68441

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З КУРСУ «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ»

Лекция

Физика

При підготовці до написання курсової роботи вони оволодівають навичками самостійного аналізу територіальної організації продуктивних сил засвоюють основні методи цього аналізу вчаться добирати необхідний матеріал з літературних статистичних та інших джерел систематизувати...

Украинкский

2014-09-22

174.5 KB

0 чел.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

З КУРСУ «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ»

Відповідно до навчального плану студенти 1-го курсу виконують курсову роботу з дисципліни «Розміщення продуктивних сил». При підготовці до написання курсової роботи вони оволодівають навичками самостійного аналізу територіальної організації продуктивних сил, засвоюють основні методи цього аналізу, вчаться добирати необхідний матеріал з літературних, статистичних та інших джерел, систематизувати його й робити відповідні висновки.

У курсових роботах необхідно враховувати соціально-економічні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві на сучасному етапі, нові підходи в економіці, в розміщенні виробництва, в системі управління національною економікою. Слід акцентувати увагу на питаннях більш раціонального розміщення продуктивних сил України, удосконалення зовнішніх економічних зв’язків, впливу економічних та інших факторів на процеси розвитку ринкової економіки України.

Основа курсової роботи — дослідження, що характеризують розміщення галузей народного господарства, народногосподарську спеціалізацію районів. Що стосується різних історичних екскурсів чи опису технологічних процесів, то ці питання повинні мати допоміжний характер. У курсовій на них треба відводити не більше дві-три сторінки.

Кожен студент пише курсову роботу на одну з тем запропонованої тематики. Крім того, студент має право (з дозволу керівника) самостійно вибрати тему, яка не передбачена цими рекомендаціями.

1. ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Важливий етап у роботі над обраною темою — ознайомлення з необхідною літературою.

Характеристика розвитку та розміщення будь-якої галузі національної економіки чи її окремого регіону, вивчення процесу формування економічних районів та характеристика їх розвитку неможливі без роботи над літературними джерелами — підручниками, навчальними посібниками, спеціальними монографіями, статтями, статистичними довідниками тощо.

При доборі літератури потрібно навчитись користуватись каталогами бібліотек та різноманітними бібліографічними покажчиками. З бібліографічних покажчиків особливо рекомендуються «Книжковий літопис», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей», реферативні журнали. У «Літописах» є довідки про всі книжки, що вийшли за зазначений термін часу (за кожний місяць), про всі статті, що надруковані в журналах і галузях (за кожен місяць). Реферативні журнали містять довідки про видання з різних галузей національної економіки , що вийшли в Україні та за рубежем, тут можна одержати необхідну інформацію навіть у тому разі, коли з будь-яких причин неможливе користування тим чи іншим джерелом.

Працюючи над курсовою роботою, важливо також використовувати статистичні матеріали. Одне з найбільш доступних джерел інформації зі статистики різних галузей національної економіки України — статистичні довідники, більшість яких видається щорічно держкомстатом України, обласними статистичними центрами. У роботі доцільно використовувати довідники останнього року видання.

Для курсових, присвячених соціально-економічній характеристиці невеликого міста, адміністративного району, промислового підприємства, фермерського господарства, обов’язкові первинні відомчі матеріали, звіти, виробничі плани цього об’єкта. Добираючи їх, необхідно передбачити, які питання і як повинні розкриватися.

2. СКЛАДАННЯ КОНСПЕКТІВ ТА ОБРОБКА
СТАТИСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Під час вивчення наукової літератури, первинних та архівних матеріалів необхідно робити виписки на окремих картках чи аркушах паперу, зазначаючи усі вихідні дані використаної книжки чи статті (прізвище та ініціали автора, її повна назва, місце видання, видавництво, рік видання). Ці відомості заносять у спеціальний список, який ведуть з початку роботи над відібраними джерелами. Таким чином, разом з вивченням і конспектуванням літературних джерел поступово заповнюється список використаної літератури.

Якщо витяг з книжки чи статті буде наведений у курсовій роботі у вигляді цитати, запис роблять дослівно і вказують джерело та сторінку, звідки його взято.

На картці також можна робити копії графічних матеріалів, які є в джерелі, що конспектується (діаграми, схеми, графіки, таблиці).
І в цьому випадку необхідно вказати джерело цього матеріалу. Картки з виписками рекомендується згрупувати по розділах роботи.

При роботі з первинними матеріалами (річними звітами, виробничими планами підприємств тощо) слід також робити виписки на окремих картках чи на спеціально виготовлених бланках. Починаючи вивчення первинних матеріалів, студент повинен усвідомлювати, яка інформація йому потрібна. Тому важливо, щоб було достатнім загальне уявлення про зміст майбутньої роботи.

Приступаючи до розробки статистичних матеріалів, треба володіти методами їх аналізу. Наприклад, використовуючи звітні дані за кілька років, необхідно виявити динаміку розвитку виробництва на даному підприємстві, зміни його структури, продуктивності праці, собівартості продукції та ін. Аналізуючи звіти колгоспів, радгоспів, фермерських господарств, треба з’ясувати структуру його посівних площ, затрат праці, валової та товарної продукції, грошових витрат по галузях виробництва, місце сільськогосподарських культур у валовій та товарній продукції тощо. Порівнюючи загальний обсяг продукції, у тому числі по галузях виробництва, необхідно зясувати ступінь товарності кожної галузі. На основі довідок про обсяги сільськогосподарського виробництва (посівних площ), валовий збір сільськогосподарських культур, про поголівя худоби, продукцію тваринництва по району, області чи по конкретному господарству треба зясувати місце його в сільськогосподарському виробництві району чи області.

3. СКЛАДАННЯ ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зміст необхідно скласти на початку роботи над темою після попереднього ознайомлення з літературними джерелами. При складанні змісту потрібно врахувати, які питання і в якій послідовності мають бути розглянуті при розкритті даної теми, виявити основні проблеми, яким повинні бути підпорядковані всі інші питання плану. Головне питання в курсовій роботі — це характеристика розміщення продуктивних сил і зясування кола проблем та шляхів їх розвязання. У кожній конкретній темі зміст повинен служити реалізації її головної ідеї. Зміст роботи затверджує науковий керівник.

4. НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

Загальний обсяг роботи (текстової частини) повинен становити 25—35 стандартних аркушів. Значні відступи від цієї норми небажані.

Зміст роботи повинен відповідати таким основним вимогам:

1. В роботі необхідно відповісти не тільки на питання, як розвивається і розміщується та чи інша галузь виробництва, яка спеціалізація і комплексність господарства району (міста, підприємства, господарства), а й з’ясувати також, чому склалось таке розміщення, чим зумовлена така спеціалізація і галузева структура.

2. Необхідно дати характеристику сучасного стану галузей національної економіки чи господарського комплексу району (області, міста, господарства), яка повинна грунтуватись на найновіших статистичних матеріалах.

3. Соціально-економічну характеристику обраного обєкта (галузі господарства, району, області, міста, підприємства) необхідно завершити аналізом основних проблем його розвитку та шляхів їх вирішення.

4. Виклад змісту всіх розділів роботи повинен бути логічним й послідовним. Слід уникати суперечностей та повторень.

5. Висновки й узагальнення мають бути аргументовані, враховувати досягнення науки та господарської практики у тісному звязку із завданням економічних реформ на сучасному етапі.

6. Обовязковою умовою виконання курсової роботи є самостійне висвітлення питань теми. Якщо в роботі не забезпечено додержання цієї вимоги, курсова робота не може бути допущена до захисту.

Вступ

У вступі курсової роботи автор подає актуальність досліджуваної проблеми. На основі актуальності формулюється мета роботи. Для розв’язання поданої мети ставляться основні  завдання. У вступі визначається об’єкт та предмет дослідження, а також зазначаються використані при написанні МДБ роботи методи дослідження.

Актуальність дослідження

Шляхом критичного аналізу та порівняння з напрямками дослідження обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження

Формулюють мету дослідження, відображаючи його результат на основі практичних та теоретичних обґрунтувань. Мета дослідження повинна бути тісно пов’язана з назвою його теми. Правильне визначення мети дослідження дасть змогу виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість дослідження, уникнути загальних міркувань. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. У курсовій роботі починають фразу: “Мета дослідження .....”.

Наприклад:

Тема дипломної роботи: “Особливості територіальної організації хімічного комплексу Україну”.

 Мета дослідження полягає у визначенні напрямків удосконалення територіальної організації та перспектив розвитку хімічного комплексу України на основі  практичних аспектів та теоретичних аспектів досліджуваної проблематики..

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання дослідження. Завдання мають конкретизувати основну мету дослідження і відображати всі пункти розділів роботи, з метою розкриття поетапності проведення дослідження.

Завдання дослідження завжди розміщуються після мети і розпочинаємо фразою: “Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань: .....”.

Завдання дослідження можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (визначити сутність поняття, обґрунтувати процес та ін.);

- вивчення видів, форм, методів, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо;

- оцінка динаміки, ефективності, стану, визначення тенденцій процесу та ін.;

- факторний аналіз, визначення взаємозалежностей, розрахунок показників та ін;

- характеристика регуляторних заходів інституцій щодо процесу;

- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення процесу управління, прогнозування перспективних шляхів розвитку та ін.

Об’єкт та предмет дослідження

При з’ясуванні об’єкта та предмета дослідження слід знати, що об’єктом дослідження – є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Іншими словами, об`єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет  дослідження – це тільки суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головним, визначальним для конкретного дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об`єкта. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Об`єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об`єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської, дипломної, бакалаврської робіт, які визначаються на титульному аркуші як її назви.

Наприклад:

Виходячи із запропонованої вище у прикладі теми: “Об’єктом дослідження є хімічний комплекс України, а предметом – особливості його територіальної організації та тенденції розвитку”.  

Методи дослідження

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності виробу саме цих методів.

Перший розділ складається з 3-4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань провідних вчених України та зарубіжжя з обраної теми, проаналізувати існуючі  погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. І як висновок, автор має продемонструвати свою обізнаність з фінансовими методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

У другому розділі, студент повинен навести коротку загальну економічну характеристику об’єкта дослідження; виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретного об'єкту  з використанням наукових методів дослідження.

Необхідно дати характеристику сучасного стану галузей національної економіки чи господарського комплексу району (області, міста, господарства), яка повинна грунтуватись на найновіших статистичних матеріалах.

 Соціально-економічну характеристику обраного обєкта (галузі господарства, району, області, міста, підприємства) необхідно завершити аналізом основних проблем його розвитку та шляхів їх вирішення.

У результаті виконаного аналізу складових частин досліджуваного об'єкта необхідно конкретизувати наявні проблеми, недоліки, власні резерви, тощо. Які віднайдуть вирішення у III розділі роботи.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності об'єкта (підприємства, установи, організації, країни) за останніх 3-5 років.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

Третій розділ має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно розділ вміщує 2-3 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі  курсової роботи. Невід'ємною частиною обґрунтування запропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності від їх впровадження.

За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність покладено на студента - автора курсової роботи.

Висновки є завершальною частиною курсової роботи. Вони містять стислий виклад змісту курсової роботи, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором курсової роботи поставленої мети і завдань.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, форми і звітності, анкети соціологічного опитування тощо.

Розділ «Список використаних джерел» включає складений за чинними бібліографічними правилами перелік використаних літературних та інформаційних джерел.

Наприклад:

1. Герасимчук В.І. Теоретико-методичні проблеми формування середнього класу в Україні на перехідному етапі // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – Вип. 14. -  С. 12 - 26.

2. Давидова І., Кім М. Інституціональні основи зайнятості в перехідній економічній системі.  К.: Економічна думка, 1998. – 189 с.

3. Дорогунцов С.І. Проблеми державного регулювання структури економіки і зайнятості // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб.– К: РВПС України НАН України, 1999. Вип. 7– С. 5 - 11.

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

5.1. Загальні вимоги

  Курсова робота має бути виконана українською мовою і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути надрукований на принтері через 1,5 інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А-4. Шрифт – Тіmes New Roman, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується берегами: лівим - 20 мм, правим - 10 мм, верхнім - 20 мм, нижнім - 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.

Курсову роботу починають з титульної сторінки, яка не нумерується.

Наступною сторінкою є зміст, в якому зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими

Вступ, кожний розділ, висновки і список використаних джерел починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ - одразу після закінчення попереднього.

Розділи,   підрозділи,   пункти   й   підпункти   слід   нумерувати
арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1,2, 3 і т. д.).

Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1,1.2 та ін.).

Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т. д.).

 Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Після номеру розділу в тексті роботи крапку не ставлять, а після підрозділу, пункту і підпункту - крапку ставлять.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту.

5.2. Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їх зміст.

Заголовки розділів слід друкувати по центру тексту  всі літери великі в кінці крапки не ставиться. Заголовки  підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою.

5.3. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дослідження. На титульному аркуші, завданнях, змісті та першій сторінці вступу номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини досліджень, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка по центру друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.1." (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу в кінці якого крапка не ставиться.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2."(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту в кінці якого не ставиться крапка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

 Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсових роботах безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу) далі йде назва в кінці якої крапка не ставиться. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Формули в магістерській, дипломній, бакалаврській роботах (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

 Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

  1.  ...
  2.  ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

5.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва таблиці повинна містити три інформації: що відображено, на якому об’єкті і за який період.

Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють і не ставлять в кінці крапку.

За логікою побудови таблиці її логічний суб`єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують в боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначити у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)  

                                  Назва таблиці  

Головка

Заголовки граф

Підзаголовки

граф

Рядки

                   Боковик                Графи (колонки)

         (заголовки рядків)

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об`єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювальні елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи  або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

 Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Наприклад:

Таблиця 2.1

Динаміка залучення зовнішніх інвестицій в Україну за 2002-2005 рр.

Період

Прямі іноземні інвестиції в Україну,

млн. дол. США

Абсолютна зміна за рік,

млн. дол. США

Відносна зміна за рік, %

2002 р.

4555,3

-

-

2003 р.

5471,8

916,5

120,12

2004 р.

6794,4

1322,6

124,17

2005 р.

9047,0

2252,6

133,15

2.5. Графічний матеріал

Графічний матеріал (рисунки, схеми, діаграми і т. ін.) розміщують для встановлення властивостей або характеристик об'єкта, а також для кращого розуміння тексту. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності - у додатку.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рис.» і назву подають після пояснювальних даних в кінці якої крапка не ставиться.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно. Якщо рисунок один, його позначають «Рис. 1».

Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (рис. 2.1).


Рис. 2.1. Динаміка обсягу залучених іноземних інвестицій в економіку України за 2002-2005 рр.

Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці і під ними друкують «Рис .... аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш...», якщо рисунок один.

5.6. Формули

Формули, за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, що друкуються на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках, наприклад: ...у формулі (1). Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад: ...у формулі (В.1). Можлива нумерація формул у межах розділу. В цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.1), (3.3).

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися зі слова «де».

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

         5.7.  Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен подавати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в курсовій роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому випадку, коли в них є матеріал, не включений до останнього видання. Також слід посилатися на офіційні сайти Інтернет, з яких було використано інформацію.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке подане посилання в дипломній роботі.

Посилання подаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад, [4, с. 35]) і лише після квадратної дужки ставиться крапка, що відображає закінчення цитати з посиланням.

 5.8.  Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. У ході виконання магістерської (дипломної, бакалаврської) роботи обов’язковою вимогою є використання матеріалів офіційних сайтів Інтернету, не менше 10 посилань.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела потрібно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов`язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація" Скорочення слів в українській  мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".

Спочатку у переліку списку використаних джерел подається нормативно-правова база, що була використання при виконанні наукового дослідження, потім українська і російська література, далі – зарубіжна література та Інтернет сайти.

Наприклад:

1. Кодекс Законів про працю України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 4 травня – С. 2-9.

2. Закон України “Про зайнятість населення” // Закони України. Т1. – К.: Верховна Рада України. Інститут законодавства,  1996. – 462 с.

3. Анішина Н. Визначення пріоритетів створення нових робочих місць // Україна: аспекти праці. –2002. – № 4. -  С. 47 - 51.

4. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Ин-т новой экономики, 1999. – С. 476.

5. System oh National Accaunts 1993. – Brussels/Luxembourg, New York, Paris, Washington, P.C., 1993. – P. 128.

6. www.ukrstat.gov.ua

 

5.9. Додатки

Матеріал, що доповнює дослідження, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів програм задач, що розв'язуються на ЕОМ тощо.

Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова "Додаток" друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Якщо у стандарті один додаток, то він позначається «Додаток А»

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначенням, а під ним у дужках для обов'язкового додатка друкують слово «обов'язковий», а для інформаційного - «рекомендований» чи «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

5.10. Чистовий варіант курсової роботи зшивають скоросшивачем.

6. СТАДІЇ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи складається з таких основних етапів:

  1.  визначення напряму дослідження;
  2.  вибір і затвердження теми та змісту курсової роботи;
  3.  проведення досліджень і написання роботи;
  4.  оформлення курсової роботи;
  5.  підготовка до публічного захисту і захист роботи.

Графік виконання курсової роботи затверджується згідно навчального плану, контролюється науковим керівником і кафедрою. За порушення графіка студент може бути недопущений до її захисту.

6.1. Визначення напряму дослідження

Визначення напряму дослідження здійснюється, виходячи з наукових інтересів студента, тематики наукових досліджень кафедри, замовлень підприємств тощо.

Вибираючи напрям дослідження, доцільно користуватися запропонованим випускаючою кафедрою переліком тем, проте він не є обов'язковим і може уточнюватись або доповнюватись за бажанням студента та його наукового керівника.

6.2. Вибір і затвердження теми та змісту

Тема курсової роботи має бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку економічної науки і господарської практики.

Студент може скористатися тематикою курсових робіт, яку розробляє і щорічно переглядає випускаючою кафедра. А також має право запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням її дослідження.

Тема дослідження має бути погоджена з випускаючою кафедрою. Обираючи тему, слід ураховувати її актуальність для підприємства (установи, організації), можливість одержання відповідних матеріалів (планових, звітних, статистичних), проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність літературних джерел, власні напрацювання.

Пропозиції щодо вибору теми курсової роботи студент спочатку обговорює з науковим керівником від кафедри. За поданням наукових керівників на засіданні кафедри розглядаються пропозиції студентів і після їх схвалення чи відхилення, затверджується тема і готується подання до наказу.

Закріплення за студентом теми курсової роботи оформлюється рішенням кафедри економічної теорії Національного університету “Острозька академія” не пізніше ніж протягом першого тижня початку навчального триместру.

Обов'язки наукових керівників:

консультування студентів з питань вибору теми роботи, розробки її змісту, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів;

контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки курсової роботи;

контроль якості курсової роботи;

підготовка відгуку про курсову роботу з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до структури критеріїв оцінки.

Зміст курсової роботи має відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної та конструктивної частин. При розробці та обговоренні змісту дослідження необхідно скласти в завданні на курсову роботу поетапний календарний план її написання згідно із затвердженим на кафедрі регламентом. Невиконання графіка та систематичне відхилення від регламенту є підставою для недопущення студента до захисту курсової роботи.

6.3. Проведення досліджень і написання роботи

Головним завданням цього етапу є написання тексту курсової роботи відповідно до затверджених теми та змісту. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики, на підставі аналізу літературних джерел узагальнити існуючі підходи та обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень. За допомогою цього інструментарію та загальновідомих сучасних наукових прийомів і методів аналізу проводиться діагностика об'єкта дослідження під кутом зору обраної теми та визначаються наявні проблеми і причини їх виникнення. Це, у свою чергу, є основою для розробки і обґрунтування альтернативних пропозицій щодо усунення проблем і визначення найбільш доцільного способу їх вирішення в умовах конкретного підприємства. В ході реалізації цього етапу робота з літературними джерелами ведеться паралельно з дослідженнями на підприємстві, окремі аспекти магістерської (дипломної, бакалаврської) роботи можуть уточнюватися або коригуватися.

  1.  ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

7.1. Підготовка до захисту

Згідно з регламентом студент зобов'язаний подавати курсову роботу науковому керівникові на першу перевірку частинами у встановлені в завданні строки. У разі недодержання студентом календарного графіка виконання курсової роботи керівник має право внести пропозицію про не допуск до захисту та відрахування студента як такого, що не виконує навчальний план.

Після написання роботи студент подає курсову роботу науковому керівникові для одержання від нього письмового відгуку з оцінкою дослідження.

У разі невідповідності курсової роботи вимогам даних рекомендацій її керівник може не допустити студента до їх захисту.

Рішення щодо недопущення студента до захисту має бути затверджене на засіданні кафедри.

7.2. Порядок захисту роботи

Порядок захисту курсової роботи встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії».

Студент готує до захисту доповідь та презентацію в рекомендованій програмі Mikrosoft Offise Power Point, а також ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, рисунки) для всіх членів комісії.

Час публічного виступу не повинен перевищувати 5 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу, плакатів, допоміжного матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем або відповідних слайдів). Головне призначення таких додатків - детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.

У разі використання слайдів треба переконатися у наявності проектора, екрана, можливості затемнення, доступних джерел електричного струму та пам'ятати про специфіку підготовки та застосовування цього методу презентації.

Захист роботи розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити:

актуальність теми;

мету дослідження;

об'єкт та предмет дослідження;

висновки проведеного аналізу, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності (рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді).

Завершуючи доповідь, студент має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, застосувати результати дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів.

Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст.

У разі презентації доповіді з використанням програми Mikrosoft Offise Power Point, студент повинен підготувати 6-8 слайдів з відповідною інформацією:

1 слайд – назва дослідження, автор та керівник;

2 слайд – мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження;

3-4 слайди – згруповані таблиці з основними показниками, які характеризують стан та тенденції розвитку об’єкта;

5-6 слайди – рисунки: діаграми, графіки, які відображають наочно зміни того чи іншого процесу;

7-8 слайди – висновки та пропозиції.

Присутні на захисті члени комісії, можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.

Загальний час захисту курсової роботи не повинен перевищувати 15 хв. у середньому на одного студента.

Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні комісії виноситься її рішення, у разі незгоди між її членами думка голови комісії є вирішальною. Рішення комісії оголошує її голова в той самий день.

Студенти, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, мають заборгованість, яку повинні ліквідовувати згідно положення про ліквідацію заборгованостей в термін призначений кафедрою з повторним доопрацюванням курсової роботи.

8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯКУРСОВОЇ РОБОТИ

Підсумкову, диференційовану за чотирибальною та стобальною шкалою оцінку курсової роботи визначає екзаменаційна комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості курсової роботи.

8.1. Вимоги до змісту:

актуальність обраної теми дослідження;

спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям завдання;

широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;

наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

рівень обґрунтування запропонованих рішень;

ступінь самостійності проведення дослідження;

розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

8.2. Захист роботи:

- уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати
дослідження;

-     здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

-     загальний рівень підготовки студента;

-     володіння культурою презентації.

8.3. Критерії оцінювання

Відмінно (91-100) Курсова робота є повною: містить огляд робіт вітчизняних та зарубіжних вчених, має практичне значення, використано наукові методи дослідження, доповідь логічна і коротка, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів екзаменаційної комісії правильні і стислі.

Добре (76-90) Тема курсової роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не подані, недостатньо використані інформаційні матеріали організації-замовника, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуках, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів екзаменаційної комісії в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.

Задовільно (61-75) Тема курсової роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко досліджена мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгуки містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів екзаменаційної комісії правильні або повні. Є зауваження щодо її оформлення.

Незадовільно (менше 61) Курсова робота виконана не в повному обсязі: розділи недостатньо пов'язані між собою; відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел; аналіз виконаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Пропоновані заходи випадкові, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи не зовсім відповідає вимогам. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів екзаменаційної комісії неточні або неповні.

Курсова робота до захисту не допускається, за умови: подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням строків, установлених регламентом в завданні. Написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по університету. Виконана не самостійно. Структура не відповідає вимогам. Відсутнє економічне обґрунтування пропонованих заходів. Недбало оформлена.

PAGE  14


EMBED MSGraph.Chart.8 \s


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73238. Расчет цеха производства рыбных продуктов 119.83 KB
  Нежность мягкость рыбы острота вкусовых и ароматических ощущений обилие приправ и специй пряностей ароматических трав соусов все это способствует приготовлению широкого ассортимента вкусных блюд из рыбы. Наиболее богатыми белком видами рыб считаются лосось форель семга белуга другими словами все рыбы отрядов лососевые и осетровые. В наибольшей степени это касается жирных морских сортов рыбы – лосось скумбрия сельдь форель семга и др. Естественно следует учитывать что при длительном хранении заморозке не говоря уже о...
73239. Коррекция страхов у детей дошкольного возраста 217.5 KB
  Страхи, эмоциональные нарушения поддаются коррекции и без последствий проходят у детей до десяти лет. Поэтому чрезвычайно важно своевременно обращаться к специалисту, принять меры по преодолению фобий у ребёнка.
73240. Объяснение основного психического эффекта 273.44 KB
  Автор пропагандирует материал этой статьи для преподавания в школах. Как можно видеть, тут нет ничего сложного, особенно если сравнить с материалом по химии или молекулярной генетике, какой уже преподаётся. Нельзя не понимать, чем дух отличается от тела; учить этому надо начинать ещё в школе. Те, кто согласен с этим мнением – поддержите инициативу автора.
73241. Коррекция гиперактивного поведения детей младшего школьного возраста (с синдромом дефицита внимания) 430.5 KB
  Раскрыть проблемы гиперактивного поведения младших школьников в исследованиях отечественных и западных психологов; осуществить выбор методов коррекции гиперактивного поведения младших школьников с синдромом дефицита внимания; провести эмпирическое исследование по коррекции гиперактивного поведения младших школьников с синдромом дефицита внимания и проанализировать его результаты.
73242. Управління зовнішньоекономічноюю діяльністю ПАТ «ПБК «Радомишль» 647 KB
  Визначити суть та зміст управління зовнішньоекономічною діяльністю; охарактеризувати елементи управління зовнішньоекономічною діяльністю; розглянути показники ефективності управління зовнішньоекономічної діяльності; висвітлити загальну характеристику підприємства; провести діагностику фінансово-господарської діяльності підприємства; оцінити рівень управління ЗЕД підприємства...
73243. Українська держава як суб’єкт міжнародних відносин та напрямки її зовнішньоекономічної політики 994.5 KB
  Аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією Грузією та Казахстаном дозволить дізнатися про співпрацю та динаміку її змін нашої держави з даними країнами на протязі 2007-2011 років. Метою курсової роботи є визначення сучасного стану та питомої ваги зовнішньоекономічних зв’язків що впливають на міжнародні економічні відносини України з Бельгією Грузією та Казахстаном а також пошук шляхів для економічної інтеграції з даними країнами. Завданнями даної роботи є: проведення діагностики економічної ситуації у обраних...
73244. Амортизационная политика предприятия и оценка ее эффективности 83 KB
  Амортизационная политика является составной частью общей научно –технической политики государства. Устанавливая норму амортизации, порядок ее начисления и использования, государство регулирует темпы и характер воспроизводства в отраслях, а именно через норму амортизации задается скорость обесценивания, а через ее –скорость обновления производственных фондов.
73245. Розумове виховання молодших школярів у навчальному процесі 144 KB
  Розумове виховання потрібне людині не тільки для праці, а й для повноти духовного життя. Уміти творчо мислити і бути розумною повинна бути кожна людина, бо розум конче необхідний в усіх сферах людського життя. Тому справжнє розумове виховання орієнтує людину на життя в усіх його складностях.
73246. Опыт издания журнала «Мир Фантастики» 115 KB
  Журналы о фантастике и фэнтези не эксклюзивная русская находка. Первые журналы с подобной тематикой появились ещё до второй мировой войны, на пике интереса к техническим достижениям, казавшимися простым обывателям, чем-то сверхъестественным. Но в России на постоянной основе не один из подобных журналов до конца прошлого века не издавался.