68444

Аналіз фінансового ризику та шляхи його зниження

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Під фінансовим ризиком підприємства розуміється ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрачання доходів або капіталу в ситуації невизначеності умов проведення його фінансової діяльності. Фінансовий ризик є об’єктивним явищем функціонування будь-якого підприємства...

Украинкский

2014-09-22

267.5 KB

1 чел.

PAGE  1

Лекція 10

Тема: Аналіз фінансового ризику та шляхи його зниження

1. Сутність фінансового ризику.
класифікація фінансових ризиків

В умовах ринкової економіки різко посилюється фактор ризику, який впливає на діяльність господарюючого суб’єкта.

У широкому розумінні, ризик — це небезпечність, можливість збитку або втрати. Для суб’єкта господарювання під ризиком слід розуміти ймовірність (загрозу) втрати ним частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових витрат у результаті проведення певної виробничої та фінансової діяльності.

Сучасне ринкове середовище неможливе без існування ризику. Будь-яка підприємницька діяльність змушена миритися з тим, що ризик — це невід’ємна її складова.

У фінансовому аналізі досліджується фінансовий ризик.

Під фінансовим ризиком підприємства розуміється ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрачання доходів або капіталу в ситуації невизначеності умов проведення його фінансової діяльності. Фінансовий ризик є об’єктивним явищем функціонування будь-якого підприємства, він супроводжує практично всі види фінансових операцій, всі напрями фінансової діяльності.

Розглянемо класифікацію фінансових ризиків (рис. 1).

Ризик зниження фінансової стійкості генерується недосконалістю структури капіталу (велика питома вага позикових коштів), породжує незбалансування позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягами. У складі фінансових ризиків за ступенем небезпечності (загроза банкрутства) він відіграє провідну роль.

Ризик неплатоспроможності генерується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, породжує розбалансування позитивного і негативного грошових потоків підприємства за часом. За своїми фінансовими наслідками він є найнебезпечнішим.

Рис. 12.1. Класифікація фінансових ризиків

Інвестиційний ризик характеризує можливість виникнення фінансових втрат у процесі проведення інвестиційної діяльності підприємства. Відповідно до видів цієї діяльності розрізняють ризик реального інвестування і ризик фінансового інвестування.

Інфляційний ризик характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів підприємства), а також очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій в умовах інфляції.

Процентний ризик полягає у непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, так і кредитної). Негативні фінансові наслідки цього виду ризиків виявляються в емісійній діяльності підприємства (при емісії акцій, облігацій), в його дивідендній політиці, в короткострокових фінансових вкладеннях і деяких інших фінансових операціях.

Валютний ризик виявляється в недоотриманні передбачених доходів у результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньо-економічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій. Імпортуючи, наприклад, матеріали, підприємство програє від підвищення обмінного курсу іноземної валюти щодо національної. Зниження цього курсу визначає фінансові втрати підприємства від експорту готової продукції.

Депозитний ризик означає можливість неповернення депозитних вкладень (непогашення депозитних сертифікатів).

Кредитний ризик має місце у фінансовій діяльності підприємства у разі надання ним товарного (комерційного) або споживчого кредиту покупцям. Формою його вияву є ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за відпущену підприємством у кредит готову продукцію.

Податковий ризик виявляється як:

  •  імовірність введення нових видів податків і зборів, можливість збільшення рівня ставок чинних податків і зборів;
  •  зміни термінів і умов здійснення окремих податкових платежів;
  •  імовірність відміни чинних податкових пільг у сфері господарської діяльності підприємств. Для підприємства він є непередбаченим (про це свідчить сучасна вітчизняна фіскальна політика), суттєво впливає на результати його фінансової діяльності.

Структурний ризик ґенерується неефективним фінансуванням поточних витрат підприємства, що спричинює високу питому вагу постійних витрат у загальній їх сумі. Високий коефіцієнт операційного лівериджу за умов несприятливих змін кон’юнктури товарного ринку і зниження валового обсягу позитивного грошового потоку по операційній діяльності генерує значно вищі темпи зменшення суми чистого грошового потоку з цього виду діяльності.

Криміногенний ризик на підприємстві виявляється у формі оголошення його партнерами фіктивного банкрутства, підробки документів, що забезпечують протизаконне присвоєння сторонніми особами грошових та інших активів. Підприємство у зв’язку із цим зазнає суттєвих змін фінансових втрат.

Інші види ризиків зустрічаються дуже рідко. До них належать, наприклад, ризик стихійного лиха, ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій, ризик, пов’язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку тощо.

Зовнішній (систематичний) ризик —ризик, який не залежить від діяльності підприємства. До цієї групи належать ризики інфляційний, процентний, валютний податковий.

Внутрішній (несистемний) ризик — фінансовий ризик, який залежить від діяльності конкретного підприємства. Він виникає в результаті некваліфікованого фінансового менеджменту, неефективної структури активів капіталу, недооцінювання фінансових партнерів тощо.

Постійний фінансовий ризик характерний для всього періоду здійснення фінансової операції і пов’язаний з дією постійних факторів. Прикладом може слугувати валютний ризик.

Непостійний фінансовий ризик виникає лише на окремих етапах здійснення фінансової операції. Прикладом є ризик неплатоспроможності ефективно функціонуючого підприємства.

Прогнозований фінансовий ризик характеризує ті види ризиків, які пов’язані з циклічним розвитком економіки, передбаченим розвитком конкуренції тощо. Передбаченість фінансових ризиків має відносний характер, оскільки їх прогнозування із 100-процентним результатом надійності виключає розглядуване явище із категорії ризиків. Прикладом прогнозованого фінансового ризику є ризики інфляційний, процентний. Треба відмітити, що в даному випадку йдеться про короткострокове прогнозування.

До непрогнозованих фінансових ризиків належать ті ризики, які відзначаються повним непередбаченням їх прояву. Прикладом можуть слугувати ризики форс-мажорної групи, податковий та ін. В умовах економічної нестабільності України діяльність вітчизняних підприємств супроводжується різнобічним портфелем фінансових ризиків. 

2. Методи аналізу фінансового ризику

Основними методами кількісного аналізу ризику є:

  •  статистичний метод;
  •  аналіз доцільності витрат;
  •  метод експертних оцінок;
  •  аналітичний метод;
  •  метод аналогів.

Статистичний метод. Сутність методу полягає в тому, що для розрахунку ймовірностей виникнення втрат аналізуються всі статистичні дані, які стосуються результативності здійснення підприємства певних операцій. Частота виникнення деякого рівня втрат 0 визначається за формулою

,  (12.1)

де — число випадків появи конкретного рівня втрат;

nзаг — загальне число випадків у статистичній виборці, яке включає й успішні операції даного виду.

Останнім часом набув поширення метод статистичних випробувань (метод «Монте-Карло»). Перевагою цього методу є можливість аналізувати та оцінювати різнобічні «сценарії» реалізації проекту і враховувати різні фактори ризиків у межах одного підходу. Різні типи проектів мають різницю ступінь впливу на них ризиків, що з’ясовується у процесі моделювання. Вадою методу використання є в ньому для оцінок і висновків використання ймовірнісних характеристик, — що для безпосереднього практичного застосування не дуже зручно.

Аналіз доцільності витрат орієнтований на індентифікацію потенційних зон ризику. Перевитрачання витрат може викликатися одним із чотирьох основних факторів або їх комбінацією:

  1.  первісним недооціненням вартості;
  2.  змінами меж проектування;
  3.  різницею в продуктивності;
  4.  збільшенням первісної вартості.

Ці фактори можуть бути деталізовані. На базі типового переліку можна скласти детальний контрольний перелік для конкретного проекту або його елементів.

Існує можливість звести до мінімуму капітал, що підлягає ризику, поділом процесу затвердження асигнувань проекту на стадії. Стадії затвердження мають бути пов’язані з проектними фазами і ґрунтуватися на додатковій інформації про проект в міру його розроблення. На кожній стадії затвердження, маючи аналіз засобів, які підлягають ризику, інвестор може прийняти рішення про припинення інвестицій.

Метод експертних оцінок дає змогу поділити дуже складний комплекс ризиків на складові, якими можна управляти, і зробити висновки про ймовірність вияву та ступінь наслідків досліджуваних ризиків.

Аналітичний метод використовує такі основні чотири показники ефективності інвестицій:

  •  період окупності;
  •  чистий приведений дохід;
  •  внутрішня норма дохідності;
  •  рентабельність.

Період окупності — це тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, що дисконтується на момент закінчення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.

Чистий приведений дохід являє собою суму фінансових підсумків, що дисконтуються за всі роки проекту, рахуючи від дати початку інвестицій. Характеризує загальний абсолютний результат інвестиційної діяльності, її кінцевий результат.

Внутрішня норма дохідності — це та розрахункова ставка процентів, за якої капіталізація регулярно отримуваного доходу дає суму, рівну інвестиціям і, отже, капіталовкладення окупаються.

Аналіз чуттєвості моделі складається з таких етапів:

  1.  вибір основного ключового показника — параметра, відносно якого й здійснюється оцінювання чуттєвості. Такими показниками можуть слугувати внутрішня норма дохідності або чистий приведений дохід;
  2.  вибір факторів (рівень інфляції, стан економіки тощо);
  3.  розрахунок значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту: проектування, будівництво, монтаж устаткування, процес віддачі вкладених коштів.

Сформовані таким чином послідовності витрат і надходжень дають можливість визначити фінансові потоки для кожного моменту або відрізка часу, встановити показники ефективності.

Будуються діаграми, на яких відображується залежність обраних результативних показників від величини вихідних параметрів. Зіставляючи отримані діаграми, визначають «ключові» показники, які найбільше впливають на оцінку проекту. Виявляються критичні для проекту значення ключових параметрів.

Аналіз чуттєвості дає змогу спеціалістам з проектного аналізу враховувати ризик і невизначеність. Але цей метод аналізу має й вади, а саме:

  •  не враховує всі можливі обставини;
  •  не враховує ймовірність здійснення альтернативних проектів.

Сутність методу аналогів полягає у використанні бази даних про ризик аналогічних проектів. Ці дані опрацьовуються для виявлення залежностей у закінчених проектах з метою врахування потенційного ризику при реалізації нових проектів.

3. Шляхи зниження фінансового ризику

Високий ступінь ризику проекту спричинює необхідність пошуку шляхів його зниження.

Розрізняють такі способи зниження ризику:

  •  розподіл ризику між учасниками проекту;
  •  страхування;
  •  резервування коштів на покриття непередбачених витрат.

Розподіл ризику реалізується під час розроблення фінансового плану проекту та конкретних документів.

Розподіл ризику поділяють на:

  •  кількісний (між замовником і виконавцем);
  •  якісний (учасники проекту приймають низку рішень, які розширюють або звужують діапазон потенційних інвесторів. Чим більший ступінь ризику учасники мають намір покласти на інвесторів, тим складніше залучити досвідчених інвесторів до фінансування проекту: за умов прийняття учасниками проекту більшої частки ризику на себе можна переконати досвідчених інвесторів знизити свої вимоги).

Страхування ризику є, по суті, передаванням частини ризиків страховій компанії. При цьому укладається договір страхування зі страховою компанією.

Резервування коштів на покриття непередбачених витрат являє собою спосіб боротьби з ризиком, який передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розмірами витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проекту.

Існує два підходи до визначення структури резерву на покриття непередбачених витрат.

За першого підходу резерв поділяється на загальний і спеціальний. Загальний резерв має покривати зміни в кошторисі, доповнення до загальної суми контракту та інші аналогічні елементи. Спеціальний резерв включає в себе надбавки на покриття зростання цін, збільшення витрат за окремими позиціями, на оплату позовів за контрактами.

Другий підхід полягає із визначенні непередбачених витрат за їх видами (наприклад, на заробітну плату, матеріали тощо).

Така диференціація дає змогу встановити ступінь ризику, пов’язаного з кожною категорією витрат, які потім можна перенести на окремі етапи проекту. Цей підхід забезпечує достатній контроль за непередбаченими витратами, але необхідність використання великої кількості даних і оцінок спричинює застосовування його тільки у разі відносно невеликих проектів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14893. Ұлттық суретшілердің рухани әлемі 126.5 KB
  Ұлттық суретшілердің рухани әлемі Қазақстан Республикасы мемлекеттік саясатының әлеуметтікмәдени дамуы жөніндегі тұғырнамасында Республикада тұратын барлық халықтар мәдениетінің өзіндік ерекшелігіне тиісті көңіл бөлінетіндігі және кез келген мәдениет қайтала
14894. Ұлттық театрды дамытудағы шешендік өнердің орны 197.5 KB
  Ұлттық театрды дамытудағы шешендік өнердің орны Жұмыстың жалпы сипаттамасы Зерттеудің өзектілігі. Театр мен шешендік өнер адам баласының ақылой мен сезім пернелерін сөз бен іс арқылы білдіруге талпынған пиғылынан туындаған рухани негізі ортақ екі түрл...
14895. Этнос туралы ұғым. Этностардың пайда болу заңдылықтары 199 KB
  €œЭтнос€ туралы ұғым. Этностардың пайда болу заңдылықтары €œЭтнос€ гректiң еtпоs тайпа халық деген сөзiнен шыққан. Ғылымда €œхалық€ терминiнiң орнына €œэтнос€ терминi орынды қолданыла бастады. Бұл термин этностың негiзгi тарихи түрi €œтайпа€ €œұлыс€ €œнар
14896. АДАСТЫРУШЫ ДІНИ АҒЫМДАР 64 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарыныңкандидаты дінтанушыАДАСТЫРУШЫ ДІНИ АҒЫМДАРБүгінгі археология антропология ғылымдары діни сенімнаным жолдары мен жүйелерінің тым ерте дәуірлерден бері адамзаттың даму өркендеу және кемелдену барысымен біте қайнаса жалғасып ке
14897. Дін және мәдениет 74 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыДІН ЖӘНЕ МӘДЕНИЕТ[1]Дін және мәдениеттің арақатынасы жөнінде қыруар пікірлер айтылуда. Соңғы кездері діни экспансия алаңына айналған елімізде дініміз өзгерсе өзгерсін мәдениетіміз өзгермесін...
14898. Діни экстремизм мен терроризм 90.5 KB
  ДІНИ ЭКСТРЕМИЗМ МЕН ТЕРРОРИЗМ Мұртаза Жүнісұлы БҰЛҰТАЙ Философия ғылымдарының кандидаты дінтанушы ДІНИ ЭКСТРЕМИЗМ МЕН ТЕРРОРИЗМ Ғылым және технология дамудың шырқау шегіне шыққанына және адамзат бірінбірін оңайлықпен тани алатын мүмкіншіліктерге ие б...
14899. Заманауи тұлғалардың ислам дінін қабылдау себептері 50.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыЗАМАНАУИ ТҰЛҒАЛАРДЫҢ ИСЛАМДIНIН ҚАБЫЛДАУ СЕБЕПТЕРI [1]Ғылым және информация ғасыры деп аталған өткен жүз жылда дамыған мемлекеттердiң азаматтарынан бек көп адам ислам дiнiн өз еркiмен қабылдаған. Ол...
14900. Ислам - әлемдегі бейбітшіліктің кепілі 103.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыИСЛАМ ӘЛЕМДЕГІ БЕЙБIТШIЛIКТIҢ КЕПIЛI[1]Өткен жолғы Ислам және өркениет газеті №4 Сәуір 2001 ж. Дiни экстремизм мен терроризм деп аталатын мақаламда хақ дін исламның Батыс елдерінде пайда болған әл...
14901. Ислам дініндегі хош көрушілік 79.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙ ҚР Білім қайраткерлері одағының мүшесі ИСЛАМ ДIНIНДЕГI ХОШКӨРУШIЛIК Дін деген ұғымның негізінде зорлықзомбылық болмауы керек бұл хақ діннің ғайрихақ хақ емес діндерден ажырасатын айқын парқы. Дін дегеніміз негізінде иман яғни сенім жататын рух...