68986

Операції над змінними вказівного типу

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Оператор присвоєння записують так само як і для інших типів: S:=r; де 5 змінна вказівного типу r може бути змінною цього ж вказівного типу функцією тобто значенням якої є вказівник цього ж вказівного типу або порожній вказівник nil. Для введених нами раніше змінних вказівного типу...

Украинкский

2014-09-28

52 KB

0 чел.

Лекція № 15

Тема: Операції над змінними вказівного типу

План заняття:

  1.  Операції над змінними вказівного типу
  2.  Особливості роботи з динамічними змінними

Операції над змінними вказівного типу

Над змінними вказівного типу не визначені жодні операції, які б приводили до значень цього ж типу. З ними виконують тільки операції присвоєння і порівняння. Оператор присвоєння записують так само, як і для інших типів:

S:=r;

де 5 - змінна вказівного типу, r може бути змінною цього ж вказівного типу, функцією, тобто значенням якої є вказівник цього ж вказівного типу або порожній вказівник nil. Для введених нами раніше змінних вказівного типу р і q оператор

p:=q;

недопустимий, оскільки ці змінні різного типу: р вказує на змінну дійсного типу, q - цілого.

Щоб відчути різницю між присвоєнням значень вказівникам і об'єктами, на які вони вказують, розглянемо такий приклад (рис.1.):

                  k

                  j

Рис.1. Два динамічні об'єкти.

На рис. 1. k та j - вказівні змінні, що вказують на певні об'єкти однакового типу. Після виконання оператора

k:=j;

виникне ситуація, відображена на рис.2 і об'єкт * стане недоступним, буде втрачений. На його місці можна розмістити інший об'єкт після додаткової операції.

Рис. 2 Результат перетворення вказівника.

Якщо ж виконати оператор k^:=j^, то виникне ситуація, відображена на рис.3 

Рис. 3 Результат переприсвоєнь динамічного об'єкта.

Після виконання k:=nil матимемо випадок, показаний на рис. 4.

Рис. 4. Результат занулення вказівника.

Розглянемо ще приклад з числовими об'єктами. Нехай описані вказівні змінні m та l:

var m,l: ^integer;

і визначені відповідні їм динамічні об'єкти - змінні цілого типу

new(m);

new(l);

Присвоєння m^:=8; l^:=19 приводить до ситуації, показаної на рис.5.

Рис.5. Ініціалізація змінних з вказівниками.

Якщо тепер виконати присвоєння m:=l, то одержимо випадок, відображений на рис. 6.

Рис.6. Результат переприсвоєння вказівної змінної.

А якщо виконати присвоєння m^:=i^, то це приведе до ситуації з рис. 7.

Рис. 7. Результат переприсвоєння змінної з вказівником.

Особливості роботи з динамічними змінними

Під час роботи з динамічними об'єктами треба дотримуватись такого правила: вивільняти області пам'яті, виділені під динамічні змінні, якщо їх згодом не використовують. Інакше використання динамічних змінних призводить до швидкого "засмічення" динамічної пам'яті та її переповнення.

Ще одна особливість пов'язана зі стековим принципом розміщення статичних змінних, якими можуть бути вказівні змінні. Розглянемо такий приклад:

program Noreference;

type anketa=record

........

end;

aan=^anketa;

procedure GetAnketa;

var an:aan;

begin

an:=New(aan);

end;

begin

writeln(MemAvail);

GetAnketa;

writeln(MemAvail);

end.

Тут після виходу з процедури GetAnketa втрачено доступ до змінної an вказівного типу, а отже, і до динамічного об'єкта, на який вона вказує. Водночас об'єкт типу anketa залишається в динамічній пам'яті, його місце не вивільняється, що підтверджує результат виведення розміру вільної динамічної пам'яті перед і після виконання процедури. В описаному прикладі маємо втрату вказівки на динамічний об'єкт. Щоб уникнути таких випадків, треба під час виходу з блоку (процедури), в якому описані локальні змінні, що є вказівниками на відповідні динамічні об'єкти, або знищувати ці об'єкти, якщо вони надалі непотрібні, за допомогою процедури Dispose, або зберегти вказівники на них, присвоївши їх, наприклад, глобальним змінним.

Може виникнути протилежна ситуація, коли деяка область пам'яті вивільнена, а в програмі залишилася вказівка на неї. Розглянемо такий приклад:

var

q: ^rеаІ;

procedure p1;

var r: real;

begin

r:=10.5;

q:=@r;

writeln(q^);

end;

procedure p2;

var s: real;

begin s:=20.5;

writeln(q^)

end;

begin

p1;

p2

end.

У цьому прикладі використана унарна (що виконується з одним операндом) операція @ - обчислення адреси змінної r (взяття вказівника), що визначена в Турбо Паскалі. Присвоєння цієї адреси вказівній змінній q надає їй значення вказівника на змінну r. Під час виконання програми будуть послідовно виведені значення 10.5 і 20.5, хоча виводиться одна й та ж область пам'яті - та, на яку вказує вказівник q. Причина полягає в тому, що у разі виходу з процедури Р1 локальна змінна r перестає існувати, а вказівник на цю область залишається, оскільки q - глобальна змінна. В процедурі Р2 вводиться змінна s, яка згідно зі стековим принципом розподілу пам'яті розміщується на місці r.


*

**

**

*

**

**

**

8

19

19

8

19

19


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12646. Компютерна математика і математичні пакети. Ознайомитися з інтерфейсом пакету Mathcad 1.53 MB
  Лабораторна робота №1 Компютерна математика і математичні пакети Мета роботи: ознайомитися з інтерфейсом пакету Mathcad Встановити пакет на ПЕОМ виконати завдання №1 скласти звіт. При використанні обчислювальної техніки встала проблема реалізації алгоритмі
12647. Масиви в Mathcad 1.55 MB
  Лабораторна робота №2 Масиви в Mathcad. Мета роботи: навчитися працювати з масивами в пакеті Mathcad. Завдання: Опрацювати приведені приклади. Вирішити приведені завдання. Скласти звіт. Стовпець чисел називається вектором а прямокутна таблиця чисел матрицею. Зага...
12648. Символьні обчислення в документі Mathcad 1.29 MB
  Лабораторна робота №3 Символьні обчислення в документі Mathcad. Мета роботи: навчитися працювати з символьним процесором системи Mathcad. Завдання : опрацювати наведені приклади скласти звіт. Символьні обчислення в документі Mathcad. Команди що відносяться до робо
12649. Вирішення систем рівнянь за допомогою блоку Given-Find 67 KB
  Лабораторна робота №4 Вирішення систем рівнянь за допомогою блоку GivenFind. Мета роботи: навчитись вирішувати системи рівнянь в аналітичному вигляді. Завдання: вирішити за допомогою наведені MATHCAD приклади. Вирішення систем рівнянь MATHCAD здійснює чисельними методам
12650. Вирішення оптимізаційних завдань в пакеті MATHCAD 127 KB
  Лабораторна робота №5 Вирішення оптимізаційних завдань в пакеті MATHCAD Мета роботи: навчитись вирішувати оптимізаційні завдання в пакеті MATHCAD Завдання: опрацювати наведені приклади скласти звіт. Оптимізаційні завдання можна розділити на два класи: завдання без...
12651. Чисельне вирішення одного диференціального рівняння 37.5 KB
  Лабораторна робота №6 Чисельне вирішення одного диференціального рівняння. Мета роботи: Навчитися вирішувати диференційні рівняння в пакеті MATHCAD. Завдання: відтворити наведені приклади скласти звіт. MATHCAD 2000 дозволяє без додаткових перетворень чисельно вирішити д
12652. Чисельне рішення систем диференціальних рівнянь 79 KB
  Лабораторна робота №7 Чисельне рішення систем диференціальних рівнянь. Мета роботи: навчитися вирішувати системи диференціальних рівнянь за допомогою пакету С. Завдання: відтворити в пакеті MATHCAD вирішення наведених прикладів. Диференціальні рівняння що входять...
12653. Странный аттрактор 105.5 KB
  Лабораторна робота № Странный аттрактор Одна из самых знаменитых динамических систем предложена в 1963 г. Лоренцом в качестве упрощенной модели конвективных турбулентных движений жидкости в нагреваемом сосуде тороидальной формы. Система состоит из трех ОДУ и имеет тр...
12654. Модели динамики биологических популяций 73.5 KB
  Лабораторная работа №9 Модели динамики биологических популяций Модель взаимодействия хищник жертва независимо предложили в 1925-1927 гг. Лотка и Вольтерра. Два дифференциальных уравнения листинг 9 моделируют временную динамику численности двух биологических популяц