68571

Нетрадиційні форми проведення педагогічних рад. Педагогічна вітальня

Научная статья

Педагогика и дидактика

Що ж таке педагогічна вітальня? Це форма методичної роботи, до якої залучаються не тільки вчителі, а й батьки, учні, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Виходячи із назви даної форми роботи «вітальня», можна зазначити, що на заходах такого типу повинні...

Украинкский

2014-09-23

60.5 KB

24 чел.

Майстер-клас

«Нетрадиційні форми проведення педагогічних рад.

Педагогічна вітальня»

  1.  Підготовчо-організаційний етап.

Вступне слово

Шановні колеги! Сьогодні я Вам пропоную заняття майстер-класу «Нетрадиційні форми проведення педагогічних рад. Педагогічна вітальня».

Що ж таке педагогічна вітальня? Це форма методичної роботи, до якої залучаються не тільки вчителі, а й батьки, учні, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Виходячи із назви даної форми роботи «вітальня», можна зазначити, що на заходах такого типу повинні домінувати доброзичливе ставлення один до одного, веселий настрій, гумор, пісні, вірші тощо.

У формі педагогічної вітальні доречно проводити батьківський всеобуч, заняття Школи молодого педагога, підсумкового засідання атестаційної комісії, засідання методичних об’єднань.

Ми ж сьогодні проведемо фрагменти педради з теми «Комфортність навчання як запорука якості освіти». Протягом майстер-класу Ви:

  •  отримаєте психолого-педагогічні знання про створення комфортних умов навчання, їх вплив на якість освіти;
  •  ознайомитеся з технікою проведення майстер-класу та педагогічної вітальні.

Емоціонально-актуальний початок

Присутнім демонструється фрагмент м/ф «Жил был пес», у якому Вовк каже: «- Сейчас спою». Чому, на Вашу думку, він так сказав? Колективне обговорення.

Висновок. Тобто, він відчув себе комфортно. А що таке комфорт, комфортність для кожного із Вас?

Вправа «Асоціативний кущ». Присутні називають асоціації, що виникають у них до слова комфорт.

 

Отже, комфорт – це умови життя, перебування, обставини, які забезпечують зручність, затишок та спокій.

А які фактори визначають комфортність навчання та як вони впливають на якість освіти?

2. Основна частина. 

Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено безпосередній вплив на формування здоров’я  дитини умов шкільного середовища, однією із яких є комфортність. Бо від того, наскільки учню комфортно в школі, залежить якість освіти та психологічне здоров’я дитини.  Потреба в обговоренні даного питання пов’язана з тим, що в наш час велика кількість учнів відчуває не стійкий, дискомфортний стан, який сповільнює виконання шкільних вимог, породжує труднощі під час спілкування з педагогами та однолітками. Розв’язок цієї проблеми лежить у досягненні школярами комфорту в навчальному середовищі як стану та якісної характеристики їхньої діяльності.

[Перегляд фільму-соціального опитування «Комфортність навчання як запорука якості освіти», знятого в школі, з подальшим обговоренням.]

Отже, комфортне навчання складається з таких структурних компонентів, як: психологічна, інтелектуальна та фізична комфортність. Розглянемо їх більш докладно, а для цього об’єднаємося в групи. Пропоную кожному із мішечка витягнути картинку: посмішка – психологічна комфортність, книжка – інтелектуальна комфортність, хліб – фізична комфортність.

Вправа «Піраміда». Кожна група отримує смужки паперу з надписами, які вони повинні розмістити знизу до гори за спаданням значущості та пояснити свій вибір.

 

Психологічна комфортність – це такий стан, який виникає в процесі життєдіяльності дитини, вказує на радість, задоволення, отримані в навчальному закладі; це умова життя, за якої учень спокійний та немає потреби від будь-кого захищатися.

Але ще в 1941 році психолог А.М.Джонсон ввів термін «шкільна фобія» - це не просто небажання дитини відвідувати школу, а невротичний стан, який характеризується розладом сну, підвищеною тривожністю, енурезом, загостренням хронічних хвороб (гастрит, виразка, астма). Існує два види шкільної фобії:

  1.  дидактогенія (острах перед школою) – психогенний вплив чинить сам процес навчання, це дезадаптація фізично ослаблених, повільних дітей; 
  2.  дидаскалогенія (острах перед учителем) -  розвивається  у дитини під час авторитарного стилю спілкування між учителем та учнем, характеризує некоректне ставлення вчителя до учня.

Досвідчений учитель буде піклуватися про збереження психічного здоров’я дитини, прагнути до підвищення стійкості нервової системи учнів під час подолання певних труднощів. Що ж є джерелом психологічного комфорту?

Робота в групах.

1 група виконує вправу «Закінчи речення».  

Закінчити  вислови славетних педагогів:

1.     В.Сухомлинський: «Дитяча довіра до вчителя – це крапля чистої води на квітці троянди, треба так зрізати цю квітку…(…щоб не струсити цю краплю).

2.     К.Ушинський: «На жаль, дітей здебільшого карають за те, за що слід було б карати …(…їхніх батьків та вихователів).

3.     Ш.Амонашвілі: «Частіше запрошуйте на урок Момуса – бога сміху й жартів, щоб прогнати з уроку … (…Морфея – бога сну).

2 група виконує вправу «Перша фраза»: підібрати декілька фраз, з яких учителю треба почати урок, щоб у дітей склався позитивний емоційний та водночас діловий настрій на урок та обіграти їх.

3 група визначає правила створення психологічного комфорту. Можливий варіант відповіді. Учитель повинен використовувати:

  •  прохання замість вимог;
  •  методи словесного переконання;
  •  компромісний розв’язок  питань, які створили спірну ситуацію;
  •  чітка організація уроку;
  •  уникнення стресоутворюючих ситуацій;
  •  методи емоційного розвантаження.

Інтелектуальна комфортність – це задоволеність дитини своєю розумовою діяльністю, її результатами на уроках, а також задоволення потреби в отриманні нової інформації. Добре відомо, що в більшості загальноосвітніх шкіл тільки 25-30% учнів успішно засвоюють найбільш важкі предмети:математику, фізику, хімію, мови. Інші діти краще засвоюють гуманітарні предмети або погано навчаються майже з усіх предметів. Фундаментальна людська потреба у самоствердженні примушує учнів  занижувати цінність шкільних знань, допитливість, старанність, що пов’язано з образом гарного учня та доброї успішності. На противагу цьому демонструється незалежність та різні ознаки дорослішання: брутальність, паління, демонстративний інтерес до представників протилежної статі.

Робота в групах.

1 група розв’язує педагогічну ситуацію: один з учнів постійно демонструє свою ерудицію, часом ставлячи вас у безвихідь. Як учителю себе поводити?

2 група виконує  вправу «Досягти мети навчання» -  визначає правила створення інтелектуального комфорту. Можливий варіант відповіді. Учитель повинен використовувати:

  •   зовнішню та внутрішню мотивацію;
  •  створення ситуації успіху;
  •  зміну видів навчальної діяльності під час уроку;
  •  словесний, наочний, аудіовізуальний методи, що чергуються протягом уроку;
  •  роботу в парах, групах та індивідуальну  роботу;
  •  рольові ігри, дискусії, семінари;
  •  фізкультхвилинки та релаксаційні паузи;
  •  варіативну систему оцінювання.

3 група виконує вправу  «Методична казка» (інсценує казку В.Сухомлин-ського «Метелик» та робить методичний висновок). Для інсценування пропоную використовувати «паперовий театр»: на фотопапері роздруковуємо картинки із зображенням дійових осіб, вирізаємо ножицями за потреби, а на зворотному боці приклеюємо смужку паперу так, щоб утворилися комірки для пальців. Одягаємо картинку на руку – персонаж готовий. Кожний учасник може грати роль двох персонажів  - гра «у дві руки».

Метелик

Метелик народився ввечері. Злетів він зі свого листочка. Сонце вже сховалося за обрій. Летить метелик, дивиться з подивом на квіти, на місяць. Раптом бачить щось яскраве, світле. «Це, мабуть, сонце», - думає метелик. Поспішає до нього. А то не сонце, а лампочка. – Не поспішай, метелику, зупинись. Бо тільки-но доторкнешся до неї – згориш.

Можливий варіант висновку. Учні, як метелики, летять до вчителя, вбачаючи в ньому не тільки носія знань та культури, а й товариша, помічника. Тому наша задача не обпекти дитячу душу, не залишити на ній рани від жорстокості, зневаги, байдужості.

Фізична комфортність учня – це відповідність між його тілесними, соматичними потребами та предметно-просторовими умовами шкільного середовища. Ця потреба тісно пов’язана із сенсорними процесами, що характеризують зорові, слухові та тактильні відчуття. Стан фізичного комфорту несе з собою відчуття задоволеності власною діяльністю, позитивні мотиви до її продовження, що веде до індивідуального росту школяра.

Як же створити в школі фізичний комфорт?

Вправа «Я – керівник». Кожна група записує умови фізичного комфорту, які повинна забезпечити адміністрація школи. Обговорення.

Можливий варіант відповіді.

  •  Організація гарячого харчування учнів.
  •  Дотримання гігієнічних умов та СанПіНів щодо температурного режиму, освітлення, провітрювання приміщень.
  •  Створення таких комфортних умов навчання, які виключають будь-які зовнішні подразники.

Після обговорення разом дописуємо вірш:

Щоб здоров’я добре мати

Слід про нього змалку…

Кожний ранок обливатись

І зарядкою…

У дворі щодня гуляти,

Повноцінно їсти й…

Добре мити всі продукти,

Досхочу вживати…

За зубами доглядати,

Дірочки всі…

Будете це все робити –

Перестанете…

  1.  Афішування – презентація виконаних робіт. Рефлексія.

Майстер організовує обмін думками присутніх на майстер-класі, дає оцінку подіям, що відбулися.

Заключне слово.

Чи виникало у Вас бажання подобатися людям? Мабуть, так. Це природне бажання. А який, на вашу думку, самий перший та безпрограшний крок до цього? Якщо ви бажаєте подобатися людям  - посміхайтеся! Посмішка – це той світлий, теплий промінець, створений природою, який здатен долати перешкоди та неприємності, прикрашає наше життя добром, робить його комфортнішим. (Присутні на майстер-класі всі разом виконують пісню «Улыбка» із м/ф «Крошка Енот»).

Пам’ятайте!

  •  Є люди, подібні до золотої монети: чим довше працюють, тим дорожче ціняться.
  •  Немає кращої подруги, ніж улюблена робота: не старіє й нам старіти не дає.
  •  Труднощі загартовують на шляху до щастя.

Тож будьте здорові, щасливі, працьовиті, усміхнені.

PAGE   \* MERGEFORMAT6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24109. Сознание, его структура. Сознание и самосознание. Сознание и бессознательное 14.25 KB
  Сознание его структура. Сознание и самосознание. Сознание и бессознательное. Сознание это высшая интегрированная форма психики которая складывается под воздействием общественноисторических условий в трудовой деятельности человека и его общении с помощью языка с другими людьми.
24110. Проблема истины. Современные трактовки понятия истина. Формы истины. Проблема критериев научной истины 94.28 KB
  Формы истины. Проблема критериев научной истины. Проблема истины в философии является центральной во всей теории познания.
24111. Особенности научного познания. Роль науки в функционировании и развитии общества 14.9 KB
  Наука особый вид познавательной деятельности людей направленный на выработку системы объективноистинного знания о природной и социальной действительности и о самом человеке. Современная наука это: 1. Наука имеет дело с объектами реальности которая не сводится к объектам обыденного опыта. Современная наука выполняет функции: 1.
24112. Естественнонаучное, техническое, гуманитарное знание 30.67 KB
  Естественнонаучное техническое гуманитарное знание. Техническое знание включает в себя от специализированных рецептурнотехнических до теоретических научнотехнических и системотехнических знаний. Современная техника и прежде всего техническое знание неразрывно связаны с развитием науки. техническое знание как конечный продукт познавательной деятельности определяет характер познавательного процесса выступая в качестве средства социальнотехнического проектирования.
24113. Социальная реальность и ее характеристики 16.73 KB
  Социальная реальность и ее характеристики. Социальная реальность это реальность в той или иной степени организованная упорядоченная и структурированная. Социальная реальность это реальность динамическая т. Социальная реальность это реальность стратифицированная.
24114. Общество как система. Сферы общественной жизни 17.51 KB
  Общество как система. Собственно философское значение этого термина таково: общество это обособившаяся от природы часть материального мира представляющая собой исторически развивающуюся форму жизнедеятельности людей. В истории социологии и культурологии чаще используется более узкое понятие общества: общество это определённый этап человеческой истории родовое общество общество капитализма или конкретный социальный организм французское общество общество США. Так древнекитайская мысль традиционно смотрела на общество сквозь призму...
24115. Понятие гражданского общества и государства 15.03 KB
  Понятие гражданского общества и государства. Это определение идеального общества реальность которого определяется соотношением идеала и достигнутого состояния общества которое провозгласило построение гражданского общества своей целью. Это фактически бесконечный процесс совершенствования общества власти политики и человека охватывающий все без исключения стороны жизни. Идея гражданского общества термин введен Аристотелем возникла первоначально как философская концепция.
24116. Проблема развития общества. Формационный, цивилизационный подходы, технологический детерминизм в понимании процесса исторического развития 15.08 KB
  Проблема развития общества. Формационный цивилизационный подходы технологический детерминизм в понимании процесса исторического развития. Проблема развития общества Формационный подход был разработан К. В общем же характерно отрицание единства человеческой истории всеобщих исторических закономерностей Недостатками цивилизационного подхода является то что он не позволяет взглянуть на историю как на целостный закономерный процесс; применяя цивилизационный подход трудно изучать закономерности исторического развития.
24117. Культура как объект философского познания, развитие представлений о культуре в истории мысли 15.03 KB
  Культура как объект философского познания развитие представлений о культуре в истории мысли. Культура совокупность проявлений жизни творчества и достижений народа или группы народов. Культура представляет собой средство и способ развития духовного начала в человеке своей целью имея формирование и удовлетворение его духовных запросов; цивилизация же дает людям средства существования она направлена на удовлетворение их практических нужд. Культура являет собой духовные ценности достижения науки философии искусства образования а...