68562

Шкільна кваліметрична лабораторія: моніторинг ключових життєвих компетентностей

Научная статья

Педагогика и дидактика

Реформування освіти у відповідності із Законом України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічної переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його життєвих компетентностей.

Украинкский

2014-09-23

187 KB

5 чел.

Проект: «Шкільна кваліметрична лабораторія: моніторинг ключових життєвих компетентностей»

Автор проекту: Заступник директора з НВР Новогродівської СЗШ І-ІІІ ступенів № 7 Вахрамєєва О.В.

Рецензент: Завідувач відділом школознавства Донецького обласного ІППО Аніскіна Н.О.

Учасники: Педагогічний та учнівський колективи

База реалізації проекту: Новогродівська СЗШ І-ІІІ ступенів № 7 Новогродівської міської ради

Характеристика проекту

За кінцевим результатом: практико-орієнтований

За кількістю учасників: колективний

За тривалістю: довготривалий

За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький

За характером контактів: внутрішній

Термін реалізації проекту: 2008-2013 рр.

Перший етап: підготовчий (2008-2009 навч. рік) Аналіз стану освітнього процесу в закладі. Вивчення літератури з проблеми. Накопичення емпіричного матеріалу, співвідношення різних підходів до вирішення проблеми

Другий етап: формуючий (2009-2010 навч. рік) Формування структури експерименту, перевірка ефективності обраного підходу до вирішення проблеми.

Третій етап: впроваджувальний (2010-2012 навч. рік) Створення системи корекційновизовних заходів, в якій зміст, методи та організація НВП підпорядковується вирішенню конкретних завдань закладу, відбувається процес проектування особистісно орієнтованого НВП, спрямованого на розвиток ключових життєвих компетентностей, проведення моніторингу якості освіти та вихованості, проведення стратегічного менеджменту на основі кваліметричного підходу.

Четвертий етап: корекційно-розвивальний (2012-2013 навч. рік) Реалізація компетентнісно особистісного змісту НВП, моніторинг розвитку компетентностей, регулювання  та корекція змісту освіти та виховання.

«Освіта – основа розвитку особистості,

суспільства, нації та держави, запорука

майбутнього України»

Національна доктрина освіти

Актуальність проекту

Реформування освіти у відповідності із Законом України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічної переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його життєвих компетентностей.

Навчальна діяльність на уроках повинна дати не лише суму знань, умінь та навичок, а й сформувати його компетентність як загальну здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях.

Традиційна освітня парадигма поступається новій, що базується на формуванні життєвої компетентності школяра, яка передбачає мобільність знань, гнучкість методів й критичність мислення. Цілям розвитку учнів і служить моніторинг якості освіти. Значною мірою успішність шкільного життя людей залежить від професіоналізму вчителя, його педагогічного світогляду, управлінських навичок. Власне моніторинг є інструментом управління. Чіткий управлінський супровід усіх його складових дозволяє оптимізувати моніторинговий механізм.

Новогродівські СЗШ І-ІІІ ступенів №7 працює над створенням системи формування життєвих компетентностей учнів в умовах модульно-розвиваючого навчання. На виконання регіональних програм «Моніторинг якості освіти в Донецькій області» та «Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес» в  2005 році було створено проект «Програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес Новогродівської СЗШ І-ІІІ ступенів №7 Новогродівської міської  ради». В основу програми покладено філософію життєтворчості як особливої, вищої форми виявлення творчої природи людини, бо вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегій життя, вибору засобів необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту.   

У рамках реалізації програми у 2008-2009 навчальному році створено цільовий проект «Кваліметрична лабораторія: моніторинг ключових життєвих компетентностей». Розроблено положення про шкільну лабораторію як компонент організації структури управління, внесено зміни в функціональні обов’язки управлінської команди, здійснено планування, соціально-педагогічне проектування, прогнозування та планування системи управлінських дій.  

Мета проекту: створення шкільної кваліметричної лабораторії, яка забезпечить цілеспрямовану, системну, науково обґрунтовану роботу педагогічного колективу з формування гармонійно розвиненої особистості учня через діагностику й вимірювання ключових життєвих компетентностей.   

Завдання проекту:

  •  Планування системи управлінських дій, спрямованих на від слідкування та розвиток ключових життєвих компетентностей школярів, їх прагнення до саморозвитку, самовиховання, самореалізації.
  •  Дослідження рівня розвитку чинників, що сприяють формуванню прагнення учнів до самоосвіти, виявлення можливостей учнів, їх інтересів, схильностей для створення сприятливих умов формування самоосвітньої діяльності.
  •  Створення системи постійного відслідкування процесу формування ключових компетентностей школярів із метою корекції діяльності учнів і вчителя.
  •  Координація діяльності вчителів та забезпечення наступності в навчально виховному процесі.
  •  Забезпечення дослідницького та рефлексивного характеру та системного управління розвитком ключових життєвих компетентностей школярів.
  •  Встановлення відповідності рівня навчальних досягнень учнів вимогам державного стандарту.
  •  Досягнення не тільки позитивного, а й максимально можливого ефекту розвитку особистості через систему управлінських рішень для якісної діяльності навчального закладу.
  •  Узгодити вимоги системи моніторингу внутрішнього й зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів.
  •  Організувати роботу підрозділів кваліметричної лабораторії відповідно до напрямів формування ключових життєвих компетентностей.

Гіпотеза:

  •  цілеспрямоване, системне формування ключових життєвих компетентностей учнів на підставі моніторингових досліджень забезпечить самодостатню ініціативну життєдіяльність особистості в розв’язанні будь-яких пізнавальних проблем, це в умовах переходу від зовнішнього управління до самоуправління створить комфортні умови для процесу навчання, що сприятиме підвищенню якості освіти;
  •  ефективність моніторингу рівня сформованості ключових життєвих компетентностей досягатиметься, якщо:
    •  забезпечуватиметься безперервна, систематична робота шкільної кваліметричної лабораторії;
    •  здійснюватиметься належна методична й психологічна підтримка проведення моніторингових досліджень рівня сформованості ключових життєвих компетентностей;
    •  за стосуватимуться за результатами моніторингових досліджень інноваційні корекційно-розвивальні та коригувальні програми;
    •  забезпечуватиметься прозорість і доступність загальних та конфіденційність особистісних результатів моніторингових досліджень.

Прогнозований результат: 

  •  розв’язання освітніх задач, визначених основними нормативно-правовими документами;
  •  підготовка компетентного випускника школи до нових умов життєдіяльності й життєтворчості;
  •  формування банку діагностик та вимірювальних тестів для проведення моніторингу рівня сформованості ключових життєвих компетентностей учнів;
  •  апробація нового інструментарію реалізації регіональної програми моніторингу якості освіти.

Можливий негативний прогноз:

  •  несвоєчасна розробка методичного забезпечення через недостатню підготовленість учасників до цієї діяльності;
  •  перевантаження системи роботи з учнями моніторинговими дослідженнями;
  •  формальний підхід педагогів до проведення коригувальної та корекційно-розвивальної роботи за результатами досліджень.

Методологічні засади та наукове обґрунтування реалізації цільового проекту

Моніторинг рівня сформованості ключових життєвих компетентностей надає змогу створити всім однакові умови для виявлення особистісних якостей, власних знань, готовності до нових умов навчання.

Моніторинг надає змогу відстежити рівень сформованості ключових компетентностей кожного учня, класного колективу, школи в цілому.

Залежно від визначених компетентностей запроваджуються наступні напрямки моніторингу:

№ з/п

Напрямки моніторингу

Наукова підтримка (автори)

1

Рівень сформованості пізнавальної компетентності

Л.Чернікова, С.Подмазін, К.Краснянська, Д.Пузіков, Н.Ладнушкіна, І.Єрмаков Л.Краснокутська, Т.Волобуєва, І.Родигіна

2

Рівень сформованості особистісної компетентності

Л.Чернікова, Т.Волобуєва, І.Родигіна, Є.Заїка, В.Рєпкін, Г.Рєпкіна, Д.Пузіков,  І.Єрмаков С.Подмазін, Г.Селевко, В.Киричук, В.Андрєєв

3

Рівень сформованості самоосвітньої компетентності

Л.Чернікова, І.Єрмаков Н.Бухлова, І.Родигіна Д.Пузіков,

4

Рівень сформованості соціальної компетентності

Г.Селевко, Д.Пузіков, І.Єрмаков В.Киричук, Г.Єльникова, О.Касьянова, Н.Дерзкова

5

Рівень сформованості компетентності свідомого ставлення до сласного здоров я

Л.Чернікова, Д.Пузіков, І.Єрмаков Г.Єльникова, О.Касьянова, В.Лізинський

6

Рівень сформованості компетентності продуктивної творчої діяльності

Л.Чернікова, Н.Бухлова, І.Родигіна, Ю.Гільбух, О.Тульник, І.Єрмаков, Д.Пузіков

Засоби формування:

  •  впровадження акмеологічних педагогічних технологій;
  •  оновлення змісту освіти;
  •  нові підходи до методики викладання;
  •  години консультування;
  •  оновлений часовий режим;
  •  організація самоосвітньої роботи в МАН;
  •  презентація продуктів творчої самоосвітньої діяльності;
  •  проектна методика в навчально-виховному процесі;
  •  індивідуальні години для творчого розвитку та корекції.

Інструментарій проведення моніторингу рівня сформованості ключових життєвих компетенностей

  1.  Тестові технології вимірювання якості навчальних досягнень учнів з базових дисциплін. Методики, опитувальники Е. Айзека, А. Фурмана, Ю. Гільбуха.
  2.  Банк перевірочних робіт. Моніторинг навчальних досягнень учнів.
  3.  Психологічне тестування, співбесіди, спостереження.
  4.  Анкетування й тестування учасників моніторингових досліджень.
  5.  Соціологічні й діагностичні спостереження.
  6.  Укладання особистісного портфоліо досягнень, самооцінка.
  7.  Аналіз статистичної звітності, документації, результатів проведення досліджень.
  8.  Розробка корекційних програм, алгоритмів, пам’яток, інструкцій.

Організація індивідуалізації та диференціації навчання відповідно до учнівських потреб, встановлених у результаті моніторингових досліджень.

Для вимірювання об’єктивної характеристики стану об’єкта використовується факторно-критеріальна модель.

Кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку комунікативної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Розв’язувати комунікативно-ситуативні завдання.
  2.  Трансформувати інформацію, видозмінювати обсяг, форму, виходячи з комунікативної мети.
  3.  Аргументувати власні висловлювання, виробляти власну позицію.
  4.  Уміння коригувати власну точку зору
  5.  Толерантно сприймати альтернативні точки зору й висловлювати аргументи
  6.  Робити доповіді, вміння написати тези, план, реферат
  7.  Проводити захист проектів, творчих робіт
  8.  Використовувати адекватну лексику

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125


Кваліметрична модель розвитку полікультурної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Толерантна поведінка щодо людей, які відрізняються за соціальною, расовою, релігійною та іншими ознаками.
  2.  Толерантне ставлення до культури інших народів
  3.  Розуміння загальнолюдських та національних цінностей
  4.  Розуміння тематики та ідейно естетичного змісту творів світового мистецтва та літератури
  5.  Залучення до відповідної інформації полікультурного характеру
  6.  Обізнаність у досягненнях світової культури

0,2

0,2

0,2

0,2

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку продуктивної творчої діяльності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Ступінь інтуїції (здатність знаходити правильні розв’язки без усвідомлення шляхів і способів досягнення )
  2.  Ступінь творчої уяви (здатність до самостійного створення нових образів, що реалізуються в оригінальних та цінних продуктах діяльності)
  3.  Ступень дивергентності мислення (здатність мати кілька підходів до розв’язання однієї задачі, бачити проблеми та об’єкти у різних ракурсах)
  4.  Ступінь оригінальності мислення (здатність виробляти думки, що відрізняються від загально-прийнятих поглядів)
  5.  Ступінь асоціативності мислення (здатність використовувати різні асоціації, зокрема аналогії, в процесі розв’язування проблем)

0,3

0,25

0,2

0,15

0,1

Кваліметрична модель розвитку соціальної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Розвиток схильності до сприйняття соціальних змін
  2.  Засвоєння знань, що дозволяють орієнтуватися у світі, сприяють реалізації себе в ньому
  3.  Пробудження бажання досягнути росту в навчанні
  4.  Формування стійких мотивів самоосвіти
  5.  Вироблення установок та ціннісних орієнтацій, спрямованих на переконаність у необхідності вчитися впродовж життя
  6.  Вільний вибір рівня власних навчальних досягнень і способів його реалізації
  7.  Оцінка соціальних звичок, пов’язаних зі здоров’ям, оточуючим середовищем
  8.  Участь у самоврядуванні
  9.  Уміння роботи в групі

0,1

0,1

0,1

0,2

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку культури мовлення

 

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Не порушує норми вимови
  2.  Не порушує лексичні мовні норми
  3.  Не порушує граматичні мовні норми
  4.  Не використовує нелітературні форми слова
  5.  Мова внутрішньо узгоджена, логічна
  6.  Поведінка адекватна промові
  7.  Використовує мовні засоби, що виявляють повагу до співрозмовника
  8.  Використовує образні засоби, афоризми, прислів’я, приказки
  9.  Мова є інтонаційно збагаченою
  10.  Не використовує штампів
  11.  Доречно використовує оригінальні слововживання
  12.  Слово вимовляються обмірковано
  13.  Мова впевнена, точна, доречна, коротка

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку інформаційної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Добуває інформацію з різних джерел
  2.  Поєднує різні джерела інформації
  3.  Впорядковує свої знання
  4.  Обробляє документи та класифікує їх
  5.  Критично оцінює інформацію
  6.  Розуміє мотиви навчання
  7.  Уміє планувати діяльність
  8.  Володіє комп’ютерними технологіями
  9.  Бере участь у взаємо навчанні
  10.  Уміє конспектувати, складати схеми, таблиці
  11.  Самооцінка навчально-пізнавальної діяльності на основі самоконтролю і самокорекції
  12.  Володіння інструментарієм підготовки отримання й передачі інформації
  13.  Знаходити помилки в отриманій інформації й вносити пропозиції щодо виправлення
  14.  Творчо використовувати отримані знання на практиці

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,1

0,1

Кваліметрична модель саморозвитку та самоосвіти

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Самоаналіз і самооцінка власних знань
  2.  Розуміння мотивації
  3.  Прагнення до самовдосконалення
  4.  Прагнення до самовираження
  5.  Планування самоосвіти
  6.  Визначення тем для поглибленого вивчення
  7.  Самостійний пошук інформації з метою саморозвитку
  8.  Комплексний підхід до самоосвіти
  9.  Створення програми самоосвіти
  10.  Сформованість загальнонавчальних умінь
  11.  Уміння самостійно набувати знання
  12.  Творче використання набутих знань

0,1

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,05

0,1

Кваліметрична модель вимірювання наддосягнень учнів з базових дисциплін

Фактори досягнень

Вагомість

Критерії факторів

Значущість

1. Участь у Всеукраїнських олімпіадах, творчих конкурсах, змаганнях, роботі МАН

0,40

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

2. Участь у обласному етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,35

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

3. Участь у міському етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,20

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

4 Участь у шкільному етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,05

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

Кваліметрична модель оцінювання знань учнів з української мови

Модуль предмета

Дванадцятибальна система

Тестова система

Рейтингова система

Одержана оцінка

Кількість правильних відповідей

Кількість одержаних балів

Фактично

Кількість оцінок

Максимально

Фактично

Максимально

Фактично

Фонетика й орфоепія

16

10

Графіка й орфографія

12

10

Лексика й фразеологія

26

20

Словоутворення

14

10

Морфологія

18

15

Стилістичні засоби мови

10

5

Разом

96

70

Результуюча оцінка

Середній бал

Середній бал після зведення до дванадцятибальної системи

Середній бал після зведення до дванадцятибальної системи

Методологічною основою вираження якісних характеристик кількісною мірою є кваліметричний підхід. Кваліметрія – наука  кількісного оцінювання якості продукції. Кваліметричні моделі розроблено спираючись на роботу Г.А.Дмитренка «Стратегічний менеджмент» та О.М.Касьянової «Моніторинг в управлінні навчальним закладом»

Кваліметричний підхід і конкретні моделі – унікальний інструмент вимірювання рівня досягнення цілей у системі освіти і результатів діяльності учасників педагогічного процесу. Кваліметрична моделювання дало змогу успішно розв’язати як часткові завдання вимірювального характеру, так і стратегічне завдання вимірювання рівня якості освіти порівняно зі стандартом.

При застосування кваліметричних стандартів поточне  оцінювання доручається виконавцям. Зовнішнє оцінювання та коригування залишається за управлінською структурою більш високого рівня. Таким чином, застосовуючи моніторинг на різних рівнях управління можна значно підвищити як ефективність діяльності кожного учасника педагогічного процесу, так і ефективність діяльності закладу освіти в цілому.

Система роботи шкільної кваліметричної лабораторії

Директор школи Овечкіна Тамара Семенівна


Кваліметрична лабораторія

ета

Завдання

Напрямки

Моніторинг розвитку життєвої компетентності

Етап

План реалізації

Алгоритм

Інструментарій. Збір інформації

Результати моніторингу

Аналіз та оцінка

Експертна комісія

Корекція та коригування


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84159. Общая характеристика античной философии. Ее космоцентризм. Основные натурфилософские школы и виднейшие их представители 63.92 KB
  Слово космос для эллинов не было названием какойлибо природной сферы окружающего мира наоборот этим термином древние греки характеризовали некую неприродную суть мира. Поэтому естественно что понимая мир как космос античные философы пытались выявить источники космической разумности порядка и гармонии мира. И начали они эти попытки с наиболее наглядной данности мира с окружающей природы. Именно на этом этапе древнегреческая мысль стала философией поскольку отказалась от мифологических объяснений возникновения мирового порядка из...
84160. Античная классика: моральная философия сократа; проблема «эйдосов-идей» в философии платона; Аристотель о материи и форме 42.93 KB
  Поэтому чувственно воспринимаемые вещи обязаны своим существованием только приобщением к идеям. Но в этом приобщении вещи не могут брать от идей всё их совершенство поскольку являясь миром вещей они не истинны а поэтому они бледные несовершенные копии этих идей. Они не верят тому из них кто сумев вырваться из подземелья и увидев реальные вещи возвращается к ним и говорит им о мире за пределами пещеры. В своём учении о материи и форме Аристотель пытается ответить на вопрос почему существуют вещи : 1.
84161. Общая характеристика средневековой философии. Ее основные направления и виднейшие представители. Теоцентризм средневековой философии 43.24 KB
  Так за счет чего же возникает эта реальная общность некоей группы единичных вещей Только за счет того что в каждой из единичной вещи растворено нечто реально общее которое и образует их реальную общность и это реально общее во всех единичных вещах есть универсалии; универсалии существуют после вещей в человеческом разуме как понятия как результат абстракции. В природе же их уже нет потому что в природе онтологически существуют только единичные вещи. Нет реально универсалий и в голове человека поскольку даже при всплывании из...
84162. Характеристика философии эпохи возрождения. Социально-исторические и научные предпосылки ее становления. Антропоцентризм и гуманизм в философии возрождения 40.06 KB
  Гуманизм то есть признание человека главной ценностью жизни. Антропоцентризм то есть тип мышления который центром и смыслом исследования содержит человека и его жизнь. Как возрождение приоритета человека в социальном укладе и в общем смысле жизни. Мировоззрение таким образом приобрело в эту эпоху ярко выраженный гуманистический характер где главной ценностью мира признавались личность человека его права на свободу и счастье.
84163. Характеристика философии нового времени (XVI-ХVIII). Ее основные направления и виднейшие представители (Бэкон, Декарт, Гоббс, Локк, Спиноза, Лейбниц, Беркли, Юм) 58.21 KB
  Активный процесс философского осмысления новых проблем и новых знаний пробудил интерес к разработкам в методологии познания. Исходя из этого опыт имеет три преимущества перед рациональными способами познания: 1. Следовательно опыт объективен в отличие от рационального познания и вследствие этого полученные из него знания имеют общепринимаемую обязательность. Потому что сами чувства которыми человек воспринимает природу это не чистый инструмент познания собирающий в себя сведения таковыми каковы они есть в природном виде.
84164. Философия французского просвещения XVIII века и ее представители 41.15 KB
  Таким образом жизнь человека определяется не Богом а его собственными делами и поэтому у церкви нет никаких оснований и никакого права насаждать предрассудки суеверия и страхи перед Богом. Равенство между людьми возможно поразному например с точки зрения естественного права равенство людей несомненно и обязательно поскольку естественные права человека проистекают из природы человека а она у всех людей одна. Но с появлением частной собственности возникла цивилизация основанная на неравенстве жестокости и эксплуатации народа и она же...
84165. Немецкая классическая философия и ее главные проблемы. Философия Канта: понятие «вещи в себе» и трансцендентального знания. Антиномии чистого разума 40.59 KB
  Поскольку познание вещи есть результат рассудочной деятельности а не просто суммой ощущений органов чувств то на первый взгляд проблема познания состоит в том насколько корректно взаимодействуют категории рассудка с чувственным сознанием снимающим информацию с вещи. В этом случае вопрос познавательной способности человека сводился бы только к тому насколько категории рассудка адекватно схватывают суть результатов чувственного познания. Вещь лишь провоцирует всплеск активности разума ощущениями которые мгновенно преобразуются в...
84166. Философия Фихте и Шеллинга. Основоположения «наукоучения» в философии Фихте. Понятие «абсолютного тождества» в философии Шеллинга 42.24 KB
  Кроме того следует признать недостаточным у Канта и то что он всего лишь только описал формы мышления умственные категории и законы мысли но не выявил основного единого общего принципа познания. Ведь только наличием подобного единого общего принципа познания можно объяснить не только слаженность форм мышления умственных категорий и законов мысли но и само их внутреннее единство между собой. И это есть вопрос не только выявления недостаточности кантовской философии это вопрос концептуальный потому что задача раскрытия данного единого...
84167. Абсолютный идеализм Гегеля. Система и метод философии Гегеля. История как процесс саморазвития «абсолютного духа» 35.72 KB
  А что же такое Абсолютный Разум сам по себе Абсолютный Разум сам по себе это есть некая идея его самоочевидного существования идея о том что Абсолютный Разум вообще существует безотносительно того что такое есть при этом Абсолютный Разум. Но если эта идея содержит в себе самоочевидное существование Абсолютного Разума как такового то она же содержит в себе и то каков есть этот Абсолютный Разум по своей природе. Потому что если идея определяет что Абсолютный Разум есть то она же эта самая же идея определяет и то что такое есть...