69239

РЕАЛІЗАЦІЯ УМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ (ФУНКЦІЇ ЕСЛИ(), СЧЁТЕСЛИ(), СУММЕСЛИ() ТА УМОВНЕ ФОРМАТУВАННЯ)

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Значеннями в комірках можуть бути числові дані в усіх різновидах логічні значення слова і фрази комірки можуть бути також порожні. Допустимі значення можна задавати як константою так і формулою. Вираз умова подається у вигляді: точного значення якому і мають задовольняти...

Украинкский

2014-10-02

19.76 KB

0 чел.

«РЕАЛІЗАЦІЯ УМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ (ФУНКЦІЇ ЕСЛИ(), СЧЁТЕСЛИ(), СУММЕСЛИ( ) ТА УМОВНЕ ФОРМАТУВАННЯ)»

Розрахунок кількості комірок, які задовольняють заданому критерію

Для розрахунку кількості комірок у діапазоні, які задовольняють певний критерій, використовують функцію СЧЁТЕСЛИ. Функція має два параметри з таким синтаксисом:

СЧЁТЕСЛИ(Диапазон; Критерий).

Диапазон задає прямокутну множину комірок, які функція бере до розгляду. Розривні діапазони не підтримуються. Значеннями в комірках можуть бути числові дані в усіх різновидах, логічні значення, слова і фрази (комірки можуть бути також порожні). Допустимі значення можна задавати як константою, так і формулою.

Критерий – це вираз з умовою для значень у комірках діапазону. Вираз (умова) подається у вигляді:

  1.  точного значення, якому і мають задовольняти комірки (наприклад, СЧЁТЕСЛИ(Е16:Е24; 200) розрахує лише кількість комірок із значенням 200);
  2.  виразу найтиповішого відношення рівності/нерівності, яке після обчислення давало б значення ИСТИНА чи ЛОЖЬ (наприклад, СЧЁТЕСЛИ(Е16:Е24;»>=200») задає критерій у вигляді відношення нерівності). У разі визначення критерію у вигляді відношення його форма має бути задана за правилами об’єднання тексту у формулі (див. наведені далі приклади).

Варіанти задавання критеріїв:

  1.  значення має дорівнювати числу, наприклад, 1207: СЧЁТЕСЛИ (Диапазон;»=1207») або СЧЁТЕСЛИ(Диапазон;1207);
  2.  значення має дорівнювати фразі, наприклад, «автомобіль»: СЧЁТЕСЛИ(Диапазон; «автомобіль»);
  3.  значення діапазону комірок С7:Е7 має дорівнювати значенню в комірці, наприклад, Е8: СЧЁТЕСЛИ(С7:Е7; Е8);
  4.  значення має задовольняти нерівності (<, >, <-, >=, <>) із числом у вигляді константи: СЧЁТЕСЛИ(С7:Е7; «>=1207»);
  5.  значення має задовольняти нерівності (<, >, <=, >=, <>) із значенням деякої комірки, наприклад, Е8: СЧЁТЕСЛИ(С7:Е7; «>=«&Е8).

Розрахунок суми комірок, які задовольняють заданий критерій

Для розрахунку суми комірок діапазону, які задовольняють заданий критерій, використовують функцію СУММЕСЛИ. Функція СУММЕСЛИ має три параметри з таким синтаксисом:

СУММЕСЛИ (Диапазон; Критерий; Диапазон_Суммирования).

Диапазон задає прямокутну множину комірок, які функція бере до розгляду. Розривні діапазони не підтримуються.

Критерий – це вираз з умовою для значень у комірках діапазону. Задається аналогічно функції СЧЁТЕСЛИ

Диапазон_Суммирования визначає діапазон комірок, в якому, власне, виконується додавання значень комірок, для яких відповідні комірки у параметрі Диапазон задовольняють Критерий. Параметр Диапазон_Суммирования можна не зазначати. У цьому разі береться сума комірок у Диапазон (які, звичайно ж, задовольняють критерій).

Розглянемо приклади:

  1.  у діапазоні C7:J7 обчислити суму комірок, значення в яких має бути не меншим, наприклад, від 1207: СУММЕСЛИ(С7:J7; «>=1207»);
  2.  у діапазоні С12:J12 обчислити суму лише тих комірок, для яких відповідні їм комірки у C7:J7 мають значення, наприклад, 1207: СУММЕСЛИ(С7:J7; 1207; С12:J12);
  3.  аналогічні діапазони комірок, як в останньому прикладі, але щодо критеріїв вимагатимемо, щоб значення в діапазоні C7:J7 не дорівнювали значенню в комірці F17: СУММЕСЛИ(С7:J7;»<>«&F17;С12:J12).

Вибір одного значення з фіксованої множини значень

Якщо за допомогою розглянутих функцій було виконано певні обчислення (розраховано кількість, суму), то функція ЕСЛИ() просто вибирає певне значення з множини, повертаючи його як результат функції. Зокрема, це потрібно при відображенні в комірках значень, які залежать від виконання певних умов. Можна передбачити умову, щоб взагалі комірка була порожньою.

Функція ЕСЛИ() має три параметри з таким синтаксисом:

ЕСЛИ(Условие; Значение_для_Истина; Значение_для_НЕ_Истина)

Условие – будь-який вираз, значення якого буде або ИСТИНА, або ЛОЖЬ.

Значение_для_Истина – це значення чи вираз, який поверне функція ЕСЛИ як істинне значення параметра Условие. Якщо параметр не зазначити, то як результат ЕСЛИ повернеться ИСТИНА. Виразом у параметрі, зокрема, може бути будь-яка інша функція, зокрема ЕСЛИ

Значение_для_НЕ_Истина – це значення чи вираз, який поверне функція ЕСЛИ як хибне значення параметра Условие. Якщо параметр не зазначити, то як результат ЕСЛИ повернеться ЛОЖЬ. Виразом у параметрі, зокрема, може бути будь-яка інша функція, зокрема ЕСЛИ

Зверніть увагу:

  1.  якщо у функції ЕСЛИ пропускається другий параметр, то символ «;» перед третім параметром має бути обов’язково: ЕСЛИ(Условие; ;Значение_для_НЕ_Истина);
  2.  допускається до семи вкладень функцій ЕСЛИ одна в одну.

Розглянемо приклади:

  1.  ЕСЛИ(С7>J7-15,39;»У балансі є помилка!»;»«) потрібно розуміти так: за умови, що значення комірки С7 перевищує значення комірки J7, зменшеної на величину 15,39, то значенням комірки буде текст «У балансі є помилка!». Якщо ж ця умова не виконується, значенням комірки буде порожній рядок;

  1.  ЕСЛИ(С7>J7-15,39;»У балансі є помилка!»; ЕСЛИ (С7=2002; «У балансі можлива помилка!»; «Баланс нормальний!»)) використовує вкладення функцій ЕСЛИ.
  2.  для складніших умовних виразів, коли задається багато значень, потрібно використовувати функції И(Рг;Рг;...) та ИЛИ(Рг;Рг;...), де Рг – умовний вираз. Ці функції мають бути вкладені у функцію ЕСЛИ на місці Условие.

Умовне форматування

На відміну від звичайного формату комірки/діапазону умовне форматування спрацьовує зміною формату на новий попередньо зазначений користувачем формат лише при виконанні певних умов.

Для застосування до комірки/діапазону умовного форматування:

 Виділіть комірку/діапазон, та виконайте команду: відкрийте вкладку Главная та у групі команд Стили натисніть на кнопку Условное форматирование.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36457. Основные пути перехода античных обществ к феодализму 34 KB
  Византийский путь. Итальянский путь. ЗФранцузский путь Фр. Самый быстрый путь из которого возникли госва Европы Скандинавскорусский путь.
36458. Переход античных обществ к феодализму (один из вариантов на историческом примере) 26.5 KB
  Римская империя = Византия Как и любой переход между цивилизациями данный переход проходил в четыре этапа. Однако неравномерность развития регионов мира приводила к большим различиям в развитии процесса переходного периода. Однако латентный этап перехода начался раннее сформировав ряд важных тенденций ставших впоследствии элементами феодальной цивилизации. Переход по византийскому пути был наименее болезненным но проходило очень медленно.
36459. Основные особенности и достижения Византии 27.5 KB
  Большая роль городов. Высокая роль государства в экономич. Основные достижения: 1 большая роль городов 2развитие торговли 3Высокая роль государства в экономике 4развитие архитектуры 5 использование религии в политических целях 6культурная экспансия 7развита централизация 8социальная мобильность 9Византии удавалось сдерживать натиск с Востока 10 Система подготовки кадров 11иерархическая система правления.
36460. Особенности экономического строя государств феодальной цивилизации на историческом примере 31 KB
  Крупное независимое землевладение значительный слой мелких земельных собственников и крестьянские общины вот что лежало в основе византийской экономики. Наступал период преобладания семейной общины. К 6 веку была утрачена социальная почва для укрепления мелкого крестьянства что привело к ослаблению деревни упадку земельной собственности городской общины античная традиция и последующему кризису мелких городов конец V в.
36461. Особенности политического устройства государств феодальной цивилизации на историческом примере 43 KB
  примере Византийская империя: Всю тысячелетнюю историю Византии можно условно разделить на три периода : 1. появление и развитие феодализма в Византии. Фактически же и история Византии как самостоятельного государства и история Византийской цивилизации началась в 395 г. Кроме того военностратегическое положение Константинополя обеспечивало Византии господство над проливами.
36462. Утрата античных знаний, упадок культуры 36 KB
  Главное достижение: смогли не только сохранить достижения античной науки но и соединить ее с восточными познаниями. Леонардо Пизанский непопулярные не прошли лицензию у Церкви науки изучал восточные науки арабские и инд. Однако несмотря на протест церкви непопулярные науки продолжали развиваться т. В середине 15 века происходит научная революция сутью которой было избавление науки от гнета католических догмат.
36463. Трансформация и дробление религиозных течений как признак кризиса феодальной цивилизации 39.5 KB
  Признаки упадка церкви: коррупция и неравенство в церковной иерархии церкви. Их суть: нельзя отпускать грехи без покаяния оно требует внутренней работы а не просто оплаты раскаивающийся получает прощение от Бога а не от церкви лучше совершить доброе деяние чем откупаться богатство церкви в священном писании а не в золоте и добрых делах. Лютер получил значительную поддержку но в каталической церкви дело сначала показалось незначительным когда в 1520 году Папа отлучил Лютера от церкви его многочисленные сторонники сожгли...
36464. Трансформация экономики в рамках индустриальной цивилизации 31.5 KB
  Без постоянно изобретения и совершенствования машин существование такой цивилизации уже становится невозможным. Технический прогресс становится основой жизни цивилизации. И в то же время в процессе монополизации уже были заложены противоречия ярко проявившиеся в ходе развития индустриальном цивилизации.
36465. Трансформация социально-политических отношений в рамках индустриальной цивилизации 46.5 KB
  Средоточием политической власти является государство опирающееся на систему правовых норм органы власти и управления армию аппарат идеологического воздействия на свою экономическую силу. когда впервые по приговору парламента был казнен король как символ абсолютной власти. Восстановившаяся после власти Кромвеля монархия получила чисто представительские полномочия. Провозглашение императором Наполеона восстановившего ряд признаков абсолютной власти имело иную социальную подоплеку: это была форма диктатуры победившей буржуазии.