68330

Методика преподавания учебной дисциплины «Уголовное право»

Лекция

Педагогика и дидактика

Задачи изучения дисциплины В результате изучения уголовного права студенты должны знать: − понятие предмет задачи и принципы уголовного права как отрасли национального права; − понятие значение структуру уголовного закона отдельных его статей; − понятие уголовной ответственности и ее основание...

Русский

2014-09-21

39 KB

36 чел.

Методика преподавания учебной дисциплины «Уголовное право»

Цель преподавания дисциплины

Целью преподавания курса уголовного права является:

− обеспечение усвоения студентами основных институтов уголовного права, составов конкретных видов преступлений, методики оценки общественно опасных деяний, роли уголовного права в сфере правового обеспечения экономической деятельности;

− формирование у студентов умений применять нормы уголовного закона, уважения к закону, правам и интересам граждан, интересам общества и государства, убежденности в необходимости строжайшего соблюдения законности.

Задачи изучения дисциплины

В результате изучения уголовного права студенты должны знать:

− понятие, предмет, задачи и принципы уголовного права как отрасли национального права;

− понятие, значение, структуру уголовного закона, отдельных его статей;

− понятие уголовной ответственности и ее основание;

− понятие преступления и состава преступления, их значение;

− элементы преступления и их характеристику;

− стадии совершения преступления, соучастие в преступлении и множественность преступлений;

− обстоятельства, исключающие преступность деяния;

− понятие уголовного наказания, системы наказаний и их виды, принудительные меры безопасности и лечения;

− назначение наказания как основной формы реализации уголовной ответственности и другие формы ее реализации;

− освобождение от уголовной ответственности и наказания;

− особенности ответственности несовершеннолетних;

− составы конкретных видов преступлений;

уметь:

− применять положения Общей части уголовного закона при решении вопросов уголовной ответственности лиц, совершивших общественно опасные деяния;

− квалифицировать общественно опасные деяния;

− разграничивать составы различных видов преступлений;

− ориентироваться в уголовных законах и других нормативных актах в интересах решения задач в сфере правового обеспечения экономической деятельности.

Связь уголовного права с другими учебными дисциплинами

Изучение курса уголовного права основано на использовании знаний, которые студенты получили по курсам Теории государства и права, Истории государства и права зарубежных стран, Истории государства и права славянских народов, Истории государства и права Беларуси, Конституционного права, Административного права, Судоустройства, Философии и Психологии.

В свою очередь уголовное право является исходной для дисциплин криминального цикла. Знания по курсу уголовного права будут использованы студентами при изучении курсов Уголовного процесса, Уголовно-исполнительного права, Криминологии, Криминалистики, Судебной бухгалтерии, Судебной медицины, Судебной психиатрии, Прокурорского надзора. Определенную роль знания уголовно-правовых вопросов играют в изучении и усвоении студентами гражданско-правовых дисциплин, в частности Гражданского права, Хозяйственного права, Финансового права, Трудового права, Экологического права.

Методика преподавания.

Основой процесса образования, профессионального становления специалиста-юриста является усвоение соответствующей совокупности знаний, умений и навыков.

Уголовное право относится к числу учебных дисциплин, составляющих основу правоведения и юридического образования. Его изучение призвано сформировать у студентов необходимый запас прочных теоретических знаний, базирующихся на законодательстве, обобщениях судебной, прокурорской и следственной практики, привить навыки применения уголовного закона в конкретных ситуациях. Особую актуальность эти знания приобретают в современных условиях: обострение борьбы с преступностью, в которой уголовный закон выступает основным орудием государственных органов охраны правопорядка.

Введение в действие с 1 января 1997 г. нового Уголовного кодекса РФ потребовало научного анализа системы составов преступлений против личностей, общества, государства. В ходе кодификации уголовного законодательства произошли существенные изменения, вследствие чего материал о преступлениях, изложенных ранее, несколько устарел, что создает определенные трудности в преподавании такой учебной дисциплины как «Уголовное право».

При изучении курса «Уголовное право» работу со студентами (лекции, семинарские, практические занятия) надо начинать с анализа его Общей части, в которой сконцентрированы положения, касающиеся практически всех институтов данного курса. Без глубокого усвоения студентами базовых понятий, категорий, институтов невозможно уловить и осознать специфику уголовного права как учебной дисциплины, отрасли права, социальной ценности, источника необходимой информации для будущего юриста.

Специфика преподавания Общей части уголовного права такова, что в лекционном материале приходится оперировать обобщающими категориями, обладающими высоким порогом абстракции. Давая лекционный материал по данной части уголовного права, следует обращаться к определениям (дефинициям), раскрывающим сущностные признаки того или иного уголовно-правового института. В ходе семинарских занятий, самостоятельных работ студент должен уяснить, что действующее отечественное уголовное законодательство исходит из синтеза материальных и формальных признаков преступления.

После изучения и закрепления студентами необходимых, обязательных признаков логично приступить к изучению разграничений преступлений от смежных институтов и, прежде всего, таких, как «иные правонарушения» и «малозначительные деяния». Далее, учитывая неоднородность преступлений, дается лекционный материал по классификации преступлений по видам (группам) и определяется практическая значимость такой категоризации. При этом от студента требуется не только правильные, но и достаточно полные рассуждения по поводу рассматриваемой проблемы, глубокое знание действующего законодательства.

Методика преподавания особенной части уголовного права обладает определенной спецификой, поскольку здесь отрабатываются навыки и умения преломлять вопросы общего характера через призму конкретного факта. Этот процесс (квалификация преступления) может осуществляться путем нахождения тождества признаков явлений и нормы уголовного права или путем исключения из круга исследования тех норм, которые к содеянному либо вообще не имеют никакого отношения, либо могут иметь – опосредованно, через другую норму. Третий путь – комбинация первого и второго. Выбор того или иного пути во многом зависит от логического мышления студента.

В лекционном материале особое внимание нужно обратить на юридический анализ состава преступления. Именно здесь допускается наибольшее количество ошибок.

На наш взгляд построение лекционного материала возможно по следующей схеме:

1. Характеристика объекта.

2. Анализ объективной стороны.

3. Анализ субъективной стороны.

4. Анализ субъекта.

5. Содержание признаков основного и квалифицированных составов

преступлений.

6. Отграничение от смежных составов преступлений.

7. Конкуренция уголовно-правовых норм.

При проведении семинарских занятий предлагается идти от знания основных положений Общей и Особенной частей уголовного права к анализу конкретного случая; от решения конкретного случая к повторению и углублению знаний теории, нормативных актов, судебной практики. Этим обеспечивается системный характер получения знаний и приобретаются необходимые умения и навыки применения уголовного закона.

Примерно такое построение изучаемого материала представляется наиболее оптимальным. Главное здесь заключается в том, чтобы студент понял и усвоил и мог толковать уголовно-правовые нормы через призму положений нового уголовного закона.

PAGE  3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31605. ПОРУШЕННЯ ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ. (МАЛЬДІГЕСТІЯ) 76 KB
  Він виникає внаслідок: 1 недостатності секреторної функції шлунка; 2 недостатності секреції соку підшлункової залози; 3 недостатньої секреції жовчі; 4 недостатньої секреції кишкового соку 12палої та порожньої кишок. П р и ч и н а м и такого явища можуть бути: а нейрогенне гальмування зовнішньосекреторної функції підшлункової залози при зменшенні тонусу блукаючого нерва чи отруєнні атропіном і ін. Такі фактори ведуть до порушення надходження у 12палу кишку ферментів підшлункової залози які відіграють вирішальну роль в травленні...
31606. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ 78 KB
  Патологічна фізіологія це наука яка вивчає загальні закономірності виникнення розвитку і завершення хвороби. Особливість предмету патологічної фізіології полягає в тому що вона вивчає найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби у той час як інші науки вивчають особливе спеціальне кожної хвороби. При цьому патологічна фізіологія як наука вирішує наступні задачі: 1 Встановлення сутності хвороби що таке хвороба. 2 Вивчення причин і умов виникнення хвороби чому виникає хвороба чи патологічний процес.
31607. ПУХЛИНИ 85.5 KB
  Доброякісні пухлини складаються із добре диференційованих клітин і зберігають типову структуру тієї тканини з якої виростають. Злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин спрощенням і атиповістю будови. Певна частина пухлин походить із клітин крові тобто є гемобластозами або із клітин сполучної тканини і є саркомами. Ендогенними називають канцерогени які утворюються в організмі з його нормальних компонентів: а канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні метилхолантрен які синтезуються із холестерину...
31608. РЕАКТИВНІСТЬ і АЛЕРГІЯ 138.5 KB
  4 За патогенезом: а алергійні реакції гуморального типу I II III і V типи реакцій; 2 алергійні реакції клітинного типу IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом. У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1 імунологічну 2 патохімічну 3 патофізіологічну стадію клінічних проявів. 2 Патохімічна стадія це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи антитілами чи Тлімфоцитами до появи біологічно активних речовин медіаторів алергійних реакцій. 3 Патофізіологічна стадія це період...
31609. АЛЕРГІЯ. Алергійні реакції III типу за Кумбсом і Джеллом - імунокомплексні реакції 75.5 KB
  Антиген і антитіло перебувають у вільному стані не фіксовані на поверхні клітин. В результаті активації комплементу і дії продуктів які продукуються макрофагами відбувається ушкодження клітин і розвивається запалення. Алергійні реакції IV типу за Кумбсом і Джеллом гіперчутливість cповільненого типу або клітинноопосередкований тип алергії. Такими клітинами є Тхелпери1 CD41 які мають специфічні до відповідного антигену рецептори Тірецептори.
31610. РОЗЛАДИ РУХОВОЇ І ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 86.5 KB
  Регуляція довільних рухів поперечнопосмугованих мязів здійснюється руховим аналізатором розташованим переважно в лобовій частці кори півкуль великого мозку клітини Беца передньої центральної звивини через двохнейронний пірамідний шлях: а корковоядерний і б корковоспинномозковий. Регуляція тонусу скелетних мязів і мимовільних автоматичних рухів здійснюється екстрапірамідною системою яка складається із підкіркових ядер кінцевого мозку хвостатого сочевицеподібного ядер огорожі структур проміжного мозку таламуса...
31611. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 87.5 KB
  Недостатність серця це патологічний стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу по переміщенню крові у кровоносному руслі та забезпечувати кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб. Недостатність серця класифікують: I. У залежності від клінічного перебігу розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність серця. За виразністю клінічних проявів виділяють: а компенсовану і б декомпенсовану недостатність серця.
31612. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 131.5 KB
  При цьому стан кровообігу визначається: а діяльністю серця б тонусом судин і в станом крові її загальною і циркулюючою масою а також реологічними властивостями. Порушення функції серця судинного тонусу чи зміни в системі крові можуть призвести до недостатності кровообігу. Усього на сьогоднішній день відомо більш 50 факторів ризику істотна роль яких у виникненні хвороб серця і судин чітко встановлена. Недостатність серця патологічний стан обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх...
31613. СПАДКОВІСТЬ І ПАТОЛОГІЯ 85.5 KB
  Першу групу складають власне спадкові хвороби у яких етіологічну роль відіграє зміна спадкових структур роль середовища полягає лише в модифікації проявів захворювання. У цю групу входять: генні і хромосомні хвороби. □ Друга група екогенетична спадкові хвороби обумовлені патологічною мутацією однак для їх прояву необхідний специфічний вплив середовища. Основним етіологічним фактором у їх виникненні є несприятливий вплив середовища але реалізація дії фактора залежить від індивідуальної генетично детермінованої схильності організму у...