69127

Робота у середовищі Borland Pascal 7.0

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Інтегроване середовище розробки Borland Pascal 7.0 - далі IDE (Integrated Development Environment) Borland Pascal 7.0 - складається з текстового редактора, компілятора, компонувальника, налагоджувача і довідкової системи. Стандартна поставка IDE Borland Pascal 7.0 являє собою...

Украинкский

2014-09-30

202.5 KB

0 чел.

Лекція 4. Тема: Робота в середовищі Borland Pascal 7.0

План:

1. Робота у середовищі Borland Pascal 7.0

2.Створення та виконання найпростішої програми

1. Робота у середовищі Borland Pascal 7.0

Інтегроване середовище розробки Borland Pascal 7.0 - далі IDE (Integrated Development Environment) Borland Pascal 7.0 - складається з текстового редактора, компілятора, компонувальника, налагоджувача і довідкової системи. Стандартна поставка IDE Borland Pascal 7.0 являє собою дистрибутивний набір файлів, що містить файл install.exe, який слід виконати для установки інтегрованого середовища. За замовчуванням установка здійснюється до каталогу C:\BP. До складу IDE Borland Pascal 7.0 увійшли три версії компілятора:

- компілятор, який працює під керуванням операційної системи MS-DOS в реальному режимі процесора (файли turbo.exe, tpc.exe) і генерує MS-DOS-програми;

- компілятор, який запускається під керуванням операційної системи MS-DOS в захищеному режимі процесора (файли bp.exe, bpcexe) і генерує програми, що працюють як в MS-DOS, так і у Windows;

- компілятор, що працює під керуванням операційної системи Windows (файл bpw.exe) і генерує Windows-програми.

За допомогою файлів turbo.exe, bp.exe і bpw.exe активізується інтегроване середовище розробника, яке відображається на екрані у вигляді вікна (рис. 2.1, 2.2). Файли tpc.exe і bpcexe дозволяють запустити компілятори, що працюють у режимі командного рядка. У цьому разі IDE Borland Pascal 7.0 не завантажується.

Створюючи програму в IDE Borland Pascal 7.0, програміст має можливість користуватися довідковою інформацією, бібліотекою стандартних підпрограм, драйверами для виконання графічних програм тощо. З цією метою до пакету Borland Pascal 7.0 включені файли довідкової системи (turbo.tph, bpw.hlp), бібліотек стандартних модулів (turbo.tpl, tpp.tpl, tpw.tpl), конфігурації IDE Borland Pascal (turbo.tp, bp.tp, bpw.cfg) і багато інших.

Розглянемо технологію використання IDE Borland Pascal 7.0. Основне вікно  IDE Borland Pascal 7.0 складається з таких функціональних частин, як рядок меню, робоча зона та рядок стану. Меню активізується натисканням функціональної клавіші F10 або шляхом вибору мишей певного розділу меню, що може бути активізований також комбінацією клавіш Alt+перша літера його назви. Розглянемо призначення розділів головного меню.

File – містить команди управління файлами (створення нових і завантаження наявних файлів, збереження файлів на дисках, виведення вмісту файла на принтер, вихід з IDE Borland Pascal 7.0).

Edit - дає можливість виконувати команди редагування тексту (копіювання вставляння, видалення фрагментів тексту, відновлення попереднього варіанта тексту, що редагується).

Search - призначений для виконання пошуку фрагмента тексту та його заміни новим фрагментом.

Run - дає можливість запускати програму в цілому або виконувати її по кроках (останній режим застосовується при налагодженні). Compile - дає можливість компілювати програму.

Debug - містить команди, які полегшують процес пошуку помилок (установка точок переривання виконання програми, виведення вікна перегляду значень змінних, вікна вихідних результатів тощо).

Tools - містить перелік допоміжних інструментів, що не включені до IDE Borland Pascal 7.0 (Turbo Assembler, Turbo Debugger тощо).

Options - дає можливість встановлювати директиви компілятора та компонувальника, а також управляти параметрами середовища Borland Pascal 7.0.

Window - містить команди керування вікнами.

Help - дає можливість отримувати довідкову інформацію.

В IDE Borland Pascal 7.0 є також контекстне меню (рис. 2.3), яке містить команди, що найчастіше використовуються. Відкрити контекстне меню можна за допомогою комбінації клавіш Alt+F10 або правою кнопкою миші. Натиснувши клавішу Esc, можна вийти з контекстного меню.

Рис. 2.3. Контекстне меню IDE Borland Pascal 7.0

Робоча зона (Desktop) - це простір, у якому можуть бути розташовані декілька вікон. Кожне вікно має заголовок і номер. За замовчуванням вікну з номером 1 надається заголовок NONAME00.PAS. Вікно може мати довільний розмір і розташовуватися у будь-якому місці екрана. Робота з вікнами відбувається так само як і у будь-якому іншому багато віконному середовищі. На правій і нижній межах вікна містяться лінійки прокрутки, що дають можливість пересувати текст у вікні за допомогою миші. Використання клавіш управління курсором дозволяє зсувати текст на один рядок. Клавіші Page Up, Page Down застосовуються для посторінкового гортання тексту. Вікно можна закрити комбінацією клавіш Alt+F3, кнопкою закриття вікна, що розташована у його лівому верхньому куті, а також командою Window > Close.

Рядок стану міститься в нижній частині вікна IDE Borland Pascal 7.0. В ньому наведені відомості про операції, що найчастіше виконуються, та надається перелік клавіші для їх швидкого виклику (такі клавіші називаються hot keys — гарячі клавіші).

До першого збереження тексту з вікна NONAME00.PAS користувач має визначити каталог, у якому міститимуться файли його програм. Цей каталог зручно було б зробити поточним каталогом інтегрованого середовища. Поточний каталог розкривається командою File ► Open, а команда File ► Save зберігає до нього файли текстів програм. Крім того, створені під час трансляції виконувані файли також записуватимуться до поточного каталогу. За замовчуванням поточним вважається каталог \BP\Bin, але збереження програм до цього каталогу є небезпечним, оскільки в ньому містяться системні файли Borland Pascal 7.0. Поточний каталог встановлюється командою File ► Change dir. Програмісту слід створити свій каталог і зробити його поточним.

2.Створення та виконання найпростішої програми

Надрукуємо у вікні NONAME00.PAS текст програми з прикладу 2.1. (інформація щодо команд текстового редактора міститься в довідковій системі IDE Borland Pascal 7.0 у розділі Using the editor).

Приклад

program ex2_l:      {заголовок програми}

begin {початок опису дій програми}

writelnCHello. world!');  {вивести символи}

end. {кінець програми }

Програму слід зберегти на диску перед її виконанням. Для цього використовується клавіша F2 або команда File ► Save. Під час першого збереження програми буде виведене вікно Save file as. У рядку Save file as задамо ім'я файла та натиснемо клавішу Enter. Розширення pas в імені файла можна не задавати, оскільки таке розширення для файлів текстів програм встановлене за замовчуванням (змінити розширення імен файлів, що встановлені за замовчуванням, можна командою Options > Environment ► Editor). Подальші виклики команди File ► Save зберігатимуть програму автоматично, без виведення вікна Save file as. У разі потреби змінити ім'я або розташування файла програми це вікно можна вивести командою File > Save as. Періодичне натискання клавіші F2 під час роботи з редактором забезпечить збереження всіх виправлень у тексті програми.

Після введення та збереження у файлі програму можна компілювати, скориставшись комбінацією клавіш Alt+F9 або командою меню Compile ► Compile. Коли компілятор виявить синтаксичну помилку, то виведе відповідне повідомлення і встановить курсор на рядок, що містить помилку. Зазначимо, що компілятор лише виявляє помилки, а виправляє їх розробник програми. Компілятор також не може знайти алгоритмічних помилок, відповідальність за логічну коректність програми покладено на програміста. Якщо компіляція завершилася успішно, то буде виведено вікно із повідомленням Compile successful. Press any key (Компіляція успішна. Натисніть будь-яку клавішу). У результаті успішної компіляції створюється exe-файл, який має таке саме ім'я, як і pas-файл програми. Компіляцію разом із компонуванням можна виконати за допомогою команд меню Compile ► Make і Compile ► Build. Команда Make призведе до перекомпіляції модифікованих модулів (використання модулів буде розглянуто у розділі 6). За допомогою команди Build перекомпілюються всі модулі, які використовуються програмою.

Програму, в якій виправлено всі синтаксичні помилки, можна запустити на виконання комбінацією клавіші Ctrl+F9. її також можна виконати за допомогою команди Run ► Run. Результати роботи програми ви побачите, натиснувши клавіші Alt+F5 або виконавши команду Debug ► User screen (рис. 2.4). Перегляд результатів виконання програми завершиться після натискання будь-якої клавіші. На екран буде виведено вікно із текстом програми, результати роботи якої користувач переглядав.

Рис. 2.4. Результати роботи програми ех2_1

Якщо помилка виникає під час виконання програми, то її робота переривається і виводиться повідомлення про помилку часу виконання (run-time error). Програма може -«зациклитися» в такому разі постає потреба у примусовому перериванні її виконання. Для примусового зупинення програми використовується комбінація клавіш Ctrl+Break.

Щоб продовжити редагування програми, яка була раніше записана до файла, слід відкрити цей файл командою File ► Open або натисканням клавіші F3. У діалоговому вікні Open треба вибрати ім'я файла зі списку Files і натиснути клавішу Enter. У результаті цих дій у робочій області IDE Borland Pascal 7.0 створиться нове вікно, що міститиме текст обраного файла. Ім'я цього файла відобразиться в заголовку вікна. Щойно відкрите вікно є активним, воно виводиться перед іншими вікнами та має рамку з подвійних ліній.

Комбінація клавіш Ctrl+F5, що викликає команду WindowSize/Move, дозволяє змінити розміри вікон та їх розташування. В результаті виконання команди Window > Size/Move рамка активного вікна набуде зеленого кольору. Це означатиме, що вікно перебуває у режимі модифікації. У цьому режимі за допомогою клавіш управління курсором здійснюють переміщення вікна. Розміри вікна можна змінити, скориставшись комбінацією клавіші Shift із клавішами управління курсором. Для виходу з режиму модифікації зі збереженням внесених змін ми натискаємо клавішу Enter, а для їх скасування - клавішу Esc. Вікно можна розгорнути на всю робочу область, натиснувши клавішу F5.

Завершення роботи з IDE Borland Pascal 7.0 здійснюється комбінацією клавіш Alt+X або командою File ► Exit При цьому користувачеві буде запропоновано зберегти всі файли, до яких було внесено зміни після останнього збереження.

Налагодження програм

Для виявлення алгоритмічних помилок до IDE Borland Pascal 7.0 вбудовано налагоджував, функції якого реалізуються командами меню Debug. Такі помилки найлегше виявити при покроковому виконанні програми. Програма у покроковому режимі запускається командою Run > Trace Into або клавішею F7. За допомогою цієї ж клавіші виконується кожний наступний крок програми, якому відповідає один рядок операторів.

На кожному кроці значення використаних у програмі змінних можуть модифікуватися. Поточні значення змінних відображаються у вікні Watches, яке активізується командою Debug ► Watch. Для перегляду значень певної змінної її ім'я слід вказати у вікні Add Watch, що активізується комбінацією клавіш Ctrl+F7 або командою Debug ► Add watch. Якщо ім'я змінної було введене у вікні Add Watch, її поточні значення виводитимуться у вікні Watches (рис. 2.5). Коли вікно Watches активне, додати до нього змінну можна як за допомогою комбінації клавіш Ctrl+F7, так і натиснувши клавішу Insert, а для видалення змінної слід обрати її ім'я і натиснути клавішу Delete.

Рис. 2.5. Вікна Add Watch та Watches, призначені для перегляду значень змінних під час налагодження програми

Для завершення покрокового виконання програми використовується команда Run ► Program reset або комбінація клавіш Ctrl+F2.

Якщо програмісту необхідно отримати значення змінних під час виконання певних операторів програми або певних умов, то в тексті програми можна встановити точки переривання програми (breakpoints). З цією метою використовують команду Debug > Breakpoints. Для кожної точки переривання у вікні Breakpoints можна задати номер рядка в тексті програми, умову, виконання якої зупиняє програму, та кількість проходжень через точку переривання до виконання умови. Задати точку та умову переривання можна також командою Debug > Add breakpoint, встановивши перед тим курсор на відповідний рядок у тексті програми. Рядок програми, який містить точку переривання, помічається у вікні текстового редактора червоним кольором. Програма, запущена на виконання командою Run ► Run, досягнувши виділеного рядка, зупиниться в разі істинності умови переривання, якщо така умова задана.

Контрольні питання

1. Перерахувати основні розділи головного меню в середовищі  Borland Pascal 7.0.Їх призначення.

2.Навести приклад створення найпростішої  програми.

3. Для примусового зупинення програми яку потрібно використовувати комбінацію клавіш?

4.Яка комбінація клавіш використовується при завершенні покрокового виконання програми?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23146. Роман «Третя Рота» 35 KB
  Пушкін дуже високо цінував твори такого жанру. Сосюри письменників лікарів учителів вчених розповідають цікаві епізоди що перетворилися в легенди як поет натхненно читав той чи інший твір який так і залишився неопублікованим і невідомим сучасному читачеві. Тепер же ця легенда став реальністю читач одержує твори які десятиліттями лежали в архівах і не були доступними навіть найвужчому колу дослідників. Павло Тичина даруючи авторові Червоної зими видання Вибрані твори 1957 у трьох томах на першій книзі зробив такий напис:...
23147. Український князь бє чолом рiднiй Українi (Євген Маланюк) 28 KB
  До самої смертi вiн прожив у НьюЙорку працюючи в iнженерному бюро. Малоросiйству вiн протиставляє мазепинство : опертя на прикладi гетьмана Iвана Мазепи на власнi сили церкву культуру. Найважливiшим етапом подолання цiєї хвороби Україною вiн вважає набуття державностi незалежностi нашого краю. 1923 року вiн ще повен надiй на революцiйне звiльнення своєї батькiвщини: Несамовитим криком крови Роздерлися твої уста: сурмиш у рупор пурпуровий Вагiтна бурями повстань .
23148. Феміністична проблематика повістей О.Кобилянської “Людина” і “Царівна” 121 KB
  ЖIНОЧИЙ IДЕАЛ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ ЗА ПОВIСТЯМИ ЛЮДИНА I ЦАРIВНА 4. АВТОРСЬКА ПОЗИЦIЯ У ПОВIСТI ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ ЛЮДИНА ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Тема даної курсової роботи €œФеміністична проблематика повістей О. В €œЛюдині€ а ще більше в €œЦарівні€ особисте щастя героїнь Кобилянської більшою чи меншою мірою вже пов'язується з соціальними проблемами активною позицією людини в житті з необхідністю боротися з обставинами що сковують розвиток її духовних сил. Завдяки новаторству співзвучності прогресивним тенденціям...
23149. Феномен доби (сходження на голгофу слави) 183 KB
  Гріх казати: Тичинині попередники не були самі нездари. Так що сила яку Тичинині попередники витрачали на самоконсервування примножила його художні потенції. Для молодого Тичини навіть автора Соняшних кларнетів цей початковий період революції був своєрідною самопроекцією на широкий екран українського степу. Так як у Рільке: я водночас дитя хлопчак мужчина у Тичини та сама єдність стиснутість тривалості найлаконічніший образ людського життярадіння тільки не в індивідуальному вертикальному а в усезагальному індивідуальному через...
23150. Філософічність лірики Олега Ольжича 25 KB
  Така медитативність лірики Ольжича має приховану мету і символічний зміст. Стояти недбало на краю блакитної чаші безодні ризикуючи своїм життям це для Ольжича найбільша насолода найп'янкіший водограй найзаповітніша мрія. Отже проаналізувавши кілька віршів Ольжича ми виділили в них ряд надзвичайно важливих філософських проблем замислитись над якими має і сучасна людина.
23151. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у твоpчості Ліни Костенко 28 KB
  Ліна Костенко витвоpила духовний зpіз укpаїнської істоpії явила людстви складну щедpу на добpо і спpаглу до щастя і волі укpаїнську душу. Hеоціненним скаpбом людяності сили духу й добpоти сповнені поезії Ліни Костенко: Hе забувайте незабутнє І незнецінюйте коштовне Hе губіться у юpбі. Ліна Костенко багато pозміpковує над тим що ж лишає по собі людина.
23152. Шістдесятництво як явище 168.13 KB
  Зустрічі на яких громили шістдесятників відбулися у Києві Львові Харкові й Дніпропетровську. Влада не сиділа склавши руки: крім звільнень з роботи звільнили Василя Стуса Михайлину Коцюбинську В’ячеслава Чорновола організовувалися мітинги робітників і колгоспників які засуджували дії шістдесятників. 28 листопада 1970 року за таємничих обставин була вбита одна з головних учасниць руху шістдесятників Алла Горська. Феномен молодості природний для кожного нового покоління у шістдесятників щасливо поєднався із зустрічною потребою...
23153. Життя і творчий шлях Юрія Клена 66.5 KB
  Вже в 20ті роки розкрилися ті особливості його манери письма які зближували Юрія Клена з неокласиками: досконале володіння мистецькою формою своєрідний панестетизм. 1943 року з'являється в світ збірка поезій Юрія Клена Каравели в якій автор спробував синтезувати творчі принципи київських неокласиків та ідейнохудожні шукання поетів празької школи. Вершинними здобутками Юрія Кленапоета є поеми Прокляті роки 1937 та Попіл імперій 1943 1947.
23154. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу... творчість Василя Симоненка 27.5 KB
  Це очі Василя Симоненка поета якому судилося прожити усього 28 років але залишитися в пам'яті народній назавжди. Тому мабуть кожне наступне покоління буде вважати Василя Симоненка своїм однолітком і гортаючи сторінки знаходити в поезіях відгуки власних емоцій і почуттів. Найбільша любов поета це рідна земля Україна саме цій темі присвячена більшість творів Симоненка: Україно ти моя молитва ти моя розпука вікова.