68722

ОРФОЭПИЧЕСКИЕ НОРМЫ РУССКОГО ЛИТЕРАТУРНОГО ЯЗЫКА

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Орфоэпия (от греческих слов: orthos - прямой, правильный и epos - речь) - это совокупность правил, устанавливающих единообразное произношение. Орфоэпия указывает, как должны произноситься те или иные звуки в определенных фонетических положениях, в определенных сочетаниях с другими звуками, а также в определенных...

Русский

2014-09-25

44.03 KB

1 чел.

6. ОРФОЭПИЧЕСКИЕ НОРМЫ РУССКОГО ЛИТЕРАТУРНОГО ЯЗЫКА

Орфоэпия (от греческих слов: orthos - прямой, правильный и epos - речь) - это совокупность правил, устанавливающих единообразное произношение. Орфоэпия указывает, как должны произноситься те или иные звуки в определенных фонетических положениях, в определенных сочетаниях с другими звуками, а также в определенных грамматических формах и группах слов или даже отдельных словах, если эти формы и слова имеют свои произносительные особенности.

Важнейшие языковые черты, которые определили русское литературное произношение, сложились в первой половине XVII в. на базе московского говора. 

Орфоэпические нормы определяет фонетическая система языка. Каждый язык характеризуется своими фонетическими законами, регулирующими произношение звуков и слов, которые они создают. Основой русского литературного языка является московское наречие, однако, в русской орфоэпии разграничивают так называемую «младшую» и «старшую» нормы. Первая отображает отличительные черты современного произношения, вторая обращает внимание на старомосковские орфоэпические нормы.

Основные Орфоэпические нормы:

1. В некоторых заимствованных словах на месте буквы о в безударном положении произносится [о].

(трио – три´[о], кредо – кре´д[о].)

2. На месте звонких согласных на конце слова произносятся соответствующие глухие.

(вёз – вё[с], друг – дру[к], рад – ра[т], дуб – ду[п].)

Если слово имеет два звонких согласных на конце, то они заменяются соответствующими глухими.

(лязг – ля[ск], дрозд – дро[ст].)

3. Звонкие согласные, стоящие перед глухими, заменяются соответствующими глухими.

(отвезти – отве[с’т’]и, робкий – ро[пк’]ий, вход – [фхот], обклеить – о[пк]леить, намажьте – нама[шт’]е.)

4. Глухие согласные, стоящие перед звонкими, заменяются соответствующими звонкими.
(
косьба – ко[з’б]а, женитьба – жени[д’б]а, также – та[гж]е, экзамен– э[гз]амен.)

5. Твёрдые согласные перед мягкими могут смягчаться.
(
шероховатость – шероховато[с’т’], кандидат – ка[н’д’]идат; требовать – [тр’]ебовать, бритва – [бр’]итва.)

6. На месте буквы г в абсолютном большинстве слов произносится звук [г]

(голова – [г]олова, гранат – [г]ранат.)

7. В окончаниях -ого, -его на месте буквы г произносится [в]. 
(
моего – мое[в]о, умного – умно[в]о, синего – сине[в]о, второго – второ[в]о.)

8. Буквы ж и ш обозначают твёрдые согласные звуки [ж] и [ш].

(шар – [ш]ар, жалоба – [ж]алоба, брошюра – бро[ш]юра, парашют – пара[ш]ют, шина – [ш]ина, жир – [ж]ир.)

9. В заимствованных словах согласный перед е может произноситься двояко:

а) мягко (архитектор – архи[т’э´]ктор, музей – му[з’э´]й, крем – к[р’э]м,шинель – ши[н’э´]ль, термин – [т’э´]рмин, пресса – п[р’э´]сса и др.;)

б) твёрдо (адекватный – а[дэ]кватный, бизнес – биз[нэ]с, компьютер – компью[тэ]р, тест – [тэ]ст и др.)

10. Буква щ обозначает звук [ш] в слове помощник и его производных.

О произношении слова всенощная. («все´нощная, -ой [шн]» «все´нощная.)

11. Сочетание гк произносится как [хк]. (легко – ле[хк]о, мягкий – мя[х’к’]ий.)

12. Сочетание чт в слове что и производных от него произносится как [шт]. 
(
что-то – [шт]о-то, кое-что – кое-[шт]о, ничто – ни[шт]о.)

13. Сочетания сш и зш на стыке морфем или на стыке предлога и следующего слова произносятся как [шш]. 
(
сшитый – [шш]итый, бесшумный – бес[шш]умный, без шапки – бе[шш]апки.)

14. Сочетание сж на стыке морфем или на стыке предлога и следующего слова произносится как [жж]. 
(
сжёг – [жж]ёг, с жадностью – [жж]адностью.)

15. Сочетания сч и зч на стыке корня и суффикса, а также двух суффиксов произносится как [ш’ш’]. 
(
разносчик – разно[ш’ш’]ик, грузчик – гру[ш’ш’]ик, заносчивый – зано[ш’ш’]ивый, песчаный – пе[ш’ш’]аный, веснушчатый – весну[ш’ш’]атый.)

16. Сочетание сч в корне слова произносится как [ш’ш’]. (счастье – [ш’ш’]астье, считать – [ш’ш’]итать.)

17. Сочетание сч на стыке приставки и корня произносится как [ш’ч’]. 

(расчертить – ра[ш’ч’]ертить, исчерченный – и[ш’ч’]ерченный, бесчисленный– бе[ш’ч’]исленный.)

18. Сочетание сщ произносится как [ш’ш’]. (расщепить – ра[ш’ш’]епить, исщипать – и[ш’ш’]ипать.)

19. Сочетание жч произносится как [ш’ш’]. (мужчина – му[ш’ш’]ина,перебежчик – перебе[ш’ш’]ик.)

20. Сочетания зж и жж произносятся как [ж’ж’] и как [жж]. (визжать – ви[ж’ж’]ать и ви[жж]ать, езжу – е[ж’ж’]у и е[жж]у, позже – по[ж’ж’]е и по[жж]е,сожжённый – со[жж]ённый и допуст. со[ж’ж’]ённый, дрожжи – дро[ж’ж’]и и допуст. дро[жж]и.)

21. Сочетания льон и ньон произносится как [л’jон] и [н’jон]. Например: бульон – бу[л’jо´н], каньон – ка[н’jо´н].

22.   Сочетания -ться и -тся произносится как [цъ]. Например: умывается – умывае[цъ], улыбаться – улыба[цъ].

23. Сочетание чн может произноситься двояко:

а) [чн] – речной – ре[чн]ой, ночной – но[чн]ой, дачник – да[чн]ик, личность – ли[чн]ость и др.;

б) [шн] – яичница – яи[шн]ица, скучно – ску[шн]о, нарочно – наро[шн]о, скворечник – скворе[шн]ик.

24. В сочетаниях стнзднстлндс, нтс, рдц, стл средний согласный, как правило, не произносится.

(честный – че[сн]ый, шестнадцать – ше[сн]адцать, поздно – по[зн]о, звёздный – звё[зн]ый, счастливый – сча[сл’]ивый, завистливый – зави[сл’]ивый, гигантский – гиган[ск’]ий <вариант – гига[нцcк’]ий>, голландский – гола[нс]кий, сердце – се[рц]е. Ср.: бездна – бе[здн]а, аспирантка – аспира[нтк]а и др.

25. В сочетаниях вств и лнц не произносится первый звук. (здравствуй – здра[ств]уй, солнце – со[нц]е.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7276. Засоби колективного та індивідуального захисту населення 82.5 KB
  Тема: Засоби колективного та індивідуального захисту населення. План: Колективні засоби захисту: призначення і класифікація. Індивідуальні засоби захисту людей: Індивідуальні засоби захисту органів дихання Індивідуальні зас...
7277. Суб’єкти трудового права України 77.5 KB
  Поняття субєкта трудового права України. Громадяни як субєкти трудового права України. Власник або уповноважений ним орган як субєкт трудового права України. Підприємство як суб'єкт трудового права України. Трудовий колектив як суб'єкт трудового права України.
7278. Особливості організації обслуговування споживачів у закладах ресторанного господарства відкритої мережі 56 KB
  Тема: Особливості організації обслуговування споживачів у закладах ресторанного господарства відкритої мережі. План: Правила подачі гарячих закусок. Правила подачі перших страв, підбір посуду, приборів. Література: Я.М.Сало. Організація...
7279. Направленность личности 88 KB
  Направленность личности Вопросы для обсуждения: Направленность в структуре личности. Потребности и мотивы в структуре направленности личности. Формы направленности личности. Самосознание и Я-концепция. Литература: Березовин, Н. А. Осн...
7280. Психологічні особливості молодшого школяра 90.5 KB
  Лекція №4. Психологічні особливості молодшого школяра. Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку молодшого школяра. Учбова діяльність молодших школярів. Розвиток пізнавальних психічних процесів. Формування особистості ди...
7281. Виробництво виробів на основі гіпсового в’яжучого 550 KB
  Виробництво виробів на основі гіпсового вяжучого План заняття Асортимент виробництва на основі гіпсового вяжучого. Способи виробництва виробів на основі гіпсового в’яжучого. Технологія виробництва гіпсокартонних ли...
7282. Економічна система суспільства. Типи і еволюція економічних систем 53 KB
  Тема 4. Економічна система суспільства План лекції Економічна система: її сутність та структурні елементи. Типи і еволюція економічних систем. Сучасні тенденції в розвитку економічних систем. Економічна система: її сутність та с...
7283. Колективні договори й угоди 125.5 KB
  Лекція 5. Колективні договори й угоди § 1. Поняття колективного договору В усіх країнах колективний договір традиційно розглядається як бажаний засіб фіксації заробітної плати та інших умов найму, регулювання відносин між підприємцями і працівниками...
7284. Діловий протокол. Зовнішній вигляд ділової жінки, чоловіка 71.5 KB
  Тема: Діловий протокол План Візитні картки: типи, ціль, місце використання. Ділові подарунки: значення, вибір, оформлення. Зовнішній вигляд ділової жінки, чоловіка. Візитні картки стали незамінним засобом ділового спілкування. Їх п...