69110

Використання модулів у Borland Pascal 7.0. Структура модуля

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Структура модуля. Структура модуля 3. До складу модуля можна включати оголошення констант типів змінних а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Структура модуля Модуль складається із заголовка інтерфейсної реалізаційної й ініціалізаційної частин.

Украинкский

2014-09-30

55 KB

0 чел.

Лекція 19.Тема: Використання модулів у Borland Pascal 7.0.Структура модуля.

                           Компіляція і використання модулів.

План:

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

2. Структура модуля

3. Компіляція і використання модулів

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

Модуль у мові Раsсаl — це програмна одиниця, що автономно компілюється в окремий бінарний файл *.tpu або *.tpw. До складу модуля можна включати оголошення констант, типів, змінних, а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Модуль з'єднується з різними Раsсаl-програмами, що дає можливість використовувати у програмах ідентифікатори, оголошені в цьому модулі.

2. Структура модуля

Модуль складається із заголовка, інтерфейсної, реалізаційної й ініціалізаційної частин. Для оголошення модуля і перших двох його частин використовуються зарезервовані слова unit, interface, implementation, ініціалізаційна частина обмежується словами begin та end. (з крапкою). Структуру модуля наведено нижче.

unit   {----------------------- заголовок модуля -------------------------}

{$}   {директиви компілятора}

interface  {----------------------- інтерфейсна частина ---------------------}

uses   {розділ підключення модулів}

const   {розділ оголошення глобальних констант}

type   {розділ оголошення глобальних типів}

var   {розділ оголошення глобальних змінних}

procedure  {розділ оголошення глобальних процедур}

function  {розділ оголошення глобальних функцій}

implementation {----------------------- реалізаційна частина --------------------}

uses   {розділ підключення модулів }

const   {розділ оголошення локальних констант }

type   {розділ оголошення локальних типів }

var   {розділ оголошення локальних змінних}

procedure  { реалізація процедур}

function  {реалізація функцій}

begin   {----------------------- частина ініціалізації----------------------}

end.

Заголовок модуля складається із зарезервованого слова unit та імені модуля:

unit <ім’я модуля>;

Ім'я модуля має збігатися з іменем бінарного файла цього модуля. Нагадаємо, що бінарний файл модуля має розширення  tpu або tpw і створюється під час компіляції модуля. Сам модуль записується у файлі з розширенням pas.

Інтерфейсна частина

Інтерфейсна частина модуля починається із зарезервованого слова interface. В цій частині містяться оголошення глобальних констант, типів, змінних, процедур і функцій, доступних програмам та іншим модулям, що використовують даний модуль. В оголошеннях процедур і функцій присутні лише їх заголовки. Тіла процедур і функцій записуються в реалізаційній частині модуля. Використання специфікатора forward у заголовках процедур і функцій модуля не допускається.

Приклад 6.4.

Розглянемо програму ех4_6 з прикладу 4.6. Ця програма табулює значення декількох функцій на заданому відрізку. Оголошення типів, змінних і підпрограм запишемо в інтерфейсній частині модуля.

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

uses crt;

type func=function (x: real): real;    {процедурний тип}

var lower, upper, step: real;     {межі відрізка, крок}

function Polynom (x: real): real; far;

function Sinus (x: real): real; far;

procedure Print (a, b, h: real; f: func; s: string);

Реалізаційна частина

Реалізаційна частина модуля починається із зарезервованого слова  implementation і містить тіла процедур і функцій, оголошених в інтерфейсній частині. Реалізаційна частина може містити також оголошення констант, типів, змінних, процедур і функцій, що є локальними в межах модуля, тобто доступними тільки для процедур і функцій цього модуля, але недоступними для інших модулів програми, в якій використовується даний модуль. Усі підпрограми, заголовки яких наведено в інтерфейсній частині модуля, повинні бути реалізовані в його реалізаційній частині.

Приклад 6.5.

Розглянемо реалізаційну частина модуля, інтерфейсну частину якого наведено у прикладу 6.4. Зауважимо, що у разі, коли модуль не має частини ініціалізації, за реалізаційною частиною записується операторна дужка end. (з крапкою).

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

{наведено у прикладі 6.4.}

{--------------------------------- частина реалізації модуля ---------------------------------}

implementation

  function Polynom (x: real): real;

  begin

     Polynom:=sqr(x)*x-x+1;

  end;

  function Sinus (x: real): real;

  begin

  Sinus:=sin(x);

  end;

{a, b – межі відрізку, на якому табулюється  функція;

 h – крок зміни аргументу;

 f – функція, що табулюється;

 s – назва функції у текстовому вигляді}

  procedure Print (a, b, h: real; f: func; s: string);

  var x: real;

     writeln (‘------------------’);

     writeln (‘ |  x  |  ’, s);

     writeln (‘------------------’);

     x:=a;

     while x<b do

     begin

        write (x:6, ‘ | ’);

        write (f(x):10:6);

        writeln;

        x:=x+h;

     end;

  end;

end.

Ініціалізаційна частина

Ініціалізаційна частина починається з операторної дужки begin і завершується операторною дужкою end, після якої ставиться крапка. Ініціалізаційна частина модуля може містити певний фрагмент програми. Оператори з цього фрагмента виконуються до передачі керування програмі, у якій використовується модуль.

Приклад 6.6.

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

{наведено у прикладі 6.4.}

{}

implementation

{наведено у прикладі 6.5.}

{-------------------------- частина ініціалізації модуля ------------------------------}

begin

  writeln (‘Початок програми’);

end.        {кінець модуля}

3. Компіляція і використання модулів

Розроблений на мові Раsсаl модуль зберігається як раs-файл. У результаті його компіляції за допомогою команди compile меню  Сompile створюється бінарний файл із розширенням tpu (від англ. Тurbо Раsсаl Unit). Під час створення виконуваного файла програми, яка використовує модулі, або під час її запуску tpu-файли з'єднуються з її відкомпільованим кодом. В IDE Borland Раsсаl 7.0 таке з'єднання виконується командами make і build меню Сompile.

Модуль підключається до програми за допомогою директиви uses, що має бути розташована на початку програми:

uses <ім'я модуля>;

У разі використання команди make компілятор перевіряє наявність tpu-файлів для кожного з оголошених в операторі uses модулів. Якщо вхідний файл змінився, його буде перекомпільовано. Якщо в інтерфейсну частину модуля внесені зміни, то перекомпільовуються всі модулі, що звертаються до нього. Під час виконання команди build перекомпілюються всі модулі, що використовуються у програмі і згадані в операторі uses. У прикладі 6.7 показано використання модуля tabular, код якого наведено у прикладах 6.4-6.6.

Приклад 6.7.

Запишемо програму, що тричі табулює многочлен на різних відрізках і з різним кроком. Зауважимо, що під час компіляції програми модуль tabular має бути досяжним для компілятора, тобто шлях до нього необхідно вказати у полі Unit Directories, що відкривається за допомогою команди Options ► Directories.

program ex6_1;

uses tabular, crt;

var

  i: integer;

begin

  for i:=1 to 3 do

  begin

     writeln (‘ enter lower, upper bounds and step’);

     readln (lower, upper, step);

     Print (lower, upper, step, Polynom);

  end;

end.

Контрольні питання

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

2. Структура модуля

3. Компіляція і використання модулів


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74053. Основы химической термодинамики. Первый закон термодинамики. Энтальпия 14.81 KB
  Основы химической термодинамики. Первый закон термодинамики. Химическая термодинамика раздел физической химии изучающий процессы взаимодействия веществ методами термодинамики. Основными направлениями химической термодинамики являются: Классическая химическая термодинамика изучающая термодинамическое равновесие вообще.
74055. Фазовые равновесия и учение о растворах. 181.37 KB
  Растворы бывают газовыми жидкими твердыми. Такие растворы называются иначе истинными. Газообразные растворы называются иначе газовыми смесями. Образуются твердые растворы при кристаллизации расплавов.
74057. Классификация коллоидных систем. Устойчивость коллоидных систем 15.3 KB
  Коллоидные системы дисперсные системы промежуточные между истинными растворами и грубодисперсными системами взвесями в которых дискретные частицы капли или пузырьки дисперсной фазы имеющие размер хотя бы в одном из измерений от 1 до 100 нм распределены в дисперсионной среде обычно непрерывной отличающейся от первой по составу или агрегатному состоянию. В свободнодисперсных коллоидных системах дымы золи частицы не выпадают в осадок. Основные виды : дым взвесь твёрдых частиц в газе. туман взвесь жидких частиц в газе.
74058. Классификация дисперсных систем. Понятие о дисперсной фазе и дисперсной среде 37.77 KB
  Дисперсная система это образования из двух или более числа фаз тел которые совершенно или практически не смешиваются и не реагируют друг с другом химически. Первое из веществ дисперсная фаза мелко распределено во втором дисперсионная среда. К дисперсным системам относят также случай твёрдой дисперсной среды в которой находится дисперсная фаза. Дисперсная фаза далее Д совокупность мелких однородных твердых частиц капелек жидкости или пузырьков газа равномерно распределенных в окружающей дисперсионной среде.
74059. Виды выражений концентраций растворов 14.71 KB
  Наиболее часто используют массовую долю растворённого вещества молярную и нормальную концентрацию. Массовая доля растворённого вещества wB это безразмерная величина равная отношению массы растворённого вещества к общей массе раствора...
74060. Изохорная и изобарная теплота процесса. Закон Гесса 14.22 KB
  При изохорном процессе V=const изменение объема dV=0 поэтому работа газа = 0. При изобарном процессе p=const изменяется температура газа и изменяется объем газа поэтому изменение внутренней энергии газа и работы не равно нулю. Q = dU Подведенное количество теплоты при изобарном процессе расходуется на изменение внутренней энергии и совершение работы над внешними телами. Иными словами количество теплоты выделяющееся или поглощающееся при какомлибо процессе всегда одно и то же независимо от того протекает ли данное химическое...
74061. Основы химической кинетики. Кинетика гомогенных процессов, закон действия масс 23.06 KB
  Скорость химической реакции изменение концентрации одного из участвующих в реакции веществ. При увеличении температуры на каждые 10 градусов скорость реакции увеличивается в 24 раза закон ВантГоффа. Также скорость реакции увеличивается с повышением концентрации вещества. Кинетика гомогенных процессов: В гомогенном химическом процессе все реагирующие вещества и продукты реакции находятся в одной фазе где протекает реакция.