69219

Статистичні показники

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Статистичний показник це кількісна характеристика соціальноекономічних явищ та процесів в умовах якісного визначення тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціальноекономічного явища чи процесу.

Украинкский

2014-10-01

158 KB

4 чел.

ТЕМА 8. Статистичні  показники.

Суть,  види  і  функції  статистичних  показників.

 Абсолютні  статистичні  величини  та  форми  їх  вираження.

 Відносні  величини,  їх  суть  та  значення  в  економіко – статистичному  аналізі

Види  відносних  величин,  способи  їх  обчислення  та  форми  вираження.

Література: 15-23

Форми,  види  і  класифікація  статистичних  показників

   Статистичний   показник - це  кількісна  характеристика  соціально-економічних  явищ  та  процесів  в  умовах  якісного  визначення, тобто  це  міра  якісного  і  кількісного  відображення  певної  властивості  соціально-економічного  явища  чи  процесу.

   Конкретний  статистичний  показник  характеризує  розмір,  обсяг  явища  чи  процесу,  що  вивчається,  у  певному  місці  й  у  певний  час.

  Якісна  визначеність  зумовлена  суттю  явищ  і  відображується  назвою  показника:  врожайність  пшениці,  продуктивність  праці,   чисельність  студентів,  тощо. Різновидність  соціально – економічних  явищ  спричиняє  існування  безлічі  різноманітних  за  змістом  показників.  Якісно  визначений  статистичний  показник  складається  з  моделі  кількісної  сторони  явища,  що  вивчається,  і  числового  значення.  Модель  розкриває  статистичну  структуру  показника,  встановлює  « що,

де  ,  коли ,  яким  чином  підлягає  вимірюванню».  В  ній  обґрунтовуються  одиниці  виміру,  технологія  збору  даних,  обчислювальні  операції.

 Оскільки  статистика  вивчає  суспільні  явища  в  конкретних  умовах  простору  і  часу ,  то  значення  будь – якого  показника  визначено  щодо  цих  атрибутів.

  Наприклад,  за  9  місяців  2002  року  промисловими  підприємствами  міста  Конотопа,   які  знаходяться  на  самостійному  балансі  (без  малих  підприємств  та  кооперативів)  і  звітують  органам  статистики  щомісячно ,  вироблено  продукції  у  діючих  оптових  цінах  на  суму  128,6  млн.  грн..

Показник  категорії  відображає  суть,  загальні  відмінні  властивості  конкретних  статистичних  властивостей  показників  одного  й  того  ж  виду  без  зазначення  часу,  простору  та  кількісного  значення.

    Вірогідність  статистичної  інформації  залежить  від  того ,  наскільки  об’єктивно  статистичний  показник  відображає   соціально – економічну  суть  явища  чи  процесу,  що  вивчається.      У  вірогідності  виділяють  два  аспекти   -   адекватність  і  точність.  

  Адекватність показника розглядається  як  спроможність  відобразити  саме  ті  властивості  явищ,  які  передбачені  програмою  досліджень.  Щоб  показник  відповідав   своєму  призначенню  і  виконував  покладені  на  нього  функції,  на  стадії  його  проектування  проводиться   логічне  і  статистичне   обґрунтування.  Точність  вимірювання  залежить  від  статистичної  структури  показника,  організації  спостереження  і  обробки  даних.

  Абсолютний  показник - це  показник  у  формі  абсолютної  величини,  яка  відображує  фізичні  властивості,  часові  та  вартісні   характеристики  соціально-економічних  процесів  та  явищ.

  Абсолютні  статистичні  величини безпосередньо  пов’язані   з  фізичною  і  соціально – економічною  суттю  явищ,  які  вивчають.   Вони  відображають  розміри  їх  іменованими  числами.  Наприклад,  видобуток  вугілля  чи  нафти  вимірюється  тоннами,  газу   _  кубічними  метрами,  тканини – квадратними  метрами  тощо.

  У  більшості  своїй  абсолютні  величини  як  узагальнюючі    показники  сумарні.

В  складі  їх  виділяють  показники  чисельності  сукупності  (чисельність  підприємств, сімей)  і  обсягу  ознак.

   Індивідуальні  абсолютні  показники - показники,  які  отримують  безпосередньо  в  процесі  статистичного  спостереження   як  результат  замірювання,  зваження ,  підрахунку  та  оцінки  зацікавленої  кількісної  ознаки.

   Загальні  об’ємні  показники - це  абсолютні  показники,  які  характеризують  обсяг  ознаки  або  обсяг  сукупності  як  у  цілому  щодо  об’єкта,  який  вивчається,  так  і  щодо  будь-якої  частини;  ці  показники  отримують  шляхом  зведення  та  групування  індивідуальних  абсолютних  показників.

  Іменовані  числа являють  собою  вимірники  ознак.  Розрізняють  три  групи  вимірників  -         натуральні,  трудові  і  вартісні.

Натуральні  вимірники  відображають  притаманні  явищам  фізичні  властивості(  міри  ваги,  довжини,  часу).   Всебічна  характеристика   складних  суспільних  явищ   потребує  двох  і  більше  вимірників.  Так,  випуск  електродвигунів  характеризується  їх  числом  (  штуками)   і  сумарною  потужністю  в  кіловатах.  Іноді  використовують  комбіновані  одиниці  виміру,  що  являють  собою  добуток  величин  різної  розмірності.  Саме  так  вимірюється  виробництво  електроенергії  в  кіловат – годинах,  вантажооборот  транспорту -  в тоно-кілометрах,  тощо.

  У   разі  потреби   звести  воєдино  декілька  різновидів  однієї  споживної  вартості  використовують  умовно – натуральні  вимірники.  При  цьому  вживають  спеціальні  коефіцієнти  сумісництва.  Роль  загальної  міри ,  еталону  для  розрахунків  і  порівнянь  найчастіше  виконує  один  різновид.

Перерахунок  в  умовні  одиниці  можна  зобразити  так:

                                           С+К,

де  - обсяг  умовних  одиниць;  С -  обсяг  різновиду,  прийнятого  за  еталон; -

кількість  елементів  сукупності,  які  відрізняються  від  еталонних;  К – коефіцієнт  перерахунку  не еталонних  властивостей  в  еталонні.   Наприклад,  перерахунок  натурального  палива  в  умовне  здійснюється згідно  з  калорійним  еквівалентом.  Еталоном  є  камяне  вугілля,  теплотворна  спроможність  якого  становить            29,309 кДж/кг.   Для  донецького  вугілля  калорійний  еквівалент  становить  0,87-0,90,торфу  - 0,37-0,40 ,  газу-1,2.

 У  сільському  господарстві  різні  види  праці  перераховуються  в  умовну  ріллю,  різні  види  великої  рогатої  худоби -  в  умовні  голови,  різні  види  кормів  -  в  кормові  одиниці  тощо.

   Вартісні  одиниці  вимірювання - це  одиниці  вимірювання,  які  дають  грошову  оцінку  соціально-економічним  явищам  та  процесам,  завдяки  чому  з’являється  можливість  узагальнювати  і  зіставляти  різноманітні  явища.   Їх  використовують  у  разі  обчислення   таких  важливих  народно – господарських  показників,  як  товарооборот,  прибуток,  капіталовкладення  тощо.

  Трудові  одиниці  вимірювання - це  одиниці  вимірювання,  які  дають  змогу  враховувати  як  загальні  витрати  праці  на  підприємстві,  так  і  трудомісткість  окремих  операцій  технологічного  процесу:  людино-години,  людино-дні.

  Абсолютні  величини  характеризують  наявність  ресурсів -  матеріальних,  трудових,    фінансових,,  розміри  виробництва,  фонди  споживання,  тощо.  Їх  використовують  при  розробці  планових  завдань  та   контролю  за  виконанням  їх.

  Багато  абсолютних  величин  представлено  у  формі  балансу,  який  передбачає  розрахунок  показника  у  двох   розділах:  за  джерелами  формування  та    напрямами  використання.  Балансова  форма  зручна  тим,  що  дає  змогу  визначити  не  тільки  сумарний  показник.  Але  і  складові  частини  в  обох  розділах.

  Відносний  показник - показник  у  формі  відносної  величини -  це  результат  порівняння  одного  абсолютного  показника  з  іншим;  характеризує  співвідношення  між  кількісними  характеристиками  процесів  і  явищ,  що  вивчаються,  чи  міру  кількісного  співвідношення  різнойменних  чи  однойменних  показників.

  Алгебраїчна  форма  його  -  це   частка  від  ділення  двох  однойменних  або  різнойменних  величин.  Знаменник  відношення  розглядається  як  база  порівняння  або  основа  відносної  величини.

Базою  порівняння  можуть  бути  1 000,  10 000  чи  100 000  одиниць.   Тоді  відносна  величина  визначається  відповідно  в  промілях  (0/00),  продецимілях  (0/000),  просантимілях  (0/0 000).

    Розмаїтість  співвідношень  і  пропорцій  реального  життя  для  свого  зображення  потребує  різних  за  змістом    і  статистичною  природою  відносних  величин.

   Відносний  показник      динаміки  (темп  зростання) - показник,  який  показує  у  скільки  разів  або  на  скільки  відсотків  змінився  рівень  показника  за  звітний  період  порівняно  з  базовим  або  попереднім  періодом.

   Відносний  показник    планового  завдання (плану) - показник,  який  вказує  на  скільки  відсотків  або  у  скільки  разів  планом  передбачається  змінити  рівень  показника,  що  вивчається , у  звітному  періоді  порівняно  з  попереднім  періодом.

   Відносний  показник    виконання  плану - показник, який  показує,  на  скільки  відсотків фактично  перевиконано  чи  недовиконано  планове  завдання  у  звітному  періоді.

   Відносний  показник   структури - показник,  що  показує,  який  відсоток  становить  окрема  частина  сукупності  відносно  сукупності  в цілому.

  Відносний  показник   координації - це  показник,  який  характеризує  співвідношення  окремих  частин  між  собою.

   Відносний  показник    інтенсивності  - це  показник,  який  характеризує  ступінь  поширення  одного  явища  в  середовищі  іншого.

   Відносний  показник  порівняння - показник,  який  характеризує  міру  співвідношення  однойменних  показників  за  один  час,  але  за  різними  об’єктами  дослідження.

    Порівнювальна  величина - це  величина,  що  знаходиться  в  чисельнику  дробу.

   База  порівняння - це  величина,  що  знаходиться  у  знаменнику  дробу,  тобто  це  показник,  з  яким  проводиться  порівняння.

   Відсотковий  пункт - це  різниця  між  відповідними  частками  двох  сукупностей.

   Вага - це  число  елементів  сукупності  з  однаковими  варіантами.

   Середня  величина - це  узагальнююча  характеристика  сукупності  однотипних  явищ  за  ознакою,  що  варіює,  тобто  це  узагальнюючий  показник,  який  характеризує  типовий  рівень  ознаки,  що  варіює,  в  розрахунку  на  одиницю  однорідної  сукупності.

   Сутність  середньої  можливо  розкрити  за  допомогою  її  визначальної  властивості:  середня  як  узагальнюючий  показник  усієї  статистичної  сукупності  має  орієнтуватись  на  відповідну  величину,  пов’язану  з  усіма  одиницями цієї  сукупності.  Цю  величину  можна  подати  у  вигляді  функції  .  Оскільки  ця  величина  у  більшості  випадків  відображує  реальну  економічну  категорію,  її  називають  визначальним  показником.

    Середня  арифметична  проста  використовується  в  тих  випадках,  коли  розрахунок  здійснюється  за  не згрупованими  даними.

    Середня  арифметична  зважена  використовується  у  випадках,  коли  окремі  значення  ознаки,  за  якою  розраховується  середня  величина,  можуть  повторюватися  по  кілька  разів,  тобто  в  тих  випадках,  коли  розрахунок  здійснюється  за  групованими  даними.

    Середня  гармонічна -  розраховується  з  відповідних  значень  середньої  ознаки  і  за  формою  може  бути  простою  і  зваженою.

    Середня  гармонічна  зважена  використовується  у  випадках,  коли  показник,  величина  якого  безпосередньо  не  відома,  знаходиться  у  знаменнику  істотного  відношення,  а  як  вага  використовується  добуток   показника,  який  знаходиться  в  чисельнику  відношення.

    Розраховуючи  конкретну  середню,  завжди  доцільно  опиратись  на  її  логічну  формулу  (математичне  вираження  середньої),  яка  є  відношенням  обсягу  ознаки  до  обсягу  сукупності.

   Для  кожної  середньої  є  лише  одне  правильне  співвідношення,  для  реалізації  якого  залежно  від  даних,  що  існують,  можна  використовувати  різні  форми  середніх:  середню  арифметичну,  середню  гармонічну,  середню  квадратичну,  середню  геометричну  за  не  згрупованими  (просту)  і  за  групованими  даними  (зважену).  Однак  в  усіх  випадках,  коли  характер  величини,   за  якою  розраховується  середня,  передбачає  наявність  ваги,  неможливо  замість  зважених  формул  середніх  використовувати  прості,  тобто  незважені,  формули.

   Інтегральні  комплексні  оцінки - це  комбінування  показників  верхніх  щаблів  ієрархічної  структури  системи  статистичних  показників.       Багатовимірна  середня - це  середня  арифметична  з  відношень  .

 

КЛАСИФІКАЦІЯ  ВИДІВ  СТАТИСТИЧНИХ  ПОКАЗНИКІВ

1.  За  способом  обчислення.

а)  Первинні - визначаються  зведенням  даних  статистичного  спостереження  й  подаються  у  формі  абсолютних  величин.

Характерною  особливістю  первинних  показників  є  адитивність,  тобто  можливість  підсумування.

б)  Похідні - обчислюються  на  базі  первинних  або  похідних  показників  і  подаються  у  формі  середніх  або  відносних  показників.

Похідні  показники  в  більшості  своїй  неадитивні.

2.  За  ознакою  часу.

а)  Інтервальні - характеризують  явище  за  певний  час  (добу,  декаду,  місяць,  

квартал,  рік).

б)  Моментні - це  показники,  що  дають  кількісну  характеристику  явищ  на  певний  момент  часу.

3.  За  ступенем  охоплення  одиниць  сукупності.     

а)  Індивідуальні – характеризують  окремий  об’єкт  чи  окрему  одиницю  сукупності.

б)  Загальні – характеризують  групу  одиниць,  яка  становить  собою  частину  статистичної  сукупності  чи  сукупність  у  цілому.

Способи   представлення  статистичних  показників.

   Представлення  статистичних  показників  у  вигляді  таблиці  являється  раціональною,  наглядною  і  компактною  формою  представлення  статистичних  даних.  Аналіз  даних  статистичних  таблиць  як  метод  наукового  дослідження  дозволяє  виявити співвідношення  і  пропорції  між  групами  явищ  по  одній   або  декільком  ознакам,  провести  порівняльний  аналіз,  охарактеризувати  типи  соціально - економічних  явищ,   виявити  характер  та напрямок  взаємозв’язків  та  взаємо залежностей між  різними,  визначеними  логікою  економічного  аналізу  ознаками,  сформулювати  висновки  і  визначити   резерви  розвитку    явища,  об’єкта чи  процесу,  що  вивчається.

  Часто  статистичні  показники  представляють  у  вигляді  статистичних  графіків.

  Статистичний  графік – це  спосіб  наочного  подання   і викладення  статистичних  даних  за  допомогою  геометричних  знаків  та  інших  графічних  засобів  з  метою  узагальнення  й  аналізу  їх.

Класифікацію  графіків  можна  здійснити  за  такими  ознаками,  як  загальне  функціонально – цільове  призначення,  види, форми,  типи  основних  елементів.

  За  загальним  призначенням  графіки  поділяються  на аналітичні,  ілюстративні і  інформаційні.

  За  функціонально  - цільовим  призначенням  виділяють  графіки  групувань  і  рядів  розподілу,  графіки  рядів  динаміки,  графіки  взаємозв’язку  і  графіки  порівняння.

  В  свою  чергу  графіки групувань  і  рядів  розподілу  можуть  бути  поділені   залежно  від  виду  ознаки,  яка  покладена  в  основу  їх  побудови,  на  графіки  групувань  і  рядів  розподілу  за  номінальною  ознакою  і  графіки  варіаційних  рядів  розподілу,  серед  яких  виділяють  графіки  дискретних  рядів  розподілу   і  графіки  інтервальних  рядів  розподілу

За  видом поля  графіки  поділяють  на  діаграми  та  статистичні  карти.

Динамічні    ряди  

Відносні  показники  динаміки

  Швидкість  і  інтенсивність  як  властивості  розвитку    різних  суспільних   явищ значно  варіюють,  що  відбивається  в  структурі   відповідних  динамічних   рядів.   Для  оцінки  цих  властивостей  динаміки   статистика  використовує  взаємопов’язані  характеристики.   Серед  них  абсолютний  приріст,  темп  зростання,  темп  приросту   і  абсолютне  значення   1%   приросту.

      Розрахунок   характеристики   динаміки   грунтується  на  зіставленні    рівнів  ряду.  Базою   для  зіставлення  може   бути  або   попередній    рівень   ,  або  початковий   .   У  першому  випадку  база  порівняння  змінна,  в  другому – постійна.  Характеристики  динаміки,  обчислені   зіставленням    суміжних   рівнів,  називають   ланцюговими,    а  з  постійною   базою  порівняння – базисними.

  Абсолютний  приріст     відображає   абсолютну  швидкість   змінювання   рівнів  ряду   за  певний  інтервал  часу.   Він  обчислюється  як  різниця  рівнів  ряду,  знак   (+, -)   показує  напрям  динаміки.     Ланцюгові  і  базисні  прирости    адитивно   зв’язані :  сума  ланцюгових  дорівнює   загальному   приросту    за  весь  період.

Абсолютний  приріст  залежно  від  статистичної  природи  може   бути  відносною  величиною.

 Абсолютний  приріст  ланцюговий  обчислюється  за  формулою:

.

Базисний  абсолютний  приріст   обчислюється  за   формулою:

.

Взаємозв’язок  ланцюгового  та  базисного  абсолютних  приростів  виражається   формулою:        

.

 Інтенсивність  зміни  рівнів   ряду   оцінюється  відносною  величиною – темпом  зростання,  який  являє  собою  кратне  відношення    рівнів  у  формі  коефіцієнта  чи  відсотка. Темп  зростання  показує  у  скільки  разів   змінився  поточний

(  порівнюваний)   рівень   показника,  що  аналізується,  порівняно  з  рівнем попереднього   або  базового  періоду.

  Між  ланцюговими  і  базисними  темпами  зростання  існує  мультиплікативний  зв'язок:  базисний  темп  зростання  можна  обчислити  як  добуток  ланцюгових.

  Темп  зростання   ланцюговий   обчислюється  за  формулою:

.

  Темп  зростання  базисний    обчислюється  за   формулою:

                                  .

Взаємозв’язок  базисного   та  ланцюгового  темпів  зростання  виражається  формулою:

Ланцюговий   темп  приросту  можна  знайти  за  однією  з   приведених   нижче  формул:

;

                                               ;

                                               .

  Співвідношення  абсолютного  приросту  і  базового  рівня  є  вимірником    відносної  швидкості  зростання.   Нескладні  алгебраїчні  перетворення   цього  відношення  дають  відхилення  темпу  зростання   від  бази  порівняння,  яка  становить  100%.  Відносну   швидкість   зростання  називають  темпом  приросту,  який  на  відміну  від  темпу  зростання  завжди  виражається  у  відсотках.

 Темп  приросту  показує,  на  скільки  відсотків   змінився  поточний  (  порів -нюваний)   рівень  аналізованого  показника  порівняно  з  рівнем   попереднього  або  базового  періоду.    Базисний  темп  приросту  можна  знайти  за  такими  формулами:

;

;

.

  Абсолютне  значення   1%  приросту – це  одна  сота  базового  рівня   або  відношення  абсолютного  приросту   до  відповідного  темпу  росту.

Абсолютне   значення   1%    ланцюгового  приросту  знаходити   слід  так:

або    .

Абсолютне  значення  1%   базисного  приросту   слід  знаходити  так:

.

Коефіцієнт   прискорення  ( уповільнення)   знаходять  за  формулою:

.

   Розглянемо  обчислення   середнього  рівня  показника  динаміки.

Якщо   маємо   моментний   ряд  динаміки,    що  характеризує  зміни   в   часі   розмірів  суспільних  явищ,  рівні  яких  подано   на  певний  момент  часу ,  то   середній  рівень  ряду  (середню,  обчислену  на  основі   рівнів  динамічного  ряду )  обчислюємо  як:

а)  середню  арифметичну  зважену    (  якщо  даних  достатньо):

,

Де  -  рівень  на  певний  момент  часу;

- тривалість  - того    рівня.

б)  середню  модифіковану    ( коли  даних  недостатньо,  інтервали  між  наданими  моментами   часу  нерівні):

,

Де    - середній  рівень   між  двома  сусідніми  моментами  часу;

- тривалість  часу  між  двома  сусідніми  моментами  часу.

в)  середню  хронологічну  (якщо   даних  недостатньо,   інтервали   між  заданими  моментами  часу  рівні) :

,

де   - надані  рівні;

 - кількість  рівнів.

г)   якщо  є  дані   тільки  на  початок  і  кінець  періоду,  то

,

де     і   - рівні  відповідно  на  початок  і   кінець  періоду.

  Якщо  маємо  інтервальний  ряд  розподілу,   який  характеризує   зміни  в  часі   розмірів  суспільних  явищ,  рівні  яких   подано    на  певний  момент  часу,  то  середній  рівень  ряду  визначаємо   як  середню  арифметичну  просту:

,

де   - рівень   - того  періоду.

 Середній  або  середньорічний  абсолютний  приріст – це  показник  ряду  динаміки,  який  показує  у  скільки    разів   змінився  поточний  ( порівнюваний ) рівень   показника,   що  аналізується,  порівняно  з   рівнем  попереднього  або  базисного  періоду.  Середній  абсолютний  приріст  обчислюється  за  формулами:

,  або  

Для  інтервального  ряду,  або  моментного   з  даними  на  кінець  періоду:

- рівень  кінця  періоду,  що  аналізується;

- рівень,  який  іде  попереду  рівня  початку  періоду,  що  аналізується;

- чисельність  рівнів,  взятих  у  розрахунок;

  -  тривалість  періоду.

Для  моментного  ряду  з  даними  на  початок  періоду:

- рівень  початку  періоду,  який  іде   за  кінцем   періоду,  що  аналізується;

- рівень   початку  періоду,  який  аналізується.

 Середній  або  середньорічний   темп  зростання – це  показник  ряду  динаміки,  який  показує  у  скільки  разів  у  середньому  за  одиницю  часу  (щорічно)  за  певний  період  змінювався  рівень  показника,  що  аналізується.   Середній  темп  зростання  обчислюють  за  формулою:

,

                        де   - базовий  темп  зростання.

 Середній  або  середньорічний  темп    приросту  -  це  показник  ряду  динаміки,  який  показує    на  скільки  відсотків  у  середньому   за  одиницю  часу  (щорічно)  за  певний  період  змінювався  рівень  показника .  що  аналізується   і  обчислюється  за  формулою:

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37170. Начало династии Романовых. Россия в первой половине XVII в 21.22 KB
  Россия в первой половине XVII в. Россия в XVII в. Главной тенденцией политического развития России в первой половине XVII в. Внешняя политика в XVII в.
37171. Социально-политические изменения в XVII в. Соборное уложение 1649 г. Народные бунты 14.46 KB
  Социальнополитические изменения в XVII в. Общие факты Характерной чертой экономического развития России в XVII веке стало безраздельное господство феодальнокрепостнической системы. Прекратился созыв Земских Соборов которые являлись неотъемлемой частью государственной власти в первой половине XVII в. “Бунташный век†XVII в.
37172. Церковные реформы. Алексей Михайлович Романов и патриарх Никон. Раскол как общественное явление 20.59 KB
  Алексей Михайлович Романов и патриарх Никон. патриархом был избран митрополит Новгородский Никон один из самых крупных могучих русских деятелей XVII века по замечанию историка С. Никон ещё будучи в Новгороде старался привести духовенство к благочестию и соблюдению церковного устава. Став патриархом Никон занялся просмотром патриаршей библиотеки где нашёл древнюю грамоту об учреждении патриаршества в Москве подписанную восточными иерархами.
37173. Предпосылки преобразований в конце XVII века и начало правления Петра I. Вестернизация 34 KB
  Предпосылки преобразований в конце XVII века и начало правления Петра I. Но самое главное отличие от вестернизации Петра Первого то что это мало влияло на обычаи русского народа. Начало правления Петра Первого связанное с европеизацией. Царь отправился в путешествие под именем урядника Преображенского полка Петра Михайлова.
37174. Северная война и ее влияние на внутренне положение России 16.82 KB
  После победы под Нарвой Карл XII решил что разгромленная им русская армия более не сможет продолжать войну. армия получила 268 орудий в том числе 100 полковых а в 1702 г. шведская армия сосредоточилась у Минска где Карл XII уже заручившийся поддержкой Мазепы изменившего русскому царю стал поджидать казачьи войска обещанные гетманом. Но тут русская армия выполняя замысел Петра I начала медленно отступая постоянно тревожить шведов внезапными нападениями и кратковременными стычками.
37175. Реформы Петра Первого 89.44 KB
  Реформы Петра Первого. ВОЕННЫЕ РЕФОРМЫ ПЕТРА I Военные реформы занимают особое место среди Петровских преобразований. Историки насчитывают всего лишь несколько месяцев мирного времени за более чем 35летнее правление Петра. Понятно что именно армия и флот были главным предметом заботы Петра.
37176. Доходы бюджета 42 KB
  Доходы бюджета необходимо рассматривать прежде всего как фактор влияющий на совокупное потребление путем оказания влияния на уровень доходности социальных групп и виды деятельности. Доходы бюджета способны воздействовать на хозяйственную активность на объемы выпускаемой продукции и техническое оснащение производства на равновесие цен на отраслевое и территориальное размещение инвестиций. Доходы бюджета выражают экономические отношения возникающие в процессе формирования основного общегосударственного фонда денежных средств между...
37177. Расходы бюджета 29 KB
  По своему материальновещественному воплощению бюджетные расходы представляют собой денежные средства направляемые на финансовое обеспечение задач и функций государства и местного самоуправления. Посредством такой формы функционирования бюджета как бюджетные расходы образуются доходы нетрудоспособных граждан и оказывается поддержка другим социальнонезащищенным слоям населения. Бюджетные расходы способны оказывать активное влияние на формирование экономического роста приоритетное финансирование научных исследований развитие прогрессивных...
37178. Межбюджетные отношения 36.5 KB
  Низкая доля собственных доходов в бюджетах субъектов Федерации и местных бюджетах заметно снижает заинтересованность на местах в наращивании налогового потенциала в своевременном и полном поступлении налогов в бюджетную систему. Межбюджетные трансферты из федерального бюджета бюджетам бюджетной системы Российской Федерации предоставляются в форме: дотаций на выравнивание бюджетной обеспеченности субъектов Российской Федерации; субсидий бюджетам субъектов Российской Федерации; субвенций бюджетам субъектов Российской...