68573

Розвиток творчого потенціалу педагога в системі науково-методичної роботи школи

Научная статья

Педагогика и дидактика

У статті розглянуто проблему формування творчого потенціалу педагога у системі науковометодичної роботи школи. У цьому зв’язку виникає проблема вивчення розвитку і використання творчого потенціалу особистості актуалізується необхідність побудови та реалізації освітнього процесу що створює...

Украинкский

2014-09-23

83 KB

7 чел.

Розвиток творчого потенціалу педагога в системі

науково-методичної роботи школи

О.В.Богданова, методист відділу освіти Сімферопольської  райдержадміністрації в Автономній Республіці Крим

О.В. Кульчейко, заступник директора з науково-методичної роботи Гвардійський НВК

Анотація. У статті розглянуто проблему формування творчого потенціалу педагога у системі науково-методичної роботи школи. Автори приділяють увагу основам педагогічної творчої діяльності, важливості розвитку професійних умінь та творчої індивідуальності педагога.

Ключові слова: творчий потенціал особистості, творчий потенціал педагогічних працівників, науково-методична діяльність школи.

Актуальність. У сучасних умовах, коли в освіті реалізується ідея модернізації, суттєво змінюються соціальні установки і потреби в галузі освіти, визначено нові концептуальні підходи до побудови всієї системи освіти, відбувся перегляд змісту всіх компонентів педагогічної діяльності. Інноваційні процеси стали важливими напрямками діяльності освітніх установ. Особливістю навчального процесу стає орієнтація на компетентнісно-орієнтоване навчання, виховання і розвиток духовно-моральної сфери людини, що забезпечує освітнім установам і педагогам право свободи вибору змісту і форм навчання, розробки авторських освітніх програм та впровадження інноваційних технологій, посилюється інтеграція освіти, науки і практики.

Стратегічні напрями реформування вітчизняної освітньої системи відображено в державних документах: Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Указах Президента, зокрема в Указі Президента України № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Постанові  Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” тощо.

В освітньому просторі дедалі більшого значення набуває потенціал особистості, її здібності, обдарування і якості. Нове століття визначають століттям інтелектуальної творчості. На перший план висувається творчий потенціал працівника - його професіоналізм, ерудиція, вміння творити, креативність мислення. Саме він є запорукою успіху навчального закладу.

У даний час рівень розвитку творчої діяльності, створення, розповсюдження та споживання знань є найважливішою характеристикою суспільства. У цьому зв'язку виникає проблема вивчення, розвитку і використання творчого потенціалу особистості, актуалізується необхідність побудови та реалізації освітнього процесу, що створює передумови для розкриття потенційних здібностей кожного педагога.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогічній науці склалися теоретичні передумови для дослідження наукових засад розвитку творчого потенціалу педагогів. До них слід віднести праці І.А. Колесникової (про людину як носія педагогічної сутності), Є.В. Бондаревскої (про розвиток потреби особистості в «набутті себе, своєї неповторної індивідуальності, духовності, творчого потенціалу»), В.В. Серікова (про специфічну форму «обміну духовно-особистісними потенціалами викладачів і студентів на основі діалогу»), М.В. Корепанова, А.К. Маркової (про творчий потенціал як інтегративної характеристиці особистості майбутнього педагога).

Творчість як шлях становлення і професійного виявлення педагога розкрито в дослідженнях таких психологів і педагогів як В.А.Андреєв, О.В.Брушлінський, Л.С.Виготський, І.І.Драч, В.І.Загвязинський, І.А.Зазюн, В.О.Кан-Калик, В.В.Краєвський, Н.В.Кузьміна, О.М.Матюшкін, К.К.Платонов, Я.О.Пономарьов, С.О.Сисоєва.

Процес формування творчого потенціалу педагога так чи інакше займає провідне місце у дослідженнях багатьох вчених психолого-педагогічної науки, а розвиток творчого потенціалу педагога в системі післядипломної освіти постає важливим чинником його професіоналізму і готовності до розвитку творчих здібностей учнів, до роботи з обдарованими дітьми.

Крім того, на тлі змін у всіх сферах суспільства творчий потенціал не тільки педагога, але і школи в цілому набуває особливого значення, тому що саме їй належить грати в цих змінах самостійну, відповідальну, новаторську і творчу роль. У зв'язку з цим стає не тільки актуальним, але й необхідним дослідження проблеми управління розвитком творчого потенціалу педагогів у навчальному закладі.

Питання управління розвитком творчого потенціалу активно почали розроблятися з середини 90-х років минулого століття. Виникає новий напрям в управлінні - управління творчістю (креативний менеджмент), заснований на зростанні ролі цілепокладання, збільшенні ролі організаційної та творчої децентралізації і орієнтований на результат діяльності особистості в організації. Проблема управління творчістю відображена в публікаціях  К. Кірсанова, І.M. Якубова та інших.

Сучасне управління орієнтоване на створення ефективної системи мотивації, так як від неї залежить не тільки підвищення соціальної і творчої активності працівників, але і кінцеві результати діяльності організацій. Аспекти реалізації мотивів творчої діяльності персоналу отримали розвиток у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників М.С. Байнової, Г.І. Іванова, C.B. Іванової, П.В. Кутелева, І.В. Мішурова, Я. Монд, Т.І. Мухамбетова,   Я. Рощиної, М. Юдкевича.

Теорія і практика управління освітою, рекомендації щодо побудови системи управління персоналом освітньої установи розглянуті А.П. Єгоршиним і Д.В. Хавіним та іншими.

Виклад основного матеріалу дослідження.  Педагогічна діяльність - процес постійної творчості. Але на відміну від творчості в інших сферах (наука, техніка, мистецтво) творчість педагога не має на меті створення соціально цінного нового, оригінального, оскільки його продуктом завжди залишається розвиток особистості. Звичайно, творчо працюючий педагог, а тим більше педагог-новатор, створює свою педагогічну систему, але вона є лише засобом для отримання найкращого в даних умовах результату.

Проте творчість творчості ворожнеча. Вона обумовлена творчим потенціалом особистості, який, якщо вести мову про педагога, формується на основі накопиченого ним соціального досвіду, психолого-педагогічних і предметних знань, нових ідей, умінь і навичок, що дозволяють знаходити і застосовувати оригінальні рішення, новаторські форми і методи і тим самим удосконалювати виконання своїх професійних функцій. З іншого боку, досвід переконує, що творчість приходить тільки тоді і тільки до тих, для кого характерне ціннісне ставлення до праці, хто прагне до підвищення професійної кваліфікації, поповнення знань і вивчення досвіду як окремих педагогів, так і цілих педагогічних колективів.

Основи творчого потенціалу вчителя формуються, закладаються в процесі професійної підготовки і в подальшому розвиваються в його професійній діяльності. Рішення задачі становлення творчої особистості багато в чому залежить від школи, від того, наскільки організація освітнього процесу сприяє реалізації творчого потенціалу учнів. Творчий потенціал «запускає» механізм саморозвитку творчої особистості.

Перехід до компетентнісно-орієнтованого навчання, в якому підкреслюється самостійність учня, означає зміну організації освітнього процесу та новий підхід до ролі педагога, його відповідальності і переосмислення власних завдань, створення сприятливих умов для розкриття його творчого потенціалу. Істотними можливостями у вирішенні зазначених завдань має науково-методична діяльність навчального закладу.

Науково-методична діяльність - інноваційний процес, в ході якого відбуваються не окремі, локальні, а сутнісні зміни типу освіти, повороту всіх його компонентів - мети, змісту, методів і форм організації, критеріїв оцінки результатів - до особистості учня і його вихователя, їх ціннісно - смислового розвитку.

Для підвищення педагогічної компетентності викладача важливе значення має не тільки державна система підвищення кваліфікації, але і його самоосвіта в системі науково-методичної діяльності, яка реалізується в школі. Досвід показує, що знання, отримані педагогами при спеціально організованому навчанні у педвузах і системі підвищення кваліфікації, потребують практичного доведення та апробації на практиці. У такому випадку і приходить на допомогу спеціально організована в школі система науково-методичної роботи.

Організація науково-методичної роботи є одним з головних напрямків у Програмі розвитку Гвардійського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа 1-Ш ступенів - гімназія» Сімферопольської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на 2010-2015 роки.

Основним методом інтенсифікації інноваційних процесів у Гвардійському УВК є робота колективу педагогів за єдиною науково-методичною темою "Розвиток творчого колективу, що працює в інноваційному режимі", спрямованої на підвищення професійної майстерності вчителя.

Це знаходить своє підтвердження в процесі пошуку нових форм роботи з педагогічним колективом. Педагогічне діагностування та активні форми співробітництва сприятиме розвитку творчого потенціалу не тільки педагогічних працівників, а й адміністрації навчального закладу. Функцією адміністрації стає вже не тільки контроль, а формування умов для ефективної взаємодії в педагогичному колективі, що забезпечують самореалізацію педагогів на основі виявлення їх професійних потреб.

З метою підвищення якості освітнього процесу педагогічним колективом Гвардійського НВК розроблена експертна карта персонального оцінювання вчителя, мета використання якої - визначення рівня сформованості професійної компетентності вчителя за якістю проведених уроків (додаток 1).

Висновки. У зв'язку з цим управління школою покликане забезпечити оптимальне поєднання методичної, психологічної, практичної допомоги, спрямованої на зміну ціннісно-смислової сфери особистості вчителя, оволодіння прийомами діагностики і самодіагностики, побудову навчально-виховного процесу, спрямованого на особистісний розвиток учнів, що безпосередньо пов'язано з розвитком творчого потенціалу педагога в процесі його безперервного підвищення кваліфікації.

Вищезазначене визначає важливість активного пошуку нових резервів в управлінні школою з метою підготовки педагогічного колективу до здійснення науково-методичної діяльності як основи управління розвитком творчого потенціалу педагога.

  

Додаток 1

ГВАРДІЙСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ — ГІМНАЗІЯ»

Експертна карта персонального оцінювання вчителя

Предмет__________________________________________________________

ПІБ ______________________________________________________________

Категорія _________________________________________________________

Пед. звання________________________________________________________

Мета відвідування: визначення рівня сформованості професійної компетентності вчителя за якістю проведених уроків

Урок 1

Урок 2

Урок 3

Клас

Тема уроку:

№ 1

№ 2

№ 3

При спостереженні уроків наявність ознаки оцінюється за наступною шкалою:

2 - присутній в повній мірі;1 - присутній частково; 0 - не присутній

Аспект

Критерії

Урок 1

Урок 2

Урок 3

1.  Оцінка основних особистісних якостей вчителя

1. Знання предмета і загальна ерудиція вчителя.

2. Рівень педагогічної та методичної майстерності.

3. Культура мови, темп, дикція, інтенсивність, образність, загальна і специфічна грамотність.

4. Ступінь тактовності та демократичності спілкування з учнями.

5. Зовнішній вигляд, культура, міміка і жести.

2.Оцінка основних структурних елементів сучасного уроку

1. Емоційний настрій на урок, мотивація навчальної діяльності.

2. Формування цілей заняття, очікуваних результатів.

3. Фізичне та емоційне розвантаження.

4. Актуалізації суб'єктного досвіду учнів.

5. Рефлексія.

3. Оцінка основних характеристик учнів на заняттях.

1. Ступінь пізнавальної активності, творчості та самостійності.

2. Рівень розвитку загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок.

3. Ступінь дисциплінованості, організованості і зацікавленості в даному навчальному предметі взагалі й в уроці зокрема.

4.Оцінка змісту діяльності вчителя та учня.

1.Научность, доступність і посильность досліджуваного навчального матеріалу.

2. Актуальність і зв'язок із життям (теорія і практика).

3. Ступінь новизни, проблемності та привабливості навчальної інформації.

4. Оптимальність обсягу, запропонованого для засвоєння матеріалу.

5. Оцінка ефективності засобів діяльності вчителя на уроці

1. Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність темпу, а також чергування і зміна діяльності в ході уроку.

2. Ступінь доцільності використання наочності і ТЗН на уроці.

3. Ступінь раціональності та ефективності використання методів і організаційних форм роботи.

4. Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи учня на уроці.

5. Рівень зворотного зв'язку з усіма учнями в ході уроку.

6. Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проводилася оцінка їх ЗУН.

7. Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.

6. Оцінка мети та результатів проведеного уроку

1. Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів (чому і як навчилися).

2. Ступінь виховного впливу (якою мірою сприяло вихованню учнів у ході уроку).

3. Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що і в якій мірі сприяло їх розвитку).

  Разом

Максимальна кількість балів (Nm) 54 бали

Підрахуйте К = n / Nm * 100%, де n - кількість набраних балів, Nm - кількість максимальних балів.

Якщо отримано: К> 70%, урок пройшов на «відмінно», 50% <К <70%, урок пройшов на «добре», 30% <К <50%, урок пройшов на «задовільно», 30% <К - урок пройшов на оцінку «незадовільно».

Висновок експерта: ________________________________________________________

Рекомендації _____________________________________________________________

Дата: _____________________                                                ПІБ, посада експерта

З висновками та рекомендаціями ознайомлений _____________________(ПІБ вчителя)

Література

1. Афанасьева О.В. Творчество как саморазвитие личности. - М.: МПСИ, 1998. - 191 с.

2. Батоврина Е. Креативность: дань моде или необходимость? 10 способов сломать рамки шаблонного мышления // Управление персоналом. 2004.        № 20.

3. Браже Т.Г. Развитие творческого потенциала учителя // Советская педагогика. - 1989. - 8. - С. 89-94.

4. Брушлинский, А. В. Субъект: мышление, учение, воображение. М.: Изд-во «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО «Модэк», 1996. 392 с.

5.  Загвязинский, В.И. Педагогическое творчество учителя [Текст] / В. И. Загвязинский. М., 2001. 253 с.

6. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта:проблеми, пошуки, перспективи: монографія /за ред. І.А.Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – С.11-57.

7. Кан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс: исследование субъективно – эмоциональной сферы творческого процесса педагога /В.А.Кан-Калик. – Грозный, 1976. -286 с.

8. Каширская Т. А. Педагогический совет «Творчество педагога и педагогическое мастерство». Режим доступа: http://sddha.narod.ru/biblio/tvor_ped_master_kta002.html.

9. Кузьмина Н.В. Методы системного педагогического исследования: учебное пособие. – Л.: ЛГУ, 1980. – 172 с.

10. Сергейчик Л. И. Педагогические условия формирования креативности. Режим доступа: http://de.dstu.edu.ru/CDOSite/ConfEng/articles%5Carticle14.htm

11. Сисоєва С.О. Теоретичні і методичні основи підготовки вчителя до формування творчої особистості учня: Дис…докт.пед.наук: 13.00.04 – К., 1997. – 428 с.

12. Скорик Т. Особистісно-орієнтована робота з підвищення фахового рівня вчителів // Директор школи. – 2004. - №17(305). – С.8-12.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70655. ОСНОВНЫЕ УРАВНЕНИЕ ДВИЖУЩЕГОСЯ ПОТОКА ЖИДКОСТИ И ГАЗА 765.02 KB
  Используя основное уравнение молекулярно-кинетической теории газов можно установить взаимосвязь между параметрами состояния идеального газа в любом термодинамическом состоянии. Изменение хотя бы одного из параметров приводит к изменению остальных пара-метров.
70656. ТЕХНОЛОГИЯ НАБОРА ПЕРСОНАЛА 652.55 KB
  Цель занятия сформировать у студентов понимание содержания технологии набора персонала и места данной технологии в процессе управления персоналом Задачи: определить сущность и цель процедуры набора как способа формирования работоспособного коллектива проанализировать ограничения...
70657. ПОНЯТИЕ О ПОТОКЕ ЖИДКОСТИ И ГАЗОВ, ВИДЫ ДВИЖЕНИЯ И ЕГО СВОЙСТВА 1.44 MB
  Аэрогидрогазодинамика как наука изучает явления, которые связаны с движением жидкости и газа. Изучение законов движения жидкости и газа, и взаимодействие их с твердыми телами возможно на основе теоретических познаний.
70660. Аппендицит 118.5 KB
  Летальность при остром аппендиците на протяжении последних 20 лет практически не изменилась, оставаясь в пределах 0.05-0.1%. Диагностические ошибки при этом заболевании встречаются в 12-30% случаев.
70661. НАГНОИТЕЛЬНЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ И ПЛЕВРЫ 279 KB
  Острые инфекционные деструкции лёгких: а острый гнойный абсцесс лёгкого; б острый гангренозный абсцесс лёгкого; в распространённая гангрена лёгкого; г хронический абсцесс лёгкого. абсцесс и гангрена лёгкого Абсцесс легкого гнойный очаг в паренхиме легкого имеющий полость стенки и содержимое.
70662. ГРЫЖИ ЖИВОТА 104.5 KB
  Наружные грыжи - выхождение брюшных органов, покрытых пристеночной брюшиной, через дефекты в брюшной стенке под кожу. Внутренние грыжи – выхождение брюшных внутренностей в различные карманы брюшины или брыжейки, или через отверстия диафрагмы – в грудную полость...
70663. Патология диафрагмы 255.59 KB
  Грудинная часть диафрагмы самый незначительный отдел диафрагмы начинается от задней поверхности мечевидного отростка и переходит в сухожильный центр. Реберная часть диафрагмы составляет наибольшую часть диафрагмы и начинается зубцами от внутренней поверхности костных и хрящевых...