68444

Аналіз фінансового ризику та шляхи його зниження

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Під фінансовим ризиком підприємства розуміється ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрачання доходів або капіталу в ситуації невизначеності умов проведення його фінансової діяльності. Фінансовий ризик є об’єктивним явищем функціонування будь-якого підприємства...

Украинкский

2014-09-22

267.5 KB

1 чел.

PAGE  1

Лекція 10

Тема: Аналіз фінансового ризику та шляхи його зниження

1. Сутність фінансового ризику.
класифікація фінансових ризиків

В умовах ринкової економіки різко посилюється фактор ризику, який впливає на діяльність господарюючого суб’єкта.

У широкому розумінні, ризик — це небезпечність, можливість збитку або втрати. Для суб’єкта господарювання під ризиком слід розуміти ймовірність (загрозу) втрати ним частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових витрат у результаті проведення певної виробничої та фінансової діяльності.

Сучасне ринкове середовище неможливе без існування ризику. Будь-яка підприємницька діяльність змушена миритися з тим, що ризик — це невід’ємна її складова.

У фінансовому аналізі досліджується фінансовий ризик.

Під фінансовим ризиком підприємства розуміється ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрачання доходів або капіталу в ситуації невизначеності умов проведення його фінансової діяльності. Фінансовий ризик є об’єктивним явищем функціонування будь-якого підприємства, він супроводжує практично всі види фінансових операцій, всі напрями фінансової діяльності.

Розглянемо класифікацію фінансових ризиків (рис. 1).

Ризик зниження фінансової стійкості генерується недосконалістю структури капіталу (велика питома вага позикових коштів), породжує незбалансування позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягами. У складі фінансових ризиків за ступенем небезпечності (загроза банкрутства) він відіграє провідну роль.

Ризик неплатоспроможності генерується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, породжує розбалансування позитивного і негативного грошових потоків підприємства за часом. За своїми фінансовими наслідками він є найнебезпечнішим.

Рис. 12.1. Класифікація фінансових ризиків

Інвестиційний ризик характеризує можливість виникнення фінансових втрат у процесі проведення інвестиційної діяльності підприємства. Відповідно до видів цієї діяльності розрізняють ризик реального інвестування і ризик фінансового інвестування.

Інфляційний ризик характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів підприємства), а також очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій в умовах інфляції.

Процентний ризик полягає у непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, так і кредитної). Негативні фінансові наслідки цього виду ризиків виявляються в емісійній діяльності підприємства (при емісії акцій, облігацій), в його дивідендній політиці, в короткострокових фінансових вкладеннях і деяких інших фінансових операціях.

Валютний ризик виявляється в недоотриманні передбачених доходів у результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньо-економічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій. Імпортуючи, наприклад, матеріали, підприємство програє від підвищення обмінного курсу іноземної валюти щодо національної. Зниження цього курсу визначає фінансові втрати підприємства від експорту готової продукції.

Депозитний ризик означає можливість неповернення депозитних вкладень (непогашення депозитних сертифікатів).

Кредитний ризик має місце у фінансовій діяльності підприємства у разі надання ним товарного (комерційного) або споживчого кредиту покупцям. Формою його вияву є ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за відпущену підприємством у кредит готову продукцію.

Податковий ризик виявляється як:

  •  імовірність введення нових видів податків і зборів, можливість збільшення рівня ставок чинних податків і зборів;
  •  зміни термінів і умов здійснення окремих податкових платежів;
  •  імовірність відміни чинних податкових пільг у сфері господарської діяльності підприємств. Для підприємства він є непередбаченим (про це свідчить сучасна вітчизняна фіскальна політика), суттєво впливає на результати його фінансової діяльності.

Структурний ризик ґенерується неефективним фінансуванням поточних витрат підприємства, що спричинює високу питому вагу постійних витрат у загальній їх сумі. Високий коефіцієнт операційного лівериджу за умов несприятливих змін кон’юнктури товарного ринку і зниження валового обсягу позитивного грошового потоку по операційній діяльності генерує значно вищі темпи зменшення суми чистого грошового потоку з цього виду діяльності.

Криміногенний ризик на підприємстві виявляється у формі оголошення його партнерами фіктивного банкрутства, підробки документів, що забезпечують протизаконне присвоєння сторонніми особами грошових та інших активів. Підприємство у зв’язку із цим зазнає суттєвих змін фінансових втрат.

Інші види ризиків зустрічаються дуже рідко. До них належать, наприклад, ризик стихійного лиха, ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій, ризик, пов’язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку тощо.

Зовнішній (систематичний) ризик —ризик, який не залежить від діяльності підприємства. До цієї групи належать ризики інфляційний, процентний, валютний податковий.

Внутрішній (несистемний) ризик — фінансовий ризик, який залежить від діяльності конкретного підприємства. Він виникає в результаті некваліфікованого фінансового менеджменту, неефективної структури активів капіталу, недооцінювання фінансових партнерів тощо.

Постійний фінансовий ризик характерний для всього періоду здійснення фінансової операції і пов’язаний з дією постійних факторів. Прикладом може слугувати валютний ризик.

Непостійний фінансовий ризик виникає лише на окремих етапах здійснення фінансової операції. Прикладом є ризик неплатоспроможності ефективно функціонуючого підприємства.

Прогнозований фінансовий ризик характеризує ті види ризиків, які пов’язані з циклічним розвитком економіки, передбаченим розвитком конкуренції тощо. Передбаченість фінансових ризиків має відносний характер, оскільки їх прогнозування із 100-процентним результатом надійності виключає розглядуване явище із категорії ризиків. Прикладом прогнозованого фінансового ризику є ризики інфляційний, процентний. Треба відмітити, що в даному випадку йдеться про короткострокове прогнозування.

До непрогнозованих фінансових ризиків належать ті ризики, які відзначаються повним непередбаченням їх прояву. Прикладом можуть слугувати ризики форс-мажорної групи, податковий та ін. В умовах економічної нестабільності України діяльність вітчизняних підприємств супроводжується різнобічним портфелем фінансових ризиків. 

2. Методи аналізу фінансового ризику

Основними методами кількісного аналізу ризику є:

  •  статистичний метод;
  •  аналіз доцільності витрат;
  •  метод експертних оцінок;
  •  аналітичний метод;
  •  метод аналогів.

Статистичний метод. Сутність методу полягає в тому, що для розрахунку ймовірностей виникнення втрат аналізуються всі статистичні дані, які стосуються результативності здійснення підприємства певних операцій. Частота виникнення деякого рівня втрат 0 визначається за формулою

,  (12.1)

де — число випадків появи конкретного рівня втрат;

nзаг — загальне число випадків у статистичній виборці, яке включає й успішні операції даного виду.

Останнім часом набув поширення метод статистичних випробувань (метод «Монте-Карло»). Перевагою цього методу є можливість аналізувати та оцінювати різнобічні «сценарії» реалізації проекту і враховувати різні фактори ризиків у межах одного підходу. Різні типи проектів мають різницю ступінь впливу на них ризиків, що з’ясовується у процесі моделювання. Вадою методу використання є в ньому для оцінок і висновків використання ймовірнісних характеристик, — що для безпосереднього практичного застосування не дуже зручно.

Аналіз доцільності витрат орієнтований на індентифікацію потенційних зон ризику. Перевитрачання витрат може викликатися одним із чотирьох основних факторів або їх комбінацією:

  1.  первісним недооціненням вартості;
  2.  змінами меж проектування;
  3.  різницею в продуктивності;
  4.  збільшенням первісної вартості.

Ці фактори можуть бути деталізовані. На базі типового переліку можна скласти детальний контрольний перелік для конкретного проекту або його елементів.

Існує можливість звести до мінімуму капітал, що підлягає ризику, поділом процесу затвердження асигнувань проекту на стадії. Стадії затвердження мають бути пов’язані з проектними фазами і ґрунтуватися на додатковій інформації про проект в міру його розроблення. На кожній стадії затвердження, маючи аналіз засобів, які підлягають ризику, інвестор може прийняти рішення про припинення інвестицій.

Метод експертних оцінок дає змогу поділити дуже складний комплекс ризиків на складові, якими можна управляти, і зробити висновки про ймовірність вияву та ступінь наслідків досліджуваних ризиків.

Аналітичний метод використовує такі основні чотири показники ефективності інвестицій:

  •  період окупності;
  •  чистий приведений дохід;
  •  внутрішня норма дохідності;
  •  рентабельність.

Період окупності — це тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, що дисконтується на момент закінчення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.

Чистий приведений дохід являє собою суму фінансових підсумків, що дисконтуються за всі роки проекту, рахуючи від дати початку інвестицій. Характеризує загальний абсолютний результат інвестиційної діяльності, її кінцевий результат.

Внутрішня норма дохідності — це та розрахункова ставка процентів, за якої капіталізація регулярно отримуваного доходу дає суму, рівну інвестиціям і, отже, капіталовкладення окупаються.

Аналіз чуттєвості моделі складається з таких етапів:

  1.  вибір основного ключового показника — параметра, відносно якого й здійснюється оцінювання чуттєвості. Такими показниками можуть слугувати внутрішня норма дохідності або чистий приведений дохід;
  2.  вибір факторів (рівень інфляції, стан економіки тощо);
  3.  розрахунок значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту: проектування, будівництво, монтаж устаткування, процес віддачі вкладених коштів.

Сформовані таким чином послідовності витрат і надходжень дають можливість визначити фінансові потоки для кожного моменту або відрізка часу, встановити показники ефективності.

Будуються діаграми, на яких відображується залежність обраних результативних показників від величини вихідних параметрів. Зіставляючи отримані діаграми, визначають «ключові» показники, які найбільше впливають на оцінку проекту. Виявляються критичні для проекту значення ключових параметрів.

Аналіз чуттєвості дає змогу спеціалістам з проектного аналізу враховувати ризик і невизначеність. Але цей метод аналізу має й вади, а саме:

  •  не враховує всі можливі обставини;
  •  не враховує ймовірність здійснення альтернативних проектів.

Сутність методу аналогів полягає у використанні бази даних про ризик аналогічних проектів. Ці дані опрацьовуються для виявлення залежностей у закінчених проектах з метою врахування потенційного ризику при реалізації нових проектів.

3. Шляхи зниження фінансового ризику

Високий ступінь ризику проекту спричинює необхідність пошуку шляхів його зниження.

Розрізняють такі способи зниження ризику:

  •  розподіл ризику між учасниками проекту;
  •  страхування;
  •  резервування коштів на покриття непередбачених витрат.

Розподіл ризику реалізується під час розроблення фінансового плану проекту та конкретних документів.

Розподіл ризику поділяють на:

  •  кількісний (між замовником і виконавцем);
  •  якісний (учасники проекту приймають низку рішень, які розширюють або звужують діапазон потенційних інвесторів. Чим більший ступінь ризику учасники мають намір покласти на інвесторів, тим складніше залучити досвідчених інвесторів до фінансування проекту: за умов прийняття учасниками проекту більшої частки ризику на себе можна переконати досвідчених інвесторів знизити свої вимоги).

Страхування ризику є, по суті, передаванням частини ризиків страховій компанії. При цьому укладається договір страхування зі страховою компанією.

Резервування коштів на покриття непередбачених витрат являє собою спосіб боротьби з ризиком, який передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розмірами витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проекту.

Існує два підходи до визначення структури резерву на покриття непередбачених витрат.

За першого підходу резерв поділяється на загальний і спеціальний. Загальний резерв має покривати зміни в кошторисі, доповнення до загальної суми контракту та інші аналогічні елементи. Спеціальний резерв включає в себе надбавки на покриття зростання цін, збільшення витрат за окремими позиціями, на оплату позовів за контрактами.

Другий підхід полягає із визначенні непередбачених витрат за їх видами (наприклад, на заробітну плату, матеріали тощо).

Така диференціація дає змогу встановити ступінь ризику, пов’язаного з кожною категорією витрат, які потім можна перенести на окремі етапи проекту. Цей підхід забезпечує достатній контроль за непередбаченими витратами, але необхідність використання великої кількості даних і оцінок спричинює застосовування його тільки у разі відносно невеликих проектів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23049. Схеми на операційних підсилювачах. Інвертуюче увімкнення ОП 2.04 MB
  Завдяки своєму високим коефіцієнту підсилення та вхідному опору а також низькому опору вихідному операційні підсилювачі ОП дуже широко застосовуються у схемотехніці особливо в мішаних аналоговоцифрових схемах. Додавши до ОП коло зворотнього звязку можна отримати підсилювач практично з будьяким коефіцієнтом підсилення. Коефіцієнт підсилення такої схеми у межах лінійності ОП рівний Rc Rin. Параметри ОП дозволяють добирати Rc та Rin у широкому діапазоні опорів отримуючи різні коефіцієнти підсилення.
23050. Цифро-аналогові перетворювачі 1.33 MB
  1 зображено схему 4розрядного ЦАП. 1 Лічильник U3A та пробні джерела складають тестову схему яка послідовно подає на вхід ЦАП цифрові коди від 0 0000 до 15 1111. Зростаючий код на виході ЦАП буде перетворюватися на лінійно зростаючу напругу. 2 зображено схему дослідження 8розрядного інтегрального ЦАП.
23051. Ознайомлення з основними можливостями пакета програм автоматизованого проектування електронних схем MicroSim PSPICE 8.0 1.35 MB
  Система автоматизованого проектування MicroSim PSPICE використовує один з найбільш вдалих кодів схемотехнічного моделювання SPICE Simulation Program with Integrated Circuit Emphasis який був розроблений на початку 70х років фахівцями Каліфорнійського університету США. Фактично зазначений код став стандартним для моделювання електронних схем і застосовується також у інших відомих системах моделювання схем зокрема MicroCap а вхідний формат мови завдань SPICE підтримується практично усіма пакетами автоматизованого проектування електронних...
23052. Електронний ключ на біполярному транзисторі 482 KB
  Каскад виконує логічну операцію заперечення оскільки високий рівень напруги на вході забезпечує введення транзистора у режим насичення коли напруга на навантаженні буде низькою. При введенні наведеної вище схеми дослідження ключового каскаду застосовуються джерела сталої напруги живлення VCC та імпульсної вхідної напруги VIN. Перелічимо основні параметри даних джерел: Як джерело сталої напруги живлення застосовується стандартна модель VSRC що міститься у бібліотеці source. Основними є такі її параметри: DC стала напруга що її виробляє...
23053. Електронні ключі на МДН-транзисторах 1.07 MB
  Вважайте що напруга живлення дорівнює 10 В амплітуда вхідного імпульсу 10 В тривалість цього імпульсу 500 нс його період 1000 нс. Тривалості фронту і спаду імпульсу задайте дуже малими наприклад по 0. Поясніть зміни у тривалості спаду вихідного імпульсу та рівні напруги логічного нуля на виході. Параметри джерел вважайте такими: напруга живлення 20 В амплітуда вхідного імпульсу 20 В тривалість цього імпульсу 500 нс його період 1000 нс.
23054. Базовий елемент транзисторно-транзисторної логіки (ТТЛ) 1016 KB
  Насправді опором навантаження для виходу ТТЛсхеми звичайно є вхідний опір наступної ТТЛсхеми. Оскільки у реальних ситуаціях на один вихід треба під’єднувати досить багато входів важливим є такий параметр схеми як навантажувальна здатність тобто максимальна кількість входів яку можна навантажити на вихід без втрати працездатності схеми. Оскільки транзистори в даній схемі працюють у режимах насичення та відсікання має місце досит значна інерційність схеми потрібен певний час для переведення транзисторів з одного граничного стану в...
23055. Моделювання цифрових логічних схем 178.5 KB
  Перелічимо деякі логічні ІМС 74ї серії: 74x00 базовий елемент 2ІНЕ 74x10 логічний елемент 3ІНЕ 74x20 логічний елемент 4ІНЕ 74x30 логічний елемент 8ІНЕ 74x02 логічний елемент 2АБОНЕ 74x27 логічний елемент 3АБОНЕ 74x08 логічний елемент 2І 74x32 логічний елемент 2АБО 74x04 інвертор логічний елемент НЕ 74x51 логічний елемент 2І2АБОНЕ 74x86 логічний елемент Виключне АБО на 2 входи Пакет OrCAD дозволяє провести суто цифрове моделювання для даного вузла схеми якщо до цього вузла під’єднані лише входи та виходи...
23056. Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки 40.5 KB
  Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки. Це випливає із Закону України Про Раду національної безпеки.подає пропозиції Президентові України щодо .визначення стратегічних національних інтересів України концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній економічній соціальній військовій науковотехнологічній екологічній інформаційній та інших сферах проектів державних програм доктрин .
23057. Стратегія національної безпеки України: основні положення та проблеми формування 38 KB
  Стратегія національної безпеки України: основні положення та проблеми формування. ТЕМА: Стратегія національної безпеки Стратегія – чітко вивірений шлях і напрям досягнення мети. Стратегія національної безпеки – це система державнополітичних рішень головних напрямків діяльності у сфері безпеки послідовна реалізація яких забезпечує досягнення мети головна лінія що дозволяє забезпечити безпеку на певний період спрямована на досягнення середньострокових та довгострокових інтересів. В НАТО змінено пріоритет безпеки на поширення зони...