68985

Вказівники. Вказівний тип

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

У мові Паскаль для роботи з динамічними об’єктами передбачено спеціальний тип значень – вказівний. Це такий же простий тип, якими є цілий, дійсний, логічний. Однак для нього в мові не зарезервовано жодного стандартного ідентифікатора. Загальний вигляд опису вказівного типу такий...

Украинкский

2014-09-28

35.5 KB

5 чел.

Лекція № 14

Тема: Вказівники

План заняття:

  1.  Вказівний тип
  2.  Створення динамічних об’єктів

Вказівний тип

Умові Паскаль для роботи з динамічними об’єктами передбачено спеціальний тип значень – вказівний. Це такий же простий тип, якими є цілий, дійсний, логічний. Однак для нього в мові не зарезервовано жодного стандартного ідентифікатора. Загальний вигляд опису вказівного типу такий:

type

<Ім'я_вказівного_типу>=^<ім'я_типу>

Значенням вказівного типу є вказівка на деякий програмний об'єкт - динамічну структуру даних, за якою відбувається доступ до цього об'єкта. Після стрілки "^" зазначають тип цього динамічного об'єкта. Важливо пам'ятати, що цей тип можна задавати тільки за допомогою імені типу - стандартного чи попередньо описаного, однак у жодному разі не за допомогою безпосереднього задання типу.

Наведемо приклад опису змінних вказівного типу:

type

vect=array [1..10] of char;

mas=^vect;

var

p: ^real;

q:^integer;

m: mas;

За допомогою наведених вище описів уведено три змінні вказівного типу: p, q i m. Для однієї з них (т) тип заданий явно, для двох інших - неявно. Згідно з цими описами значення змінної р в програмі буде вказівкою на деякий динамічний об'єкт дійсного типу, значення q - на динамічний об'єкт цілого типу, а значення т - вказівкою на динамічний об'єкт, що є масивом з 10-ти літер. Читати наведені вище описи треба так: "Тип mas є вказівкою на ”vect, "Змінна р є вказівкою на дійсну змінну" тощо. Про те, що описуваний об'єкт є вказівного типу, свідчить стрілка ^ в описі цього типу. Значення кожної із змінних вказівного типу визначають місце в пам'яті відповідного динамічного об'єкта.

Іноді потрібно мати вказівник, що не вказує на жодний об'єкт, тобто порожній вказівник (за аналогією з порожньою множиною). Щоб одержати таке значення вказівника, треба виконати присвоєння

m:=nil;

Створення динамічних об’єктів

Для створення динамічного об'єкта, пов'язаного з деякою змінною вказівного типу, використовують стандартну процедуру new. Фактичним параметром цієї процедури може бути тільки змінна вказівного типу. У результаті виконання оператора процедури new(m) під час виконання програми буде введено новий динамічний об'єкт, тип якого зазначений в описі змінної вказівного типу, що є фактичним параметром процедури new. Крім цього, змінній вказівного типу (у нашому випадку т) буде присвоєна вказівка на цей уведений динамічний об'єкт. На машинному рівні механізм виконання оператора процедури new(p) полягає в тому, що в пам'яті комп'ютера відводиться місце для розміщення нового динамічного об'єкта, а відповідній змінній вказівного типу буде присвоєна адреса початку цього місця. У нашому випадку new(m) вводить масив десяти символів, а змінній т присвоюється значення, що є вказівкою на цей масив. Зазначимо, що введений об'єкт (у нашому випадку масив) не набуває

жодного значення, дія процедури new(m) щодо цього динамічного об'єкта відіграє ту ж роль, що й опис для статичного об'єкта. У мові Турбо Паскаль можна використовувати процедуру new у функціональній формі. Тоді параметр функції new (тепер цс функція) задає вказівний тип, а результатом буде вказівник (значення вказівної змінної) цього типу, що визначає створений унаслідок цього динамічний об'єкт. Наприклад, аналогом оператора процедури new(m) буде оператор

m:=new(mas);

Раніше зазначено, що під час розподілу пам'яті під локальні змінні відводиться спеціальний сегмент оперативної пам'яті (сегмент стека). Для динамічних об'єктів уводиться інша область пам'яті, що є окремо від стекового сегмента і називається купою (heap), або динамічною областю пам'яті.

Для того, щоб присвоювати значення динамічним об'єктам, треба спочатку з'ясувати механізм доступу до цих об'єктів мовою Паскаль. Для звертання до динамічного об'єкта використовують поняття змінної з вказівником. Змінна з вказівником - це змінна вказівного типу, після якої стоїть стрілка.

Нехай у програмі описана деяка змінна q:

Var q: ^integer;

Тоді оператор процедури new(q);

приведе до створення деякої змінної цілого типу, на яку вказуватиме вказівник q. Якщо ж тепер виконати присвоєння q^:=12;

то введеній динамічній змінній буде присвоєне значення 12. Ще раз зазначимо, що динамічним змінним у програмі не відведені жодні імена, а доступ до них відбувається за допомогою змінних з вказівниками.

Наведемо ще приклади операцій з динамічними змінними. Нехай S- змінна цілого типу. Тоді, використовуючи опис змінної q і процедуру new, можна записати

S:=S-q^*4;S:=q^mod2;

Якщо В - деякий масив цілих чисел, то

B[q^-2]:=14;

Якщо ж є опис

type vkaz=^char;

var С: array [1..10] of vkaz;

то він уводить масив С вказівників, кожен елемент якого вказує на якусь змінну символьного типу. Тоді можна записати

С[5]^:='I'; C[S-2]^:='n'.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76295. Дуга аорты, грудная часть аорты, их топография, ветви и межсистемные анастомозы 95.09 KB
  Дуга аорты грудная часть аорты их топография ветви и межсистемные анастомозы. Дуга аорты rcus orte расположена между местами отхождения плечеголовного ствола trunсus brchiocephliсus и левой подключичной артерии . На уровне IV грудного позвонка имеется сужение перешеек аорты isthmus orte. Дуга аорты являясь продолжением восходящей части аорты поворачивает влево и назад на уровне тела IV грудного позвонка переходит в нисходящую часть аорты.
76296. Наружная сонная артерия, ее топография, ветви и межсистемные анастомозы 249.62 KB
  Наружная соннаяа ртерия, a.carotis externa, сначала располагается медиальнее от внутренней сонной артерии, затем она постепенно отклоняется кпереди и латерально. Начальный отдел наружной сонной артерии прикрыт грудино-ключично-сосцевидной мышцей, потом она переходит в trigonum caroticum
76297. Артерии лица, из анастомозы 187.52 KB
  Поверхностная височная артерия снабжает кровью околоушную слюнную железу, кожу и мышцы латеральной области лица, височной, теменной и лобной областей волосистой части головы, ушную раковину и наружный слуховой проход. Она анастомозирует с лицевой, затылочной и глазной артериями.
76298. Внутренняя сонная артерия. Ветви, анастомозы 314.76 KB
  Внутренняя сонная артерия. Пройдя сонный канал артерия входит в sinus cvernosus. Пещеристая часть располагается в сонной борозде на боковой поверхности клиновидной кости где артерия проходит через sinus cvernosus твердой мозговой оболочки.
76299. Артерии головного мозга. Артериальный круг мозга 92.47 KB
  Артериальный круг мозга Кровоснабжение головного мозга осуществляется ветвями внутренних сонных артерий позвоночных артерий. communicns posterior зрительный перекрест серый бугор ножки мозга гипоталамус таламус хвостатое ядро. cerebri posterior формируют сосудистое сплетение бокового и третьего желудочков мозга.
76300. Верхнечелюстная артерия, ее топография, ветви и анастомозы 1.51 MB
  Топография: начинается у шейки нижней челюсти, пронизывает m.pterygoideus lateralis и скрывается в fossa pterygopalatina.
76302. Подключичная артерия, ее топография, ветви и межсистемные анастомозы 710.65 KB
  Подключичная артерия ее топография ветви и межсистемные анастомозы. Подключичная артерия. Артерия покидает грудную полость через pertur thorcis superior образуя выпуклую кверху дугу огибающую купол плевры. После проникновения артерии в cvits xillris она получает название подмышечная артерия.
76303. Позвоночная, ее топография, ветви и межсистемные анастомозы 132.35 KB
  Позвоночная артерия. Здесь артерия ложится на скат под продолговатым мозгом постепенно приближается к срединной плоскости и на уровне заднего края моста соединяется с одноименной артерией противоположной стороны в непарную базилярную артерию. Перед местом слияния от позвоночной артерии к мозжечку отходит задняя нижняя мозжечковая артерия. vertebrlis: спинномозговые ветви rmi spinles сегментарные направляются через межпозвоночные отверстия к корешкам спинномозговых нервов и к спинному мозгу; задняя спинномозговая артерия.