68870

РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Научная статья

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Виручка від реалізації продукції і доход підприємства В умовах ринкової системи господарювання метою функціонування будьякого підприємства сфери матеріального виробництва є виготовлення і реалізація готової продукції виконання робіт чи надання послуг що знаходить своє відображення у фінансових...

Украинкский

2014-09-26

98 KB

0 чел.

РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  1.  Виручка від реалізації продукції і доход підприємства
  2.  Економічна суть і види прибутку підприємства, його розрахунок і використання
  3.  Поняття і показники рентабельності виробництва та методи їх розрахунку
  4.  Оцінка та шляхи забезпечення фінансової стійкості підприємства.

1. Виручка від реалізації продукції і доход підприємства

В умовах ринкової системи господарювання метою функціонування будь-якого підприємства сфери матеріального виробництва є виготовлення і реалізація готової продукції (виконання робіт чи надання послуг), що знаходить своє відображення у фінансових результатах його діяльності. Але, крім реалізації основної продукції, підприємство може займатися іншою діяльністю. У звязку з цим величина валової виручки підприємства включає три елементи, а саме, виручку від:

  •  реалізації основної продукції (виконання робіт чи надання послуг);
  •  реалізації матеріальних цінностей та іншого майна підприємства (основних фондів, матеріалів, нематеріальних активів – патентів, ліцензій, торгових марок, програмних забезпечень для ЕОМ тощо);
  •  позареалізаційних операцій (здачі майна в оренду, операції з цінними паперами, короткотермінові фінансові вкладення тощо).

Величину виручки від реалізації основної продукції визначають загальною сумою грошових засобів, отриманих за виготовлену продукцію. При розрахунку величини виручки від реалізації продукції вираховують податок на додану вартість і акцизи (для підакцизних товарів), що є непрямими податками, які надходять у Держбюджет.

До факторів, що впливають на величину виручки від реалізації основної продукції належать обсяг виробництва продукції, її якість, асортимент, ритмічність роботи підприємства тощо.

В умовах ринкової економіки підприємство самостійно розпоряджається своїм майном. Воно має право продавати, списувати чи передавати на баланс інших підприємств свої матеріальні цінності й інше майно. У результаті цього підприємство отримує виручку, що не повязана з основними видами його діяльності. Величину виручки від реалізації матеріальних цінностей та іншого майна підприємства визначають ціною їх продажу. Наприклад, виручку від реалізації основних фондів визначають за їх залишковою вартістю.

До виручки від позареалізаційних операцій входять виручки від здачі майна в оренду, величина якої залежить від орендної плати; від проведення операцій з цінними паперами, де величина виручки визначається ціною їх продажу; від довго- і короткотермінових фінансових вкладень. Під довготерміновими фінансовими вкладеннями розуміють вкладення (розміщення) власних грошових засобів у статутних фондах інших підприємств. Короткотермінові фінансові вкладення передбачають придбання цінних паперів як державних, так і приватних: казначейських зобовязань, облігацій тощо. Виручку від цього виду діяльності отримують у вигляді процентів і дивідендів. У випадку придбання державних цінних паперів розмір державних коштів регламентують умови їх випуску та розміщення.

Отже, валова виручка підприємства – це загальна сума грошових коштів, одержаних від реалізації і позареалізаційної діяльності підприємства. Проте на основі цього показника не можна об’єктивно оцінити фінансові результати діяльності підприємства. Узагальнюючим показником, що характеризує фінансовий стан підприємства, є доход. Як показник фінансових результатів валовий доход – це виручка від підприємницької діяльності (валова виручка) за мінусом матеріальних і прирівнюваних до них витрат. Схема формування і розподілу доходу підприємства подана на рис.1.

Віднявши від валового доходу податки й інші платежі до бюджету (податок на прибуток, плата за землю, за воду, за використання природних ресурсів, місцеві податки та збори) і процент за користування банківським кредитом, одержимо госпрозрахунковий доход. На підприємстві цей доход використовують перш за все на формування фонду оплати праці (фонд заробітної плати і нарахування на неї). Після цього на підприємстві залишається прибуток, який використовують на погашення кредитів, а також для нормального функціонування підприємства. З прибутку створюють резервний фонд (для покриття непередбачених витрат), фонд споживання (матеріальне стимулювання робітників і задоволення їх соціальних потреб) та фонд нагромадження (на здійснення інвестиційної діяльності).

Рис. 1. Формування і розподіл доходу підприємства.

2. Економічна суть і види прибутку підприємства, його розрахунок і використання

Прибуток як і собівартість є важливим узагальнюючим, якісним, оціночним показником діяльності підприємств.

Для отримання фінансового результату треба зіставити виручку з затратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції. Підприємство отримує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість. У випадку, якщо виручка дорівнює собівартості, то підприємство лише відшкодовує збитки на виробництво і реалізацію продукції, а, прибуток відсутній. Нарешті, якщо затрати перевищують виручку, то підприємство несе збитки.

В умовах функціонування ринкової економіки прибуток підприємства є джерелом усіх фінансових ресурсів. Він характеризує економічну ефективність виробництва і відображає ступінь використання усіх ресурсів підприємства. Від величини прибутку залежать розміри фонду нагромадження і споживання, тобто технічний, соціальний розвиток підприємства, вибір систем матеріального заохочення.

Розрізняють такі види прибутку: балансовий і чистий.

Балансовий прибуток (який може бути плановим і фактичним) розраховують у кожному виді діяльності на рік з поквартальною розбивкою.

До балансового прибутку входять такі види прибутку:

  •  прибуток від реалізації товарної продукції;
  •  прибуток від іншої реалізації;
  •  позареалізаційний прибуток.

ПБ = Преал + β+ ПІНШ

де ПРЕАЛприбуток від реалізації продукції;

β – прибуток (збитки) від позареалізаційної діяльності підприємства;

ПІНШ – прибуток від іншої діяльності підприємства (наприклад, прибуток від діяльності підсобного господарства підприємства, що розподіляється в особливому порядку).

Прибуток від реалізації продукції підприємства:

а)ПРЕАЛ = QТ – СТ

б)

в)

де QTобсяг товарної продукції підприємства;

СТ – собівартість товарної продукції;

СПі, Ці, Nі – повна собівартість, ціна та обсяг випуску продукції і-того виду відповідно;

m – кількість різних видів продукції, що випускається підприємством.

Чистий прибуток визначають як різницю між, балансовим прибутком і встановленою сумою платежів до бюджету (виходячи з величини ставки податку на прибуток).

ПЧ = ПБ – ПЛ

де ПБбалансовий прибуток підприємства;

ПЛ першочергові платежі (податок на прибуток, процент за користування кредитом, рентні платежі тощо).

Розподіляють чистий прибуток всередині підприємства на формування фонду нагромадження (фонду розвитку виробництва) і фонду споживання (фонду матеріального заохочення і фонду соціального розвитку). Розподіляють на власний розсуд залежно від потреби і технічного стану підприємства. Це зумовлено дією Закону України “Про підприємства”. Схематично це зображено на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл прибутку підприємства

Резервний фонд призначений для покриття балансових і непередбачуваних втрат, викликаних стихіями.

Фонд нагромадження формується за рахунок прибутку, його використовують на купівлю і будівництво основних фондів виробничого та невиробничого призначення і здійснення інших капітальних вкладень. Частину засобів фонду нагромадження, спрямовану на довготермінові інвестиції, не витрачають безповоротно. Замість витрачених грошових ресурсів, які рахувалися в активі балансу на розрахунковому рахунку, зявляється еквівалентна вартість інших засобів.

Крім цього, за рахунок фонду нагромадження фінансуються видатки, які мають безповоротний характер:

  •  на проведення науково-дослідних робіт;
  •  на природоохоронні заходи;
  •  видатки понад встановлені норми включення до собівартості для оподаткування;
  •  видатки на випуск цінних паперів;
  •  внески на створення інших підприємств;
  •  сплата штрафних санкцій у випадку приховування прибутку, порушення вимог з охорони навколишнього середовища.

Фонд споживання використовують на фінансування соціальних потреб і матеріальне стимулювання робітників: виплату премій, не повязаних з виробничими показниками; виплата матеріальної допомоги; оплату путівок на лікування, медикаментів для робітників і членів їх сімей; виплату дивідендів Видатки з фонду споживання мають безповоротний характер.

Державний вплив на вибір напрямків і обсягів використання прибутку здійснюють через податки, податкові пільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України.

Розширено можливості колективів підприємств і окремих робітників у розвитку ринку цінних паперів. Член трудового колективу по праву може одержати суму свого вкладу (вартість акцій). Підприємство має право на випуск власних цінних паперів і реалізацію їх юридичним особам.

3. Поняття і показники рентабельності виробництва та методи їх розрахунку

Рентабельність – це відносний показник, який характеризує рівень прибутковості підприємства. Використання його поряд з показником прибутку зумовлено тим, що останній може бути одержаний при використанні більшої або меншої маси виробничих фондів, тобто в показнику прибутку безпосередньо не видно ефективності функціонування основних фондів.

Розрізняють рентабельність виробництва і рентабельність окремих видів продукції. Існує загальна і розрахункова рентабельність.

Рентабельність виробу визначають за формулою:

де Пприбуток в розрахунку на один виріб;

СПповна собівартість виробу.

Загальна рентабельність виробництва:

а)

б)

в)

де SСРсередньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства;

SНОЗсередньорічний залишок нормованих оборотних засобів підприємства;

ФЗП – фонд заробітної плати підприємства;

ПБбалансовий прибуток підприємства;

СТсобівартість товарної продукції.

Розрахункова рентабельність виробництва:

де SСР – середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства;

SНОЗсередньорічний залишок нормованих оборотних засобів підприємства;

SПІЛЬГ – вартість пільгових основних фондів підприємства;

ПЧ – чистий (розрахунковий) прибуток підприємства.

Резервами зростання рентабельності є:

  •  величина прибутку. Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності;
  •  величина вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів. Чим більша сума авансованих коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності;
  •  величина собівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності: менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції.

4. Оцінка та шляхи забезпечення фінансової стійкості підприємства.

Важливою характеристикою фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності в перспективі. Вона повязана із загальною фінансовою структурою підприємства, мірою залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів.

Партнерам важлива не тільки здатність підприємства повертати позичені кошти, але і його фінансова незалежність, здатність маневрувати власними засобами, достатня фінансова забезпеченість безперебійного процесу діяльності.

При виникненні договірних відносин між підприємствами з’являється інтерес до фінансової стійкості один одного як критерію надійності партнера. Показники фінансової стійкості характеризують стан і структуру активів підприємства і забезпеченість їх джерелами покриття (пасивами). Їх можна розділити на дві групи: показники, що визначають стан основних засобів і показники, що визначають стан оборотних засобів. Стан оборотних засобів відображають у таких показниках: коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними засобами, коефіцієнт маневрування власних засобів. Стан основних фондів вимірюється індексом постійного активу, коефіцієнтом довготермінового залучення позичених коштів, коефіцієнтом нагромадження зносу і коефіцієнтом реальної вартості майна.

Крім цього, є ще показники, які відображають ступінь фінансової незалежності підприємства: коефіцієнт автономності і коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів.

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними засобами:

де ВОЗ – власні оборотні засоби;

Мз. – матеріальні зараси

Коефіцієнт маневрування власних коштів показує, наскільки мобільні власні джерела коштів підприємства і розраховується діленням власних оборотних засобів на всі джерела власних коштів підприємства:

За даним коефіцієнтом можна судити, яка частина власних коштів вкладена в оборотні засоби, а яка – капіталізована. Значення даного показника може відчутно змінюватися від галузевої належності підприємства (в фондомістких виробництвах рівень даного коефіцієнта повинен бути менший, ніж у матеріаломістких, оскільки в фондомістких галузях значна частина власних коштів є джерелом покриття основних виробничих фондів.).

Не менше значення має фінансова оцінка виробничого потенціалу підприємства, яка характеризує стан його основних фондів. Індекс постійного активу – Іп, тобто коефіцієнт співвідношення основних засобів і позаоборотних активів - ОЗ до власних коштів, який характеризує частку основних засобів і позаоборотних активів у джерелах власних коштів:

Якщо підприємство не користується довготерміновими кредитами і позиками, то, додавши коефіцієнт маневрування і індекс постійного активу, завжди можна отримати одиницю. Власними коштами покривають основні або оборотні засоби, тому сума основних засобів за відсутності у складі джерел довготермінових позичених коштів дорівнює величині власних коштів (звідки і одиниця при додаванні).

Тому в цих умовах збільшення коефіцієнта маневрування можливе лише за рахунок зниження індексу постійного активу і навпаки. Парадокс, якщо врахувати, що підвищенню фінансової стійкості відповідає зростання обох коефіцієнтів. Така ситуація існує практично, якщо підприємство не користується довготерміновими кредитами і позиками. Як тільки в складі джерел коштів зявляються довготермінові позики, ситуація змінюється: можна досягати збільшення обох коефіцієнтів одночасно. При цьому коефіцієнт довготермінового залучення позичених коштів - Кд визначають шляхом ділення довготермінових кредитів - Дк до власних коштів і довготермінових кредитів:

Його значення полягає не тільки в тому, що він збільшує коефіцієнт маневрування власних коштів, але ще й тому, шо він оцінює, наскільки інтенсивно підприємство використовує залучені кошти для оновлення і розширення виробництва. Однак не слід думати, що чим більші довготермінові кредити, тим краще для фінансового стану в цілому. Якщо абстрагуватися від того факту, що в даний час довготермінове кредитування практично відсутнє, то розміри довготермінових кредитів обмежуються можливостями їх повернення. Однак якщо капітальні вкладення, які здійснюються за рахунок цього джерела, приводять до суттєвого зростання прибутку, то використовувати довготермінові кредити доцільною.

Інтенсивність формування іншого джерела коштів на капітальні вкладення визначають також і коефіцієнтом нагромадження зносу, який розраховують як співвідношення нарахованої суми зносу до початкової вартості основних фондів. Цей показник характеризує, в якій мірі заміна і оновлення основних засобів профінансовані за рахунок зносу.

Зрозуміло, що чим довше служать основні фонди, тим більше вони старіють і тим вищим буде цей коефіцієнт. З іншого боку, він може бути і високим за рахунок прискореної амортизації основних фондів, спрямованої на інтенсивне їх оновлення. Щоб зрозуміти, під впливом якого з факторів сформувався рівень коефіцієнта, доцільно розрахувати співвідношення суми зносу, нарахованого в даному періоді до тієї ж початкової вартості основних фондів. Цей показник покаже, скільки зносу нараховано за квартал (рік) у процентах від початкової вартості й дозволить оцінити чи є достатнім такий темп нагромадження зносу для підприємства. Важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна. Він називається ще коефіцієнтом реальної вартості основних і матеріальних оборотних засобів у майні підприємства і визначає, яку частку у вартості майна займають засоби виробництва. Коефіцієнт розраховують діленням сумарної величини основних засобів за залишковою вартістю - Озз, виробничих запасів - ВЗ, незавершеного виробництва - НВ малоцінних і швидкозношуваних предметів за залишковою вартістю на вартість майна (активів підприємства):

Даний коефіцієнт дуже важливий, якщо підприємство передбачає встановити договірні відносини з новими партнерами – постачальниками чи споживачами.

Причиною низького коефіцієнта може бути значний залишок коштів на розрахунковому рахунку. Однак практично ця причина в перспективі не виникає. Іншою причиною низького коефіцієнта можуть бути старі засоби виробництва, нестача основних засобів і виробничих запасів. Якщо це так, то сам факт навіть і без коефіцієнтів свідчить про низький виробничий потенціал підприємства. Чи можна наближення коефіцієнта до одиниці розцінювати як гарант поліпшення його фінансового стану. Ні. Причиною високого рівня коефіцієнта можуть бути зайві виробничі запаси і основні засоби, що не використовуються. Все це не підвищує виробничий потенціал. Причиною може бути і невелика дебіторська заборгованість, але ця причина є формальною. Якщо невелика дебіторська заборгованість, то відповідно великі суми повинні бути на рахунках підприємств при нормальному циклі відтворення. Якщо ж ні те, ні інше, то велика частина активів (майже всі) складає запаси виробництва, причому неминуче порушується нормальний кругообіг засобів. Тому дуже високий коефіцієнт (близький до 1) не означає, що фінансова стійкість підприємства також висока.

206


Валова виручка підприємства

Залишковий прибуток

рибуток

Госпрозрахунковий доход

Валовий доход

Виручка від позареалізаційних операцій

Фонд споживання

Платежі до бюджету

Матеріальні та прирівнювальні до них витрати

Резервний фонд

Фонд нагромадження

Процент за користування кредитом

Фонд оплати праці

Погашення кредиту

Виручка від реалізації матеріальних цінностей і майна

Виручка від реалізації основної продукції

Прибуток для розподілу між засновниками

Фонд споживання

Фонд нагромадження

Резервний фонд

Податок на прибуток

Чистий прибуток

Валовий прибуток


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26769. История прогрессивных идей в России 46 KB
  В это время в России впервые появляется первое печатное издание газета Ведомости издаваемая лично Петром I. Отсутствие в России достаточно влиятельной общественной силы и практики самостоятельного действия которая могла бы возглавить движение к гражданским реформам на столь огромной территории какой являлась Россия привело к своеобразному историческому парадоксу: эту роль взяло на себя государство.2 В России таким образом оказалась чрезвычайно сильна роль мыслящего меньшинства 1 от населения страны приобщенного к просвещению....
26770. Гражданское общество в 60-е годы 39.5 KB
  Именно с этого момента и принято говорить о зарождении в России какихто реальных элементов гражданского общества. И здесь особенно следует подчеркнуть что в отличие от западных стран в России формирование основ гражданского общества началось с реформ произведенных властью добровольно. Отныне управлял крестьянским миром выборный сельский сход которому предоставили довольно много полномочий: выборы сельского старосты и других должностных лиц увольнение из общества и принятие новых членов удаление из общества вредных и порочных членов что...
26771. История России и гражданского общества в конце ХІХ века 45 KB
  Журнал Вестник Европы в первом номере посвященном наступлению нового века писал что большинство цивилизованных стран живет в условиях торжества капитализма и буржуазной демократии а в России реформы не доведены до конца. Авторы от имени либеральной общественности в качестве задач которые России нужно решить в ХХ веке называют уничтожение сословного неравноправия введение независимого от администрации суда развитие самоуправления юридическое облегчение положения печати развитие частных обществ обеспечение реальной свободы совести...
26772. Открытое общество и его враги 30 KB
  Но можно сказать и иначе: с 1917 года история развития гражданского общества в России прерывается в связи с огосударствливанием всех сфер деятельности и активности. В Советском Союзе сохраняется главный элемент гражданского общества пусть не в массовом масштабе который вопреки давлению государства все же сохранил в себе способность формировать личное мировоззрение и личную судьбу. С момента перестройки с 1985 года правомерно становится говорить об активном процессе формирования гражданского общества в России.
26773. Историко-философский анализ развития идеи гражданского общества 58 KB
  Грамши и лидеров польской Солидарности которые жестко настаивают не только на разделении государства и гражданского общества но и на их противостоянии и даже на диктате гражданских активистов. Именно эти идеи и создали проблемную ситуацию в России с пониманием сути гражданского общества. Политики породили традицию конфликтно противопоставлять деятельность государства и институтов гражданского общества рассматривая их противоборство как источник развития.
26774. Устойчивые социальные системы 29 KB
  Совокупность ноосферных принципов взаимодействия общества с макросистемой окружающей средой в соответствии с 3 и 4 уровнями интеграции. Причем каждый принцип при практической реализации становится конкретным признаком общества. Таким образом мы получили перечень признаков устойчиво развивающегося общества: наличие граждан как активных свободных универсальных личностей реализация принципа № 1; наличие структур и институтов созданных по инициативе граждан для реализации своих и общественных потребностей № 2; наличие...
26775. Гражданское общество и гражданин 31.5 KB
  Гражданское общество есть общество основным элементом которого является гражданин как активная универсальная личность свободно реализующая свои потребности в тесном сотрудничестве с другими людьми и в составе различных групповых структур которые эффективно взаимодействуют друг с другом и с государственными институтами с учетом этикоправовых норм в условиях демократического управления обществом и наличия различных форм собственности в соответствии с целевой установкой на устойчивое развитие общества в ноосферном пространстве. Гражданским...
26776. Многомерные задачи оптимизации 271.5 KB
  В ИС организационного управления преобладает режим оперативной обработки транзакций для отражения актуального состояния предметной области в любой момент времени а пакетная обработка занимает незначительную часть. Офисные ИС предназначены для перевода бумажных документов в электронную форму для автоматизации делопроизводства и управления документооборотом. Смотр по контролю качества является функцией управления разработкой и связан с оценкой того насколько результаты этой работы согласуются с декларированными требованиями относительно...
26777. Метод Эйлера решения задачи Коши для ОДУ 1-го порядка 474 KB
  Свойства информации тесно связаны с информационной деятельностью человека информационными процессами в его сознании. Информационные процессы – это процессы в которых человек с помощью разнообразных технических устройств выполняет сбор хранение поиск обработку кодирование и передачу информации. Информационный процесс возникает в результате установления связи между двумя материальными объектами: источником генератором и потребителем приемником получателем информации. Под информационным процессом понимаются процессы получения...