69181

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ЇХНЯ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ НАРОДНИМ ГОСПОДАРСТВОМ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Залежно вiд застосовуваних технiчних засобiв обробки iнформацiї розрiзняють ручнi механiзованi та у разі використання автоматiв насамперед ЕОМ автоматизованi ІС АIС. Для банкiвських установ велике значення має продуктивнiсть АIС її здатнiсть швидко переробляти...

Украинкский

2014-10-01

118 KB

6 чел.

Тема 1. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ЇХНЯ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ НАРОДНИМ ГОСПОДАРСТВОМ

1. Роль і місце інформаційних систем в управлінні народним господарством. Визначення інформаційних систем.

Інформаційна системакомплекс організаційних методів, технічних, програмних, алгоритмічних і інформаційних засобів, які мають модульну структуру і забезпечують наскрізне узгоджене управління ресурсами та інформаційними потоками об'єкта управління.

За системного пiдходу структурні складові управлiння такі: 1) керуюча система, або суб’єкт управлiння (СУ); 2) керована частина, або об’єкт управлiння (ОУ); 3) iнформацiйна система (IС), через яку, власне, i відбувається зв’язок мiж СУ та ОУ.

Загальну схему взаємодiї мiж цими елементами зображено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема взаємодії між елементами системи управління

IС — неодмінна складова у процесі органiзацiї управлiння — містить у собі такі основнi частини:

1) сукупнiсть економiчних даних на вiдповiдних носiях, органiзованих певним способом;

2) методи, способи, технiчнi засоби й технологiї збирання, обробки, зберiгання, пересилання iнформацiї та її надання користувачам.

2. Класифікація інформаційних систем.

Залежно вiд застосовуваних технiчних засобiв обробки iнформацiї розрiзняють ручнi, механiзованi та, у разі використання автоматiв, насамперед ЕОМ, автоматизованi ІС (АIС).

Зауважимо, що в АІС не вся iнформацiя (з огляду на складність її структуризацiї та формалiзованого подання) обробляється на ЕОМ. Частка оброблюваної на ЕОМ iнформацiї становить вiд 10 до 50% усiєї iнформацiї IС залежно вiд типу економiчного об’єкта.

Вiд рiвня органiзацiї IС, застосовуваних методiв i засобiв, а також вiд технологiї обробки iнформацiї істотно залежить функцiонування об’єкта в цiлому. Істотно, але не цілком. Адже бувало й так, що в комерційному банку (КБ) автоматизація ІС досягала високого рiвня, але попри це банк збанкрутував.

1. Для банкiвських установ велике значення має продуктивнiсть АIС, її здатнiсть швидко переробляти iнформацiю, вiдстежувати змiни на об’єктi, у навколишньому середовищi та максимально їх ураховувати. Адже затримка з обробкою таких даних може коштувати дуже дорого. Наприклад, невраховування нових вимог, постанов, вказiвок i т.iн. для банку щонайменше може призвести до штрафних санкцiй.

2. Потрiбно також зважати на те, що об’єкти й процеси, якими керують, а також i сама система управлiння (керування) можуть бути складними i територiально розподiленими. Так, якщо йдеться про банкiвськi установи та їхню дiяльнiсть, то в разі окремого комерцiйного банку або вiддiлення, котре територiально й органiзацiйно зосереджене в одному мiсцi, створення його АIС вимагатиме пiдходу й технологiй обробки даних, відмінних від тих, що застосовуються, тоді коли банк являє собою сукупнiсть вiддiлень або фiлiй, якi територiально розмiщенi в рiзних мiсцях регiону.

У першому разі банк розглядається як один об’єкт, як єдине цiле, де практично немає проблеми передавання та приймання первинних даних.

У другому разі структура АIС складніша, застосовуються iншi технологiї обробки даних. Тут можливі проблеми збору та передавання даних із вiддiлень до головної контори. Відповідно АIС буде багаторiвневою системою, причому проблеми збирання, передавання й обробки даних вельми складні як з технiчного, так i з органiзацiйного боку.

3. Для фiнансово-кредитних установ, i для банкiвських насамперед, важливою особливiстю є те, що об’єкт управлiння — керована частина, або основне їх «виробництво» — також пов’язане з виробленням i переробкою iнформацiї. Адже основою дiяльностi таких установ є, по сутi, робота з iнформацiєю, яка часто стає i предметом i продуктом працi не лише відповідних iнформацiйних систем, а й установи в цiлому.

Справді, хоча банки й проводять операцiї з готiвкою, але переважна більшість розрахункiв у них здійснюється в безготiвковiй формi. Готiвковi грошi (за нормальної роботи економiки) становлять 5—10% суми загального грошового обiгу. Проведення безготiвкових розрахункiв означає, що грошей у явному виглядi, у «натурi» немає, iснують лише записи про грошовi кошти та операцiї з ними на вiдповiдних носiях, тобто є iнформацiя, яка за певних умов може матерiалiзуватися. Те саме стосується й iнших фiнансово-кредитних установ — податкових, фiнансових тощо.

Отже, у фiнансово-кредитних установах автоматизацiя «основного виробництва» зводиться до автоматизацiї операцiй обробки даних вiдповiдних документiв, тобто до обробки iнформацiї. Цим такі установи істотно відрізняються вiд промислових пiдприємств, де автоматизацiя основного виробництва являє собою автоматизацiю процесiв обробки матерiальних потокiв, а отже, створення АIС тут означає автоматизацiю iнформацiйних процесiв, пов’язаних iз основним виробництвом, а не самого виробництва.

Аналогiчна специфiка (коли основне виробництво полягає в обробці не матерiальних потокiв, а потокiв iнформацiї) притаманна й iншим органiзацiям. Наприклад, проектним iнститутам, конструкторським бюро тощо, де iснують як системи автоматизацiї проектування (САПР), так i АIС у виглядi АСУ.

Отже, якщо АIС на промисловому пiдприємствi призначена здебільшого лише для обробки управлiнської iнформацiї (планування випуску продукцiї, бухгалтерський облiк, розрахунки заробiтної плати i т.iн.), то АIС у ФКУ, i насамперед у банкiвських установах, не тільки обробляють управлiнську iнформацiю, а й виконують автоматизацiю операцiй основної дiяльностi, зокрема основного виробництва (обробка даних вiдповiдних документiв у процесi здiйснення грошових розрахункiв, надання кредитiв, нагромадження коштiв i т.iн.).

АIС у ФКУ формально можна подати як синтез автоматизованої системи обробки управлiнської iнформацiї (АСУу) та автоматизованої системи основного виробництва (АСОВ): 

АIСФКУ = АСУу + АСОВ.

4. Першочерговiсть автоматизацiї операцiй «основного виробництва» є специфiчною вимогою, коли йдеться про створення АIС у банках та iнших фiнансово-кредитних установах. Саме з огляду на цю вимогу зазначені АIС істотно відрізняються вiд АIС виробництвом (АСУВ), якi автоматизують обробку лише iнформацiї про хiд основного виробництва. Розглянуту специфiчну вимогу слід ураховувати, тим більш, що вона певною мiрою ускладнює створення АIСФКУ порiвняно зі створенням АСУВ. Цiєю особливiстю пояснюється, здебільшого, i факт широкого впровадження ЕОМ у банкiвських i фiнансових установах. Адже на будь-якому економiчному об’єктi передусім автоматизується «основне виробництво».

Оскільки банкiвськi послуги мають переважно iнформацiйний характер, то сфера банкiвських послуг i обробка iнформацiї — це по сутi одне й те саме. Отже, досягти ефективності, безпечності та зручності банкiвських послуг можна лише на базі застосування сучасної електронної технiки та засобiв передавання даних. Те саме стосується й переважної більшості iнших ФКУ.

Зауважимо, що в банках доводиться також вирішувати питання, пов’язані з управлiнням грошовими ресурсами і самими банкiвськими установами. Відповідні задачі ще недостатньо автоматизованi, причому ступінь автоматизацiї АСУу i АСОВ у АIСФКУ нині різний — вищий у АСОВ i нижчий у АСУу. Крім того, розв’язування завдань управлiння на промислових пiдприємствах автоматизоване значно вище, ніж в АIС ФКУ. Тобто широке застосування у фiнансово-кредитних установах ЕОМ, i насамперед персональних комп’ютерів, забезпечується здебільшого завдяки автоматизацiї основного виробництва.

Слід також узяти до уваги, що банки надають своїм клiєнтам численні різноманітні послуги. Скажімо, у США налiчується нині не менш як 155 окремих видiв банкiвських послуг, котрі так чи iнакше пов’язанi з перемiщенням i розподiлом грошових засобiв. Тому банкiвськi автоматизованi iнформацiйнi системи (БАIС) або, як їх ще називають, електроннi банкiвськi системи (ЕБС) — це системи, якi виконують переказування (переміщення) грошей, а також реєструють і аналiзують iнформацiю про цi операції з використанням комп’ютерiв i сучасних засобiв зв’язку.

5. Банкiвськi АIС вiдрiзняються вiд решти таких систем ще й тим, що використовувана в них iнформацiя має бути надiйно захищена, а вони самi повиннi мати пiдвищену «живучiсть» i безвiдмовнiсть у роботi.

3. Структура інформаційних систем. Характеристика складових частин.

Iнформацiйнi системи, зокрема й у фiнансово-кредитних установах, належать до класу складних, тому для кожної такої системи iснує проблема декомпозицiї тобто подiлу її на простіші складові (елементи) та подання меншим числом узагальнених (скажімо, якомога більших) її елементів (частин).

Будь-яка АIС поділяється на функцiональну та забезпечувальну частини (ФЧ та ЗЧ), які, у свою чергу, поділяються на простіші елементи — пiдсистеми, котрі також припускають подальший поділ.

До ФЧ належать тi елементи системи, якi визначають її функцiональнi можливостi, а саме: призначення, виконуванi управлiнські функцiї та функцiї з обробки iнформацiї.

До ЗЧ системи належать об’єкти (матерiальнi та iншi засоби, iнструментарiй), з допомогою яких виконуються функцiї системи, тобто реалiзується функцiональна її частина.

Додатково виокремлюють забезпечувальні пiдсистеми, кожна з яких об’єднує певний вид ресурсiв, а також умови їх органiзацiї. Цi пiдсистеми розкривають суть i склад ресурсiв, необхiдних для функцiонування АIС, тому їх перелiк є типовим i практично однаковим для рiзних АIС.

До складу забезпечувальної частини входять пiдсистеми технiчного, математичного, лiнгвiстичного, правового, iнформацiйного, органiзацiйно-методичного та ергономiчного забезпечення.

Пiдсистема технiчного забезпечення (ТЗ), у свою чергу, склада-ється з чотирьох елементiв.

1. Технiчнi засоби — комплекс технiчних засобiв (КТЗ), використовуваних для одержання, вводу, пiдготовки, перетворення, обробки, зберiгання, реєстрацiї, виводу, вiдображення, використання та передавання даних і реалiзацiї керівних дiй.

2. Методичнi та керівні матерiали щодо КТЗ.

3. Технiчна документацiя, що стосується КТЗ.

4. Персонал, який обслуговує КТЗ.

Підсистема математичного забезпечення (МЗ) являє собою сукупнiсть застосовуваних математичних методiв, моделей i алгоритмiв.

Підсистема програмного забезпечення (ПЗ) об’єднує програми постiйного користування (системнi програми, пакети прикладних програм (ППП), СУБД тощо).

Підсистема лiнгвiстичного забезпечення (ЛЗ) — це сукупнiсть мовних засобiв для формалiзацiї природної мови, опису iнформацiї та iнших елементiв IС.

Підсистема правового забезпечення (ПРЗ) складається з правових норм i нормативiв, якi пов’язанi iз функцiонуванням АIС, слугують для юридичного обгрунтування її створення й функцiонування, а також визначають юридичний статус результатiв такого функцiонування.

Підсистема iнформацiйного забезпечення (IЗ) містить у собі використовувані дані та правила їх отримання, зберiгання, оновлення, а також органiзацiї структури й змiсту iнформацiйних сукупностей (інформаційну базу). Остання поділяється і визначається на позамашинну і машинну бази, власне інформація на паперових і машинних носіях. Ця підсистема охоплює iнформацiйнi ресурси, а також засоби їх опрацювання, зокрема структуризацiї i систематизацiї iнформацiї (класифiкатори, типовi моделi, формати документацiї тощо).

Підсистема органiзацiйно-методичного забезпечення (ОМЗ) — це набір прийомiв, правил, документiв, iнструкцiй і положень, якi забезпечують створення системи та взаємодiю її складових у процесі функцiонування всієї системи. Зокрема, ОМЗ містить сукупнiсть документiв, якi визначають органiзацiйну структуру об’єкта й системи автоматизацiї i є необхiдними для виконання конкретних функцiй (iнструкцiї, положення тощо), а також для форми подання результатiв дiяльностi.

Підсистема ергономiчного забезпечення (ЕЗ) становить множину взаємопов’язаних вимог, спрямованих на узгодження психологiчних, антропометричних, фiзiологiчних особливостей і можливостей людини, з одного боку, i технiчних характеристик засобiв автоматизацiї, параметрiв робочого середовища на робочому мiсцi (вологiсть, температура, зашумленість, освітлюваність, опромiнюваність тощо).

У ФЧ АIС вирізняють такі елементи: функцiональнi пiдсистеми, блоки, або комплекси задач та окремі задачі.

Функцiональна пiдсистема — це вiдносно самостiйна частина системи, яку виокремлено за певною ознакою, що вiдповiдає конкретним функцiям i завданням управлiння. Цю підсистему можна розглядати як самостiйну систему, що характеризується певним цiльовим призначенням, пiдпорядкованiстю, вiдокремленiстю iнформацiйної бази, методичною спрямованістю обчислень економiчних показникiв i спецiалiзацiєю робiт.

Здійснювати декомпозицiю ФЧ АIС — поділяти цю систему на пiдсистеми, комплекси задач i окремі задачі — можна як за окремими ознаками, так i за їх сукупнiстю.

Найчастiше функцiональнi пiдсистеми утворюють за такими ознаками: 1) стадiями управлiння (прогнозування, планування, облiк тощо); 2) елементами виробничого процесу (праця, матерiали, грошовi кошти тощо); 3) апаратно-органiзацiйною ознакою (структурнi пiдроздiли); 4) функцiональною (виконуванi функцiї) ознакою.

В АIС банкiвських установ функцiональнi пiдсистеми можна виокремлювати за ознакою управлiння елементами банкiвської дiяльностi: пiдсистема управлiння i проведення розрахункових, кредитних i депозитних операцiй тощо.

Наприклад, достатньо типовою, на нашу думку, є система «Автоматизований банк», що працює в одному з КБ України, яка місттить такі головні підсистеми.

1. Підсистема управлiння розрахунками (основне ядро). Містить у собі блоки задач, зокрема ОДБ, «Щоденний оборотно-сальдовий баланс», «Клiєнт-банк», «Бухгалтерська статистична звiтнiсть», «Облiк мiжбанкiвських електронних платежiв» i т.iн.

2. Підсистема управлiння кредитними операцiями (ресурсами). Охоплює комплекси задач (КЗ) облiку кредитних договорiв, аналiзу показникiв за довгостроковим кредитуванням і т. iн.

3. Підсистема управлiння валютними операцiями (з виходом на СВIФТ). Включає в себе 4 комплекси задач. Насамперед це облiк бiржових операцiй і статистична звiтнiсть за валютними операцiями.

4. Підсистема управлiння фiнансами. Мiстить у собі комплекси задач по облiку акцiй, аналiзу стану оплати за кредитнi ресурси і ін.

5. Пiдсистема внутрiшньобанкiвського облiку охоплює  комплекси задач пов”язаних із функціюванням установи, як юридичної особи. Це, зокрема, розрахунок заробiтної плати, облiк кадрiв, облiк матерiалiв, облiк основних фондiв i швидкозношуваних предметiв і ін..

6. Незалежна iнформацiйно-пошукова система (IПС), що стосується юридичних і текстових документiв, документiв управлiння безпеки, а також контролю виконавчих документiв тощо.

Отже, iз шести перелічених пiдсистем чотири можна вiднести до АСОВ i лише одну до АСУу.

Загальну структуру кожної АIС унаочнює рис. 2.3.

Рис. 2.3. Загальна структура АIС

ФЧ може реалiзуватися на рiзнiй технiчнiй базi та з рiзною (централiзованою, децентралiзованою і мiшаною) технологiєю обробки даних.

У разі централiзованої технологiї завдання (зокрема й щодо розв’язування задач обчислювального характеру) виконують безпо-середньо в обчислювальному центрі (ОЦ) у повному обсязi фахівці служб iнформатики. Децентралiзована технологiя реалiзується на системах малих, зокрема й персональних комп’ютерiв у виглядi АРМ. Мiшана технологiя передбачає, що частина задач i операцiй виконується на АРМ, а iнша, (це здебільшого узагальнюючi операцiї) — на ОЦ.

В установах, відмінних від фiнансово-кредитних, створюється окрема функцiональна пiдсистема АІС — підсистема фiнансово-кредитних розрахункiв.

Як показує досвiд, децентралiзована обробка даних у АIС ефективніша за централiзовану, оскільки в нiй забезпечується прямий доступ користувача-фахівця до ЕОМ, тобто уможливлюється обробка даних без посередникiв (оператор, програмiст, математик та інші), котрі можуть вплинути на правдивiсть i правильнiсть iнформацiї, а також знизити оперативнiсть виконання відповідних завдань.

Забезпечити прямий доступ i органiзувати децентралiзовану обробку даних можна двома способами: обладнати велику ЕОМ виносними пультами i встановити їх на робочих мiсцях користувачiв-фахівців або встановити на зазначених робочих мiсцях персональні комп’ютери. В обох випадках функцiональними елементами АIС є функцiонально-спецiалiзованi АРМ (ФСАРМ).

Отже, АРМ слід розуміти як цілком певний набiр персональних термiнальних пристроїв, котрі завдяки залученню обчислювальних потужностей великої ЕОМ дають змогу виконувати на робочому мiсцi iнформацiйне обслуговування користувача-фахівця в обсязі та режимі, які потрiбні для виконання його виробничих (службових) функцiй. Можлива й інша iнтерпретація: АРМ — це сукупнiсть ПК і спецiального програмного забезпечення, що зорiєнтоване на певну сферу використання i забезпечує безпосереднє iнформацiйне обслуговування користувача-фахівця в потрiбному i достатньому для його дiяльностi обсязі та режимi.

Отже, ФЧ АIС комерцiйного банку є сукупнiстю функцiонально-спецiалiзованих АРМ, перелiк i кiлькiсть яких залежить вiд обраної технологiї та подiлу функцiй мiж виконавцями. На практицi всi банкiвськi операцiї пов’язанi мiж собою єдиною технологiєю, котра зумовлена такими чинниками: специфiкою операцiй; спецiалiзацiєю окремих груп працiвникiв i пiдроздiлiв банку; подiлом обов’язкiв мiж ними. Ці чинники й визначають конкретну множину ФСАРМ, число яких в АІС різних банківських установ є різним.

Наприклад, багато банкiвських АIС містять у собі ФСАРМ адмiнiстратора, головного бухгалтера, бухгалтера, старшого оператора, оператора, контролера, касира, фахівця з МФО, а також забезпечувальні АРМ із ведення нормативно-довiдкової iнформацiї (НДI), початкового пуску системи, виконання «відкату» i т.iн.

Найтиповішою в даний час може вважатися структура БАІС, що охоплює комплекс оперативно-обрахункових операцiй (ОДБ); АРМ кредитного вiддiлу; АРМ депозитного вiддiлу; АРМ із мiжбанкiвських розрахунків; АРМ з роботи з фiлiями; АРМ фондового вiддiлу; АРМ з управлiння лiквiднiстю; АРМ з управлiння активами i пасивами; АРМ маркетингу; блок із забезпечення iнформацiєю керiвництва КБ (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Структура функціональної частини БАІС

Автоматизацiя діяльності банку починається з найбiльш трудо-мiстких операцiй з обслуговування клiєнтiв. Тому в операцiйних вiддiлах створюють АРМ бухгалтера, економiста, контролера, операцiонiста i т.iн., які далi об’єднуються в локальну мережу. Операцiйний вiддiл під час своєї роботи створює автоматизовану базу даних (БД), що є основою для контролю, аналiзу, статистичної звiтностi, комерцiйної та управлiнської дiяльностi.

Далi автоматизуються мiжбанкiвські розрахунки та мiжфiлiйний обiг, органiзовується обмiн iнформацiєю мiж вiддiленнями банкiв тощо.

Зауважимо, що АIС кожної банкiвської установи повинна мати також автоматизовану базу даних для кредитного вiддiлу, відповідні АРМ його працiвникiв, а також АРМ керiвника для виконання завдань прогнозування дiяльностi банку, перспективного та поточного планування, вироблення варiантiв прийняття рiшень тощо. АРМ керівника має, як правило, свiй оперативний архiв, локальну БД керуючого та доступ до всiх архiвних даних банку.

На закінчення зазначимо, що кожна АIС, незалежно від функцiональних можливостей (останні можуть бути істотно різними: від розв’язування однiєї задачi або їх комплексу до виконання всієї сукупності завдань щодо дiяльностi об’єкта) містить у собі всi головні структурнi елементи. Так, у будь-якій АІС неодмінно присутні функцiональна та забезпечувальна частини, елементи технiчного, програмного й іншого забезпечення. Важливво розуміти, що  АIС не створюється водночас i повнiстю, вона постiйно розвивається i модернiзується, що висуває певнi вимоги до її створення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9377. РАСЧЕТ ПЛОСКОРЕМЕННОЙ ПЕРЕДАЧИ 95.79 KB
  Расчет плоскоременной передачи. 1. Определяем диаметр меньшего (ведущего) шкива: где, D1 - диаметр ведущего шкива, мм N1 - мощность на ведущем шкиве, кВт n1 - число оборотов ведущего шкива, об/мин. Вычисл...
9378. Анализ инженерно-геологических условий и оценка перспективности застройки территории, предназначенной для промышленно-гражданского строительства 56.58 KB
  Анализ инженерно-геологических условий и оценка перспективности застройки территории, предназначенной для промышленно-гражданского строительства Местоположение участка: Нижегородская область, Городецкий район, село Сокольское. Геоморфологический уча...
9379. Внеклассная воспитательная работа в школе 62.65 KB
  Внеклассная воспитательная работа в школе 1. Сущность внеклассной воспитательной работы Внеклассная воспитательная работа - это организация педагогом различных видов деятельности школьников во внеучебное время, обеспечивающих необходимые условия для...
9380. ДОГОВОР БАНКОВСКОГО СЧЕТА (БС) 47 KB
  Тема №35: ДОГОВОР БАНКОВСКОГО СЧЕТА (БС) -1- Понятие договора банковского счета Договор БС - это гражданско-правовое соглашение, в соответствии с которым банк обязуется принимать и зачислять на счет вкладчика денежные средства, выполняться распоряже...
9381. Расчетные обязательства (РО). 79 KB
  Тема №36: расчетные обязательства (РО). Общие положения по расчете. Расчетные правоотношения – это урегулированные нормами права о/о, возникающие между субъектами возмездного гр.пр.обязательства и кредитной организации в связи с осущ...
9382. Хранение. Понятие и содержание договора 67.5 KB
  Тема №37: Хранение Понятие и содержание договора По договору хранения одна сторона (хранитель) обязуется хранить вещь, переданной ей другой стороной (поклажедателем) и возвратить эту вещь в сохранности. Договор хранения может быть как реальным, ...
9383. Поручение. Понятие договора. 29.5 KB
  Поручение. Понятие договора. Договор поручения оформляет одну из разновидностей обязательств по оказанию юр.услуг. в силу данного договора одна сторона (поверенный) обязуется совершить от имени и за счет другой стороны (доверителя) определяет...
9384. Страхование. Понятие договора страхования 39.5 KB
  Тема №39. Страхование 1. понятие договора. В силу обязательства по страхованию 1 лицо (страховщик) обязан при наступлении в определенный срок предусмотренных обстоятельств (страховых случаев) произвести выплаты другому лицу (страхователю) или иному ...
9385. Общая фармакология 23.48 KB
  Общая фармакология. Фармакология (pharmacon + logos- наука о лекарствах) - наука о воздействии лекарственных веществ на живой организм. Фармакология: Общая - изучает общие закономерности действия лекарственных веществ в организме Частная ф...