6876

Створення геоприв’язаної карти

Лабораторная работа

География, геология и геодезия

Створення геоприв'язаної карти Однією з базових задач в роботі із супутниковими знімками, є прив'язка їх до існуючої карти, чи створення нової карти на основі супутникових зображень. В даній роботі ми розглянемо процес створення геоп...

Украинкский

2013-01-08

3.87 MB

2 чел.

Створення геоприв’язаної карти

 Однією з базових задач в роботі із супутниковими знімками, є прив’язка їх до існуючої карти, чи створення нової карти на основі супутникових зображень.

В даній роботі ми розглянемо процес створення геоприв’язаної карти при наявності лише сканованої топографічної карти та супутникового зображення тієї ж місцевості.

  1.  Прив’язка до координат растрового зображення карти

В якості базової топографічної карти візьмемо «генштабівську» карту України в масштабі 1:100 000. Її можна скачати з [1]. Для приклада візьмемо квадрат М-36-050. (рис. 1.1)

Рис. 1.1. Карта України, квадрат М-36-050

Збережену карту відкриємо в ENVI:

  •  File/Open Image File, далі вказуємо шлях до файлу;
  •  В Available Band List (Список доступних спектральних знімків) завантажуємо зображення на екран – Load RGB (Рис.1.2)

Рис 1.2 Діалогове вікно при відкритті файлу.Available Band List

Рис. 1.3 Вікно Image to Map Registration

Створєюмо pts-файл, що містить координати чотирьох кутів.

  •  Map/Registration/select GCPs: Image to Map
  •  В діалоговому вікні Image to Map Registration зі списку Select Registration Projection (Вибір проекції) обираємо проекцію вихідного зображення GK Zone 6 (Pulkova 1942) та Datum (Рівнева поверхня)WGS-84. Натискаємо ОК. (Рис. 1.3)
  •  В діалоговому вікні Ground Control Points Selection (Вибір наземних контрольних точок) переключаємось в режим Lat/Lon кнопкою зі стрілочками (Рис. 1.4).
  •  Послідовно додаємо опорні точки в кутах карти, починаючи із верхнього лівого. Для вибору опорних точок необхідно обрати потрібних піксель в окні Zoom, ввести координати широти(Lat) та довготи (Lon) Add Point (Рис. 1.4)

Після того, як ці операції завершено, потрібно пересвідчитись, що помилка (RMS Error) дорівнює нулю.

Збережемо pts-файл (File/Save GCPs /Lat /Lon у тіє ж директорії та з тим же імям, що і файл карти (М-36-050.pts)

Рис.1.4 Вікно Ground Control Points Selection

Тепер виконаємо географічну прив’язку карти.

  •  Map/Registration/Warp from GCPs:Image to Map (Деформація зображення в карту за опорними точками).
  •  Далі обираємо pts-файл (M-36-050.pts).
  •  У вікні Registration Parameters  обираємо тип проекції, що задавався при визначенні опорних точок (GK Zone 6 (Pulkova 1942), Datum WGS-84) та вводимо розміри пікселя за осями X та Y(10м).
  •  Обираємо карту, яку треба деформувати.
  •  Вводимо наступні параметри деформації: Warp Method (Метод деформації)Polynomial (Поліноміальний), Degree 1, Resampling Cubic Convolution, Background 0.
  •  Вводимо ім’я та шлях, де будемо зберігати файл. В деяких версіях ENVI потрібно обирати вже існуючий файл, інакше програма вилетить із помилкою. Натиснемо ОК (Рис 1.5).

Рис.1.5 Вікно Registration Parameters

Тепер обріжемо поля карти за допомогою ROI (Області інтересу), використовуючи pts-файл. Обираємо – Basic Tools/Region of Interest/ROI Tool. В ROI_Type/ Input Points from ASCII, потрібно обрати збережений pts-файл  (M-36-050.pts), та проекцію, у який він був створений (Geographic Lat/Lon), рис.1.6.

Рис.1.6 Вікно Input ASCII File

Рис.1.7 Вікно Subset Data via ROI

Для того, щоб вивести на екран тільки зображення, що знаходиться в області інтересу, виберемо File/Subset Data via ROI у вікні ROI Tool.

Далі обираємо зображення, що потрібно обрізати, та за якою областю. Параметр Mask pixels outside of ROI? встановлюємо в Yes. Тепер вказуємо куди зберегти отриманий файл та натискаємо ОК (Рис.1.7).

Після перерахунку завантажимо отриманий файл в Available Band List (Рис. 1.8)

Рис.1.8 Геоприв’язанная карта з обрізаними полями

  1.  Створення карти із супутникового зображення

Закриємо всі файли, крім останнього та відкриємо заздалегідь підготовлений супутниковий знімок у форматі jpeg (файл Kyiv_LS7.jpg) тієї ж ділянки. Створення композитних знімків з окремих каналів буде детально розглянуто у наступних лабораторних роботах, а заразвикористаємо готовий знімок.

Зображення супутника Landsat 7 доступні для вільного завантаження у [2-6]

В Available Band List завантажуємо зображення на два екрани одночасно (карта – Display#1, знімок – Display#2 ) (Рис. 1.9)

Рис.1.9 Одночасно відкриті в ENVI знімок та карта

Створюємо pts-файл, що містить 10-20 опорних точок, рівномірно розподілених по карті:

  •  Map/Registration/select GCPs: Image to Image.У вікні вказати Base Image (Базове зображення) – Display#1 та Warp Image (Зображення для деформації) – Display#2.
  •  У вікні Ground Control Points Selection визначаємо опорні точки, що відповідають одне одному на обох зображеннях. Рекомендується встановлювати точки в місцях перехрестя доріг,на мостах, кутах будівель і т.п. 
  •  Після цього, натиснувши кнопку Show List, Пересвідчуємось, що помилка мінімальна (не перевищує одиниці). У разі необхідності, найбільш «грубі» точки треба замінити. (Рис. 1.10).
  •  Збережемо pts-файл File/Save GCPs to ASCII, з імям, що співпадає з імям вихідного непривязаного знімка.

Рис. 1.10 Вікно Ground Control Points Selection

Тепер виконаємо географічну прив’язку карти за допомогою інструмента Warp:

  •  Map/Registration/Warp from GCPs:Image to Image. Далі обираємо створений  pts-файл, зображення, що буде деформуватись (знімок) та базове зображення (карта). Потрібно ввести наступні параметри деформації: Warp Method – Polynomial, Degree – 1, Resampling – Cubic Convolution , Background – 0. Вводимо назву файлу та натискаємо ОК.

Звяжемо обидва зображення (Tools/Link/Link Displays) та перевіримо точність привязки.

Отримані карти можна зберегти у форматі GeoTIFF [7], що підтримується всіма ГІС та программами для роботи із супутниковими знімками. File/Save file as/TiFF/Geo TiFF.

Наприклад, комерційна версія Google Earth Pro дозволяє добавити власну карту на глобус автоматично, користуючись інформацією прив’язки (Рис. 1.11). В безкоштовній версії Google Earth доведеться власноруч підбирати масштаб карти та «висоту камери».

Рис. 1.11 Карта, додана до Google Earth Pro

Література та джерела

  1.  Сайт «Топографические карты Украины 1:100000».
  2.  Global Land Cover Facility. Landsat Imagery.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21378. Назначение составных частей АСП Р330Б. Аппаратура передающего тракта 128.5 KB
  Сформированный в ФМС помеховый сигнал через электронный ключ ЭК поступает на синтезаторы которые формируют выходные модулированные помеховыми напряжениями сигналы с дискретностью установки несущей частоты 1 кГц в пределах рабочего диапазона частот. Технические данные ЧЗТ обеспечивает формирование радиопомех для подавления радиолиний связи: частотной телефонии несущей модулированной шумами с параметрами: спектром по уроню 3 дБ от 025 до 15 кГц и до 2 кГц по уровню 20 дБ; с...
21379. Аппаратура передающего тракта: устройство и работа усилителя мощности ГА-210 98.49 KB
  В состав УМ входят: широкополосный транзисторный усилитель ШТУ блок ГА730; фильтр гармоник блок ГА711; три блока ламповых усилителей с распределенным усилением УРУ ГА 71801; блок согласованной нагрузки для сеточной линии блоков УРУ блок ГА724; два блока согласующих трансформаторов сопротивлений для анодной линии блоков УРУ блоки ГА732; блок защиты ламп блок ВГ723; блок питания ШТУ блок ГА708: блок питания накальных цепей ламп УРУ блок ГА706: блок питания управляющих сеток ламп УРУ блок ГА705: блок...
21380. Аппаратура передающего тракта: устройство и работа фидерного тракта ГА-230 49.71 KB
  В состав АФС Р – 330Б входят : передающая логопериодическая антенна ГА – 480; передающая ненаправленная антенна ГА – 482; приемо – пеленгаторная антенна Эдкока – Комолова Т – 251; направленная антенна РРС Р – 415В Z образная ДБ 11; ненаправленная антенна РРС ДБ12; штыревая антенна АШ – 4 р станции Р – 173; штыревая антенна АШ – 4 УПП Т – 210. Передающая логопериодическая антенна ГА – 480 предназначена для излучения р сигнала помехи в пространство с вертикальной поляризацией и используется при работе АСП на стоянке....
21381. Система электропитания станции. Средства связи 619.06 KB
  Наименование Назначение Приёмопередатчик: В него входят: Блок 3 Блок 4М Блок 7 Блок 9 Блок 10 Блок 11 Блок 12М Блок 13 Монтажный комплект антенного устройства Комплект запасных частей Кабель ВЧ Кабель НЧ Эксплуатационная документация Блок приёма Синтезатор частот Запоминающее устройство Перестраиваемый фильтр Усилитель мощности Антенносогласующее устройство Возбудитель Блок питания Устройство и работа радиостанции и её составных частей Структурная схема радиостанции Структурная схема радиостанции приведена на...
21382. Назначение, состав, тактико-технические характеристики АСП Р-934У 19.15 KB
  Диапазон рабочих частот 100000 – 399999 МГц. Станция в режиме ПОИСК позволяет производить: ручное обнаружение сигналов с любым видом модуляции во диапазоне частот; автоматическое обнаружение и сортировку сигналов по заранее заданному виду модуляции НС во всем диапазоне; визуальнослуховой анализ обнаруженных сигналов; ручное включение и выключение помехи на любой сигнал; автоматическое включение и выключение помехи на частоте обнаруженного сигнала для которого совпадает заданный вид модуляции с...
21383. Пост управления АШ-100 АСП Р-934У 62.58 KB
  Состав: АШ304 приемное АФУ предназначенное для приема электромагнитных волн и подачи их на приемные устройства поста управления; АШ401 приемное устройство плавного диапазона на базе Р313М2 предназначено для автоматического и ручного поиска сигналов; АШ400А панорамный анализатор обзора предназначен для визуального контроля за разведуемым участком диапазона частот; АШ403 датчик кода частоты предназначен для автоматического считывания частоты настройки АШ401 и формирования кода этой частоты для микропроцессора; Микропроцессор...
21384. Приемное устройство обнаружения 116.44 KB
  1 кГц; режим АВТОМАТ. 10 кГц. Технические характеристики Разрешающая способность прибора: в режиме ПОНОРАМА: 1МГц – в поддиапазоне 300 кГц – в секторе; в полосе анализа 250 кГц – 8 кГц; в полосе анализа 1 МГц – 30 кГц; в полосе анализа 50 кГц – 3 кГц. Время анализа: в пределах поддиапазона – 1 сек; в пределах сектора – 03 сек; в полосах обзора 1 МГц 250 кГц 50 кГц – 30 мс.
21385. Приемное устройство обнаружения. Приемник дискретный АШ404 57 KB
  Приемное устройство обнаружения предназначено для автоматической настройки на заданную частоту определения вида модуляции и спектрального анализа сигнала. Прибор АШ – 404 предназначен для автоматической настройки на разведанную частоту ее усиления и уточнения определения вида модуляции принимаемого сигнала и формирования усиленной 1ПЧ необходимой для работы анализатора спектра. Прибор позволяет автоматически определять вид модуляции принимаемого сигнала. Блок приемного устройства производит селекцию усиление принимаемого сигнала и его...
21386. Передающее устройство ВГ-020 37.25 KB
  Диапазон частот передатчика 100 – 400 МГц. Мощность на выходе передатчика не менее 1000 Вт. Время перестройки передатчика на любую частоту 2 мс. Потребляемая мощность передатчика не более 16 кВт без системы охлаждения.