69221

Статистичне спостереження, його суть, форми та помилки

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Форми статистичного спостереження його види та способи проведення. Програмно методологічні та організаційні питання статичного спостереження. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення.

Украинкский

2015-01-12

112 KB

6 чел.

Тема   №4

Статистичне  спостереження

Суть  статистичного  спостереження  як  одного  з  важливих  етапів  статистичного  дослідження.

Форми  статистичного  спостереження ,  його  види  та  способи  проведення.

Програмно – методологічні  та  організаційні  питання  статичного  спостереження.

Помилки  статистичного  спостереження  та  заходи  щодо  їх  усунення.

Література: 24-33

ПОНЯТТЯ СТАТИСТИЧНОГО СТОСТЕРЕЖЕННЯ

І ЕТАПИ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

  Для дослідження соціально-економічних явищ і процесів суспільного життя слід перш за все зібрати про них необхідні відомості – статистичні дані. Під статистичними даними (інформацією) розуміють сукупність кількісних характеристик соціально-економічних явищ і процесів, одержаних в результаті статистичного спостереження, їх обробки або відповідних розрахунків.

  Статистична інформація необхідна і державним органам управління, і приватним підприємцям. Так, дані про економічний стан в країні, про існуючу купівельну спроможність населення, його склад і чисельність, рентабельності підприємств різних галузей народного господарства, динаміку безробіття, про зміну індексів цін на окремі товари потрібні державним службам для вдосконалення системи оподаткування підприємств і приватних осіб, внесення змін в митну і інвестиційну політику, розробки заходів по соціальному захисту різних верств населення. Ці ж відомості потрібні і приватним підприємцям для планування і організації виробництва.

   Основними властивостями статистичної інформації є її масовість і стабільність. Перша межа пов'язана з особливостями предмету дослідження статистики як науки, а друга – говорить про те, що одного разу зібрана інформація залишається незмінною і, отже, має здатність застарівати. Тому і висновки про стан і розвиток явища, зроблені на основі аналізу інформації, одержаної кілька років тому, можуть бути неповними і навіть невірними.

Важливою частиною будь-якого статистичного дослідження є статистичне  спостереження.

    Статистичне  спостереження – цей масове, планомірне, науково-організоване спостереження за явищами соціального і економічного життя, яке полягає в реєстрації відібраних ознак у кожної одиниці сукупності.

Прикладом статистичного спостереження   є опити громадської думки, які особливо популярні стали  в  Україні   останніми роками. Таке  спостереження  робиться з метою виявлення відношення людей до деяких суспільно  значимих  питань або спірних подій. Вивчення громадської думки входить в основу загальної системи дослідження ринку і є його важливою складовою частиною. Таке  спостереження  вимагає опитування ряду осіб за наперед встановленою програмою.

   Статистичне   спостереження  може проводитися органами державної статистики, науково-дослідними інститутами, економічними службами банків, бірж, фірм.

    Процес проведення статистичного спостереження  включає наступні етапи:

° підготовка спостереження  ;

° проведення масового збору даних;

° підготовка даних до автоматизованої обробки;

° розробка пропозицій по вдосконаленню статистичного спостереження  .

   Будь-яке статистичне спостереження   вимагає ретельної, продуманої підготовки. Від неї багато в чому залежатимуть надійність і достовірність інформації, своєчасність її отримання.

   Підготовка статистичного спостереження   – процес, що включає різні види робіт. Спочатку необхідно вирішити методологічні питання, найважливішими з яких є визначення мети і об’єкту  спостереження, складу ознак, що підлягають реєстрації; розробка документів для збору даних; вибір звітної одиниці і одиниці, щодо якої проводитиметься спостереження  , а також методів і засобів отримання даних.

   Окрім методологічних питань необхідно розв'язати проблеми організаційного характеру, наприклад, визначити склад органів, які  проводитимуть  спостереження; підібрати і підготувати кадри для проведення спостереження  ; скласти календарний план робіт по підготовці, проведенню і обробці матеріалів спостереження; провести тиражування документів для збору даних.

  Проведення масового збору даних включає роботи, пов'язані безпосередньо із заповненням статистичних формулярів. Він починається з розсилки переписних листів, анкет, бланків, форм статистичної звітності і закінчується їх здачею після заповнення до органів, які  проводять статистичне спостереження  .

    Зібрані дані на етапі їх підготовки до автоматизованої обробки піддаються арифметичному і логічному контролю. Обидва ці контролю грунтуються на знанні взаємозв'язків між показниками і якісними ознаками. На заключному етапі проведення спостереження аналізуються причини, які привели до невірного заповнення статистичних бланків, і розробляються пропозиції по вдосконаленню спостереження . Це дуже важливо для організації майбутніх обстежень.

  Отримання відомостей в ході статистичного спостереження вимагає немало витрат фінансових і трудових ресурсів, а також часу.

МЕТА СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

     Статистичні спостереження  частіше за все переслідують практичну мету – отримання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ і процесів. Наприклад, метою перепису населення України  в  2001р. було отримання даних про чисельність, склад населення, умови його мешкання.

  Задача спостереження  зумовлює його програму і форми організації. Неясно поставлена мета може привести до того, що в процесі  спостереження  будуть зібрані непотрібні дані або, навпаки, не будуть одержані відомості, необхідні для аналізу.

  Об'єкт і одиниця спостереження  . Звітна одиниця. При підготовці спостереження окрім мети слід точно визначити, що саме підлягає обстеженню, тобто встановити об'єкт спостереження  .

  Під об'єктом спостереження  розуміють деяку статистичну сукупність, в якій виникають досліджувані соціально-економічні явища і процеси. Об'єктом спостереження  може бути сукупність фізичних осіб (населення окремого регіону, країни; особи, зайняті на підприємствах галузі), фізичні одиниці (верстати, машини, житлові будинки), юридичні особи (підприємства, фермерські господарства, комерційні банки, учбові заклади).

Щоб визначити об'єкт статистичного спостереження, необхідно встановити межі сукупності, що вивчається. Для цього слід вказати найважливіші ознаки, що відрізняють його від інших подібних об'єктів. Наприклад, перш ніж проводити обстеження рентабельності промислових підприємств, слід визначити форми власності, організаційно-правові форми підприємств, галузі промисловості і регіони, що підлягають спостереженню.

  Всякий об'єкт статистичного спостереження  складається з окремих елементів – одиниць спостереження.

  В статистиці одиницею спостереження (в зарубіжній літературі використовується термін "елементарна одиниця") називають складовий елемент об'єкту, що є носієм ознак, що підлягають реєстрації. Наприклад, при демографічних обстеженнях одиницею спостереження  може бути людина, але може бути і сім'я; при бюджетних обстеженнях – сім'я або домашнє господарство.

  Одиницю спостереження слід відрізняти від звітної одиниці. Звітною одиницею виступає суб'єкт, від якого поступають дані про одиницю спостереження. Так, при організації статистичного спостереження  в капітальному будівництві інформація може бути одержана від проектних або підрядних організацій, або від підприємств-забудовників.

  Одиниця  спостереження  і звітна одиниця можуть співпадати. Наприклад, якщо треба визначити обсяг  освоєних за рік капітальних вкладень, то підприємство-забудовник буде одночасне і одиницею нагляду, і організацією, що робить звіт. Проте при вивченні процесу концентрації капітальних вкладень звітною одиницею як і раніше буде забудовник, а одиницею нагляду – будівництва і об'єкти, будівництво яких веде даний забудовник.

ПРОГРАМА СТАТИСТИЧНОГО  СПОСТЕРЕЖЕННЯ

   Програма статистичного спостереження  . Всяке явище володіє сукупністю різних ознак. Збирати інформацію по всіх ознаках недоцільно, а часто і неможливо. Тому необхідно відібрати ті ознаки, які є істотними, основними для характеристики об'єкту, виходячи з мети дослідження. Для визначення складу реєстрованих ознак розробляють програму спостереження.

  Програма спостереження  – це перелік ознак (або питань), що підлягають реєстрації в процесі спостереження. Від того, наскільки добре розроблена програма статистичного спостереження  , багато в чому залежить якість зібраної інформації.

  Щоб скласти правильно програму спостереження, дослідник повинен ясно уявляти задачі обстеження конкретного явища або процесу, визначити склад методів, що використовуються в аналізі, необхідні угрупування і вже на основі цього виявити ті ознаки, які можна визначити при проведенні роботи. Звичайно програма виражається у формі питань переписного опитувального  листа.

  До програми статистичного спостереження  пред'являються наступні вимоги.

  Програма повинна містити істотні ознаки, що безпосередньо характеризують явище, що вивчається, його тип, основні риси, властивості. Не слід включати в програму ознаки, що мають другорядне значення по відношенню до мети обстеження або значення яких явно будуть недостовірні або бути відсутні, наприклад, в первинному обліку або при незацікавленості звітних одиниць в представленні такої інформації, оскільки вона є предметом комерційної таємниці.

  Питання програми повинні бути точними і не двозначними, інакше одержана відповідь може містити не вірну інформацію, а також легкими для розуміння щоб уникнути зайвих труднощів при отриманні відповідей.

При розробці програми слід не тільки визначити склад питань, але і їх послідовність. Логічний порядок в послідовності питань (ознак) допоможе одержати достовірні відомості про явища і процеси.

   При зборі відомостей про вартість споживчого  кошика в Києві  та Дніпропетровську   місцем проведення обстеження будуть території цих двох найбільших міст країни.

  Вибір часу спостереження  полягає в рішенні двох питань:

° встановлення критичного моменту (дати) або інтервалу часу;

° визначення терміну (періоду) спостереження.

   Під критичним моментом (датою) розуміються конкретний день року, годину дня, за станом на який повинна бути проведена реєстрація ознак по кожній одиниці досліджуваної сукупності. Так, наприклад, критичним моментом мікроперепису населення РФ в 1994 р. був  0 годин в ніч з 13 на 14 лютого 1994 р. Критичний момент встановлюється з метою отримання порівнюваних   статистичних даних. У разі дослідження варіювання біржових котирувань на торгах валютних бірж в різних містах України необхідно мати дані про курси долара США, японської ієни, німецької марки і інших валют, зареєстровані в один і той же день. Якщо ж треба проаналізувати зміну обсягу  продажів якої-небудь валюти на біржовому ринку в звітному місяці в порівнянні з попереднім місяцем, то встановлюється не критичний момент, а інтервал часу, за який слід одержати статистичні дані.

   Вибір критичного моменту або інтервалу часу визначається перш за все метою дослідження.

  Термін (період) спостереження  – цей час, протягом якого відбувається заповнення статистичних формулярів, тобто час, необхідний для проведення масового збору даних. Цей термін визначається виходячи з обсягу роботи (числа реєстрованих ознак і одиниць в обстежуваній сукупності), чисельності персоналу, зайнятого збором інформації. Слід враховувати, що віддалення періоду нагляду від критичного моменту або інтервалу часу може привести до зниження достовірності одержуваних відомостей. Наприклад, мікроперепис населення, згаданий раніше, проводився протягом десяти днів з 14 лютого по 23 лютого 1994 г.

ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА В  СТАТИСТИЧНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ

  Успіх будь-якого статистичного спостереження залежить не тільки від ретельності методологічної підготовки, але і від правильного і своєчасного рішення широкого спектру організаційних питань.

Найважливіше місце в організаційній роботі займає підготовка кадрів, в процесі якої проводяться різного роду інструктажі із співробітниками статистичних органів, з організаціями, що представляють дані, з питань заповнення статистичних документів, підготовки матеріалів спостереження до автоматизованої обробки і т.д.

  Якщо проведення спостереження пов'язано з великими витратами трудових  ресурсів, то для реєстрації відомостей в період проведення обстежень притягуються особи з числа непрацюючих (у тому числі безробітні) і деяких категорій що вчаться (студенти вищих учбових закладів, старших курсів технікумів). При проведенні перепису населення таких осіб називають  обліковцями. Звичайно організовується навчання тимчасового персоналу. Воно проводиться для вироблення навиків правильного заповнення статистичних формулярів  обліковцями.

  Розмноження документації самого обстеження, документація для проведення інструктажів і розсилка їх республіканським, краєвим, обласним комітетам і управлінням статистики також відносяться до організаційних питань нагляду.

   В період підготовки велика роль відводиться масово-роз'яснювальній роботі: проведенню лекцій, бесід, організації виступів у пресі, по радіо і телебаченню про значення, цілі і задачі майбутнього обстеження.

  Для узгодження діяльності всіх служб, зайнятих підготовкою і проведенням  спостереження , доцільно скласти календарний план, що є переліком (найменування) робіт і термінами їх виконання окремо для кожної організації, зайнятої в проведенні обстеження.

ФОРМИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

  На етапі підготовки обстеження потрібно з'ясувати, як часто воно проводитиметься, чи обстежуватимуться всі одиниці сукупності або тільки частина їх, як одержувати інформацію про об'єкт (шляхом інтерв'ю по телефону, поштою, простим спостереженнями т. п.). Іншими словами, - необхідно визначити форми, способи і види статистичного  спостереження.

   Форми статистичного спостереження. У вітчизняній статистиці використовуються  три організаційні форми (типи) статистичного нагляду:

  •  звітність(підприємств, організацій, установ і т. п.);
  •  спеціально організований статистичний нагляд (переписи, одноразові  спостереження, обстеження суцільного і несуцільного характеру);

-    регістри.

  Статистична звітність. Звітність – це основна форма статистичного спостереження, за допомогою якої статистичні органи в певні терміни одержують від підприємств, установ і організацій необхідні дані у вигляді встановлених в законному порядку звітних документів, що скріпляються підписами осіб, відповідальних за їх своєчасне  подання і достовірність зібраних  відомостей, Таким чином, звітність – це офіційний документ, що містить статистичні відомості про роботу підприємства, установи, організації і т.п.

  Звітність як форма статистичного нагляду заснована на первинному обліку і є його узагальненням. Первинний облік є реєстрацією різних фактів, подій, вироблювану у міру їх здійснення, як правило, на особливому документі, званому первинним обліковим документом.

  Для звітності характерне те, що, по-перше, вона затверджується органами державної статистики. Представлення інформації по незатверджених формах є порушенням звітної дисципліни. По-друге, вона має обов'язковий характер, тобто всі підприємства, установи, організації повинні представляти її у вказані терміни; юридичну силу, тому що підписується керівником підприємства (установи, організації); документальну обгрунтованість, оскільки всі дані базуються на документах первинного обліку.

  Діючу статистичну звітність ділять на типову і спеціалізовану. Склад показників в типовій звітності є єдиним для підприємств всіх галузей народного господарства. В спеціалізованій звітності склад показників змінюється залежно від особливостей окремих галузей економіки.

По термінах представлення звітність  буває щоденна, тижнева, двотижнева, місячна, квартальна і річна. Окрім річної звітності всі перераховані види є поточною звітністю.

  За способом представлення відомостей звітність ділиться на телеграфну, телетайпну, поштову.

Спеціально організований статистичне  спостереження. Перепис. Спеціально організоване  спостереження  проводиться з метою отримання відомостей, відсутніх в звітності, або для перевірки її даних. Найпростішим прикладом такого нагляду є перепис. Українська практична статистика проводить переписи населення, матеріальних ресурсів, багаторічних насаджень, невстановленого устаткування, будівництв незавершеного будівництва, устаткування і ін.

  Перепис – це спеціально організоване  спостереження, що повторюється, як правило, через рівні проміжки часу, з метою отримання даних про чисельність, склад і стан об'єкту статистичного нагляду по ряду ознак.

   Характерними особливостями перепису є: одночасність проведення її на всій території, яка повинна бути охоплена обстеженням; за  єдиною  програмою спостереження; реєстрація всіх одиниць спостереження за станом на один і той же критичний момент часу. Програма спостереження, прийоми і способи отримання даних по можливості повинні залишатися незмінними. Це дозволяє забезпечити порівнянність збираної інформації і одержуваних в ході розробки матеріалів перепису узагальнюючих показників. Тоді можна не тільки визначити чисельність і склад досліджуваної сукупності, але і проаналізувати її кількісну зміну в період між двома обстеженнями.

   Зі всіх переписів найбільш відомі переписи населення. Мета останніх полягає у встановленні чисельності і розміщення населення по території країни, характеристики його складу по  статі, зросту, заняттям і іншим показникам. Останній    загальний перепис населення України був проведений 5  грудня  2001року.

  В період підготовки загального перепису для уточнення і апробації програмно-методичних і організаційних питань спостереження проводять пробний перепис. Наприклад, такий перепис був здійснений в грудні 1986 р. Це обстеження охопило не все, а тільки п'ять відсотків населення країни. Запис відомостей при переписі населення завжди проводиться на основі його опиту (без вимоги пред'явити які-небудь документи, підтверджуючі правильність відповіді).

   Переписи набули велике поширення і в зарубіжній статистиці. Серед них найцікавішими є переписи галузей національного господарства, що систематично проводяться в США, зокрема переписи оброблювальної промисловості, звані цензами. (Слід мати  на  увазі, що слово "ценз" має декілька значень. Це не тільки синонім слова "перепис". Під ним ще розуміється ряд ознак, наявність яких при організації нагляду служить підставою для віднесення тієї або іншої одиниці до досліджуваної сукупності). Американські переписи охоплюють всі підприємства і проводяться один раз в п'ять років (в роки, що закінчуються на цифру 2 або 7). В проміжках між переписами проводяться щорічні вибіркові обстеження для заповнення пропусків  в даних.

   Програма таких переписів передбачає отримання даних про чисельність зайнятого населення, заробітну платню, відпрацьовані  людиногодини, витрати по постачанню; відомості про споживання електроенергії, капітальні вкладення, вартість і кількість відвантаженої продукції, запаси готової продукції, вартість незавершеного виробництва, матеріалів і палива на кінець року, а також містить спеціальні питання про тип підприємства, його устаткування і т.д.

   Опитувальні  форми посилаються підприємствам для заповнення поштою за 4-7 місяців до початку перепису. Це дозволяє звітним одиницям своєчасно і правильно заповнити переписні листи.

Окрім переписів статистика проводить і інші спеціально організовані спостереження, зокрема бюджетні обстеження, які характеризують структуру споживацьких витрат і доходів сімей.

  Регістрова форма нагляду. Регістровий нагляд – це форма безперервного статистичного нагляду за довготривалими процесами, що мають фіксований початок, стадію розвитку і фіксований кінець. Воно засновано на веденні статистичного регістра. Регістр є системою, постійного  нагляду   за станом одиниці спостереження і оцінки сили дії різних чинників на показники, що вивчаються. В регістрі кожна одиниця спостереження характеризується сукупністю показників. Одні з них залишаються незмінними протягом всього часу спостереження і реєструються один раз; інші показники, періодичність зміни яких невідома, обновляються у міру зміни; треті – є динамічними рядами показників з наперед відомим періодом оновлення. Всі показники зберігаються до повного завершення нагляду за одиницею  досліджуваної  сукупності.

   Організація і ведення регістра неможливі без рішення наступних питань.

° Коли заносити в регістр і виключати з нього одиниці сукупності?

° Яка інформація повинна зберігатися?

° З яких джерел слід брати дані?

° Як часто обновляти і доповнювати інформацію?

  В практиці статистики розрізняють регістри населення і регістри підприємств.

   Регістр населення – пойменований і регулярно аналізуємий перелік жителів країни. Програма нагляду обмежена загальними ознаками, такими, як  стать, дата і місце народження, дата вступу до браку (ці дані залишаються незмінними протягом всього періоду спостереження) і шлюбного стану (змінна ознака). Як правило, регістри бережуть інформацію тільки по тих змінних ознаках, зміна значень яких документально оформлена.

  Інформація в регістр заноситься на кожного,  хто  народився і прибув з-за кордону. Якщо людина померла або виїхала на постійне місце проживання з країни, то відомості про нього вилучаються з регістра. Регістри населення ведуться по окремих регіонах країни. При зміні місця проживання зведення по одиниці населення передаються в регістр відповідної території. У зв'язку з тим, що правила реєстрації досить складні і ведення регістра вимагає великих витрат, ця форма нагляду практикується в державах з невеликою чисельністю і високою культурою населення (в основному це європейські країни).

  Необхідно відзначити, що регістр населення, як будь-який регістр, що охоплює спостереженням        значну сукупність одиниць, містить дані по обмеженому числу ознак. Тому ведення регістра припускає проведення спеціально організованих обстежень, у тому числі і переписів населення.

  Регістр підприємств включає всі види економічної діяльності і містить значення основних ознак по кожній одиниці спостережуваного об'єкту за певний період або момент часу. Регістри підприємств містять дані про час створення (реєстрації підприємства), його назву і адресу, телефон, про організаційно-правову форму, структуру, вид економічної діяльності, кількість зайнятих (цей показник відображає розмір підприємства) і ін.

   В нашій країні були розроблено три регістри: промислових підприємств, будівельних  і підрядних організацій. Упровадження їх в статистичну практику значно підвищило інформаційний і аналітичний рівні статистики, дозволило вирішити ряд экономіко-статистичних задач, для яких непридатні інші форми статистичного  спостереження.

Єдиний державний регістр підприємств і організацій всіх форм власності дає можливість організувати суцільне спостереження по обмеженому колу статистичних показників підприємств, зареєстрованих на територіїУкраїни, дозволяє одержати безперервні ряди показників у разі зміни територіальної, галузевої і інших структур сукупності.

   В регістр заносяться дані по всіх підприємствах, організаціям, установам і об’єднанням незалежно від їх форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, банківські установи, суспільні об’єднання і інші юридичні особи.

   Інформаційний  фонд регістра містить, по-перше, регістровий код суб'єкта; по-друге, відомості про галузеву, територіальну приналежність суб’єкта , його підлеглість, вид власності, організаційну форму; по-третє, довідкові відомості (прізвища керівників, адреси, номери телефонів, факсів і т. д., відомості про засновників) і, нарешті, по-четверте, економічні показники. Значення останніх заноситимуться в регістр на основі бухгалтерської і статистичної звітностей , що представляються до регіональних органів статистики. Регістр містить дані про наступні показники: средньоспискова чисельність  працюючих; засоби, що направляються на споживання; залишкова вартість основних засобів; балансовий прибуток (збиток); статутний  фонд. Оскільки регістр ведеться по окремих територіях, то регіональні статистичні служби можуть розширювати склад економічних показників у разі потреби.

   Збір даних про одиниці нагляду здійснюється в процесі їх державної реєстрації і наступного  обліку.

     При закритті підприємства ліквідаційна комісія в десятиденний термін повідомляє про це службу ведення регістра.

   Користувачами регістра можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, зацікавлені в інформації.

СПОСОБИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

   Способи статистичного спостереження. Статистична інформація може бути одержана різними способами, найважливішими з яких є безпосереднє  спостереження, документальний облік фактів і опит.

   Безпосереднім називають таке  спостереження, при якому самі реєстратори шляхом безпосереднього виміру, зважування, підрахунку або перевірки роботи і т.д. встановлюють факт, що підлягає реєстрації, і на цій підставі проводять записи у формулярі спостереження. Цей спосіб застосовують при спостереження за введенням в дію житлових будинків.

   Документальний спосіб спостереження заснований на використовуванні в  якості  джерела статистичної інформації різного роду документів, як правило, облікового характеру. При належному контролі за постановкою первинного обліку і правильному заповненні статистичних формулярів документальний спосіб дає найточніші результати.

  Опит – це спосіб спостереження, при якому необхідні відомості одержують із слів респондента. Він припускає звернення до безпосереднього носія ознак, що  підлягає реєстрації під час спостереження, і використовується для отримання інформації про явища і процеси,  що піддаються безпосередньому прямому спостереженню.

    В статистиці застосовуються наступні види опитувань: усний (експедиційний), самореєстрації, кореспондентський, анкетний і явочний.

    При усному (експедиційному) опитуванні спеціально підготовлені працівники (реєстратори) одержують необхідну інформацію на основі опитування відповідних осіб і самі фіксують відповіді у формулярі спостереження. За формою проведення усне опитування може бути прямим (як це має місце при переписі населення), коли реєстратор "один  на  один" зустрічається з кожним респондентом, і опосередкованим, наприклад по телефону.

  При самореєстрації формуляри заповнюються самими респондентами, а реєстратори роздають їм бланки опитувального листа, роз'яснюють правила їх заповнення, а потім їх збирають.

   Кореспондентський спосіб полягає в тому, що відомості до органів, що ведуть спостереження, повідомляє штат добровільних кореспондентів.

Цей вид опитування вимагає якнайменших витрат, але не дає упевненості в тому, що одержаний матеріал є високоякісним, оскільки не завжди можливо безпосередньо на місці перевірити правильність одержаних відповідей.

    Анкетний спосіб припускає збір інформації у вигляді анкет. Певному колу респондентів вручаються спеціальні бланки  з  питаннями (анкети) або особисто, або шляхом публікації в періодичних  виданнях. Заповнення цих бланків носить добровільний характер і здійснюється, як  правило, анонімно. Звичайно назад одержують менше анкет, ніж розсилають. Цей спосіб збору інформації використовується при несуцільному спостереженні. Анкетне  опитування застосовується в обстеженнях, де не потрібна висока точність, а потрібні наближені, орієнтовні результати, наприклад при вивченні громадської думки про роботу міського транспорту, торгових підприємств і т.д.

   Явочний спосіб передбачає представлення відомостей до органів, що ведуть нагляд в явочному порядку, наприклад при реєстрації  шлюбів, народжень, розлучень і т.д.

При виборі виду того або іншого виду опитування необхідно враховувати: з якою точністю треба провести спостереження; можливість практичного вживання того або іншого способу; матеріальні можливості.

ВИДИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

  Види статистичного нагляду. Статистичні спостереження можна розбити на групи за  наступними  ознаками:

° часу реєстрації фактів;

° обхвату одиниць сукупності.

   За часом реєстрації фактів буває безперервне (поточне), періодичне і одноразове спостереження. При поточному спостереженні зміни відносно явищ, що вивчаються, фіксуються у міру їх настання, наприклад при реєстрації народжень, смерті, стану в  шлюбі. Таке спостереження проводиться з метою вивчення динаміки якого-небудь явища.

   Дані, що відбивають зміни об'єкту, можуть бути зібрані в ході декількох обстежень. Вони звичайно проводяться за схожою програмою і інструментарієм і називаються періодичними. До такого виду спостережень відносяться переписи населення, які проводяться через кожні 10 років, реєстрація цін виробників по окремих товарах, яка в даний час проводиться щомісячно.

    Одноразове обстеження дає відомості про кількісні характеристики якого-небудь явища або процесу у момент його дослідження. Повторна реєстрація проводиться через якийсь час (невизначений  наперед) або може не проводитися взагалі. Одноразовим обстеженням була інвентаризація незавершеного виробничого будівництва 1990 р.

  За обхватом одиниць сукупності статистичне спостереження   буває суцільне і несуцільне. Задачею суцільного спостереження є отримання інформації про всі одиниці досліджуваної сукупності.

   До останнього часу українська система державної статистики спиралася перш за все на суцільне  спостереження. Проте такий вид спостереження має серйозні недоліки: високу вартість отримання і обробки всього обсягу інформації; великі витрати трудових ресурсів; недостатню оперативність інформації, оскільки для її збору і обробки необхідно багато часу. І нарешті, жодне суцільне спостереження, як правило, не забезпечує в  повному обсязі  досліджування   всіх без виключення одиниць сукупності. Більше або менше число одиниць обов'язково залишається поза  спостереженням  як при проведенні одноразових дослідженнь , так і при такій формі спостереження, як звітність. Наприклад, в даний час значна частина підприємств недержавного сектора не надає  необхідну інформацію органам державної статистики, навіть не дивлячись на прийняті  закони.

   Кількість і частка неохоплених одиниць залежать від багатьох чинників: виду обстеження (поштою, за допомогою усного опиту); типу звітної одиниці; кваліфікації  реєстратора; змісту питань, передбачених програмою спостереження; часу дня або року, коли проводиться обстеження, і ін.

   Несуцільне спостереження спочатку припускає, що обстеженню підлягає лише частина одиниць сукупності, що вивчається. При його проведенні слід наперед визначити, яка частина сукупності повинна бути піддана спостереженню і яким чином слід відібрати ті одиниці, які повинні бути обстежені.

   Одним з переваг  несуцільних спостереженнь є можливість отримання інформації в більш короткі терміни і з меншими витратами ресурсів, ніж при суцільному спостереженні. Це пов'язано з меншим обсягом збираної інформації, а отже, з більш низькими витратами на її отримання, перевірку достовірності, обробку, аналіз.

  Існує декілька видів несуцільного спостереження. Одне з них – вибіркове спостереження. Це досить поширене  спостереження, засноване на принципі випадкового відбору тих одиниць сукупності, що вивчається, які повинні бути піддані  дослідженню. При правильній організації вибіркове спостереження дає достатньо точні результати, цілком придатні для характеристики всієї досліджуваної сукупності. В цьому полягає перевага вибіркового спостереження в порівнянні з іншими видами несуцільного спостереження.

  Чисельність вибіркової сукупності залежить від природи (характеру) досліджуваного соціально-економічного явища. У вибірковій сукупності повинні бути представлені всі типи одиниць, що є в досліджуваній сукупності. Інакше вибіркова сукупність точно не відтворюватиме пропорції і залежність, характерну  для сукупності у всьому її  обсязі.

  Різновидом вибіркового спостереження є метод моментних спостережень. Суть його полягає в тому, що інформація збирається шляхом реєстрації значень ознак у одиниць вибіркової сукупності в деякі наперед  визначені  моменти часу. Тому метод моментних спостережень  припускає відбір не тільки одиниць досліджуваної сукупності (вибірку в просторі), але і моментів часу, в які проводиться реєстрація стану досліджуваного об'єкту, - вибірка в часі).

   Цей вид спостереження застосовується при проведенні обстежень доходів населення.

   Наступний вид несуцільного спостереження – це метод основного масиву. При ньому обстеженню піддаються найістотніші, звичайно найкрупніші одиниці сукупності, що вивчається, які по основній (для конкретного дослідження) ознаці мають найбільшу питому вагу в  сукупності. Саме це спостереження використовується для організації спостереження за роботою міських ринків.

   Монографічне обстеження є видом несуцільного нагляду, при якому ретельному обстеженню піддаються окремі одиниці сукупностй, що вивчається, звичайно представники яких-небудь нових типів явищ. Воно проводиться з метою виявлення тенденцій, що є або намічаються, в розвитку даного явища.

   Монографічне обстеження, обмежуючись окремими одиницями спостереження, вивчає їх з високим ступенем деталізації, якій не можна досягти при суцільному або навіть вибірковому обстеженні. Детальне статистико-монографічне вивчення одного заводу, ферми, бюджету сім'ї і т.д. дозволяє уловити ті пропорції і зв'язки, які вислизають з поля зору при масових спостереженнях.

    Таким чином, при монографічному обстеженні статистичному нагляду піддаються окремі одиниці сукупності, причому вони можуть бути як дійсно одиничними випадками, так і сукупності малого розміру. Монографічне обстеження часто проводиться для складання програми нового масового спостереження. Можна сказати, що існує тісний зв'язок між суцільним (або вибірковим) і монографічним спостереженнями. З одного боку, для відбору одиниць спостереження, які повинні бути піддані монографічному вивченню, використовують дані масових обстежень. З іншою – результати монографічних обстежень дають можливість уточнити структуру досліджуваної сукупності і, що дуже важливе, зв'язок між окремими ознаками, що характеризує явище, що вивчається. Це дозволяє уточнити програму масового спостереження, характерні риси і основні ознаки об'єкту дослідження.

ПОМИЛКИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

    Точністю статистичного спостереження називають ступінь відповідності величини якого-небудь показника (значення якої-небудь ознаки), визначеної за матеріалами статистичного спостереження, його дійсній   величині.

Розбіжність між розрахунковим і дійсним значенням вивчаємих величин називається помилкою спостереження.

   Точність даних – ця основна вимога, що висувається до статистичного спостереження. Щоб уникнути помилок спостереження, попередити, виявити і виправити їх виникнення, необхідно:

°  забезпечити якісне навчання персоналу, який буде проводити спостереження;

°  організуваги  спеціальні часткові або суцільні контрольні

перевірки правильності заповнення статистичних формулярів;

° провести логічний і арифметичний контроль одержаних даних після закінчення збору інформації.

  Залежно від причин виникнення розрізняють помилки реєстрації і помилки репрезентативності.

  Помилки реєстрації – це відхилення між значенням показника, одержаного в ході статистичного спостереження, і фактичним, дійсним його значенням. Цей вид помилок може бути і при суцільному, і при несуцільному спостереженнях.

   Систематичні помилки реєстрації завжди мають однакову тенденцію або до збільшення, або до зменшення значення показників по кожній одиниці спостереження, і тому величина показника по сукупності в цілому включатиме накопичену помилку. Прикладом статистичної помилки реєстрації при проведенні соціологічних опитів населення може служити округлення віку населення, як правило, на цифрах, що закінчуються на 5 і 0. Багато опитуваних, наприклад, замість 48-49 і 51-52 років говорять, що їм  50 років.

   На відміну від помилок реєстрації помилки репрезентативності характерні тільки для несуцільного спостереження. Вони виникають тому, що відібрана і обстежена сукупність недостатньо точно відтворює (репрезентує) всю генеральна сукупність в цілому.

   Відхилення значення показника обстеженої сукупності від його величини по генеральній сукупності називається помилкою репрезентативності.

Помилки репрезентативності також випадкові і систематичні. Випадкові помилки виникають, якщо відібрана сукупність неповно відтворює всю сукупність в цілому. Її величина може бути оцінена.

  Систематичні помилки репрезентативності з'являються унаслідок порушення принципів відбору одиниць з генеральної сукупності, які повинні бути піддані спостереженню. Для виявлення і усунення допущених при реєстрації помилок може застосовуватися арифметичний і логічний     контроль зібраного материалу. Помилки репрезентативності (так само, як і помилки реєстрації) можуть бути випадковими і систематичними.

  Арифметичний контроль полягає в перевірці точності арифметичних розрахунків, що застосовувалися  при складанні звітності або заповненні формулярів обстеження.

   Логічний контроль полягає в перевірці відповідей на питання програми спостереження шляхом їх логічного осмислення або шляхом порівняння одержаних даних з іншими джерелами з цього ж питання.

   Прикладом логічного зіставлення можуть служити листи перепису населення. Так, наприклад, в переписному листі дворічний хлопчик показаний одруженим, а дев'ятирічна дитина – грамотним. Ясно, що одержані відповіді на питання невірні. Подібні записи вимагають уточнення відомостей і виправлення допущених помилок. Прикладом порівняння можуть бути відомості про заробітну платню працівників промислового підприємства, які є в звіті по праці і в звіті по собівартості продукції. В торгівлі прикладом такого логічного контролю може служити зіставлення відомостей про фонд оплати праці, що містяться як в звітності по праці, так і в звіті по витратах обігу.

   Після отримання статистичних формулярів слід перш за все провести перевірку повноти зібраних даних, тобто визначити, чи всі звітні одиниці заповнили статистичні формуляри і значення чи всіх показників відображені в них. Наступним етапом контролю точності інформації є арифметичний контроль. Він грунтується на використовуванні кількісних зв'язків між значеннями різних показників. Наприклад, якщо серед зібраних даних є відомості про чисельність промислово-виробничого персоналу, виробленню товарної продукції в середньому на одного працюючого і вартості товарної продукції, то добуток перших двох показників повинен дати значення третього показника. Якщо арифметичний контроль покаже, що дана залежність не виконується, це свідчитиме про невірогідність зібраних даних. Тому в програму статистичного нагляду доцільно включати показники, які дають можливість провести арифметичний контроль.

   Звичайно для виправлення помилок, виявлених в ході логічного контролю, вимагається повторно звернутися до джерела інформації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37786. Двозв’язні списки 315.92 KB
  Мета: навчитися програмувати з використанням вказівників та динамічних змінних, створювати та опрацьовувати двозвязні списки...
37787. Робота з текстовими документами в редакторі word 182.5 KB
  Завдання згідно з викладачем: Без форматування: Взуття має такі характеристики: марка тобто виробник код або шифр колір модельназва моделі розмір тип взуття черевики босоніжки чоботи тощо. Матеріал а також взуття належить до різних колекцій які можна розділити на 2 групи: сезонні колекції весналіто 2011 осіньзима 2010; спеціальні колекції Монархеліт Intertopsport тощо Взуття також можна класифікувати за цільовою аудиторією для немовлят для дітей від. В магазин поступає взуття і фіксується на складі...
37788. ИССЛЕДОВАНИЕ ПЕРЕДАТЧИКА АППАРАТУРЫ ИКМ-30 5.22 MB
  В состав передатчика входят следующие основные узлы: индивидуальное оборудование каналов нелинейное кодирующее устройство схема формирования линейного сигнала генераторное оборудование. Снятие осциллограмм в характерных точках передатчика В качестве испытательного сигнала используется пилообразное напряжение Uн= 1 В. Просмотреть общий вид АИМ сигнала и зарисовать его согласуя с масштабом испытательного сигнала. Запрещается подавать на вход дискретизатора КИО и КИ 16; просмотреть на осциллографе и зарисовать общий вид цифрового сигнала...
37789. Суммирующий счетчик со сквозным переносом на основе JK-триггера 108.28 KB
  Задание: Спроектировать схему суммирующего счетчика со сквозным переносом на основе JKтриггера и проверить правильность работы с помощью анализа переходных процесов. Схема: Анализ переходных процессов: Вывод: Изучил работу схему суммирующего счетчика со сквозным переносом на основе JKтриггера.
37792. Радиомониторинг защищаемого объекта с помощью индикаторов поля 966.5 KB
  Изучение характеристик индикаторов поля для определения; поиска обнаружения излучений НСИ несанкционированных средств перехвата информации радиозакладочных устройств передатчиков и...
37794. СОБСТВЕННОСТЬ И ТИПЫ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМ 85 KB
  Собственность выражает характер присвоения ресурсов, произведённого продукта, доходов, самого процесса производства в хозяйстве. Присваивать, быть собственником - это значит относиться к объектам экономических отношений, как к своим...