69230

Організація державної статистики в Україні та її структура

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Цей Закон регулює правові відносини в галузі статистики і ведення первинного обліку визначає повноваження та функції органів державної статистики і створює основу для ведення державної інформаційної системи України з метою одержання достовірної статистичної інформації...

Украинкский

2014-10-01

128 KB

3 чел.

Лекція  №3

Організація  державної  статистики  в  Україні  та   її структура.

Література 10-13

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНУ СТАТИСТИКУ

  Цей Закон регулює правові відносини в галузі статистики і ведення первинного обліку, визначає повноваження та функції органів державної статистики і створює основу для ведення державної інформаційної системи України з метою одержання достовірної статистичної інформації про соціально-економічний розвиток України та її регіонів.

  Державна політика в галузі статистики визначається Кабінетом Міністрів України і спрямована на створення єдиної системи первинного обліку та статистики, на визначення змісту і характеру статистичної діяльності на всій території України.

Розділ  I  Загальні положення

Стаття 1.Законодавство України про державну статистику

 Законодавство України про державну статистику складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

  Закон поширюється на всіх юридичних осіб, розташованих на території України, а також на юридичних осіб України, що знаходяться за її межами: на всі розташовані на території України структурні одиниці, що не є юридичними особами і головні організації яких розташовані за її межами, на всіх фізичних осіб, які проживають на території України, незалежно від їх громадянства.

Стаття 3. Головні завдання державної статистики

  Головними завданнями державної статистики є:

реалізація державної політики в галузі статистики;

збирання, розробка, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів;

розробка та впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;

забезпечення достовірності, об'єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації;

забезпечення доступності гласності й відкритості зведених статистичних даних в межах чинного законодавства.

Розділ II Організація державної статистики. Державні статистичні спостереження

Стаття 4. Органи державної статистики

  Державну статистику в Україні здійснюють: Міністерство статистики України, органи державної статистики в Республіці Крим, областях, районах та містах. Вказані органи діють на підставі Положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

  Міністерство статистики України, органи державної статистики в Республіці Крим, областях, районах та містах, а також підпорядковані Міністерству підприємства, організації, установи становлять єдину систему органів державної статистики України.

Неправомірне втручання будь-яких державних органів юридичних осіб, громадських об'єднань, службових та інших осіб у діяльність органів державної статистики з питань їх компетенції не допускаються.

Стаття 5. Інші органи, що займаються державною статистикою

Крім органів державної статистики, державною статистикою займаються також міністерства та відомства України, інші юридичні особи для виконання завдань, що входять до їх компетенції відповідно до затверджених форм державної статистичної звітності.

Обсяги відомчої (галузевої) статистичної звітності визначаються міністерствами та відомствами  самостійно за погодженням   з органами державної статистики.

Стаття 6. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів державної статистики

Міністерство статистики України, органи державної статистики в Республіці Крим, областях, районах та містах утримуються за рахунок державного бюджету.

Підприємства, організації, установи, окремі підрозділи органів державної статистики можуть здійснювати свою діяльність на принципах господарського розрахунку.

Статистичні спостереження, що проводяться за планом статистичних робіт, затвердженим вищим органом, фінансуються з державного бюджету. Виконання додаткових робіт сплачується замовником.

Матеріально-технічне забезпечення органів державної статистики здійснюється відповідно до діючого порядку, встановленого Урядом України.

Стаття 7. Державні статистичні спостереження

Державні статистичні спостереження проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України органами державної статистики України, а також міністерствами і відомствами України, іншими юридичними особами на підставі методології, програм і форм статистичної звітності, затверджених відповідними органами державної статистики.

Державні статистичні спостереження із залученням осіб, які не працюють в органах державної статистики, проводяться за рішеннями Кабінету Міністрів України на визначених цими рішеннями умовах, організація виконання вказаних робіт покладається на Уряд Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів. Залучені до здійснення статистичних спостережень особи користуються правами і несуть відповідальність нарівні зі службовими особами органів державної статистики.

Розділ III Подання та використання статистичних даних

Стаття 8. Подання статистичних даних

Усі юридичні особи та особи, які займаються підприємницькою діяльністю, структурні одиниці, перелічені в статті 2 цього Закону, подають дані необхідні для проведення державних статистичних спостережень, безкоштовно, якщо інше не передбачено законодавством України.

Статистичні дані повинні бути достовірними і подаватися у повному обсязі, в установлені строки і за визначеними адресами. Порядок подання статистичних даних визначається у формах державної звітності, затверджених органами державної статистики.

Органи державної статистики подають статистичну інформацію до Верховної Ради України, адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Республіки Крим, Уряду Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, представницьких органів регіонального самоврядування, відповідних Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів, міністерств і відомств України та інших органів, які фінансуються за рахунок державного бюджету Національного банку України у межах виділених із бюджету коштів на збирання та розробку цих даних.

Громадським об'єднанням, іншим юридичним особам і громадянам статистична інформація подасться на платній основі, крім випадків, передбачених законодавством, при дотриманні державної та комерційної таємниці. В разі залучення наукових установ, громадських об'єднань, інших юридичних осіб, громадян до виконання завдань органів державної влади та управління статистична інформація подасться їм безплатно.

Стаття 9. Використання статистичних даних

Первинні статистичні дані використовуються, як правило, для зведених статистичних робіт, складання збірників, оглядів соціально-економічного становища і проведення наукових досліджень.

Зібрані відомості про громадян можуть бути використані тільки знеособлено чи у зведеному вигляді, а щодо юридичних осіб із збереженням державної та комерційної таємниці.

Використання статистичних даних засобами масової інформації, в наукових працях тощо можливе тільки з посиланням на їх джерело.

Розділ IV Права і обов'язки органів державної статистики та інших органів, що займаються державної статистикою

Стаття 10. Права органів державної статистики

Органи державної статистики мають право:

одержувати в установленому порядку безплатно від усіх на кого поширюється цей Закон, включаючи фінансові, банківські, митні та інші відомства і служби, і використовувати державну статистичну звітність та інші необхідні для проведення державних статистичних спостережень дані (на будь-якій стадії їх розробки), а також пояснення, що додаються до звітності;

одержувати від банківських установ в 10-денний термін інформацію про відкриття рахунків суб'єктам підприємницької, некомерційної діяльності та громадським об'єднанням;

проводити за рішенням Кабінету Міністрів України серед населення статистичні спостереження, що стосуються його соціально-демографічного становища, підприємницької діяльності та сімейного бюджету;           вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність статистичних даних на об'єктах, що входять у сферу застосування цього Закону. Службові особи органів державної статистики мають право відвідувати згідно з діючім порядком об'єкти, що перевіряються:

приймати в межах своєї компетенції рішення з питань статистики, обліку і статистичної звітності;

у разі виявлення приписок та інших перекручень звітних даних вимагати від підприємств, організацій, установ, юридичних осіб та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, вносити виправлення до державної статистичної звітності, а при невиконанні цієї вимоги у визначені органами державної статистики строки самостійно вносити їх з наступним повідомленням відповідних підприємств, організацій, установ, юридичних осіб та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, для виправлення в первинному та бухгалтерському обліку, інших взаємопов'язаних показниках;

вносити пропозиції щодо притягнення службових осіб та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у порушенні вимог цього Закону, до відповідальності, передбаченої чинним законодавством;

відповідно до чинного законодавства накладати штрафи на службових осіб та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, за порушення правил обліку та статистики;

публікувати дані статистичних спостережень;

укладати договори про співробітництво із статистичними органами інших держав та міжнародними статистичними організаціями;

виконувати на основі укладених угод госпрозрахункові, інформаційно-аналітичні, обчислювальні та інші роботи, що оплачуються за рахунок замовників;

видавати і розповсюджувати статистичну інформацію на комерційній основі на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Рішення органів державної статистики в межах своєї компетенції є обов'язковими для виконання міністерствами і відомствами України, органами влади і управління на місцях, підприємствами, організаціями, установами, юридичними та фізичними особами.

Стаття 11. Права інших органів що займаються державною статистикою

Міністерства і відомства України, інші юридичні особи, що відповідно до статті 5 цього Закону займаються державною статистикою, мають право:

одержувати і використовувати статистичні дані для виконання робіт у порядку, передбаченому статтями 6 та 9 цього Закону;

здійснювати контроль за станом первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність статистичних даних у підзвітних одиницях.

Стаття 12. Обов'язки органів, державної статистики

Органи державної статистики зобов'язані.

організовувати і здійснювати статистичне спостереження за ходом виконання державних програм соціально-економічного розвитку України, її регіонів і галузей народного господарства;

організовувати і забезпечувати збирання державної статистичної інформації, ведення сімейних бюджетів за їх погодженням, проведення переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових монографічних та інших обстежень;

здійснювати статистичне спостереження за ходом виконання рішень Верховної Рада України, її Президії, указів Президента України, рішень Кабінету Міністрів України з економічних і соціальних питань;

аналізувати структурну перебудову економіки, формування її багатоукладності, технічне
переоснащення народного господарства, розвиток соціальної сфери, ринкові відносини  засобам масової
 інформації поточні та річні підсумки соціально-економічного стану України, регіонів і галузей народного господарства, дані про рівень життя населення, видавати статистичні збірники; бюлетені, огляди, прес-випуски та інші статистичні матеріали, проводити прес-конференції та інші заходи;

розробляти і вдосконалювати методологію статистичних показників для висвітлення процесів соціально-економічного розвитку України, її регіонів і галузей народного господарства;

впроваджувати в практику державної статистики систему міжнародних статистичних стандартів;

затверджувати форми, програми та інструкції державних статистичних спостережень та типові форми первинної облікової документації, необхідної для їх проведення;

встановлювати коди і вести Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України;

забезпечувати видачу на платній основі зведеної державної статистичної інформації юридичним і фізичним особам на їх прохання, крім випадків, передбачених цим Законом;

забезпечувати збереження й захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеособлення даних про фізичних осіб;

провадити міжнародні і міжрегіональні статистичні зіставлення.

Стаття 13. Обов'язки інших органів, що займаються державною статистикою

Міністерства і відомства України, інші юридичні особи, що займаються державною статистикою, зобов'язані:

організовувати збирання від підзвітних одиниць даних державних статистичних спостережень та їх розробку: забезпечувати достовірність статистичної інформації,

подавати органам державної статистики на їх вимогу статистичні дані, передбачені державною статистичною звітністю, та інші необхідні для проведення державних статистичних спостережень дані;

дотримуватись державної та комерційної таємниці юридичних осіб знеособлювати дані про осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

Розділ V Відповідальність за порушення цього Закону

Стаття 14. Відповідальність за порушення порядку подання даних державних статистичних спостережень

Службові особи та особи, які займаються підприємницькою діяльністю і не подають статистичних даних для проведення державних статистичних спостережень або подають їх недостовірними чи з запізненням, не забезпечують належного стану первинного обліку, порушують порядок ведення Державного реєстру звітних /статистичних/ одиниць України, можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої законодавством України.

Стаття 15. Відповідальність за порушення, допущені при використанні статистичних даних

Працівники органів державної статистики та інших органів, які згідно із статтею 5 цього Закону займаються державною статистикою, за порушення вимог Закону про збір і використання статистичних даних, приховування або перекручення статистичної інформації несуть відповідальність згідно з законодавством.

Службові особи та громадяни, які використовують статистичні дані в засобах масової інформації, наукових працях тощо без посилання на їх джерело, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Президент України Л. КРАВЧУК

М. Київ

17 вересня 1992 року №2614 – XII

ЗАКОН  ПРО  ЗВІТНІСТЬ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ    Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;                                                    бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;                                                                                                                                    внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

консолідована фінансова звітність - фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці;

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам;

облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.                                                                                                 2. Частину другу статті 2 виключено  (згідно із Законом України  від 11.05.2000 р. N 1707-III).                                      3. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Стаття 3. Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.                                                                                                         2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 4. Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

-  створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

-  удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

4. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

5. Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.

(статтю 6 доповнено новою частиною п'ятою згідно із

Законом України від 08.06.2000 р. N 1807-III,

у зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою)

6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Стаття 7. Методологічна рада з бухгалтерського обліку

1. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:

-  організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

-  удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

-  методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

-  розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

2. Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

3. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються Міністром фінансів України.

Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Стаття 8. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

1. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

2. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

3. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. 

4. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

-  введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

-  користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

-  ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

-  самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

5. Підприємство самостійно:

-  визначає облікову політику підприємства;

-  обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

-  розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

-  затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

-  може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

6. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

7. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

-  забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

-  організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

-  бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

-  забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

8. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку

1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

9. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

Рис. № 1. Користувачі фінансової звітності  та  інформаційні  потреби

Користувачі фінансової звітності

Інформаційні потреби

Інвестори (акціонери)

Здатність підприємства сплачувати дивіденди;

прийняття рішень щодо придбання, утримання

або продажу інвестицій і участь в капіталі

підприємства, захист прав акціонерів,

оцінка якості управління.

Робітники  підприємства

Стабільність і прибутковість підприємства;

збереження робочих місць, оплата праці

та пенсійне забезпечення.

Банки

Своєчасність повертання позики та

отримання відсотків.

1 постачальники та інші кредитори

Своєчасність оплати рахунків

та виконання зобов'язань.

Клієнти (замовники)

Можливість отримання необхідних

товарів і послуг.

Своєчасність і повнота оплати податків; визначення національного доходу і розподіл ресурсів;

забезпечення статистичних показників.

Громадськість

Вплив діяльності підприємства на добробут суспільства (зайнятість, екологія тощо).

Рис. № 2. Класифікація  звітностей


За  економічним  змістом

За  строками  складання  й  подання

а  рівнем  спеціалізації

За  ступенем  узагальнення

За  роллю  у  народному  господарстві

Бухгалтерська  Статистична  Податкова   Оперативна

Поточна (періодична,              проміжна),   Річна

Індивідуальна

Консолідована

Зовнішня

Внутрішня

Загальнодержавна

Внутрішньогалузева

Загальна

Спеціальна

За  

призначенням

   ЗВІТНІСТЬ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82358. Интерактивная база данных по дендраклиматологии 465.5 KB
  5 Базы данных. Дендроклиматология пустила корни в летней школе в 2000 году за это время накоплено большое количество данных. В связи с этим появились цели структурировать базы данных накопленные в течение всего периода изучения дендроклиматологии в летней школе.
82359. Умерла ли басня? И если да, то почему? 162.5 KB
  Проблема современной басни. Сам собою напрашивается вопрос что у внимательного и любопытного читателя что у опытного литературоведа: неужели жанр басни изжил сам себя Между филологами XIX века возникла полемика о происхождении басни и приоритете одной из двух теорий её появления.
82360. Роль нефтяных ресурсов в экономике, промышленности и жизни современной цивилизации 1.15 MB
  Есть общепризнанное мнение, что почти все процессы в нашем современном мире напрямую связаны с нефтью. Люди активно используют её как топливо для средств передвижения, машин и различных механизмов, в химической промышленности, в энергетике.
82362. Проектирование вычислительной локальной сети 419 KB
  Цель: Спроектировать локальную вычислительную сеть малого предприятия либо группы компьютерных классов учебного заведения. Объект исследования: Объектом курсовой работы является процесс проектирования локальной вычислительной сети...
82364. Социальные конфликты в процессе интеграции инвалидов в общество 150.5 KB
  В статье Интеграция инвалидов в современное российское общество: основные этапы затрагивает вопрос инклюзивного образования где говорит что по сути своей дети инвалиды не равны по отношению друг к другу – дети с нарушением опорно-двигательного аппарата чувствуют и воспринимаются другими лучше а значит...
82365. Проектирование и расчеты верхнего строения пути 534 KB
  Железнодорожный транспорт России имеет исключительно важное значение в жизнеобеспечении многоотраслевой экономики и реализации социально значимых услуг по перевозке пассажиров. На его долю приходится более 75% грузооборота и 40% пассажирооборота, выполняемых транспортом общего пользования.
82366. Факторы повышения социальной значимости системы среднего профессионального и среднего специального образования 207 KB
  Главной проблемой нашей работы стало то что в наше время система среднего профессиональное и среднего специального образования считается не разумной потерей времени. Неопределенность статуса диплома об окончании обучения в связи с вступлением России в Болонский процесс и интеграцией российского...