69110

Використання модулів у Borland Pascal 7.0. Структура модуля

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Структура модуля. Структура модуля 3. До складу модуля можна включати оголошення констант типів змінних а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Структура модуля Модуль складається із заголовка інтерфейсної реалізаційної й ініціалізаційної частин.

Украинкский

2014-09-30

55 KB

0 чел.

Лекція 19.Тема: Використання модулів у Borland Pascal 7.0.Структура модуля.

                           Компіляція і використання модулів.

План:

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

2. Структура модуля

3. Компіляція і використання модулів

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

Модуль у мові Раsсаl — це програмна одиниця, що автономно компілюється в окремий бінарний файл *.tpu або *.tpw. До складу модуля можна включати оголошення констант, типів, змінних, а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Модуль з'єднується з різними Раsсаl-програмами, що дає можливість використовувати у програмах ідентифікатори, оголошені в цьому модулі.

2. Структура модуля

Модуль складається із заголовка, інтерфейсної, реалізаційної й ініціалізаційної частин. Для оголошення модуля і перших двох його частин використовуються зарезервовані слова unit, interface, implementation, ініціалізаційна частина обмежується словами begin та end. (з крапкою). Структуру модуля наведено нижче.

unit   {----------------------- заголовок модуля -------------------------}

{$}   {директиви компілятора}

interface  {----------------------- інтерфейсна частина ---------------------}

uses   {розділ підключення модулів}

const   {розділ оголошення глобальних констант}

type   {розділ оголошення глобальних типів}

var   {розділ оголошення глобальних змінних}

procedure  {розділ оголошення глобальних процедур}

function  {розділ оголошення глобальних функцій}

implementation {----------------------- реалізаційна частина --------------------}

uses   {розділ підключення модулів }

const   {розділ оголошення локальних констант }

type   {розділ оголошення локальних типів }

var   {розділ оголошення локальних змінних}

procedure  { реалізація процедур}

function  {реалізація функцій}

begin   {----------------------- частина ініціалізації----------------------}

end.

Заголовок модуля складається із зарезервованого слова unit та імені модуля:

unit <ім’я модуля>;

Ім'я модуля має збігатися з іменем бінарного файла цього модуля. Нагадаємо, що бінарний файл модуля має розширення  tpu або tpw і створюється під час компіляції модуля. Сам модуль записується у файлі з розширенням pas.

Інтерфейсна частина

Інтерфейсна частина модуля починається із зарезервованого слова interface. В цій частині містяться оголошення глобальних констант, типів, змінних, процедур і функцій, доступних програмам та іншим модулям, що використовують даний модуль. В оголошеннях процедур і функцій присутні лише їх заголовки. Тіла процедур і функцій записуються в реалізаційній частині модуля. Використання специфікатора forward у заголовках процедур і функцій модуля не допускається.

Приклад 6.4.

Розглянемо програму ех4_6 з прикладу 4.6. Ця програма табулює значення декількох функцій на заданому відрізку. Оголошення типів, змінних і підпрограм запишемо в інтерфейсній частині модуля.

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

uses crt;

type func=function (x: real): real;    {процедурний тип}

var lower, upper, step: real;     {межі відрізка, крок}

function Polynom (x: real): real; far;

function Sinus (x: real): real; far;

procedure Print (a, b, h: real; f: func; s: string);

Реалізаційна частина

Реалізаційна частина модуля починається із зарезервованого слова  implementation і містить тіла процедур і функцій, оголошених в інтерфейсній частині. Реалізаційна частина може містити також оголошення констант, типів, змінних, процедур і функцій, що є локальними в межах модуля, тобто доступними тільки для процедур і функцій цього модуля, але недоступними для інших модулів програми, в якій використовується даний модуль. Усі підпрограми, заголовки яких наведено в інтерфейсній частині модуля, повинні бути реалізовані в його реалізаційній частині.

Приклад 6.5.

Розглянемо реалізаційну частина модуля, інтерфейсну частину якого наведено у прикладу 6.4. Зауважимо, що у разі, коли модуль не має частини ініціалізації, за реалізаційною частиною записується операторна дужка end. (з крапкою).

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

{наведено у прикладі 6.4.}

{--------------------------------- частина реалізації модуля ---------------------------------}

implementation

  function Polynom (x: real): real;

  begin

     Polynom:=sqr(x)*x-x+1;

  end;

  function Sinus (x: real): real;

  begin

  Sinus:=sin(x);

  end;

{a, b – межі відрізку, на якому табулюється  функція;

 h – крок зміни аргументу;

 f – функція, що табулюється;

 s – назва функції у текстовому вигляді}

  procedure Print (a, b, h: real; f: func; s: string);

  var x: real;

     writeln (‘------------------’);

     writeln (‘ |  x  |  ’, s);

     writeln (‘------------------’);

     x:=a;

     while x<b do

     begin

        write (x:6, ‘ | ’);

        write (f(x):10:6);

        writeln;

        x:=x+h;

     end;

  end;

end.

Ініціалізаційна частина

Ініціалізаційна частина починається з операторної дужки begin і завершується операторною дужкою end, після якої ставиться крапка. Ініціалізаційна частина модуля може містити певний фрагмент програми. Оператори з цього фрагмента виконуються до передачі керування програмі, у якій використовується модуль.

Приклад 6.6.

unit tabular;       {заголовок модуля}

{--------------------------------- інтерфейсна частина ---------------------------------}

interface

{наведено у прикладі 6.4.}

{}

implementation

{наведено у прикладі 6.5.}

{-------------------------- частина ініціалізації модуля ------------------------------}

begin

  writeln (‘Початок програми’);

end.        {кінець модуля}

3. Компіляція і використання модулів

Розроблений на мові Раsсаl модуль зберігається як раs-файл. У результаті його компіляції за допомогою команди compile меню  Сompile створюється бінарний файл із розширенням tpu (від англ. Тurbо Раsсаl Unit). Під час створення виконуваного файла програми, яка використовує модулі, або під час її запуску tpu-файли з'єднуються з її відкомпільованим кодом. В IDE Borland Раsсаl 7.0 таке з'єднання виконується командами make і build меню Сompile.

Модуль підключається до програми за допомогою директиви uses, що має бути розташована на початку програми:

uses <ім'я модуля>;

У разі використання команди make компілятор перевіряє наявність tpu-файлів для кожного з оголошених в операторі uses модулів. Якщо вхідний файл змінився, його буде перекомпільовано. Якщо в інтерфейсну частину модуля внесені зміни, то перекомпільовуються всі модулі, що звертаються до нього. Під час виконання команди build перекомпілюються всі модулі, що використовуються у програмі і згадані в операторі uses. У прикладі 6.7 показано використання модуля tabular, код якого наведено у прикладах 6.4-6.6.

Приклад 6.7.

Запишемо програму, що тричі табулює многочлен на різних відрізках і з різним кроком. Зауважимо, що під час компіляції програми модуль tabular має бути досяжним для компілятора, тобто шлях до нього необхідно вказати у полі Unit Directories, що відкривається за допомогою команди Options ► Directories.

program ex6_1;

uses tabular, crt;

var

  i: integer;

begin

  for i:=1 to 3 do

  begin

     writeln (‘ enter lower, upper bounds and step’);

     readln (lower, upper, step);

     Print (lower, upper, step, Polynom);

  end;

end.

Контрольні питання

1. Використання модулів у Вог1аnd Раsсаl 7.0

2. Структура модуля

3. Компіляція і використання модулів


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39019. Теория графов и графовые сети 98.5 KB
  Кстати наш вебкурс также представляет собой сложную систему.1 Вебсистемы После построения Интернет и создания на его базе Всемирной паутины World Wide Web WWW в компьютерном мире появились вебинформационные системы или кратко вебсистемы. Под вебсистемой мы будем понимать компьютерную систему работающую на основе Интернет Веб. Можно привести многочисленные примеры конкретных вебсистем.
39020. Веб-системы 69 KB
  Образующие Разделы Лекции 7: 7.1 Образующие Образующие это непроизводные атомарные элементы теории паттернов из которых составляются паттерновые сети. Образующие имеют неотделимые от них связи. В дискретной теории паттернов рассматриваются образующие обладающие конечными числами связей.
39021. Паттерновые сети 44.5 KB
  Паттерновые сети Разделы Лекции 8: 8.1 Абстрактные конкретные и ассоциированные паттерновые сети Из образующих путем попарного соединения их связей составляются паттерновые сети. Две соединенные связи образующих называются связкой паттерновой сети. Каждой связке сети устанавливается отношение связей  соединено которое может иметь значение либо ИСТИНА либо ЛОЖЬ в зависимости от условия соединения связки.
39022. Проектирование экономических информационных 505.5 KB
  Средства структурного анализа и проектирования Метод функционального моделирования SDT Диаграммы потоков данных. Словари данных и спецификации процессов. Моделирование данных. 1 Система управления совокупность взаимодействующих структурных подразделений экономической системы осуществляющих функции управления: планирование определение цели функционирования экономической системы на различные периоды времени; учет отображение состояния объекта управления в результате...
39023. Понятие индустриального проектирования 231.5 KB
  Ключевые аспекты технологии индустриального проектирования: Реорганизация реинжиниринг бизнеспроцессов; Моделирование предметной проблемной области; Средства автоматизированного проектирования ИС CSEсредства; Возможность применения типовых решений типовое проектирование. Понятие и виды бизнеспроцессов Определение. Под бизнеспроцессом БП будем понимать совокупность взаимосвязанных операций работ по изготовлению готовой продукции или выполнению услуг на основе потребления ресурсов. Основные черты бизнеспроцессов: Все...
39024. Автоматизированное проектирование ИС (CASE-технология) 76 KB
  Изначально CSEсредства были ориентированы на разработку ПО. Сейчас чаще всего под такими средствами подразумевают любые средства проектирования ИС и или моделирования предметной области. CSEсредства охватывают все стадии ЖЦ ИС анализ проектирование разработка сопровождение. Инструментальные средства CSEсредства.
39025. Типовое проектирование ИС 58 KB
  Сущность: Является одной из разновидностей индустриального проектирования. Содержание: Процесс проектирования ИС состоит из следующих основных этапов: Разбиение проекта информационной системы на отдельные составляющие компоненты. Основная цель применения ТПР уменьшение трудоемкости и стоимости проектирования и или разработки ИС.
39026. Основные понятия технологии проектирования информационных систем 66 KB
  Основные понятия технологии проектирования информационных систем Понятие и сущность проектирования ИС Определение Проектирование от лат. Обладает возможностью последовательной детализации и конкретизации могут быть выделены стадии этапы проектирования. Предполагает возможность частичной автоматизации Традиционные виды проектирования: архитектурностроительное машиностроительное технологическое. Проектирование информационных систем сравнительно новый вид проектирования.
39027. Жизненный цикл информационных систем 92 KB
  Поэтому с точки зрения проектирования ИС имеет смысл говорить о модели жизненного цикла. Модель жизненного цикла ИС это модель создания и использования ИС отражающая ее различные состояния начиная с момента возникновения необходимости в данном комплексе средств и заканчивая моментом его полного выхода из употребления у пользователей. Вопрос к семинарскому занятию: можно ли назвать моделью жизненного цикла такую модель которая бы охватывала не все возможные состояния ИС а только некоторую их часть. Модель жизненного цикла и технология...