68979

Функції, їх параметри. Рекурсія. Прототипи функцій

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Визначення функції Опис функції та її тип Рекурсивні функції Визначення функції. Синонімами цього іншого поняття в інших мовах програмування є процедури підпрограми підпрограми-функції процедури-функції. Всі функції в мові Сі мають рекомендуємий стандартами мови єдиний формат...

Украинкский

2014-09-28

35.5 KB

1 чел.

Лекція № 6

Тема: Функції, їх параметри. Рекурсія. Прототипи функцій.

План

  1.  Визначення функції
  2.  Опис функції та її тип
  3.  Рекурсивні функції

Визначення функції.

Відповідно до синтаксису в мові Сі визначено три похідні типи: масив, покажчик, функція. Функція - це один з похідних типів (разом з масивом і покажчиком). З другого боку, функція - це мінімальний виконуваний модуль програми на мові Сі. Синонімами цього іншого поняття в інших мовах програмування є процедури, підпрограми, підпрограми-функції, процедури-функції. Всі функції в мові Сі мають рекомендуємий стандартами мови єдиний формат визначення:

тип ім'я_функції (специфікація параметрів)

тіло_функції

Перший рядок - це, по суті, заголовок функції, який відрізняється від її прототипу тільки відсутністю крапки з комою в кінці і обов'язковою присутністю імен формальних параметрів. Тут тип або void (для функцій, не повертаючих значення), або позначення типу що повертаєт функцією значення.

Ім'я_функції або main — для основної (головної) функції програми, або довільно вибиране програмістом ім'я (ідентифікатор), не співпадаюче із службовими словами і з іменами інших об'єктів (і функцій) програми.

Специфікація параметрів - це або порожньо, або список формальних параметрів, кожний елемент якого має вигляд:

визначення_типу    ім'я_параметру

Список параметрів функції може закінчуватися комою з наступною багатокрапкою "...". Багатокрапка позначає можливість звертатися до функції з великою кількістю фактичних параметрів, ніж явно вказано в специфікації параметрів. Така можливість повинна бути "підкріплена" спеціальними засобами в тілі функції.

Відомі бібліотечні функції які допускають змінну кількість фактичних параметрів. Ось їх прототипи:

int printf (const char * format...);

int scanf (const char * format ...);

Вказані функції форматованого виводу і форматованного вводу дозволяють застосовувати теоретично неограничену кількість фактичних параметрів. Обов'язковим є тільки параметр char * format - "рядок формату", всередині якого за допомогою специфікацій перетворення визначається реальна кількість параметрів, що беруть участь в обмінах.

Тіло_функції - це частина визначення функції, обмежена фігурними дужками і безпосередньо розміщена вслід за заголовком функції. Тіло функції може бути або составным оператором, або блоком. На відміну від складового оператора блок включає визначення об'єктів (змінних, масивів і т.д.). Особливість мови Сі полягає в неможливості всередині тіла функції визначити іншу функцію. Іншими словами, визначення функцій не можуть бути складеними.

Обов'язковим, але не оператором тіла функції, що завжди явно використовується, є оператор повернення з функції в точку виклику, має дві форми:

return;

return вираз;

Перша форма відповідає завершенню функції, яка не повертає ніякого значення, тобто функції, перед ім'ям якої в її визначенні вказаний тип void. Вираз в другій формі оператора return повинен мати тип, вказаний перед ім'ям функції в її визначенні, або мати тип, який допускає автоматичне перетворення до типу що повертає значення функції.

В мові Сі допустимі функції з параметрами і без параметрів, функції, повертаючі значення вказаного типу і нічого не повертаючі.

В мові Сі допустимі "старі форми" визначення функції:

тип  ім'я_функції (список_параметрів)

спецификація_параметрів;

тіло функції

Наступні два визначення функцій еквівалентні, але рекомендується використовувати тільки першу стандартну форму:

double f(int  n, float  x)

{

/*   Тіло  функції   */

}                                               

 double  f   (n,   x)

int n;

float x;

{

/*   Тіло  функції  */

}

Як видно з прикладу, в застарілій формі визначення функцій список параметрів не містить відомостей про їх типи. Ці відомості поміщаються в другу частину заголовка функції. Тіло функції в обох формах визначення однакове.

Опис функції і її тип.

Для коректного звернення до функції відомості про неї повинні бути відомі компілятору, тобто до виклику функції в тому ж файлі стандартом рекомендується поміщати її визначення або опис. Двом формам (стандартного і старомодного) визначення функції відповідають дві форми їх опису. Для функції, визначеної стандартним чином, описом служить її прототип:

тип ім'я_функції (специфікація параметрів);

На відміну від заголовка функції в її прототипі можуть не вказуватися імена формальних параметрів. Наприклад, допустимі і еквівалентні наступні прототипи однієї і тієї ж функції:

double f(int  n,   float x);

double f (int, float);

При старому форматі визначення функції використовується старомодний спосіб опису функції, що не містить специфікації параметрів:

тип ім'я_функції ();

Наприклад, для деякої функції old() в програмі може бути використаний наступний опис:

double  oldf(   );

При такому описі функції компілятор нічого не "знає" про типи її параметрів і не зможе виконати перевірку відповідності списків фактичних і формальних параметрів. Тому рекомендується для опису функції завжди застосовувати її прототип, що можливе тільки при стандартному визначенні функції.

Прототип дуже погано замінюється старомодним описом функції, особливо при необхідності використовувати її тип у визначенні того або іншого елемента програми. Тип функції складається з типу значення і специфікації параметрів, який повертається.

Наприклад, розглянемо стандартний прототип і старомодний опис:

double  f   (int,   float);

void  w(  );

Тип функції f() - це функція, що повертає значення типа double і має параметри типів int і float. Тип функції w() (який вводиться старомодним описом) пізнати практично неможливо. Службове слово void визначає тільки тип повертаємого значення. Таким чином, w() - це функція, яка не повертає значення і має невідому кількість параметрів невідомого типу. Саме тому при визначенні типа "функція" потрібно завжди використовувати прототип, а не старомодний опис.

Рекурсивні функції

Деякі функції можна визначати рекурсивно. Наприклад, f(n)=n! можна визначити так:

n!=

Тобто це є визначенням функції через цю саму функцію, Рекурсивний опис функції полягає в тому, що в тілі такої функції міститься звертання до цієї ж функції. Наведемо рекурсивний опис функції п!.

Під час обчислення FACT2(3), наприклад, відбувається послідовне вираження FАСТ3(3) через FACT2(2). FACT2(2) через FACT2(1), FACT2(1) через FACT2(0)=1. Тоді FACT2(1)=1; FACT2(2)=2*1=2; FACT2(3)=3*2=6;

У цьому випадку неявно вводяться додаткові змінні. Використання рекурсії робить програму компактнішою, однак потребує додаткового машинного часу і пам'яті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53363. Моя улюблена іграшка 196.5 KB
  The topic under discussion today is “Our toys. In the Toy Shop”. We’ll learn new vocabulary and practice it in speech; we’ll sing songs together, role-play situations, do some exercises.
53364. Рольові ігри на уроках англійської мови 257.5 KB
  Сучасна методика викладає такі ідеї та принципи в навчанні: визнання першорядності процесу пізнання та доступності інформації; цінність співпраці; зокрема використання діалогів полілогів імпровізацій та рольових ігор як основних форм роботи; визнання рівності пізнавальних та творчих можливостей усіх учнів а також свідомої участі учнів у процесі навчання; активна позиція учня в процесі навчання; принцип комунікативності який передбачає побудову процесу навчання як моделі процесу реальної комунікації; урахування...
53365. Ігри на матеріалі економічної термінології, спрямовані на збагачення активного словника та вдосконалення культури мовлення учнів 179 KB
  Методична порада. Для проведення ігор діти класу ділиться на гомогенні або гетерогенні групи. Обирається в кожній групі лідер. Завдання ігрової вправи виконують усі разом, доповідають про виконання тільки лідери. Вимпелом переможця нагороджується та група, яка першою за відведений час виконає правильно завдання.
53367. Ігрові хвилинки на уроках музики 48.5 KB
  Мета даної публікації не заглиблюючись у наукові аспекти теорії гри надати педагогові реальну допомогу на шляху впровадження ігрових форм у навчальновиховний процес. Дуже подобаються школярам варіанти психологічних ігрових вправ після проведення яких бажано аналізувати та обговорювати результати отримані під час гри.Кожній дитині надати можливість для виходу її емоцій після чого бажано алізувати та обговорювати результати отримані...
53368. Ігрові технології на уроках 39.5 KB
  Шіллер наприклад стверджував що античні ігри божественні і можуть служити ідеалом будьяких інших видів дозвілля людини. У Древньому Китаї святкові ігри відкривав імператор і сам у них брав участь. Складність визначається різноманіттям форм гри способів участі в ній партнером та алгоритмами проведення гри.
53369. Объемное моделирование и конструирование из бумаги. Игрушки из бумажных полосок 172.5 KB
  Игрушки из бумажных полосок Вид урока Урок беседа Тип урока Урок изучения нового материала Студенты преподаватели Айрапетова Мария Сергеевна Гусева Анна Павловна Ершова Дарья Дмитриевна Максимова Марина Вадимовна Государственный социальный заказ Во исполнение Закона Российской Федерации Об образовании. Добиваться: применения различных форм методов средств технологий при проведении образовательного урока; установления взаимодействия с различными субъектами образовательного процесса. Технологическая карта урока Триединые...
53370. Розвиток слухової уваги, слухової пам’яті та фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку 68 KB
  Діти стають у коло непомітно для ведучого вони передають за спиною один одному дзвіночок. Логопед розрає дітям ведмедиків з зображенням цих предметів потім за ширмою озвучує ці предмети а діти повинні відгадати який ведмедик шумить. Дидактична гра Хто кличе Діти по черзі називають ім’я ведучого який стоїть до них спиною. Потім гра ускладнюється і діти кличуть ведучого: Ау то голосно то тихо в залежності від того що скаже логопед: Далеко пішли у ліс Близько пішли у ліс.
53371. Учет косвенных расходов в составе себестоимости продукции. Синтетический учёт движения нематериальных активов 22.77 KB
  Косвенные затраты — затраты, которые, в отличие от прямых затрат, не могут быть непосредственно отнесены на себестоимость одного конкретного вида продукции. Косвенные затраты относятся одновременно ко всем видам продукции и распределяются между ними условно: общепроизводственные и общехозяйственные расходы, часть расходов на продажу и др