69177

АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ - АІС «ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВА»

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Система Держказначейства України До функцій Головного управління Державного бюджету можна віднести наступні: організація здійснення та контроль за виконанням Державного бюджету України управління прибутками та видатками цього бюджету на рахунках казначейства...

Украинкский

2014-10-01

109 KB

12 чел.

Тема 8. АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ - АІС «Держказначейства».

8.1 Поняття, призначення та функції Держказначейства. Загальна характеристика АІС «Держказначейства».

Головне управлiння Державного казначейства – це спеціальний державний фінансовий орган, який входить до складу казначейства України і знаходиться на її вищому рівні. Казначейство України було створено у 1995році, раніше функції по виконаннню Державного бюджету покладалися на Міністерство фінансів.

Структура Державного Казначейства України представлена на рисунку 1.

Рис. 1. Система Держказначейства України

До функцій Головного управління Державного бюджету можна віднести наступні:

  •  організація, здійснення та контроль за виконанням Державного бюджету України, управління прибутками та видатками цього бюджету на рахунках казначейства в банківських установах по принципу єдиної каси;
  •  регулювання фінансових відносин між Державним бюджетом України та позабюджетних фондів, а також фінансове виконання цих фондів, контроль за надходженням та використанням позабюджетних коштів;
  •  здійснення короткострокового прогнозування державних фінансових ресурсів та оперативне їх управління ;
  •  збір, обробка, аналіз інформації про стан державних фінансів та представлення її вищим законодавчим та виконавчим органам державної влади;
  •  управління та обслуговування разом з НБУ та іншими уповноваженими банками України державного внутрішнього та зовнішнього боргу ;
  •  розробка методичних матеріалів та інструкцій порядку ведення облікових операцій з питань, які можна віднести до компетенції казначейства та інше.

Для виконання перелічених вище функцій у Головному управлiнні Державного казначейства України існують підрозділи, схема яких представлена на рисунку 2:

Рис.2. Структурні підрозділи ГУДКУ.

Одним з найважливіших підрозділів Головного управлiння Державного казначейства України є Управління комп’ютеризації та інформаційних технологій.

Основною функцією цього підрозділу є розробка та впровадження інформаційно-обчислювальної системи казначейства України, а також підтримка її в актуальному стані. Спеціалісти цього підрозділу закупають сучасні програмні продукти, технічні засоби та засоби телекомунікації.

Для забезпечення ефективної та стабільної роботи програмно-технічних комплексів, якими оснащені структурні підрозділи Головного управлiння Державного казначейства України, Управління комп’ютеризації та інформаційних технологій закріплює за кожним структурним підрозділом своїх спеціалістів з метою надання консультативної допомоги співробітникам цих підрозділів.

8.2 Структура і склад функціональної частини АІС «Держказначейства».

Для розкриття цього питання необхідно визначити наведеі нижче терміни.

Зведені особові рахунки — рахунки, що відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, які підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.

Особові рахунки - - рахунки, що відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників Ш ступеня) для зарахування коштів, які підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів.

Пропозиції про виділення коштів — короткострокові планові показники, які регламентують виділення коштів розпорядникам коштів державного бюджету (головним розпорядникам коштів і розпорядникам коштів II ступеня).

Реєстраційні рахунки - - рахунки, що відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

Розпорядник коштів II ступеня - - бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асиґнувань, прийняття зобов'язань і здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказування розпорядникам III ступеня та П ступеню безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів Ш ступеня - - бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнуваньь, прийняття зобов'язань і здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Спеціальні реєстраційні рахунки — рахунки, шо відкриваються розпорядникам коштів державного бюджету всіх ступенів та одержувачам коштів державного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їхніми кошторисами в частині спеціального фонду.

Автоматизація функцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основі програмно-технічних комплексів, баз даних і сховищ даних, які доступні користувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. Перелік функціонал иьних підсистем є єдиним для всіх рівнів ієрархії ІС Казначейства. Деякі підсистеми охоплюють відповідні функції Казначейства по всій вертикалі, інші автоматизують управління бюджетним процесом тільки на одному рівні. Цю структурну низку функціональних вимог до Держказначейства доцільно розглянути в межах кожної функціональної підсистеми.

Підсистема управління доходами. У процесі виконання державного бюджету за доходами органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:

-  установлюють порядок відкриття та відкривають ріахунки в управліннях ДКУ для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів

(надалі — платежі);

- ведуть бухгалтерський облік доходів бюджету відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119, у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів і типів операцій;

-  здійснюють розподіл платежів до державного бюджету відповідно   до   нормативів   відрахувань,   затверджених   Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», і перераховують за належністю розподілені кошти;

-  здійснюють розподіл у розмірах, визначених законодавством, інших платежів, що зараховуються до державного бюджету, та перераховують за належністю розподілені кошти;

- здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів державної податкової слух шень судових органів;

- складають щоденну, періодичну та річну звітність ми згідно із кодами бюджетної класифікації доходів відповідним органам, які здійснюють контроль за нарахуванням та  сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Рахунки для зарахування платежів відкриваються в обласних управліннях Державного казначейства відповідно до рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних форм для обліку операцій по виконанню бюджетів у системі Держказначейства України, затверджених наказом Держказначейства України від 28.11.2000 р  № 119.

Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує грошові кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в обласному управлінні Державного казначейства України в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації доходів.

Операції з оброблення платежів мають здійснюватись у тами послідовності: повернення надмірно та/або помилково зарахованих коштів; відшкодування платникам податку на додану вар тість; розподіл платежів до бюджету за нормативами, встановленими законодавчими актами; відрахування дотацій місцевим бюджетам.

Перерахування коштів до ДКУ (центральний рівень) і складання щоденної форми «Звіт про виконання державного бюджету за доходами» здійснюються за регламентом, установленим ДКУ за погодженням з Національним банком України. Регламент оброблення платежів до бюджету, а саме термін перерахування коштів з обласного рівня на центральний, може змінюватися за рішенням Державного казначейства України.

Відповідно до схеми надходження бюджетних коштів, наведеної на рис. 5.1, визначено функціональні вимоги до підсистеми управління доходами. Вони зводяться до підтримки комп'ютерних технологій збирання та оброблення інформації про надходження коштів на єдиний рахунок в обласному управлінні ДКУ,

Звітність про касове виконання бюджету районне відділення Казначейства формує і передає за встановленою формою в районний фінансовий відділ і в обласне управління Державного казначейства, які узагальнюють показники і передають зведення в ДКУ. На кожному рівні проводиться аналіз цих зведених показників.

Підсистема формування єдиної бази даних про мережі розпорядників бюджетних коштів функціонує на центральному (ДКУ), обласному (ОУДК) і районному (РВДК) рівнях. За допомогою програмно-технічних комплексів здійснюються такі процеси формування мережі розпорядників бюджетних коштів:

1.Не пізніше як за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники коштів (ГРК) подають Державному казначейству України на паперових та електронних носіях підготовлену мережу.

2. Державне казначейство України узагальнює отриману інформацію та доводить її на електронних носіях до управлінь ДКУ й Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

3. Розпорядники коштів II ступеня (РК) подають управлінням на паперових та електронних носіях дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління звіряють отримані дані з інформацією, що надійшла від Державного казначейства України, узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) і доводять на електронних носіях до відповідних відділень ДКУ.

4. ОУДК звіряють отримані дані з інформацією, що надійшла від Державного казначейства України, узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) і доводять на електронних носіях до відповідних відділень ДКУ.

5. ОУДК передають на електронних носіях узагальнені дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів до Державного казначейства України, яке створює єдину базу даних про мережу розпорядників бюджетних коштів та оперативно її підтримує.

Підсистема затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, функціонує на центральному, обласному та районному рівнях. Засобами програмно-технічних комплексів здійснюються такі процеси формування мережі розпорядників бюджетних коштів:

1. Міністерство фінансів України (МФУ) у визначений термін направляє на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству України, яке реєструє та відображує дані на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

2. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів доводить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань.

3. Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня за територіями на паперових та електронних носіях.

4. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління Державного казначейства. Указані документи доводяться до управлінь на паперових та електронних носіях.

5. Протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпорядників коштів (РК), які обслуговуються в управлінні.

6. Розпорядники коштів II ступеня протягом трьох робочих днів подають розподіл показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів бюджету нижчого рівня відповідному управлінню. Зазначені документи звіряються з даними казначейського обліку. Розпорядники коштів усіх рівнів протягом двох робочих днів після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів і видатків та плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства України, де вони звіряються з даними казначейського обліку.

До кошторису додається зведення показників спеціального фонду на відповідний рік. Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків або платежів Державного бюджету України.

Підсистема здійснення видатків у процесі виконання бюджету функціонує на центральному, обласному та районному рівнях.

1. Державне казначейство України щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядження про виділення коштів у розрізі головних розпорядників коштів (ГРК). ГРК відкривають зведені особові рахунки або особові рахунки для зарахування виділених коштів. Кошти, виділені відповідно до розпорядження, зараховуються на зазначені рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головного розпорядника коштів, зараховуються на відповідні особові рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника II ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки.

2. Виписка з особового рахунка або зведеного особового рахунка надається головному розпоряднику коштів.

3. На підставі виписки головний розпорядник протягом одного робочого дня готує розподіл коштів та платіжне доручення на перерахування коштів.

4. Перевірені розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків. На підставі розподілу коштів і реєстрів на здійснення видатків складається розпорядження на перерахування коштів.

5. На підставі розпорядження про перерахування коштів складається платіжне доручення на переказ коштів державного бюджету. Реєстри на здійснення видатків передаються засобами телекомунікаційного зв'язку відповідним управлінням Державного казначейства.

6. Відповідно до отриманих реєстрів і наявних коштів управління зараховує кошти на особові рахунки розпорядників II ступеня для подальшого їх розподілу (для зарахування на реєстраційні рахунки самого розпорядника коштів або зарахування на реєстраційні рахунки розпорядника коштів III ступеня, або безпосередньо на реєстраційні рахунки одержувачів).

7. Орган Державного казначейства надає клієнтам (одержувачам коштів — ОК) виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта.

8. Розпорядники коштів II ступеня протягом одного робочого після отримання виписок з особових рахунків, що підтвержують зарахування коштів, готують розподіл коштів і платіжне доручення на перерахування коштів.

8.3. Інформаційне забезпечення АІС „Держказначейства”.

Однією з умов підвищення ефективності роботи казначейcьких органів є застосування перспективної та ефективної системи їх інформаційного забезпечення на всіх рівнях. В основу створення такого ІЗ покладено розроблення інформаційної бази для кожного рівня Казначейства, де функціонує локальна система оброблення даних. Інформаційна база (ІБ) в цілому визначена як така, що включає позасистемну і внутрішньосистемну частини.

Позасистемна ІБ - - це сукупність вхідних і вихідних повідомлень, які входять і виходять з інформаційного комплексу відповідного рівня системи Казначейства. Те саме повідомлення може бути, наприклад, для РВДК вихідним, а для ОУДК — вхідним. Але в системі Казначейства є вхідні повідомлення, які надходять від інших державних структур, наприклад від НБУ, і є такі, що передаються в інші державні структури, наприклад в Міністерство фінансів. Усі ці повідомлення казначейської системи надаються в електронній формі, а деколи можуть бути у вигляді паперових документів. За існуючою класифікацією вони поділяються на п'ять груп.

1. Державне казначейство України щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядження про виділення коштів у розрізі головних розпорядників коштів (ГРК). ГРК відкривають зведені особові рахунки або особові рахунки для зарахування виділених коштів. Кошти, виділені відповідно до розпорядження, зараховуються на зазначені рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головного розпорядника коштів, зараховуються на відповідні особові рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника II ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки.

2. Виписка з особового рахунка або зведеного особового рахунка надається головному розпоряднику коштів.

3. На підставі виписки головний розпорядник протягом одного робочого дня готує розподіл коштів та платіжне доручення на перерахування коштів.         І

4. Перевірені розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків. На підставі розподілу коштів і реєстрів на здійснення видатків складається розпорядження на перерахування коштів.

Однією з умов підвищення ефективності роботи казначейських органів є застосування перспективної та ефективної системи їх інформаційного забезпечення на всіх рівнях. В основу створення такого ІЗ покладено розроблення інформаційної бази для кожного рівня Казначейства, де функціонує локальна система оброблення даних. Інформаційна база (ІБ) в цілому визначена як така, що включає позасистемну і внутрішньосистемну частини.

Позасистемна ІБ — це сукупність вхідних і вихідних повідомлень, які входять і виходять з інформаційного комплексу відповідного рівня системи Казначейства. Те саме повідомлення може бути, наприклад, для РВДК вихідним, а для ОУДК — вхідним. Але в системі Казначейства є вхідні повідомлення, які надходять від інших державних структур, наприклад від НБУ, і є такі, що передаються в інші державні структури, наприклад в Міністерство фінансів. Усі ці повідомлення казначейської системи надаються в електронній формі, а деколи можуть бути у вигляді паперових документів. За існуючою класифікацією вони поділяються на п'ять груп.

Перша група— бюджетні документи. Видання та використання цих документів регламентується Міністерством фінансів. Бюджетні дані занесено в такі документи:

1. Закон про державний бюджет після схвалення Парламентом надсилається до Державного казначейства Міністерством фінансів і зберігається в електронній формі в центральному органі ДКУ, обласних управліннях і районних відділах ДКУ.

2. Бюджетні зміни — поправки до Закону про державний бюджет — схвалюються Парламентом кілька разів на рік і надсилаються органами Державного казначейства по тих самих каналах, що й бюджетні документи.

3. Місячні витратні ліміти — це максимальні суми, які розпорядник коштів може використовувати протягом певного місяця. Витратні ліміти також доводяться до всіх органів Казначейства.

4. Запити на зміни бюджетних лімітів — це документи, складені і надіслані до Державного казначейства розпорядниками коштів.

5. Асигнування - це документ, який видається Міністерством фінансів та є підставою для надання коштів Казначейством за їх наявності.

Друга група — дані щодо видатків, які заносяться в такі документи:

1. Замовлення на закупівлю та інші платіжні операції - подаються розпорядниками коштів на основі їхніх витратних лімітів згідно з асигнуваннями, що видані відповідним міністерствам і зберігаються на державному та обласному рівнях Казначейства.

2. Розпорядження на здійснення видатків — надсилається Міністерством фінансів в органи Казначейства як дозвіл на використання розпорядником бюджетних коштів.

3. Запит на оплату — складається розпорядником бюджетних коштів на основі рахунків-фактур, наданих постачальниками. Рахунки-фактури після перевірки розпорядником коштів надаються постачальником для оплати.

4. Запит на здійснення платежу — надсилається районним відділенням ДКУ до обласного управління казначейства у кожному випадку, коли необхідно затвердження запиту на платіж. Зберігається в районних та обласних органах Казначейства.

5. Платіжні доручення — їх надсилають обласні управління ДКУ та центральний орган ДКУ до відповідного управління Національного банку України, схвалюючи таким чином виконання платежу. Зазначені платежі можуть здійснюватися на користь постачальників, на забезпечення певних товарів, а також для покриття інших видатків (наприклад, виплати заробітної плати).

Платіжні доручення складаються районним відділенням ДКУ.

Третя група— дані про надходження, зафіксовані в таких документах:

Податкові форми — відповідні документи (декларації), що надаються платниками згідно із законодавством з методів оцінювання податкових зобов'язань платника. Для розрахунку даних про обсяги податкових надходжень ураховують такі види податків: прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на майно; автотранспортні збори, пода-и>к на землю, податок на дохід від операцій з цінними паперами, к ржавне мито, інші податки. Податкові форми надаються платниками податків до підрозділів ДПІ, які надсилають копії цих документів в електронній формі до районних відділень ДКУ. Податкові форми подають протягом року.

2. Банківські виписки, які регулярно надходять до районних нідділень ДКУ. Виписки з рахунків використовують для підтвердження виконання платежів, що занесені на рахунки ОУДК або ДКУ.

3. Документи про повернення сум податків. Підрозділи ДПА можуть коригувати сплачені суми податків унаслідок здійснення перевірок, сплати надлишкових платежів тощо. Зберігаються ці документи в районних та обласних відділеннях ДКУ.

Четверта група— дані про платежі. Цей вид даних заноситься в службовий запит на оплату, запит на виконання платежу, платіжне доручення, банківські виписки. Ці виписки використовують для підтвердження виконання платежу (депонування) на рахунки ДКУ або обласних управлінь ДКУ. Обласні управління ДКУ, в свою чергу, забезпечують підтвердження за кожним наданим запитом про виконання платежу.

П'ята група — звітні дані. Ці дані та документи, в яких вони зафіксовані, є частиною процесу виконання бюджету. До звітних даних відносять будь-яку інформацію, що є результатом агрегу-вання вихідних даних і може формуватися та передаватися за рівнями ДКУ. Такими даними є:

1. Різноманітні звіти бюджетних установ про виконання бюджетів, звіти про кредиторську заборгованість, баланси бюджетних установ тощо. Ці документи подаються бюджетними установами в РВДК, ОУДК і ДКУ, де зберігаються 10 років.

2. Оперативні звіти, використовувані для управління грошовими коштами та здійснення оперативного контролю за виконанням бюджетів, які генеруються в РВДК, ОУДК та ДКУ.

3. Звіти про виконання місцевих бюджетів складаються щомісячно РВДК і подаються до ОУДК та інших структур  і адміністрації.

Для успішного функціонування автоматизованої системи держказначейства в ній виділяється підсистема управління документами та документообігом. Ця підсистема повинна забезпечити:

- Виконання  всього  комплексу  інформаційно-техіюм< процесів збирання, оброблення, передавання, маршрутними хівування і пошуку документів;

- Можливість роботи  всіх  підсистем  на  основі   підсистем управління документами і документообігом;

Прозорий інтерфейс із зовнішніми системами (напрім Мінфіном, НБУ та ін.).

Внутрішня ІБ Казначейства включає сукупність структурованих файлів, які підтримуються в центральних і локальних БД.

Центральні БД організовано в системі Казначейства на районному, обласному та державному рівнях, а локальні БД створюються на функціональних АРМ. В центральних БД зберіганії файли нормативно-довідкової інформації (НДІ), файли оперативної інформації та архівні БД, а в локальних БД містяться файли НДІ і файли оперативних даних.

Нормативно-довідкова інформація (НДІ) — це законодавчі та нормативні акти, загальнодержавні класифікатори і галузеві до відники. Законодавчі та нормативні акти занесено в базу у вигляді текстових файлів. До них належать: Указ Президента України «Про Державне казначейство України» від 27.04.1995 р., постанова Кабінету Міністрів України «Питання державного Казначейства» від 31.07.1995 р., Закон України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» (відповідний - - поточний і дев'ять попередніх років), щорічний наказ Міністерства фінансів України про запровадження бюджетної класифікації України, накази і розпорядження Головного управління Державного казначейства та ін. Зазначені нормативні акти є актами прямої дії. На їх основі та на основі бюджетної резолюції виділяються нормативні показники, які заносяться в окремий структурований файл і застосовуються спеціалістами-користувачами в розрахунках. Файли НДІ доводяться до користувачів централізовано — з верхнього рівня інформаційної системи Казначейства до нижнього, від центральних до локальних баз даних.

Крім наведеної НДІ, в Казначействі використовуються інші Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативну документи.

v системі Казначейства підтримуються на всіх рівнях ті самі загальнодержавні класифікатори, що й в органах Міністерства фінансів. Це:   класифікатор   об'єктів   адміністративно-територіального устрою України (КОАТУ), український державний класифікатор правлінських документів (УДКУД), класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД), класифікатор валют (КВ), класифікатор нормативних документів (КНД), класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ), єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Повнота цих класифікаторів Іия кожного рівня, а тим більше для кожного функціонального ЛРМ, обмежується необхідністю тих чи тих позицій. Наприклад, із < 'ДРПОУ для інформаційної системи РВДК взято коди тільки тих підприємств і організацій, які зареєстровані в даному районі.

Галузеві довідники розробляються і підтримуються спеціалістами автоматизованої системи ДКУ як на центральному, так і на локальному рівнях. До таких довідників належать: довідник бюджетної класифікації, довідник рахунків, довідник регіонів, довідник організаційної структури ДКУ та ін. Крім загальносистемних, створюються й локальні довідники у відповідному районі чи на окремому АРМ.

Файли оперативної інформації організовуються децентралізовано — знизу—вгору системи, від функціонального АРМ до центральної БД, а після зведення (проте не завжди) інформація передається на верхній рівень. Ці файли створюються на основі вхідних повідомлень, описаних вище. Вони формуються в межах функціональних підсистем і відображують таку інформацію: територіальне розташування мережі установ, яким виділяються кошти; розпис видатків державного бюджету по територіях; обсяги асигнувань; ліміти; розпис доходів і видатків; розпорядження на перерахування коштів — видатків державного бюджету (платіжних доручень); витяги з банківських рахунків тощо. Структура названих файлів визначається на практиці проектною документацією.

Архівні БД формують і підтримують на серверах кожного рівня ієрархії системи Казначейства. У ці БД заносять регулярно звітні файли та файли оперативної інформації, сформовані на основі вхідних повідомлень. За кожним вхідним повідомленням проектними документами автоматизованої системи Казначейства визначено терміни зберігання файлів, які становлять від 3 до 10 років.

Для формування і підтримки даних в АСК організовано сховище повідомлень, депозитарій, сховище документів, головна


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

442. История мировой философии 673.5 KB
  Предмет, структура и функции современной философии. Философия Древней Индии и Древнего Китая. Классический этап развития греческой философии. Философские школы поздней античности. Средневековая философия Запада и классическая арабо-мусульманская философия. Эмпиризм и рационализм после Бэкона и Декарта.
443. Методы нахождения условного и безусловного экстремума 782.5 KB
  Предварительно необходимо найти стационарную точку Х и определить характер экстремума из необходимых и достаточных условий. Найти минимум функции методами прямого поиска и градиентными методоми сопряжённых направлений Пауэлла.
444. Психология менеджмента организаций 548 KB
  Психологические аспекты профессиональной деятельности менеджера. Психология здоровья и стресс в профессиональной деятельности менеджера. Психологические особенности индивидуального и группового консультирования в организации.
445. Пути повышения эффективности производства медных гранул медеплавильного цеха ОАО Уралэлектромедь 852 KB
  Пути повышения эффективности работы предприятия в условиях рынка. Характеристика и технологический процесс медеплавильного цеха. Анализ производственно-хозяйственной деятельности. Безопасность и экологичность работы
446. Расчет трансформатора 331 KB
  Расчет цилиндрической обмотки 1 из провода прямоугольного сечения. Расчет многослойной цилиндрической обмотки 2 из провода круглого сечения. Параметры и относительное изменение напряжения трансформатора. Механические силы в обмотках при коротком замыкании.
447. Лексическая типология оригинальных и переводных текстов: на материале поэтических произведений Дж.М. Хопкинса 304.48 KB
  Лингвистический подход в настоящее время является общепризнанным и подтвержден многочисленными успешными переводами на практике, а также весьма убедительными данными научных исследований.
448. Методы формирования конкурентных преимуществ на примере кофейни 320.78 KB
  Теоретические основы формирования конкурентных преимуществ предприятия. Оценка конкурентных преимуществ кофейни Кофемания. Организационная характеристика деятельности. Формирование конкурентных преимуществ кофейни Кофемания. Рекомендации по обеспечению конкурентных преимуществ.
449. Синтез соли кобальта на примере [Co(NH3)4CO3]NO3 360.5 KB
  Соединения кобальта представляют особый интерес, так как из трех основных ферромагнитных металлов-железа, никеля и кобальта. Нахождение кобальта в природе и его физические свойства. Комплексные соединения Co(III).
450. Розробка об'єктної моделі конкретної системи збору даних - 815 KB
  Модель Rose - це картина системи. Вона містить всі діаграми UML, дійових осіб, варіанти використання, об'єкти, класи, компоненти і вузли системи. Вона детально описує, що система містить і як функціонує, тому розробники можуть використовувати її як ескіз або креслення створюваної системи.