68571

Нетрадиційні форми проведення педагогічних рад. Педагогічна вітальня

Научная статья

Педагогика и дидактика

Що ж таке педагогічна вітальня? Це форма методичної роботи, до якої залучаються не тільки вчителі, а й батьки, учні, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Виходячи із назви даної форми роботи «вітальня», можна зазначити, що на заходах такого типу повинні...

Украинкский

2014-09-23

60.5 KB

25 чел.

Майстер-клас

«Нетрадиційні форми проведення педагогічних рад.

Педагогічна вітальня»

  1.  Підготовчо-організаційний етап.

Вступне слово

Шановні колеги! Сьогодні я Вам пропоную заняття майстер-класу «Нетрадиційні форми проведення педагогічних рад. Педагогічна вітальня».

Що ж таке педагогічна вітальня? Це форма методичної роботи, до якої залучаються не тільки вчителі, а й батьки, учні, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Виходячи із назви даної форми роботи «вітальня», можна зазначити, що на заходах такого типу повинні домінувати доброзичливе ставлення один до одного, веселий настрій, гумор, пісні, вірші тощо.

У формі педагогічної вітальні доречно проводити батьківський всеобуч, заняття Школи молодого педагога, підсумкового засідання атестаційної комісії, засідання методичних об’єднань.

Ми ж сьогодні проведемо фрагменти педради з теми «Комфортність навчання як запорука якості освіти». Протягом майстер-класу Ви:

  •  отримаєте психолого-педагогічні знання про створення комфортних умов навчання, їх вплив на якість освіти;
  •  ознайомитеся з технікою проведення майстер-класу та педагогічної вітальні.

Емоціонально-актуальний початок

Присутнім демонструється фрагмент м/ф «Жил был пес», у якому Вовк каже: «- Сейчас спою». Чому, на Вашу думку, він так сказав? Колективне обговорення.

Висновок. Тобто, він відчув себе комфортно. А що таке комфорт, комфортність для кожного із Вас?

Вправа «Асоціативний кущ». Присутні називають асоціації, що виникають у них до слова комфорт.

 

Отже, комфорт – це умови життя, перебування, обставини, які забезпечують зручність, затишок та спокій.

А які фактори визначають комфортність навчання та як вони впливають на якість освіти?

2. Основна частина. 

Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено безпосередній вплив на формування здоров’я  дитини умов шкільного середовища, однією із яких є комфортність. Бо від того, наскільки учню комфортно в школі, залежить якість освіти та психологічне здоров’я дитини.  Потреба в обговоренні даного питання пов’язана з тим, що в наш час велика кількість учнів відчуває не стійкий, дискомфортний стан, який сповільнює виконання шкільних вимог, породжує труднощі під час спілкування з педагогами та однолітками. Розв’язок цієї проблеми лежить у досягненні школярами комфорту в навчальному середовищі як стану та якісної характеристики їхньої діяльності.

[Перегляд фільму-соціального опитування «Комфортність навчання як запорука якості освіти», знятого в школі, з подальшим обговоренням.]

Отже, комфортне навчання складається з таких структурних компонентів, як: психологічна, інтелектуальна та фізична комфортність. Розглянемо їх більш докладно, а для цього об’єднаємося в групи. Пропоную кожному із мішечка витягнути картинку: посмішка – психологічна комфортність, книжка – інтелектуальна комфортність, хліб – фізична комфортність.

Вправа «Піраміда». Кожна група отримує смужки паперу з надписами, які вони повинні розмістити знизу до гори за спаданням значущості та пояснити свій вибір.

 

Психологічна комфортність – це такий стан, який виникає в процесі життєдіяльності дитини, вказує на радість, задоволення, отримані в навчальному закладі; це умова життя, за якої учень спокійний та немає потреби від будь-кого захищатися.

Але ще в 1941 році психолог А.М.Джонсон ввів термін «шкільна фобія» - це не просто небажання дитини відвідувати школу, а невротичний стан, який характеризується розладом сну, підвищеною тривожністю, енурезом, загостренням хронічних хвороб (гастрит, виразка, астма). Існує два види шкільної фобії:

  1.  дидактогенія (острах перед школою) – психогенний вплив чинить сам процес навчання, це дезадаптація фізично ослаблених, повільних дітей; 
  2.  дидаскалогенія (острах перед учителем) -  розвивається  у дитини під час авторитарного стилю спілкування між учителем та учнем, характеризує некоректне ставлення вчителя до учня.

Досвідчений учитель буде піклуватися про збереження психічного здоров’я дитини, прагнути до підвищення стійкості нервової системи учнів під час подолання певних труднощів. Що ж є джерелом психологічного комфорту?

Робота в групах.

1 група виконує вправу «Закінчи речення».  

Закінчити  вислови славетних педагогів:

1.     В.Сухомлинський: «Дитяча довіра до вчителя – це крапля чистої води на квітці троянди, треба так зрізати цю квітку…(…щоб не струсити цю краплю).

2.     К.Ушинський: «На жаль, дітей здебільшого карають за те, за що слід було б карати …(…їхніх батьків та вихователів).

3.     Ш.Амонашвілі: «Частіше запрошуйте на урок Момуса – бога сміху й жартів, щоб прогнати з уроку … (…Морфея – бога сну).

2 група виконує вправу «Перша фраза»: підібрати декілька фраз, з яких учителю треба почати урок, щоб у дітей склався позитивний емоційний та водночас діловий настрій на урок та обіграти їх.

3 група визначає правила створення психологічного комфорту. Можливий варіант відповіді. Учитель повинен використовувати:

  •  прохання замість вимог;
  •  методи словесного переконання;
  •  компромісний розв’язок  питань, які створили спірну ситуацію;
  •  чітка організація уроку;
  •  уникнення стресоутворюючих ситуацій;
  •  методи емоційного розвантаження.

Інтелектуальна комфортність – це задоволеність дитини своєю розумовою діяльністю, її результатами на уроках, а також задоволення потреби в отриманні нової інформації. Добре відомо, що в більшості загальноосвітніх шкіл тільки 25-30% учнів успішно засвоюють найбільш важкі предмети:математику, фізику, хімію, мови. Інші діти краще засвоюють гуманітарні предмети або погано навчаються майже з усіх предметів. Фундаментальна людська потреба у самоствердженні примушує учнів  занижувати цінність шкільних знань, допитливість, старанність, що пов’язано з образом гарного учня та доброї успішності. На противагу цьому демонструється незалежність та різні ознаки дорослішання: брутальність, паління, демонстративний інтерес до представників протилежної статі.

Робота в групах.

1 група розв’язує педагогічну ситуацію: один з учнів постійно демонструє свою ерудицію, часом ставлячи вас у безвихідь. Як учителю себе поводити?

2 група виконує  вправу «Досягти мети навчання» -  визначає правила створення інтелектуального комфорту. Можливий варіант відповіді. Учитель повинен використовувати:

  •   зовнішню та внутрішню мотивацію;
  •  створення ситуації успіху;
  •  зміну видів навчальної діяльності під час уроку;
  •  словесний, наочний, аудіовізуальний методи, що чергуються протягом уроку;
  •  роботу в парах, групах та індивідуальну  роботу;
  •  рольові ігри, дискусії, семінари;
  •  фізкультхвилинки та релаксаційні паузи;
  •  варіативну систему оцінювання.

3 група виконує вправу  «Методична казка» (інсценує казку В.Сухомлин-ського «Метелик» та робить методичний висновок). Для інсценування пропоную використовувати «паперовий театр»: на фотопапері роздруковуємо картинки із зображенням дійових осіб, вирізаємо ножицями за потреби, а на зворотному боці приклеюємо смужку паперу так, щоб утворилися комірки для пальців. Одягаємо картинку на руку – персонаж готовий. Кожний учасник може грати роль двох персонажів  - гра «у дві руки».

Метелик

Метелик народився ввечері. Злетів він зі свого листочка. Сонце вже сховалося за обрій. Летить метелик, дивиться з подивом на квіти, на місяць. Раптом бачить щось яскраве, світле. «Це, мабуть, сонце», - думає метелик. Поспішає до нього. А то не сонце, а лампочка. – Не поспішай, метелику, зупинись. Бо тільки-но доторкнешся до неї – згориш.

Можливий варіант висновку. Учні, як метелики, летять до вчителя, вбачаючи в ньому не тільки носія знань та культури, а й товариша, помічника. Тому наша задача не обпекти дитячу душу, не залишити на ній рани від жорстокості, зневаги, байдужості.

Фізична комфортність учня – це відповідність між його тілесними, соматичними потребами та предметно-просторовими умовами шкільного середовища. Ця потреба тісно пов’язана із сенсорними процесами, що характеризують зорові, слухові та тактильні відчуття. Стан фізичного комфорту несе з собою відчуття задоволеності власною діяльністю, позитивні мотиви до її продовження, що веде до індивідуального росту школяра.

Як же створити в школі фізичний комфорт?

Вправа «Я – керівник». Кожна група записує умови фізичного комфорту, які повинна забезпечити адміністрація школи. Обговорення.

Можливий варіант відповіді.

  •  Організація гарячого харчування учнів.
  •  Дотримання гігієнічних умов та СанПіНів щодо температурного режиму, освітлення, провітрювання приміщень.
  •  Створення таких комфортних умов навчання, які виключають будь-які зовнішні подразники.

Після обговорення разом дописуємо вірш:

Щоб здоров’я добре мати

Слід про нього змалку…

Кожний ранок обливатись

І зарядкою…

У дворі щодня гуляти,

Повноцінно їсти й…

Добре мити всі продукти,

Досхочу вживати…

За зубами доглядати,

Дірочки всі…

Будете це все робити –

Перестанете…

  1.  Афішування – презентація виконаних робіт. Рефлексія.

Майстер організовує обмін думками присутніх на майстер-класі, дає оцінку подіям, що відбулися.

Заключне слово.

Чи виникало у Вас бажання подобатися людям? Мабуть, так. Це природне бажання. А який, на вашу думку, самий перший та безпрограшний крок до цього? Якщо ви бажаєте подобатися людям  - посміхайтеся! Посмішка – це той світлий, теплий промінець, створений природою, який здатен долати перешкоди та неприємності, прикрашає наше життя добром, робить його комфортнішим. (Присутні на майстер-класі всі разом виконують пісню «Улыбка» із м/ф «Крошка Енот»).

Пам’ятайте!

  •  Є люди, подібні до золотої монети: чим довше працюють, тим дорожче ціняться.
  •  Немає кращої подруги, ніж улюблена робота: не старіє й нам старіти не дає.
  •  Труднощі загартовують на шляху до щастя.

Тож будьте здорові, щасливі, працьовиті, усміхнені.

PAGE   \* MERGEFORMAT6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76786. Мимические мышцы 181.98 KB
  В процессе развития мимические мышцы совершают большие миграции но сохраняют иннервацию от лицевого нерва. Лицевые мышцы сокращаясь формируют выражение лица мимику участвуют в регуляции дыхания артикуляции речи жевании. Мышцы свода черепа Надчерепная мышца состоит из трех частей: лобной затылочной и сухожильного шлема между ними который образует апоневроз затылочнолобной мышцы.
76787. Жевательные мышцы 184.17 KB
  Из промежуточной части с началом от внутренней поверхности скуловой дуги и суставного бугорка височной кости и прикреплением к наружной поверхности ветви нижней челюсти ниже ее вырезки. Из глубокой части начинающейся от внутренней поверхности скуловой дуги и прикрепляющейся к наружной поверхности мыщелкового отростка и сухожилию височной мышцы. Височная мышца заполняет веерообразно височную яму и состоит: из поверхностного слоя начинающегося от верхней височной линии теменной кости височной фасции и прикрепляющегося к наружной...
76788. Мышцы и фасции плечевого пояса 183 KB
  Под мышцей в области большого плечевого бугра располагается поддельтовидная синовиальная сумка. Кровоснабжение из торакоакромиальной пекторальной задней огибающей артерий которые анастомозируют в области плечевого сустава с артериями надлопаточной из подключичной окружающей лопатку из подмышечной образуя артериальную сеть. Дельтовидный мускул иннервируется от подмышечного нерва плечевого сплетения.
76789. Мышцы и фасции плеча 180.63 KB
  Функция: сгибание и приведение плеча поворот кнаружи. Двуглавая мышца плеча с короткой и длинной головками начало короткой от клювовидного отростка длинной от надсуставного лопаточного бугорка. Обе головки на средине плеча сливаются в единое брюшко переходящее в сухожилие с прикреплением к бугристости лучевой кости.
76790. Мышцы и фасции предплечья 184.67 KB
  Плечелучевая мышца с началом от латерального надмыщелкового гребня плеча и латеральной межмышечной перегородки и с прикреплением длинного плоского сухожилия на латеральной поверхности дистального конца лучевой кости. Кровоснабжается лучевой артерией и ее возвратной ветвью коллатеральной лучевой артерией иннервируется лучевым нервом. Круглый пронатор с началом от медиального надмыщелка и медиальной межмышечной перегородки плеча фасции предплечья и от венечного отростка локтевой кости с прикреплением к середине диафиза лучевой кости....
76791. Мышцы кисти 183.03 KB
  В запястье под кожей располагаются две мощные связки спереди удерживатель сгибателей а сзади удерживатель разгибателей которые браслетом охватывают кости и сухожилия. Сухожилия сгибателей предплечья и кисти проходят в области запястья под удерживателем который вместе с костями и бороздой запястья формирует карпальный канал. В запястном канале образуется общее синовиальное влагалище вмещающее восемь сухожилий поверхностного и глубокого сгибателей пальцев и одно сухожилие локтевого сгибателя запястья. Такое же длинное синовиальное...
76792. Подмышечная ямка 184.1 KB
  Подкрыльцовая впадина подмышечная ямка пространство между боковым отделом грудной клетки и плечом. Стенки впадины Передняя стенка образована подключичной большой и малой грудной мышцами покрытыми грудиноключичной фасцией. Верхний ключичногрудной находится между ключицей и верхним краем малой грудной мышцы. Средний грудной соответствует малой грудной мышце с началом от IIIY ребер и прикреплением к клювовидному отростку лопатки.
76793. Венозные сплетения и анастомозы 179.96 KB
  Во многих органах возникают органные венозные сплетения: глоточное щитовидное мочепузырное прямокишечное и другие Три крупных вены: верхняя нижняя полые и воротная образуют каждая свою венозную систему. Венозные соединения между ветвями одной вены то есть пределах одной системы считаются внутрисистемными. Кавакавальные анастомозы в передней брюшной стенке образуются притоками верхней полой вены: верхней надчревной грудонадчревной венами и притоками нижней полой вены: надчревной нижней и надчревной поверхностной. В задней стенке груди...
76794. Плацентарное кровообращение 180.17 KB
  umbiliclis достигает ворот печени и делится на портальную ветвь впадающую в воротную вену и более крупный венозный проток ductus venosus вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени как плодного органа кроветворения и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени впадая в воротную вену что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при...