68690

Філософія давньої Еллади (досократівська доба)

Доклад

Логика и философия

Антична філософія, філософія стародавніх греків і римлян, зародилася в VII-VI ст. до н. е. у Греції і проіснувала до VI ст. н. е. У період античності був закладений фундамент не тільки європейської філософії, але й європейської культури загалом. Ранній чи досократівський (поч.VI-кiн.V ст) включав в себе такі школи...

Украинкский

2014-09-24

28 KB

4 чел.

6. Філософія давньої Еллади (досократівська доба)

Антична філософія, філософія стародавніх греків і римлян, зародилася в VII-VI ст. до н. е. у Греції і проіснувала до VI ст. н. е. У період античності був закладений фундамент не тільки європейської філософії, але й європейської культури загалом.

Ранній чи досократівський (поч.VI-кiн.V ст) включав в себе такі школи:

а. Мілетська школа. Першою філософською школою античності стала мілетська школа, найвідомішими представниками якої були Фалес, Анаксімандр, Анаксімен. Перші філософи зосередили увагу на двох центральних проблемах - на проблемі першооснови світу і на питанні про рухомість або нерухомість, розвиток чи незмінність справжньої реальності. Усіх трьох мілетців об’єднує пошук первинної матеріально-речової субстанції, першооснови і сутності всіх речей. Фалес вбачав її у воді, Анаксімен - у повітрі, Анаксімандр називав “апейроном”, невизначеним першопочатком.

б. Ефеська школа. Другим центром торгового, політичного і культурного життя була малоазійська колонія Греції - місто Ефес. У другій половині VI ст. тут виникає філософська школа, пов’язана з ім’ям Геракліта. Світ для нього був упорядкованим Космосом, вічним, безкінечним, керованим універсальним законом - логосом, образом і символом якого є вогонь.

Геракліт заперечував існування в природі чого б то не було постійного. Усе тече, все змінюється, подібно до течії річки, в яку не можна увійти двічі, тому що вже нові води будуть омивати тебе, говорив Геракліт. Він став першим представником діалектичної концепції світу, він же першим висловив ідею про єдність і боротьбу протилежностей як джерело і причину розвитку.

в. Піфагорійська школа. В один час з Гераклітом розробляє своє філософське вчення Піфагор із Самоса. Вершиною його творчості була відома містика чисел. Кожне число для Піфагора є самостійною, божественною сутністю, саме числа упорядковують світ. Піфагорійці вперше дійшли висновку, сформульованого через дві тисячі Галілеєм про те, що “книга природи написана мовою математики”.

г. Елейська школа. Ще одна відома школа виникла на заході давньогрецького світу, у місті Елея (Південна Італія). Основні представники елейської школи Ксенофан, Парменід, Зенон. Елеати першими з античних філософів звернули увагу не на конкретну матеріальну стихію, а на саме поняття буття. Якщо Геракліт твердив, що усе змінюється, то Парменід проголосив: “Ніщо не змінюється лише буття є, а небуття не існує”. Для елеатів справжньою реальністю є божественне Єдине, вічне, незмінне і неподільне буття. Усякі зміни у світі - лише ілюзія, марево, видимість, вважали вони. Елеати свідомо протиставили світ справжнього понадчуттєвого, вічного і незмінного буття чуттєвому світу мінливих речей. Істинне знання про єдине і незмінне буття досягається лише за допомогою розуму, логічного міркування. Чуттєве знання є недосконалим, воно дає лише видимість речей.

д. Атомістична школа. Завершує досократівську натурфілософію атомістична школа Левкіппа і Демокріта. Демокріт своє вчення ґрунтує на протилежній щодо елеатів тезі — існує не тільки буття, але й небуття. Саме через визнання небуття стало можливим довести існування руху у світі. Буття - це сукупність атомів, а небуття – порожнеча, в якій атоми рухаються. Атоми Демокріта - це нестворені, неподільні, найменші матеріальні частинки, з яких складається вся різноманітність речей світу. Атоми розрізняються між собою формою, величиною та порядком взаємозв'язку. Якщо у елеатів сутністю світу є єдина і незмінна субстанція, то у атомістів вона множинна і рухома.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73414. Жанр и жанровые системы в литературе традиционного типа 38 KB
  Прозаические жанры находились на периферии человеческого сознания. Жанровые каноны Все жанры средневековой и древней литературы а также эпохи Возрождения образовывали жанровую систему которая членилась на подсистему: Самым главным признаком была иерархия жанров.
73415. Пространство и время в литературе 47 KB
  Пространство и время в литературе. Реальное время -– это время за которое читается книга. Изображаемое время – время в произведении. Были попытки сблизить время изображаемое и реальное.
73417. Повествование и его композиция (композиционно-речевые формы) 31 KB
  Организация повествования возникла давно на Западе. Она включает в себя: структуру повествовательного текста фигуру которая является источником повествования Повествование – весь текст повествовательного произведения; весь текст за вычетом прямых речей.
73418. Образ повествователя и его историческая трансформация 41.5 KB
  Образ автора -– автор создает повествователя который похож на автора. Повествователь Находится за пределами изображаемого мира Близок к автору По речевому строю По восприятию Близок к образу автора Главный признак повествователя: Вне изображаемого мира в отличие от рассказчика...
73419. Образ рассказчика 35.5 KB
  Образ автора – автор создает повествователя, который похож на автора. Рассказ, который ведется от 3-его лица, называется безличным. Повествователь находится вне изображаемого мира, а рассказчик – внутри него. Автор ближе к повествователю, а рассказчик – к герою.
73420. Художественная речь. Поэтический язык 38.5 KB
  На такие вопросы как чем вызывается эстетический эффект чем обусловлена художественность речи пытаются ответить теоретики начиная с античности. Русская литературная теория занимается вопросом художественной речи чем обусловлена эта художественность.
73421. Традиционная теория художественной речи. Стилистика 36.5 KB
  Стилистика Занимается изучением художественной речи (поэтического языка). Рассматривает архаизмы, неологизмы, варваризмы и т.д. Но потом начинаются значительные изменения, связанные с тем, что менялась литература. Литература 19 в. оказывалась очень далекой от Античных схем.
73422. Дорожні огорожі 462 KB
  На небезпечних ділянках доріг з метою запобігання виїзду автомобілів за межі земляного полотна встановлюють спеціальні дорожні огородження мал. Розташування однобічних і двосторонніх утримуючих огороджень бічних і фронтальних для автомобілів: 1 узбіччя; 2 бічне однобічне огородження...