68579

ВПРОВАДЖЕНЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЕТНОПЕДАГОГІКИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ЛНВК ІМ. В. СТУСА

Научная статья

Педагогика и дидактика

Обов’язковим пунктом у планах перебування іноземних учнівських делегацій є відвідання майстеркласів з українського мистецтва. Досвід проведення майстеркласів з іноземними учнями послужив поштовхом до створення фолькпроекту Духовна скарбниця.

Украинкский

2014-09-23

125 KB

0 чел.

ВПРОВАДЖЕНЯ ЕЛЕМЕНТІВ

ЕТНОПЕДАГОГІКИ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

ЛНВК ІМ. В. СТУСА

 

                                           Падус Роксоляна Володимирівна

                                           заступник директора з виховної роботи

                                           ЛНВК ім. В. Стуса                                                

                                           вчитель-методист, відмінник освіти України

В сучасному високотехнологічному космополітичному просторі важливу роль відіграє виховання повноцінної,  цілісної, національно свідомої особистості із почуттям власної гідності та високими моральними якостями людини. Таке виховання можливе тільки завдяки правильно організованій системі вивчення національних ідеалів, традицій та звичаїв. Система має ґрунтуватися на національному світогляді, національній ідеології та філософії власного народу. Отже, основою національної системи виховання дітей безперечно є українська етнопедагогіка.

Етнопедагогіка ─ галузь педагогіки, що включає в себе емпіричні педагогічні знання, навики, досвід певного етносу у вихованні підростаючого покоління. В етнопедагогіці загальнолюдські надбання трудового, етичного, естетичного виховання втілюються в системі виховання даного народу.

Українська етнопедагогіка має давні традиції, які сягають ще княжих часів, проте, як і все українське, досить довго перебувала в тенетах імперської влади. Праці видатних вчених, педагогів не вивчалися, замовчувалися або просто ігнорувалися. І, незважаючи на прийняття Державної національної програми «Освіта», в якій процесам етнопедагогіки на папері надано великого значення, в реальному освітньому середовищі все залишилось без змін. Надалі залишається «небезпечною» національна ідеологія, та національна само-ідентичність. Зменшується кількість годин гурткової роботи в навчальних закладах, курс «народознавство» виводиться з переліку дисциплін запропонованих Міністерством Освіти України.

Дуже доречним на сьогоднішній день мені видається вислів видатного українського філософа Г. Сковороди, який гостро засуджував відірвану від практичного життя систему виховання і нагадував: «…якщо ти українець – будь ним, якщо ти – поляк, то будь поляком. Ти німець? Будь німцем. Ти француз? Будь французом. Татарин? Будь татарином. Все добре на своєму місці і своєю мірою, і все прекрасне, що чисте, природне, тобто непідробне».

У Львівській гімназії міжнародних відносин, що входить до навчально-виховного комплексу імені В. Стуса потреба у впровадженні окремих розділів етнопедагогіки зумовлена вибором профілю навчального закладу. Ще у вісімдесятих роках ХХ-го століття, коли учні  спеціалізованої школи № 76 відвідували за обміном США, однією із обов’язкових умов перебування було представлення навчального закладу з ознаками національної самоідентичності. Тобто, учні школи обовязково мали мати вишиванку та вміти співати українських пісень, бажано ще грати на бандурі та танцювати гопака.

В сучасному освітньому просторі однією «шароварщиною» не обійдешся. Ми цікаві закордонним учням своєю самобутньою національною культурою, яка на Заході України, ще, на щастя, збережена. Наш навчальний заклад має заключені угоди про співпрацю та обмін учнями з цілою низкою шкіл Європи та Америки. Протягом останніх трьох років у гімназії були делегації учнів та вчителів з Німеччини, Польщі, Литви, Швеції, Канади, а також волонтерська служба з країн Азії.

Обов’язковим пунктом у планах перебування іноземних учнівських делегацій є відвідання майстер-класів з українського мистецтва. Учні

─ вивчають українські народні пісні, потім виконують їх разом з гімназійним хором;

─  опановують навики гри на українських народних інструментах (бандурі та сопілці), вивчають декілька нескладних мелодій і теж із задоволенням демонструють своє вміння на сцені;

─ вчаться робити ляльку-мотанку, або писати писанку, або розмальовувати яворівську забавку.

Досвід проведення майстер-класів з іноземними учнями послужив поштовхом до створення фольк-проекту «Духовна скарбниця». Головна мета – організація культурно-мистецького осередку з вивчення та освоєння різних видів декоративно-ужиткового мистецтва, характерних для західного регіону України.  Таким осередком може стати етнолабораторія «Духовна скарбниця». Почалася реалізація проекту з відкриття кімнати-музею української писанки. В експозиції представлено близько 400 автентичних писанок 80-90-х рр.. з сирого невидутого яйця, що представляють різні регіони Галичини, Буковини та Гуцульщини; добірка методичної літератури, роботи відомих львівських писанкарок, а також писанкарів з м. Едмонтон ( Канада), роботи учнів гімназії. Кімната-музей стала своєрідною лабораторією для проведення цілого ряду майстер-класів не тільки з писанкарства, а й виготовлення ляльки-мотанки та яворівської  забавки. Заняття проводили відомі  народні умільці: п. Віра Манько – автор цілого ряду посібників з писанкарства, п. Роксоляна Загайська – автор книги «Писанка. Традиції та модерний дискурс», члени спілки народних майстрів України: п. Зоряна Григорійчук та Марія Янко. Майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки проводила художник СНМУ Євгенія Загводська, а по яворівській забавці – народний художник Семен Тлустий.

До участі у майстер-класах було залучено приблизно 40% учнів навчального закладу різних вікових категорій та 5% батьків і бабусь. Отримані навики учні продемонстрували у реалізації  ряду міні-проектів. Перший з них – «Оберіг для вчителя». Кожному вчителю НВК (а їх у нас майже сто чоловік), з нагоди професійного свята, була подарована лялька-мотанка виготовлена руками учнів. Стенд із ляльками був напередодні представлений до загального огляду і кожен вчитель міг собі обрати той оберіг, який найбільше припав до душі.

        Наступний міні-проект – виготовлення прикрас для етнічної різдвяної ялинки. Учні, під керівництвом п. Семена Тлустого, розмалювали велику кількість різноманітних за формою ангеликів  і ними прикрасили як ялинку у навчальному закладі, так і вдома.

Останній цьогорічний міні-проект – «Писанка-пташка». Серед великої кількості писанок є цікавий і складний вид – писанка-пташка. На видутому курячому або гусячому яйці роблять отвори під крильця та хвіст. Крильця та хвіст витинаються з кольорового паперу, а головка ліпиться або з бджолиного воску, або тіста. Саме такі писанки стали справжньою окрасою нашого традиційного Великоднього

деревця.

Значення проведених майстер-класів та реалізація трьох міні-проектів, які обєднуються у фольк-проект «Духовна скарбниця», поки що до кінця оцінити не можливо. Вірю, що набуті мистецькі вміння стануть у пригоді учням гімназії у майбутньому дорослому житті. Надіюся, що цими вміннями вони поділяться зі своїми рідними та близькими. Зрештою, частина з них це робить вже сьогодні. Оглядаючи роботи учнів після проведених майстер-класів, народні умільці високо оцінили вправність та рівень виконання писанок і ляльок-мотанок. З благословенням майстринь група учнів стали успішними модераторами і тепер самостійно проводять майстер-класи серед учнів та батьків навчального закладу.

Як підсумок всього вище викладеного, хочу продемонструвати таблицю психологічних відчуттів, яка сформувалася в учнів після участі у фольк-проекті «Духовна скарбниця»:

ЦІКАВІСТЬ

ОТРИМАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І НАВИЧОК

ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ОТРИМАНОЇ РОБОТИ

ГОРДІСТЬ (Я ЦЕ МОЖУ)

ЗДОБУТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО СТИЛЮ

УСВІДОМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

 

                                         Падус Роксоляна Володимирівна

                                         заступник директора з виховної роботи

                                         ЛНВК ім. В. Стуса                                                

                                         вчитель-методист, відмінник освіти України


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25258. Монізм-плюралізм. Суть „елейської кризи” в античній філософії 27.5 KB
  буття єдине істине нерухоме умоглядне розум та умовиводи. Існує лише буття небуття не існує тотожність мислення і буття. Оскільки небуття не можливо помислити то його не має Пізнання засобами органів відчуттів не достовірне. Апорії Зенона Ахілл і черепаха€ Стріла€: логічно неможливе мислення множинності речей припущення руху приводить до суперечностей Опоненти олеатів сперечалися з постулатами про єдність буття і його нерухомість апелювали до чуттєвоконкретної реальності що є багатоманітною і мінливою.
25259. Суть Сократовських тез 22.5 KB
  Осн заслуга в тому що діалог був осн методом знаходження істини. Даний вислів був переосмислений Сократом і означав 1 відмову від космологічної спекуляції досократиків 2 кореляцію осн постулата інтелектуальної етики Сократа добродетелб есть знание який передбач самопізнання пізнання своєї моральної сутності та її наступна реалізація пізнай хто ти єсть і стань ним шляхом досягнення щастя.
25260. Проблема співвідношення філософії та релігії 67.5 KB
  Спільне філософії і науки: конкретний предмет дослідження; обґрунтовуються особливими способами доказів філософія – верифікація само наукове знання інколи служить доказом філософського принципу; обидва знання – узагальнення ідей але ступінь узагальнення різний філософію часто називають метатеорією теорія теорії; ціль – збагачення досвіду людини; метод абстракції. Відмінності: наука вивчає лише відносне а філософія ще й абсолютне; наукове мислення інтелектуальне а філософське – розумове оскільки про відносне можна знати лише...
25261. Філософія релігії в системі філософських знань і як структурний компонент релігієзнавства. Філософія релігії і реліг. філософія: необхідність їх розрізнення 28.5 KB
  Філософія релігії в системі філософських знань і як структурний компонент релігієзнавства. Філософія релігії і реліг. філософія: необхідність їх розрізнення Філя релігії – подає понятійне тлумачення релігійних феноменів – інтелектуальний вимір релігії. осмисленість феномену релігії.
25262. Спільне філософії і науки 64.5 KB
  Природні релігії. Надприродні релігії. Природні релігії – це релігії які створив людський розум.
25263. Проблема класифікації релігій. Огляд різноманітних типологій релігії 28.5 KB
  Огляд різноманітних типологій релігії Більшість дослідників прагне розподілити релігії за певними критеріями але потрібно відкинути нормативні класифікації розподіл на релігію істинну свою і релігію хибну інших. 3 групи: 1 релігії арійських народів індоєвропейські народи; 2 релігії семітських народів семітськохамітська мовна група; 3 релігії туранських народів народи Уралу і Алтаю. Три релігії природи: чаклунство; брахманізм і буддизм; стадія переходу до релігії свободи – зороастризм єгипетська і фінікійська релігії; 2...
25264. Проблема сутності християнства: огляд різноманітних точок зору. Ідейні передумови появи християнства 30 KB
  Проблема сутності християнства: огляд різноманітних точок зору. Ідейні передумови появи християнства Афанасій Великий: Слово про втілене слово€ і сповідання віри про втіленого Бога дало стійкість християнству€ – це ортодоксальна точка зору. Іша точка зору: Євангеліє формується під грецьким впливом і долає іудаїзм; ІІга точка зору: Євангеліє – це є продовження іудаїзму іудаїзм – єдина основа християнства. Це однією точкою зору є бачення смислу християнства у етичному вченні Ісуса Христа.
25265. Утвердження християнства в Київській Русі. Володимирова версія хрещення Русі: аргументи „за” і „проти” 30 KB
  Утвердження християнства в Київській Русі. Володимирова версія хрещення Русі: аргументи за€ і проти€ Ідеї християнства на територію Східної Європи почали проникати ще за римських часів про що свідчать матеріали археологічних пам’яток Кримського півострова. На Русі знайомство з новою вірою відбулося у ІХ ст. Процес впровадження православ’я на Русі був дуже довгим і не однозначним.
25266. Українське православя: його витоки та особливості історичного розвитку. Православний рух в Україні 90-х рр. XX ст.-початку XXI ст 30 KB
  УАПЦ 1990 незалежна УПЦ Друга половина XVI ст. Філарет веде політику щоб УПЦ отримала автокефалію травень 1992 р. в Харкові Собор єпископів Російської православної церкви на якому Філарет був усунений з кафедри предстоятеля УПЦ. – утворення Української православної церкви Київського патріархату злиття УПАЦ і тих хто підтримував Філарета від УПЦ.