69211

Статистка робочої сили та робочого часу

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Статистка робочої сили та робочого часу. Суть та значення робочої сили та робочого часу. Статистика робочого часу та його структури. Аналіз використання робочого часу.

Украинкский

2014-10-01

291 KB

1 чел.

ТЕМА 18.Статистка  робочої   сили  та  робочого  часу.

 Суть  та  значення  робочої  сили  та  робочого  часу.

 Статистичне  вивчення  чисельності,  складу  та  руху  працівників.

    Статистика  робочого  часу  та  його  структури.

 Аналіз  використання  робочого  часу.

Література: 112-143

Основними завданнями статистики робочої сили і робочого часу с вивчення складу, чисельності та розподілу робочої сили у народному господарстві, їх розподіл за статтю, віком, рівнем освіти, ступенем забезпеченості виробництва працівниками відповідних професій і кваліфікацій, вивчення руху робочої сили та її використання.

Промислово-виробничий персонал - це працівники основних, допоміжних, підсобних і побічних цехів; особи, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах; працівники науково-дослідних, конструкторських, проектно-конструкторських організацій, які знаходяться на балансі підприємства, а також працівники апарату управління.

Персонал непромислових господарств - це працівники, праця яких не пов'язана з промислово-виробничою діяльністю підприємства (працівники підсобного сільського господарства, житлово-комунальних організацій, дитячих та лікувальних установ).

Працівники основної діяльності виконують різні функції, відповідно, їх виділяють у шість категорій: робітники, учні, інженерно-технічні працівники (ІТП), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і охорона.

Категорія робітників - це особи, які безпосередньо зайняті випуском продукції, виконанням робіт промислового характеру, здійсненням ремонту і наглядом за устаткуванням, переміщенням вантажів тощо.

Учнями вважаються особи, що навчаються на підприємстві виконанню певних виробничих операцій для того, щоб стати робітниками. До цієї категорії належать не лише підлітки, а й дорослі, що проходять навчання на підприємстві у вигляді індивідуального чи бригадного учнівства, їхня робота оплачується за тарифною ставкою учнів.

Інженерно-технічні працівники - особи, які здійснюють організаційно-технічне керівництво виробничим процесом. До них належать керівники підприємств та їх заступники з виробничо-технічних питань, інженери-механіки, конструктори, начальники заводських і цехових відділів та бюро, їх заступники, котрі займають посади, що вимагають кваліфікації інженера.

Службовці - це особи, які виконують адміністративно-господарські й канцелярські функції, а також обліковий персонал: це робітники збуту і постачання, статистики, обліку і діловодства.

Молодший обслуговуючий персонал - особи, зайняті обслуговуванням службових приміщень - прибиральниці невиробничих приміщень, двірники, кур'єри, гардеробники.

Охорона - це працівники сторожової та протипожежної охорони підприємства.

Чисельність усіх працівників, які є у списках підприємства, називають списковою чисельністю, або списковим складом працівників підприємства. До цього списку входять не тільки ті, хто працював у відповідний день, а й відсутні на роботі з різних причин (працівники, котрі перебувають у чергових відпустках, у відрядженнях, тимчасово залучені до виконання державних обов'язків, у зв'язку із хворобою, прогулами тощо). Не включають до спискового складу осіб, зарахованих на штатні посади для виконання робіт за сумісництвом; працівників, залучених для виконання разових робіт (дрібний ремонт, натирання підлоги і т. ін.), які отримують оплату з неспискового фонду заробітної плати; робітники, котрі скеровані на інші підприємства чи організації і отримують там заробітну плату; учні навчальних закладів, котрі проходять виробничу практику на підприємстві, та ін.

Явочний склад - це чисельність осіб спискового складу, які з'явилися на роботу, незалежно від того, чи приступили вони до роботи.

Фактична чисельність працівників - це особи явочного складу, котрі з'явились і приступили до роботи, незалежно від її тривалості.

Головним показником звітності підприємств та організацій по праці  є  середньоспискова  чисельність  працівників ().   Середньоспискова чисельність характеризує розміри робочої сили, яку мало підприємство у звітному періоді, і за своїм змістом є середньою арифметичною зі спискового складу працівників за кожен день періоду. Цей показник можна встановити діленням суми спискової чисельності працівників за усі місяці, включаючи дні відпочинку, (Т) на загальну кількість календарних днів (Дкал):

Середньоспискову чисельність працюючих (Т) за місяць за даними табельного обліку можна отримати діленням загальної суми явок та неявок на кількість календарних днів періоду:

За триваліший період часу (квартал, рік) середньоспискову чисельність визначають як просту середньоарифметичну за даними щомісячної звітності:

.

Якщо немає даних за кожен місяць, то використовують середню арифметичну зважену.

Приклад 38.

Середньоспискова чисельність за І півріччя - 730 чол., за липень - 726 чол. Визначити середньоспискову за сім місяців:

=729чол.

Приклад 39.

Підприємство розпочало працювати 20 січня 200_ р. Спискова чисельність становила, відповідно, 20.01 - 100 чол.; 21.01 - 102; 22.01 - 105; 23.01 - 106; 24.01 - 108: 25.01 - 108 чол.; 26.01 - 108 (вихідний); 27.01 -110; 28.01 -111; 29.01 - 113 чол.: 30.01 - 111;

31.01 - 112 чол.

(січень) = 100+102+105+106+108+108+110+111+93+111/31=34.

Приклад 40.

Підприємство введено в дію 1.09.

 (за 9-й місяць) = 150 чол.; (за 10-й місяць) = 155 чол.: (за 11-й місяць) =165; (за 12-й місяць) = 174. Визначити   за рік.

(за рік) = 150+155+165+174/12 = 54.

Середньоявочна чисельність (я) показує середнє число працівників підприємства, які з'явилися на роботу в робочі дні. Для її обчислення загальну кількість явок на роботу (Тя) ділять на кількість робочих днів (Др) протягом періоду:

У табельному обліку явки на роботу розподіляються на фактично відпрацьовані людино-дні та людино-дні цілоденних простоїв.       Середню кількість фактично працюючих (ф.пр ) отримують, поділивши загальну кількість фактично відпрацьованих людино-днів (Тф.пр ) на кількість робочих днів (Др) протягом періоду:

_           

Додатково використовуються ще два показники: коефіцієнт використання спискового складу (Квик.списк.скл.) і коефіцієнт використання явочного складу (Квик.явк.скл.):

;

3.2. Показники кваліфікаційного складу робітників

Показником кваліфікаційного рівня робітника є його розряд відповідно до тарифної сітки. В поліграфії - 6 розрядів. Кваліфікаційний склад робітників вивчається шляхом одночасного спостереження, в результаті якого отримують відомість про чисельність працівників кожної професії, окремо для кожного тарифного розряду. Розподіл робітників слід здійснювати залежно від рівня кваліфікації на кваліфікованих, середньоквалі-фікованих, малокваліфікованих. На основі цих даних можна отримати зведену характеристику кваліфікаційного складу робітників. Такою зведеною характеристикою є середній тарифний розряд робітників ():

=,

де Р - кількість робітників у групі певного розряду; r - розряд робітника.

Приклад 41.

На дільниці різання паперу зайняті робітники наступних розрядів: III - З робітники; IV - 8 робітників; V - 5 робітників; VI - 4 робітники. Необхідно визначити середній тарифний розряд робітника дільниці: =

 

Цей показник характеризує рівень кваліфікації колективу загалом. За аналогічним принципом розраховується показник середнього розряду робіт () :

Порівняння зазначених вище показників дозволяє зробити висновки про ефективність використання кваліфікаційного складу робітників:

- ідеальний варіант;

  - робітників використовують на роботах вищої категорії   ніж їхній розряд;

- робітників вищого розряду використовують на роботах нижчої категорії.

3.3. Показники руху робочої сили

Особливу увагу при вивченні робочої сили на підприємстві приділяють характеристиці вибуття з причин звільнення. У статистиці праці розрізняють два основних різновиди обороту зі звільнення: необхідний і зайвий.

Необхідний оборот зі звільнення - це звільнення з причин виробничої чи державної необхідності, а саме: призов в армію, раціоналізація виробництва, вступ до навчальних закладів, переведення на роботу на інші підприємства, вихід на пенсію.

Зайвий оборот зі звільнення - це вибуття працівників з причин, що не належать до суспільно необхідних, зокрема: звільнення за власним бажанням, звільнення за порушення трудової дисципліни, а також за рішенням судових органів.

Для вивчення руху робочої сили використовують дві групи показників: абсолютні і відносні.

Абсолютні показники. Оборот з прийому (Тпр.) включає зовнішній оборот з прийому та внутрішній перехід у дану категорію з інших категорій.

Оборот зі звільнення (Тзв.) включає зовнішній оборот зі звільнення та внутрішній перехід з однієї категорії в іншу.

Плинність кадрів (Тпл.)~ чисельність звільнених за власним бажан-

ням та за порушення трудової дисципліни.

Відносні         показники.         Коефіцієнт  валового  обороту

.

Коефіцієнт обороту з прийому:

Коб.прийом. =   

.

Коефіцієнт обороту зі звільнення: Коб.зв = .

Коефіцієнт  плинності

Для характеристики стабільності кадрів використовують коефіцієнт стабільності:

Кстаб. =

Приклад 42.

По підприємству є такі дані про чисельність робітників, осіб:

-  середньоспискова чисельність робітників                                   800

-  прийнято робітників за звітний рік                                              76

-  вибуло у зв'язку з виходом на пенсію,

-  переходом на іншу роботу,

-  навчанням, призовом до армії                                                      18

-  звільнено за особистим бажанням                                                16

-  звільнено за порушення дисципліни праці                                    2

-  чисельність робітників, які знаходяться в списках увесь рік          610

Визначити: а) коефіцієнт валового обороту, обороту з прийому, зі звільнення; б) коефіцієнти плинності та стабільності кадрів.

Коефіцієнт валового обороту: Квал.об. =

Коефіцієнт обороту з прийому: Коб.прийом. == 0,095 .

Коефіцієнт обороту зі звільнення: Коб.зв =  = 0.045 .

Коефіцієнт плинності: Кпл. =-= 0,023 .

Коефіцієнт стабільності: Кстаб=-= 0.763.

3.4. Показники використання робочого часу

Основними одиницями обліку робочого часу є людино-день та людино-година.

Відпрацьованим вважається день за умови, якщо робітник з'явився і приступив до роботи, незалежно від кількості відпрацьованих ним годин. Однак відпрацьований людино-день не відображає ні фактичної тривалості робочого дня, ні втрат робочого часу протягом робочого дня, оскільки в загальну кількість відпрацьованих людино-днів входять людино-дні працівників, що перебувають у службових відрядженнях, виконують роботи за нарядами на інших підприємствах.

Відпрацьована людино-година - це праця робітника протягом однієї

години.

Табельний облік робочого часу дозволяє визначити ряд його фондів, які мають важливе значення для характеристики використання робочого часу. Розрізняють календарний, табельний, максимально можливий фонди часу.

Календарний фонд робочого часу (Ткал.) - це фонд часу, визначений астрономічною тривалістю періоду; він складається із суми явок і неявок на роботу за певний період:

Ткал.(люд. - дні) = Дкал * ;

Ткал.(люд. - дні) = Тя(люд. - дні) - Тн/ я(люд. - дні).

Табельний фонд (Ттаб.) менший від календарного на загальну суму неявок у святкові та вихідні дні:

Ттаб.{люд. - дні) = Ткал.(люд. - дні) - Тн І я(святкові і вихідні дні)

Реальні ресурси робочого часу характеризує максимально можливий фонд (Тм.м.). Він менший від табельного на кількість неявок працівників у зв'язку з черговими відпустками:

Тм.м.(люд. - дні) = Ттаб.(люд. - дні) - Тн І я(чергові відпустки).

До відносних показників ефективності використання робочого час належать

коефіцієнт використання календарного фонду ( Квик.кал.ф):

Квик.кал.ф. =;

Квик.кал.ф. =;

Квик.кал.ф. =;

 коефіцієнт використання табельного фонду (Квик.т.ф.)

Квик.т.ф. =

Квик.таб. =;

коефіцієнт використання максимально можливого фонду (Квик.м.м.)

                 -

Квик.м.м. =.

Приклад 43.

Використання робочого часу за квартал (90 календарних, 68 робочих днів) характеризується такими даними:   середньоспискова   чисельність робітників — 290; кількість відпрацьованих людино-днів — 19431; людино-дні цілоденних простоїв — 48.

Кількість людино-днів неявок на роботу - 6621; у тому числі чергові відпустки - 636; відпустки у зв'язку із навчанням - 27; вагітністю та пологами - 51; хвороби - 67; інші неявки, дозволені законом - 18; відпустки з дозволу адміністрації -11; прогули - 7;

у зв'язку зі святковими та вихідними днями - 5804.

Кількість відпрацьованих людино-годин - 145675; у тому числі понаднормово - 2000.

Визначити: а) фонди робочого часу та ефективність їх використання; б) побудувати баланс використання робочого часу.

Розв’язання:

Календарний фонд:

Ткал.(люд. - дні) = 290 х 90 = 26100;

Ткал.(люд- дні) = 19431 + 48 + 6621 = 26100.

Табельний фонд:

Ттаб{люд. - дні) = 26100 - 5804 = 20296 .

Максимально можливий фонд: Тм.м.{люд. - дні) = 20296 - 636 = 19660.

Коефіцієнт використання календарного фонду (Квик.кал.ф.):

Квик.кал.ф. ==;

-Квик.кал.ф. ==

Квик.кал.ф. ==

Коефіцієнт використання табельного фонду (Квик.т.ф.):

Квик.т.ф. ==

Квик.таб. ==

Коефіцієнт      використання      максимально      можливого (Квик.м.м.):

фонду

Квик.м.м. ==

Таблиця          Баланс робочого часу

Ресурси   робочого часу

Людино-дні

Ресурси робочого часу

Людино-дні

1

Календарний

фонд

26100

1

Відпрацьовано

19431

2

Святкові та вихідні

5804

2

Неявки з поважних причин, разом

163

3

Табельний    фонд (р.і-р.2)

20296

У тому числі:

4

Чергові відпустки

636

відпустки на навчання

27

по вагітності та на пологи

51

хвороби

67

Інші,  дозволені  законом

18

3

Втрати   робочого часу, разом

У тому числі:

66

простої

48

прогули

7

відпустки з дозволу адміністрації

11

Максимально можливий     фонд (р.3- р.4)

19660

Максимально можливий     фонд(р.1+р.2+р.3)

19660

Приклад .

Середньоспискова чисельність робітників підприємства в звітному кварталі (90 календарних, 60 робочих днів) становила 500 чол., неявки нз роботу - 19320, а цілоденні простої - 240 люд.-днів. Обчислити чисельність фактично працюючих та коефіцієнт використання середньоявочної чисельності робітників.

Розв’язання.

Ткал.(люд. - дні) = 500 х 90 = 45000;

Для характеристики використання робочого часу застосовують показники тривалості робочого періоду та дня.

Коефіцієнти використання робочого періоду:

1. Середня фактична тривалість робочого періоду (.)

; показує, скільки фактично днів

відпрацьовано кожним робітником на даному підприємстві;

2. Середня встановлена тривалість робочого періоду (.)

=  скільки  днів  повинен  був  відпрацювати кожен робітник за період;

=; максимально  можлива кількість днів, відпрацьована одним робітником;

3.    Коефіцієнт    використання    встановленої    тривалості    періоду (Квик.вст.трив.п.)

Квик.вст.трив.п. =.

Коефіцієнти використання робочого дня:

1.   Середня  фактична  тривалість  повного  робочого  дня (ф.р.д.(повн.)):

ф.р.д.(повн.)= показує, скільки годин у

середньому триває один робочий день одного робітника;

  1.  Фактична нормована тривалість робочого дня без понаднормованих годин (ф.р.д.(норм.)):

ф.р.д.(норм.)

показує, скільки годин у середньому працює в день кожний робітник у межах зміни.

  1.  Встановлена тривалість робочого дня (ф.р.д.вст.):

      ф.р.д.вст =,

де tввс - встановлена тривалість робочого дня окремих категорій робітників;

Т- чисельність робітників, які мають відповідну встановлену тривалість робочого дня.

4.    Коефіцієнт    використання    повної    тривалості    робочого    дня (Квик.р.д.(повн.):

                  Квик.р .д.(повн.) =.

5. Коефіцієнт використання тривалості робочого дня (нормованої) (К. р.д.(норм.)):

Квик.р.д.(норм.) =

 Інтегральний коефіцієнт використання робочого часу (Кінтеграл.) визначається як добуток коефіцієнта використання робочого періоду і, коефіцієнта використання робочого дня:

Кінтеграл. = Квикр.п.* Квик.р.д.

Приклад45.

На основі даних, наведених у прикладі 43, розрахувати показники тривалості робочого дня та періоду.

Середня фактична тривалість робочого періоду (Іф.р.п.):

=

=  

Коефіцієнт      використання      встановленої      тривалості      періоду (Квик.вст.трив.п.):

Квик.вст.трив.п =

Квик.вст.трив.п=

Середня фактична тривалість повного робочого дня ^

ф.р.д.(повн.))= 

Фактична нормована тривалість робочого дня без понаднормованих годин

(ф.р.д.(норм.) ):

.

Коефіцієнт     використання     повної     тривалості     робочого     дня Квик.р.д.{повн.)):

Коефіцієнт   використання   тривалості   робочого   дня   (нормованої) Квик.р.д.{норм.):

Інтегральний коефіцієнт використання робочого часу {Кінтеграл.):

Кінтеграл. = Квикр.п.* Квик.р.д. = 0,924* 0,988 = 0,913.

10.5. Показники використання робочих місць

Показниками рівномірності використання робочих місць та розподілу робочої сили є коефіцієнти змінності, використання змінного режиму, безперервності та інтегральний коефіцієнт використання робочих місць.

Коефіцієнт змінності робочих місць (Кзмін.р.м.) показує середню кількість змін, відпрацьованих на кожному робочому місці в рамках встановленого робочого дня. Визначається в двох напрямах: 1) інтервальний -середня кількість змін за певний період часу; 2) моментний — на певний момент часу.

Коефіцієнт використання змінного режиму (Квик.зм.р.) показує, яка

частка встановленого режиму підприємства відпрацьовувалась на кожному робочому місці:

Коефіцієнт безперервності (Кбезп.)    показує, яка частка робочих місць була використана у найбільш заповнену зміну:

Інтегральний показник (Кінтегр.) характеризує ступінь завантаження робочих місць і робочих змін:

Кінтегр. = Квик.зм.р.у- Кбезп.

.

Контрольні запитання і завдання

1.    Як розраховується середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві?

2.    Як розраховується і про що свідчить коефіцієнт використання яв-

кового складу підприємства?

3.     Назвіть абсолютні показники руху робочої сили на підприємстві?

4.    Назвіть відносні показники руху робочої сили на підприємстві та наведіть методику їх розрахунку? Що вони характеризують'.'

5.    Як розраховується табельний фонд робочого часу?

6.    Як розраховуються відносні показники використання календарного фонду робочого часу?

7.    Яким чином розраховується середня фактична тривалість робочого періоду?

8.    Як розраховується і про що свідчить середня фактична тривалість робочого дня (повна і нормована)'?

9.    За допомогою яких показників вимірюється рівень рівномірності використання робочих місць та розподіл робочої сили?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51201. Исследование биполярного транзистора 497.57 KB
  Цель работы: изучение свойств биполярного транзистора в режиме постоянного тока и при переменном сигнале в зависимости от схемы его включения. Характеристики биполярного транзистора П306А: Тип прибора Проводимость Предельные значения параметров при Т=25С Значения параметров при Т=25С П306А pnp 80 04 10 005 535 01 60120 Схемы установок для исследования транзисторов: Рис.1 Схема с общей базой для исследования выходных статических характеристик биполярного транзистора...
51202. Разработка интерпретатора текстовой (теговой) разметки документа 148.66 KB
  Идея языков разметки состоит в том, что визуальное отображение документа должно автоматически получаться из логической разметки и не зависеть от его непосредственного содержания. Это упрощает автоматическую обработку документа и его отображение в различных условиях (например, один и тот же файл может по-разному отображаться на экране компьютера, мобильного телефона и на печати...
51203. Аналитическое моделирование дискретно-стохастической СМО 241.97 KB
  Цель: Построить граф состояний СМО . Смысл кодировки состояний раскрыть (время до выдачи заявки, число заявок в накопителе и т.д.). На схеме условно обозначены
51204. Построение аналитической и имитационной модели одноканальной СМО с неограниченной очередью и ее исследование 56.42 KB
  Цель: Имеется n-канальная СМО с неограниченной очередью. Входной поток и поток обслуживаний - простейшие с интенсивностями и соответственно. Время пребывания в очереди ограничено случайным сроком , распределенным по показательному закону с математическим ожиданием...
51206. Построение синтаксического дерева 53.35 KB
  Включить в синтаксический анализатор из лабораторной работы №.3 построение синтаксического дерева. Использовать атрибутный метод Кнута, т.е. преобразовать КС–грамматику из лабораторной работы № 3 в атрибутную грамматику добавлением атрибутов и правил построения синтаксического дерева. Расширить программу синтаксического анализатора из лабораторной работы...
51207. Разработка контекстного анализатора 48.83 KB
  Для предложенного преподавателем варианта контекстного условия расширить атрибутную грамматику из лабораторной работы № 4 добавлением атрибутов, правил их вычисления, правил вычисления контекстных условий. Включить в программу синтаксического анализатора из лабораторной работы № 4 действия по вычислению атрибутов и проверки контекстных условий.