68580

Учитель – це не професія, це – життєве кредо

Научная статья

Педагогика и дидактика

Робота школи як експериментального навчального закладу за темою Формування інформаційного ландшафту та траєкторії навчальнопізнавальної діяльності учнів початкової школи у процесі вивчення інформаційних технологій англійською мовою в умовах сільської школи у контексті всеукраїнського експерименту...

Украинкский

2014-09-23

526 KB

3 чел.

Учитель - це не професія, це – життєве кредо.

 Робота школи  як експериментального  навчального закладу   за темою  «Формування інформаційного ландшафту та траєкторії навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи у процесі вивчення інформаційних технологій англійською мовою в умовах сільської школи» у контексті всеукраїнського експерименту «Система «учень-техніка-середовище» у процесі  інноваційного розвитку освіти»», за програмою всеукраїнського експерименту та обласного проекту «Випереджаюча освіта для  сталого розвитку»  акцентує увагу  педагогічного колективу школи на створення умов  для становлення особистості, як учня так і вчителя,  здатної до саморозвитку та самореалізації  в новому  динамічному  суспільстві. 

Тому головною метою роботи школи  є забезпечення подальшого розвитку навчального закладу як  державної установи соціалізації школяра   в освітньому середовищі, де  здоровий  спосіб життя   -  це   не тільки свідома потреба  кожної людини, а й мірило  її освіченості, загальної культури, що досягається шляхом розвитку загальної креативності учасників навчально-виховного процесу, методом активізації інтелектуального потенціалу, залученням до творчої діяльності, зростанням рівня компетентності особистості.

Центральною фігурою у рeфoрмувaнні освітнього процесу, формуванні високого рівня адекватної соціальної готовності дітей до життя в соціумі,  має стати  конкурентноспроможний вчитель: висококваліфікований спеціаліст, який має унікальні професійні знання, природні здібності, учитель, який довів до високого рівня свою педагогічну майстерність, прагне досягти успіху,  веде активну педагогічну роботу, має  значний досвід учительської практики.

 Як  відомо, у минулому вчителя готували, як провідника  нормативного  наукового знання.  Золоте  правило  дидактики  забороняло нести в школу  знання, яке не отримало  достатньої наукової і практичної адаптації.  Але  інформаційна революція  подвоює,  а то й  потроює  знання практично  щорічно,  а це  означає:  те,  що вчитель  дасть  учню  сьогодні,  завтра виявиться  застарілим.  Отже, треба  змінювати  саме  підходи:  

  •  по-перше, "виводити" вчителя на гребінь  наукового  знання;  
  •  по-друге, навчати  його  навчатися  протягом  життя;
  •  по-третє,  сформувати  здатність навчати  цього своїх  майбутніх  учнів (останнє потребує  нових підходів в організації  НВП:  його  базовою  складовою повинні стати сучасні наукові дослідження, новітні методики, педагогічна майстерність  і високі  педагогічні  технології).

Сьогодні  реформується  не  просто  освіта – проектується  майбутнє,  йде  модернізація освіти, створюються досконалі моделі управління. Кожен  навчальний заклад  відпрацьовує власну систему роботи, яка ґрунтується  на традиціях,  кадровому  потенціалі,  прогнозуванні потреб школи з  урахуванням  особливостей  району. 

Готовність школи до інноваційної діяльності  визначається   сформованістю вмінь приймати рішення, необхідні  для забезпечення довгострокового майбутнього економіки, екології, соціальної справедливості, при цьому умови креативності комплексу навчально-виховних заходів визначаються з урахуванням культурних, соціальних та економічних аспектів життєдіяльності дитини, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету гуманно-  та екоцентричних цінностей. 

До особливостей управління внутрішньошкільним життям на сучасному етапі належать зміни наступних напрямків:

 Кадрова ситуації:

- зростання педагогічного потенціалу школи;

- сприятливий психологічний клімат; 

- атмосфера творчого пошуку, взаємодопомоги, зацікавленості роботою.

Оцінювання діяльності школи - моніторинг:

- навчання учнів;

- розвиток особистості дитини;

- професійна компетентність вчителя 

Методи управління:

-інформаційні технології в управлінській діяльності;

-комп’ютеризація навчального процесу та виховної  та позашкільної роботи.

Перехід  до  нового  якісного  стану  діяльності  школи  забезпечується  вдосконаленням  управління,  процесом впровадження  нових  освітніх  технологій в практику  роботи,  а це вимагає  чіткого  планування  управлінської  діяльності. 

В  школі сплановано  програму  розвитку   на 2013-2017р.р, основною метою якої є – зміцнення конкурентоспроможності школи у селищі Смига Дубенського району Рівненської області в сфері освітніх послуг, забезпечення доступної та якісної шкільної освіти, яка відповідає сучасним освітнім вимогам та запитам особистості. Програма розвитку  визначає  модель бажаного інноваційного процесу, у якій зазначено:

  •  вихідний стан школи (де ми зараз перебуваємо?);
  •  образ бажаного майбутнього (куди ми хочемо йти?);
  •   склад і структуру дій щодо переходу від сьогодення до майбутнього (що ми будемо робити, щоб виявитися там, де хочемо?).

 Концепція розвитку школи пропонує систему основних ідей, які розкривають специфіку роботи школи, пов’язану  з розвитком  соціальної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу і включає:

  •  систему управління,  яка передбачає:  управління якістю освіти на основі нових інформаційних технологій та освітнього моніторингу, адже головними показниками якості педагогічної діяльності є особистісні показники розвитку кожного учня, моніторинговий супровід системи управління,  сприяння піднесенню на якісно новий рівень роботи педагогічного колективу;
  •  роботу методичної служби школи, завданням якої є вивчення якості забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою, забезпечення цілеспрямованого  методичного навчання педагогічних кадрів, вдосконалення науково-теоретичної, методичної та психологічної підготовки вчителів, стимулювання вчителів до самоосвіти, активізація їх творчого потенціалу;
  •   запровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес, створюючи інформаційно-навчальне середовище.

Програма розвитку школи, як інноваційного навчального закладу, спрямована на  кінцевий  результат – «імідж школи» - школи, яка б вирізнялася з-поміж інших яскравою індивідуальністю, викликала бажання працювати чи навчатися тільки в ній, завданням якої є турбота про високу репутацію, формування традицій, вихід на високодуховну, фізично здорову  особистість випускника та  конкурентноспроможного вчителя. Високі вимоги до сучасного педагога обумовлені об’єктивними потребами  суспільства,  новими завданнями, які ставить перед нами життя.  

Конкурентноспроможний вчитель - це соціально-активний учитель, він активно взаємодіє з батьками, дітьми, громадськістю, є повноправним учасником навчально-виховного процесу, де з одного боку виконує  соціальне замовлення батьків, а з другого – державне замовлення. Тому сучасний вчитель  повинен бути  творчим, креативним вчителем, вчителем-новатором, якому притаманні певні риси характеру вчителя-дослідника, учителя-лідера як педагога нової формації - духовно розвиненої, соціально зрілої, творчої особистості, компетентного фахівця, який прoфecійнo володіє всім арсеналом педагогічних засобів, постійно  прагне до самовдосконалення та саморозвитку, стимулюючи до цього своїх учнів 

Педагогічний  колектив школи  за  своїм  професійним  рівнем  стабільний, має  певні  вміння  і  навички  роботи,  тому  після діагностування  здатності  вчителя  працювати  в  інноваційному  режимі,  визначилось  три  групи  вчителів:

  •  творча  група високої педмайстерності - це вчителі,  які  мають  високі професійні досягнення: керівники предметних методичних комісій, служб школи,  члени методичної  ради.  Інноваційна діяльність цієї групи направлена на створення авторських ідей, апробацію і поширення освітніх інновацій,  інноваційну ініціативу.
  •  творча  педагогічна  майстерня – це група  вчителів,  які  досягають  певних показників в  педагогічній діяльності, здатні  акумулювати,  використовувати досвід  творчості інших, співпрацювати та взаємодіяти, ділитись  своїм  досвідом.  Це виконавці педагогічних досліджень творчої  групи  вчителів високої педмайстерності, вони  прагнуть досягти більшого.
  •   школа становлення вчителя - це  вчителі, які зазнають  труднощі у  досягненні  поставленої  мети, молоді вчителі  і  ті, хто працює  не в повну  силу, формально. Метою роботи  з цією  групою стало  заохочення  вчителя до  спільної  праці:
  •  стимулювання  його  діяльності та здатності досягти певних вершин;
  •  відмова  від  стереотипів;
  •  укріплення  віри в важливість дорученої справи, і  вчитель  зробить  неможливе  можливим.

 Бачення  лідерів,  генераторів  ідей  серед  вчителів,  здатних  повести  за  собою,  людей,  які   в  постійному творчому пошуку,  дало можливість  побудувати  діяльність школи  за напрямками:  навчально-розвивальна і  виховна  робота, експериментально-дослідницька, науково-методична. 

З метою  розкриття творчих, креативних  здібностей учителів,  зацікавлення  їх сучасними підходами до  викладання, практичної реалізації передового  педагогічного досвіду в школі плідно  працює методична  рада, керівництво якою здійснюється через роботу:

  •  творчих груп: «Високої педмайстерності», «Лабораторії невирішених проблем»;
  •  соціально-психологічної служби школи;
  •  предметних методичних комісій.   

  Основною базою проведення всіх видів методичної роботи і організаційних форм самоосвіти, педагогічних рад є інноваційно-методичний комплекс, складовими якого є методичний кабінет, експериментальна лабораторія, кімната дитячого самоврядування, кабінет  соціально-психологічної служби, тренінговий  кабінет. 

На базі школи, в 2012-2013 навчальному році, було проведено районні семінари-практикуми вчителів інформатики «Мережа Інтернет у практиці роботи вчителя інформатики», трудового навчання «Культура праці школярів та її формування на уроках трудового навчання та в процесі проектно-технологічної діяльності. Метод проектів – технологій освіти ХХІ століття», хімії «Інформатизація хімічної освіти в школі. Віртуальна лабораторія».

З року в рік удосконалюється індивідуальна творча лабораторія кожного вчителя, збагачуючись новими ідеями та знахідками.   На сьогоднішній день кожен вчитель школи має власне портфоліо – в якому зібрані особисті професійні досягнення вчителя в освітній діяльності, результати навчання, виховання і розвитку його учнів, його активності в класних і позакласних видах діяльності, внесок   в розвиток системи освіти. «Портфоліо» або «Електронний кейс вчителя»  - це чергові етапи у розвитку професії, які показують все, на що здатний вчитель.

Атестація визначає кваліфікацію вчителя, рівень знань працівника,  стає перевіркою їх особистісного зростання, є іспитом на компетентність. А головне, формує   педагогічний світогляд,  в основі якого – прагнення до створення кожним учителем своєї педагогічної системи, розуміння цілісності педагогічного процесу, потребу досягти високого рівня професіоналізму. Розв'язання цього завдання здійснюється різними способами, передусім, через науково-методичну діяльність, яка направлена на  забезпечення випереджального зростання кваліфікації педагога, безперервність і наступність в здобутті ним кваліфікаційних рівнів.

 В системі методичної роботи - щорічна самооцінка педагогічної активності вчителя. Рейтингове оцінювання дає можливість  проаналізувати результативність роботи вчителя, його професійне зростання (мал. 1).   

Мал. 1. Якісний склад педколективу Смизької ЗОШ у 2013р.

Одним із основних критеріїв творчого зростання  вчителя є самоосвіта у таких формах: опрацювання педагогічних новинок, поглиблена підготовка до уроків, виступи на шкільних, районних семінарах, засіданнях предметних методичних комісій,   заняття на курсах підвищення кваліфікації, виконання докурсових і міжкурсових завдань.

Впровадження інноваційних технологій – це потреба сьогодення,   яка   ґрунтується на потребах та інтересах дитини. Використання інформаційно-комунікативних технологій у вигляді учнівських та вчительських презентацій визначає шляхи просування кожного учня  від репродуктивного до творчого, що реалізує головний зміст і призначення навчання – створює умови для співробітництва вчителя та учнів,  і тим самим,  допомагає учню проявити свої здібності. З метою пошуку ефективних шляхів самореалізації вчителі школи підключились до створення електронної бази уроків.

В практиці управлінської діяльності моніторинг рівня навчальних досягнень учнів,  рейтинг в оцінці роботи вчителя, методичних структур школи. Моніторинг якості роботи вчителя  проводиться як підсумок атестації  і має за мету систематизацію процесу накопичення та збагачення передового досвіду роботи вчителів школи. Вчитель демонструє свою результативність:

  •  як вчитель-предметник - моніторинг якості знань учнів з предмету;
  •  як класний керівник – досягнення в роботі з учнівським та батьківським колективом, результативність навчання учнів, перемоги класного колективу в конкурсах, змаганнях;
  •  в методичній  роботі – участь  в методичних заходах різних рівнів: методичних та педагогічних радах, педчитанях, конференціях, семінарах, проблемних столах, психологічних тренінгах, у проведенні предметного тижня, участі в конкурсах, у створенні кабінету – творчої лабораторії вчителя.

Особлива увага приділяється інноваціям, що спрямовані на розвиток особистісно зорієнтованого навчання, впровадження комунікаційно-інформаційних технологій та інтерактивних методів навчання, національного й морального виховання учнів.  Педагогічний колектив школи - активний учасник всіх методичних заходів, починань, в постійному пошуку оригінальних, нестандартних форм і методів колективної педагогічної роботи.  Зростання ролі творчої особистості педагога відбувається зокрема шляхом його індивідуальної науково-методичної роботи.

Систематична активна творча діяльність учителів  упродовж  певного часу приводить до глибокого і всебічного опрацювання педагогом обраного питання, робить вчителя ефективнішим, ставить його  в позицію диригента навчально-виховною діяльністю учнів, розкриває особистісний потенціал вчителя, створює творчу атмосферу, де рівень досягнень кожного вчителя впливає на показники досягнень учнів.

Смизька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів увійшла до переліку загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області, у яких в січні-березні 2012 р. був проведений пілотний проект національного проекту "Відкритий світ" відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Державного агенства з інвестицій та управління національними проектами України від 03.11.2011 року №1225/147 "Про впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах пілотного проекту Національного проекту "Відкритий світ".

Метою Національного проекту "Відкритий світ" є створення єдиного національного інформаційного середовища, де, за допомогою новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій, можна забезпечити всіх учасників навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, адміністраторів освіти доступом до мультимедійних баз даних.

Вчителі, які брали участь у проекті (лютий – березень 2012 року) – у сьомих класах:

Алгебра, геометрія – Стець Р.В.

Укр. мова і література – Ковалінас В.Ф., Загоруйко В.В.

Біологія – Кирина В.Б.

Фізика – Панасюк Г.І.

Історія і географія – Протуренко О.Р.

З метою виявлення здібних учнів, їх підтримки та залучення до наукової  роботи, а також  стимулювання самостійної роботи школярів, щодо вивчення окремих предметів відповідно до визначених шляхів розв’язування  методичної проблеми школи, пов’язаної  із запровадженням  диференційованого підходу до навчання та виховання дітей, була створена координаційна рада МАН у школі у складі:

координатор роботи з фізики і астрономії – Федорова В.Г.;

координатор роботи з математики – Горчаківська М.В.;

координатор  роботи з філологія та мистецтвознавство – Павлючик І.А.;

координатор роботи з історії – Петрук О.А.;

координатор роботи з філософії та суспільствознавства – Комісарук Є.М.

  Педагогічний колектив школи розпочав науково-дослідну роботу щодо формування інформаційного ландшафту та траєкторії навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи у процесі вивчення інформаційних технологій англійською мовою в умовах сільської школи» у контексті всеукраїнського експерименту «Система «учень-техніка-середовище» у процесі  інноваційного розвитку освіти».

В основу даної роботи покладено сучасну інновацію -  ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ.

Автор інновації: Журавльова Лариса Андріївна, академічний директор Центру Інформаційних Технологій ІТС (м. Київ), доцент Національного авіаційного університету, канд. техн. наук.

Тип інновації: освітня система.

Інформація про інновацію:  

Мета. Формування методології та розробка відповідних освітніх технологій забезпечення ефективної експіриєнтивної діяльності учнів через створення адекватних комфортних умов реалізації навчально-пізнавальної діяльності за рахунок виявлення та запобігання впливів негативних факторів інформаційного, екологічного та техногенного характеру.

Гіпотеза. Підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності учнів, здійснити виховання екологічної, ергономічної та інформаційної культури, забезпечити їх особистісну мобільність можливо шляхом:

  •  використання життєвого досвіду соціуму, в якому безпосередньо живе учень, знань та уявлень про інформаційний ландшафт учня;
  •  дослідження інформаційних ландшафтів учнів та розробки індивідуальних інформаційно-пізнавальних траєкторій;
  •  запровадження технологій експіриєнтивного навчання та виховання учасників навчально-виховного процесу школи;
  •  дотримання сукупності організаційних, психолого-педагогічних умов, що забезпечують системність та цілеспрямованість в ознайомленні учнів та їх батьків із несприятливими факторами, які існують в інформаційно-освітньому середовищі; безперервність діагностичної роботи у навчально-виховній діяльності вчителів; взаємодію педагогічного колективу школи з батьками у реалізації експіриєнтивного навчання.

Завдання.

  1.  Дослідження структури інформаційного простору системи «учень-середовище».
  2.  Ідентифікація та класифікація інформаційних потоків, що циркулюють в інформаційному просторі «учень-середовище», визначення їх характеристик.
  3.  Ідентифікація та класифікація інформаційних джерел, що діють в інформаційному просторі системи «учень-техніка-середовище», визначення їх характеристик.
  4.  Формування інформаційного ландшафту учня та відповідних особистісних траєкторій навчально-пізнавальної діяльності за умов експіриєнтивного навчання у сільській школі.
  5.  Виявлення несприятливих факторів впливу на навчально-пізнавальну діяльність учня.
  6.  Розробка методології та відповідних технологій оцінювання інтенсивності впливу несприятливих факторів на навчально-пізнавальну діяльність учня.
  7.  Розробка методології та технології оцінювання ефективності експіриєнтивної діяльності учня як елемента системи «учень-техніка-середовище».

Очікувані результати експерименту

Організація експіриєнтивної діяльності учнів найкращим чином забезпечується за умов цілеспрямованого дослідження та моніторингу інформаційно-освітнього середовища експіриєнтивного навчання, яке є середовищем існування та реалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, включає різноманітні види засобів і підходів до організації занять.

З урахуванням сучасних реалій функціонування освітньої галузі оптимальним є підхід, за якого інформаційно-освітнє середовище експіриєнтивної діяльності учнів є керованим і формується з урахуванням наступності між суміжними ланками пізнавальної діяльності. Діяльність нашого навчального закладу реалізується відповідно до трьох напрямів цілепокладання:

  •  пропедевтично-формувального,
  •  навчально-розвивального
  •  контролююче-пролонгованого.

Сутнісний зміст та процесуальність пропедевтично-формувального напряму якраз і слугує меті цілеспрямованої організації експіриєнтивної діяльності учнів та сприяє формуванню у них необхідних знань та умінь.

Системне формування особистості, здатної до вияву пізнавальної активності й самостійності, наділеної творчим потенціалом здійснюватиметься шляхом цілеспрямованого формування освітнього середовища експіриєнтивної діяльності учнів, у якому створюються організаційно-педагогічні умови та надаються додаткові можливості для  експіриєнтивного навчання та набуття відповідного досвіду. Основним результатом досліджень має стати рівень інформаційної, психологічної, ергономічної і екологічної обізнаності вчителів, учнів і батьків, а саме:

  •  набуті знання  щодо структури сучасного інформаційно-освітнього простору, його позитивних і негативних факторів впливу на навчально-пізнавальну діяльність учня, його здоров’я, самопочуття;
  •   сформовані навички та вміння застосування способів і методів запобігання/уникнення небажаних впливів несприятливих факторів, правил існування в сучасному енерго-інформаційному просторі.

Результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати:

  •  якісний моніторинг процесу функціонування системи «учень-середовище»;
  •  системний аналіз та моніторинг досліджуваної системи, виявлення та оцінювання несприятливих факторів впливу і способи їх запобігання;
  •  робота з батьками у контексті створення безпечних комфортних екологічних, психологічних та інформаційних умов існування учня за наявних умов інформаційно-освітнього середовища;
  •  розробка планування для проведення занять із формування необхідних знань та вмінь учнів, батьків за напрямом дослідження;
  •  навчально-методичні комплекти: посібники для батьків, ілюстративні, роздавальні матеріали для учнів тощо;
  •  участь в установчих та спеціалізованих семінарів-тренінгів, майстер-класів для вчителів за напрямами дослідження.

 Стадія інноваційної освітньої діяльності: експеримент

 Терміни початку / завершення експерименту. 2012 – 2017 р.р.

Нормативно-правова база для проведення експерименту:

  •  Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 20.02.2002  №114 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 23.11.2009  №1054);
  •  Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (затверджено наказом Міністерства  освіти і науки України  07.11.2000  № 522 (у редакції наказу  Міністерства освіти і науки,  молоді та спорту України  від 30.11.2012 № 1352);
  •  Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 05.07.2012. № 782 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах України за темою «Освітньо-інформаційне середовище як фактор цілісного розвитку особистості»»;
  •  Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.04.2013 №474 «Про завершення І (підготовчого) етапу та розширення дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах України за темою «Освітньо-інформаційне середовище  як фактор цілісного розвитку особистості»».

 Установа, організація, що здійснює наукове керівництво експериментом:

Національний авіаційний університет;

Центр Інформаційних Технологій ІТС (м. Київ);

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти;

Центр інформаційних технологій Рівненського ОІППО;

Наукове та кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи

Науковий керівник дослідно-експериментальної роботи - Журавльова Лариса Андріївна, доцент Національного авіаційного університету, академічний директор Центру Інформаційних Технологій ІТС, кандидат технічних наук.

Наукові консультанти:

Директор з організаційної роботи Центру Інформаційних Технологій ІТС - Суханова Людмила Леонідівна.

Координатор проекту у Рівненській області - Крутова Наталія Іванівна, завідувач кабінету ІОТ Рівненського ОІППО.

Відповідальні виконавці:

Лущан Світлана Степанівна – директор Смизької загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області.

Костюк Вікторія Миколаївна – заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах Смизької загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області.

Даний проект зорієнтований на учнів початкової школи, які ще не орієнтуються в освітньо-інформаційному середовищі та прагнуть освоювати нові глибини знань за допомогою комп’ютера. Саме тому батьки намагаються надавати своїм дітям додаткові заняття у позаурочний час за рахунок гуртків, приватних уроків тощо. Це призводить до того, що дитина перевантажена, перевтомлена, оскільки додаткові заняття, як правило, потребують переміщення на транспорті, а не зосереджуються на території школи.

Додаткові заняття, які виснажують дитину, зазвичай, несистемні. А приватні вчителі не несуть жодної відповідальності за їхні результати. Найпопулярніші з них – додаткові заняття з основ користування комп’ютером, англійської мови й математики.

Світовий досвід використання сучасних технологій в освіті свідчить про те, що за умов навчально-ігрового середовища вже з 4-5 років дитина може опановувати найважливіші поняття, які в подальшому стають підґрунтям її професійної діяльності.

Експіриєнтивний підхід до організації навчально-виховного процесу створює між учнем і вчителем умови партнерства у дослідницькій та винахідницькій діяльності. Зокрема, це стосується і створення спільних проектів та прийняття індивідуальних і групових рішень. Такий підхід дозволяє виховати в дитини потрібні якості, а саме: акуратність, ввічливість, стриманість, здатність слухати співрозмовника, аналізувати свої помилки, використовувати невдачі для формування правильних висновків.

Експіриєнтивний підхід дає можливість із перших років навчання привити дитині інформаційну культуру та сформувати в неї мотивацію до самовдосконалення через розуміння життя як низки ситуацій, які слід розглядати як завдання, що постійно ускладнюються.

У педагогічному середовищі існує великий інтерес як до технологій, так і до моделей. Слід побудувати заняття таким чином, щоб усі учні не тільки брали активну участь у навчальному процесі, але й самі хотіли вивчати дисципліну.

Книга залишається другом людини. Але без комп’ютера здобути хорошу освіту вже неможливо. Проблема інформатизації освіти полягає не лише у збільшенні кількості комп’ютерів. Потрібно, щоб діти мали інформаційну культуру спілкування з комп’ютером, щоб використовували його з користю, а не просто гралися в ігри чи невідомо яку інформацію шукали в Інтернеті. У зв’язку з цим проведено анонімне анкетування з виявлення проблеми, пов’язаної з використанням ІКТ у навчальному процесі. 

Перед нами постала проблема апробації  моделі організаційно-педагогічних умов використання  інформаційних комп’ютерних технологій у позаурочній діяльності учнів початкової школи, яка ґрунтується на концептуальній моделі учня початкової школи (схема 1) і включає елементи, які забезпечують формування в нього необхідних якостей. Схематично модель організаційно-педагогічних умов показана на схемі 3:

Будова моделі організаційно-педагогічних умов і компонентів методичної системи наскрізної поетапної підготовки із використання інформаційних комп’ютерних технологій у НВП початкової школи синтезується на основі концептуальної моделі організаційно-педагогічних умов (дод.2). Саме така будова навчально-виховного процесу дає змогу ввести в дію компоненти випереджаючої освіти для школярів та їх батьків.

Мета інтегрованого експериментального курсу «Прикладна інформатика» – організація розвивального практикуючого навчання, яке передбачає розвиток учня як особистості для самостійного набуття знань, їх практичного застосування у повсякденному житті, формування мотивації до навчання протягом усього життя.

Процес навчання реалізується через ієрархічну багаторівневу структуру взаємопов’язаних практичних вправ, які суворо підкоряються локальним цілям навчання. Такий підхід забезпечує безпосереднє застосування та поглиблення отриманих знань з математики, іноземної мови, природознавства на практиці, в повсякденному житті. Завдяки такому підходу накопичується власний досвід роботи з комп’ютерною технікою і сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.

Програма створена з урахуванням навчальних програм предметів, що вивчаються у початковій школі, та вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Ієрархічна багаторівнева структура взаємопов’язаних практичних вправ забезпечить поглиблення знань із багатьох предметів та застосування їх на практиці у повсякденному житті.

З огляду на те, що вивчення іноземної мови за новими програмами передбачене з 1 класу, навчання за цією програмою сприятиме формуванню елементарної комунікативної компетенції учнів, яка складається з лінгвістичної, мовленнєвої, соціокультурної та загальнонавчальної компетенцій, розвитку когнітивних здібностей дитини.

Запропонована програма корисна для використання навіть для учнів 1-х класів на уроках англійської мови.

Інтегрований курс «Прикладна інформатика» є підготовчим, пропедевтичним курсом перед вивченням нового шкільного курсу початкової школи «Сходинки до інформатики». Навчання за програмою сприятиме реалізації мети й завдань освітньої галузі «Технології», визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти.

Організація навчального процесу за програмою інтегрованого курсу «Прикладна інформатика» з використанням навчально-методичного комплекту передбачає:

• системний підхід;

• індивідуалізацію та диференціацію навчання;

• стимулювання здібностей учня;

• забезпечує якість підготовки за допомогою постійного моніторингу рівня навчальних досягнень і рівня мотивування учнів.

Інтегрований курс «Прикладна інформатика» реалізується у Смизькій школі  з розрахунку 2 години на тиждень у 2-3 класах та 1 годині на тиждень у 1 класі за рахунок годин для організації позаурочної роботи у гуртку «Прикладна інформатика. Англійська із задоволенням». Програма має модульну структуру, включає 4 рівні підготовки, які розраховані на учнів початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів. Кількість занять у модулях зумовлена концепцією практикуючого навчання і наскрізної підготовки.

Анонімне анкетування  45 батьків учнів, залучених до експерименту за програмою «Прикладна інформатика», свідчить про те, що близько 35% учнів початкової школи проводять за комп’ютером вдома не менше 2-х годин, граючи в комп’ютерні ігри небажаного змісту; батьки не мають змоги або не приділяють належної уваги режиму використання комп’ютера дитиною вдома. Запровадження програми «Прикладна інформатика» у позаурочний час на базі навчального закладу дозволяє знизити зацікавленість учнів комп’ютерними іграми небажаного змісту приблизно на 10-15%.

Всі батьки оцінюють рівень навчальних досягнень учнів внаслідок занять за програмою «Прикладна інформатика» як «високий» і «середній».

79% батьків відзначають, що їхня дитина навчається за програмою із задоволенням.

80% батьків регулярно цікавляться тим, що робить дитина на заняттях із прикладної інформатики, відвідують уроки у будь-який час, діти із задоволенням розповідають удома про заняття.

93% батьків вважають навчання за програмою корисним для дитини.

75% батьків зауважують значні успіхи дітей у володінні англійською мовою (зокрема, у читанні, аудіюванні, письмі та мовленні).

58% батьків бажають продовжувати навчання своїх дітей за програмою «Прикладна інформатика».

Оцінювання навчально-розвивального інтерактивного середовища

Результати опитування учнів:

• потяг до комп’ютерних ігор зменшується внаслідок перенесення акценту на виконання цікавих завдань програми;

  •  • мотивація збільшується внаслідок творчої діяльності й появи і розвитку навичок роботи в команді, елементу змагань між командами;
  •  • сертифікат є хорошим стимулом для мотивації учнів до подальшого навчання у позаурочний час;
  •  • прагнення до самовдосконалення;
  •  • батьки позитивно оцінюють результати навчальної діяльності і розвиток своїх дітей;
  •  • у багатьох випадках учні не знають, які інформаційні технології існують у світі і навіщо вони потрібні, програма ж надає їм інформацію;
  •  • жодні курси англійської мови не мають тієї повноти й специфіки англійської термінології, яку надає програма;
  •  поступове нарощування термінології та її постійне використання  дають дуже хороші результати у збагаченні словникового запасу і не перевантажує учня;
  •  • експериментальні групи, порівняно зі звичайними, демонструють хороші й відмінні результати у володінні ІКТ та англійською мовою.

Програма охоплює три лінії занять: основну – заняття з інформаційних комп’ютерних технологій, першу додаткову – заняття з англійської мови, другу додаткову – заняття, що забезпечують міждисциплінарні зв’язки, розвивальні методики і включають основну і першу додаткову лінії. Така структура навчального процесу вимагає залучення до програми вчителів різних спеціалізацій (зокрема, вчителя початкових класів, вчителя англійської мови, вчителя інформатики), які мають працювати у команді.

Еволюція учня у процесі роботи за програмою вимагає відповідної еволюції усієї команди вчителів різних спеціалізацій!

Технології психологічного супроводу учасників експерименту

На першому етапі основою формування системи критеріїв є загальні вікові психологічні характеристики.

Великий виховний вплив учителя на молодших школярів пов’язаний з тим, що вчитель від самого початку перебування дітей у школі стає для них незаперечним авторитетом.

Авторитет учителя – найважливіша передумова для навчання й виховання учнів у молодших класах. Період початкової школи охоплює 6-11 роки розвитку учня і включає найважливішу обставину в його житті – вступ до школи. Для цього віку дуже характерним є емоційна збудливість і непосидючість. Досягають розвитку лобові відділи великих півкуль головного мозку, що створює гармонізацію процесів збудження та гальмування, що є необхідною для розвитку цілеспрямованої поведінки.

Шкільне оточення занурює учня у світ ділових відносин, вимагає від нього організованості, відповідальності, дисциплінованості, хорошої навчальної успішності і тим самим підвищує психічну напругу особистості. Адже у протиріччя вступають два мотиви: мотив бажання і мотив необхідності дотримуватися шкільних правил. Гармонізація процесів збудження та гальмування необхідна для розвитку цілеспрямованої поведінки.

Загальна психологічна характеристика дала можливість сформувати сукупність критеріїв оцінювання рівня психологічного розвитку (еволюції) особистості учня початкової

школи, а саме:

1. Загальний рівень підготовки (навчальні досягнення).

2. Загальний рівень фізичної підготовки (фізичний розвиток).

3. Особистісні якості (психологічний розвиток).

Заняття за проектом «Прикладна інформатика» має таку орієнтовну структуру:

1. Організаційний момент (організуючі вправи) (2 хв.).

2. Музичний компонент (також англійською мовою) (5 хв.).

Пояснення нового 3. матеріалу (8 хв.).

4. Робота в зошиті (5 хв.).

5. Релаксаційні/розвивальні вправи (2 хв.).

6. Робота за комп’ютером (5 хв.).

7. Релаксаційні/розвивальні вправи (2 хв.).

8. Рефлексія (1 хв.).

Слід стежити за тим, щоб учні не втомилися, отримали позитивні емоції і мали бажання прийти на заняття наступного разу.

Поєднання трьох складових – комп’ютера, англійської мови та розвивально-діагностичних ігор і вправ – дає позитивний результат: учні виявляють активну зацікавленість до занять, багато хто з них продовжує займатися додатково вдома. Учні добре засвоюють спеціальну термінологію, отримують базові навички використання комп’ютерної техніки й основи інформаційної культури, уміють запускати додаткове навчально-розвивальне програмне забезпечення, виконувати деякі операції у простих прикладних програмних додатках.

Досвід показав, що в період адаптації школяра такі заняття можуть разом із навчальними цілями і завданнями вирішувати й проблеми соціальної адаптації шляхом відповідного коригування.

Після завершення кожного тематичного модуля проводиться так зване діагностичне заняття, на якому учням пропонуються ігрові завдання, які за стилем і змістом не відрізняються від основних занять, але включають діагностичні вправи і заходи.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється згідно правил кредитно-модульної системи, яка передбачає модульну структуризацію всього навчального матеріалу і помодульне оцінювання навчальних досягнень учнів через тестування. Найменшою одиницею оцінювання навчальних досягнень учнів є бал. Відповідь на кожне запитання тесту оцінюється певною кількістю балів, яка залежить від складності поставленого запитання і правильності та повноти відповіді учня. Практична діяльність учнів також оцінюється у балах за результатами виконання практичних завдань.

Моніторинг навчальних досягнень учнів здійснюється шляхом постійного залучення їх до виконання вправ (індивідуальних і групових),  через постійне опитування на занятті, а також шляхом виконання ними тестових завдань в інтерактивній ігровій формі по закінченні кожного тематичного модуля. Виконання обов’язкових вправ кожного заняття зараховується, як 1 бал. Виконання додаткового завдання оцінюється також у 1 бал. Таким чином, мінімальна кількість балів кожного рівня складає 60 балів, максимальна – 120. Успішне виконання тематичних тестів оцінюється також у 1 бал, участь у заключному святі – від 1 до 4 балів. Сумарна мінімальна кількість балів за рівень складає 67, максимальна – 130.

Заняття за програмою «Прикладна інформатика» тривають протягом навчального року, а діагностичні заняття проводяться приблизно кожні 2-3 тижні. Така частота проведення діагностичних занять дозволяє сформувати множину контрольних особистісних характеристик кожного учня, виявити їхній характер та динаміку, тобто створити так званий інформаційний ландшафт еволюції особистості кожного учня.

Проект «Прикладна інформатика» вирішує одночасно широке коло завдань шляхом організації експіриєнтивного навчання через насичену практичну діяльність, яка здійснюється у поєднанні з емоційним комфортом учнів під час роботи на заняттях, що сприяє  формуванню їхньої мотивації до навчання, самоконтролю, організованості, самодисципліни та є підґрунтям для подальшої адаптації у сучасному суспільстві.

Отже, використання навчально-методичного комплекту «Прикладна інформатика» у початковій школі дозволяє забезпечити особистісний розвиток як учня, так і вчителя, значно розширює пізнавальні можливості учнів в отриманні додаткових знань зі спеціальної англійської термінології, практичного використання комп’ютерних інформаційних технологій для вирішення нагальних завдань повсякдення, слугує потужною підтримкою для основної шкільної програми.

Проаналізовано результативність учнів на уроках англійської мови серед експериментальних груп та груп, які навчаються за звичайною системою. Моніторинг показує, що якість знань у групах, що займаються у гуртку «Прикладна інформатика» (1-2 класи), в середньому на 25-39% вища, ніж у групах, які не увійшли до експерименту(3-4 класи).

Саме тому у 2013-2014 н.р. розширено мережу класів, які увійшли до експерименту, та розроблені заходи по реалізації перших трьох модулів програми «Прикладна інформатика».

«Людина, яка нічого не знає, може навчитися; справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися» (Д.Дідро). Такого принципу дотримується творчий колектив педагогів Смизької школи, адже, що може бути чесніше і шляхетніше, ніж навчати того, що вимагає сучасність.


Додаток 1


Додаток 2


SKIPIF 1 < 0           


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34211. Палеонтология 19.49 KB
  Остатки организмов сохраняются в осадочных породах только при благоприятных условиях захоронения и при наличии минерального или органического скелета. видов животных и растений но после гибели они исчезают бесследно если не попадут в благоприятные условия для их сохранения поэтому в ископаемом состоянии сохраняется лишь незначительная часть от большого числа ранее существовавших организмов. Лучше сохраняются остатки организмов обладающих твёрдым минеральным скелетом. Палеонтология связана с зоологией и ботаникой изучающими морфологию и...
34212. Образование ориктоценозов 20.78 KB
  Выделяют три основных этапа перехода: накопление органических остатков захоронение фоссилизация 1. Накопление органических остатков. Скопления остатков погибших организмов образуют танатоценоз – сообщество смерти.
34213. Основные этапы развития палеонтологии 29.91 KB
  Большое значение в развитии палеонтологии имели труды шведского учёного Карла Линнея 1707 – 1778 гг. Становление и развитие палеонтологии происходило в три этапа: додарвиновский дарвиновский и последарвиновский. Додарвиновский этап развития палеонтологии связан с именами таких учёных как англичанин Вильям Смит 1769 – 1839 – палеозоология беспозвоночных Жорж Кювье 1769 – 1832 – палеозоология позвоночных Александр Броньяр 1801 – 1876 – палеоботаника .
34214. Палеонтологический метод и основы стратиграфической классификации 21.23 KB
  Изучается литологический состав отдельных слоёв их взаимоотношение друг с другом причём принимается что при ненарушенном залегании подстилающей слой является более древним а покрывающий – более молодым принцип Стенона. Если же между ними наблюдается стратиграфическое несогласие то предполагается наличие перерыва в осадконакоплении а также возможность размыва нижележащих слоёв. Из каждого слоя или группы слоёв изучается систематический состав биоценозов. При извлечении из слоёв ископаемых остатков отмечаются особенности их захоронения...
34215. Породообразующая роль организмов 36.03 KB
  В образовании органогенной породы принимают участие как скелетные остатки так и продукты жизнедеятельности. В органическом породообразовании самую большую роль играют высшие растения. Организмы принимают участие и в образовании особых известковых форм рельефа океанов и морей – рифовых построек различного типа: береговые и барьерные рифы атоллы биостромы биогермы. В образовании ископаемых и современных рифов принимают участие различные организмы.
34216. Условия обитания животных в океанах и морях 22.64 KB
  Водя является легко проницаемой средой для активно передвигающихся животных. Существование в воде водорослей и бактерий обеспечивает жизнь очень многих животных. Скопление органического детрита поступающего с суши обеспечивает обильное развитие водорослей бурых зелёных багряных а те в свою очередь создают благоприятные условия для жизни многих животных – фораминифер червей моллюсков иглокожих ракообразных.