників техніки.

Результати статистичного аналізу засвідчили, що вітчизняний машинно-тракторний парк агропромислового комплексу на сьогодні знаходиться в критичному стані, оскільки 85% сільськогосподарської техніки відпрацювало свій амортизаційний термін. Для його відтворення до рівня технологічної потреби виробництва прогнозованих обсягів сільськогосподарської продукції необхідні щорічні інвестиції в сумі близько 22 млрд. грн., тоді як річна платоспроможність сільськогосподарських підприємств на придбання техніки щорічно коливається на рівні 3-7 млрд. грн.

В таких умовах, коли зношення технічних засобів у сільськогосподарському виробництві досягло критичної межі і товаровиробники неспроможні замінити їх новими, особливого значення набуває відновлення працездатності зношених машин. Різке збільшення обсягів та підвищення якості сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки вбачається єдиним результативним шляхом підтримки належного рівня матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. Перспективними організаційними формуваннями даного технічного сервісу можна вважати: дилерсько-сервісну мережу; ремонтно-обслуговуючі кооперативи; районний агротехсервісний комплекс; фірмові технічні центри; об’єднання ремонтних заводів; облагротехсервіси; структури “Агроремтехзабезпечення” і “Украгротех”.

Визначено, що органи державного технічного нагляду можуть відіграти вагому роль у розвитку сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки, передусім, шляхом виконання ними контрольних функцій. Державний технічний нагляд і технічний сервіс є складовими єдиного процесу забезпечення надійної та безпечної експлуатації транспортних засобів, оскільки здійснення такого нагляду стимулює як власників техніки, так і надавачів послуг технічного сервісу до постійної уваги щодо дотримання відповідних нормативів і стандартів. Крім того, у організаціях технічного сервісу доцільним є створення спеціальних дорадчих служб за участю працівників інспекцій державного технічного нагляду. Такі служби мають виконувати завдання інформаційно-консультативного забезпечення з питань формування машинно-тракторних парків господарств, раціональних форм кооперування у використанні й ремонті сільськогосподарської техніки тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні та забезпеченні удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні. Результати проведеного дослідження та їх узагальнення дають підстави зробити наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Дано визначення поняття діяльність органів державного технічного нагляду як системи державних заходів, спрямованих на забезпечення процесу розширеного відтворення техніки та механізмів з метою створення оптимальних умов для функціонування галузі сільського господарства. В умовах ринкової економіки зростає роль органів державного технічного нагляду в забезпеченні належного технічного стану машинно-тракторного парку в аграрному секторі, що зумовлює потреби удосконалення механізмів функціонування цих органів на наукових засадах. Разом з тим, в Україні відсутні комплексні дослідження теоретичних та прикладних аспектів державного технічного нагляду.

2. Удосконалено концептуальні засади розвитку державного технічного нагляду на регіональному рівні. Зокрема, доведено доцільність створення на базі інспекцій державного технічного нагляду єдиного державного органу з питань реєстрації, обліку та технічного огляду різних видів мобільних транспортних засобів, передавши цьому органу всі відповідні функції, які на даний час є, фактично, розпорошеними між кількома органами виконавчої влади. Важливо переглянути функції органів державного технічного нагляду та інших державних органів з метою усунення їх дублювання та удосконалення їх розподілу. Функції інспекцій державного технічного нагляду запропоновано доповнити наглядом за технічним станом транспортних засобів за параметрами, що забезпечують безпеку життя і здоров’я людей, охорону навколишнього середовища, безпеку дорожнього руху. Інші концептуальні положення передбачають: збільшення ролі органів державного технічного нагляду у техніко-технологічному забезпеченні та переоснащенні сільськогосподарського виробництва; поєднання такого нагляду з дієвим громадським контролем; розробку та офіційне затвердження чітких нормативів кадрового, фінансового і матеріально-технічного забезпечення органів державного технічного нагляду; врахування вимог ЄС у відповідній галузі.

3. Обґрунтовано доцільність запровадження системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для органів державного технічного нагляду, що включає три складові: підвищення кваліфікації працюючих інженерів-інспекторів; підготовку інженерів-механіків, які знаходяться у кадровому резерві; перепідготовку фахівців споріднених професій. Для забезпечення ефективного навчання запропоновано розробити і затвердити кваліфікаційні характеристики керівників та спеціалістів органів державного технічного нагляду, в тому числі: головного державного інженера-інспектора (начальника інспекції) державного технічного нагляду області, міст Києва і Севастополя; головного інженера-інспектора (начальника інспекції) державного технічного нагляду району, міста; інженера-інспектора державного технічного нагляду 1 та 2 категорії; інженера-інспектора державного технічного нагляду (без категорії). Сформовано приблизний зміст кожної кваліфікаційної характеристики.

4. Запропоновано механізм інформаційного та науково-методичного забезпечення державного технічного нагляду на основі створення науково-дослідного центру чи інституту з такими функціями: вироблення наукових засад політики у галузі державного технічного нагляду; розробка проектів нормативно-правових актів і нормативно-технічної документації; вироблення рекомендацій і нових методів діяльності органів державного технічного нагляду; формування методичного і технічного забезпечення навчання інженерів-інспекторів; інформаційне забезпечення відповідних органів; організація та проведення комунікативних заходів; поширення наукової і науково-технічної інформації тощо.

5. Розроблено підхід до створення ефективного механізму державного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва. Підхід передбачає узгоджене застосування комплексу методів прямого регулювання, зокрема нормативно-правового і адміністративного, та непрямого регулювання за допомогою економічних, інституційних та соціально-психологічних методів. Основними інструментами адміністративного регулювання у відповідній галузі є ліцензії, квоти, санкції, норми, стандарти та державне замовлення. Економічне регулювання доцільно здійснювати інструментами бюджетної, податкової, цінової, грошово-кредитної та амортизаційної політики. Інституційні методи включають формування різноманітних фондів, альтернативних форм власності, фінансування центрів, рад, спілок тощо. Соціально-психологічні методи стимулюють повагу, створюють добре ім’я та імідж органів державного технічного нагляду. Визначено роль цих органів у функціонуванні зазначеного механізму.

6. Побудовано модель експертно-діагностичного аналізу органами державного технічного нагляду діяльності у галузі використання транспортних засобів сільськогосподарського виробництва, що містить макро-, мезо-, мікро- і субмікрорівень. На макрорівні передбачаються дослідження нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів державного технічного нагляду, а також питань підняття платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників. На мезорівні мають досліджуватися впливи усіх зацікавлених сил на аналізовану галузь, а також діяльність транснаціональних корпорацій, що займаються постачанням сільськогосподарської техніки і запчастин до неї. На мікрорівні, згідно з моделлю, досліджуються питання ефективності господарської діяльності відповідних галузей і виробництв національної економіки, оновлення наявної техніки, технологій її ремонту і обслуговування. На субмікрорівні мають досліджуватися потреби, інтереси, мотиви господарської діяльності власників техніки, сприйняття ними офіційних і неофіційних обмежень.

7. Визначено, що державний технічний нагляд є складовою єдиного процесу забезпечення надійної та безпечної експлуатації транспортних засобів шляхом стимулювання як власників техніки, так і надавачів послуг технічного сервісу до дотримання відповідних нормативів і стандартів. Обгрунтовано доцільність створення у організаціях технічного сервісу спеціальних дорадчих служб за участю працівників інспекцій державного технічного нагляду з інформаційно-консультативними функціями.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Бібленко С. Б. Шляхи вдосконалення організаційно-економічних відносин у сфері державного технічного нагляду України / С. Б. Бібленко // Державне будівництво : електронне наукове фахове видання. – Х. : ХарРІ НАДУ, 2008. – № 2. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2008-2/doc/2/13.pdf.
  2.  Бібленко С. Б. Сучасний стан організаційної структури закладів державного технічного нагляду України / С. Б. Бібленко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. – № 1 (35). – С. 204–213.
  3.  Бібленко С. Б. Державне регулювання розвитку сервісного обслуговування технічних засобів сільськогосподарського виробництва / С. Б. Бібленко // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. – Вип. 4 (31) – С. 233–239.
  4.  Бібленко С. Б. Удосконалення організаційної структури органів державного технічного нагляду України / С. Б. Бібленко // Державне управління та місцеве самоврядування : тези VIII Міжнар. наук. конгресу (Харків, 27-28 березня 2008 р.). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. – С. 66–68.
  5.  Бібленко С. Б. Удосконалення системи підготовки спеціалістів Державного технічного нагляду України / С. Б. Бібленко // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матеріали наук.-практ. конференції за міжнар. участю (Львів, 4 квітня 2008 р.). – Львів : Вид-во ЛРІДУ НАДУ, 2008. – Ч. 2. – С. 311–315.
  6.  Бібленко С. Б. Державний технічний нагляд в Україні / С. Б. Бібленко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : пленарне засідання, рекомендації та матеріали підсумкової наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 31 жовтня 2008 р.). – Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2008. – С. 46–48.
  7.  Бібленко С. Б. Проблеми органів державного технічного нагляду в Україні / С. Б. Бібленко // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : матеріали II міжнар. наук. конф. (Суми, 27–30 квітня 2009 р.). – Суми : СОІППО, 2009. – С. 145–147.
  8.  Бібленко С. Б. Основні завдання інспекції державного технічного нагляду на регіональному рівні / С. Б. Бібленко // Державне управління та місцеве самоврядування : тези IХ Міжнар. наук. конгресу (Харків, 26–27 березня 2009 р.). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. – С. 86–87.
  9.  Бібленко С. Б. Розвиток технологічного сервісу як напрям удосконалення державної політики держтехнагляду / С. Б. Бібленко // Державне управління та місцеве самоврядування : тези Х Міжнар. наук. конгресу (Харків, 26 березня 2010 р.). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. – С. 245–246.
  10.  Бібленко С. Б. Кадрове забезпечення органів держтехнагляду на регіональному рівні / С. Б. Бібленко // Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби : матеріали підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 23 вересня 2010 р.). – Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2010. – С. 179–180.
  11.  Бібленко С. Б. Професіоналізація державної служби в органах Держтехнагляду України / С. Б. Бібленко // Теорія та практика державної служби : матеріали наук.-практ. конференції за міжнар. участю (Дніпропетровськ, 5-6 листопада 2010 р.). – Дніпропетровськ : Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2010. – Ч. 2. – С. 311–315.
  12.  Бібленко С. Б. Реформування системи надання послуг державного технічного нагляду в Україні / С. Б. Бібленко // Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. (Полтава, 11 листопада 2010 р.). – Полтава : ПолтНТУ, 2010. – С. 18–20.


АНОТАЦІЯ

Бібленко С. Б. Удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Академія муніципального управління. – Київ, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та забезпеченню удосконалення механізмів функціонування державного технічного нагляду на регіональному рівні. Розкрито та удосконалено концептуальні засади розвитку державного технічного нагляду на регіональному рівні, що передбачають створення єдиного державного органу з питань реєстрації, обліку та технічного огляду різних видів техніки, інші структурно-функціональні перетворення, поєднання державного технічного нагляду з дієвим громадським контролем, врахування вимог ЄС у відповідній галузі. Удосконалено підхід до створення ефективного механізму державного регулювання в галузі використання мобільних транспортних засобів сільськогосподарського виробництва на основі узгодженого застосування комплексу методів прямого і непрямого регулювання. Запропоновано методологічний інструментарій кадрового забезпечення органів державного технічного нагляду на регіональному рівні. Виокремлено рівні та напрями експертно-діагностичного аналізу органами державного технічного нагляду діяльності у галузі використання транспортних засобів сільськогосподарського виробництва і побудовано відповідну модель. Обґрунтовано доцільність створення науково-дослідної установи з метою науково-методичного забезпечення державного технічного нагляду.

Ключові слова: державний технічний нагляд, державне регулювання, регіональний рівень, агропромисловий комплекс, транспортні засоби сільськогосподарського виробництва, кадрове забезпечення, науково-методичне забезпечення органів державного технічного нагляду.

АННОТАЦИЯ

Библенко С. Б. Усовершенствование механизмов функционирования государственного технического надзора на региональном уровне. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Академия муниципального управления. – Киев, 2011.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и обеспечению усовершенствования механизмов функционирования государственного технического надзора на региональном уровне.

Дано определение понятия “деятельность органов государственного технического надзора” как системы государственных мероприятий, направленных на обеспечение процесса расширенного воспроизведения техники и механизмов с целью создания оптимальных условий для функционирования отрасли сельского хозяйства. Раскрыты и усовершенствованы концептуальные основы развития государственного технического надзора на региональном уровне. В частности, они включают: создание единого государственного органа по вопросам регистрации, учета и технического осмотра различных видов мобильных транспортных средств; увеличение роли органов государственного технического надзора в технико-технологическом обеспечении и переоснащении сельскохозяйственного производства; устранение дублирования функций, усовершенствование их распределения и четкое описание правил и процедур взаимодействия между органами государственного технического надзора и другими государственными органами; сочетание такого надзора с действенным общественным контролем; разработку и официальное утверждение четких нормативов кадрового, финансового и материально-технического обеспечения органов государственного технического надзора; учет требований ЕС в соответствующей отрасли.

Усовершенствован подход к созданию эффективного механизма государственного регулирования в области использования мобильных транспортных средств сельскохозяйственного производства на основе согласованного применения комплекса методов прямого регулирования (нормативно-правового регулирования и административных методов) и косвенного регулирования (экономических, институциональных и социально-психологических методов). Определена роль органов государственного технического надзора в функционировании указанного механизма.

Предложен методологический инструментарий кадрового обеспечения органов государственного технического надзора на региональном уровне. В частности, обоснована целесообразность внедрения системы подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров для органов государственного технического надзора, которая включает три составляющие: повышение квалификации работающих инженеров-инспекторов; подготовку инженеров-механиков, которые находятся в кадровом резерве; переподготовку специалистов смежных профессий. Для обеспечения эффективного обучения предложено разработать и утвердить квалификационные характеристики руководителей и специалистов органов государственного технического надзора. Сформировано приблизительное содержание каждой квалификационной характеристики.

Построена модель экспертно-диагностического анализа органами государственного технического надзора деятельности в области использования транспортных средств сельскохозяйственного производства, которая включает макро-, мезо-, микро- и субмикроуровень. Модель предусматривает исследование: на макроуровне – нормативно-правовых актов и платежеспособности сельскохозяйственных товаропроизводителей; на мезоуровне – влияний всех заинтересованных сил и деятельности транснациональных корпораций; на микроуровне – эффективности хозяйственной деятельности соответствующих отраслей и производств национальной экономики, обновления наличной техники, технологий ее ремонта и обслуживания; на субмикроуровне – потребностей, интересов, мотивов хозяйственной деятельности владельцев техники, восприятия ими официальных и неофициальных ограничений.

С целью научно-методического обеспечения государственного технического надзора обоснована целесообразность создания научно-исследовательского учреждения с такими функциями: выработка научных основ политики в области государственного технического надзора; разработка проектов нормативно-правовых актов и нормативно-технической документации; выработка рекомендаций и новых методов деятельности органов государственного технического надзора; формирование методического и технического обеспечения обучения инженеров-инспекторов; информационное обеспечение соответствующих органов; организация и проведение коммуникативных мероприятий; распространение научной и научно-технической информации и др.

Ключевые слова: государственный технический надзор, государственное регулирование, региональный уровень, агропромышленный комплекс, транспортные средства сельскохозяйственного производства, кадровое обеспечение, научно-методическое обеспечение органов государственного технического надзора.

SUMMARY

Biblenko S. B. Improvement of functioning mechanisms of the state technical supervision on regional level. – Manuscript.

Dissertation for competing a scientific degree of the candidate in public administration by specialty 25.00.02 – mechanisms of public administration. – The Academy of municipal administration. – Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted to theoretical basing and ensuring of improvement of functioning mechanisms of the state technical supervision on regional level. The conceptual framework of the state technical supervision development on regional level is exposed and improved. In particular, it is grounded the creation of single state body for registration, calculation and technical examination of different equipment and machinery, others structurally-functional transformations, combination of the state technical supervision with efficient social control, taking into account of EC demands in corresponding field. It is improved the approach to creation of effective mechanism of government regulation in field of using of the mobile means of farming industry transport on the basis of coordinated application of the direct and indirect regulation methods. The methodological tools for personnel providing of the state technical supervision bodies on regional level are proposed. The levels and directions of expert-diagnostic analysis of activity in the field of transport means using by state technical supervision bodies are marked out and the appropriate model is built. It is grounded the expediency of research institution creation with view of scientific-methodical providing of the state technical supervision.

Key words: state technical supervision, government regulation, regional level, agro industrial complex, means of farming industry transport, personnel providing, scientific-methodical providing of the state technical supervision bodies.

  •  
  •  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40563. Деревья решений. Принятие решений 500 KB
  Экспертные системы – класс близкий к системам поддержки принятия решений которые представляют собой компьютерные автоматизированные системы целью которых является помощь людям принимающим решение в каких-либо определенных условиях для полного и объективного анализа предметной деятельности. Теория принятия решений – область исследования включающая в себя понятия и методы математики статистики экономики менеджмента и психологии которая изучает закономерности выбора людьми путей решения разного рода задач а также исследует способы...
40564. Компоновка поперечной рамы здания 1.2 MB
  Расстояние от оси подкрановой балки до оси колоны l1B1hBa75 B1 – размер части кранового моста выступающей за ось рельса 75мм – зазор между краном и колонной l1300100050075=875 мм l1 должен быть кратным 250 мм значит l1=1000 мм Высота сечения нижней части колонны hH=l1a hH= 1000500=1500 мм Пролёт мостового крана lк =l 2 l1 =3600021000=34000 Сечения верхней части колонны назначаем сплошно стенчатым двутавровым нижней сквозным. Вертикальные усилия от мостового крана Расчётное давление на...
40565. Расчёт пространственного одноэтажного промышленного здания 1.31 MB
  Расстояние от оси подкрановой балки до оси колоны l1B1hBa75 B1 – размер части кранового моста выступающей за ось рельса 75мм – зазор между краном и колонной l1300100050075=875 мм l1 должен быть кратным 250 мм значит l1=1000 мм Высота сечения нижней части колонны hH=l1a hH= 1000500=1500 мм Пролёт мостового крана lк =l 2 l1 =3000021000=28000 Сечения верхней части колонны назначаем сплошного сечения двутавровым нижней сквозным.8 Тип фермы Пролет фермы L = 300 м Высота фермы H = 315 м Количество панелей верхнего пояса 10...
40567. Качество ПО 586.5 KB
  Эффективность Ошибки анализа необходимого количества ресурсов обычно проявляются только в определенных ситуациях Задачи обеспечения качества Обеспечение качества Измерение оценка качества программы Применение методов повышения качества Повышение качества Обнаружение ошибок и неудовлетворительных мест в программе Исправление ошибок и другие изменения программы Необходимость оценки качества Контроль текущего прогресса Оценка эффективности затрат на повышение качества Выбор наиболее эффективных методов повышения качества Основа...
40568. Управление приложением пользователя 4.61 MB
  Для организации эффективной работы пользователя целесообразно создать целостное приложение предметной области, в котором все его компоненты должны быть сгруппированы по функциональному назначению. При этом необходимо обеспечить удобный графический интерфейс, чтобы пользователь мог решать задачи
40569. Введение в предмет АИС 29 KB
  Н 3 курс дисциплина АИС Занятие № 1 Тема: Введение в предмет АИС 1. Задачи АИС АИС являются широко распространенными в настоящее время развития общества когда информатика информационные технологии компьютеры сопровождают человека во всех сферах деятельности. Задачами АИС на данном этапе развития являются: изучение современных методов и средств проектирования информационных систем...
40570. Работа с данными таблицы 678 KB
  Достаточно часто возникает необходимость быстрого нахождения и редактирования заданных записей в больших массивах информация. Для этого важно быстро выбрать по некому шаблону записи и отсортировать их. Данная задача решается с помощью фильтрации записей в режиме таблицы или формы.
40571. СТРУКТУРА АИС 59.5 KB
  3курс дисциплина АИС Занятие №3 Тема: СТРУКТУРА АИС Типы обеспечивающих подсистем Структуру информационной системы составляет совокупность отдельных ее частей называемых подсистемами. Подсистема это часть системы выделенная по какомулибо признаку. Общую структуру информационной системы можно рассматривать как совокупность подсистем независимо от сферы применения. В этом случае говорят о структурном признаке классификации а подсистемы называют обеспечивающими.