68562

Шкільна кваліметрична лабораторія: моніторинг ключових життєвих компетентностей

Научная статья

Педагогика и дидактика

Реформування освіти у відповідності із Законом України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічної переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його життєвих компетентностей.

Украинкский

2014-09-23

187 KB

5 чел.

Проект: «Шкільна кваліметрична лабораторія: моніторинг ключових життєвих компетентностей»

Автор проекту: Заступник директора з НВР Новогродівської СЗШ І-ІІІ ступенів № 7 Вахрамєєва О.В.

Рецензент: Завідувач відділом школознавства Донецького обласного ІППО Аніскіна Н.О.

Учасники: Педагогічний та учнівський колективи

База реалізації проекту: Новогродівська СЗШ І-ІІІ ступенів № 7 Новогродівської міської ради

Характеристика проекту

За кінцевим результатом: практико-орієнтований

За кількістю учасників: колективний

За тривалістю: довготривалий

За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький

За характером контактів: внутрішній

Термін реалізації проекту: 2008-2013 рр.

Перший етап: підготовчий (2008-2009 навч. рік) Аналіз стану освітнього процесу в закладі. Вивчення літератури з проблеми. Накопичення емпіричного матеріалу, співвідношення різних підходів до вирішення проблеми

Другий етап: формуючий (2009-2010 навч. рік) Формування структури експерименту, перевірка ефективності обраного підходу до вирішення проблеми.

Третій етап: впроваджувальний (2010-2012 навч. рік) Створення системи корекційновизовних заходів, в якій зміст, методи та організація НВП підпорядковується вирішенню конкретних завдань закладу, відбувається процес проектування особистісно орієнтованого НВП, спрямованого на розвиток ключових життєвих компетентностей, проведення моніторингу якості освіти та вихованості, проведення стратегічного менеджменту на основі кваліметричного підходу.

Четвертий етап: корекційно-розвивальний (2012-2013 навч. рік) Реалізація компетентнісно особистісного змісту НВП, моніторинг розвитку компетентностей, регулювання  та корекція змісту освіти та виховання.

«Освіта – основа розвитку особистості,

суспільства, нації та держави, запорука

майбутнього України»

Національна доктрина освіти

Актуальність проекту

Реформування освіти у відповідності із Законом України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічної переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його життєвих компетентностей.

Навчальна діяльність на уроках повинна дати не лише суму знань, умінь та навичок, а й сформувати його компетентність як загальну здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях.

Традиційна освітня парадигма поступається новій, що базується на формуванні життєвої компетентності школяра, яка передбачає мобільність знань, гнучкість методів й критичність мислення. Цілям розвитку учнів і служить моніторинг якості освіти. Значною мірою успішність шкільного життя людей залежить від професіоналізму вчителя, його педагогічного світогляду, управлінських навичок. Власне моніторинг є інструментом управління. Чіткий управлінський супровід усіх його складових дозволяє оптимізувати моніторинговий механізм.

Новогродівські СЗШ І-ІІІ ступенів №7 працює над створенням системи формування життєвих компетентностей учнів в умовах модульно-розвиваючого навчання. На виконання регіональних програм «Моніторинг якості освіти в Донецькій області» та «Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес» в  2005 році було створено проект «Програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес Новогродівської СЗШ І-ІІІ ступенів №7 Новогродівської міської  ради». В основу програми покладено філософію життєтворчості як особливої, вищої форми виявлення творчої природи людини, бо вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегій життя, вибору засобів необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту.   

У рамках реалізації програми у 2008-2009 навчальному році створено цільовий проект «Кваліметрична лабораторія: моніторинг ключових життєвих компетентностей». Розроблено положення про шкільну лабораторію як компонент організації структури управління, внесено зміни в функціональні обов’язки управлінської команди, здійснено планування, соціально-педагогічне проектування, прогнозування та планування системи управлінських дій.  

Мета проекту: створення шкільної кваліметричної лабораторії, яка забезпечить цілеспрямовану, системну, науково обґрунтовану роботу педагогічного колективу з формування гармонійно розвиненої особистості учня через діагностику й вимірювання ключових життєвих компетентностей.   

Завдання проекту:

  •  Планування системи управлінських дій, спрямованих на від слідкування та розвиток ключових життєвих компетентностей школярів, їх прагнення до саморозвитку, самовиховання, самореалізації.
  •  Дослідження рівня розвитку чинників, що сприяють формуванню прагнення учнів до самоосвіти, виявлення можливостей учнів, їх інтересів, схильностей для створення сприятливих умов формування самоосвітньої діяльності.
  •  Створення системи постійного відслідкування процесу формування ключових компетентностей школярів із метою корекції діяльності учнів і вчителя.
  •  Координація діяльності вчителів та забезпечення наступності в навчально виховному процесі.
  •  Забезпечення дослідницького та рефлексивного характеру та системного управління розвитком ключових життєвих компетентностей школярів.
  •  Встановлення відповідності рівня навчальних досягнень учнів вимогам державного стандарту.
  •  Досягнення не тільки позитивного, а й максимально можливого ефекту розвитку особистості через систему управлінських рішень для якісної діяльності навчального закладу.
  •  Узгодити вимоги системи моніторингу внутрішнього й зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів.
  •  Організувати роботу підрозділів кваліметричної лабораторії відповідно до напрямів формування ключових життєвих компетентностей.

Гіпотеза:

  •  цілеспрямоване, системне формування ключових життєвих компетентностей учнів на підставі моніторингових досліджень забезпечить самодостатню ініціативну життєдіяльність особистості в розв’язанні будь-яких пізнавальних проблем, це в умовах переходу від зовнішнього управління до самоуправління створить комфортні умови для процесу навчання, що сприятиме підвищенню якості освіти;
  •  ефективність моніторингу рівня сформованості ключових життєвих компетентностей досягатиметься, якщо:
    •  забезпечуватиметься безперервна, систематична робота шкільної кваліметричної лабораторії;
    •  здійснюватиметься належна методична й психологічна підтримка проведення моніторингових досліджень рівня сформованості ключових життєвих компетентностей;
    •  за стосуватимуться за результатами моніторингових досліджень інноваційні корекційно-розвивальні та коригувальні програми;
    •  забезпечуватиметься прозорість і доступність загальних та конфіденційність особистісних результатів моніторингових досліджень.

Прогнозований результат: 

  •  розв’язання освітніх задач, визначених основними нормативно-правовими документами;
  •  підготовка компетентного випускника школи до нових умов життєдіяльності й життєтворчості;
  •  формування банку діагностик та вимірювальних тестів для проведення моніторингу рівня сформованості ключових життєвих компетентностей учнів;
  •  апробація нового інструментарію реалізації регіональної програми моніторингу якості освіти.

Можливий негативний прогноз:

  •  несвоєчасна розробка методичного забезпечення через недостатню підготовленість учасників до цієї діяльності;
  •  перевантаження системи роботи з учнями моніторинговими дослідженнями;
  •  формальний підхід педагогів до проведення коригувальної та корекційно-розвивальної роботи за результатами досліджень.

Методологічні засади та наукове обґрунтування реалізації цільового проекту

Моніторинг рівня сформованості ключових життєвих компетентностей надає змогу створити всім однакові умови для виявлення особистісних якостей, власних знань, готовності до нових умов навчання.

Моніторинг надає змогу відстежити рівень сформованості ключових компетентностей кожного учня, класного колективу, школи в цілому.

Залежно від визначених компетентностей запроваджуються наступні напрямки моніторингу:

№ з/п

Напрямки моніторингу

Наукова підтримка (автори)

1

Рівень сформованості пізнавальної компетентності

Л.Чернікова, С.Подмазін, К.Краснянська, Д.Пузіков, Н.Ладнушкіна, І.Єрмаков Л.Краснокутська, Т.Волобуєва, І.Родигіна

2

Рівень сформованості особистісної компетентності

Л.Чернікова, Т.Волобуєва, І.Родигіна, Є.Заїка, В.Рєпкін, Г.Рєпкіна, Д.Пузіков,  І.Єрмаков С.Подмазін, Г.Селевко, В.Киричук, В.Андрєєв

3

Рівень сформованості самоосвітньої компетентності

Л.Чернікова, І.Єрмаков Н.Бухлова, І.Родигіна Д.Пузіков,

4

Рівень сформованості соціальної компетентності

Г.Селевко, Д.Пузіков, І.Єрмаков В.Киричук, Г.Єльникова, О.Касьянова, Н.Дерзкова

5

Рівень сформованості компетентності свідомого ставлення до сласного здоров я

Л.Чернікова, Д.Пузіков, І.Єрмаков Г.Єльникова, О.Касьянова, В.Лізинський

6

Рівень сформованості компетентності продуктивної творчої діяльності

Л.Чернікова, Н.Бухлова, І.Родигіна, Ю.Гільбух, О.Тульник, І.Єрмаков, Д.Пузіков

Засоби формування:

  •  впровадження акмеологічних педагогічних технологій;
  •  оновлення змісту освіти;
  •  нові підходи до методики викладання;
  •  години консультування;
  •  оновлений часовий режим;
  •  організація самоосвітньої роботи в МАН;
  •  презентація продуктів творчої самоосвітньої діяльності;
  •  проектна методика в навчально-виховному процесі;
  •  індивідуальні години для творчого розвитку та корекції.

Інструментарій проведення моніторингу рівня сформованості ключових життєвих компетенностей

  1.  Тестові технології вимірювання якості навчальних досягнень учнів з базових дисциплін. Методики, опитувальники Е. Айзека, А. Фурмана, Ю. Гільбуха.
  2.  Банк перевірочних робіт. Моніторинг навчальних досягнень учнів.
  3.  Психологічне тестування, співбесіди, спостереження.
  4.  Анкетування й тестування учасників моніторингових досліджень.
  5.  Соціологічні й діагностичні спостереження.
  6.  Укладання особистісного портфоліо досягнень, самооцінка.
  7.  Аналіз статистичної звітності, документації, результатів проведення досліджень.
  8.  Розробка корекційних програм, алгоритмів, пам’яток, інструкцій.

Організація індивідуалізації та диференціації навчання відповідно до учнівських потреб, встановлених у результаті моніторингових досліджень.

Для вимірювання об’єктивної характеристики стану об’єкта використовується факторно-критеріальна модель.

Кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку комунікативної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Розв’язувати комунікативно-ситуативні завдання.
  2.  Трансформувати інформацію, видозмінювати обсяг, форму, виходячи з комунікативної мети.
  3.  Аргументувати власні висловлювання, виробляти власну позицію.
  4.  Уміння коригувати власну точку зору
  5.  Толерантно сприймати альтернативні точки зору й висловлювати аргументи
  6.  Робити доповіді, вміння написати тези, план, реферат
  7.  Проводити захист проектів, творчих робіт
  8.  Використовувати адекватну лексику

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125


Кваліметрична модель розвитку полікультурної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Толерантна поведінка щодо людей, які відрізняються за соціальною, расовою, релігійною та іншими ознаками.
  2.  Толерантне ставлення до культури інших народів
  3.  Розуміння загальнолюдських та національних цінностей
  4.  Розуміння тематики та ідейно естетичного змісту творів світового мистецтва та літератури
  5.  Залучення до відповідної інформації полікультурного характеру
  6.  Обізнаність у досягненнях світової культури

0,2

0,2

0,2

0,2

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку продуктивної творчої діяльності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Ступінь інтуїції (здатність знаходити правильні розв’язки без усвідомлення шляхів і способів досягнення )
  2.  Ступінь творчої уяви (здатність до самостійного створення нових образів, що реалізуються в оригінальних та цінних продуктах діяльності)
  3.  Ступень дивергентності мислення (здатність мати кілька підходів до розв’язання однієї задачі, бачити проблеми та об’єкти у різних ракурсах)
  4.  Ступінь оригінальності мислення (здатність виробляти думки, що відрізняються від загально-прийнятих поглядів)
  5.  Ступінь асоціативності мислення (здатність використовувати різні асоціації, зокрема аналогії, в процесі розв’язування проблем)

0,3

0,25

0,2

0,15

0,1

Кваліметрична модель розвитку соціальної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Розвиток схильності до сприйняття соціальних змін
  2.  Засвоєння знань, що дозволяють орієнтуватися у світі, сприяють реалізації себе в ньому
  3.  Пробудження бажання досягнути росту в навчанні
  4.  Формування стійких мотивів самоосвіти
  5.  Вироблення установок та ціннісних орієнтацій, спрямованих на переконаність у необхідності вчитися впродовж життя
  6.  Вільний вибір рівня власних навчальних досягнень і способів його реалізації
  7.  Оцінка соціальних звичок, пов’язаних зі здоров’ям, оточуючим середовищем
  8.  Участь у самоврядуванні
  9.  Уміння роботи в групі

0,1

0,1

0,1

0,2

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку культури мовлення

 

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Не порушує норми вимови
  2.  Не порушує лексичні мовні норми
  3.  Не порушує граматичні мовні норми
  4.  Не використовує нелітературні форми слова
  5.  Мова внутрішньо узгоджена, логічна
  6.  Поведінка адекватна промові
  7.  Використовує мовні засоби, що виявляють повагу до співрозмовника
  8.  Використовує образні засоби, афоризми, прислів’я, приказки
  9.  Мова є інтонаційно збагаченою
  10.  Не використовує штампів
  11.  Доречно використовує оригінальні слововживання
  12.  Слово вимовляються обмірковано
  13.  Мова впевнена, точна, доречна, коротка

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку інформаційної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Добуває інформацію з різних джерел
  2.  Поєднує різні джерела інформації
  3.  Впорядковує свої знання
  4.  Обробляє документи та класифікує їх
  5.  Критично оцінює інформацію
  6.  Розуміє мотиви навчання
  7.  Уміє планувати діяльність
  8.  Володіє комп’ютерними технологіями
  9.  Бере участь у взаємо навчанні
  10.  Уміє конспектувати, складати схеми, таблиці
  11.  Самооцінка навчально-пізнавальної діяльності на основі самоконтролю і самокорекції
  12.  Володіння інструментарієм підготовки отримання й передачі інформації
  13.  Знаходити помилки в отриманій інформації й вносити пропозиції щодо виправлення
  14.  Творчо використовувати отримані знання на практиці

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,1

0,1

Кваліметрична модель саморозвитку та самоосвіти

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Самоаналіз і самооцінка власних знань
  2.  Розуміння мотивації
  3.  Прагнення до самовдосконалення
  4.  Прагнення до самовираження
  5.  Планування самоосвіти
  6.  Визначення тем для поглибленого вивчення
  7.  Самостійний пошук інформації з метою саморозвитку
  8.  Комплексний підхід до самоосвіти
  9.  Створення програми самоосвіти
  10.  Сформованість загальнонавчальних умінь
  11.  Уміння самостійно набувати знання
  12.  Творче використання набутих знань

0,1

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,05

0,1

Кваліметрична модель вимірювання наддосягнень учнів з базових дисциплін

Фактори досягнень

Вагомість

Критерії факторів

Значущість

1. Участь у Всеукраїнських олімпіадах, творчих конкурсах, змаганнях, роботі МАН

0,40

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

2. Участь у обласному етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,35

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

3. Участь у міському етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,20

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

4 Участь у шкільному етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,05

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

Кваліметрична модель оцінювання знань учнів з української мови

Модуль предмета

Дванадцятибальна система

Тестова система

Рейтингова система

Одержана оцінка

Кількість правильних відповідей

Кількість одержаних балів

Фактично

Кількість оцінок

Максимально

Фактично

Максимально

Фактично

Фонетика й орфоепія

16

10

Графіка й орфографія

12

10

Лексика й фразеологія

26

20

Словоутворення

14

10

Морфологія

18

15

Стилістичні засоби мови

10

5

Разом

96

70

Результуюча оцінка

Середній бал

Середній бал після зведення до дванадцятибальної системи

Середній бал після зведення до дванадцятибальної системи

Методологічною основою вираження якісних характеристик кількісною мірою є кваліметричний підхід. Кваліметрія – наука  кількісного оцінювання якості продукції. Кваліметричні моделі розроблено спираючись на роботу Г.А.Дмитренка «Стратегічний менеджмент» та О.М.Касьянової «Моніторинг в управлінні навчальним закладом»

Кваліметричний підхід і конкретні моделі – унікальний інструмент вимірювання рівня досягнення цілей у системі освіти і результатів діяльності учасників педагогічного процесу. Кваліметрична моделювання дало змогу успішно розв’язати як часткові завдання вимірювального характеру, так і стратегічне завдання вимірювання рівня якості освіти порівняно зі стандартом.

При застосування кваліметричних стандартів поточне  оцінювання доручається виконавцям. Зовнішнє оцінювання та коригування залишається за управлінською структурою більш високого рівня. Таким чином, застосовуючи моніторинг на різних рівнях управління можна значно підвищити як ефективність діяльності кожного учасника педагогічного процесу, так і ефективність діяльності закладу освіти в цілому.

Система роботи шкільної кваліметричної лабораторії

Директор школи Овечкіна Тамара Семенівна


Кваліметрична лабораторія

ета

Завдання

Напрямки

Моніторинг розвитку життєвої компетентності

Етап

План реалізації

Алгоритм

Інструментарій. Збір інформації

Результати моніторингу

Аналіз та оцінка

Експертна комісія

Корекція та коригування


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50357. Анализ и изучение отношения детей в возрасте 6-7 лет к моральным нормам в структуре готовности к школе 252.81 KB
  Рассмотреть особенности отношения к моральным нормам у детей старшего дошкольного возрасте в структуре готовности к школе. Провести исследование и анализ отношения детей в возрасте 6-7 лет к моральным нормам. Провести исследование и анализ готовности к школе детей старшего дошкольного возраста.
50359. Разработка проекта развития порта 241.95 KB
  Проектный анализ предполагает осуществление технико-экономического анализа, анализа экономической динамики и финансово-хозяйственной деятельности. Это позволит нам выяснить степень деловой активности предприятия, его платежеспособность и ликвидность. А также эффективность деятельности предприятия, то есть рентабельность.
50362. Основные конфликтологические теории. (К. Маркс, Р. Дарендорф, Л. Козер) 15.7 KB
  Ральф Дарендорф в своей «теории конфликта» исходил из того, что в каждом обществе существуют осевые линии социальных конфликтов. Конфликт, по его мнению, рождается из того, что одна группа или один класс сопротивляются «давлению» или господству противоположной им социальной силы.
50363. Изучение теории погрешностей и кинематики материальной точки 2.22 MB
  Экспериментальные точки не должны сливаться друг с другом; Масштабы вдоль осей следует выбирать так чтобы основная часть графика имела наклон близкий к и лежала в средней части между осями; Если на графике необязательно иметь начало координат начало и конец разметки по осям должны соответствовать минимальным и максимальным значениям аргумента и функции; Десятичные множители удобнее отнести к единице измерения тогда деления на Ося будут помечены цифрами 123 и т. На график наносятся все полученные в измерениях точки выносные...