69232

Статистика продуктивності праці

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Статистика продуктивності праці. Поняття продуктивності праці та завдання її статистичного вивчення. Показники рівня продуктивності праці та методи їх обчислення. Індексний метод у вивченні динаміки продуктивності праці.

Украинкский

2014-10-02

120 KB

10 чел.

ТЕМА 19.Статистика  продуктивності  праці.

  Поняття  продуктивності  праці  та  завдання  її статистичного  вивчення.

 Показники  рівня  продуктивності  праці  та  методи  їх  обчислення.

 Індексний  метод  у  вивченні  динаміки  продуктивності  праці.

Фактори  зростання  продуктивності  праці  та  аналіз  виконання  норм  виробітку

Література: 153;  с,.274

11. Статистика продуктивності праці

11.1. Основні показники рівня продуктивності праці і завдання їх статистичного вивчення

Продуктивність праці — це спроможність робітника виробляти певну кількість продукції за одиницю часу.

Основними завданнями статистики продуктивності праці є:

-  розроблення методики визначення рівня продуктивності праці;

-  вивчення динаміки продуктивності праці, закономірностей її зміни у часі;

-  аналіз впливу факторів на рівень і динаміку продуктивності праці;

-  вивчення впливу зміни продуктивності праці на зміну обсягу продукції і затрат робочого часу;

-  міжнародні порівняння рівня і динаміки продуктивності праці. Рівень продуктивності праці може характеризуватися кількістю продукції, виготовленої за одиницю часу одним робітником або затратами часу на виробництво одиниці продукції. У першому випадку рівень продуктивності праці (XV) розраховують шляхом ділення обсягу продукції (V) на затрати праці (Т), що зв'язані з його виготовленням; у другому - як зворотну величину (t) - трудомісткість.

W=;      ;           W=;     t=

Трудомісткість - це середні витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції.

Приклад 47.

Робітник за 8 год. виготовив 24 деталі, це означає, що середній виробіток (W=24:8) становить 3 деталі за годину, а на виробництво однієї деталі затрачено (1=8:24) 0.333 год., або 20 хв. (0,333x60).                                І

Затрати робочого часу на виробництво продукції можуть бути виражені в людино-годинах, людино-днях,   середньосписковій кількості робітників чи працюючих. Діленням обсягу продукції на затрати робочого часу (люд.-год.. люд.-дні, середньоспискова чисельність) розраховують середньогодинний, середньоденний і середньомісячний (квартальний, річний) виробіток на одного робітника чи працюючого. Вибір одиниці виміру робочого часу залежить від мети дослідження.

   .           

характеризує продуктивність праці за годину чистого робочого часу (без втрат), тобто кількість продукції, яку в середньому виготовляє кожний працівник (робітник) підприємства за одну годину.

характеризує, скільки денно в середньому виготовляє продукції кожний працівник (робітник) за певний період.

розкриває, скільки в середньому виготовляє продукції кожний працівник (робітник) підприємства за місяць.

показує, скільки продукції в середньому припадає на кожного працівника (робітника).. Між показниками середньогодинного, середньоденного, середньомісячного виробітку є такий взаємозв'язок.

tф.р.д..— середня фактична тривалість робочого дня.

-  середня фактична тривалість робочого  місяця

-  середня фактична тривалість робочого  року

11.2.  Використання індексного методу при вивченні продуктивності праці

Для вивчення рівня динаміки продуктивності праці використовують різноманітні методи: натуральний, трудовий і вартісний.

Натуральний метод. Натуральні показники продуктивності праці найпростіші і найзрозуміліші.

Якщо підприємство випускає одноіменну продукцію, динаміку продуктивності праці характеризують за допомогою індивідуального індексу, який має вигляд:

Це натуральний індекс продуктивності праці, найпридатніший для вивчення характеристики продуктивності праці на окремих ділянках, робочих місцях, бригадах.

Обернений показник продуктивності праці:

Індекс продуктивності праці можна виразити відношенням індексу обсягу продукції до індексу витрат робочого часу:   

Приклад 49.

За звітний період обсяг продукції збільшився на 20%, витрати робочого часу - на 10%. Як змінилася продуктивність праці?

При визначенні динаміки продуктивності праці по кількох цехах або підприємствах, які випускають одноіменну продукцію, використовують загальний індекс продуктивності праці:

Якщо  замість  V  підставити  його  похідні  WТ,  а  співвідношення  виразити, відповідно, через  , то цей індекс матиме такий вигляд:  

Представлений індекс підтверджує, що на середні величини, які порівнюються, впливають не лише зміни рівня продуктивності праці на окремих підприємствах, а й структурні зрушення у співвідношенні затрат праці, що мають різний рівень продуктивності праці.

Індекс продуктивності праці постійного (фіксованого) складу дозволяє виключати вплив зміни затрат праці і виявляти вплив лише зміни рівня продуктивності праці на окремих підприємствах на загальний результат. Він має такий вигляд:

Індекс впливу структурних зрушень, елімінуючи вплив змін у рівнях  виробітку на окремих підприємствах, характеризує зміну середнього виробітку під впливом лише зрушень у співвідношенні затрат праці на  окремих підприємствах:

Між розглянутими індексами є певний зв'язок, що дозволяє побудувати систему взаємопов'язаних індексів:

*=

Трудовий метод. Дозволяє отримати узагальнюючу характеристику зміни продуктивності праці не тільки дільниці виробництва, а й на підприємстві в цілому, оскільки базується на вимірюванні випуску продукції в трудових одиницях. Характерною рисою для трудового методу є те, що він дозволяє вимірювати динаміку продуктивності праці як шляхом спів-

ставлення фактичних рівнів трудомісткості, так і за допомогою фіксованих рівнів трудомісткості, або нормованого рівня трудомісткості.

При застосуванні цього методу можна характеризувати динаміку продуктивності праці основних робітників, оскільки лише їхні витрати на продукцію можуть бути безпосередньо враховані при виробництві продукції. Для того, щоб розрахувати цей показник з врахуванням допоміжних робітників, спеціалістів, службовців, необхідно визначити індекс частки   витрат робочого часу основних робітників в загальних витратах робочого часу, або визначити індекс частки чисельності основних робітників у загальній чисельності ПВП.

::

Визначення динаміки продуктивності праці згідно з трудовим методом за допомогою фіксованої трудомісткості (нормативної):

:=

Цей індекс змінного складу можна розкласти на індекс постійного

складу і структурних зрушень.

Трудовий метод має певні недоліки: 1) дозволяє отримати точніші дані при добре налагодженому нормуванні праці; 2) оскільки норми часу на виробництво, де виготовлять продукцію, встановлюються для робітників-відрядників, то цей метод застосовують тільки для них; 3) має обмежене використання, оскільки вимагає однакових норм часу, тоді як різні підприємства у зв'язку зі специфікою виробництва мають різні нормативи трудомісткості одних і тих же видів продукції

Вартісний метод. Використовується в практиці планування і статистики як найбільш загальний, що охоплює весь результат виробництва. Він забезпечує можливість використання узагальнюючих показників на території, галузі, і отже, всі показники продуктивності праці, що публікуються на сторінках періодичних видань, в дослідженнях, розраховані на основі вартісного методу.

На основі цього методу і моделюється відповідний індекс продуктивності праці, який є головною формою загального індексу. Він має такий вигляд:

:

де VР0 - обсяг продукції в порівняльних цінах;

 - середній рівень виробітку в грошовому виразі.

У наведеному індексі з ролі співмірника різних видів продукції використовується ціна одиниці продукції кожного виду. Перемноживши ціну на кількість відповідних видів виробів і розділивши одержані суми добутків на загальні затрати праці, матимемо рівень продуктивності праці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2017. Технологія приготування супів, різновиди супів 38.32 KB
  Супи - рідкі страви, основою яких служать бульйони, відвари, молоко та хлібний квас. Крім рідкої основи, значна більшість супів містить щільну частину - різноманітні гарніри з овочів, крупів, макаронних виробів, мяса, риби, птиці й інших продуктів.
2018. Технологія холодних страв та закусок 24 KB
  За характером кулінарної обробки і основним продуктом закуски можна поділити на такі групи: бутерброди, салати і вінегрети, холодні страви і закуски з овочів і грибів, риби, м'яса, яєць.
2019. Технологія напоїв 24.5 KB
  Напої, що готують па підприємствах ресторанного господарства, поділяють па гарячі й холодні.
2020. Технологія гарячих напоїв 30.45 KB
  Напої поділяють на гарячі і холодні. Гарячі (чай, кава, какао, шоколад) є тонізуючими завдяки вмісту алколоїдів, дубильних речовин, вітамінів. Мають приємний аромат, стимулюють серцеву діяльність, органів травлення, зменшують відчуття втоми.
2021. Види харчування 20.68 KB
  Робота підприємств харчування при лікувальних установах може організовуватися по-різному, підстроюючись під вимоги клієнтів, які не відрізняється гарним здоров'ям — хворих, що знаходяться на стаціонарному і профілактичному лікуванні.
2022. Організація харчування на курортах і в місцях масового відпочинку 20.91 KB
  Усі курорти можна об'єднати в 3 групи: Бальнеологічні (лікування брудом, водою і т.ін.), Кліматичні (лікування особливим кліматом, обумовленим географічним положенням курорту), Горно-туристичні (для відпочинку і туризму) – для активного відпочинку.
2023. Вина до страв. Дегустація вин 22.36 KB
  Правильний підбір вина сприяє покращенню смакових якостей страв і закусок, неправильний — зіпсує смак відмінного вина і добре приготованої страви.
2024. Математично-технічна база ресторанів 21.43 KB
  Ресторанне господарство створює умови для економії матеріальних і трудових ресурсів за рахунок більш раціонального використання продуктів, палива, електроенергії, матеріально-технічних коштів.
2025. Адміністративна група 22.29 KB
  Основними в адміністративній групі приміщень є функціональні зони для роботи керівного складу підприємства готельного господарства.