68559

Диференційований підхід до підвищення професійної компетентності педагогів в інноваційній школі

Научная статья

Педагогика и дидактика

Специфіка сучасного етапу розвитку школи зумовлена новими завданнями які стоять перед освітніми установами: гуманізація і гуманітаризація освітнього процесу; створення умов для вільного розвитку особистості; висунення на перший план загальнолюдських цінностей і в першу чергу особистості...

Украинкский

2014-09-23

88.5 KB

1 чел.

Диференційований підхід до підвищення

професійної компетентності педагогів в інноваційній школі

На кожному етапі розвитку школи виникало і виникає питання про підвищення професійної майстерності педагогів. Це не випадково, так як саме вчитель є головною дійовою особою будь-яких перетворень у системі освіти. Специфіка сучасного етапу розвитку школи зумовлена новими завданнями, які стоять перед освітніми установами:

- гуманізація і гуманітаризація освітнього процесу;
- створення умов для вільного розвитку особистості;
- висунення на перший план загальнолюдських цінностей і, в першу чергу, особистості дитини як вищої, унікальної людської цінності.

У свою чергу нові завдання школи обумовлені змінами, що відбуваються в суспільному, політичному, економічній сферах життя нашого суспільства. Ситуація, яка змінилась в суспільстві формує нове соціальне замовлення на випускника школи. Важливим сьогодні стало питання: якими якостями повинен володіти випускник освітньої установи, щоб успішно самоствердитися, реалізувати свої сили і можливості стати справді щасливою людиною. Відповісти на це питання важко, але вкрай необхідно - в іншому випадку ставиться під сумнів доцільність самого педагогічного процесу. Яка людина потрібна нашому суспільству сьогодні? Яке соціальне замовлення на випускника середньої школи? Шкільна освіта орієнтоване на загальнолюдські цінності, тому модель випускника складається на основі соціального замовлення суспільства і повинна відповідати його вимогам. Спробуємо схематично представити соціальне замовлення суспільства на випускника і виділити основні якості, які допоможуть випускнику реалізувати себе в житті (мал. 1, мал. 2).

Мал.1

Малн.2

Модель випускника - сучасної особистості - може стати опорою для педагогів у визначенні мети, змісту і способів організації освітнього процесу. Для того, щоб втілити в життя цю модель випускника, необхідно велике переосмислення як кожному педагогу, так і всьому педагогічному колективу. Основою розвитку колективу може стати його інноваційна діяльність.

У педагогіці інновація - це такий зміст змін педагогічної діяльності, які ведуть до раніше невідомому, раніше не зустрічається, розвиває теорію і практику педагогіки.

У чому ж відмінності інноваційної педагогіки від традиційної? Спробуємо знайти основні з них, порівнявши дві парадигми освіти.

Демократична парадигма орієнтує на розвиток особистості дитини, а авторитарна формує виконавця, функціонера, людини, яка не вміє мислити вільно і самостійно, а тим більше, висловлювати і відстоювати свою думку, самостійно домагатися отримання знань.

Демократична парадигма управління формує відносини співпраці в педагогічному колективі, авторитарна - відносини підпорядкування, залежності, страху.

Демократична, інноваційна школа виховує вільну людину, яка знає свої права, обов'язки, вміє приймати рішення, відповідати за них, діяти. Цьому сприяє демократичний дух нової школи, дух співтворчості та співдружності. Таку школу можна дізнатися за наступними показниками.

Показники демократичного клімату школи для вчителів:

- вчителі пишаються своєю школою.
- вчителі знають, що їхні ідеї та пропозиції будуть розглянуті.
- про обговорення важливих рішень вчителі дізнаються до, а не після.
- нових вчителів зустрічають дружелюбно.
- важлива нова проблема розглядається як виклик, а не як катастрофа.
- заохочується інноваційна і незалежна робота вчителів, а не конформізм.
- адміністрація допомагає вчителям вчитися приймати рішення, але розуміє, що не всі хочуть у цьому брати участь.
- вчителі розуміють, як у школі приймаються рішення.
- вчителі звертаються за підтримкою до учнів і до адміністрації у важких ситуаціях.

Показники демократичного клімату школи для учнів:

- найважливіші рішення приймаються з участю учнів в обговоренні.
- школа заохочує швидше незалежну і творчу поведінку, ніж зручну.
- учні і вчителі знають про права дітей.
- учні не бояться заходити в кабінет до директора.
- групи учнів мають можливість розробляти нові шкільні правила.
- учні довіряють вчителям свої секрети.
- до невстигаючих учнів теж ставляться з повагою.

Інноваційна школа характеризується особистісно-орієнтованим підходом до учнів. Така школа прагне, з одного боку, максимально адаптуватися до учнів з їх індивідуальними особливостями, з іншого, по можливості, гнучко реагувати на соціокультурні зміни середовища.

Переосмислення ціннісних підстав становлення і розвитку особистості в останні роки дозволило визначити один з її параметрів - свободу, яка має на увазі самосвідомість і самоповага, незалежність і гідність.

Методична служба нашої школи (керівники творчих груп і ШМО) спробувала знайти відповідь на запитання: якими якостями повинен володіти сучасний вчитель, щоб компетентно вирішувати завдання сучасної школи.

Відомо, що існують певні кваліфікаційні характеристики вчителя, загальні вимоги до фахівця, посадові та функціональні обов'язки педагога і т.д. А які якості вчителі можуть вказувати на те, що педагог є професійно компетентним і рівень його компетентності відповідає вимогам інноваційної педагогіки Іншими словами, які особистісні якості педагога зумовлюють його успішність у вирішенні завдань, поставлених перед школою сьогодні?

Щоб спробувати відповісти на це запитання, розглянемо, яка праця вчителя можна вважати професійно компетентною. "Професійно-компетентною є така праця вчителя, в якій на досить високому рівні здійснюється педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується особистість учителя, досягаються добрі результати у навчанні та вихованні учнів" [10, стор 47]. У свою чергу, "Професіонал - це фахівець, який володіє нормами професії, самостійно ставить професійні цілі, за своєю ініціативою розвиває здібності, має високий рівень мотивації та саморегуляції, вміє керувати своїм станом" [11, стор 287].

Розвиток професійної компетентності - це розвиток творчої індивідуальності вчителя, формування готовності до прийняття нового, розвиток і сприйнятливості до педагогічних інновацій.

Основними якостями, якими повинен володіти педагог інноваційної школи, може стати наступне:

  •  прагнення до особистісного розвитку, креативність.
  •  мотивація і готовність до інновацій.
  •  розуміння сучасних пріоритетів освіти.
  •  здатність і потреба в рефлексії.

Адміністрацію нашої школи питання підвищення професійної компетентності хвилювало з самого початку становлення педагогічного колективу. Виникали і були успішно вирішені такі проблеми, як виховання і навчання молодих фахівців, підвищення рівня методичної та педагогічної підготовки, вдосконалення психолого-педагогічної та правової культури колективу. В останні роки керівників школи зацікавило питання готовності колективу до інновацій. Це було обумовлено переходом школи від школифункціонування до школи розвитку.

Два роки тому методична рада й психологічна служба школи вирішили виявити ставлення педагогів до нововведень у школі і ступінь готовності вчителів до реального участі в інноваційних процесах. Це було необхідно зробити для того, щоб визначити для кожного конкретного педагога (або групи педагогів) оптимальні види допомоги (підвищення професійної компетентності) - персональну або групову програму роботи з учителем чи групу вчителів. З цією метою на педагогічній раді школи було проведено соціологічне дослідження. Результати діагностики показали, що рівні зміни системи існують.

Які якості педагогів досліджувалися?

  •  готовність педагога до роботи у творчій школі, інноваційному режимі.
  •  прийняття педагогом самої ідеї необхідності трансформації звичайної школи в інноваційний освітній заклад (адаптивну школу).

На педагогічній раді проводилося анкетування всього педагогічного колективу, потім підсумки анкет оброблялися, в результаті чого були отримані наступні дані.

I. Готовність педагога до роботи в творчому, інноваційному режимі.

- Велика схильність, потенційні можливості, хороша готовність - 21%.
- Наявність готовності при додаткових зусиллях з боку педагога - 47%.
- Схильністю обмаль і мало "завзяття", мала готовність - 28%.
- Ні схильностей, нульова готовність - 4%.

II. Прийняття педагогом ідеї переходу в інноваційну (адаптивну) школу:

- Приймаю ідею цілком - 24%.
- Ідея приваблива, але немає готовності колективу до її реалізації - 44%.
- Мене влаштовує "традиційна" школа - 30%.
- Ідея переходу до інноваційної (адаптивної) школі невчасна і надумана - 2%.

Отже, аналізуючи два параметри діагностики, порівнюючи результати досліджень, можна помітити, що кількість педагогів, готових до роботи в інноваційному режимі, і прийняття педагогами самої ідеї необхідності трансформації освітньої установи в інноваційний приблизно збігаються.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в педагогічному колективі школи доволі чітко проглядаються 4 основні групи вчителів, по-різному відносяться і по-різному підготовлених до роботи в інноваційному режимі. Отже, роботу з підвищення професійної компетентності в колективі ми вирішили будувати диференційовано з урахуванням індивідуальних особливостей педагогів кожної групи. У такому випадку мети діяльності та зміст діяльності для кожної з груп повинні були бути наступними:

Зміст діяльності

Мета

Для активних прихильників інновацій

Робота у творчих групах, активні семінари, занурення, тренінги, практична діяльність (відкриті уроки)

Вивести на більш високий рівень

Для інертних

Участь у семінарах, педрадах, тренінги, науково-дослідна діяльність.

Долучити до участі в роботі

”Для "традиціонників"

Відображення результатів і досягнень, робота в ШМО, отримання інформації на педрадах та заходи

Ознайомлення з перевагами інноваційних технологій

Для байдужих

Введення в проблему, порівняння результатів, ознайомлення з думками вивчення практичного досвіду

Переконати у перевагах інноваційних технологій

Відповідно до цілей була розроблена програма підвищення професійної компетентності педагогів.

Категорія підвищують кваліфікацію

Мета і передбачуваний результат

Форми підвищення кваліфікації і прилучення до ідеї адаптивної школи (інноваційної педагогіки)

Активні прихильники інновацій

Сприяти більш високому рівню розвитку.

Майстер-клас "Вивчення проблеми мотивації". Творча група розвиваючого навчання. Робота в міській творчій групі "Обдарована дитина". Участь у семінарі "Обдарована дитина" в гімназії. Проблемно-тематичні заняття ШМО. Робота в методраді.

Інертні (пасивні) прихильники інновацій

Долучити до участі в роботі.

Семінар "Адаптивна школа". Творча група "Аналітична діяльність". Семінар "Диференційовані підходи до навчання".

"Традиціонникі" (опозиція)

Ознайомити з перевагою інноваційних технологій.

Педради:

1.“Проблемы и цели образования сегодня”. "Проблеми і мета освіти сьогодні".

2. "Рівнева диференціація, інтеграція, розвивальне навчання як технологічна

Байдужі

Переконати в ефективності застосування інноваційних технологій.

основа адаптивної школи "інноваційної педагогіки".

3.Создание системы адаптивной педагогики. Створення системи адаптивної педагогіки.

Запрошення на відкриті уроки, знайомство з новими технологіями викладання; запрошення на продуктивні семінари.

Модернізація структури традиційного уроку.

Семінари:

1. Адаптивна школа. Мета, статус, завдання, проблеми.
2. Соціалізація учня в урочної діяльності.
3. Принципи інноваційної педагогіки.

Через рік на педагогічній раді школи було проведено повторне дослідження з діагностики готовності педагогів до інновацій (досліджувалася готовність педагогів до роботи в інноваційному режимі і прийняття педагогами ідеї переходу в інноваційну школу).

Результати дослідження.

I. Готовність педагога до роботи в інноваційному режимі.

2006/2007 навч.г.р.

2008/2009 навч.г.р.

1. Велика схильність, потенційні можливості, хороша готовність.

21%

33%

2. Наявність готовності при додаткових умовах з боку педагога.

47%

55%

3. Схильностей обмаль і мало "завзяття". Мала готовність

28%

10%

4. Ні схильностей, нульова готовність.

4%

2%

II. Прийняття педагогом ідеї переходу в інноваційну школу.

2006/2008навч. р.

2008/2009навч. р.

1. Приймаю ідею цілком.

24%

37%

2. Ідея приваблива, але немає готовності колективу до її реалізації.

44%

53%

3. Мене влаштовує "традиційна школа".

30%

8%

4. Ідею переходу в інноваційній школі невчасна і надумана.

2%

2%

Проаналізувавши результати дослідження можна зробити висновок про позитивну динаміку зміни ставлення педагогів до інновацій у результаті диференційованого підходу до організації підвищення професійної компетентності вчителя і його професійного зростання.

Ми вважаємо, що актуальність нашої роботи в тому, що методична рада школи (керівники шкільних методичних об'єднань, творчих груп, психологи) зуміла вчасно виявити проблему невідповідності професійної компетентності педагогів вимогам інноваційної педагогіки і знайти таке рішення проблеми, яке дозволило вивести педагогічний колектив на новий рівень усвідомлення стоять перед ним завдань, на більш високий рівень професійної діяльності.

Література

1. Ангеловскі К. Вчителі та інновації. М., Просвітництво, 1991.

2. Анісімов А.С. Акмеологічні основи рефлексивної самоорганізації та культури мислення. М., 1194.

3. Байкова Л.А., Гребенкина Л.К. та ін. Педагогічна майстерність та педагогічні технології. Рязань, 1996.

44. Волкова Г.В. Підвищення рівня професійної компетенції викладацького колективу. / / Завуч, 1999, № 7.

5.. Громадянська освіта: зміст і активні методи навчання. Під. Ред.С. Шехтера.

6. М. Вознесенської. - Міжрегіональна асоціація "За громадянську освіту", 1997.

7. Гребенкина Л.К., Анциферова Н. С. Технологія управлінської діяльності заступника директора школи. М., Центр "Педагогічний пошук", 2000.

8. Маркова А.К . Психологія праці вчителя. М., Просвітництво, 1991.

9. Маркова А.К.. Взаємодія педагогічної науки і практики в процесі підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. М., 1990.

10. Питюков В.Ю . Основи педагогічної технології: навчально-практичний посібник. "Асоціація авторів і видавців Такдем": "Роспедагенство", 1997.

11. Сластенін В.А., Подимове Л.С.Педагогіка, Інноваційна діяльність М., Вид-во "Магістр", 1997.

12. Словник іноземних слів і виразів. Авт. Упорядник Є.С.Зенович. М ., Олімп, ТОВ Фірма "Видавництво АСТ", 1998.

13. "Школа 2000". Випуск 1. Концепція та програми безперервних курсів для загальноосвітньої школиПід науковою редакцією  Леонтьєва. М.: "Баласс", 1997.

Исходный текст (русский):

Мы считаем, что актуальность нашей работы в том, что методический совет школы (руководители школьных методических объединений, творческих групп, психологи) сумел своевременно выявить проблему несоответствия профессиональной компетентности педагогов требованиям инновационной педагогики и найти такое решение проблемы, которое позволило вывести педагогический коллектив на новый уровень осознания стоящих перед ним задач, на более высокий уровень профессиональной деятельности.

Предложить лучший вариант перевода


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32192. Понятие предъявления для опознания. Его виды 27 KB
  Понятие предъявления для опознания. Предъявление для опознания следственное действие осуществляемое в регламентируемом уголовнопроцессуальным законом порядке и состоящее в том что свидетель потерпевший подозреваемый или обвиняемый обозревает предъявленные ему сходные объекты мысленно сопоставляет их признаки с запечатленным в его памяти образом и решает вопрос о наличии или отсутствии тождества либо групповой принадлежности. Суть опознания объекта состоит в его идентификации по чувственноконкретному отображению сохранившемуся в...
32193. Тактические особенности допроса несовершеннолетнего свидетеля 28.5 KB
  Тактические особенности допроса несовершеннолетнего свидетеля. Тактика допроса несовершеннолетнего строится с учетом его возрастных особенностей. При подготовке к допросу необходимо получить сведения об уровне развития несовершеннолетнего его интересах склонностях привычках своеобразии семейной микросреды взаимоотношениях с лицом в отношении которого будет проводиться допрос. Эти лица должны быть предупреждены о недопустимости какихлибо подсказок наводящих вопросов назидательного тона раздражения в отношении несовершеннолетнего.
32194. Тактические основы проверки показаний на месте 30.5 KB
  Тактические основы проверки показаний на месте. Проверка показаний на месте должна быть организована проведена а ее результаты зафиксированы так чтобы впоследствии не возникло сомнений в объективности производства этого следственного действия. При проверке показаний нескольких лиц проверка производится с каждым из них по отдельности и так чтобы они не могли общаться друг с другом и особенно с лицами чьи показания на месте уже проверены. Понятым нужно разъяснить сущность следственного действия и объяснить что они должны не просто...
32195. Тактика задержания и личного обыска 33 KB
  Тактика задержания и личного обыска Задержание это неотложное следственное действие с целью захватить лицо подозреваемое в совершении преступления доставить и водворить в изолятор временного содержания. Подготовка к задержанию и аресту включает в себя: 1 изучение лица подлежащего задержанию и аресту; 2 определение времени и места задержания; 3 решение вопроса о количественном и персональном составе группы задержания; 4 определение обязанностей участников задержания какие действия и в какой последовательности им надлежит совершать до...
32196. Особенности предъявления для опознания трупов 28.5 KB
  Особенности предъявления для опознания трупов Трупы предъявляются для опознания в тех случаях когда нет возможности установить личность умершего по документам либо когда внешность трупа значительно изменена. При обнаружении такого трупа прежде всего устанавливают кто из жителей данной местности региона города поселка деревни пропал без вести. Раздельное предъявление трупа и предметов находившихся при нем одежда очки дипломат трость часы и т. позволяют точнее соблюсти норму закона о порядке предъявления каждого из объектов...
32197. Понятие следственной ситуации. Классификация следственных ситуаций и их роль в раскрытии и расследовании преступлений 34.5 KB
  Понятие следственной ситуации. Характеристика следственной ситуации носит по отношению к процессу расследования преимущественно внешний характер: это характеристика условий в которых протекает данный процесс. Объективные факторы это те не зависящие от участников расследования причины которые вызывают изменения ситуации; субъективные факторы причины порождаемые действиями и поведением участников расследования и иных лиц оказавшихся в той или иной степени втянутыми в сферу судопроизводства. Сочетание всех этих компонентов обусловливает...
32198. Соотношение следственного действия, тактического приема и нормы права 23.5 KB
  Соотношение следственного действия тактического приема и нормы права. Следственные действия действия по собиранию и проверке доказательств осуществляемые следователем органом дознания прокурором судом в установленном законом порядке. Следственными действиями являются: допрос очная ставка обыск и выемка арест имущества осмотр и освидетельствование предъявление для опознания людей и предметов следственный эксперимент. Тактический прием адекватный ситуации способ воздействия на объект документ предмет человека способствующий...
32199. Особенности производства очной ставки с участием н/летних 30.5 KB
  Особенности производства очной ставки с участием н летних. Принимая решение о производстве очной ставки с участием несовершеннолетних особенно малолетних следователь прежде всего должен учитывать особенности их психики и влияние этих особенностей на ход и результаты очной ставки. К тому же несовершеннолетним особенно малолетним нередко присущи фантазия преувеличение иллюзии воображение подражание что служит причиной многих ошибок в показаниях Если же возникшее противоречие иным путем устранить не удалось перед следователем встает...
32200. Венецианская штукатурка 41 KB
  Венецианская штукатурка пришла из Древнего Рима, где мрамор был обыденным материалом для возведения зданий и их украшения. После его обработки оставалось достаточно много мраморной крошки и пыли, которую предприимчивые мастера начали использовать в качестве штукатурки