69253

Професійне самовизначення учнів у процесі трудового навчання

Лекция

Педагогика и дидактика

Професійне самовизначення учнів у процесі трудового навчання Зміст професійного самовизначення учнів. Особливості профорієнтації учнів у процесі трудового профільного і професійного навчання. Визнано що одним з головних завдань школи є підготовка учнів до свідомого вибору професії.

Украинкский

2014-10-02

83.5 KB

5 чел.

15

Тема 15. Професійне самовизначення учнів у процесі трудового навчання

Зміст професійного самовизначення учнів. Поняття системи професійної орієнтації. Особливості профорієнтації учнів у процесі трудового, профільного і професійного навчання. Форми і методи професійної орієнтації школярів.

Визнано, що одним з головних завдань школи є підготовка учнів до свідомого вибору професії.

Таке завдання постає у зв’язку з тим, що сучасне виробництво характеризується досить значною диференціацією праці.

Диференціація праці відбувається в кількох напрямах. Назвемо основні з них. Перш за все – це галузевий поділ праці. Розрізняють працю в сільському господарстві і в промисловості; у свою чергу в сільському господарстві виділяють тваринництво і рослинництво, в промисловості – машинобудування, хімічну промисловість, легку промисловість та ін. Окремі галузі народного господарства поділяють залежно від виду продукції. Наприклад, машинобудування включає верстато- і автомобілебудування та ін.

Другий важливий напрям диференціації – технологічний розподіл праці, розподіл праці за трудовими категоріями, кваліфікацією і посадою. Основний склад працівників виробництва поділяється на три категорії: робітники, техніки та інженери. Зазначені категорії різняться тим, що мають різні рівень і зміст спеціальної теоретичної і практичної підготовки. Найглибшими теоретичними знаннями і відповідними вміннями озброюються інженери. Обсяг знань, якого набувають техніки, дещо менший. Категорія робітників характеризується тим, що тут передбачається ґрунтовна практична підготовка, спрямована на оволодіння певною робочою професією. Звичайно, вона базується на теоретичних знаннях, рівень яких дає змогу забезпечити свідоме засвоєння трудових операцій.

По кожній з трьох категорій забезпечується лише мінімальна підготовка для включення в продуктивну працю. У дальшому перед учасниками виробництва постає потреба вдосконалювати свої фахові знання і вміння, тобто підвищувати свою кваліфікацію. Робітникам присвоюють вищі розряди, інженерно-технічним працівникам – категорії.

Учасників виробництва, які проявляють відповідні здібності, висувають на керівні посади: майстра, начальника дільниці, начальника цеху та ін. При цьому, як правило, враховують рівень освіти.

У кожній з трьох категорій відбувається спеціалізація працівників залежно від функцій, які вони виконують (третій напрям диференціації). Серед інженерно-технічних працівників розрізняють конструкторів, механіків, технологів і організаторів виробництва, серед робітників-операторів, наладчиків, верстатників, лаборантів та ін.

Четвертий напрям диференціації трудових обов'язків між учасниками виробництва – професійний розподіл праці. Професія визначає належність працівника до певної категорії і виду діяльності. Вона охоплює працівників, діяльність яких характеризується спільністю трудових навичок та відповідних їм знань і виробничого досвіду. Професії можуть бути наскрізними, тобто такими, що знаходять застосування в різних галузях народного господарства (наприклад, столяр, токар та ін.). Разом з тим існують і вужчі професії. Немає, наприклад, наладчика взагалі, а є наладчик, підготовлений до роботи на певному виді устаткування. Тому професій відомо багато. Досить сказати, що лише робочих професій налічується близько 5000. За багатьма професіями ведеться підготовка техніків та інженерів.

Таким чином, можна зробити висновок, що сучасне суспільне виробництво характеризується значним поділом праці.

Таке становище цілком відповідає інтересам виробництва.

Отже, поділ праці в суспільному виробництві слід розглядати як явище позитивне. Проте не можна не бачити, що поділ праці ускладнює підготовку підростаючого покоління до участі в продуктивній праці: треба допомогти молодим людям “з першого разу” зробити правильний вибір, вибрати таку професію, яка відповідає їхнім нахилам і здібностям.

Дані соціологічних досліджень показують, що, на жаль, таке буває далеко не завжди. Неправильний вибір професії призводить до того, що юнак або дівчина працює без задоволення, не прагне підвищувати рівень своєї кваліфікації, а з часом міняє професію. Це в свою чергу призводить до психічного травмування, до зниження продуктивності праці і до значних збитків, бо кошти на професійну підготовку виявляються витраченими марно. Оскільки такі факти непоодинокі, проблема вибору професії набуває великого соціально-економічного значення. Наприклад, на підприємствах машинобудівної та легкої промисловості перерва у праці при переході на іншу роботу в середньому становить 33 дні, а перерва у Робітників віком до 20 років – 41 день.

Економісти підрахували, що плинність робочої сили призводить до зменшення загального обсягу продукції більш як на 5 млрд. грн. на рік.

Виникає потреба забезпечити підготовку учнів до свідомого вибору професії. Вже після закінчення дев’ятирічної школи діти мають можливість вибирати різні шляхи для продовження своєї освіти. На базі дев’яти класів працюють технікуми, професійно-технічні училища та інші середні спеціальні заклади. Після закінчення дванадцятого класу потреба вибору професії постає перед кожним випускником школи.

Дослідження показують, що тепер досить часто вибір професії залежить від впливу випадкових факторів. Роль школи і сім’ї в цій справі занадто мала.

Проте профорієнтація – проблема не лише педагогічна. В її розв’язанні повинні брати участь профспілкові організації, промислові міністерства і міністерства сільського господарства органи масової інформації та інші організації.

У рекомендаціях Міністерства народної освіти України по здійсненню профорієнтаційної роботи зазначено, що її центром є загальноосвітня школа, а головною умовою ефективності – зв’язок школи з громадськістю, з колективами підприємств, вищих і середніх навчальних закладів, професійно-технічних училищ Саме школа забезпечує високий рівень загальної і політехнічної освіти молоді, виховує в неї моральну готовність працювати, формує початкові трудові навички, тобто створює основу для формування готовності до свідомого вибору професії.

Профорієнтаційна робота включає три етапи: профосвіту, або профінформацію. профконсультацію і працевлаштування.

Профосвіта спрямована на те, щоб дати учням уявлення про поділ праці в сучасному господарстві з тим, щоб вони могли орієнтуватись у тій безлічі професій, які застосовуються в різних галузях промисловості, сільського господарства, зв’язку, будівництві, побутовому обслуговуванні населення та ін.

Завданням профконсультації є надання учням кваліфікованої поради з приводу вибору професії, яка ураховувала б здібності і нахили учнів, їх психофізіологічні особливості, інтереси народного господарства. Цілком зрозуміло, що такі поради може давати лише спеціаліст, який має крім педагогічної відповідну медичну і психологічну підготовку.

Нарешті, профорієнтаційна робота завершується працевлаштуванням. Школи вступають у контакти з комісіями по працевлаштуванню при райвиконкомах або безпосередньо з керівництвом підприємств, розташованих поблизу школи, з уповноваженими Державного комітету по використанню трудових резервів, з органами профтехосвіти. Завдання полягає в тому, щоб надати всім випускникам можливість працевлаштуватися. У багатьох школах, які проводять професійну підготовку учнів, разом з атестатом зрілості видають путівку на роботу, яка гарантує бажаючим робоче місце.

Роботу з професійної орієнтації повинні проводити в школі всі вчителі на уроках і в позаурочний час. Цілком зрозуміло, що при вивченні кожного навчального предмета створюються можливості для ознайомлення учнів з певними професіями. Це будуть перш за все такі професії, які будь-яким способом пов’язані з навчальним матеріалом.

Відповідно до цього професійна орієнтація учнів в різних навчальних предметах може набирати різних форм, можуть застосовуватися різні методичні прийоми. Проте незалежно від цього всю роботу з професійної орієнтації в школі треба будувати виходячи з єдиних положень і за єдиним планом.

План профорієнтаційної роботи середньої школи на навчальний рік

І. Завдання профорієнтації в школі

  1.  Вивчати, формувати й розвивати нахили та здібності учнів І-ХІІ класів у навчальній, позакласній і позашкільній роботах, ознайомлювати їх з найбільш поширеними професіями, насамперед з робочими професіями свого району.
  2.  Організувати роботу для поглибленого ознайомлення учнів VІІІ-ХІ класів з професіями, що відповідають їхнім нахилам і потребам району в робочих кадрах.
  3.  Допомогти учням VІІІ-ХІ класів ще в школі вибрати професію і місце дальшого навчання або праці.

II. Загальношкільні заходи

  1.  Провести нараду вчителів на тему “Організація і зміст профорієнтаційної роботи в школі”.

На методичних об’єднаннях:

а) ознайомити вчителів з попитом району на робітничі кадри і можливостями працевлаштування випускників;

б) розглянути питання про роботу вчителів-предметників по ознайомленню учнів з професіями в процесі вивчення програмного матеріалу;

в) обговорити можливості використання різних форм позаурочної роботи для розвитку нахилів і здібностей учнів, які особливо цікавляться предметом.

3.Скласти календарний план проведення масових заходів з профорієнтації на рік.

  1.  Організувати у VІІІ-ХІІ класах проведення профорієнтаційної години за спеціальною програмою.
  2.  Організувати для учнів XI класів проходження літньої практики за обраними професіями, а для учнів XII класів – індивідуальне і групове відвідування робочих місць для глибшого ознайомлення з вибраними професіями.

6.Забезпечити видачу       випускникам школи путівок на роботу за вибраними ними професіями.

7.Створити й обладнати шкільний кабінет профорієнтації.

III. Профорієнтаційна робота в класах

1.Класним керівникам:

а) провести бесіди з учнями про значення правильного вибору професії;

б) систематично вивчати нахили і здібності учнів за допомогою анкетування спостережень, порівняльних характеристик і особистих бесід (за існуючими методами);

в) виявляти професійні наміри учнів VІІІ-ХІІ класів;

г) ознайомлювати учнів з різними галузями праці і виробничими професіями району. Залучати до цієї роботи батьків, учнів та вчителів школи, спеціалістів з підприємств;

д) забезпечити участь учнів у роботі з розвитку нахилів, залучаючи їх у гурткові і факультативні заняття, групи за нахилами та ін.;

е) допомогти учням VІІІ-ХІІ класів свідомо вибрати конкретну професію відповідно до індивідуальних нахилів і місцевих потреб у робочих кадрах;

є)  класним керівникам IX, XII класів подати в четвертій чверті відомості про вибрані учнями виробничі професії для забезпечення допомоги влаштування випускників;

ж) передбачити проведення профорієнтаційної роботи в плані кожного класного керівника.

2.Учителям-предметникам і керівникам гуртків передбачити в календарно-тематичних і урочних планах:

а) ознайомлення учнів з професіями в процесі вивчення програмного матеріалу і в позаурочній роботі, а також вивчення і розвиток нахилів та здібностей кожного учня (відповідно до рекомендацій методичних об’єднань);

б) включення профорієнтаційної тематики в оформлення навчальних кабінетів;

в) у VІІІ-ХІІ класах проведення в третій чверті писання твору на тему про вибір професії.

3.Учнівським органам самоуправління;

а) обговорити на загальних зборах завдання школи в профорієнтаційній роботі,

б) передбачити в плані роботи активну участь учнів у шкільних заходах по підготовці учнів до свідомого вибору професії;

в) установити контакт і налагодити спільну роботу з іншими підприємствами району для подання допомоги учням в ознайомленні з професіями;

г) підтримувати зв’язок з випускниками школи попередніх років, обговорювати підсумки їх працевлаштування і вступу на навчання.

4.Бібліотекареві школи:

а) підібрати за рекомендованим списком літературу для учнів на допомогу виборі професії (по роках навчання);

б) організувати виставки книг про професії і читацькі виступи-конференції;

в) вивчати інтереси читачів і рекомендувати їм літературу, що допомагає, у виборі професії.;

5.Шкільному лікареві:

а) проводити з учнями групові та індивідуальні консультації з медичних питань вибору професії;

б) давати висновки про стан здоров’я учнів у зв’язку з вибором ними професій.

6.Батьківському комітету:

а) проводити бесіди з батьками про допомогу учням у виборі професії;

б) залучати батьків до проведення бесід з учнями про професії і до участі в інших профорієнтаційних заходах школи.

Тільки в такому разі зусилля всіх можна якнайкраще поєднати і створити систему профорієнтаційної роботи.

До єдиних положень, на яких повинна ґрунтуватися робота з професійної орієнтації в школі, слід віднести:

Виховний характер роботи з професійної орієнтації. У зв’язку з цим особливо великі завдання покладаються на трудове навчання. Численні дослідження, проведені з учнями середніх шкіл, свідчать про те, що серед деякої частини з них спостерігається зневажливе ставлення до робочих професій, хоч для цього немає ніяких об’єктивних причин. Таке становище можна пояснити лише тим, що частина учнів не має правильного уявлення про зміст робочих професій.

У цьому можна частково звинуватити засоби масової інформації (радіо, телебачення), письменників, які захоплюють молодь, розкриваючи романтику таких професій, як фізик, геолог та ін., і забувають про масові професії. Під впливом цього інколи виникає негативне ставлення до буденних професій. Тимчасова праця сучасного робітника може здатися буденною лише тому, хто не знає її змісту. Тут завжди можна знайти можливості для творчості. Саме в цьому і слід переконувати учнів учителям, більшість випускників середньої школи повинна включатись у сферу матеріального виробництва. Отже, робота вчителя проходить під лозунгом “Усі професії потрібні, усі професії почесні”. Лише при такій умові в учнів формуються установки і готовність до праці, прагнення давати користь суспільству при виконанні різноманітної фізичної і розумової праці,

Широке ознайомлення учнів з професіями. Як було вже зазначено, сучасне суспільство характеризується досить диференційованим поділом праці між людьми. Тому під час навчання в школі просто неможливо ознайомити учнів з усіма професіями, які є в промисловому і сільськогосподарському виробництві, а також у сфері побутового обслуговування. Проте всі професії в сучасних умовах розвитку науки і техніки ставлять спільні вимоги до тих, хто бажає ними оволодіти. При ознайомленні учнів з цими вимогами фактично можна поширити їх уявлення професії. Наприклад, останнім часом спостерігається підвищення інтелектуального рівня фізичної праці. Зростають вимоги до культури розумової діяльності, до вміння поводити себе в трудовому колективі і знаходити спільну мову з товаришами по роботі. Ураховуючи це, профорієнтаційну роботу можна будувати так, щоб учні зрозуміли, що вони дістають уявлення не лише про конкретні професії, а й про деяк спільні вимоги до трудової підготовки.

Вивчення і виявлення нахилів та здібностей учнів. Вибір професії є надзвичайно важливою справою, яку учні дуже часто не можуть розв’язати самостійно Допомогти їм у цьому нелегко. У багатьох школах на кожного учня класний керівник заводить облікову картку, куди заносить характеристику всіх учителів-предметників про ставлення учня до предмета, його зацікавленість професією і успіхи в навчанні. Завдяки цьому поступово вдається встановити нахили учня Якщо нахили виявляються сталими, то класний керівник починає з’ясовувати, чи має учень здібності до тієї професії, яку бажає вибрати. Тут стають у нагоді психофізіологічні характеристики окремих професій. Буває так, що стан здоров’я учня не відповідає вимогам професії. Це питання вирішує лікар. Після цього вчителі разом з батьками проводять роботу, спрямовану нате, щоб зацікавити дитину іншою професією. Роблять це дуже тактовно, щоб не травмувати підлітка, не створити в нього почуття своєї неповноцінності.

Слід застерегти вчителя від надмірного використання свого впливу на учнів при виборі ними професії. Інколи авторитет учителя приводить до того, що учні вибирають його професію. Тут треба бути досить обережним і з’ясувати, чи справді учень захопився професією, чи просто має намір наслідувати приклад людини з поваги до неї. В останньому випадку любов до професії може в майбутньому дуже швидко зникнути.

Урахування економіки свого району. Проводячи профорієнтаційну роботу, не можна відриватись від реальних умов, в яких працює школа. Адже відомо, що різні райони і мікрорайони нашої країни мають неоднакову виробничу базу. Якщо, наприклад, мова йде про місто, розташоване на узбережжі Чорного моря, то доводиться враховувати, що значна частина учнів має працювати в сфері обслуговування. Таким чином, економіка певного району визначає до певної міри можливості працевлаштування, а отже, обмежує вибір професії. Виникає питання. як це узгодити з вільним вибором професії. Відповідаючи на таке запитання, слід мати на увазі, що індивідуально-психологічним особливостям людини завжди відповідає не одна, а багато професій і що нахили учнів піддаються формуванню.

У процесі трудового навчання створюються сприятливі умови для ознайомлення учнів з робочими професіями, які пов’язані з обробкою деревини, металів та інших матеріалів, виконання електромонтажних робіт, з обслуговуванням машин тощо. Сприятливі в тому розумінні, що тут можна не просто дати поверхове уявлення, чим займається той або інший спеціаліст, а по-справжньому розкрити всі сторони професії, показати умови праці. Такий матеріал органічно вписується в зміст трудового навчання. Звичайно, робиться це не само собою, а внаслідок планомірної копіткої діяльності вчителя.

Практикою роботи шкіл визначено форми професійної орієнтації учнів. Основні з них такі:

Профорієнтація на уроках, коли вчитель ознайомлює, учнів з професіями, пов’язаними з роботою, яку вони виконують. Так, при вивченні обробки деревини учнів можна ознайомити з професіями столяра і тесляра, лісоруба, тракториста, рамника, столяра по виготовленню меблів, фанерувальника, токаря і свердляра. Крім того, для зв’язку роботи учнів у навчальних майстернях із сучасним виробництвом учитель розповідає про верстатні професії, які замінили на промислових підприємствах ручну обробку деревини.

При вивченні обробки металів на заняттях у майстернях також можна ознайомити учнів з слюсарними і верстатними професіями: слюсар-жерстяник, слюсар-інструментальник, слюсар-ремонтник, слюсар-складальник, токар, свердляр. Крім того, при вивченні окремих навчальних тем можна поширити уявлення учнів про інші металообробні професії: терміст, прокатник, сталевар, чавуноливарник, пресувальник пластмас та ін.

Вивчаючи електромонтажні роботи, учні ознайомлюються з різними спеціальностями електромонтерів і електрослюсарів (електромонтера-ремонтника, слюсаря-електромонтажника, електромонтера-намотувальника та ін.).

На уроках обслуговуючої праці учні дізнаються про ряд професій із сфери обслуговування: швеця, закрійниця, кравець, кулінар, повар та ін.

У старших класах так само створюються умови для ознайомлення учнів з професіями і спеціальностями, які відповідають профілю трудової підготовки (електротехніка, радіотехніка, стенографія та ін.).

Профорієнтація при проведенні екскурсії. На екскурсіях, як правило, створюються умови для ознайомлення учнів з матеріалом, який виходить за межі навчальної програми. Цим можна скористатися для професійної орієнтації учнів. Наприклад, відвідуючи механічні цехи обробки металів і деревини, учні спостерігають багато груп і типів устаткування. Тому доцільно ознайомити їх з професіями робітників, які це устаткування обслуговують. Добре враження, справляє на учнів розповідь самих робітників про те, як вони виконують функції, яку виготовляють продукцію.

Екскурсія на швейну фабрику дає уявлення про новітні технології та сучасне обладнання швейного виробництва та пов’язаними з ними професіями.

Багатьом сільським школам доводиться проводити всі екскурсії на те саме підприємство. У таких випадках доцільно частину екскурсій виділити для відвідування підприємств іншого профілю і на цих екскурсіях проводити профорієнтаційну роботу.

Профорієнтація на гурткових заняттях. У процесі гурткових занять учитель має необмежені можливості для ознайомлення учнів з різними професіями. Саме тут створюються можливості для орієнтування учнів на вибір професії. Якщо вчитель визначив у V-VІ класах, що учень має нахил до однієї з робочих професій по обробці деревини, металів, тканин, або до електротехнічних робочих професій, то він проводить з ним у VІІ-ІХ класах індивідуальну роботу, щоб поглибити його знання і вміння, ще більше зацікавити професією, яка йому до вподоби.

Заняття в гуртках допомагають учням вибрати напрям трудового навчання в старших класах.

Зустрічі з новаторами виробництва, випускниками школи, які працюють на виробництві

Хоч якою яскравою, переконливою не була б розповідь учителя про професії, проте, як правило, більше враження на учнів справляють виступи виробничників.

Професії, з якими учні ознайомлюються в процесі трудового навчання, досить поширені. Тому вчителі можуть завжди знайти новаторів виробництва, яким е про що розповісти учням. Особливу цінність мають розповіді новаторів про використання знань з основ наук при виконанні виробничих завдань. У такому разі учням стає зрозумілим, що стати передовим робітником сучасного виробництва неможливо без глибоких загальноосвітніх знань.

У деяких школах учителі проводять зустрічі з новаторами виробництва в урочистій обстановці. Діти виготовляють для гостей подарунки на спогад, беруть на себе зобов’язання краще вчитися та ін. Такі заходи мають велике виховне значення.

Проведення різних культурно-масових заходів. З досвіду роботи шкіл відомі різні культурно-масові заходи, які сприяють профорієнтаційній роботі з учнями. Наприклад, проведення конкурсів на тему “Хто більше знає про професію?”, випуск усних журналів “У світі професій”, організація диспутів на етичні теми (“Особисте і громадське у виборі професії”), виставок відповідної літератури, обговорення книжок і кінофільмів та ін. Усі ці заходи можуть бути з успіхом застосовані на заняттях у майстернях.

Поглиблене вивчення професій у групах і клубах за нахилами. Крім колективної роботи з усіма учнями, спрямованої на формування уявлення про певні професії, учитель праці проводить поглиблену роботу з тими з них, хто має бажання глибше ознайомитися з тією або іншою професією. Учні об’єднуються в групи або клуби за нахилами до певних професій. При цьому застосовуються різні організаційні форми роботи. Учні створюють своїми силами музеї, пишуть реферати, проводять екскурсії. Усе це дає змогу вчителеві роз’яснювати докладніше вимоги, які ставить певна професія, допомогти учням розібратися в мотивах, якими зумовлений їхній нахил. Якщо вчитель приходить до висновку, що учень має нахил до якоїсь професії і що стан здоров’я дозволяє йому її вибрати, він починає проводити відповідну роботу, яка сприяє виконанню бажання підлітка.

Уроки з профорієнтації. У деяких школах частина годин, що відводиться на факультативні заняття, використовується для профорієнтаційної роботи, тобто створюються факультативні предмети.

Досвід роботи показав, що всі учні, які відвідували факультативні уроки з профорієнтації, на кінець навчання зібрали собі професії, причому спостерігалися деякі зміни в їхніх намірах порівняно з тими, які вони висловлювали на початку. Це сталося під впливом профорієнтаційної роботи.

Робота з батьками. Вибір професії має велике значення для всього життєвого шляху людини. Тому цілком природно, що батьки приділяють цьому питанню велику увагу. Проте вплив батьків на вибір професії учнями не завжди буває позитивним. Це пояснюється тим, що самі батьки не завжди мають правильне уявлення про ту або іншу професію, а також часто неправильно оцінюють можливості своїх дітей, У зв’язку з цим учителям доводиться проводити певну роботу з батьками. Це особливо характерно для вчителів праці, бо, як показують дослідження, неправильне ставлення батьків стосується насамперед робочих професій. Учитель праці повинен проводити бесіди з батьками, роз’яснювати їм можливості їхніх дітей, роль робочих професій у народному господарстві і їхнє місце в нашому суспільстві.

Нині практикою роботи шкіл нагромаджено значний досвід у проведенні профінформаційної роботи. Проте, як було вже зазначено, професійна освіта становить лише один з трьох етапів профорієнтаційної роботи. З професійною інформацією повинна тісно пов’язуватися професійна консультація, оскільки ознайомлення учнів з різними професіями є не самоціллю, а засобом підготовки д0 свідомого вибору життєвого шляху.

Профконсультація повинна бути своєчасною в тому розумінні, що її треба подавати до того, як учень самостійно зробить свій вибір.

Отже, професійну консультацію треба розпочинати відразу ж після виявлення нахилів і здібностей учнів. На цій стадії учень, звичайно, цікавиться професіями певної галузі людської діяльності або навіть професіями, які належать до різних галузей. Буває, правда, і так, що учень не виявляє стійких нахилів. І тут професійна консультація стає в нагоді, бо, спираючись на вивчення учня як особистості допомагає формувати його здібності в бажаному напрямі.

Науково обґрунтована професійна консультація базується на вивченні стану здоров’я учня і його психофізіологічних даних.

Досвід роботи свідчить про те, що значну частину учнів треба обмежувати у виборі професій. Так, при фронтальній перевірці 2240 учнів VІІІ-ХІІ класів в одному з міст нашої країни понад половину довелося обмежувати у виборі професій з різних причин. Найчастішими причинами були зміни з боку опорно-рухового апарату: плоскостопість, порушення осанки, диференціація і дефекти кісток, кінцівок, відхилення з боку внутрішніх органів.

Дані Науково-дослідного інституту фізіології дітей та підлітків показали, що до ПТУ щорічно вступають 15% підлітків, фізіологічні можливості організму яких не відповідають обраній професії.

Отже, шкільний лікар, який стежить за розвитком організму учня, бере до уваги дефекти дитини, щоб урахувати їх при професійній консультації. Для цього лікар повинен добре знати: анатомо-фізіологічні особливості підліткового віку; особливості перебігу захворювання у підлітків; умови праці в окремих галузях промисловості; вплив факторів виробничого середовища та трудового процесу на підлітків як здорових, так і з відхиленнями у стані здоров’я. Інакше кажучи, шкільний лікар повинен мати спеціальну підготовку.

Справа професійної консультації ускладнюється ще й тим, що крім стану здоров’я при виборі професії доводиться враховувати фізіологічні особливості учнів. Це стосується не всіх професій, але існують такі, для оволодіння якими недостатньо професійної підготовки, а треба мати певні фізіологічні дані-Наприклад, хронометражем установлено, що швидкість виконання окремих операцій при складанні виробів з дрібних деталей (радіо, годинникове, електролампове виробництво та ін.) не перевищує 1 с.

Слід також ураховувати, що кожний підліток залежно від його психофізіологічних даних здатний оволодіти багатьма професіями. Тому завдання профорієнтаційної роботи полягає не в тому, щоб вибрати йому професію, а щоб допомогти зробити вибір самостійно.

Складаючи характеристику на учнів, психологи надають великого значення спрямованості особистості, яка дає можливість судити про заняття і форми діяльності, яким вона віддає перевагу.

Професійна орієнтація має завершуватися професійною адаптацією, тобто адаптацією особистості до умов і змісту професійної діяльності. Досвід показує, що підлітки, які вступають у виробничий колектив, потребують посиленої уваги. Так, велике психологічне значення має урочиста зустріч молодих робітників, шефство над ними досвідчених майстрів, добре і тепле ставлення з боку колег. Це вселяє віру підлітка в свої сили, сприяє переконанню, що вибір професії зроблено правильно. Дуже важливо, щоб зв’язки з випускниками підтримувала школа.

Закінчуючи розгляд змісту і методики профорієнтаційної роботи, можна зробити висновок, що хоч у центрі її й стоїть школа, проте важливі функції покладаються також на інші державні і громадські організації. У найближчі роки профорієнтаційна робота розширюватиметься. Вже тепер у деяких містах створено профконсультаційні пункти на громадських засадах, які проводять роботу з учнями шкіл. Кількість їх зростатиме. Поліпшується підготовка до профорієнтаційної роботи учнів педагогічних училищ та студентів педагогічних інститутів. На порядку денному стоїть питання про підготовку спеціальних психолого-медичних кадрів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14436. Обробка верхнього зрізу спідниці 495.5 KB
  Тема: Обробка верхнього зрізу спідниці. Мета: Навчити учнів обробляти верхній зріз спідниці пришивним поясом. Виховувати любов до праці бережливе ставлення до інструменту уважність під час трудових завдань охайність. Розвивати точність вміння працювати самостійн...
14437. Обробка застібки 43.5 KB
  Тема: Обробка застібки. Мета: Навчити обробляти застібку в правильній технологічній послідовності. Виховувати любов до праці бережливе ставлення до інструменту уважність під час трудових завдань охайність. Розвивати точність вміння працювати самостійно ви...
14438. Обробка застібки тасьмою – блискавкою 63 KB
  Практична робота. Обробка застібки тасьмою – блискавкою. Інструменти та матеріали: швейна машина голки нитки шпильки ножиці спідниця тасьма – блискавка праска прасувальна дошка. Послідовність виконання роботи: Підшийте внутрішні краї припуску на зас
14439. Проведення першої примірки, виявлення дефектів, їх усунення 223.5 KB
  Тема: Проведення першої примірки виявлення дефектів їх усунення. Мета: Навчити проводити першу примірку виявляти дефекти та усувати їх. Виховувати любов до праці уважність під час трудових завдань. Розвивати просторову уяву вміння працювати самостійно використо...
14440. Обробка спідниці після примірки 128 KB
  Тема: 2.3.6 Обробка спідниці після примірки. Мета: Навчити обробляти виточки складки бічні зрізи. Виховувати любов до праці уважність під час трудових завдань. Розвивати точність вміння працювати самостійно використовуючи роздатковий матеріал. Інструменти...
14441. Обробка нижнього зрізу спідниці 654 KB
  Тема: 2.3.7. Обробка нижнього зрізу спідниці. Мета: Навчити обробляти низ спідниці відповідно до виду тканини. Виховувати любов до праці бережливе ставлення до інструменту уважність під час трудових завдань. Розвивати точність вміння працювати самості
14442. Кінцева обробка спідниці 98 KB
  Тема:2.3.8 Кінцева обробка спідниці. Мета: Навчити виконувати кінцеву обробку виробу. Виховувати любов до праці бережливе ставлення до інструменту уважність під час трудових завдань. Розвивати естетичний смак вміння працювати самостійно використовуючи роздатковий ...
14443. Остаточна обробка виробу. Волого - теплова обробка. Контроль якості готового виробу 133 KB
  Тема. Остаточна обробка виробу. Волого теплова обробка. Контроль якості готового виробу. Мета. Навчити виконувати остаточну обробку виробу. Виховувати любов до праці бережливе ставлення до інструменту уважність під час трудових завдань. Розвивати вміння пра...
14444. В’язання спицями 279 KB
  Тема. В’язання спицями Мета. Ознайомити учнів з одним із видів декоративноужиткового мистецтва в’язанням інструментами і матеріалами для вязання спицями. Організацією робочого місця. Правилами безпечної праці та санітарногігієнічні вимоги. Прийомами роботи спиця...