6878

Дослідження характеристик дуги постійного струму

Лабораторная работа

Физика

Дослідження характеристик дуги постійного струму 1 Мета роботи Метою роботи є ознайомлення з електричною дугою постійного струму, її статичними вольт-амперними і регулювальними характеристиками, умовами існування стаціонарного дугового розряду і виб...

Украинкский

2013-01-08

405 KB

12 чел.

Дослідження характеристик дуги постійного струму

1 Мета роботи

Метою роботи є ознайомлення з електричною дугою постійного струму, її статичними вольт-амперними і регулювальними характеристиками, умовами існування стаціонарного дугового розряду і вибором параметрів електричного контуру, які забезпечують реалізацію стаціонарної дуги з заданим режимом роботи.

2 Основні теоретичні положення

Електричну дугу називають стаціонарною, якщо всі параметри, які характеризують її на протязі періоду спостереження, залишаються незмінними. Залежність між двома чи декількома параметрами, які характеризують дугу в стаціонарних режимах, називають статичною характеристикою дуги. найбільший інтерес мають залежності напруги і потужності від струму Uд=(Iд); Рд=(Iд), які використовуються для підбору параметрів джерела живлення і баластного опору. Залежності напруги і потужності Uд=(Lд); Рд=(Lд) від довжини дуги L використовуються для розрахунків і конструювання механізмів переміщення електродів і автоматичних регуляторів електричного режиму.

Характеристики дуги є складними функціями багатьох параметрів. Вони залежать від фізичної природи матеріалів електродів і газу, який заповнює розрядний проміжок, сили струму, зовнішніх електричних і магнітних полів, умов теплообміну і т. д.  Тому емпіричні формули справедливі тільки в умовах експерименту, на базі якого вони отримані.

Нижче приведені деякі емпіричні формули для опису вольт-амперних характеристик дуги.

Формула Айртона

де Uд  – напруга;

Iд – струм;

Lд – довжина дуги;

a, b, c, d – постійні коефіцієнти.

Формула справедлива для дуг  малої  потужності, які горять між вугільними електродами.

Формула Штейнметца

де Uд, Iд,Lднапруга, струм і довжина дуги;

а, b, d – постійні коефіцієнти.

Формулу можна застосувати для коротких дуг між вугільними електродами.

Для дуг малої потужності між вугільними електродами справедлива формула Фрелиха

;

де Uд, Lд напруга і довжина дуги;

a, b – постійні коефіцієнти.

Умови існування стаціонарної електричної дуги

На рис. 1.1 зображена схема електричного кола, складеного із активного опору R, індуктивності L і електричної дуги, напруга на якій визначається вольт-амперною характеристикою Uд=(Iд). Диференційне рівняння, яке описує стан електричної дуги, має вигляд

                            (1.1)

На рис. 1.2 дано графічне зображення цього рівняння. Стаціонарна дуга описується рівнянням

   .   (1.2)

На графіку рис.1.2 умова стаціонарності виконується в двох точках, a і b. Точка а відповідає режиму нестійкої рівноваги. Припустимо, що струм зменшився ; в цьому випадку сума напруги дуги на активному опорі більша напруги джерела живлення

.                   (1.3)

Струм буде зменшуватись і дуга погасне. Якщо ж струм збільшиться

то

        (1.4)

і струм, відповідно, буде рости.

Точка b відповідає стійкому режиму. При зменшенні струму напруга джерела струм зростає і випадкове порушення режиму, яке виникло, ліквідується. При збільшенні струму  струм буде зменшуватись, і в цьому випадку режим, який був заданий, відновиться.

При збільшенні активного опору контуру точки перетину характеристик будуть зближуватись і при критичному опорі пряма  буде дотичною до характеристики дуги. Абсциса точки С визначає мінімальну силу струму, при якій можна отримати стаціонарну дугу даної довжини і при заданій напрузі джерела живлення. При стаціонарна дуга даної довжини існувати не може.

3 Опис лабораторної установки

Експериментальний стенд (рис. 1.3) складається із регулятора напруги РН типу РНТ-220-5, ємності С для згладжування пульсацій випрямленої напруги, вольтметрів V1, V2 для вимірювання, відповідно, напруги джерела живлення і напруги на дузі, амперметра А1, баластного опору R. Зображення дуги за допомогою діафрагми Д проектується на екран Е. Вугільні електроди закріплюються в затискачах пристрою для їх переміщення.

4 Порядок виконання роботи

4.1 Скласти схему (рис.3).

4.2 Розсунути електроди на відстань 10…15 мм.

4.3 Встановити напругу джерела живлення в межах 100…150 В.

4.4 Вибрати величину баластного опору таким чином, щоб струм к. з. складав біля 40 А.

4.5 Збудження дуги здійснюється шляхом зближення електродів з наступним їх розведенням на необхідну віддаль.

  1.   Встановити довжину дуги lg=5 мм. Вимірювання довжини дуги проводити по її зображенню на екрані. Масштаб зображення 2:1. В першому наближенні можна рахувати довжиною дуги найменшу відстань між катодною і анодною плямами.
    1.   Змінюючи напругу джерела, зняти характеристику Uд=(I) при lд=const. Дані занести в табл.. 1.
    2.   Змінити довжину дуги, повторити вимірювання по п. 7 для трьох інших значень lд.
    3.   Зменшити напругу джерела живлення і замкнути електроди.
    4.  Визначити опір електродів, дані занести в табл. 1.2. при декількох значеннях струму.

5 Оформлення звіту

  1.  За даними п.п. 7,8 побудувати сімейство вольт-амперних характеристик дуги Uд=(I) при lд=const. Напругу на дузі визначити за формулою Uд=U-IRэ.
    1.  Побудувати сімейство регулювальних характеристик Uд=(I) при lд=const.
    2.  Підібрати емпіричну формулу залежності  Uд=f(lд,Iд).
    3.  За формулою побудувати характеристику Uд=(I) при  lд=const і регулювальну характеристику.
    4.  Порівняти результати з п.п. 1, 2, і 4.

6  Контрольні запитання

6.1 Зобразіть сімейство вольт-амперних характеристик дуги при різній її довжині.

  1.   Які характеристики дуги називаються статичними?
    1.   Як впливає величина напруги джерела живлення і опору кола на стійкість горіння дуги?
    2.   Як розподіляється падіння потенціалу в стовпі дуги?


Таблиця  1.1 – Результати досліджень

R1

R2

R3

R4

Uд

Iд

Uд

Iд

Uд

Iд

Uд

Iд

В

A

В

A

В

A

В

A

х. х.

к.з.

1

2

3

                                   

Рис 1.1 – Схема  заміщення  електричного

  кола  дослідження  електричної  дуги.

Рис. 1.2 - Графічне  зображення  рівняння  стану  електричної  дуги.

Таблиця  1.2 – Результати розрахунків

Експеримент

Результат

U

I

RE

B

    B

OM

Лабораторна робота №2

Дослідження дуги змінного струму

1 Мета роботи

Метою роботи є ознайомлення з особливостями, які виникають при вмиканні в  однофазне коло електричної дуги, виявлення впливу на форму струму, напруги і тривалості паузи струму параметрів електричного кола.

2 Основні теоретичні положення

Електрична дуга є споживачем електроенергії з нелінійною характеристикою. При вмиканні дуги в електричне коло, яке живиться від синусоїдного джерела напруги, форма кривої струму спотворюється, можлива поява пауз. Характер протікання струму, тривалість паузи, форма осцилограм струму і напруги дуги залежать від параметрів електричного кола (рис. 2), яке містить активний опір R, індуктивність L, синусоїдне джерело напруги  при вмиканні в коло дуги з ідеалізованою характеристикою (рис. 2.2).

                  (2.1)

Таку характеристику мають потужні дуги, одним з електродів яких є розплавлений метал. Характер протікання струму залежиться від безрозмірних параметрів  – відношення напруги та струму і - відношення індуктивного  і активного Rk  опорів контуру. Співвідношення параметрів, яке визначає неперервний режим:

.          (2.2)           

У випадку, якщо в коло ввімкнено тільки індуктивний опір

,  .          (2.3)

Тривалість паузи струму можна визначити із рівняння

,           (2.4)

де    

На рис. 2.3 а показана осцилограма напруг і струму дуги при суто активному опорі. Поки напруга джерела менша загоряння дуги, дуга не загориться. В точці А загоряється дуга і горить на протязі часу t2. В точці В дуга гасне. Час перерви струму зменшується при зниженні напруги загоряння дуги, при збільшенні напруги джерела живлення і збільшенні частоти.

Дуга змінного струму при наявності в колі індуктивності і газового проміжку, який являє собою деякий активний опір, має зсув по фазі між напругою і струмом (рис. 2.3 б).

Підбором індуктивності можна створити такий зсув фаз, що ЕРС самоіндукції, яка сумується з напругою джерела, може забезпечити дузі напругу, необхідну для її підтримування до моменту, поки струм не перейде через нульове значення.

Для стійкого горіння дуги коефіцієнт потужності повинен бути в межах Збільшення активного опору знижує стійкість горіння дуги.

3 Опис лабораторної установки

Схема установки для дослідження дуги змінного струму приведена на рис. 7. Вона складається із регулятора напруги РН типу РНТ-220-12, опору R, що регулюється і індуктивності L, шунта Rш для підключення осцилографа, вимірювальних приладів W, V1, V2, A.

Дуга збуджується між двома вугільними електродами і через діафрагму в масштабі 2:1 проектується на екран. Форма кривих струму і напруги фіксується з допомогою осцилографа, який підключається у відповідні точки схеми.

4 Порядок проведення роботи

4.1 Скласти схему (рис. 2.4).

4.2 Підібрати активний опір R таким чином, щоб при напрузі джерела 90...100 В струм к. з. в колі був біля 50 А.

  1.   Провести дослід короткого замикання для визначення Rk, Xk.
    1.   Замкнувши електроди і поступово розсуваючи їх, запалити дугу.
    2.   Відрегулювати довжину дуги Lд=5 мм і надалі підтримувати її постійною.
    3.   Зняти осцилограми напруги джерела живлення Uдж, напруги на дузі Uд і струму Ід для декількох значень напруг джерела живлення.
    4.   Параметр визначається за допомогою осцилографа як відношення подвійної амплітуди напруги джерела А (мм) до напруги на дузі В (мм).

  1.  Тривалість паузи визначається по осцилограмі струму, як відношення відрізка горизонтальної осі, що відповідає паузі а (мм) до відрізка и (мм), який відповідає тривалості півперіода

  1.  Включаючи різні величини індуктивності L повторити вимірювання за пп. 3...6 для чотирьох значень L. Дані занести в табл. 2.1.

5 Оформлення звіту

5.1 За даними вимірювань побудувати залежності , .

5.2 Представити осцилограми форм струму і напруг:

при чисто активному опорі кола для двох значень Uдж  ;

при активно-індуктивному опорі кола для двох значень Uдж.

Таблиця 2.1 – Результати досліджень

6 Контрольні питання

  1.   Як впливає швидкість зміни струму на вигляд вольтамперної характеристики дуги?
    1.   Як впливає зміна напруги живлення на характер струму при активному опорі кола?
    2.   Чому при індивідуальному опорі кола дуга змінного струму горить більш стійко?
    3.   Які чинники впливають на підвищення стійкості горіння дуги змінного струму?

№ п/п

Uk

Ik

Pk

Rk

Xk

Uн

Ug

I

A

B

а

b

В

А

Вт

Ом

Ом

В

В

А

мм

мм

мм

мм

1

2

3

4

Рисунок 2.1 – Схема  заміщення  електричного  кола  для  дослід- ження  електричної  дуги.

Рисунок 2.2 – Осцилограма  напруги

і  струму  електричної  дуги.

Рисунок 2.3 – Осцилограма   напруг  і  струму  дуги  при  активному  опорі.

Рисунок  2.4 - – Осцилограма  напруг  і  струму  дуги

 при  індуктивному  опорі.


Таблиця 2.2 – Результати розрахунків

№ п/п

Rk

Xk

γ

COS

Ом

Ом

1

2

3

4

Лабораторна робота №3

Дослідження роботи зварювального поста змінного струму

1 Мета роботи

Вивчення основних параметрів і характеристик зварювального поста змінного струму на базі трансформатора з регулюючим дроселем.

2 Основні теоретичні положення

Основним електротехнологічним обладнанням зварювальних установок вважається джерело живлення, яке узгоджує навантаження вторинного кола з мережею живлення. Джерела живлення розподіляють за такими ознаками:

  •  за родом струму – змінного (зварювальні трансформатори) і постійного (зварювальні випрямлячі і електромашинні генератори постійного струму);
  •  за способом установки – стаціонарні і пересувні;
  •  за кількістю обслуговуючих постів – одно- і багато постові;

До джерел живлення зварювальних установок пред’являються (певні вимоги, які полягають в наступному:

- наявність достатньої потужності для забезпечення концентрації тепла, здатного розплавити метал в зоні шва при порівняно холодній основній масі виробів;

- напруга холостого ходу повинна перевищувати величину напруги запалювання дуги (40-60 В);

- струм короткого замикання не повинен суттєво перевищувати номінальної величини (120-140%);

- можливість регулювання зварювального струму для зварювання деталей різної товщини;

- зміна довжини дуги при зварювання не повинна викликати значних змін зварювального струму;

Забезпечення перерахованих вимог проводиться за рахунок особливостей конструктивного виконання джерел живлення, наявності засобів їх регулювання і спеціальних пристроїв. Кожне джерело живлення характеризується величинами: номінальним зварювальним струмом, діапазоном регулювання струму, напругою на затискачах під навантаженням, напругою холостого ходу, коефіцієнтом корисної дії (ККД), коефіцієнтом потужності, тривалістю роботи (ТР) або тривалістю включення (ТВ), зовнішньою характеристикою.

Величина ТР характеризує довготривалий режим роботи джерел живлення, які по часу паузи працюють на холостому ході і не відключаються від мережі. Величиною ТВ характеризують повторно-короткочасний режим роботи джерела живлення, який відключається на час паузи від мережі.

Зварювальне обладнання виготовляють на такі значення номінальних струмів: 40, 50, 63, 80, 100, 125, 160, 200, 250, 315, 400, 500, 630, 800, 1000, 1250, 1600, 2000, 2500, 3100, 4000, 5000А.

Під зовнішньою характеристикою джерела живлення розуміють залежність між напругою на затискачах джерела і струмом зварювального кола. Для дугового зварювання використовують в основному джерела живлення з падаючою зовнішньою характеристикою, що дає можливість забезпечити такі вимоги до джерела, як обмеження струму короткого замикання до певної величини і відносну стабілізацію зварювального струму при зміні довжини дуги.

Найбільш розповсюджені прості в експлуатації, дешеві і економічні джерела живлення у вигляді зварювальних трансформаторів.

Падаюча характеристика, зміна зварювального струму і обмеження струму короткого замикання створюються регулюючою індуктивністю, включеною в зварювальне коло. Якщо активним опором знехтувати, то напруга на дузі Uд і сила зварювального струму Ід визначаються:

,  

де  U – вторинна напруга трансформатора при холостому ході;

Х – індуктивний опір.

Робота зварювального трансформатора супроводжується частими короткими замиканнями, які виникають в момент запалювання дуги, а також при закорочуванні дугового проміжку краплями розплавленого металу, тому обмотки повинні витримувати цей режим.

В процесі зварювання внаслідок коливання руки зварювальника, розплавлення електрода та інших причин постійно змінюється довжина дуги, що призводить до зміни напруги на ній. Для того, щоб струм при цьому залишався незмінним, зовнішня характеристика зварювального трансформатора повинна бути круто падаючою. При такій характеристиці, наприклад, при збільшенні довжини дуги, збільшується її опір, але одночасно зростає вторинна напруга трансформатора, тому струм змінюється мало. Для створення круто-падаючої зовнішньої характеристики послідовно з вторинною обмоткою вмикають регулюючий дросель (трансформатори типу СТЭ) або обмотки виконують з підвищеним індуктивним опором. Для цього вторинні і первинні обмотки розміщують на різних стержнях або на деякій відстані один від одного. Для регулювання величини зварювального струму використовують магнітні шунти, переміщення вторинних обмоток відносно первинних або змінюють співвідношення витків вторинних обмоток, виконаних з різним коефіцієнтом магнітного зв’язку.

Вторинна напруга холостого ходу зварювального трансформатора вибирається в межах 60...70 В із умови забезпечення стійкого запалювання і горіння дуги при зміні її довжини. В той же час безпосередньо на дуговому проміжку падіння напруги не перевищує  20...30 В. Залишкова напруга падає на внутрішньому індуктивному опорі, тому cos  установки низький.

Схема заміщення і векторна діаграма зварювального трансформатора з дроселем приведена на рис. 3.1.

3 Опис лабораторної установки

В роботі використовується зварювальний пост, який складається із: зварювального трансформатора, понижуючого напругу мережі до 60...70 В, необхідного для зварювання; дроселя, включеного послідовно в зварювальне коло. Дросель служить для створення круто-падаючої характеристики і регулювання величини зварювального струму.

В якості навантаження для зварювального апарата використовується баластний реостат з перемикачем на 5 положень.

4 Порядок проведення роботи

4.1 Скласти схему для вимірювання індуктивного опору дроселя (рис. 3.2).

4.2 Виміряти струм, напругу і активну потужність в схемі для трьох значень U, результати вимірювань занести в табл. 3.1.

  1.   Повторити вимірювання за п.2. для двох інших  значень витків дроселя.
    1.   Скласти схему для дослідження зварювального трансформатора з послідовним дроселем (рис. 3.3). Змінюючи опір навантажувального реостата від нескінченості до нуля, записати покази приладів в табл. 3.1.
    2.   Змінити число витків обмотки дроселя і повторити вимірювання по п.5, при двох інших значеннях Хдр.
    3.   Скласти схему для проведення досліду короткого замикання трансформатора (рис. 3.4).
    4.   Провести дослід короткого замикання трансформатора, дані занести в табл. 3.2.

5. Оформлення звіту

  1.  За даними вимірювання п.2 і п.3 обчислити Хдр і Rдр.
    1.  За даними вимірювання п.5 і п.6 розрахувати значення  і cos .
    2.  За даними п.8 обчислити параметри к.з. трансформатора, приведеного до вторинної обмотки.
    3.  Побудувати сімейство зовнішніх характеристик трансформатора при різному значенні Хдр.
    4.  На одному графіку побудувати залежність , cos =(I2) при різному значенні Хдр.
    5.  Використовуючи спрощену схему заміщення, побудувати векторну діаграму трансформатора при різних значеннях Хдр.

Таблиця 3.1 – Результати досліджень і розрахунків

Положення перемикача

Wдр1

Wдр2

Wдр3

Есперимент

U1

В

I1

А

P

Вт

U2

В

I2

А

Розра-хунок

η

-

cos

-

                                                                      

Таблиця 3.2 – Результати  розрахунків

Положення перемикача

Wдр1

Wдр2

Wдр3

Розрахунок

Xдр

-

Rдр

Xk

Rk 

-

Рис. 3. 1 – Заступна схема і векторна діаграма

а)

б)

в)

Рис. 3.2 – Схеми досліджень

а)  індуктивного опору дроселя;

б) трансформатора з послідовним дроселем;

в) досліду короткого замикання

Лабораторна робота №4

Дослідження зварювального трансформатора із збільшеним магнітним полем розсівання

1 Мета роботи

Вивчення основних параметрів і характеристик зварювального трансформатора із збільшеним магнітним полем розсіювання.

2 Основні теоретичні положення

В даній роботі досліджується зварювальний трансформатор, в якому для створення круто-падаючої зовнішньої характеристики використаний принцип підвищення магнітного полі розсівання. Принципова схема такого трансформатора приведена на рис. 4.1.

Регулювання зварювального струму ступінчасте. Вторинна обмотка складається із двох частин. Одна із них (основна) знаходиться спільно з первинною обмоткою на одному стержні, друга (додаткова) окремо на другому стержні. Таким чином, кожна із котушок вторинної обмотки має різний магнітний зв’язок з первинною обмоткою. Перемикачем ступенів зварювального струму підключається різне поєднання витків котушок вторинної обмотки. Від кількості витків залежить загальний коефіцієнт магнітного зв’язку і, як наслідок, нахил зовнішніх характеристик і величина зварювального струму.

3 Опис лабораторної роботи

В роботі досліджується зварювальний трансформатор ТД-101/4. Регулювання величини зварювального струму здійснюється зміною числа витків вторинної обмотки.

Лабораторний стенд укомплектований необхідними вимірювальними приладами, як навантаження використовується баластний реостат.

4 Порядок виконання роботи

4.1 Скласти схему (рис. 4.2).

4.2 Змінюючи опір навантажувального реостату, записати покази приладів в табл. 4.1.

  1.   Повторити вимірювання по п.2 для двох інших положень перемикача сили зварювального струму.
    1.   Закоротивши вторинну обмотку трансформатора, провести дослід короткого замикання, дані вимірювання занести і в табл. 4.2.
    2.   Повторити вимірювання з п.4 для двох інших положень перемикача.

5 Оформлення звіту

5.1 За даними вимірювань п.2 обчислити значення  і cos  для різного числа витків вторинної обмотки.

  1.   За даними п.4 обчислити параметри к.з. трансформатора, приведені до вторинної обмотки.

5.3 Побудувати сімейство зовнішніх характеристик трансформатора при різних 2.

5.4 Побудувати залежності , cos  при різних 2.

Таблиця  4.1 – Результати досліджень і розрахунків режиму навантаження

Положення перемикача

30А

40А

50А

Дослід

U1

В

I1

А

P

Вт

U2

В

I2

А

Розра-хунок

η

-

cos

-

Таблиця  4.2 – Результати досліджень і розрахунків режиму короткого замикання

30 А

40 А

50 А

Дослід

U1

B

I1

A

P

Вт

I2

А

Розрахунок

ZK

Ом

XK

Ом

Cos

-

RK

Ом

Рис. 4.1 – Схеми дослідження режиму навантаження і короткого замикання

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

А

РНГ

В

С

V1

V1

A

L

Д

2L

Є

Рисунок 1.3 – Принципова  схема  установки  для  дослідження

 характеристик  дуги  постійного  струму.

»3´220

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

Рисунок 1.3 – Принципова  схема  установки  для  дослідження

 характеристик  дуги  змінного  струму.

V2

L

R

Rш

А

W

PH

V1

»3´220

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

A

W

V

220

ЛАТР

EMBED Equation.3  

A2

220

ЛАТР

EMBED Equation.3  

W

A1

V2

V1

EMBED Equation.3  

Тр

W

220

A1

V1

A2

EMBED Equation.3  

а

Т Т

220

W

A1

A2

V2

A

W1

W2

б

а

220

W1

W2

б


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29028. Определение глубины заложения фундамента исходя из инженерно-геологических и гидрогеологических условий строительной площадки 31.5 KB
  Этот выбор производится на основе предварительной оценки прочности и сжимаемости грунтов по геологическим разрезам. Покажем это на примере рассмотрев 3 наиболее характерные схемы напластований грунтов приведенные на рис. Площадка сложена одним или несколькими слоями прочных грунтов при этом строительные свойства каждого последующего слоя не хуже свойств предыдущего. В этом случае глубина заложения фундамента принимается минимальной допускаемой при учёте сезонного промерзания грунтов и конструктивных особенностей сооружения рис.
29029. Учёт глубины сезонного промерзания грунтов при выборе глубины заложения фундаментов зданий и сооружений 20.5 KB
  Учёт глубины сезонного промерзания грунтов при выборе глубины заложения фундаментов зданий и сооружений. Глубина заложения фундамента из условия промерзания грунтов назначается в зависимости от их вида состояния начальной влажности и уровня подземных вод в период промерзания. Как непучинистые рассматриваются также пески мелкие и пылеватые с любой влажностью а также супеси твёрдой консистенции если уровень подземных вод во время промерзания находится от спланированной отметки земли на глубине равной расчётной глубине промерзания плюс 2 м...
29030. Определение глубины заложения фундаментов с учётом конструктивных особенностей сооружения, включая глубину прокладки подземных коммуникаций, наличие и глубину заложения соседних фундаментов 31.5 KB
  Определение глубины заложения фундаментов с учётом конструктивных особенностей сооружения включая глубину прокладки подземных коммуникаций наличие и глубину заложения соседних фундаментов. Основными конструктивными особенностями возводимого сооружения влияющими на глубину заложения его фундамента являются: наличие и размеры подвальных помещений приямков или фундаментов под оборудование; глубина заложения фундаментов примыкающих сооружений; наличие и глубина прокладки подземных коммуникаций. В зданиях с подвалом или полуподвалом а также...
29031. Определение размеров подошвы центрально нагруженных фундаментов мелкого заложения 63.5 KB
  Реактивное давление грунта по подошве жёсткого центрально нагруженного фундамента принимается равномерно распределённым интенсивностью: 1 где NoII расчётная вертикальная нагрузка на уровне обреза фундамента; GfII и GgII расчётные значения веса фундамента и грунта на его уступах см.1; А площадь подошвы фундамента. Площадь подошвы фундамента при его расчёте по второму предельному состоянию по деформациям определяется из условия: pII ≤ R 2 где R расчётное сопротивление грунта основания. Поскольку обе части неравенства 2...
29032. Определение размеров подошвы внецентренно нагруженных фундаментов мелкого заложения. Эпюры давлений под подошвой фундамента. Порядок расчёта 33 KB
  Эпюры давлений под подошвой фундамента. При расчёте давление по подошве внецентренно нагруженного фундамента принимают изменяющимся по линейному закону а его краевые значения при действии момента сил относительно одной из главных осей определяют как для случая внецентренного сжатия по формуле: 1 Подстановкой значений А=l·b W=b2l 6 и M=NII·e формула 1 приводится к виду 2 2 где NII суммарная вертикальная нагрузка на основание включая вес фундамента и грунта на его уступах; A площадь подошвы фундамента; е эксцентриситет...
29033. Гидроизоляция фундаментов. Защита подвальных помещений от сырости и подтопления подземными водами 42 KB
  Гидроизоляция фундаментов. Гидроизоляция предназначается для обеспечения водонепроницаемости сооружений антифильтрационная гидроизоляция а также защиты от коррозии и разрушения материалов фундаментов и подземных конструкций от агрессивных подземных вод антикоррозионная гидроизоляция. Гидроизоляция от сырости и грунтовых вод подвальных и заглубленных помещений является значительно более сложной выбор такой гидроизоляции зависит от гидрогеологических условий строительной площадки уровня подземных вод их агрессивности особенностей...
29034. Расчёт фундаментов по второй группе предельных состояний. Определение конечной осадки фундаментов мелкого заложения методом послойного суммирования 34 KB
  Расчёт оснований фундаментов по второй группе предельных состояний по деформациям производится исходя из условия: s ≤ su 1 где s конечная стабилизированная осадка фундамента определённая расчётом; su предельное значение осадки устанавливаемое соответствующими нормативными документами или требованиями проекта. После определения размеров подошвы фундамента и проверки условия pII ≤ R где рII среднее давление на основание по подошве фундамента a R расчётное сопротивление грунта ось фундамента совмещают с литологической колонкой...
29035. Расчёт фундаментов по второй группе предельных состояний. Определение конечной осадки фундаментов мелкого заложения методом эквивалентного слоя 31.5 KB
  Расчёт фундаментов по второй группе предельных состояний по деформациям заключается в выполнении условия s ≤ sw 1 где s конечная стабилизированная осадка фундамента определённая расчётом; sw предельное значение осадки устанавливаемое соответствующими нормативными документами или требованиями проекта. Конечная стабилизированная осадка фундамента может быть определена методом эквивалентного слоя. Осадка с учётом жёсткости и формы подошвы фундамента в случае однородного основания определяется по формуле: s=p0hэmv 2 где p0 ...
29036. Определение расчётного сопротивления грунтов основания по таблицам СНиП 23 KB
  Тип песчаного грунта пески гравелистые крупные средней крупности и т. Плотность сложения песчаного грунта плотный средней плотности рыхлый. Устанавливается по таблице в зависимости от типа песчаного грунта и его коэффициента пористости: 1 где γ удельный вес грунта; γs удельный вес твердых частиц; w влажность грунта. Степень влажности песчаного грунта Sr маловлажный влажный насыщенный водой: 2 где γs удельный вес воды.