69110

Використання модулів у Borland Pascal 7.0. Структура модуля

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Структура модуля. Структура модуля 3. До складу модуля можна включати оголошення констант типів змінних а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Структура модуля Модуль складається із заголовка інтерфейсної реалізаційної й ініціалізаційної частин.

Украинкский

2014-09-30

55 KB

0 чел.

Лекція 19.Тема: Використання модулів у Borland Pascal 7.0.Структура модуля.

                           Компіляція і використання модулів.

План:

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

2. Структура модуля

3. Компіляція і використання модулів

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

Модуль у мові Раsсаl — це програмна одиниця, що автономно компілюється в окремий бінарний файл *.tpu або *.tpw. До складу модуля можна включати оголошення констант, типів, змінних, а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Модуль з'єднується з різними Раsсаl-програмами, що дає можливість використовувати у програмах ідентифікатори, оголошені в цьому модулі.

2. Структура модуля

Модуль складається із заголовка, інтерфейсної, реалізаційної й ініціалізаційної частин. Для оголошення модуля і перших двох його частин використовуються зарезервовані слова unit, interface, implementation, ініціалізаційна частина обмежується словами begin та end. (з крапкою). Структуру модуля наведено нижче.

unit   {----------------------- заголовок модуля -------------------------}

{$}   {директиви компілятора}

interface  {----------------------- інтерфейсна частина ---------------------}

uses   {розділ підключення модулів}

const   {розділ оголошення глобальних констант}

type   {розділ оголошення глобальних типів}

var   {розділ оголошення глобальних змінних}

procedure  {розділ оголошення глобальних процедур}

function  {розділ оголошення глобальних функцій}

implementation {----------------------- реалізаційна частина --------------------}

uses   {розділ підключення модулів }

const   {розділ оголошення локальних констант }

type   {розділ оголошення локальних типів }

var   {розділ оголошення локальних змінних}

procedure  { реалізація процедур}

function  {реалізація функцій}

begin   {----------------------- частина ініціалізації----------------------}

end.

Заголовок модуля складається із зарезервованого слова unit та імені модуля:

unit <ім’я модуля>;

Ім'я модуля має збігатися з іменем бінарного файла цього модуля. Нагадаємо, що бінарний файл модуля має розширення  tpu або tpw і створюється під час компіляції модуля. Сам модуль записується у файлі з розширенням pas.

Інтерфейсна частина

Інтерфейсна частина модуля починається із зарезервованого слова interface. В цій частині містяться оголошення глобальних констант, типів, змінних, процедур і функцій, доступних програмам та іншим модулям, що використовують даний модуль. В оголошеннях процедур і функцій присутні лише їх заголовки. Тіла процедур і функцій записуються в реалізаційній частині модуля. Використання специфікатора forward у заголовках процедур і функцій модуля не допускається.

Приклад 6.4.

Розглянемо програму ех4_6 з прикладу 4.6. Ця програма табулює значення декількох функцій на заданому відрізку. Оголошення типів, змінних і підпрограм запишемо в інтерфейсній частині модуля.

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

uses crt;

type func=function (x: real): real;    {процедурний тип}

var lower, upper, step: real;     {межі відрізка, крок}

function Polynom (x: real): real; far;

function Sinus (x: real): real; far;

procedure Print (a, b, h: real; f: func; s: string);

Реалізаційна частина

Реалізаційна частина модуля починається із зарезервованого слова  implementation і містить тіла процедур і функцій, оголошених в інтерфейсній частині. Реалізаційна частина може містити також оголошення констант, типів, змінних, процедур і функцій, що є локальними в межах модуля, тобто доступними тільки для процедур і функцій цього модуля, але недоступними для інших модулів програми, в якій використовується даний модуль. Усі підпрограми, заголовки яких наведено в інтерфейсній частині модуля, повинні бути реалізовані в його реалізаційній частині.

Приклад 6.5.

Розглянемо реалізаційну частина модуля, інтерфейсну частину якого наведено у прикладу 6.4. Зауважимо, що у разі, коли модуль не має частини ініціалізації, за реалізаційною частиною записується операторна дужка end. (з крапкою).

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

{наведено у прикладі 6.4.}

{--------------------------------- частина реалізації модуля ---------------------------------}

implementation

  function Polynom (x: real): real;

  begin

     Polynom:=sqr(x)*x-x+1;

  end;

  function Sinus (x: real): real;

  begin

  Sinus:=sin(x);

  end;

{a, b – межі відрізку, на якому табулюється  функція;

 h – крок зміни аргументу;

 f – функція, що табулюється;

 s – назва функції у текстовому вигляді}

  procedure Print (a, b, h: real; f: func; s: string);

  var x: real;

     writeln (‘------------------’);

     writeln (‘ |  x  |  ’, s);

     writeln (‘------------------’);

     x:=a;

     while x<b do

     begin

        write (x:6, ‘ | ’);

        write (f(x):10:6);

        writeln;

        x:=x+h;

     end;

  end;

end.

Ініціалізаційна частина

Ініціалізаційна частина починається з операторної дужки begin і завершується операторною дужкою end, після якої ставиться крапка. Ініціалізаційна частина модуля може містити певний фрагмент програми. Оператори з цього фрагмента виконуються до передачі керування програмі, у якій використовується модуль.

Приклад 6.6.

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

{наведено у прикладі 6.4.}

{}

implementation

{наведено у прикладі 6.5.}

{-------------------------- частина ініціалізації модуля ------------------------------}

begin

  writeln (‘Початок програми’);

end.        {кінець модуля}

3. Компіляція і використання модулів

Розроблений на мові Раsсаl модуль зберігається як раs-файл. У результаті його компіляції за допомогою команди compile меню  Сompile створюється бінарний файл із розширенням tpu (від англ. Тurbо Раsсаl Unit). Під час створення виконуваного файла програми, яка використовує модулі, або під час її запуску tpu-файли з'єднуються з її відкомпільованим кодом. В IDE Borland Раsсаl 7.0 таке з'єднання виконується командами make і build меню Сompile.

Модуль підключається до програми за допомогою директиви uses, що має бути розташована на початку програми:

uses <ім'я модуля>;

У разі використання команди make компілятор перевіряє наявність tpu-файлів для кожного з оголошених в операторі uses модулів. Якщо вхідний файл змінився, його буде перекомпільовано. Якщо в інтерфейсну частину модуля внесені зміни, то перекомпільовуються всі модулі, що звертаються до нього. Під час виконання команди build перекомпілюються всі модулі, що використовуються у програмі і згадані в операторі uses. У прикладі 6.7 показано використання модуля tabular, код якого наведено у прикладах 6.4-6.6.

Приклад 6.7.

Запишемо програму, що тричі табулює многочлен на різних відрізках і з різним кроком. Зауважимо, що під час компіляції програми модуль tabular має бути досяжним для компілятора, тобто шлях до нього необхідно вказати у полі Unit Directories, що відкривається за допомогою команди Options ► Directories.

program ex6_1;

uses tabular, crt;

var

  i: integer;

begin

  for i:=1 to 3 do

  begin

     writeln (‘ enter lower, upper bounds and step’);

     readln (lower, upper, step);

     Print (lower, upper, step, Polynom);

  end;

end.

Контрольні питання

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

2. Структура модуля

3. Компіляція і використання модулів


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

835. Стандартизация свойств. Физические, механические, физико-химические свойства 81.93 KB
  Стандартизация свойств. Марки материалов. Физическое состояние строительных материалов. Свойства материалов по отношению к различным физическим воздействиям. Способность материала поглощать водяные пары из воздуха. Коэффициент линейного температурного расширения (КЛТР).
836. Корреляционная зависимость между реальной заработной платой и безработицей в России с июля 2008-2009 годов 250.5 KB
  Социально-экономическое явление, предполагающее отсутствие работы у людей, составляющих экономически активное население. Влияние реальной заработной платы получаемой россиянами на безработицу в России за промежуток времени равный одному году с июля 2008 года по июнь 2009 года.
837. Использование компьютерной графики в профессиональной деятельности 161.5 KB
  Раскрыть назначение, состав и возможности программ подготовки графических документов на ПЭВМ. Получить представление о принципах графического моделирования для решения идентификационных задач. Назначение, функции, состав и возможности программ подготовки графических документов на ПЭВМ. Графическое моделирование для решения практических задач.
839. Теория культурологии 183 KB
  Основные культурологические теории прошлого и современности. Концепции происхождения и сущности культуры европейских просветителей. Теория культурно-исторических типов Н.Я. Данилевского. Теория культурно-исторических типов и локальных цивилизаций П.А. Сорокина.
840. Системы управления базами данных 95 KB
  Совокупность структурированных данных, относящихся к некоторой предметной области, и хранящаяся в файлах. Физическая и логическая организация данных. Основные понятия реляционной модели данных. Проектирование БД. Понятие информационного объекта.
841. Создание реляционной БД в СУБД МS Аccess 114 KB
  Microsoft Access применяется для разработки относительно небольших баз данных. БД Access хранятся в файлах с типом mdb. Создание и редактирование таблиц. Создание и использование запросов. Примеры записи выражений в условии отбора.
842. Объекты интеллектуальной собственности 202 KB
  Понятие и признаки объекта интеллектуальной собственности. Классификация объектов интеллектуальной собственности. Способность к сохранению, накапливанию, интегрированию. Классификация средств индивидуализации. Произведения, не являющиеся объектами авторских прав. Правовая охрана результата интеллектуальной деятельности средствами различных институтов права интеллектуальной собственности.
843. Трактаты Дюрера как методическое пособие по преподаванию изобразительного искусства с точки зрения современности 176.5 KB
  История написания трактатов и их место в художественном образовании Германии XVI века. Трактаты Дюрера как методическое пособие по преподаванию Изобразительного искусства. Положительные стороны трактатов как методического пособия с точки зрения художественного образования. Восприятие трактатов Дюрера на практике в наше время.