69140

Усилитель постоянного тока

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Для дифференциального каскада различают два сигнала: дифференциальный полезный который нужно усилить; синфазный сигнал сигнал ошибки. Kuд коэффициент усиления дифференциального сигнала Kuд 1 Kuсф коэффициент ослабления синфазного сигнала Kuд 1 ООС вводится для стабилизации работы.

Русский

2014-09-30

60.5 KB

2 чел.

Лекция 10. Усилитель постоянного тока

Усилитель постоянного тока усиливает медленно изменяющийся во времени сигнал. Постоянный ток и постоянное напряжение можно считать таким сигналом.

Дифференциальный каскад – пример усилителя постоянного тока, выполняется по сбалансированной мостовой схеме на двух и более транзисторах. Может выполняться как на биполярных, так и на полевых транзисторах.

Rк1, Rк2 – задают потенциал коллекторов покоя, задают токи коллекторов, являются нагрузкой холостого хода для дифференциального каскада.

Rэ – нагрузка эмиттера, задает токи эмиттера транзисторов. Иногда применяется источник тока.

RБ1 и RБ2 – задают потенциал базы транзистора, покоя и определяет входное сопротивление дифференциального каскада.

- Схема называется источник тока или генератор стабильного тока.

VT1 и VT2 – участвуют в усилении – должны быть как можно ближе по параметрам друг к другу.

Если разные, отсюда дестабилизация работы каскада.

Сигнал может подаваться на два входа одновременно.

усиливаются сигналы, приходящие с датчиков.

Для дифференциального каскада различают два сигнала:

- дифференциальный – полезный, который нужно усилить;

- синфазный сигнал – сигнал ошибки.

Kuд – коэффициент усиления дифференциального сигнала Kuд>>1

Kuсф – коэффициент ослабления синфазного сигнала Kuд <<1

ООС вводится для стабилизации работы.

Для данной схемы:

RВХ ДК = RБ1 ‌‌‌‌|| rвх дк

rвх дк = 2 rвх оэ

rвх оэ = ∆UБЭ/∆IБ – входное сопротивление самого            транзистора

IК1 = IК2

IКЭ = αIК    (α = 1), т. е. IК = IЭ

IК = IБ β, β – коэффициент передачи тока базы IБ (β=h21э)

Rвых = Rк

RБ1 >> Rгенератора – внутренне сопротивление источника сигнала.

- амплитудная характеристика для дифференциального сигнала

1 - зона отсутствует (шумы)

2 - зона линейного усиления (рабочая зона)

3 – зона нелинейных искажений

_________ - для синфазного сигнала.

Усилитель с гальванической связью (УГС)

Гальваническая связь – связь по постоянному току.

УГС – многокаскадный усилитель способный усиливать как постоянные, так и переменные составляющие входного сигнала (нет разделительных конденсаторов, трансформаторов). УГС строится по схеме с общим эмиттером. Для обеспечения требуемого коэффициента усиления используется n-ное количество каскадов.

Для определения требуемого количества каскадов: n = log KU. n округляем в большую нечетную сторону.

УГС применяются не отдельно, а входят в состав большого усилителя. Всегда вводится ООС.

KI = β1* β2 3 1 2 3…..

γ коэффициент разветвления, который вносят резисторы.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 – фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності – повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили – відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму – набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу – цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна – для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення – в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовом’язовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою – частина мембрани м’язового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовом’язовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...
84600. Спряження збудження та скорочення. Механізми м’язового скорочення 45.74 KB
  Механізми м’язового скорочення. Термін спряження збудження із скороченням означає взаєзв’язок збудження в скелетних м’язах виникнення та поширення ПД по мембрані волокна та його скорочення тобто актоміозинової взаємодії. При русі ПД по мембрані Ттрубочок в мембрані цистерн СПР відкриваються кальцієві канали іони Са2 по градієнту концентрації виходять з цистерн СПР у саркоплазму підвищення концентрації іонів Са2 в саркоплазмі міоцита з 10–8 до 10–5 ммоль л дифузія іонів Са2 до протофібрил взаємодія з регуляторним білком тропоніном...
84601. Види м’язових скорочень: одинокі та тетанічні; ізотонічні та ізометричні 44.03 KB
  В залежності від режимів навантаження виділяють наступні види м’язового скорочення. Ізометричного скорочення – скорочення при незмінній довжинні м’яза. В експерименті таке скорочення можна отримати якщо ізольований м’яз закріпити з двох сторін та стимулювати електричним струмом. В умовах цілісного організму ізометричне скорочення буває коли людина намагається але не може підняти вантаж.
84602. Біологічна регуляція, її види і значення. Контур біологічної регуляції. Роль зворотнього зв’язку в регуляції 46.87 KB
  Роль зворотнього зв’язку в регуляції. Перелічені вище елементи контура біологічної регуляції зв’язуються між собою каналами зв’язку якими в контурі передається інформація: канал прямого зв’язку – по ньому передається керуючий сигнал від КП до ВП підтримка заданого рівня або зміна РП; канал зворотнього зв’язку – по ньому передається інформація з СП1 в КП: про поточну величину РП; про ефективність керуючих сигналів що вироблені КП і спрямовані на усунення відхилення РП від заданого рівня або на його зміну в потрібному напрямку. КП...
84603. СТРАТЕГИЧЕСКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ 249 KB
  Основными задачами выполнения курсовой работы по дисциплине «Стратегический менеджмент» являются: Углубленное изучение теоретических основ стратегического управления предприятиями индустрии туризма и сервиса. Изучение особенностей стратегического управления на конкретных предприятиях индустрии туризма и сервиса.