68579

ВПРОВАДЖЕНЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЕТНОПЕДАГОГІКИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ЛНВК ІМ. В. СТУСА

Научная статья

Педагогика и дидактика

Обовязковим пунктом у планах перебування іноземних учнівських делегацій є відвідання майстеркласів з українського мистецтва. Досвід проведення майстеркласів з іноземними учнями послужив поштовхом до створення фолькпроекту Духовна скарбниця.

Украинкский

2014-09-23

125 KB

0 чел.

ВПРОВАДЖЕНЯ ЕЛЕМЕНТІВ

ЕТНОПЕДАГОГІКИ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

ЛНВК ІМ. В. СТУСА

 

                                           Падус Роксоляна Володимирівна

                                           заступник директора з виховної роботи

                                           ЛНВК ім. В. Стуса                                                

                                           вчитель-методист, відмінник освіти України

В сучасному високотехнологічному космополітичному просторі важливу роль відіграє виховання повноцінної,  цілісної, національно свідомої особистості із почуттям власної гідності та високими моральними якостями людини. Таке виховання можливе тільки завдяки правильно організованій системі вивчення національних ідеалів, традицій та звичаїв. Система має ґрунтуватися на національному світогляді, національній ідеології та філософії власного народу. Отже, основою національної системи виховання дітей безперечно є українська етнопедагогіка.

Етнопедагогіка ─ галузь педагогіки, що включає в себе емпіричні педагогічні знання, навики, досвід певного етносу у вихованні підростаючого покоління. В етнопедагогіці загальнолюдські надбання трудового, етичного, естетичного виховання втілюються в системі виховання даного народу.

Українська етнопедагогіка має давні традиції, які сягають ще княжих часів, проте, як і все українське, досить довго перебувала в тенетах імперської влади. Праці видатних вчених, педагогів не вивчалися, замовчувалися або просто ігнорувалися. І, незважаючи на прийняття Державної національної програми «Освіта», в якій процесам етнопедагогіки на папері надано великого значення, в реальному освітньому середовищі все залишилось без змін. Надалі залишається «небезпечною» національна ідеологія, та національна само-ідентичність. Зменшується кількість годин гурткової роботи в навчальних закладах, курс «народознавство» виводиться з переліку дисциплін запропонованих Міністерством Освіти України.

Дуже доречним на сьогоднішній день мені видається вислів видатного українського філософа Г. Сковороди, який гостро засуджував відірвану від практичного життя систему виховання і нагадував: «…якщо ти українець – будь ним, якщо ти – поляк, то будь поляком. Ти німець? Будь німцем. Ти француз? Будь французом. Татарин? Будь татарином. Все добре на своєму місці і своєю мірою, і все прекрасне, що чисте, природне, тобто непідробне».

У Львівській гімназії міжнародних відносин, що входить до навчально-виховного комплексу імені В. Стуса потреба у впровадженні окремих розділів етнопедагогіки зумовлена вибором профілю навчального закладу. Ще у вісімдесятих роках ХХ-го століття, коли учні  спеціалізованої школи № 76 відвідували за обміном США, однією із обов’язкових умов перебування було представлення навчального закладу з ознаками національної самоідентичності. Тобто, учні школи обовязково мали мати вишиванку та вміти співати українських пісень, бажано ще грати на бандурі та танцювати гопака.

В сучасному освітньому просторі однією «шароварщиною» не обійдешся. Ми цікаві закордонним учням своєю самобутньою національною культурою, яка на Заході України, ще, на щастя, збережена. Наш навчальний заклад має заключені угоди про співпрацю та обмін учнями з цілою низкою шкіл Європи та Америки. Протягом останніх трьох років у гімназії були делегації учнів та вчителів з Німеччини, Польщі, Литви, Швеції, Канади, а також волонтерська служба з країн Азії.

Обов’язковим пунктом у планах перебування іноземних учнівських делегацій є відвідання майстер-класів з українського мистецтва. Учні

─ вивчають українські народні пісні, потім виконують їх разом з гімназійним хором;

─  опановують навики гри на українських народних інструментах (бандурі та сопілці), вивчають декілька нескладних мелодій і теж із задоволенням демонструють своє вміння на сцені;

─ вчаться робити ляльку-мотанку, або писати писанку, або розмальовувати яворівську забавку.

Досвід проведення майстер-класів з іноземними учнями послужив поштовхом до створення фольк-проекту «Духовна скарбниця». Головна мета – організація культурно-мистецького осередку з вивчення та освоєння різних видів декоративно-ужиткового мистецтва, характерних для західного регіону України.  Таким осередком може стати етнолабораторія «Духовна скарбниця». Почалася реалізація проекту з відкриття кімнати-музею української писанки. В експозиції представлено близько 400 автентичних писанок 80-90-х рр.. з сирого невидутого яйця, що представляють різні регіони Галичини, Буковини та Гуцульщини; добірка методичної літератури, роботи відомих львівських писанкарок, а також писанкарів з м. Едмонтон ( Канада), роботи учнів гімназії. Кімната-музей стала своєрідною лабораторією для проведення цілого ряду майстер-класів не тільки з писанкарства, а й виготовлення ляльки-мотанки та яворівської  забавки. Заняття проводили відомі  народні умільці: п. Віра Манько – автор цілого ряду посібників з писанкарства, п. Роксоляна Загайська – автор книги «Писанка. Традиції та модерний дискурс», члени спілки народних майстрів України: п. Зоряна Григорійчук та Марія Янко. Майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки проводила художник СНМУ Євгенія Загводська, а по яворівській забавці – народний художник Семен Тлустий.

До участі у майстер-класах було залучено приблизно 40% учнів навчального закладу різних вікових категорій та 5% батьків і бабусь. Отримані навики учні продемонстрували у реалізації  ряду міні-проектів. Перший з них – «Оберіг для вчителя». Кожному вчителю НВК (а їх у нас майже сто чоловік), з нагоди професійного свята, була подарована лялька-мотанка виготовлена руками учнів. Стенд із ляльками був напередодні представлений до загального огляду і кожен вчитель міг собі обрати той оберіг, який найбільше припав до душі.

        Наступний міні-проект – виготовлення прикрас для етнічної різдвяної ялинки. Учні, під керівництвом п. Семена Тлустого, розмалювали велику кількість різноманітних за формою ангеликів  і ними прикрасили як ялинку у навчальному закладі, так і вдома.

Останній цьогорічний міні-проект – «Писанка-пташка». Серед великої кількості писанок є цікавий і складний вид – писанка-пташка. На видутому курячому або гусячому яйці роблять отвори під крильця та хвіст. Крильця та хвіст витинаються з кольорового паперу, а головка ліпиться або з бджолиного воску, або тіста. Саме такі писанки стали справжньою окрасою нашого традиційного Великоднього

деревця.

Значення проведених майстер-класів та реалізація трьох міні-проектів, які обєднуються у фольк-проект «Духовна скарбниця», поки що до кінця оцінити не можливо. Вірю, що набуті мистецькі вміння стануть у пригоді учням гімназії у майбутньому дорослому житті. Надіюся, що цими вміннями вони поділяться зі своїми рідними та близькими. Зрештою, частина з них це робить вже сьогодні. Оглядаючи роботи учнів після проведених майстер-класів, народні умільці високо оцінили вправність та рівень виконання писанок і ляльок-мотанок. З благословенням майстринь група учнів стали успішними модераторами і тепер самостійно проводять майстер-класи серед учнів та батьків навчального закладу.

Як підсумок всього вище викладеного, хочу продемонструвати таблицю психологічних відчуттів, яка сформувалася в учнів після участі у фольк-проекті «Духовна скарбниця»:

ЦІКАВІСТЬ

ОТРИМАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І НАВИЧОК

ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ОТРИМАНОЇ РОБОТИ

ГОРДІСТЬ (Я ЦЕ МОЖУ)

ЗДОБУТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО СТИЛЮ

УСВІДОМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

 

                                         Падус Роксоляна Володимирівна

                                         заступник директора з виховної роботи

                                         ЛНВК ім. В. Стуса                                                

                                         вчитель-методист, відмінник освіти України


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26247. Организация системы семеноводства 95.5 KB
  Контроль качества семян апробация посевов. Разработать технологии производства семян заданной культуры в системе внутрихозяйственного семеноводства. Система семеноводства сельскохозяйственных растений представляет собой совокупность функционально взаимосвязанных физических и юридических лиц осуществляющих деятельность по производству оригинальных элитных семян элиты и репродукционных семян. При этом развитая система семеноводства должна представлять собой высокоэффективный механизм не только обеспечивающий потребность в...
26248. Использование дистанционных методов и прецизионной техники для внесения удобрений 96 KB
  Лекция Использование дистанционных методов и прецизионной техники для внесения удобрений Цели и задачи. Сформировать умение разрабатывать электронные картограммы по обеспеченности элементами питания кислотности солонцеватости и картызадания для дифференциального внесения удобрений в режиме off line а также способность разрабатывать агротребования для выполнения операций в режиме on line. Рассматриваются различные режимы дифференцированного внесения удобрений и мелиорантов off line и on line программное обеспечение и использование...
26249. Техническое обеспечение агротехнологий 90 KB
  Рассматривается методика определения потребности агротехнологий в технике и оптимизации Машинотракторного парка на основе использования научно обоснованных нормативов. Ключевые слова: оптимизация МТП нормативы потребности эталонные единицы тракторооснащенность плуги бороны культиваторы лкщильники комбинированные агрегаты опрыскиватели. Одним из способов оптимизации состава МТП является методика основанная на использовании научно обоснованных нормативов потребности в технике. Нормативы потребности в базовых технических средствах в...
26250. Внесение удобрений 70.5 KB
  Домашнее задание Внесение удобрений Цель и задачи. Сформировать умение оперативно принимать решение по выбору оптимальных норм способов и сроков внесения удобрений в различных агротехнологиях в зависимости от изменяющихся агроэкологических и производственных условий. Рассматриваются нормы сроки и способы внесения удобрений в том числе микроудобрений в зависимости от агроэкологических и производственных условий. Сроки и способы внесения удобрений.
26251. Оценка устойчивости ландшафтов и агроландшафтов и их антропогенной преобразованности 71 KB
  13 Практическое задание Оценка устойчивости ландшафтов и агроландшафтов и их антропогенной преобразованности Цели и задачи. Сформировать представление об устойчивости природных ландшафтов и агроландшафтах видах экологической устойчивости определяющих ее факторах о цене экологической устойчивости агроландшафтов и принципах ее обеспечения. Затраты на ее поддержание определяют цену устойчивости агроландшафта. Дать характеристику экологической агрономической и экономической устойчивости определенного агроландшафта.
26252. Оценка экологической емкости агроландшафта 49 KB
  14 Домашнее задание Оценка экологической емкости агроландшафта Цели и задачи. Сформировать представление о способности агроландшафта воспринимать антропогенную нагрузку при сохранении экологической устойчивости и критериях ее оценки. Формируется понятие экологической емкости агроландшафта и определяющие ее условия. Дать оценку экологической емкости агроландшафта на примере конкретного земельного массива Оценка экологическая емкость агроландшафта Чтобы обеспечить экологическую устойчивость агроландшафта необходимо задать такие параметры...
26253. Значение и место альтернативных технологий в земледелии 47 KB
  Сформировать представление об агротехнологиях альтернативного земледелия как социальном явлении их формах причинах агрономических ограничений возможностях использования. Принципы и источники альтернативного земледелия его мотивации. Основателем данного направления считают австрийского философа Рудольфа Штайнера сформулировавшего в 1924 году принципы так называемого биодинамического земледелия как развитие созданного им мистического учения антропософии. В то же время продукция органического земледелия отнюдь не застрахована от природных...
26254. Агроэкологические требования сельскохозяйственных культур как исходный критерий агрооценки земель 38.5 KB
  Близкие по условиям возделывания конкретных сельскохозяйственных растений ЭАА объединяются в агроэкологические типы земель в пределах которых формируются производственные участки. Пока что не все аспекты агроэкологической оценки растений разработаны с достаточной полнотой особенно почвенные некоторые трудно поддаются формализации. Следует ускорить разработку региональных рекомендаций по данному вопросу с учетом местных условий культур сортов растений. Отношение растений к свету: размещение растений по реакции на продолжительность дня...
26255. Выбор, размещение и сельскохозяйственных культур и сортов и разработка агроэкологических карт в АгроГИС 64 KB
  Ключевые слова: виды сорта культур агроэкологическая оценка интенсивные пластичные устойчивые сорта агроэкологическая карта категории пригодности. Выбор культуры и сорта. Выбор культуры и сорта Выбор культур для региона конкретного хозяйства и поля осуществляют на основе оценки их биологических требований и средообразующего влияния. Показатели агроэкологической оценки культур указанные в паспорте сорта сравниваются с соответствующими параметрами агроландшафта.