68579

ВПРОВАДЖЕНЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЕТНОПЕДАГОГІКИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ЛНВК ІМ. В. СТУСА

Научная статья

Педагогика и дидактика

Обов’язковим пунктом у планах перебування іноземних учнівських делегацій є відвідання майстеркласів з українського мистецтва. Досвід проведення майстеркласів з іноземними учнями послужив поштовхом до створення фолькпроекту Духовна скарбниця.

Украинкский

2014-09-23

125 KB

0 чел.

ВПРОВАДЖЕНЯ ЕЛЕМЕНТІВ

ЕТНОПЕДАГОГІКИ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

ЛНВК ІМ. В. СТУСА

 

                                           Падус Роксоляна Володимирівна

                                           заступник директора з виховної роботи

                                           ЛНВК ім. В. Стуса                                                

                                           вчитель-методист, відмінник освіти України

В сучасному високотехнологічному космополітичному просторі важливу роль відіграє виховання повноцінної,  цілісної, національно свідомої особистості із почуттям власної гідності та високими моральними якостями людини. Таке виховання можливе тільки завдяки правильно організованій системі вивчення національних ідеалів, традицій та звичаїв. Система має ґрунтуватися на національному світогляді, національній ідеології та філософії власного народу. Отже, основою національної системи виховання дітей безперечно є українська етнопедагогіка.

Етнопедагогіка ─ галузь педагогіки, що включає в себе емпіричні педагогічні знання, навики, досвід певного етносу у вихованні підростаючого покоління. В етнопедагогіці загальнолюдські надбання трудового, етичного, естетичного виховання втілюються в системі виховання даного народу.

Українська етнопедагогіка має давні традиції, які сягають ще княжих часів, проте, як і все українське, досить довго перебувала в тенетах імперської влади. Праці видатних вчених, педагогів не вивчалися, замовчувалися або просто ігнорувалися. І, незважаючи на прийняття Державної національної програми «Освіта», в якій процесам етнопедагогіки на папері надано великого значення, в реальному освітньому середовищі все залишилось без змін. Надалі залишається «небезпечною» національна ідеологія, та національна само-ідентичність. Зменшується кількість годин гурткової роботи в навчальних закладах, курс «народознавство» виводиться з переліку дисциплін запропонованих Міністерством Освіти України.

Дуже доречним на сьогоднішній день мені видається вислів видатного українського філософа Г. Сковороди, який гостро засуджував відірвану від практичного життя систему виховання і нагадував: «…якщо ти українець – будь ним, якщо ти – поляк, то будь поляком. Ти німець? Будь німцем. Ти француз? Будь французом. Татарин? Будь татарином. Все добре на своєму місці і своєю мірою, і все прекрасне, що чисте, природне, тобто непідробне».

У Львівській гімназії міжнародних відносин, що входить до навчально-виховного комплексу імені В. Стуса потреба у впровадженні окремих розділів етнопедагогіки зумовлена вибором профілю навчального закладу. Ще у вісімдесятих роках ХХ-го століття, коли учні  спеціалізованої школи № 76 відвідували за обміном США, однією із обов’язкових умов перебування було представлення навчального закладу з ознаками національної самоідентичності. Тобто, учні школи обовязково мали мати вишиванку та вміти співати українських пісень, бажано ще грати на бандурі та танцювати гопака.

В сучасному освітньому просторі однією «шароварщиною» не обійдешся. Ми цікаві закордонним учням своєю самобутньою національною культурою, яка на Заході України, ще, на щастя, збережена. Наш навчальний заклад має заключені угоди про співпрацю та обмін учнями з цілою низкою шкіл Європи та Америки. Протягом останніх трьох років у гімназії були делегації учнів та вчителів з Німеччини, Польщі, Литви, Швеції, Канади, а також волонтерська служба з країн Азії.

Обов’язковим пунктом у планах перебування іноземних учнівських делегацій є відвідання майстер-класів з українського мистецтва. Учні

─ вивчають українські народні пісні, потім виконують їх разом з гімназійним хором;

─  опановують навики гри на українських народних інструментах (бандурі та сопілці), вивчають декілька нескладних мелодій і теж із задоволенням демонструють своє вміння на сцені;

─ вчаться робити ляльку-мотанку, або писати писанку, або розмальовувати яворівську забавку.

Досвід проведення майстер-класів з іноземними учнями послужив поштовхом до створення фольк-проекту «Духовна скарбниця». Головна мета – організація культурно-мистецького осередку з вивчення та освоєння різних видів декоративно-ужиткового мистецтва, характерних для західного регіону України.  Таким осередком може стати етнолабораторія «Духовна скарбниця». Почалася реалізація проекту з відкриття кімнати-музею української писанки. В експозиції представлено близько 400 автентичних писанок 80-90-х рр.. з сирого невидутого яйця, що представляють різні регіони Галичини, Буковини та Гуцульщини; добірка методичної літератури, роботи відомих львівських писанкарок, а також писанкарів з м. Едмонтон ( Канада), роботи учнів гімназії. Кімната-музей стала своєрідною лабораторією для проведення цілого ряду майстер-класів не тільки з писанкарства, а й виготовлення ляльки-мотанки та яворівської  забавки. Заняття проводили відомі  народні умільці: п. Віра Манько – автор цілого ряду посібників з писанкарства, п. Роксоляна Загайська – автор книги «Писанка. Традиції та модерний дискурс», члени спілки народних майстрів України: п. Зоряна Григорійчук та Марія Янко. Майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки проводила художник СНМУ Євгенія Загводська, а по яворівській забавці – народний художник Семен Тлустий.

До участі у майстер-класах було залучено приблизно 40% учнів навчального закладу різних вікових категорій та 5% батьків і бабусь. Отримані навики учні продемонстрували у реалізації  ряду міні-проектів. Перший з них – «Оберіг для вчителя». Кожному вчителю НВК (а їх у нас майже сто чоловік), з нагоди професійного свята, була подарована лялька-мотанка виготовлена руками учнів. Стенд із ляльками був напередодні представлений до загального огляду і кожен вчитель міг собі обрати той оберіг, який найбільше припав до душі.

        Наступний міні-проект – виготовлення прикрас для етнічної різдвяної ялинки. Учні, під керівництвом п. Семена Тлустого, розмалювали велику кількість різноманітних за формою ангеликів  і ними прикрасили як ялинку у навчальному закладі, так і вдома.

Останній цьогорічний міні-проект – «Писанка-пташка». Серед великої кількості писанок є цікавий і складний вид – писанка-пташка. На видутому курячому або гусячому яйці роблять отвори під крильця та хвіст. Крильця та хвіст витинаються з кольорового паперу, а головка ліпиться або з бджолиного воску, або тіста. Саме такі писанки стали справжньою окрасою нашого традиційного Великоднього

деревця.

Значення проведених майстер-класів та реалізація трьох міні-проектів, які обєднуються у фольк-проект «Духовна скарбниця», поки що до кінця оцінити не можливо. Вірю, що набуті мистецькі вміння стануть у пригоді учням гімназії у майбутньому дорослому житті. Надіюся, що цими вміннями вони поділяться зі своїми рідними та близькими. Зрештою, частина з них це робить вже сьогодні. Оглядаючи роботи учнів після проведених майстер-класів, народні умільці високо оцінили вправність та рівень виконання писанок і ляльок-мотанок. З благословенням майстринь група учнів стали успішними модераторами і тепер самостійно проводять майстер-класи серед учнів та батьків навчального закладу.

Як підсумок всього вище викладеного, хочу продемонструвати таблицю психологічних відчуттів, яка сформувалася в учнів після участі у фольк-проекті «Духовна скарбниця»:

ЦІКАВІСТЬ

ОТРИМАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І НАВИЧОК

ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ОТРИМАНОЇ РОБОТИ

ГОРДІСТЬ (Я ЦЕ МОЖУ)

ЗДОБУТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО СТИЛЮ

УСВІДОМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

 

                                         Падус Роксоляна Володимирівна

                                         заступник директора з виховної роботи

                                         ЛНВК ім. В. Стуса                                                

                                         вчитель-методист, відмінник освіти України


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14948. Болашақ заңгерлердің кәсіби ақпараттық-технологиялық даярлығын жетілдіру 312.5 KB
  Болашақ заңгерлердің кәсіби ақпараттықтехнологиялық даярлығын жетілдіру Кіріспе Зерттеудің көкейкестілігі. Бүгінгі таңда қоғамның сұранысы мен талаптарына сай жаңа технологияларды пайдалану арқылы бәсекеге қабілетті мамандар даярл...
14949. Айдың табиғатқа және тіршілікке тигізетін маңызы 59.5 KB
  ӘОЖ 526 Ш67 АЙДЫҢ ТАБИҒАТҚА ЖӘНЕ ТІРШІЛІККЕ ТИГІЗЕТІН МАҢЫЗЫ Д.Ж. Шлмағанбетова Ақтөбе облыстық планетарий Ақтөбе қ. Ай жарығы әлемді тануда бірінші сәуле болды Бұл сәуле ғасырлар...
14951. ҰЛТТЫҚ БІРІНҒАЙ ТЕСТІЛЕУГЕ ДАЙЫНДАУДАҒЫ ОҚУЛЫҚТЫҢ ЖӘНЕ ӘДІСТЕМЕЛІК ОҚУ ҚҰРАЛДАРЫНЫҢ МӘНІ 53 KB
  ҰЛТТЫҚ БІРІНҒАЙ ТЕСТІЛЕУГЕ ДАЙЫНДАУДАҒЫ ОҚУЛЫҚТЫҢ ЖӘНЕ ӘДІСТЕМЕЛІК ОҚУ ҚҰРАЛДАРЫНЫҢ МӘНІ. Карипжанова Алмагуль Закеновна биология пәнінің мұғалімі №35 жалпы орта білім беру мектебі Қазақстан Республикасының орта және жоғары оқу орындарындағы реформа жаңа о
14952. БІЛІМ ЭВОЛЮЦИЯСЫ 86.5 KB
  І. БІЛІМ ЭВОЛЮЦИЯСЫ 1.1 Ғылым эволюциясы Ғылым адамға өз өмірін сақтап калу үшін қажетті білім негізінде пайда болды. Адам шөптерді қоректену және дәрідәрмек ретінде пайдалануды үйреніп жануарлардың мінезін бақылап оларды қолға үйретті рудамен тәжірибе жасап әр
14953. Ғылыми концепциялар мәселесі 46.5 KB
  Ғылыми концепциялар мәселесі Қазіргі заманның адамы бұл дүниеге келіп о дүниелік болғанына дейін сырттай қарағанда бір бірімен мүлдем байланысы жоқ екі әлемде – шынайы табиғи сондай ақ жасанды технопсихоәлеуметтік ортада өмір сүретіндігі белгілі. Бұ...
14954. Дәрілік өсімдіктермен емдеу 53.5 KB
  Дәрілік өсімдіктермен емдеу Автор: Мақсұтбек СҮЛЕЙМЕН Әрі шипалы әрі зиянсыз Қазақстанның оңтүстік шекарасын солтүстіктен бөліп 1800 шақырымға созылып жатқан аймағын орманды даланың жазықтардың шөл және шөлейт жерлердің алып жатқан
14955. Еліміздің экологиялық проблемалары 59.5 KB
  УДК 621.311.24 ЕЛІМІЗДІҢ ЭКОЛОГИЯЛЫҚ ПРОБЛЕМАЛАРЫ Д.Бұхарбаева А.К.Ершина Қазақ мемелекеттік қыздар педагогикалық институты Алматы қ. Экологияның күрт нашарлап кетуі адамдардың табиғатқа антропогендек әсерін болып отыр. Атмосферадағы көмірқышқыл газдардың ко
14956. Қазақстанның климат ерекшеліктері 307.5 KB
  Қазақстан Республикасы климаты Климаты. Кең байтақ Казақстан жерiнде оның геогр. орнына яғни атмосф. ылғалдықтың негiзгi көзi мұхиттардан тым шалғай орналасуына және жер бедерiнiң сипатына байланысты қуаң континенттiк климат қалыптасқан. Басқа кезкел...