69219

Статистичні показники

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Статистичний показник це кількісна характеристика соціальноекономічних явищ та процесів в умовах якісного визначення тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціальноекономічного явища чи процесу.

Украинкский

2014-10-01

158 KB

4 чел.

ТЕМА 8. Статистичні  показники.

Суть,  види  і  функції  статистичних  показників.

 Абсолютні  статистичні  величини  та  форми  їх  вираження.

 Відносні  величини,  їх  суть  та  значення  в  економіко – статистичному  аналізі

Види  відносних  величин,  способи  їх  обчислення  та  форми  вираження.

Література: 15-23

Форми,  види  і  класифікація  статистичних  показників

   Статистичний   показник - це  кількісна  характеристика  соціально-економічних  явищ  та  процесів  в  умовах  якісного  визначення, тобто  це  міра  якісного  і  кількісного  відображення  певної  властивості  соціально-економічного  явища  чи  процесу.

   Конкретний  статистичний  показник  характеризує  розмір,  обсяг  явища  чи  процесу,  що  вивчається,  у  певному  місці  й  у  певний  час.

  Якісна  визначеність  зумовлена  суттю  явищ  і  відображується  назвою  показника:  врожайність  пшениці,  продуктивність  праці,   чисельність  студентів,  тощо. Різновидність  соціально – економічних  явищ  спричиняє  існування  безлічі  різноманітних  за  змістом  показників.  Якісно  визначений  статистичний  показник  складається  з  моделі  кількісної  сторони  явища,  що  вивчається,  і  числового  значення.  Модель  розкриває  статистичну  структуру  показника,  встановлює  « що,

де  ,  коли ,  яким  чином  підлягає  вимірюванню».  В  ній  обґрунтовуються  одиниці  виміру,  технологія  збору  даних,  обчислювальні  операції.

 Оскільки  статистика  вивчає  суспільні  явища  в  конкретних  умовах  простору  і  часу ,  то  значення  будь – якого  показника  визначено  щодо  цих  атрибутів.

  Наприклад,  за  9  місяців  2002  року  промисловими  підприємствами  міста  Конотопа,   які  знаходяться  на  самостійному  балансі  (без  малих  підприємств  та  кооперативів)  і  звітують  органам  статистики  щомісячно ,  вироблено  продукції  у  діючих  оптових  цінах  на  суму  128,6  млн.  грн..

Показник  категорії  відображає  суть,  загальні  відмінні  властивості  конкретних  статистичних  властивостей  показників  одного  й  того  ж  виду  без  зазначення  часу,  простору  та  кількісного  значення.

    Вірогідність  статистичної  інформації  залежить  від  того ,  наскільки  об’єктивно  статистичний  показник  відображає   соціально – економічну  суть  явища  чи  процесу,  що  вивчається.      У  вірогідності  виділяють  два  аспекти   -   адекватність  і  точність.  

  Адекватність показника розглядається  як  спроможність  відобразити  саме  ті  властивості  явищ,  які  передбачені  програмою  досліджень.  Щоб  показник  відповідав   своєму  призначенню  і  виконував  покладені  на  нього  функції,  на  стадії  його  проектування  проводиться   логічне  і  статистичне   обґрунтування.  Точність  вимірювання  залежить  від  статистичної  структури  показника,  організації  спостереження  і  обробки  даних.

  Абсолютний  показник - це  показник  у  формі  абсолютної  величини,  яка  відображує  фізичні  властивості,  часові  та  вартісні   характеристики  соціально-економічних  процесів  та  явищ.

  Абсолютні  статистичні  величини безпосередньо  пов’язані   з  фізичною  і  соціально – економічною  суттю  явищ,  які  вивчають.   Вони  відображають  розміри  їх  іменованими  числами.  Наприклад,  видобуток  вугілля  чи  нафти  вимірюється  тоннами,  газу   _  кубічними  метрами,  тканини – квадратними  метрами  тощо.

  У  більшості  своїй  абсолютні  величини  як  узагальнюючі    показники  сумарні.

В  складі  їх  виділяють  показники  чисельності  сукупності  (чисельність  підприємств, сімей)  і  обсягу  ознак.

   Індивідуальні  абсолютні  показники - показники,  які  отримують  безпосередньо  в  процесі  статистичного  спостереження   як  результат  замірювання,  зваження ,  підрахунку  та  оцінки  зацікавленої  кількісної  ознаки.

   Загальні  об’ємні  показники - це  абсолютні  показники,  які  характеризують  обсяг  ознаки  або  обсяг  сукупності  як  у  цілому  щодо  об’єкта,  який  вивчається,  так  і  щодо  будь-якої  частини;  ці  показники  отримують  шляхом  зведення  та  групування  індивідуальних  абсолютних  показників.

  Іменовані  числа являють  собою  вимірники  ознак.  Розрізняють  три  групи  вимірників  -         натуральні,  трудові  і  вартісні.

Натуральні  вимірники  відображають  притаманні  явищам  фізичні  властивості(  міри  ваги,  довжини,  часу).   Всебічна  характеристика   складних  суспільних  явищ   потребує  двох  і  більше  вимірників.  Так,  випуск  електродвигунів  характеризується  їх  числом  (  штуками)   і  сумарною  потужністю  в  кіловатах.  Іноді  використовують  комбіновані  одиниці  виміру,  що  являють  собою  добуток  величин  різної  розмірності.  Саме  так  вимірюється  виробництво  електроенергії  в  кіловат – годинах,  вантажооборот  транспорту -  в тоно-кілометрах,  тощо.

  У   разі  потреби   звести  воєдино  декілька  різновидів  однієї  споживної  вартості  використовують  умовно – натуральні  вимірники.  При  цьому  вживають  спеціальні  коефіцієнти  сумісництва.  Роль  загальної  міри ,  еталону  для  розрахунків  і  порівнянь  найчастіше  виконує  один  різновид.

Перерахунок  в  умовні  одиниці  можна  зобразити  так:

                                           С+К,

де  - обсяг  умовних  одиниць;  С -  обсяг  різновиду,  прийнятого  за  еталон; -

кількість  елементів  сукупності,  які  відрізняються  від  еталонних;  К – коефіцієнт  перерахунку  не еталонних  властивостей  в  еталонні.   Наприклад,  перерахунок  натурального  палива  в  умовне  здійснюється згідно  з  калорійним  еквівалентом.  Еталоном  є  камяне  вугілля,  теплотворна  спроможність  якого  становить            29,309 кДж/кг.   Для  донецького  вугілля  калорійний  еквівалент  становить  0,87-0,90,торфу  - 0,37-0,40 ,  газу-1,2.

 У  сільському  господарстві  різні  види  праці  перераховуються  в  умовну  ріллю,  різні  види  великої  рогатої  худоби -  в  умовні  голови,  різні  види  кормів  -  в  кормові  одиниці  тощо.

   Вартісні  одиниці  вимірювання - це  одиниці  вимірювання,  які  дають  грошову  оцінку  соціально-економічним  явищам  та  процесам,  завдяки  чому  з’являється  можливість  узагальнювати  і  зіставляти  різноманітні  явища.   Їх  використовують  у  разі  обчислення   таких  важливих  народно – господарських  показників,  як  товарооборот,  прибуток,  капіталовкладення  тощо.

  Трудові  одиниці  вимірювання - це  одиниці  вимірювання,  які  дають  змогу  враховувати  як  загальні  витрати  праці  на  підприємстві,  так  і  трудомісткість  окремих  операцій  технологічного  процесу:  людино-години,  людино-дні.

  Абсолютні  величини  характеризують  наявність  ресурсів -  матеріальних,  трудових,    фінансових,,  розміри  виробництва,  фонди  споживання,  тощо.  Їх  використовують  при  розробці  планових  завдань  та   контролю  за  виконанням  їх.

  Багато  абсолютних  величин  представлено  у  формі  балансу,  який  передбачає  розрахунок  показника  у  двох   розділах:  за  джерелами  формування  та    напрямами  використання.  Балансова  форма  зручна  тим,  що  дає  змогу  визначити  не  тільки  сумарний  показник.  Але  і  складові  частини  в  обох  розділах.

  Відносний  показник - показник  у  формі  відносної  величини -  це  результат  порівняння  одного  абсолютного  показника  з  іншим;  характеризує  співвідношення  між  кількісними  характеристиками  процесів  і  явищ,  що  вивчаються,  чи  міру  кількісного  співвідношення  різнойменних  чи  однойменних  показників.

  Алгебраїчна  форма  його  -  це   частка  від  ділення  двох  однойменних  або  різнойменних  величин.  Знаменник  відношення  розглядається  як  база  порівняння  або  основа  відносної  величини.

Базою  порівняння  можуть  бути  1 000,  10 000  чи  100 000  одиниць.   Тоді  відносна  величина  визначається  відповідно  в  промілях  (0/00),  продецимілях  (0/000),  просантимілях  (0/0 000).

    Розмаїтість  співвідношень  і  пропорцій  реального  життя  для  свого  зображення  потребує  різних  за  змістом    і  статистичною  природою  відносних  величин.

   Відносний  показник      динаміки  (темп  зростання) - показник,  який  показує  у  скільки  разів  або  на  скільки  відсотків  змінився  рівень  показника  за  звітний  період  порівняно  з  базовим  або  попереднім  періодом.

   Відносний  показник    планового  завдання (плану) - показник,  який  вказує  на  скільки  відсотків  або  у  скільки  разів  планом  передбачається  змінити  рівень  показника,  що  вивчається , у  звітному  періоді  порівняно  з  попереднім  періодом.

   Відносний  показник    виконання  плану - показник, який  показує,  на  скільки  відсотків фактично  перевиконано  чи  недовиконано  планове  завдання  у  звітному  періоді.

   Відносний  показник   структури - показник,  що  показує,  який  відсоток  становить  окрема  частина  сукупності  відносно  сукупності  в цілому.

  Відносний  показник   координації - це  показник,  який  характеризує  співвідношення  окремих  частин  між  собою.

   Відносний  показник    інтенсивності  - це  показник,  який  характеризує  ступінь  поширення  одного  явища  в  середовищі  іншого.

   Відносний  показник  порівняння - показник,  який  характеризує  міру  співвідношення  однойменних  показників  за  один  час,  але  за  різними  об’єктами  дослідження.

    Порівнювальна  величина - це  величина,  що  знаходиться  в  чисельнику  дробу.

   База  порівняння - це  величина,  що  знаходиться  у  знаменнику  дробу,  тобто  це  показник,  з  яким  проводиться  порівняння.

   Відсотковий  пункт - це  різниця  між  відповідними  частками  двох  сукупностей.

   Вага - це  число  елементів  сукупності  з  однаковими  варіантами.

   Середня  величина - це  узагальнююча  характеристика  сукупності  однотипних  явищ  за  ознакою,  що  варіює,  тобто  це  узагальнюючий  показник,  який  характеризує  типовий  рівень  ознаки,  що  варіює,  в  розрахунку  на  одиницю  однорідної  сукупності.

   Сутність  середньої  можливо  розкрити  за  допомогою  її  визначальної  властивості:  середня  як  узагальнюючий  показник  усієї  статистичної  сукупності  має  орієнтуватись  на  відповідну  величину,  пов’язану  з  усіма  одиницями цієї  сукупності.  Цю  величину  можна  подати  у  вигляді  функції  .  Оскільки  ця  величина  у  більшості  випадків  відображує  реальну  економічну  категорію,  її  називають  визначальним  показником.

    Середня  арифметична  проста  використовується  в  тих  випадках,  коли  розрахунок  здійснюється  за  не згрупованими  даними.

    Середня  арифметична  зважена  використовується  у  випадках,  коли  окремі  значення  ознаки,  за  якою  розраховується  середня  величина,  можуть  повторюватися  по  кілька  разів,  тобто  в  тих  випадках,  коли  розрахунок  здійснюється  за  групованими  даними.

    Середня  гармонічна -  розраховується  з  відповідних  значень  середньої  ознаки  і  за  формою  може  бути  простою  і  зваженою.

    Середня  гармонічна  зважена  використовується  у  випадках,  коли  показник,  величина  якого  безпосередньо  не  відома,  знаходиться  у  знаменнику  істотного  відношення,  а  як  вага  використовується  добуток   показника,  який  знаходиться  в  чисельнику  відношення.

    Розраховуючи  конкретну  середню,  завжди  доцільно  опиратись  на  її  логічну  формулу  (математичне  вираження  середньої),  яка  є  відношенням  обсягу  ознаки  до  обсягу  сукупності.

   Для  кожної  середньої  є  лише  одне  правильне  співвідношення,  для  реалізації  якого  залежно  від  даних,  що  існують,  можна  використовувати  різні  форми  середніх:  середню  арифметичну,  середню  гармонічну,  середню  квадратичну,  середню  геометричну  за  не  згрупованими  (просту)  і  за  групованими  даними  (зважену).  Однак  в  усіх  випадках,  коли  характер  величини,   за  якою  розраховується  середня,  передбачає  наявність  ваги,  неможливо  замість  зважених  формул  середніх  використовувати  прості,  тобто  незважені,  формули.

   Інтегральні  комплексні  оцінки - це  комбінування  показників  верхніх  щаблів  ієрархічної  структури  системи  статистичних  показників.       Багатовимірна  середня - це  середня  арифметична  з  відношень  .

 

КЛАСИФІКАЦІЯ  ВИДІВ  СТАТИСТИЧНИХ  ПОКАЗНИКІВ

1.  За  способом  обчислення.

а)  Первинні - визначаються  зведенням  даних  статистичного  спостереження  й  подаються  у  формі  абсолютних  величин.

Характерною  особливістю  первинних  показників  є  адитивність,  тобто  можливість  підсумування.

б)  Похідні - обчислюються  на  базі  первинних  або  похідних  показників  і  подаються  у  формі  середніх  або  відносних  показників.

Похідні  показники  в  більшості  своїй  неадитивні.

2.  За  ознакою  часу.

а)  Інтервальні - характеризують  явище  за  певний  час  (добу,  декаду,  місяць,  

квартал,  рік).

б)  Моментні - це  показники,  що  дають  кількісну  характеристику  явищ  на  певний  момент  часу.

3.  За  ступенем  охоплення  одиниць  сукупності.     

а)  Індивідуальні – характеризують  окремий  об’єкт  чи  окрему  одиницю  сукупності.

б)  Загальні – характеризують  групу  одиниць,  яка  становить  собою  частину  статистичної  сукупності  чи  сукупність  у  цілому.

Способи   представлення  статистичних  показників.

   Представлення  статистичних  показників  у  вигляді  таблиці  являється  раціональною,  наглядною  і  компактною  формою  представлення  статистичних  даних.  Аналіз  даних  статистичних  таблиць  як  метод  наукового  дослідження  дозволяє  виявити співвідношення  і  пропорції  між  групами  явищ  по  одній   або  декільком  ознакам,  провести  порівняльний  аналіз,  охарактеризувати  типи  соціально - економічних  явищ,   виявити  характер  та напрямок  взаємозв’язків  та  взаємо залежностей між  різними,  визначеними  логікою  економічного  аналізу  ознаками,  сформулювати  висновки  і  визначити   резерви  розвитку    явища,  об’єкта чи  процесу,  що  вивчається.

  Часто  статистичні  показники  представляють  у  вигляді  статистичних  графіків.

  Статистичний  графік – це  спосіб  наочного  подання   і викладення  статистичних  даних  за  допомогою  геометричних  знаків  та  інших  графічних  засобів  з  метою  узагальнення  й  аналізу  їх.

Класифікацію  графіків  можна  здійснити  за  такими  ознаками,  як  загальне  функціонально – цільове  призначення,  види, форми,  типи  основних  елементів.

  За  загальним  призначенням  графіки  поділяються  на аналітичні,  ілюстративні і  інформаційні.

  За  функціонально  - цільовим  призначенням  виділяють  графіки  групувань  і  рядів  розподілу,  графіки  рядів  динаміки,  графіки  взаємозв’язку  і  графіки  порівняння.

  В  свою  чергу  графіки групувань  і  рядів  розподілу  можуть  бути  поділені   залежно  від  виду  ознаки,  яка  покладена  в  основу  їх  побудови,  на  графіки  групувань  і  рядів  розподілу  за  номінальною  ознакою  і  графіки  варіаційних  рядів  розподілу,  серед  яких  виділяють  графіки  дискретних  рядів  розподілу   і  графіки  інтервальних  рядів  розподілу

За  видом поля  графіки  поділяють  на  діаграми  та  статистичні  карти.

Динамічні    ряди  

Відносні  показники  динаміки

  Швидкість  і  інтенсивність  як  властивості  розвитку    різних  суспільних   явищ значно  варіюють,  що  відбивається  в  структурі   відповідних  динамічних   рядів.   Для  оцінки  цих  властивостей  динаміки   статистика  використовує  взаємопов’язані  характеристики.   Серед  них  абсолютний  приріст,  темп  зростання,  темп  приросту   і  абсолютне  значення   1%   приросту.

      Розрахунок   характеристики   динаміки   грунтується  на  зіставленні    рівнів  ряду.  Базою   для  зіставлення  може   бути  або   попередній    рівень   ,  або  початковий   .   У  першому  випадку  база  порівняння  змінна,  в  другому – постійна.  Характеристики  динаміки,  обчислені   зіставленням    суміжних   рівнів,  називають   ланцюговими,    а  з  постійною   базою  порівняння – базисними.

  Абсолютний  приріст     відображає   абсолютну  швидкість   змінювання   рівнів  ряду   за  певний  інтервал  часу.   Він  обчислюється  як  різниця  рівнів  ряду,  знак   (+, -)   показує  напрям  динаміки.     Ланцюгові  і  базисні  прирости    адитивно   зв’язані :  сума  ланцюгових  дорівнює   загальному   приросту    за  весь  період.

Абсолютний  приріст  залежно  від  статистичної  природи  може   бути  відносною  величиною.

 Абсолютний  приріст  ланцюговий  обчислюється  за  формулою:

.

Базисний  абсолютний  приріст   обчислюється  за   формулою:

.

Взаємозв’язок  ланцюгового  та  базисного  абсолютних  приростів  виражається   формулою:        

.

 Інтенсивність  зміни  рівнів   ряду   оцінюється  відносною  величиною – темпом  зростання,  який  являє  собою  кратне  відношення    рівнів  у  формі  коефіцієнта  чи  відсотка. Темп  зростання  показує  у  скільки  разів   змінився  поточний

(  порівнюваний)   рівень   показника,  що  аналізується,  порівняно  з  рівнем попереднього   або  базового  періоду.

  Між  ланцюговими  і  базисними  темпами  зростання  існує  мультиплікативний  зв'язок:  базисний  темп  зростання  можна  обчислити  як  добуток  ланцюгових.

  Темп  зростання   ланцюговий   обчислюється  за  формулою:

.

  Темп  зростання  базисний    обчислюється  за   формулою:

                                  .

Взаємозв’язок  базисного   та  ланцюгового  темпів  зростання  виражається  формулою:

Ланцюговий   темп  приросту  можна  знайти  за  однією  з   приведених   нижче  формул:

;

                                               ;

                                               .

  Співвідношення  абсолютного  приросту  і  базового  рівня  є  вимірником    відносної  швидкості  зростання.   Нескладні  алгебраїчні  перетворення   цього  відношення  дають  відхилення  темпу  зростання   від  бази  порівняння,  яка  становить  100%.  Відносну   швидкість   зростання  називають  темпом  приросту,  який  на  відміну  від  темпу  зростання  завжди  виражається  у  відсотках.

 Темп  приросту  показує,  на  скільки  відсотків   змінився  поточний  (  порів -нюваний)   рівень  аналізованого  показника  порівняно  з  рівнем   попереднього  або  базового  періоду.    Базисний  темп  приросту  можна  знайти  за  такими  формулами:

;

;

.

  Абсолютне  значення   1%  приросту – це  одна  сота  базового  рівня   або  відношення  абсолютного  приросту   до  відповідного  темпу  росту.

Абсолютне   значення   1%    ланцюгового  приросту  знаходити   слід  так:

або    .

Абсолютне  значення  1%   базисного  приросту   слід  знаходити  так:

.

Коефіцієнт   прискорення  ( уповільнення)   знаходять  за  формулою:

.

   Розглянемо  обчислення   середнього  рівня  показника  динаміки.

Якщо   маємо   моментний   ряд  динаміки,    що  характеризує  зміни   в   часі   розмірів  суспільних  явищ,  рівні  яких  подано   на  певний  момент  часу ,  то   середній  рівень  ряду  (середню,  обчислену  на  основі   рівнів  динамічного  ряду )  обчислюємо  як:

а)  середню  арифметичну  зважену    (  якщо  даних  достатньо):

,

Де  -  рівень  на  певний  момент  часу;

- тривалість  - того    рівня.

б)  середню  модифіковану    ( коли  даних  недостатньо,  інтервали  між  наданими  моментами   часу  нерівні):

,

Де    - середній  рівень   між  двома  сусідніми  моментами  часу;

- тривалість  часу  між  двома  сусідніми  моментами  часу.

в)  середню  хронологічну  (якщо   даних  недостатньо,   інтервали   між  заданими  моментами  часу  рівні) :

,

де   - надані  рівні;

 - кількість  рівнів.

г)   якщо  є  дані   тільки  на  початок  і  кінець  періоду,  то

,

де     і   - рівні  відповідно  на  початок  і   кінець  періоду.

  Якщо  маємо  інтервальний  ряд  розподілу,   який  характеризує   зміни  в  часі   розмірів  суспільних  явищ,  рівні  яких   подано    на  певний  момент  часу,  то  середній  рівень  ряду  визначаємо   як  середню  арифметичну  просту:

,

де   - рівень   - того  періоду.

 Середній  або  середньорічний  абсолютний  приріст – це  показник  ряду  динаміки,  який  показує  у  скільки    разів   змінився  поточний  ( порівнюваний ) рівень   показника,   що  аналізується,  порівняно  з   рівнем  попереднього  або  базисного  періоду.  Середній  абсолютний  приріст  обчислюється  за  формулами:

,  або  

Для  інтервального  ряду,  або  моментного   з  даними  на  кінець  періоду:

- рівень  кінця  періоду,  що  аналізується;

- рівень,  який  іде  попереду  рівня  початку  періоду,  що  аналізується;

- чисельність  рівнів,  взятих  у  розрахунок;

  -  тривалість  періоду.

Для  моментного  ряду  з  даними  на  початок  періоду:

- рівень  початку  періоду,  який  іде   за  кінцем   періоду,  що  аналізується;

- рівень   початку  періоду,  який  аналізується.

 Середній  або  середньорічний   темп  зростання – це  показник  ряду  динаміки,  який  показує  у  скільки  разів  у  середньому  за  одиницю  часу  (щорічно)  за  певний  період  змінювався  рівень  показника,  що  аналізується.   Середній  темп  зростання  обчислюють  за  формулою:

,

                        де   - базовий  темп  зростання.

 Середній  або  середньорічний  темп    приросту  -  це  показник  ряду  динаміки,  який  показує    на  скільки  відсотків  у  середньому   за  одиницю  часу  (щорічно)  за  певний  період  змінювався  рівень  показника .  що  аналізується   і  обчислюється  за  формулою:

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66489. Психокоррекция энуреза у детей дошкольного и младшего школьного возраста 298 KB
  В младшем школьном возрасте проблема энуреза напрямую соприкасается с проблемой адаптации к началу обучения в школе и закономерно влияет на успешность ребенка в учебной деятельности, в овладении новыми способами межличностных коммуникаций со сверстниками.
66490. СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 1.65 MB
  Мета роботи - розробка стратегії управління обіговими активами підприємства. Методика дослідження: методи фінансового аналізу, економіко-статистичні та економетричні методи. Одержані насідки та їх новизна: обгрунтування тактики стратегії управління активами підприємства.
66491. Исследование ономастического пространства поэзии Владимира Высоцкого 341 KB
  Ономастика как лингвистическая наука изучает основные закономерности истории, развития и функционирования имен собственных. Обладая своим материалом и методикой изучения его, ономастика не может не быть самостоятельной дисциплиной.
66492. Анализ условий выпуска и обращения ценных бумаг коммерческих банков 522.5 KB
  Целью моей работы является рассмотрение и анализ условий выпуска и обращения ценных бумаг коммерческих банков. Для достижения данной цели я поставила следующие задачи: определить понятие ценных бумаг и их виды; рассмотреть структуру, задачи и участников рынка ценных бумаг; определить роль банка на рынке ценных бумаг...
66493. МЕЖБАНКОВСКИЙ КЛИРИНГ 556.5 KB
  В соответствии с утвержденными планами модернизации платежной системы Республики Беларусь РБ в ближайшее время намечено внедрить пусковой комплекс нового проекта межбанковских расчетов в составе: системы расчетов по срочным и крупным платежам на валовой основе...
66494. ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ВНИМАНИЯ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА 315.5 KB
  Внимание среди познавательных процессов занимает особенное место, поскольку оно не имеет собственного содержания, а обслуживает другие психические процессы. Внимание во многом определяет успешность их функционирования. От уровня развития свойств внимания (устойчивости, концентрации, объёма, распределения, переключения)