68982

Файли, робота з файлами

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

План заняття: Організація файлів Робота з файлами Підготовчі та завершальні операції Операції уведеннявиведення Пересування по файлу Організація файлів Є багато задач коли кількість компонентів певного типу будьякого з відомих уже нам наперед визначити неможливо то її визначають у процесі виконання програми.

Украинкский

2014-09-28

41 KB

0 чел.

Лекція № 11

Тема: Файли, робота з файлами.

План заняття:

  1.  Організація файлів
  2.  Робота з файлами
  3.  Підготовчі та завершальні операції
  4.  Операції уведення-виведення
  5.  Пересування по файлу

Організація файлів

Є багато задач, коли кількість компонентів певного типу (будь-якого з відомих уже нам) наперед визначити неможливо, то її визначають у процесі виконання програми. Для роботи з такими даними в мові Паскаль передбачено файловий тип, що є послідовністю компонентів конкретного типу і не-визначеної наперед довжини.

Окремо розглянемо файли послідовного доступу. Послідовний доступ дає змогу рухатися по файлу тільки поступово, починаючи з першого компонента. У цьому випадку завжди доступним є тільки наступний елемент. Якщо ж треба повернутися до якогось із попередніх елементів, то потрібно починати знову спочатку.

Файловий тип - це єдиний засіб зв'язку програми із зовнішнім середовищем. Тільки через файли в мові Паскаль можна передавати в програму вхідні дані й одержувати з програми результати.

Робота з файлами

Загальний вигляд опису файлового типу такий:

<Ім'я типу>=file of <Тип_компонентів>

Як тип компонентів може бути задання або ім'я будь-якого типу Паскаля, крім файлового або такого, що містить у собі файловий. Наприклад, не можна оголосити файловим типом набір даних, компонентами якого є записи, що містять одне або декілька полів файлового типу.

Приклад опису файлового типу такий:

type

vect=array [1..10] of char;

F=file of vect;

Тут F описаний як файл, компонентами якого є масиви десяти символів. Цей же файл можна ввести і в розділі опису змінних:

var FL: file of vect;

у випадку, коли тип vect визначений. Якщо цей тип не визначений, то

var FL: file of array [1 ..10] of char;

За допомогою двох останніх описів уводять файлову змінну (коротше - файл) FL, компонентами якої є символьні 10-еле-ментні масиви.

Зазначимо, що Турбо Паскаль допускає використання так званих безтипових файлів, для яких тип компонентів не визначений (такі файли описані далі).

Із значеннями файлового типу не можна виконувати жодних арифметичних чи логічних операцій, навіть присвоєння чи порівняння (на відміну від змінних комбінованого типу, з якими виконують операції присвоєння значень змінних одного і того ж комбінованого типу).

Підготовчі та завершальні операції

Операції цієї групи виконують за допомогою процедур Assign, Close, Flush, Reset, Rewrite.

a) ASSIGN - призначена для налаштування зв'язку між фізичним файлом на магнітному носії і файловою змінною. Звертання до процедури таке:

Аssing(<ім'я_файлової_змінної>, '<зовнішнє_ім'я_файлу>')

Ім'я фізичного файлу будують за правилами MS-DOS, тобто воно може містити ім'я диска, ланцюг каталогів і повне ім'я файлу (з розширенням). Імена поточного диска чи каталогу можна не зазначати. Ім'я фізичного файлу - це рядок символів, тому його беруть у лапки (апострофи). Наприклад:

Assign(f, 'E:\dani\fl.dat')

У результаті виконання цієї процедури файлова змінна f буде пов'язана з дисковим файлом fl.dat у каталозі dani на диску Е.

Другий параметр процедури Assign може містити позначення "псевдофайлу", тобто файлу, пов'язаного з конкретним фізичним пристроєм:

'CON' - консоль: у випадку виведення інформація надходить на дисплей, у випадку введення - з клавіатури;

'LPT1', 'LPT2', 'LPT3' - пристрої друкування (може бути одночасно до трьох);

'PRN' - синонім 'LPT1';

'СОМ 1', 'COM2'- послідовні комунікаційні порти, залежить від пристроїв, які приєднані;

'AUX' - синонім 'СОМ1;

'NUL' - фіктивний пристрій, для виведення в "нікуди".

б) Reset і Rewrite призначені для відкривання файлів:

Reset(<iм'я_фaйлoвoї_змiннoї>) Rewrite(<iм'я_фaйлoвoї_змiннoї>)

Файлова змінна повинна попередньо уже бути пов 'язана з конкретним дисковим файлом за допомогою Assign.

Для ілюстрації роботи процедур опрацювання файлів використовують поняття вікно файлу (або вказівник файлу). Вікно визначає позицію доступу, тобто позицію файлу, доступну для читання чи записування. Відкривання файлу передбачає таке:

відшукання файлу на зовнішньому носії;

утворення системних буферів для обміну інформацією;

розміщення вікна файлу на його початку, тобто на нульовий елемент.

Процедуру Reset використовують для відкривання вже наявного дискового файлу, інакше виникне помилка. Процедура Rewrite допускає, що файлу ще нема, тоді вона створює цей файл. Якщо ж файл вже є, то Rewrite його очищає (інформація стає недоступною). В обох випадках вікно позиціонується на нульовий елемент.

в) Flush призначена для завершення обміну без закривання файлу:

Flush(<ім'я_файлової_змінної>)

Ця процедура "скидає" з буфера останні елементи в файл під час записування. Close теж виконує цю дію, крім інших, г) Close завершує дії з файлом:

СІоsе(<ім'я_файлової_змінної>)

У цьому випадку будуть ліквідовані всі внутрішні буфери, утворені під час відкриття файлу. Після цього файлову змінну можна пов'язати з іншим дисковим файлом за допомогою Assign. Зазначимо, що після завершення роботи програми всі файли автоматично закриваються. Однак для гарантії ліпше використати Close .

Операції уведення-виведення

Уведення-виведення - це операції-процедури, за допомогою яких читають і записують інформацію у файл:

Read - читання;

Write - записування.

Процедура read(f,v) присвоює змінній v значення компоненти файла f, на яку вказує вікно, і пересуває вікно на наступну позицію файлу.

Параметрів процедури Read(f,v1,v2,...) може бути декілька. Компоненти файлу послідовно присвоюються цим змінним. Після читання кожного компонента вікно файлу зміщується на одну позицію

Процедура Write(f,x) записує в файл f у позицію, на яку вказує вікно, черговий компонент, що дорівнює значенню виразу х, а вікно зсувається на наступну позицію файлу. Зрозуміло, що тип виразу чи змінної х повинен збігатися з типом компонентів файлу f. 

Пересування по файлу

З метою пересування по файлу використовують дві процедури Seek і Truncate та додатково три функції FileSize, FilePos і Eof.

Процедура Seek змінює положення вікна, поміщаючи його на елемент файлу з заданим номером. Звертання до процедури таке:

seek(<ім'я_файлової_змінної>,<номер_елемента>)

Другий параметр - ціле число типу longint. Після виконання процедури Seek подальше читання чи записування можна виконувати з позиції, на яку перенесене вікно файлу.

Функція FileSize повертає кількість елементів файлу.

Функція FilePos повертає номер елемента, на якому розміщене вікно. Обидві функції мають один параметр - ім'я файлової змінної. Наприклад:

Seek(f, FilePos(f)+1) - пропуск одного елемента;

Seek(f, 0) - розміщення вікна на початку;

Seek(f, FileSize(f)) - розміщення вікна після останнього елемента для дописування файлу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21050. Предмет, методы и задачи патологической физиологии. История патологической физиологии. Общая нозология 31 KB
  Характеристика этиологии патогенеза цепи патогенеза определение понятий здоровье и болезнь. В его основе лежит цепь патогенеза. Цепь патогенеза: стержневой механизм формирования болезни. Следующие друг за другом важнейшие факторы патогенеза связанные между собой причинноследственными взаимоотношениями.
21051. Повреждающее действие на клетки фактороввнешней среды. Перекисное окисление липидов (ПОЛ) 50 KB
  Перекисное окисление липидов ПОЛ. ЦЕЛЬ ЛЕКЦИИ: Изучить механизмы ПОЛ и их роль в повреждении клеток. Общая характеристика ПОЛ. Механизмы ПОЛ.
21052. Патофизиология лихорадки и гипертермии 35.5 KB
  ЦЕЛЬ ЛЕКЦИИ: Изучить вопросы этиологии патогенеза и патогенетической терапии лихорадки и гипертермии. Характеристика лихорадки и гипертермии как типовых патологических процессов. Этиология и патогенез лихорадки типы температурных кривых.
21053. Патофизиологическая характеристика воспаления 28.5 KB
  Определение и классификация воспаления. Характеристика методов воспаления. Мечникова в изучение воспаления. Значение воспаления для организма.
21054. Резистентность и реактивность. Неспецифические факторы защиты организма 36.5 KB
  Реактивность это способность организма отвечать изменениями жизнедеятельности на факторы внешней и внутренней среды как в условиях нормы так и в условиях патологии. Реактивность определяет состояние резистентности. Высокая реактивность определяет низкую резистентность.
21055. Патологическая физиология аллергических реакций 36 KB
  Скорость накожной реакции после внутрикожного введения аллергена больному аллергией: а немедленного типа ГНТ – волдырь. б замедленного типа ГЗТ 4872 часа – инфильтрат. По локализации субстрата с которым можно перенести аллергию от больного к здоровому: а ГНТ – гуморальный тип. б ГЗТ – клеточный тип.
21056. Патофизиология опухолевого роста 21 KB
  Цель лекции: Рассмотреть современное состояние вопроса этиологии и патогенеза злокачественных опухолей. План лекции: Определение опухолей современные представления об этиологии и патогенезе опухолей отличие доброкачественных и злокачественных опухолей. Анаплазия это изменение структуры и биологических свойств опухолей делающих их похожими на недифференцированные ткани. Этиология опухолей факторы вызывающие развитие опухолей называются канцерогенными или бластогенными.
21057. Патофизиология анемий 34 KB
  Этиология патогенез и гематологическая характеристика острой постгеморрагической анемии. Этиология патогенез и гематологическая характеристика В12 и фолиеводефицитной анемии. По типу эритропоэза выделяет нормобластические и мегалобластические анемии. По диаметру эритроцитов выделяют нормоцитарные анемии 7585 мкм; макроцитарные анемии более 85 мкм; микроцитарные анемии менее 75 мкм.
21058. Патологическая физиология лейкоцитозов и лейкопений 27.5 KB
  По лейкограмме устанавливают вид сдвига ядра нейтрофилов при нейтрофильном лейкоцитозе. Существуют пять видов сдвига ядра нейтрофилов: 1. Гипорегенеративный сдвиг влево характеризуется абсолютным и относительным увеличением содержания сегментоядерных нейтрофилов. Регенеративный сдвиг характеризуется увеличением содержания сегментоядерных и палочкоядерных нейтрофилов.