68986

Операції над змінними вказівного типу

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Оператор присвоєння записують так само як і для інших типів: S:=r; де 5 змінна вказівного типу r може бути змінною цього ж вказівного типу функцією тобто значенням якої є вказівник цього ж вказівного типу або порожній вказівник nil. Для введених нами раніше змінних вказівного типу...

Украинкский

2014-09-28

52 KB

0 чел.

Лекція № 15

Тема: Операції над змінними вказівного типу

План заняття:

  1.  Операції над змінними вказівного типу
  2.  Особливості роботи з динамічними змінними

Операції над змінними вказівного типу

Над змінними вказівного типу не визначені жодні операції, які б приводили до значень цього ж типу. З ними виконують тільки операції присвоєння і порівняння. Оператор присвоєння записують так само, як і для інших типів:

S:=r;

де 5 - змінна вказівного типу, r може бути змінною цього ж вказівного типу, функцією, тобто значенням якої є вказівник цього ж вказівного типу або порожній вказівник nil. Для введених нами раніше змінних вказівного типу р і q оператор

p:=q;

недопустимий, оскільки ці змінні різного типу: р вказує на змінну дійсного типу, q - цілого.

Щоб відчути різницю між присвоєнням значень вказівникам і об'єктами, на які вони вказують, розглянемо такий приклад (рис.1.):

                  k

                  j

Рис.1. Два динамічні об'єкти.

На рис. 1. k та j - вказівні змінні, що вказують на певні об'єкти однакового типу. Після виконання оператора

k:=j;

виникне ситуація, відображена на рис.2 і об'єкт * стане недоступним, буде втрачений. На його місці можна розмістити інший об'єкт після додаткової операції.

Рис. 2 Результат перетворення вказівника.

Якщо ж виконати оператор k^:=j^, то виникне ситуація, відображена на рис.3 

Рис. 3 Результат переприсвоєнь динамічного об'єкта.

Після виконання k:=nil матимемо випадок, показаний на рис. 4.

Рис. 4. Результат занулення вказівника.

Розглянемо ще приклад з числовими об'єктами. Нехай описані вказівні змінні m та l:

var m,l: ^integer;

і визначені відповідні їм динамічні об'єкти - змінні цілого типу

new(m);

new(l);

Присвоєння m^:=8; l^:=19 приводить до ситуації, показаної на рис.5.

Рис.5. Ініціалізація змінних з вказівниками.

Якщо тепер виконати присвоєння m:=l, то одержимо випадок, відображений на рис. 6.

Рис.6. Результат переприсвоєння вказівної змінної.

А якщо виконати присвоєння m^:=i^, то це приведе до ситуації з рис. 7.

Рис. 7. Результат переприсвоєння змінної з вказівником.

Особливості роботи з динамічними змінними

Під час роботи з динамічними об'єктами треба дотримуватись такого правила: вивільняти області пам'яті, виділені під динамічні змінні, якщо їх згодом не використовують. Інакше використання динамічних змінних призводить до швидкого "засмічення" динамічної пам'яті та її переповнення.

Ще одна особливість пов'язана зі стековим принципом розміщення статичних змінних, якими можуть бути вказівні змінні. Розглянемо такий приклад:

program Noreference;

type anketa=record

........

end;

aan=^anketa;

procedure GetAnketa;

var an:aan;

begin

an:=New(aan);

end;

begin

writeln(MemAvail);

GetAnketa;

writeln(MemAvail);

end.

Тут після виходу з процедури GetAnketa втрачено доступ до змінної an вказівного типу, а отже, і до динамічного об'єкта, на який вона вказує. Водночас об'єкт типу anketa залишається в динамічній пам'яті, його місце не вивільняється, що підтверджує результат виведення розміру вільної динамічної пам'яті перед і після виконання процедури. В описаному прикладі маємо втрату вказівки на динамічний об'єкт. Щоб уникнути таких випадків, треба під час виходу з блоку (процедури), в якому описані локальні змінні, що є вказівниками на відповідні динамічні об'єкти, або знищувати ці об'єкти, якщо вони надалі непотрібні, за допомогою процедури Dispose, або зберегти вказівники на них, присвоївши їх, наприклад, глобальним змінним.

Може виникнути протилежна ситуація, коли деяка область пам'яті вивільнена, а в програмі залишилася вказівка на неї. Розглянемо такий приклад:

var

q: ^rеаІ;

procedure p1;

var r: real;

begin

r:=10.5;

q:=@r;

writeln(q^);

end;

procedure p2;

var s: real;

begin s:=20.5;

writeln(q^)

end;

begin

p1;

p2

end.

У цьому прикладі використана унарна (що виконується з одним операндом) операція @ - обчислення адреси змінної r (взяття вказівника), що визначена в Турбо Паскалі. Присвоєння цієї адреси вказівній змінній q надає їй значення вказівника на змінну r. Під час виконання програми будуть послідовно виведені значення 10.5 і 20.5, хоча виводиться одна й та ж область пам'яті - та, на яку вказує вказівник q. Причина полягає в тому, що у разі виходу з процедури Р1 локальна змінна r перестає існувати, а вказівник на цю область залишається, оскільки q - глобальна змінна. В процедурі Р2 вводиться змінна s, яка згідно зі стековим принципом розподілу пам'яті розміщується на місці r.


*

**

**

*

**

**

**

8

19

19

8

19

19


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3827. Изучение вращательного движения твердого тела 83.5 KB
  Изучение вращательного движения твердого тела Цель работы: изучение кинематики и динамики вращательного движения, построение абстрактной модели реальной физической системы. Приборы и принадлежности: прибор Обербека, оборудованный миллисекундомером, ...
3828. Колебательные движения физического маятника 110.6 KB
  Физический маятник 1.Параметры колебательного движения Движение, при котором координата точки изменяется по закону косинуса (или синуса) называется гармоническим колебанием. Таким образом, при равномерном движении точки по окружности ее проекция сов...
3829. Определение момента инерции маятника Обербека 109.5 KB
  Определение момента инерции маятника Обербека Цель работы: изучить вопросы динамики поступательного и вращательного движения, определить момент инерции специального тела – маятника Обербека. Оборудование: лабораторная установка в комплект...
3830. Внутренний фотоэффект в полупроводниках 95 KB
  Внутренний фотоэффект в полупроводниках. Цель работы. Определение опытным путем влияния освещенности на проводимость полупроводника и установление закона рекомбинации неосновных носителей заряда. Указания по организации самостоятельной работы....
3831. Определение удельной теплоемкости жидкости с помощью элекnрокалориметра 119.5 KB
  Определение удельной теплоемкости жидкости с помощью электрокалориметра Приборы и принадлежности Два электрокалориметра, два термометра, технические весы с разновесами, исследуемая жидкость, сосуд с водой. Теория работы и описание прибора Удельной т...
3832. Определение скорости монтажного патрона с помощью баллистического крутильного маятника 81 KB
  Определение скорости монтажного патрона с помощью баллистического крутильного маятника Цель работы - изучение законов сохранения на примере баллистического маятника. Приборы и принадлежности: баллистический крутильный маятник комплект монтажных пат...
3833. Дослідне вивчення властивостей математичного маятника. 96.5 KB
  Дослідне вивчення властивостей математичного маятника. Мета роботи: Перевірити справедливість формули періоду коливань математичного маятника для різних довжин маятника і різних кутів відхилення від положення рівноваги. Прилади і матеріали: Штатив...
3834. Исследование температурной зависимости электропроводности твердых тел 132 KB
  Исследование температурной зависимости электропроводности твердых тел/ Цель работы: Установление опытным путем законов изменения электропроводности твердых тел при их нагревании и определение энергии активации полупроводника. Теоретические исслед...
3835. Определение влажности воздуха 98.5 KB
  Определение влажности воздуха Приборы и принадлежности: Психрометр, барометр, пипетка и сосуд с водой. Теория работы и описание прибора Такие явления, как быстрота испарения, высыхание различных веществ, тканей, увядание растений, состояние организм...