68440

Методологія наукових досліджень

Лекция

Педагогика и дидактика

Процес пізнання як основа будьякого наукового дослідження є складним і вимагає концептуального підходу на основі певної методології. Отже це вчення про методи дослідження про правила мислення при створенні теорії науки.

Украинкский

2014-09-22

49.5 KB

0 чел.

Лекція 3

Тема: Методологія наукових досліджень.

Питання:

  1.  Поняття методології та методики наукових досліджень.
  2.  Методологія теоретичних досліджень.
  3.  Основи методології досліджень емпіричного рівня.

  1.  Поняття методології та методики наукових досліджень.

 Процес пізнання, як основа будь-якого наукового дослідження, є складним і вимагає концептуального підходу на основі певної методології.

Методологія походить від грецького слова methoges – пізнання і logos –вчення. Отже, це вчення про методи дослідження про правила мислення при створенні теорії науки.

 Методологіяце концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Отже, в цьому визначенні точно сформульовані основні функції методології, які зводяться до наступного:

  •  визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;
    •  визначення певного шляху, на якому досягається науково-дослідна мета;
    •  забезпечення всебічності отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
    •  введення нової інформації до фонду теорії науки;
    •  уточнення, збагачення, систематизація термінів і понять у науці;
    •  створення системи наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах, і логіко-аналітичного інструменту наукового пізнання.

Методологія – це наука про структуру, логічну організацію, засоби і методи діяльності взагалі.  Зазвичай під методологією розуміють перш за все методологію наукового пізнання, яка являє собою сукупність теоретичних положень про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності.

Отже, методологія – це вчення про систему наукових принципів і способів дослідницької діяльності. Вона включає загальнонаукові принципи, що є її основою конкретно наукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Головна мета методології  науки – вивчення і аналіз методів, засобів, прийомів, за допомогою яких отримують нові знання в науці як на емпіричному (досвідному), так і теоретичному рівнях пізнання. Методологія – це схема, план вирішення поставлених завдань наукового дослідження.

 Методологія наукового дослідження розглядає найбільш суттєві особливості і ознаки методів дослідження, розкриває їх за спільністю і глибиною аналізу. Наприклад, вивчаючи конкретні способи проведення експерименту, спостережень, вимірювання, методологія науки виділяє ті ознаки, які властиві будь-якому експерименту.

Найбільш важливим для методології науки є вивчення проблеми, побудова предмета дослідження і наукової теорії, перевірки істинності результатів.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми вимагає певної методики дослідження. 

 Методика – це вивчення про особливості застосування окремого методу чи системи методів. Методика – є системною сукупністю прийомів дослідження, це система правил використання методів, прийомів і техніки дослідження. Якщо ця сукупність строго послідовна від початку дослідження і до отримання результатів, то це називається алгоритмом. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи – впорядкована система, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і практичним матеріалом у визначеній послідовності.

Створення наукової методології та методики дослідження є великою перемогою людського розуму.

Загальнонаукова методологія – використовується в усіх або в переважній більшості наук.

До загальнонаукової методології дослідження належать принципи, підходи, методи:

Історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний(пізнавальний), моделювання та ін.

Історичний принцип – передбачає здійснення цілісного підходу до об’єкта дослідження, розгляду його у процесі виникнення та розвитку. У цьому зв’язку особливого значення набувають вивчення історичного досвіду, аналіз та оцінювання історичних подій, фактів, попередніх теорій у контексті їх виникнення, становлення і розвитку, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей.

Термінологічний принцип – передбачає описування, аналіз та уточнення понятійного апарату конкретної галузі науки, термінів і понять, що їх означають,  вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв’язку і субординації понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої здійснюється дослідження.

Визначення понять слід формулювати, базуючись на тлумачних професійних словниках. Нове поняття не повинно бути тавтологічним,  воно має бути чітким і однозначним.

Системний підхід – передбачає комплексне дослідження великих і складних об’єктів як єдиного цілого з узгодженням функціонування всіх частин і елементів.

До загальних характеристик системи відноситься цілісність, структурність, взаємозв’язок із зовнішнім середовищем, ієрархічність, цілеспрямованість, самоорганізацію

У системному дослідженні об’єкт аналізується як певна множина елементів, взаємозв’язок яких зумовлює цілісні властивості цієї множини.

У межах системного принципу розрізняють структурно-функціональний, системно-діяльнісний, системно-генетичний та інший підходи.

Структурно-функціональний підхід – передбачає виділення у системних об’єктах структурних елементів і визначення їхньої ролі або функцій у системі. Елементи і зв’язки між ними створюються структуру системи. Кожний елемент система має свої функції, які працюють на загальносистемні функції.

Системно-діяльнісний підхід – вказує на компонентний склад людської діяльності серед найсуттєвіших її компонентів є потреба-суб”єкт, об’єкт-процеси, умови, результат. Це дає можливість комплексно дослідити будь-яку сферу людської діяльності.

Системно-генетичний підхід – полягає у розкритті умов зародження, розвитку і перетворення системи.

Пізнавальний (когнітивний) принцип – пов’язаний із загально філософською теорією пізнання, в обґрунтуванні провідного значення знання в житті й поведінці індивіда. Для аналізу формування знання необхідне вивчення практичної і теоретичної діяльності людини у співвідношенні з її соціальним аспектом.

  1.  Методологія теоретичних досліджень.

На теоретичному рівні дослідження використовуються такі загальнонаукові методи:

 1. Ідеалізація – це уявне створення об’єктів і умов, які не існують в дійсності і не можуть бути практично створенні. Вона дає можливість реальним об’єктам уявно надати гіпотетичних нереальних ознак, що дозволяє вирішити завдання в закінченому виді.

 2. Формалізація – це метод вивчення різних об’єктів, при якому основні закономірності явищ і процесів відображаються в знаковій формі за допомогою формул або спеціальних символів. Символіка штучної мови (хімія, фізика, математика, економіка) дозволяє чітко і коротко фіксувати певні значення, не допускаючи різного тлумачення, що неможливо при користуванні звичайною мовою.

3. Гіпотеза – це науково обґрунтована система умозаключень, через яку на основі низки чинників формуються висновки про існування об’єкта, зв’язків або причини явища. Гіпотези є формою переходу від фактів до законів.

Процес розвитку гіпотези проходить чотири стадії:

  •  висунення гіпотез – вивчення об’єкта дослідження нагромадження теоретичних і емпіричних знань і обґрунтуванням на їх основі припущення про можливість одержання нових знань про нього;
    •  формулювання гіпотез – визначення методів дослідження і системи доказів;
    •  доведення гіпотез у процесі дослідження і експериментування, їх уточнення і коригування;
    •  результати доведення гіпотез – доповнюється новими припущеннями або відкидається, замінюється новими гіпотезами або перетворюється у достовірне знання.

4. Дедукція – це метод дослідження, що полягає в тому, що конкретні положення виводяться із загальних.

 5. Індукція – це метод, при якому за конкретними фактами і явищами встановлюються загальні принципи і закони. При теоретичних дослідженнях використовують обидва методи.

 6. Створення теорії – це найбільш висока форма узагальнення і систематизації знань. Вона є сукупністю основних ідей, понять, тлумачень в тій чи іншій галузі науки, об’єднаних в одну достовірну систему знань про об’єкт теорії. Необхідними елементами теорії є експериментальні факти, гіпотези і закони.

7. Аналіз – це спосіб наукового дослідження, за яким явище поділяється на складові.

 8. Синтез – дослідження явища в цілому, на основі об’єднання пов’язаних один з одним елементів в єдине ціле. Синтез дозволяє узагальнити поняття, закони і теорії.

 9. Абстрагування – відмова від другорядних фактів з метою зосередження на важливих особливостях явища , яке вивчається.

10. Аксіоматичний метод – спосіб побудови наукової теорії, за яким деякі аксіоми (постулати) приймаються без доказів і потім використовуються дл отримання подальших знань за певним логічним правилом.

11. Аналогія – за якої одержують нові знання про об’єкти чи явища на основі того, що вони є подібні до інших

 12. Гіпотетичний метод пізнання передбачає розробку наукової гіпотези, наукового передбачення, які мають елементи новизни і оригінальності на базі всіх основних методів.

При вивченні складних, взаємопов’язаних проблем використовують системний аналіз, який широко застосовується в економіці, менеджменті. В основі системного аналізу лежить поняття системи, під якою розуміють сукупність багатьох об’єктів, які характеризуються раніше визначеними властивостями з фіксованими між ними відносинами.

 Системний аналіз складається із чотирьох етапів:

  •  перший – визначення об’єкта, цілей і завдання дослідження, а також критеріїв для вивчення і управління об’єктом;
    •  другий – визначаються межі системи, її структура; об’єкти і процеси, що мають відношення до поставленої мети;
    •  третій, основний етап системного аналізу, передбачає складання математичних моделей досліджуваної системи;
    •  четвертий – отриману математичну модель аналізують і формують висновки.

  1.  Основи методології досліджень емпіричного рівня.

На емпіричному рівні визначають такі методи дослідження: спостереження, експеримент, опитування,тестування та метод експертних оцінок.

Спостереження. Спосіб пізнання об’єктивного світу на основі безпосереднього сприйняття предметів і явищ за допомогою органів чуттів. Спостереження ведеться за планом і підпорядковується певній тактиці.

Експеримент. Система операцій впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об’єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводиться в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

Опитування – метод, що дає можливість отримати фактичну інформацію. Проводиться в усній або письмовій формі. Має форму інтерв’ю або анкети.

Тестування – форма опитування, що проводиться для виявлення суттєвих ознак об’єкта, засобів його функціонування. Використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування неможливе. Тестування проводиться на початку і після закінчення дослідження. Тести складаються так, щоб однозначно виявити ті чи інші властивості опитаних.

Метод експертних оцінок – опитування спеціальної групи експертів (5-7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, які необхідні для досліджуваного питання.

Експерти вибираються за ознакою їх формального професійного статусу – посади, наукового ступеня, посади тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29593. Понятие индекса в медиапланировании. Расчет индекса 12.65 KB
  Понятие индекса в медиапланировании. Расчет индекса. экономический словарь ИНДЕКС от лат. Индекс исчисляется по отношению к базовому индексу базовой величине соответствующей определенному году принятому в качестве точки отсчета.
29594. Критерии характеристики медианосителя 19.63 KB
  Селективность аудитории избирательность ЦА udience selectivity – свойство медианосителя доводить информацию до определенного сегмента потребителей при минимальном охвате незаданного сегмента потребителейт. Потенциал охвата rech potentil – способность медианосителя собрать аккумулировать максимальное количество людей в качестве своей аудитории. Скорость аккумулирования аудитории speed of udience ccumultion – показатель количества выходов или количества времени необходимых медианосителю для того чтобы охватить всю свою...
29595. Медиапланирование 12.03 KB
  Медианоситель – конкретный представитель медиаканала где размещается рекламное сообщение. Медианоситель отбирается по качественным и количественным показателям. Медиамикс – размещение рекламных материалов сразу в нескольких СМИ и как правило под типовым набором смеси из СМИ медиамикс понимается комбинация ТВ Радио Пресса Наружка. Долю охваченной и неохваченной аудитории при медиамиксе вычисляем формулам теории вероятности: 1Pb = 1P 1Pb где Pb охваченная медиамиксом аудитория P – аудитория охваченная первым медиа Pb...
29596. Технологии нейро-лингвистического программирования (НЛП) 20.25 KB
  Технологии нейролингвистического программирования НЛП Изначально задумывалась как технология совершенствования личности. 5 моделей жизненных стратегий: иметь действовать знать относится к какомуто классу обществу – принадлежать к быть кемто Техники НЛП: Мозг лучше справляется с позитивными целями негативные: не упади не пролей не проходите мимо Ярка творческая визуализации поставленной цели визуально запах звук Принцип уподобления – приобщиться к карте реальности достичь целей как какойто человек которым...
29597. Психология памяти в медиапланировании. Исследования памяти в рекламе 15.49 KB
  При поступлении новых элементовстарые вытесняются последниезапоминаютсяэффект давности Во и Норман: Первичная система кратковременного хранения обладающая ограниченным объемом где инфо теряется за счет вытеснения старых элементов. Виды хранения: Акустическая Сенсорноеосуществление на этапе без участия сознания фотографичинфо сохраняется с фотографической точностью и не поддается контролю со стороны субъекта. 2 Для долговремен памяти характерно обращение к прошлому опыту поиска там инфо необходимой для понимания настоящего....
29598. Возникновение коммуникации. Социально-экономические факторы развития коммуникации 14.74 KB
  Возникновение коммуникации. Социальноэкономические факторы развития коммуникации. Выделяют два подхода к коммуникации: механистический однонаправленный процесс кодирования и передачи информации от источника и приема информации и получателем сообщения и деятельностныйсовместная деятельность участников коммуникации в ходе которой вырабатывается общий взгляд на вещи и действия с ними. Целями коммуникации являются: обмен и передача информации; формирование умений и навыков развитие профессиональных качеств; формирование отношения к себе к...
29599. Схема и сущность коммуникативного процесса. Виды шумов в коммуникации 44.59 KB
  Схемы Большое распространение получила линейная модель коммуникации разработанная Лассуэлом и включающая 5 элементов: Кто передает сообщение – коммуникатор Что передается сообщение Как осуществляется передача канал Кому направлено сообщение аудитория С каким эффектом эффективность Р. К функциональным элементам относятся: источник информации продуцирующий сообщение; отправитель кодирующий сообщение в сигналы; канал проводящий это сообщение; получатель; цель или место назначения. Преимущество данной схемы состоит в...
29600. Виды и уровни коммуникации. Особенности массовой коммуникации 17.78 KB
  декодирование кодированиеобратная связь и тп особенности публичный характер открытость ограниченный и контролируемый доступ к средствам передачи опосредованность контактов множество реципиентов влияние институциональных предписаний особенности смк рассредоточение в пространстве многоконачльность СМК делятся на СМИ слухи и наружную рекламу 1. Слухи оказывают большое влияние на формирование общественного мнения благодаря обсуждению в малых приватных группах без освещения в СМИ. СМИ являются основным видом массовых...
29601. Массовая коммуникация в современном обществе: функциональный подход 15.29 KB
  Если это осуществляется в деятельности СМИ то таким образом ими реализуется важнейшая социальная функция интеграционная.фии МК: 1 обозрение окружающего мира: медиа расширяют горизонты познания индивида информационная функция; 2 корреляция с социальной структурой и ответственностью общества воздействие на него и его познание через обратную связь корреляционная функция проявляющаяся также в объяснении и интерпретации информационных сообщений в обеспечении поддержки существующим властям и господствующим нормам; 3 трансмиссия...