69246

Дидактичні принципи трудового навчання

Лекция

Педагогика и дидактика

Дидактичні принципи трудового навчання Поняття про загальні принципи трудової підготовки. Характеристика загальних принципів трудової підготовки: гуманізації індивідуалізації та диференціації політехнічна спрямованість трудової підготовки поєднання навчання з трудовою діяльністю тощо.

Украинкский

2014-10-02

57.5 KB

35 чел.

9

Тема 8. Дидактичні принципи трудового навчання

Поняття про загальні принципи трудової підготовки. Характеристика загальних принципів трудової підготовки: гуманізації, індивідуалізації та диференціації, політехнічна спрямованість трудової підготовки, поєднання навчання з трудовою діяльністю тощо. Загальнодидактичні принципи трудового навчання: наочності, зв’язку з життям, систематичності і послідовності, доступності і посильності, свідомості і активності, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Характеристика принципів трудового навчання.

Загальні положення. Дидактичні принципи – це керівні положення, на основі яких будується навчальний процес у школі.

У сучасній школі запроваджено такі дидактичні принципи: науковість, зв’язок теорії з практикою, систематичність і послідовність, наочність, свідомість і активність та ін. Тому говорять про систему дидактичних принципів.

Систему вбачають тут у тому, що, розв’язуючи будь-яке навчальне завдання, проводячи кожне конкретне заняття, треба одночасно враховувати дидактичні принципи і створювати умови для їх здійснення. Виконання такої вимоги полегшується тим, що дидактичні принципи взаємозв’язані між собою. Застосування кожного з них сприяє застосуванню всієї системи дидактичних принципів у цілому. Забезпечуючи принцип науковості в навчанні, легше добитися свідомості й активності учнів, і навпаки, якщо учні ставляться до навчання свідомо й активно, легше забезпечити науковий рівень навчання. Втілення принципу зв’язку теорії з практикою полегшується, якщо забезпечується наочність у навчанні. І навпаки, якщо вивчення теорії проводиться в тісному зв’язку з практикою, створюються умови для унаочнення навчального процесу. Дидактичні принципи єдині для всіх навчальних предметів, проте застосування їх у кожному конкретному випадку має свої особливості.

Розглянемо суть дидактичних принципів у трудовому навчанні.

Принцип науковості. У процесі трудового навчання учні оволодівають прийомами обробки різних матеріалів, електромонтажних робіт, прийомами розбирання та складання механізмів і машин та ін. При цьому в них не тільки формуються певні вміння і навички, але й створюється уявлення про наукові основи виучуваних трудових операцій. Наукові основи викладають з урахуванням загального розвитку учнів і їх знань з основ наук. Очевидно, для цього доводиться популяризувати ці науки. Проте популяризація не повинна призводити до перекручень, до протиріччя з сучасними даними науки. Наведемо приклади.

Учні ознайомлюються з деякими властивостями металів і сплавів за допомогою елементарних випробувань (згинання, випробування напилком та ін.). За формою виконання таке випробування металів і сплавів кустарне, але за змістом воно базується на науковій основі, бо тут робиться спроба визначити властивості твердих тіл. Якщо пояснити це учням, то можна вважати, що в цьому випадку додержано принципу науковості в навчанні.

Учні ознайомлюються з процесом різання металів, який ґрунтується на закономірних властивостях твердих тіл і супроводиться рядом фізичних явищ. Наука має вже в своєму розпорядженні значний обсяг відомостей про цей процес. З усього обсягу треба виділити мінімум, достатній для створення в учнів правильного уявлення про суть процесу різання на рівні їхніх знань з основ наук. У зв’язку з цим досить пояснити учням, що шар металу, який зрізується, піддається пружній, а потім пластичній деформації. Коли сила деформації стане більшою, ніж твердість оброблюваного матеріалу, частина його відколюється. Так утворюється елемент стружки. Розповідати про площу сколювання та інші поняття немає потреби. Це не заважатиме учням у майбутньому доповнити знання, причому розширення знань не суперечитиме попереднім уявленням, а спиратиметься на них.

Принцип науковості в трудовому навчанні слід розуміти не як вимогу проводити навчання на найвищому науково-технічному рівні, а як вимогу будувати процес навчання, завжди спираючись на знання учнів. Більше того, бувають випадки, коли для виконання завдань трудового навчання треба викласти відомості, наукові основи яких спираються на такі природничо-наукові закономірності, яких ще учні не вивчали на уроках з основ наук. У такому разі не можна відмовлятися від завдань трудового навчання, а треба шукати шляхів до їх виконання. У зв’язку з цим можна навести приклад: коли виникла потреба вивчати елементи машинознавства у дев’ятирічній школі, було розроблено таку методику навчання, яка дала змогу ознайомити учнів з поняттями «механізм» і «машина» до того, як вони зустрілися з ними в курсі фізики.

Отже, виходячи з принципу науковості під час трудового навчання, учням в разі потреби подають деякі відомості з математики, фізики та інших навчальних предметів.

Принцип зв’язку теорії з практикою. Щоб здійснювався цей дидактичний принцип, слід переконати учнів, що теорія і практика – дві невід’ємні частини діяльності людини. Теорія використовується у практиці, а практика дає матеріал для нових теоретичних узагальнень.

Досить переконливим прикладом може бути історія розвитку обробки металів на верстатах, яка завоювала загальне визнання ще до того, як стала об’єктом вивчення науки. Та саме наукові дослідження поклали початок бурхливому розвитку обробки металів на металорізальних верстатах, бо спеціалісти від вивчення явищ процесу обробки металів різанням перейшли до пізнання його суті. Було досліджено характер впливу різних факторів на процес різання, і це дало змогу впливати на нього в бажаному напрямі. Так виникло швидкісне і силове різання, з’явився інструмент спеціальної конструкції, були створені сучасні високопродуктивні верстати. Разом з тим і наука збагатилася ще одним прикладом прояву загальних закономірностей. Висновки, виведені внаслідок дослідження обробки металів різанням, використовуються для обробки інших матеріалів (деревини, пластмас).

У процесі трудового навчання створюються особливо сприятливі умови для зв’язку теорії з практикою, бо переважну більшість відомостей розповідають саме для того, щоб із знанням справи правильно виконати практичне завдання. Трудове навчання навіть і проводиться так, що уроки не поділяються на практичні і теоретичні. Теоретичний матеріал (відомості про конструкційні матеріали, будову машин та ін.) розподіляють між окремими заняттями так, Щоб забезпечувався безпосередній негайний перехід до практичної діяльності учнів.

Знання про будову верстатів, електродвигунів дають для того, щоб учні навчилися керувати цими технічними об’єктами. Відомості про властивості різних матеріалів дають для того, щоб учні краще навчилися обробляти ці матеріали. Отже, учні неодноразово впевнюються в тому, що теорія для практичної діяльності має велике значення.

Принципи систематичності і послідовності в процесі трудового навчання проявляються в тому, що навчальний матеріал подають не довільно, а виходячи з певних положень. Якщо проаналізувати, як саме подається навчальний матеріал, пов’язаний з обробкою деревини і металів на уроках технічної праці у V-ІХ класах, то можна побачити, що в основу тут покладено технологічний процес виробництва. Наприклад, операції з обробки металів вивчають у такій послідовності: розмічання, випрямляння, різання ножицями, згинання, з’єднання деталей з листового металу і дроту, рубання, різання ножівкою, обпилювання, свердління, термічна обробка, нарізання різьби. Така послідовність майже повністю відповідає послідовності слюсарної обробки металів в умовах виробництва. Завдяки цьому учні не тільки оволодівають елементами слюсарної професії, а й набувають певних уявлень про технологію слюсарної справи.

Підкреслюючи відповідність розташування навчального матеріалу щодо технології виробництва, не можна не сказати й про деякі відхилення: потребу додержуватися дидактичного правила про перехід від простого до складного.

У слюсарній технології операція рубання передує випрямлянню і згинанню. Проте за змістом трудових прийомів рубання – складніший процес, ніж випрямляння і згинання. Більше того, якщо поміняти ці операції місцями, то при вивченні рубання можна спиратися на вміння учнів, яких вони набули, вивчаючи операції випрямляння і згинання. Саме це й треба враховувати при систематизації навчального матеріалу.

Діти ще в молодших класах починають ознайомлюватися з прийомами обробки таких матеріалів, з якими вони найчастіше зустрічаються в житті і які порівняно легко піддаються обробці. Поступово, переходячи з класу в клас, учні оволодівають прийомами виготовлення деталей з матеріалів, які потребують складніших знарядь праці, більших фізичних зусиль і вищого рівня психічного розвитку. Поступово учнів залучають до машинної праці, до вивчення будови простих, а потім складніших машин.

Учні, починаючи в молодших класах з ручної обробки деревини і металів, монтування елементарних схем проводки на навчальній панелі, в старших класах переходять до роботи на сучасних універсальних верстатах, до участі в роботі по відновленню розподільних щитів, приладів і монтажу електросилових установок.

Принцип наочності. У процесі трудового навчання застосовують різноманітні види наочності: роздатковий матеріал, таблиці, моделі, діапозитиви, кінофільми та ін.

Специфічним для трудового навчання є такий вид наочних посібників, як щити, на яких зображено технологічні процеси у вигляді поопераційних заготовок та інструменту, призначеного для їх обробки. Наочність набуває особливого значення завдяки технічним рисункам. Читання рисунка є одним з етапів трудового навчання. Крім того, без деяких знань з креслення неможливо навчити учнів елементам конструювання і складання технологічних процесів.

Але вивчення систематичного курсу креслення починається з восьмого класу, тому вчителеві праці доводиться ознайомлювати учнів з елементами креслення.

Досвід показує, що в процесі трудового навчання учні оволодівають знаннями з креслення, достатніми для того, щоб прочитати рисунок, уявити собі в просторі нескладну деталь за її умовним зображенням на площині. Щоб цього добитися, слід проводити систематичну планомірну роботу з розвитку просторової уяви учнів, починаючи з перших занять.

Свідомість і активність учнів як принципи навчання тісно зв’язані між собою, бо активність ґрунтується на свідомості, а свідомість стає вищою завдяки активності. Про свідомість у процесі трудового навчання доводиться говорити тому, що можливість порушення цього дидактичного принципу досить реальна. Одним з основних недоліків трудового навчання є ремісництво, яке проявляється в тому, що основну увагу приділяють механічному запам’ятовуванню рецептурних відомостей, а не свідомому засвоєнню матеріалу учнями. Ремісницька виучка не озброює учнів умінням орієнтуватися в нових для них виробничих умовах, а саме в цьому й полягає одна з основних вимог, які ставляться до сучасного робітника.

Свідомість у навчанні треба стимулювати. Для цього під час виконання трудових завдань створюють проблемні ситуації, тобто, як було вже сказано, завдання формулюють так, щоб у них не вистачало деяких даних. Ці дані учні знаходять самостійно. Так, наприклад, учням пропонують, використовуючи свої знання, вибрати матеріал для заготовки, підібрати для обробки інструмент та ін. Свідомість у навчанні вважається досягнутою, якщо учні вміють використовувати свої знання на практиці.

Свідомість тісно пов’язана з активністю учнів. У процесі трудового навчання створюються особливо сприятливі передумови для розвитку активності учнів внаслідок продуктивного характеру праці. Установлено, що учні працюють з більшим бажанням виконати завдання якісно і своєчасно, якщо знають, що наслідки їхньої роботи матимуть суспільне корисне значення. Тому замовлення підприємств, підшефного дитячого садка, шкільних навчальних кабінетів, які під силу учням і відповідають змісту програми, учитель праці повинен використовувати як важливий засіб підвищення активності учнів.

Дидактичні дослідження показують, що активність учнів зростає також при забезпеченні самоконтролю, застосуванні навчально-технічної документації, використанні знань учнів з основ наук, застосуванні проблемного навчання та ін.

Виховний характер навчання. Відомо, що навчання повинно виховувати. Це загальне положення характерне й для трудового навчання.

Трудове навчання не є самоціллю. Воно включене в навчальний план школи насамперед для трудового виховання учнів, психологічної підготовки їх до праці. Трудове виховання слід розглядати як одне з найважливіших завдань, з урахуванням якого підбирають об’єкти роботи, організовують заняття та ін.

У процесі трудового навчання можуть створюватися найкращі умови для трудового виховання. В учнів формується позитивне ставлення до праці – вони з великою відповідальністю і дуже охоче виконують свої завдання. Залучаючись до продуктивної праці, учні починають усвідомлювати, що так звана «фізична праця» за своїм значенням для суспільства не поступається перед працею розумовою. При правильній організації занять в учнів зміцнюється почуття колективізму, вони вступають у виробничі стосунки з своїми товаришами.

У процесі трудового навчання учням прищеплюють загальні правила трудової культури (догляд за робочим одягом, утримання в порядку робочого місця, робота справним інструментом та ін.), дбайливе ставлення до суспільного майна.

Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей. Школа не повинна відставати від життя, від розвитку науки і техніки. Така вимога стосується і трудового навчання. Водночас треба, щоб навчальний матеріал був зрозумілий учням. У зв’язку з цим досить часто доводиться вдаватися до різних методичних прийомів, які дають змогу полегшити учням засвоєння навчального матеріалу і ознайомити їх з досить складними теоретичними і практичними питаннями.

Розглянемо приклад, коли учні ознайомлюються з геометрією токарного різця, знання якої потрібне для розуміння фізичних основ процесу різання. Проте учні не підготовлені до вивчення геометрії різця в такій послідовності, яка прийнята в професійних навчальних закладах. Зокрема, у них не сформовано важливих математичних понять і понять з креслення, наприклад: “паралельні площини”, “січна площина”, “переріз” та ін. Тому при з’ясуванні цього питання викладати матеріал найдоцільніше в такій послідовності:

  1.   пояснити, що різальна частина токарного різця являє собою той самий клин (але складнішої форми), з яким учні зустрічалися раніше (зубило, ножівка, напилок і т. д.);
  2.   розповісти, якими додатковими умовами роботи, що виникають при механічній обробці металів різанням, зумовлена зміна форми різальної частини інструмента, і показати на конкретних фактах, чим зумовлена кожна зміна в геометрії різця порівняно з простим клином.

Коли йдеться про доступність і посильність трудового навчання, треба мати на увазі не лише теоретичні відомості, а й фізичне навантаження на організм учня. На жаль, поки що не проведено досить Ґрунтовних досліджень, які показали б, наприклад, якої товщини сталь під силу розрізати учням або якої ширини лезо доцільно робити в долота та ін. Тому вчителеві доводиться самому стежити за зовнішніми ознаками прояву втоми і відповідно до цього регулювати фізичне навантаження.

Одна з основних вимог, що ставляться до трудового навчання, полягає в урахуванні індивідуальних особливостей кожного учня. Індивідуальні особливості учнів проявляються не лише в засвоєнні навчального матеріалу, в оволодінні трудовими вміннями і навичками, а й у ставленні до праці. Індивідуальні особливості засвоєння навчального матеріалу в процесі трудового навчання проявляються помітніше, ніж на уроках з інших навчальних предметів. Це пояснюється тим, що одні учні дістають певну трудову підготовку в сім’ї, інші – в технічних гуртках. Усе це доводиться враховувати вчителеві праці при підбиранні завдань.

За ставленням до виконання практичної роботи, як показано в дослідженнях, учнів можна поділити на три групи. До першої групи належать такі учні, які впевнені в своїх здібностях і в можливості оволодіти трудовими вміннями і навичками, охоче беруться за нову для них справу, не розгублюються при виникненні труднощів, не соромляться звернутися за допомогою до вчителя. До цієї групи входять головним чином учні, які починають трудове навчання з певною підготовкою.

Друга група – це учні, які недооцінюють своїх здібностей і можливостей. Зустрічаючись з найменшими труднощами, вони розгублюються, припиняють роботу, не насмілюються звернутися за допомогою до вчителя. Учні другої групи потребують особливої уваги. Треба вселяти в них віру в свої сили. При оцінці виконаних завдань учитель повинен підкреслювати найменші успіхи учня, збуджуючи в нього прагнення працювати більш старанно, наполегливо. Не можна залишати такого учня без уваги і в процесі роботи: треба своєчасно його підбадьорити, прийти на допомогу, вселити впевненість у тому, що він із своєю роботою впорається.

До третьої групи слід віднести учнів, які переоцінюють свої здібності до фізичної праці. Вони проявляють самовпевненість, а інколи навіть хвалькуватість. Вважаючи, що можуть виконати будь-яку роботу, вони, як і учні першої групи, з готовністю беруться за всяку нову справу і лякаються труднощів, навіть не намагаючись їх подолати. Учні третьої групи часто розчаровуються в роботі, якщо вона виявляється складною, втрачають до неї інтерес. Учитель повинен допомогти цим учням досягти успіху в подоланні труднощів. Лише пересвідчившись багато разів на власному досвіді, що будь-яка робота потребує затрати сил, наполегливості, ці учні активно включаються в роботу, починають більш критично оцінювати себе.

Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Зазначений дидактичний принцип, який був сформульований ще Яном Амосом Коменським, відбиває новий підхід до оцінки результатів навчального процесу, коли міцність знань, умінь і навичок учнів розглядається лише як одна з їх якостей.

Нині процес навчання доводиться будувати так, щоб створювався максимум передумов для самостійного набування випускниками шкіл нових знань, умінь і навичок у процесі їхньої практичної діяльності. Для цього знання, уміння й навички повинні бути не лише міцними, а й гнучкими в тому розумінні, що учні повинні вміти застосовувати їх у нових виробничих умовах.

Це досягається завдяки політехнічній освіті, коли учні набувають знань, умінь і навичок на фоні загального уявлення про основи сучасного виробництва. Цьому сприяє також формування в учнів критичного підходу до існуючих умов виробництва, уміння аналізувати, зіставляти різні знаряддя праці, технологічні процеси для визначення їхньої ефективності.

В умовах трудового навчання міцність знань, умінь і навичок досягається перш за все за рахунок ефективності методики подання нового навчального матеріалу. Велике значення для забезпечення міцності знань, умінь і навичок мають точність викладання навчального матеріалу, застосування технічних засобів при формуванні вмінь і навичок, повторення і вправи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2762. Производство алюминия и магния 2.85 MB
  В рамках лабораторного практикума изложены вопросы теории и технологии производства легких металлов на примере наиболее востребованных из них – алюминия и магния. Уделяется внимание знакомству с традиционными способами получения легких металлов...
2763. Административное право России 470.86 KB
  Административное право России является одной из наиболее многогранных и сложных отраслей российского права. Сложность освоения учебного материала по дисциплине Административное право России обусловлена следующими основными фактами: во-первых, адми...
2764. Детали машин. Контрольные задания. Примеры решения 1.26 MB
  Данные методические указания и контрольные задания составлены в полном соответствии с программами курсов Детали машин, Детали машин и основы конструирования и Детали машин и подъемно-транспортные устройства и предназначены студентам всех специальностей заочного факультета, для которых по учебному плану предусмотрены такие курсы.
2765. Анализ наилучшего и наиболее эффективного использования земельного участка в калининском районе Санкт-Петербурга 6.82 MB
  Целью реализации анализируемого проекта является расширение действующего объекта коммерческой недвижимости, повышение его потребительских свойств и конкурентоспособности для увеличения доходов от эксплуатации объекта. Проект предполагает реконструкц...
2766. Проектирование сварных конструкций 2.93 MB
  Конструкции сварные и их проектирование как учебная дисциплина имеет свои задачи - системное формирование у студентов знаний и общих представлений о современном состоянии теоретических основ проектирования сварных конструкций, методах расчета и проектирования сварных конструкций.
2767. Наследственное право и его состав 343.51 KB
  Наследство и его состав Наследованием является переход прав и обязанностей умершего (наследодателя) к его наследникам. Наследование регулируется в основном ГК РФ (часть третья), а также другими законами, а в случаях, предусмотренных законом...
2768. Дорожно-транспортное происшествие 44.42 KB
  Дорожно-транспортное происшествие. Травматизм при дорожно-транспортных происшествиях (ДТП) – одна из наиболее частых бед, которыми человечество расплачивается за удобства, обретенные с техническим прогрессом. Как уберечься пешеходу от встречи с...
2769. Применение закона Ома к цепям переменного тока 69 KB
  Применение закона Ома к цепям переменного тока Вариант лабораторной работы №324-дубль отличается от предыдущей иной формой представления результатов. По этой причине в описании отсутствует Введение – оно является общим для обоих вариантов....
2770. Мощность и коэффициент мощности в цепях переменного тока 287.5 KB
  Мощность и коэффициент мощности в цепях переменного тока Приборы и принадлежности: регулятор напряжения РНШ, проволочный реостат, магазин емкостей, катушка переменной индуктивности, амперметр, вольтметр, ваттметр. Введение. Пусть к клеммам источника...