69251

Позакласна робота з технічної творчості та сільськогосподарського дослідництва

Лекция

Педагогика и дидактика

Суть позакласної і позашкільної діяльності учнів з технічної творчості та сільськогосподарського дослідництва. Форми організації позакласної технічної художньо-декоративної творчості учнів. Така робота проводиться і безпосередньо на заняттях з трудового навчання...

Украинкский

2014-10-02

80.5 KB

11 чел.

14

Тема 13. Позакласна робота з технічної творчості та сільськогосподарського дослідництва

Суть позакласної і позашкільної діяльності учнів з технічної творчості та сільськогосподарського дослідництва. Форми організації позакласної технічної, художньо-декоративної творчості учнів.

У нашій сучасній школі позакласна робота займає значне місце. Це стосується всіх навчальних предметів, у тому числі й трудового навчання.

Перед позакласною роботою з трудового навчання стоять такі завдання: розвивати технічну творчість, розширювати уявлення про основи сучасного .виробництва, закріплювати і поглиблювати знання та вміння, набуті в процесі трудового навчання. Умови для виконання таких завдань є. Працюючи в різних гуртках, учні навчаються конструювати, розробляти технологічні процеси, виготовляти різноманітні технічні об’єкти. Така робота проводиться і безпосередньо на заняттях з трудового навчання, проте в гуртках створюються більш сприятливі умови для виявлення ініціативи учнів. На уроках учитель обмежений часом, змістом і обсягом навчальної програми. Тому, як правило, об’єкти роботи підбирають досить прості. Гуртковій роботі учень може за своїм бажанням приділити значно більше часу, тому й об’єкти підбирають складніші. При цьому створюються умови для творчого застосування знань і вмінь. Досвід показує, що учні, працюючи в гуртках, надзвичайно захоплюються, не шкодують часу і здатні створювати оригінальні конструкції пристроїв, які навіть знаходять застосування у виробництві. Про це свідчать, зокрема, виставки технічної творчості, які організовуються обласними і республіканськими станціями юного техніка. Тут завжди багато досить складних діючих моделей різних машин і цілих агрегатів, а також оригінальних малогабаритних машин, при виготовленні яких виявлено багато винахідливості (підйомні крани, прокатні стани, металообробні верстати та ін.).

Працюючи в гуртках, а також беручи участь в екскурсіях на виробництво і в інших формах позакласної роботи, учні набувають певних знань і вмінь. Дуже бажано, щоб ці знання і вміння були пов’язані з тим, що учні вивчають у процесі трудового навчання, поширювали і поглиблювали їх досвід.

У деяких випадках досягається безпосередня наступність між трудовим навчанням і позакласною роботою. Наприклад, технічні гуртки з столярної, слюсарної та швейної справи, з електромонтажних робіт і обробки матеріалів на . верстатах закріплюють і поглиблюють знання та вміння учнів, яких вони набули в процесі трудового навчання. Буває так, що зв’язок між трудовим навчанням і позакласною роботою відбувається більш опосередковано. Наприклад, працюючи в авіамодельних або судномодельних гуртках, учні використовують свої знання з елементів машинознавства, обмірковують, які застосувати в моделях деталі і механізми.

Проте позакласну роботу не можна розглядати лише як продовження роботи класної. Позакласна робота може виходити за межі предметів, передбачених навчальним планом школи. У зв’язку з цим створюються додаткові умови для розширених уявлень учнів про основи сучасного виробництва. Особливу увагу заслуговують у цьому аспекті виробничі екскурсії. Усі промислові підприємства мають багато спільного в організації виробництва. Разом з тим вони можуть мати зовсім різне устаткування і технологію залежно від характеру продукції, її кількості Тому чим ширше учні ознайомлюються з промисловими підприємствами, тим краще виконуються завдання політехнічної освіти. У процесі позакласної роботи для ознайомлення з технікою можна спланувати екскурсії, які охоплять найхарактерніші підприємства.

Позакласну роботу будують за певними принципами, до певної міри відмінними від принципів організації роботи в класі. До таких принципів належать добровільність, самодіяльність і колективність.

Участь у позакласній роботі не є обов’язковою. Тут займаються учні, які виявляють бажання глибше ознайомитися з одним з навчальних предметів, з певною галуззю народного господарства. Тому при визначенні змісту позакласної роботи велику увагу приділяють нахилам учнів. Тільки в такому разі вдається забезпечувати їх активну участь у роботі гуртків та в інших формах позакласної роботи.

На врахуванні нахилів учнів ґрунтується і другий принцип позакласної роботи –самодіяльність. Дуже часто учні приходять у гурток із своїми планами, самі пропонують об’єкт роботи, над яким хотіли б працювати. Звичайно, слід по можливості задовольняти бажання учнів. Проте не можна забувати, що учні, особливо середнього віку, не завжди здатні об’єктивно оцінити свої можливості. Вони часто беруться за роботу, яка їм не під силу. Тому завдання вчителя – а тактовній формі допомогти учням правильно підібрати об’єкт роботи, який відповідав би їх бажанням і водночас був посильним.

Як правило, складні об’єкти виготовляти більш цікаво, ніж прості. До складних об’єктів належить більшість діючих моделей, а саме вони найбільше цікавлять учнів. Щоб зробити можливим виготовлення складних об’єктів у процесі позакласної роботи, остання мас ґрунтуватися на колективній діяльності учнів. Інакше кажучи, обсяг роботи, пов’язаний з виготовленням певного об’єкта, має бути розподілений між кількома учнями відповідно до бажань і здібностей їх. При цьому створюються додаткові умови для виховної роботи, бо учні виявляються зв’язаними спільними інтересами, що сприяє згуртуванню їх, вихованню колективізму.

Тепер у школах знаходять застосування різноманітні форми організації позакласної роботи, їх можна класифікувати за різними ознаками. Залежно від охоплення учнів розрізняють три основні форми організації позакласної роботи: масову, групову та індивідуальну.

До масової форми відносять такі заходи, коли охоплюється значна кількість учнів. Це лекції і доповіді, виробничі екскурсії, тематичні вечори та ін.

Групова форма найхарактерніше проявляється в гуртках. Тут об’єднуються невеликі колективи учнів, які працюють досить тривалий час у незмінному складі.

У деяких випадках виникає потреба в самостійній роботі окремих учнів (підготовка реферату, доповіді). Це буде індивідуальна форма організації позакласної роботи.

Звичайно, такий поділ форм організації позакласної роботи дещо умовний, бо на практиці гурткова робота об’єднується, наприклад, з виробничими екскурсіями, тематичними вечорами, з підготовкою рефератів та ін.

Залежно від змісту роботи і поставленої мети розрізняють три основні типи гуртків, що ґрунтуються на трудовому навчанні: предметні, позапредметні і гуртки-курси.

Предметні гуртки – це різноманітні гуртки, які мають своїм завданням поглибити знання і головним чином уміння, набуті учнями в процесі трудового навчання. Так, на базі навчальних майстерень створюються гуртки швейні, кулінарні, столярні, слюсарні, токарні, електромонтажні та ін. У цих гуртках учні виконують складніші роботи, ніж їм доводилося виконувати на уроках. У старших класах гуртки можуть бути різноманітні: автомобільної справи, радіо- і електротехніки, моделювання одягу та ін.

Добре зарекомендували себе на практиці так звані фізико-технічні гуртки, які ґрунтуються на знаннях і вміннях учнів з фізики і трудового навчання. Тут учні виготовляють різноманітні фізичні прилади або їхні моделі, використовуючи свої вміння з обробки матеріалів, знання з конструювання та ін.

Предметні гуртки, якщо ними керує один учитель, інколи об’єднуються і входять до одного гуртка як секції. Наприклад, гурток з обробки матеріалів може мати секції з слюсарної, столярної справи, з обробки матеріалів на верстатах та ін. Між секціями встановлюються творчі виробничі зв’язки, завдяки чому робота стає цікавою. Такими об’єднаними гуртками зручніше керувати. Створюються умови для ознайомлення учнів з принципом кооперування в промисловості.

Позапредметні гуртки стоять поза навчальними предметами, хоч і спираються на них. Нахили учнів дуже різноманітні, їх неможливо охопити шкільними навчальними предметами. Дуже часто учні виявляють бажання займатися такою діяльністю, яка не зв’язана безпосередньо з будь-яким навчальним предметом, хоч і тяжіє до одного з них. Якщо говорити про трудове навчання, то можна назвати авто-і судно моделювання та інші види діяльності, які мають відмінну від трудового навчання специфіку. При виготовленні моделей літаків, пароплавів та ін. учні звичайно використовують знання і вміння, набуті в процесі трудового навчання; проте поряд з цим їм доводиться набувати нових знань і вмінь. Спеціальну підготовку повинен мати керівник гуртка. Вчитель праці не може взяти на себе такі обов’язки без додаткової підготовки.

Гуртки-курси, де учні набувають певної професії, займають особливе місце в позакласній роботі.

Відомо, що тепер у школах, де для цього є певні умови, проводиться допрофесійне навчання. Незважаючи на це гуртки-курси не втрачають свого значення. Це пояснюється двома основними причинами. В умовах сучасного виробництва виникає потреба в підготовці спеціалістів широкого профілю. Потреба в підготовці спеціалістів широкого профілю є об’єктивною, тому вона позначається і на процесі навчання. Наприклад, працюючи на верстатах, учні зустрічаються з тим що машини доводиться ремонтувати. Під час ремонту вони залишаються без роботи. Це наштовхує їх на думку, що верстатникові непогано оволодіти основами слюсарної справи, щоб допомогти кваліфікованим спеціалістам виконувати ремонт. Деякі учні, які оволодівають професією верстатника, охоче відвідують гуртки-курси, де вивчають ремонтну справу. Це перша причина того, що поряд з допрофесійною підготовкою в школі організовуються гуртки-курси. Друга полягає в тому, що на професійну підготовку в школі відводиться дуже мало часу. Учням присвоюють найнижчі кваліфікаційні розряди. Декого це не задовольняє. Вони прагнуть набути більш ґрунтовних знань і вмінь, і для цього відвідують заняття в гуртках-курсах.

Велике значення для успішної діяльності гуртків має вибір об’єктивів роботи для учнів. Як було вже зазначено, з одного боку, роботу в гуртках треба будувати з урахуванням нахилів учнів, а з другого – учні не завжди вміють правильно оцінити свої сили. Тут виникає суперечність, яку вчителеві доводиться усувати тактовним спрямуванням бажань учнів.

Об’єкти роботи можуть бути різноманітними. У зв’язку з цим ускладнюється методичне керівництво діяльністю учнів з боку вчителя, бо одночасно виконується різна за змістом робота, а отже, виникає потреба в індивідуальній або груповій консультації. Тому в гуртковій роботі доводиться застосовувати різні форми інструктування: фронтальну, групову, індивідуальну.

Під час фронтального інструктування розглядають, наприклад, питання, пов’язані з принципом дії виготовлення моделей. При цьому з’ясовують, які закономірності фізики, хімії або інших природничих наук тут використовуються. До розв’язання таких питань доцільно залучати всіх учнів, бо вони закріплюють свої знання з основ наук, навчаються виявляти наукові основи технічних об’єктів і процесів.

Групове інструктування проводять з учнями, які виготовляють спільно один об’єкт (або однакові об’єкти). Тут можна розглядати питання, пов’язані з конструюванням і технологією виготовлення конкретних виробів, розглядати й обговорювати пропозиції учнів.

Індивідуальне інструктування застосовують тоді, коли його потребують окремі учні. Наприклад, учень неправильно виконує трудовий прийом, не вміє застосувати певних знань на практиці, причому це характерно саме для одного учня, а не для всіх гуртківців.

Матеріальною базою для гуртків, пов’язаних з трудовим навчанням, найчастіше є навчальні майстерні і кабінети трудового навчання старшокласників. Проте інколи, особливо для роботи гуртків-курсів, використовують виробничу базу. Досить часто при цьому гуртками керують виробничники з числа батьків. Треба зазначити, що підбір керівників для гуртків з трудового навчання становить певну проблему. Бажаючих працювати в гуртках виявляється, як правило, досить багато. Крім того, бажання учнів різноманітні. Тому вчителі праці фізично неспроможні охопити всіх і не мають достатньої підготовки для цього. Керівники шкіл, учителі праці звертаються до батьків, до підприємств-шефів за допомогою. Досвід показує, що в тих школах, де позакласній роботі приділяють достатню увагу, проблема підбору керівників гуртків розв’язується позитивно.

У роботі гуртків здійснюється самоуправління учнів. Гуртківці обирають старост гуртка і старост секцій, редакційну колегію стінної газети.

Роботу гуртків розраховують на відносно довгий період (рік і більше) у незмінному стані. Тому її наперед планують.

Основною перевагою масових форм позакласної роботи є те, що ними можна охопити значну кількість учнів. Серед форм масової позакласної роботи найпопулярніші такі: лекції і доповіді, демонстрування науково-популярних кінофільмів, виробничі екскурсії, вечори-зустрічі з передовиками підприємств, вечори-звіти гуртків, тематичні вечори, виставки, олімпіади, читацькі конференції та ін.

У деяких школах лекції і доповіді планують на весь рік, тобто створюють лекторій. З лекціями і доповідями виступають учителі, працівники промислових підприємств, учені. Учнів залучають до підготовки ілюстративних матеріалів. Тематику лекцій і доповідей пов’язують з роботою гуртків.

Демонстрування науково-популярних кінофільмів також досягає більшого ефекту, коли проводиться у формі кінолекторію, тобто планується наперед.

Виробничі екскурсії мають велике значення для поглиблення знань учнів, яких вони набувають у гуртках, а також для поширення їх уявлень про основи сучасного виробництва, що надзвичайно важливо з точки зору завдань політехнічної освіти.

Великою популярністю в позакласній роботі користуються вечори-зустрічі з передовиками підприємств. На таких вечорах-зустрічах виступають учні і гості. Учні розповідають про свою роботу, плани на майбутнє. Гості на конкретних прикладах розкривають значення тієї або іншої професії на виробництві, дають оцінку діяльності гуртків.

Досить ефективним заходом для стимулювання роботи гуртків є вечори-звіти. Про проведення такого вечора керівник домовляється з гуртківцями з самого початку. Тому всю роботу будують з урахуванням того, що доведеться звітувати перед своїми товаришами. До вечора готуються всі члени гуртка. Одному з них доручають зробити доповідь про роботу гуртка в цілому. Потім окремі учні демонструють свої вироби. Вдалий звіт гуртка, коли його членам є про що розповісти, створює йому популярність. Після вечорів-звітів завжди збільшується кількість учнів, які бажають брати участь у позакласній роботі.

Тематичні вечори організовуються гуртками для всіх учнів. Гуртки, що базуються на трудовому навчанні, звичайно проводять тематичні вечори, на яких розкриваються досягнення в певній галузі науки і техніки. Тематичні вечори цінні для слухачів тим, що залучають їх до знань у галузі техніки. Ще більше пізнавальне значення мають тематичні вечори для самих гуртківців, які, готуючись до виступів, опрацьовують багато літератури і дізнаються про нові для них технічні об’єкти і процеси.

Виставки, на яких експонуються роботи гуртківців, створюють тимчасові і постійні. При підготовці до виставки гуртківці обговорюють кращі роботи і вирішують, які з них подати. Адже за роботами, експонованими на виставці, судитимуть про роботу гуртка в цілому. На самій виставці автори робіт дають пояснення щодо принципу дії виготовлених ними об’єктів, технології та ін. Це маг велике виховне значення не лише для учасників виставки, а й для тих, хто її відвідує.

Недостатньо поширеною є така форма масової позакласної роботи, як проведення читацьких конференцій з обговоренням технічної літератури. Це в основному результат недостатньої уваги до цієї важливої роботи з боку вчителів. Відомо, що учні цікавляться технічною літературою, особливо в галузі електро- і радіотехніки. Вчитель повинен спрямовувати інтерес учнів, рекомендувати потрібну літературу, подавати консультації, якщо їм не все буде зрозуміло. Без кваліфікованого керівництва з боку вчителя учням буває важко підібрати літератур); яка відповідала б їхній підготовці.

В усіх обласних центрах і в окремих містах функціонують станції юних техніків. На цих станціях працюють досвідчені методисти, які розробляють методичні вказівки з організації гурткової та інших форм позакласної роботи. Вони розробляють також рекомендації щодо вибору об’єктів роботи для учнів, а на окремі об’єкти роботи дають креслення і визначають послідовність виготовлення.

Станції юних техніків покликані подавати всіляку допомогу вчителям праці в організації позакласної роботи. Тому з ними треба підтримувати тісний зв’язок.

Олімпіади з трудового навчання стають однією з найбільш масових форм організації позакласної діяльності учнів. Вони надають учням широкі можливості для застосування на практиці знань та вмінь і прояву технічних здібностей. Як масова форма змагання олімпіади сприяють активізації пізнавальної та практичної діяльності учнів на уроках та позаурочний час, підвищенню ними якості своїх знань та вмінь, розширенню політехнічного кругозору, широкому розвитку дитячої технічної творчості. В той же час олімпіади дозволяють їх організаторам, вчителям та керівникам шкіл, працівникам органів народної освіти встановити якість засвоєння учнями програмного матеріалу знаходити прогалини у їх знаннях та вміннях, виявляти здібних учнів. Після успішного проведення олімпіад в учнів підвищується інтерес до техніки, зростає бажання працювати у технічних гуртках. Олімпіади підвищують престиж трудового навчання як навчального предмету.

Успіхи у проведенні олімпіади багато в чому залежать від того, на скільки своєчасно та якісно буде здійснена підготовча робота. Підготовка до проведення олімпіад включає формування керівних органів (оргкомітету та журі), виділення шкіл на базі яких буде проводитись олімпіада складання калькуляції витрат на проведення олімпіади, ознайомлення з положенням олімпіади, її учасників, використання трудового досвіду, нагромадженого у процесі організації та проведення олімпіад, створення необхідної матеріальної бази, підготовку учнів до участі у олімпіаді.

Підготовка учнів до олімпіади походить у процесі всього трудового навчання. Вивчаючи програмний навчальний матеріал, набуваючи відповідні знання, практичні вміння та навички, учні тим самим здійснюють свою підготовку до олімпіади. Зрозуміло що навчальний процес має бути високоякісним та ефективним, у достатній мірі насичений розв’язанням технічних задач.

Головне у підготовці учнів до олімпіади має стати не прагнення розв’язати якомога більше технічних задач та виготовлення виробів, а навчання їх раціональним способам розв’язання задач та найбільш продуктивним прийомам виконання трудових операцій, розвитку технічного мислення. З цього випливає особливі вимоги до підбору задач та практичних завдань. За своєю різноманітністю завдання повинні охоплювати всі типи (види) навчальних технічних задач, а за способами розв’язання - бути оригінальними, багатоваріантними, такими, що вимагають творчого підходу. Вироби повинні бути такими, щоб, виготовляючи їх, учні виконували основні операції, передбачені програмою для даного класу.

Важливе значення у системі підготовки учнів до олімпіади мають виробничі екскурсії, перегляд технічних кінофільмів, читання технічної літератури та інші форми навчання, що розширюють технічний кругозір учнів та розвивають їх інтерес до техніки.

Для підготовки учнів можуть бути використані домашні завдання із розв’язанням технічних задач на добровільних засадах. Щоб підвищити інтерес учнів до виконання таких завдань слід організовувати змагання на краще їх виконання з наданням широкої гласності про переможців та заохочення їх. У ряді шкіл створюють спеціальні яскраво оформлені стенди, на яких розміщують підібрані для учнів кожного класу задачі та кращі (оригінальні) варіанти розв’язання їх. На стенді розміщують також інформацію про підсумки всіх турів олімпіади та вказують прізвища призерів, а якщо серед них є учні даної школи, вивішують їх фотографії.

Олімпіади поводять у чотири тури: І – тур шкільний, ІІ тур – районний (міський), ІІІ – обласний, IV тур – республіканський.

Перший тур найбільш масовий. В ньому беруть участь всі учні. Переможці переходять з туру на тур аж до республіканської олімпіади.

За місяць до олімпіади створюються оргкомітети та журі.

До складу оргкомітету входять як правило представники адміністрації відповідного рівня та громадських організацій.

Оргкомітет здійснює:

1) розробку положення про проведення олімпіади, у якому вказується мета та завдання даного тура олімпіади, дата та місце проведення, склад учасників;
2) підготовку необхідної матеріальної бази (робочих місць, обладнання інструментів та матеріалів відповідно до переліку, складеному журі);
3) забезпечення приїжджаючих житлом, харчуванням та культурною програмою;
  1.   підготовку емблем, грамот, призів, пам’ятних сувенірів та ін.;
  2.   проведення урочистих лінійок на початку та в кінці олімпіади;
6) підготовку разом із журі проекту наказу про результати олімпіади та розробку рекомендацій з удосконалення трудового навчання, позакласної та позашкільної діяльності учнів, пов’язаною з трудовою підготовкою учнів.

До складу журі входять висококваліфіковані вчителі, керівники технічних гуртків, методисти та науковці відповідно до рівня тура.

Журі зобов’язано:

1) підготувати контрольні завдання;

2) скласти перелік необхідного обладнання, інструментів та матеріалів для виконання практичних робіт;

  1.   детально розробити критерії оцінок;
  2.   брати безпосередню участь у проведенні олімпіад (видати учням теоретичні та практичні завдання, наглядати за самостійністю їх виконання);
  3.   перевіряти та оцінювати виконані завдання;
  4.   визначити переможців;
  5.   готувати (разом з членами оргкомітету) проект наказу про результати олімпіади та розробляти  рекомендації з удосконалення трудового  навчання, позакласної та позашкільної роботи з трудової підготовки учнів.

Найбільш зручно проводити олімпіади під час канікул. Безпосередні змагання, звичайно, проходять два дні: один день теоретичне завдання, другий – практичне.

Зрозуміло, що від того, наскільки вдало підібрані завдання, залежить успіх у досягненні мети олімпіади. Тому підбору завдань слід приділити велику увагу.

Теоретичними завданнями служать підібрані або самостійні складені задачі, а практичними – трудові завдання на виготовлення конкретних виробів, також підібраних з різних посібників або складених самостійно.

При розробці контрольних завдань необхідно дотримуватись таких вимог:

  1.  Зміст контрольних завдань повинен відповідати вивченому учнями програмному матеріалу і за складністю не виходити за його межі, а тривалість виконання завдання не повинна перевищувати часу, встановленому для даного тура олімпіади.

Звичайно до шкільного та районного (міського) туру олімпіади учні встигають проявити лише половину річного програмного матеріалу. Цей матеріал і повинен бути охоплений комплексом контрольних завдань.

  1.  Кількість підібраних технічних задач, їх зміст та характер повинні бути такими, щоб за їх рішенням можна було судити про ступінь засвоєння основних питань виучуваного програмного матеріалу та рівень розвитку технічних здібностей учнів.
  2.  Контрольні технічну задачі повинні вимагати від учнів не простого відтворення набутих знань та вмінь, а й творчого їх засвоєння. Наприклад, питання: “Назвіть відомі вам породи деревини та характеризуйте їх – у меншій мірі дозволяє з’ясувати ступінь усвідомлення вивченого матеріалу і здатність скористатись ним, ніж, наприклад, питання: “З яких порід деревини доцільно виготовляти киянки, топорища, ручки для молотків, затискні гвинти та кришки верстаків?”.
  3.  У зв’язку з тим, що олімпіада націлена не лише на перевірку якості засвоєння знань та вмінь, але і на з’ясування рівня розвитку технічного мислення, просторового уявлення та інших здібностей до завдань слід виключати і задачі творчого змісту. Наведемо декілька прикладів таких задач:

“З дроту діаметром 1мм треба виготовити ланцюг, кожна ланка якого – еліпс з; напіввісями 3 та 6 мм. Як виготовити 100 однакових ланок для цього ланцюгу? Як за допомогою лінійки виміряти діаметр тонкого дроту з точністю до 0,1 мм?” (V кл.).

“Накресліть розгортку куба з клапанами для склеювання суміжних граней” (VI кл.).

“Виконайте ескіз деталей рамки під скло, кути якої з’єднані “у піддерева на вус”” (VІІ кл.).

“Як за один нагрів загартувати бойок та носок молотка, залишивши м’якою його середню частину?” (VIII кл.).

“Зубчатий валик діаметром 40 мм та довжиною 60 мм з опорними шийками діаметром 20 мм та довжиною 17 мм проходять послідовну обробку на токарному та фрезерному верстатах. Виконайте ескіз заготовки цього валика після токарної обробки” (IX кл.).

  1.  Слід прагнути до того, щоб контрольні технічні задачі припускали можливість розв’язання їх кількома способами, один з яких був найкращим. Це дозволить учням виявити свої технічні здібності, а членам журі визначити ступінь розвитку їх. Прикладом можуть бути такі задачі:

“При забиванні цвяхів близько до краю (до торця) планки вона часто розколюється. Як цьому запобігти?” (V кл.).

“Запропонуйте декілька варіантів конструкцій дротяних підставок під гарячий посуд” (VI кл.).

“Два бруски треба з’єднати у довжину так, щоб з’єднання було міцним на згинання, а загальна довжина брусків не зменшилась. Запропонуйте можливі способи з’єднання цих брусків” (VII кл.).

  1.  Підбираючи вироби для практичної частини контрольного завдання, необхідно враховувати час на його виготовлення, наявність потрібних матеріалів, інструментів та матеріалів, а також відповідність цього виробу вмінням та навичкам передбаченим навчальною програмою для учнів того або іншого класу. Якщо виріб підходить за всіма даними, але його виготовлення не вкладається у відведений час, можна передбачити видачу учасникам деяких деталей цього виробу у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів. Прикладами можуть бути такі завдання: “Розробіть операційні картки на виготовлення деталей граблів. Розміри, яких не вистачає на кресленні оберіть самостійно. Виготовте ці граблі. Матеріали: штаб – 25x4, ст. 2, лист товщиною 1,5 мм, ст.2, дріт діаметром 6 мм, ст.2; дві заклепки діаметром 4 мм довжиною 8 мм (видаються готовими)”

“Виготовити з проструганої дошки товщиною 0 мм та шириною 50 мм ящик для дрібних деталей. Габаритні розміри ящика 100х100x60 мм. З’єднання деталей виконати цвяхами”.

  1.  Контрольним завданням для практичної частини олімпіади може бути виготовлення не всього виробу. Якщо виріб с ладний, можна розділити його виготовлення на дві частини: одна буде контрольним завданням для учасників – учнів одного класу (наприклад VII), а друга – для учнів другого класу (наприклад VII), які здійснюють і складання виробу. Прикладами можуть бути такі практичні завдання:

“Складіть операційну картку на виготовлення на деревообробному токарному верстаті з бруска розміром 300x40x40 мм двох ручок для напилків. Виготовте дві такі ручки” (VII кл ).

“Складіть операційну картку на виготовлення на токарно-гвинторізному верстаті із сталевого прутка діаметром 25 мм двох налепів для ручок напилків. Виготовте ці кільця, насадіть їх на ручки напилків, а потім насадіть ручки на напилки” (VIII кл.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5067. Изучение системы автоматизированного моделирования и параметрической оптимизации 823 KB
  Изучение системы автоматизированного моделирования и параметрической оптимизации Цель работы: Ознакомление с системой автоматизированного моделирования и параметрической оптимизации (СИАМ), приобретение практических навыков исследования и оптимизаци...
5068. Память. Факторы забывания и нарушения памяти 64.5 KB
  Впечатления, которые человек получает об окружающем мире, оставляют определенный след, сохраняются, закрепляются, а при необходимости и возможности - воспроизводятся. Эти процессы называются памятью. Без памяти, - писал С.Л. Рубинштейн...
5069. Боевые действия русского флота на Балтийском море в 1914-1917 гг 208.5 KB
  Русский флот в первую мировую войну вел боевые действия на Балтийском, Черном и Баренцевом морях, а отдельные корабли — в Средиземном море и на океанских театрах. Наиболее напряженная борьба шла на Балтийском и Черном морях. К началу войны русс...
5070. Маркетингові комунікації 621.5 KB
  В умовах насиченого ринку недостатньо розробити новий якісний товар, встановити на нього оптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. Все більшої ваги в управлінні підприємством набуває така складова комплексу маркетингу, як методи пр...
5071. Национальный доход: его производство, распределение и использование. Макроэкономический анализ совокупного спроса и совокупного предложения 1.97 MB
  Производство товаров и услуг. Объем производства товаров и услуг в экономике-ВНП-зависит от двух параметров: факторов производства и производственной функции.Рассмотрим каждый из них по очереди. Факторы производств...
5072. Математика в современных условиях. Конспект 486.5 KB
  Математика. Роль математики в современном мире. Основные этапы становления математики. Аксиоматический метод построения научной теории. Начала Евклида – образец научного метода. История создания неевклидовой геометрии. Тема...
5073. Рыночные структуры в условиях несовершенной конкуренции: монополия, олигополия, монополистическая конкуренция 391 KB
  Конкуренция, которая в той или иной степени связана с заметным ограничением свободного предпринимательства, называется несовершенной. Для этого вида конкуренции характерно незначительное количество фирм в каждой сфере предпринимательской де...
5074. Проектирование приспособления для контроля межцентрового расстояния 90.5 KB
  Проектирование приспособления для контроля межцентрового расстояния Для контроля межцентровых расстояний проектируется специальное контрольное приспособление, оснащенное индикатором часового типа. В базовом техпроцессе измерение межцентрового...
5075. Анализ монополий 157 KB
  Любой рынок, независимо от его конкретного вида, базируется на трех основных элементах: цене, спросе и предложении, конкуренции. Известно, что наиболее эффективно рыночный механизм действует в условиях свободной, или совершенной конкуренции...