68992

Алфавіт мови Pascal, структура програми

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

План заняття Розділювачі Спеціальні символи і зарезервовані слова Імена Числа Рядки символів Позначки Директиви Сталі Структура програми. Всередині лексем використання їх не допустиме а між двома сусідніми іменами термінальними словами або числами повинен бути хоча б один розділювач.

Украинкский

2014-09-28

89.5 KB

1 чел.

Лекція № 2

Тема: Алфавіт мови Pascal, структура програми.

План заняття

  1.  Розділювачі
  2.  Спеціальні символи і зарезервовані слова
  3.  Імена
  4.  Числа
  5.  Рядки символів
  6.  Позначки
  7.  Директиви
  8.  Сталі
  9.  Структура програми.

Програма мовою Паскаль складається з лексем і символів-розділювачів. Лексеми Паскалю - це спеціальні символи, символи-слова (інакше - термінальні або зарезервовані слова), імена, числа, рядки символів, позначки і директиви.

Розділювачі

Символами-розділювачами вважають: прогалину, кінець рядка і коментар. Всередині лексем використання їх не допустиме, а між двома сусідніми іменами, термінальними словами або числами повинен бути хоча б один розділювач.

Коментар (примітка) починається з символу {або (* і закінчується символом } або *) і може містити будь-які символи, в тому числі кінець рядка, за винятком} або *). Для більшої наочності програми доцільно вживати прогалини, порожні рядки (символ "кінець рядка") і коментарі.

Спеціальні символи і зарезервовані слова

Під час написання програм мовою Паскаль використовують такі спеціальні символи:

Зарезервовані слова - це program, begin, end, if, then, else, for, do та ін. Їх не можна застосовувати з іншою метою, наприклад, як імена. Вони є символами, а не послідовністю літер.

Імена

Для позначення змінних, сталих, типів, процедур, функцій використовують імена або ідентифікатори. Імена складаються з літер і цифр, однак першим символом повинна бути літера. В авторській версії Паскалю довжина імені не обмежена. Турбо Паскаль (скорочено позначатимемо ТР) сприймає перші 63 символи імені. Великі і малі літери є еквівалентними.

Серед імен є стандартні, такі як integer, real, read, sqrt, exp та ін. їх описувати не потрібно, вважають, що вони описані в деякому гіпотетичному блоці, всередині якого розміщений блок програми. Стандартні імена можна перевизначати.

Усі імена, крім стандартних, вибирають довільно. Однак правильно вибрані імена полегшують читання й розуміння програми. Головні рекомендації щодо вибору імен такі:

а) враховувати мнемоніку, тобто позначення повинно бути близьким до величини, яку позначено цим іменем;

б) уникати одно літерних імен, особливо, якщо це ім'я часто трапляється в програмі;

в)  якщо ім'я містить літери і цифри, то цифри доцільно записувати вкінці імені.

Числа

Числа у мові Паскаль використовують цілі та дійсні. Перед числом може стояти знак "+" або "-".

Дійсні числа записують з десятковою крапкою, з порядком, або і з крапкою, і порядком. Для записування порядку використовують літеру Е, після якої записують порядок (читають: помножити на 10 у степені). Якщо дійсне число має крапку, то до і після неї повинно бути хоча б по одній цифрі.

Рядки символів

 Послідовність символів, узяту в поодинокі лапки, називають рядком символів. Символами можуть бути будь-які, якщо треба поставити апостроф, то його записують двічі.

Наприклад:

'f' ';' 'don”T’

Позначки (мітки)

Це цілі числа, які використовують для маркування операторів, їхні значення повинні бути в межах від 0 до 9999. У Турбо Паскалі допускають ідентифікатори.

Директиви

Директиви - це інструкції для компілятора, які задають режим компіляції. Наприклад:

{$Е+} передбачає режим емуляції (тобто створює програму, яку можна використовувати без співпроцесора 8087, однак код буде довший);

{$Е-} без емуляції. Програма виконується за наявності співпроцесора 8087, код програми компактніший.

Сталі

Під час написання програм часто виникає потреба використовувати значення, відомі ще перед виконанням програми. Ними можна безпосередньо користуватися в програмі. Однак це спричинює деякі незручності. Щоб уникнути їх, у мові Паскаль таким наперед відомим величинам - сталим (константам) - надають імена в розділі опису сталих.

Наприклад, маємо програму, яка виводить текстову інформацію по сторінках. Нехай програму розробляли за умов, що на сторінці є 60 рядків. Тоді у всій програмі буде використана стала 60. Тепер припустимо, що за новими вимогами програму треба модифікувати для роботи з меншими сторінками, такими, Що мають 40 рядків. Тоді у всій програмі потрібно кількість рядків задати цифрою 40. І в цьому випадку можна зробити помилки, у деяких місцях число 60 не помітити, а ще гірше, може трапитись, що 60 використано в іншому значенні, і його заміна призведе до помилки.

Якщо ж користуватися поіменованими сталими, тобто в розділі визначення сталих записати

const

RozmirStorinky=60;

а всюди вже замість числа 60 писати ім'я сталої "RozmirStorinky", то під час переходу до сторінок із 40 рядків достатньо зробити одну заміну - у розділі визначення сталих замінити

60 на 40.

Приклади визначення сталих:

const

max=1000; min=-max; date='29 жовтня понеділок'

Структура програми

Program NameOfProgram;

Uses

Crt, Dos;

Const

a= 2.5;

Var

b:byte;

Label

1,2;

Function MyFunct : integer;

begin

end;

BEGIN

END.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71666. Московское царство в XVI в.: становление и развитие централизованного государства 78 KB
  После смерти Ивана III в 1505 г. престол перешел его сыну от Софе Палеолог - Василию III (1505-1533 гг.). Василий III унаследовал от отца не только титул «великого князя и государя всея Руси», но и получил духовную грамоту, которая давала ему большие политические...
71668. Культурология 2.18 MB
  Данный учебник содержит изложение основного теоретического и историко-культурного материала по дисциплине «Культурология» в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования. Структурно он разделен на два раздела: теория культуры и история культуры.
71669. СХЕМОТЕХНИКА: ЛАБОРАТОРНЫЙ ПРАКТИКУМ 458 KB
  Приведены лабораторные работы по курсу «Схемотехника» с использованием программы Electronics Workbench. Изложен краткий теоретический материал разработки моделей в программе. Рассмотрены методические примеры и представлены задания на самостоятельную работу.
71670. Общая энергетика: Учебное пособие 3.18 MB
  В учебном пособии излагаются общие вопросы энергетических систем теоретические основы преобразования различных видов энергии тепловой ядерной гидравлической солнечной ветровой геотермальной и т. Рассматриваются технологические процессы и различные схемы преобразования...
71671. ПОСОБИЕ ПО ПРАКТИЧЕСКОЙ ФОНЕТИКЕ 403 KB
  Артикуляция (Articulation) – уклад органов речи при произнесении того или иного звука. Палатализация (Palatalization) – смягчение согласного под влиянием следующего за ним гласного переднего ряда. Палатализация создаётся поднятием средней части языка во время произнесения...
71674. ОСНОВЫ ИЗМЕРЕНИЙ 836 KB
  Материал изложен с учетом требований программ дисциплин по которым осуществляется подготовка инженеров-метрологов в Белорусском государственном университете информатики и радиоэлектроники и охватывает ряд вопросов касающихся основ измерений.