68985

Вказівники. Вказівний тип

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

У мові Паскаль для роботи з динамічними об’єктами передбачено спеціальний тип значень – вказівний. Це такий же простий тип, якими є цілий, дійсний, логічний. Однак для нього в мові не зарезервовано жодного стандартного ідентифікатора. Загальний вигляд опису вказівного типу такий...

Украинкский

2014-09-28

35.5 KB

5 чел.

Лекція № 14

Тема: Вказівники

План заняття:

  1.  Вказівний тип
  2.  Створення динамічних об’єктів

Вказівний тип

Умові Паскаль для роботи з динамічними об’єктами передбачено спеціальний тип значень – вказівний. Це такий же простий тип, якими є цілий, дійсний, логічний. Однак для нього в мові не зарезервовано жодного стандартного ідентифікатора. Загальний вигляд опису вказівного типу такий:

type

<Ім'я_вказівного_типу>=^<ім'я_типу>

Значенням вказівного типу є вказівка на деякий програмний об'єкт - динамічну структуру даних, за якою відбувається доступ до цього об'єкта. Після стрілки "^" зазначають тип цього динамічного об'єкта. Важливо пам'ятати, що цей тип можна задавати тільки за допомогою імені типу - стандартного чи попередньо описаного, однак у жодному разі не за допомогою безпосереднього задання типу.

Наведемо приклад опису змінних вказівного типу:

type

vect=array [1..10] of char;

mas=^vect;

var

p: ^real;

q:^integer;

m: mas;

За допомогою наведених вище описів уведено три змінні вказівного типу: p, q i m. Для однієї з них (т) тип заданий явно, для двох інших - неявно. Згідно з цими описами значення змінної р в програмі буде вказівкою на деякий динамічний об'єкт дійсного типу, значення q - на динамічний об'єкт цілого типу, а значення т - вказівкою на динамічний об'єкт, що є масивом з 10-ти літер. Читати наведені вище описи треба так: "Тип mas є вказівкою на ”vect, "Змінна р є вказівкою на дійсну змінну" тощо. Про те, що описуваний об'єкт є вказівного типу, свідчить стрілка ^ в описі цього типу. Значення кожної із змінних вказівного типу визначають місце в пам'яті відповідного динамічного об'єкта.

Іноді потрібно мати вказівник, що не вказує на жодний об'єкт, тобто порожній вказівник (за аналогією з порожньою множиною). Щоб одержати таке значення вказівника, треба виконати присвоєння

m:=nil;

Створення динамічних об’єктів

Для створення динамічного об'єкта, пов'язаного з деякою змінною вказівного типу, використовують стандартну процедуру new. Фактичним параметром цієї процедури може бути тільки змінна вказівного типу. У результаті виконання оператора процедури new(m) під час виконання програми буде введено новий динамічний об'єкт, тип якого зазначений в описі змінної вказівного типу, що є фактичним параметром процедури new. Крім цього, змінній вказівного типу (у нашому випадку т) буде присвоєна вказівка на цей уведений динамічний об'єкт. На машинному рівні механізм виконання оператора процедури new(p) полягає в тому, що в пам'яті комп'ютера відводиться місце для розміщення нового динамічного об'єкта, а відповідній змінній вказівного типу буде присвоєна адреса початку цього місця. У нашому випадку new(m) вводить масив десяти символів, а змінній т присвоюється значення, що є вказівкою на цей масив. Зазначимо, що введений об'єкт (у нашому випадку масив) не набуває

жодного значення, дія процедури new(m) щодо цього динамічного об'єкта відіграє ту ж роль, що й опис для статичного об'єкта. У мові Турбо Паскаль можна використовувати процедуру new у функціональній формі. Тоді параметр функції new (тепер цс функція) задає вказівний тип, а результатом буде вказівник (значення вказівної змінної) цього типу, що визначає створений унаслідок цього динамічний об'єкт. Наприклад, аналогом оператора процедури new(m) буде оператор

m:=new(mas);

Раніше зазначено, що під час розподілу пам'яті під локальні змінні відводиться спеціальний сегмент оперативної пам'яті (сегмент стека). Для динамічних об'єктів уводиться інша область пам'яті, що є окремо від стекового сегмента і називається купою (heap), або динамічною областю пам'яті.

Для того, щоб присвоювати значення динамічним об'єктам, треба спочатку з'ясувати механізм доступу до цих об'єктів мовою Паскаль. Для звертання до динамічного об'єкта використовують поняття змінної з вказівником. Змінна з вказівником - це змінна вказівного типу, після якої стоїть стрілка.

Нехай у програмі описана деяка змінна q:

Var q: ^integer;

Тоді оператор процедури new(q);

приведе до створення деякої змінної цілого типу, на яку вказуватиме вказівник q. Якщо ж тепер виконати присвоєння q^:=12;

то введеній динамічній змінній буде присвоєне значення 12. Ще раз зазначимо, що динамічним змінним у програмі не відведені жодні імена, а доступ до них відбувається за допомогою змінних з вказівниками.

Наведемо ще приклади операцій з динамічними змінними. Нехай S- змінна цілого типу. Тоді, використовуючи опис змінної q і процедуру new, можна записати

S:=S-q^*4;S:=q^mod2;

Якщо В - деякий масив цілих чисел, то

B[q^-2]:=14;

Якщо ж є опис

type vkaz=^char;

var С: array [1..10] of vkaz;

то він уводить масив С вказівників, кожен елемент якого вказує на якусь змінну символьного типу. Тоді можна записати

С[5]^:='I'; C[S-2]^:='n'.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6584. Русская философия от средневековья до первой половины ХХ столетия 34.83 KB
  Русская философия Русская средневековая философия. Русская философия эпохи Просвещения. Русская философия ХIХ - первой половины XX в. Основными темами ранней русской философии были: моральные и нравственные ценности объединени...
6585. Современная западная философия, условия возникновения и основные направления 33.8 KB
  Современная западная философия Условия возникновения. Основные направления Современной западной философией принято называть философию, которая возникла после немецкой классической философии и в значительной степени развивалась на ее базе...
6586. Философия бытия (онтология). Материя и ее атрибуты. Категории диалектики 31.98 KB
  Философия бытия (онтология). Философская категория бытия. Формы бытия. Материя и ее атрибуты. Диалектика. Категории диалектики. Проблема бытия изначально включала два подхода в ответе на вопрос: что избрать первоначалом философствован...
6587. Человек и природа. Экологическое сознание и перспективы цивилизации 29.32 KB
  Человек и природа Общество и природа в истории философии. Экологическое сознание Перспективы цивилизации Взаимоотношения общества с природой понимаются как отношения между обществом - целостной системой человеческого общежития - и пр...
6588. Человек как предмет философии. Сущность и содержание антропосоциогенеза 31.99 KB
  Человек как предмет философии. Проблема человека в истории философии. Сущность и содержание антропосоциогенеза. Биологическое и социальное в человеке. Немецкому философу-просветителю Иоганну Гердеру, в трудах которого философия в...
6589. Ценности человеческого существования. Человек в системе мира. Человек и Космос 26.73 KB
  Ценности человеческого существования. Учение о ценностях. Проблема жизни и смерти. Человек в системе мира. Человек и Космос. Человек чуть ли не постоянно находится в состоянии поиска ответа на знаменитый вопрос Сократа: Что есть благо...
6590. Свобода и ответственность личности. Бегство от свободы и вседозволенность 30.91 KB
  Свобода и ответственность личности. Свободен ли человек? Проблема выбора. Бегство от свободы. Вседозволенность. Свобода - нравственный императив. Свобода - одно из важнейших понятий философии. О свободе (независимости и самостоятельн...
6591. Сознание и познание. Познание, истина, практика 34.34 KB
  Сознание и познание Сущность и возникновение сознания. Познание, истина, практика. Сознание существует как субъективная реальность, как идеальное, оно проявляет себя как отношение к действительности, но в то же время - оно есть реальное дело, к...
6592. Наука и ее роль в жизни общества. Функции, особенности и методы научного познания 29.91 KB
  Наука и ее роль в жизни общества Функции, особенности и методы научного познания. Стадии и уровни научного познания. НТР и моральные проблемы. Наука - это особая сфера человеческой деятельности, направленная на добывание, осмысление, системати...