68881

ОБОРОТНІ ФОНДИ ТА ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА

Научная статья

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Оборотність оборотних засобів підприємства показники оборотності. Нормування оборотних засобів підприємства. Показники використання оборотних засобів підприємства та шляхи їх покращення.

Украинкский

2014-09-26

98 KB

1 чел.

ОБОРОТНІ ФОНДИ ТА ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА

  1.  Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних фондів і оборотних засобів підприємства.
  2.  Оборотність оборотних засобів підприємства, показники оборотності.
  3.  Нормування оборотних засобів підприємства.
  4.  Показники використання оборотних засобів підприємства та шляхи їх покращення.

1. Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних фондів і оборотних засобів підприємства.

Підприємство завжди робить витрати авансом. Спочатку купує сировину, матеріали, паливо, комплектуючі вироби, витрачається жива праця людей і лише після реалізації готової продукції підприємство отримує авансовану суму і прибуток. Відновлення кожного циклу виробництва вимагає відтворення у попередній натурально-речовій формі спожитих у минулому виробничому циклі предметів праці. І це зрозуміло, адже предмети праці в процесі виробництва змінюють свої розміри, форму фізичний чи хімічний стан і таким чином передають свою вартість на вартість виготовленої продукції.

Як бачимо, що для здійснення виробничого процесу промисловому підприємству потрібні не лише засоби праці, тобто основні фонди, а й предмети праці – оборотні фонди. Сукупність основних і оборотних фондів підприємства складає його виробничі фонди.

Враховуючи наведене, можна сказати, що оборотні фонди – це предмети праці, які беруть участь лише в одному виробничому періоді (циклі), за який повністю передають свою вартість на вартість виготовленої продукції, змінюючи при цьому свою форму, розміри, фізичний чи хімічний стан.

Усі оборотні фонди підприємства, які обслуговують процес виробництва, діляться на дві групи:

  •  оборотні фонди у виробничих запасах;
  •  оборотні фонди у сфері виробництва.

До складу оборотних фондів входять також і неречові елементи у вигляді витрат майбутніх періодів. Ці витрати повязані з підготовкою до виробництва нової техніки або з підготовкою до експлуатації свердловин, шахт, копалень.

У процесі безперервного руху вартість оборотних фондів певний час знаходиться поза сферою виробництва, коли ж вона потрапляє у сферу обігу, то набуває при цьому форми товару чи грошей. У цей час вони перебувають у вигляді фондів обігу, які обслуговують процес реалізації продукції.

Сукупність оборотних фондів і фондів обігу становлять оборотні засоби підприємства.

Оборотні засоби – це засоби авансовані для формування виробничих запасів, заділів незавершеного виробництва, залишків готової продукції і т. д., необхідних для підтримування безперервності промислової діяльності.

На рис. 1. подано класифікацію оборотних фондів і оборотних засобів підприємства.

Рис. 1.Класифікація оборотних фондів та оборотних засобів підприємства

Якщо розглядати структуру оборотних засобів у середньому на промислових підприємствах, то близько 85% їх знаходиться у вигляді оборотних фондів і лише близько 15% – у вигляді фондів обігу. При цьому близько 88% оборотних засобів – це нормовані оборотні засоби. А стосовно структури оборотних фондів, то в середньому у промисловості у виробничих запасах є їх близько 73% і лише 27% – у сфері виробництва. При цьому сировина, основні матеріали і комплектуючі вироби та куповані напівфабрикати становлять близько 55% усіх оборотних фондів. На частку незавершеного виробництва припадає близько 22%, а витрати майбутніх періодів – близько 5% усіх оборотних фондів.

Однак структура оборотних фондів різна для підприємств різних галузей промисловості, що зумовлено різною тривалістю виробничих циклів, типом виробництва, коефіцієнтом змінності, трудомісткістю підготовки до використання. Так, наприклад, де велика тривалість циклу виготовлення продукції, близько 48% оборотних фондів становить незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, а у галузях видобувної промисловості, де велика трудомісткість підготовки обєктів до експлуатації, близько 48% оборотних фондів складають витрати майбутніх періодів.

2. Оборотність оборотних засобів підприємства, показники оборотності.

Оборотні засоби, обслуговуючи безперервний процес відтворення, перебувають у постійному русі. Вони послідовно проходять три стадії кругообігу: на першій стадії – придбання предметів праці – оборотні засоби змінюють грошову форму на товарну; на другій – відбувається процес продуктивного споживання предметів праці, що завершується виробництвом готової продукції; на третій стадії обігові засоби вступають у сферу обігу і після реалізації продукції знову повертаються до грошової форми. У цілому утворюється безперервний рух обігових засобів, у якому вони постійно перебувають на всіх стадіях свого кругообігу. Оборот, виміряний у часі, називають оборотністю оборотних коштів. Її економічна суть полягає у тому, що від оборотності оборотних засобів залежить розмір коштів, що їх потребує підприємство при даних обсягах виробництва і реалізації продукції.

Для характеристики оборотності оборотних засобів підприємств використовують ряд показників: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість обороту.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначають як відношення вартості реалізованої продукції за певний період часу до середнього залишку нормованих оборотних засобів за цей період:

Цей показник ще називають фондовіддачею оборотних коштів.

Тривалість обороту оборотних засобів відображає час, який необхідний для здійснення повного кругообігу оборотних засобів з моменту закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів до моменту реалізації продукції і надходження виручки на розрахунковий рахунок підприємства. Цей показник розраховують за формулою:

а)

де ТПЕР – тривалість розрахункового періоду (як правило, ТПЕР = 360 днів);

КОБ – коефіцієнт оборотності.

б)

де SНОЗ – середньорічний залишок нормованих оборотних засобів;

QР – обсяг реалізованої продукції підприємства.

На основі показника тривалості обороту визначають суму відносного вивільнення оборотних засобів у результаті прискорення їх оборотності.

де Qp – обсяг реалізованої продукції у поточному році;

Тоб.о., Тоб.і. – середня тривалість обороту оборотних засобів відповідно в базисному і поточному періодах, днів.

3. Нормування оборотних засобів підприємства.

Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних засобів: аналітичний, метод прямого рахунку і коефіцієнтний метод. Аналітичний (досвідно-статистичний) метод нормування грунтується на досягнутому рівні організації виробництва і полягає у тому, що при аналізі наявних товарно-матеріальних цінностей коректують їх фактичні запаси і виключають надлишкові непотрібні цінності. Метод прямого рахунку передбачає науково-обгрунтований розрахунок запасів з кожного елемента оборотних засобів в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня з урахуванням всіх змін у розвитку техніки і технології, в організації виробництва, у транспортуванні товарно-матеріальних цінностей. При коефіцієнтному методі в звітний норматив попереднього періоду вносять поправки на заплановану зміну обсягу виробництва і на прискорення оборотності засобів. Використання диференційованих коефіцієнтів у окремих елементах оборотних засобів допускають, якщо нормативи періодично уточнюють шляхом прямого рахунку.

Основним методом нормування є метод прямого рахунку у кожному елементі оборотних засобів зокрема. Інші методи використовують у промисловості як допоміжні.

Розглянемо основні принципи нормування трьох найважливіших елементів оборотних засобів:

а) виробничих запасів;

б) незавершеного виробництва;

в) готової продукції.

Нормування виробничих запасів.

Величина запасів повинна бути мінімальною, але достатньою для забезпечення безперебійної роботи підприємства. Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах визначають як добуток денної потреби в матеріальних ресурсах (за видами ресурсів) на норму оборотних засобів у днях забезпеченості. Середня норма оборотних засобів у виробничих запасах у днях забезпеченості розраховують як середньозважену від норми запасу оборотних засобів в окремих видах матеріалів. Норма запасу оборотних засобів у днях забезпеченості включає такі види запасів:

  •  транспортний запас – на час знаходження матеріалів у дорозі;
  •  підготовчий запас – запас на час здійснення розвантаження, прийняття, сортування, складування і вхідний контроль якості;
  •  технологічний запас – запас на час підготовки матеріалу для використання згідно з технологічним процесом (сушінням деревини перед вживанням);
  •  поточний запас – лзапас на час знаходження на складі для задоволення поточної потреби;
  •  страховий запас – запас, який гарантує від зриву виробництва у випадку перебоїв у поставках.

Денна потреба в матеріальних ресурсах може бути визначена за формулою:

де Д – денна потреба в певних матеріальних ресурсах; 

Мзаг загальна річна потреба в даних ресурсах.

При цьому Мзаг може бути визначене за формулою:

де nкількість видів деталей (виробів), що виготовляються з певного матеріалу на підприємстві;

Nі – обсяг випуску і-того виробу в натуральному виразі;

qЗ і  – маса (площа) заготовки, яка визначається за формулою.

Маса заготовки знаходиться з врахуванням коефіцієнта використання матеріалу:

де qЧчиста маса (площа) деталі (виробу);

КМкоефіцієнт використання матеріалу.

Поточний запас матеріальних цінностей визначають за формулою:

де ТПОСТперіод поставки певного матеріалу на підприємстві;

Д – денна потреба підприємства у певному матеріалі.

Страховий запас матеріалу, який відповідає мінімальному:

де ТЗПперіод зриву поставки;

Д – денна потреба підприємства у певному матеріалі.

Максимальний запас матеріалу:

де ЗПОТпоточний запас матеріалу;

ЗСТР – страховий запас матеріалу.

Середній запас матеріалу:

де ЗПОТпоточний запас матеріалу;

ЗСТР – страховий запас матеріалу.

Нормування незавершеного виробництва

Норматив власних оборотних засобів у незавершеному виробництві визначають за формулою:

де Сповна собівартість даного виробу;

Nрічний обсяг випуску виробу;

ТЦ – тривалість циклу виготовлення виробу;

КНВ – коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу, який визначається.

Коефіцієнт наростання витрат визначають за формулою:

де С0сума одноразових витрат в собівартості виробу;

СПсума поточних витрат в собівартості виробу (СП = С – С0).

Нормування готової продукції

Норматив оборотних засобів у вигляді готової продукції визначають як добуток одноденного обороту товарної продукції за виробничою собівартістю на норму оборотних засобів, яку встановлюють залежно від часу, необхідного на вибір окремих видів і марок виробів, на комплектування партій продукції, що відвантажується, на упаковку і транспортування виробів зі складу на станцію відправлення, а також на час навантаження.

Норматив готової продукції:

де СТсобівартість товарної продукції, яка визначається за формулою;

НЗнорма оборотних засобів, яка визначається за формулою.

Норма оборотних засобів:

де НВКП – норма оборотних засобів на зберігання на складі, вибір, комплектування і пакування партії виробів;

НТН – норма оборотних засобів на транспортування до станції відправлення і навантаження партії виробів.

4. Показники використання оборотних засобів підприємства та шляхи їх покращення.

У практиці діяльності підприємств використовують також показники, які характеризують ефективність використання окремих елементів оборотних засобів.

Найбільш узагальнюючим показником, який використовують для визначення ефективності витрат матеріальних ресурсів, служить коефіцієнт використання матеріалів (сировини):

де Вм.ф. – фактичні витрати сировини (матеріалів) на виріб; 

Вм.н.норма витрат на виріб.

Питомі витрати сировини і матеріалів на одиницю виробу (матеріаломісткість виробу) і коефіцієнт виходу виробів з одиниці вихідної сировини і матеріалів (матеріаловіддача) визначають за формулами:

де Пм.і. – питомі витрати сировини і матеріалів на і-тий виріб; 

Кв.в. – коефіцієнт виходу виробів з одиниці вихідної сировини;

Мі – загальна кількість затрачених на і-тий виріб сировини і матеріалів у натуральному або грошовому виразі;

Qi – обсяг виготовлених і-тих виробів у натуральному виразі.

Результатом прискорення оборотності оборотних засобів є збільшення випуску продукції, підвищення суми прибутку при мінімальних вкладеннях оборотних коштів у виробничі запаси товарно-матеріальних цінностей та залишки незавершеного виробництва і готових виробів.

Прискорення оборотності оборотних засобів досягають шляхом:

  •  скорочення матеріальних запасів на складах підприємства за рахунок зменшення наднормативних запасів сировини, матеріалів, інструменту; механізації та автоматизації складського господарства; скорочення тривалості інтервалів поставок; зменшення норм витрат матеріалів на одиницю продукції;
  •  скорочення циклу виробництва продукції (зменшення незавершеного виробництва) внаслідок впровадження нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, впровадження поточних методів роботи і зменшення часу пролежування деталей; забезпечення ритмічності випуску продукції; підвищення змінності виробництва;
  •  раціонального використання матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції на основі:
  •  економічно обгрунтованого вибору сировини;
  •  підвищення коефіцієнта використання матеріалів;
  •  комплексного використання сировини і відходів;
  •  підвищення якості сировини;
  •  підвищення оборотності у сфері обігу, якого досягають за рахунок скорочення періоду підготовки продукції до відправлення споживачеві, ритмічної подачі транспортних засобів, більш високої механізації і автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, зменшення терміну оформлення транспортних і платіжних документів та забезпечення їх безперебійної оплати.

Систематичне вишукування резервів прискорення оборотності обігових коштів не тільки підвищує ефективність виробництва, але й забезпечує конкурентоздатність продукції, створює умови для нарощування її обсягів.

61


Нормовані оборотні засоби

енормовані оборотні засоби

Грошові засоби

Засоби в розрахунках

Малоцінні та швидкозношувані предмети

Запчастини для ремонту

Паливо

Допоміжні матеріали

Основні матеріали

Відвантажена неоплачена продукція

Готова продукція на складі

Витрати майбутніх періодів

Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення

Тара і тарні матеріали

Комплектуючі вироби та куповані напівфабрикати

Сировина

У виробничих запасах

У сфері виробництва

Фонди обігу

Обслуговують процес реалізації

Оборотні фонди

Обслуговують процес виробництва

Оборотні засоби підприємства


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25047. Историческая типология рассматривает три основных типа культуры 35 KB
  Доиндустриальная культура: общество с аграрной экономикой и патриархальной традиционной культурой. Древнейшая доиндустриальная культура бесписьменна. Индустриальная культура характеризуется ускоряющимся ростом промышленного производства увеличением городского населения формированием и развитием национальных культур. Постиндустриальная культура получила несколько названий: сверхиндустриальная цивилизация О.
25048. Вербальное общение (знаковое) 34.5 KB
  В любом тексте письменном или устном реализуется система языка. Существует несколько видов речевой деятельности: говорение использование языка для того чтобы чтото сообщить; слушание восприятие содержания звучащей речи; письмо фиксация содержания речи на бумаге; чтение восприятие зафиксированной на бумаге информации. C точки зрения формы существования языка общение делится на устное и письменное а с точки зрения количества участников на межличностное и массовое. С точки зрения социального и культурного статуса...
25049. Соціокультурні світи 34 KB
  Будьякий соціокультурний світ відрізняється не тільки своєрідністю культури але й звичаями життя у ньому. Соціокультурні світи можуть бути замкнуті у сферу якоїнебудь окремої етнічної культури наприклад світ Стародавнього Єгипту чи світ інків. Але на відміну від національних культур вони не обов`язково виникають на основі етнічної спільності і можуть охоплювати різні народи і країни наприклад світ європейського середньовіччя світ арабської культури.