69239

РЕАЛІЗАЦІЯ УМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ (ФУНКЦІЇ ЕСЛИ(), СЧЁТЕСЛИ(), СУММЕСЛИ() ТА УМОВНЕ ФОРМАТУВАННЯ)

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Значеннями в комірках можуть бути числові дані в усіх різновидах логічні значення слова і фрази комірки можуть бути також порожні. Допустимі значення можна задавати як константою так і формулою. Вираз умова подається у вигляді: точного значення якому і мають задовольняти...

Украинкский

2014-10-02

19.76 KB

0 чел.

«РЕАЛІЗАЦІЯ УМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ (ФУНКЦІЇ ЕСЛИ(), СЧЁТЕСЛИ(), СУММЕСЛИ( ) ТА УМОВНЕ ФОРМАТУВАННЯ)»

Розрахунок кількості комірок, які задовольняють заданому критерію

Для розрахунку кількості комірок у діапазоні, які задовольняють певний критерій, використовують функцію СЧЁТЕСЛИ. Функція має два параметри з таким синтаксисом:

СЧЁТЕСЛИ(Диапазон; Критерий).

Диапазон задає прямокутну множину комірок, які функція бере до розгляду. Розривні діапазони не підтримуються. Значеннями в комірках можуть бути числові дані в усіх різновидах, логічні значення, слова і фрази (комірки можуть бути також порожні). Допустимі значення можна задавати як константою, так і формулою.

Критерий – це вираз з умовою для значень у комірках діапазону. Вираз (умова) подається у вигляді:

  1.  точного значення, якому і мають задовольняти комірки (наприклад, СЧЁТЕСЛИ(Е16:Е24; 200) розрахує лише кількість комірок із значенням 200);
  2.  виразу найтиповішого відношення рівності/нерівності, яке після обчислення давало б значення ИСТИНА чи ЛОЖЬ (наприклад, СЧЁТЕСЛИ(Е16:Е24;»>=200») задає критерій у вигляді відношення нерівності). У разі визначення критерію у вигляді відношення його форма має бути задана за правилами об’єднання тексту у формулі (див. наведені далі приклади).

Варіанти задавання критеріїв:

  1.  значення має дорівнювати числу, наприклад, 1207: СЧЁТЕСЛИ (Диапазон;»=1207») або СЧЁТЕСЛИ(Диапазон;1207);
  2.  значення має дорівнювати фразі, наприклад, «автомобіль»: СЧЁТЕСЛИ(Диапазон; «автомобіль»);
  3.  значення діапазону комірок С7:Е7 має дорівнювати значенню в комірці, наприклад, Е8: СЧЁТЕСЛИ(С7:Е7; Е8);
  4.  значення має задовольняти нерівності (<, >, <-, >=, <>) із числом у вигляді константи: СЧЁТЕСЛИ(С7:Е7; «>=1207»);
  5.  значення має задовольняти нерівності (<, >, <=, >=, <>) із значенням деякої комірки, наприклад, Е8: СЧЁТЕСЛИ(С7:Е7; «>=«&Е8).

Розрахунок суми комірок, які задовольняють заданий критерій

Для розрахунку суми комірок діапазону, які задовольняють заданий критерій, використовують функцію СУММЕСЛИ. Функція СУММЕСЛИ має три параметри з таким синтаксисом:

СУММЕСЛИ (Диапазон; Критерий; Диапазон_Суммирования).

Диапазон задає прямокутну множину комірок, які функція бере до розгляду. Розривні діапазони не підтримуються.

Критерий – це вираз з умовою для значень у комірках діапазону. Задається аналогічно функції СЧЁТЕСЛИ

Диапазон_Суммирования визначає діапазон комірок, в якому, власне, виконується додавання значень комірок, для яких відповідні комірки у параметрі Диапазон задовольняють Критерий. Параметр Диапазон_Суммирования можна не зазначати. У цьому разі береться сума комірок у Диапазон (які, звичайно ж, задовольняють критерій).

Розглянемо приклади:

  1.  у діапазоні C7:J7 обчислити суму комірок, значення в яких має бути не меншим, наприклад, від 1207: СУММЕСЛИ(С7:J7; «>=1207»);
  2.  у діапазоні С12:J12 обчислити суму лише тих комірок, для яких відповідні їм комірки у C7:J7 мають значення, наприклад, 1207: СУММЕСЛИ(С7:J7; 1207; С12:J12);
  3.  аналогічні діапазони комірок, як в останньому прикладі, але щодо критеріїв вимагатимемо, щоб значення в діапазоні C7:J7 не дорівнювали значенню в комірці F17: СУММЕСЛИ(С7:J7;»<>«&F17;С12:J12).

Вибір одного значення з фіксованої множини значень

Якщо за допомогою розглянутих функцій було виконано певні обчислення (розраховано кількість, суму), то функція ЕСЛИ() просто вибирає певне значення з множини, повертаючи його як результат функції. Зокрема, це потрібно при відображенні в комірках значень, які залежать від виконання певних умов. Можна передбачити умову, щоб взагалі комірка була порожньою.

Функція ЕСЛИ() має три параметри з таким синтаксисом:

ЕСЛИ(Условие; Значение_для_Истина; Значение_для_НЕ_Истина)

Условие – будь-який вираз, значення якого буде або ИСТИНА, або ЛОЖЬ.

Значение_для_Истина – це значення чи вираз, який поверне функція ЕСЛИ як істинне значення параметра Условие. Якщо параметр не зазначити, то як результат ЕСЛИ повернеться ИСТИНА. Виразом у параметрі, зокрема, може бути будь-яка інша функція, зокрема ЕСЛИ

Значение_для_НЕ_Истина – це значення чи вираз, який поверне функція ЕСЛИ як хибне значення параметра Условие. Якщо параметр не зазначити, то як результат ЕСЛИ повернеться ЛОЖЬ. Виразом у параметрі, зокрема, може бути будь-яка інша функція, зокрема ЕСЛИ

Зверніть увагу:

  1.  якщо у функції ЕСЛИ пропускається другий параметр, то символ «;» перед третім параметром має бути обов’язково: ЕСЛИ(Условие; ;Значение_для_НЕ_Истина);
  2.  допускається до семи вкладень функцій ЕСЛИ одна в одну.

Розглянемо приклади:

  1.  ЕСЛИ(С7>J7-15,39;»У балансі є помилка!»;»«) потрібно розуміти так: за умови, що значення комірки С7 перевищує значення комірки J7, зменшеної на величину 15,39, то значенням комірки буде текст «У балансі є помилка!». Якщо ж ця умова не виконується, значенням комірки буде порожній рядок;

  1.  ЕСЛИ(С7>J7-15,39;»У балансі є помилка!»; ЕСЛИ (С7=2002; «У балансі можлива помилка!»; «Баланс нормальний!»)) використовує вкладення функцій ЕСЛИ.
  2.  для складніших умовних виразів, коли задається багато значень, потрібно використовувати функції И(Рг;Рг;...) та ИЛИ(Рг;Рг;...), де Рг – умовний вираз. Ці функції мають бути вкладені у функцію ЕСЛИ на місці Условие.

Умовне форматування

На відміну від звичайного формату комірки/діапазону умовне форматування спрацьовує зміною формату на новий попередньо зазначений користувачем формат лише при виконанні певних умов.

Для застосування до комірки/діапазону умовного форматування:

 Виділіть комірку/діапазон, та виконайте команду: відкрийте вкладку Главная та у групі команд Стили натисніть на кнопку Условное форматирование.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75296. Византийское общество и государство в IV-VI вв. Византия при Юстиниане I 41.5 KB
  Наивысшего расцвета Византийская империя достигла в правление императора Юстиниана I 527 565. Его дядя император Юстин I 518 527 возведенный на престол солдатами сделал Юстиниана своим соправителем. Историограф Юстиниана Прокопий Кесарийский в своих официальных трудах и в Тайной истории создал двойственный образ императора: жестокий тиран и властный честолюбец уживался в нем с мудрым политиком и неутомимым реформатором. Танцовщица и куртизанка Феодора благодаря своей редкой красоте уму и твердой воле покорила Юстиниана стала его...
75297. Заключительный период в истории позднеантичного мира 30.5 KB
  Дигесты выдержки из сочинений римских юристов и наконец Новеллы законы самого Юстиниана. Правление Юстиниана ознаменовано обострением социальной напряженности в обществе. Наиболее крупными были неудачи внешней политики Юстиниана на севере Балканского полуострова набеги варваров.
75298. Социально-экономическое и политическое развитие Византии в VII-VIII веках 36.5 KB
  Социальноэкономическое и политическое развитие Византии в VII-VIII вв. Из них а также из свободных византийских крестьян создавалось в VIII в. В византийской деревне в VIII первой половине IX в. Это засвидетельствовано кодифицированным в VIII в.
75300. Особенности социально-экономического и политического развития Византии в IX-XII веков 36 KB
  Золотой век Византийской империи длился примерно с 850 по 1050 гг. В эти столетия ее владения простирались от Южной Италии и Далмации до Армении Сирии и Месопотамии давняя проблема безопасности северных границ империи была решена присоединением Болгарии 1018 и восстановлением прежней римской границы по Дунаю. Были ассимилированы и подчинены империи заселившие в предшествующий период Грецию славяне. Захват Константинополя крестоносцами в 1204 и последующий раздел империи подвел черту под тысячелетним существованием Византии как великой...
75301. Византия в ХIII-ХV вв. (от Латинской империи до падения Константинополя) 63 KB
  На развалинах Византии в 1204 г. возникло новое искусственно созданное государство Латинская империя названная так в отличие от греческой империи Византии во главе с избранным крестоносцами императором Балдуином Фландрским 1204 1205. Овладев Константинополем победители мечтали о создании огромного государства включавшего не только все владения Византии но также и земли балканских славян. В результате завоевания Византии западноевропейскими феодалами складывавшиеся здесь феодальные институты получили более законченную форму.
75302. Культура Византии в IV-XV веков 51 KB
  Культура Византии в IVXV вв. В ранний период в Византии еще сохранялись старые центры античной образованности Афины Александрия Бейрут Газа. в Византии начинают применять индийские цифры в арабском написании. Однако античные космогонические представления сохраняются в Византии и в IX в.
75303. Немарксистские теории происхождения средневековых городов 33 KB
  Немарксистские теории происхождения средневековых городов. Вопрос о причинах и обстоятельствах возникновения средневековых городов представляет большой интерес. При таком подходе невозможно объяснить коренные причины происхождения городов. Романистическая теория Савиньи Тьерри Гизо Ренуар которая строилась главным образом на материале романизированных областей Европы считала средневековые города и их учреждения прямым продолжением поздних античных городов.
75304. Отечественная историография о происхождении средневекового города 42.5 KB
  Отечественная историография о происхождении средневекового города. Впервые проблема происхождения городского строя в Западной Европе была поставлена в отечественной медиевистике в начале XX в.Впервые в России обращение к городской истории произошло именно в историографическом аспекте. Интересуясь прежде всего проблемами аграрного развития Европы эпохи Средневековья и формируя общую концепцию генезиса феодализма Петрушевский не мог пройти мимо такого интересного сюжета европейской истории как возникновение городов.