69264

Методика вивчення об’єктів технологічної діяльності

Лекция

Педагогика и дидактика

Методика ознайомлення учнів п’ятого класу з використанням знарядь праці у процесі технологічної діяльності та об’єктами технологічної діяльності: машини, книги, меблі тощо. Вибір об’єкту технологічної діяльності залежно від потреб людини.

Украинкский

2014-10-02

338 KB

0 чел.

Лекція №2

2.1. Методика вивчення об'єктів технологічної діяльності

Методика ознайомлення учнів п'ятого класу з використанням знарядь праці у процесі технологічної діяльності та об'єктами технологічної діяльності: машини, книги, меблі тощо. Вибір об'єкту технологічної діяльності залежно від потреб людини. Види інформаційних джерел про техніку та технології: телебачення, радіо, Інтернет, журнали, газети, підручники, довідники, каталоги, альбоми тощо. Спеціалізовані видання про техніку та технологію.

Короткі відомості про види виробів з фанери. Вимоги до виробів з фанери (естетичні, економічні).

Методика ознайомлення учнів шостого класу з основними галузями виробництва: промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво, зв'язок. Приклади технологій, що застосовуються в них (машинобудівна промисловість - автомобілебудування, літакобудування, суднобудування, деревообробна промисловість - технології виготовлення столярних виробів, меблів; будівельна промисловість - виготовлення будівельних матеріалів, будівництво; легка промисловість - виготовлення одягу, взуття; зв'язок телебачення, радіозв'язок, мобільний зв'язок; сільське господарство - технологія обробітку ґрунту, вирощування рослин, тварин тощо).

Методика формування в учнів сьомого класу поняття про технологічну машину на прикладі свердлильного верстата; слюсарні та вимірювальні інструменти; спеціалізовані видання про вироби з листового металу; методи пошуку необхідної текстової та графічної інформації (малюнки, схеми тощо). Пошук зразків виробів з листового металу і дроту. Читання і аналіз зразків виробів; способи копіювання графічної інформації.

Методика вивчення у восьмому класі відомостей про основні базові технології: механічні, хімічні, біологічні, енергетичні, інформаційні.

Методика вивчення у дев'ятому класі перспективи розвитку та вдосконалення технологій, засвоєння відомостей про автоматизацію, комп'ютеризацію технологічних процесів, застосування промислових роботів.

Вступ.

Питання удосконалення змісту освіти та покращення якості організації навчально-виховного процесу турбувало педагогічних працівників на всіх етапах розвитку суспільства. Тому увагу вчителя завжди привертали як зміст навчання, так і методика його реалізації. Особливо актуальними ці питання є нині, коли здійснюється перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання. Поряд із зазначеними, перед освітою постають нові масштабні завдання: модернізація навчального процесу, упровадження інноваційних освітніх технологій, досягнень педагогічної науки і, головне — ставлення до дитини як особистості, що не лише готується до майбутнього життя, а й реалізує себе у пізнавальній діяльності, має свої інтереси, потреби, особливості розвитку. Трудове навчання, як загальноосвітній предмет, виконує свої функції у розв'язанні зазначених завдань та тих, що визначені Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Структура програми трудового навчання в 5-9 класах включає вступ і п'ять розділів: «Проектування виробів», «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів», «Електротехнічні роботи», «Технологія вирощування рослин», «Технологія догляду за тваринами».

Основні завдання предмета:

формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність;

ознайомлення учнів з місцем і роллю інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному виробництві, повсякденному житті;

ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці;

створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів;

формування в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб'єкта сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства;

виховання активної життєвої позиції, адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, в підприємницьку діяльність;

—створення умов для реалізації особистісно орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.

Для їх розв'язання необхідно не лише впровадити новий зміст навчання та його реалізацію за новими навчальними програмами і підручниками, треба змінити систему організації навчально-виховного процесу.

Розробки уроків до кожної теми слід здійснювати за таким алгоритмом:

I. Організаційно-підготовча частина.

На цьому етапі вчитель контролює наявність учнів на уроці, з'ясовує причини відсутності; аналізує готовність учнів до уроку (наявність спецодягу, робочих зошитів, підручників), розміщення учнів на робочих місцях, стан налаштовування робочих місць до роботи, забезпечення знаряддями праці.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Із метою урахування знань та умінь учнів набутих на попередніх уроках трудового навчання, інших предметах та з повсякденного життя, вчитель ставить проблемні запитання, з'ясування яких спонукатиме учнів до якісного засвоєння нового програмового матеріалу.

III. Вивчення нового матеріалу.

Найвідповідальніший елемент уроку — повідомлення його теми, мети та основних завдань. Навчальна діяльність на цьому етапі має бути спрямована на реалізацію проектно-технологічної діяльності учнів методом проектування та реалізації власного проекту шляхом виготовлення суспільно значущих речей. Для реалізації цих цілей учитель має забезпечити учнів необхідним оснащенням (інструментами, матеріалами, графічними документами, зразками виробів або їх аналогів, моделей, макетів тощо).

IV. Захист проектів, результатів конструкторсько-технологічної діяльності. .

На цьому етапі учні захищають власні проекти, відбувається їх колективне обговорення, аналізуються особливості конструювання, даються рекомендації щодо особливостей виконання роботи.

V. Підсумки уроку.

Учитель аналізує результати навчальної діяльності, зазначає позитивні моменти навчальної діяльності учнів, обумовлює моменти, на які необхідно звернути увагу учнів з метою поліпшення якості виконання робіт, виставляє оцінки.

Всяка творча діяльність, у тому числі й педагогічна, не терпить шаблонів. Учитель, використовуючи власні розробки, може застосувати свою методику реалізації кожної теми, вносити відповідні корективи та доповнення до розробок уроків, виявити свою педагогічну майстерність, ініціативу та творчість.

Не залежно від форми організації навчально-виховного процесу, головним його завданням має залишатися досягнення головної мети: формування молодої людини як майбутнього працівника, здатного включитися до активної трудової діяльності.

Кожен урок з трудового навчання є частиною системи занять. Тому, плануючи свою роботу, треба передбачати розв'язання як локальних (кожного уроку) завдань, так і досягнення більш віддалених цілей, які можна реалізувати тільки в результаті вивчення усього навчального матеріалу передбаченого програмою.

Із метою досягнення поставлених навчальною програмою завдань, учитель має прагнути, щоб шкільні майстерні були обладнані всіма необхідними для виконання програмових завдань верстатами, інструментами, пристроями, технічними засобами навчання, наочними посібниками (плакатами, таблицями, рисунками, монтажними, технологічними картами, педагогічними програмними засобами тощо). Окрім цього, перед початком навчального року вчитель трудового навчання з'ясовує у шкільного медичного працівника та класного керівника, хто з учнів має порушення зору чи слуху, кому з учнів тимчасово заборонено фізичне навантаження. Крім того, щоб урахувати індивідуальні особливості та інтереси учнів, доцільно з'ясувати, хто з дітей вже виявив інтерес до вивчення техніки та технології, відвідує технічні гуртки чи вивчає народні ремесла, щоб урахувати це під час організації навчального процесу.

Уроки трудового навчання в шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках, зелених зонах прилеглих територій мають будуватися таким чином щоб не тільки навчити учнів прийомів роботи, сформувати уміння і навички їх виконання, а й виховувати у них повагу до праці і людей праці, бережливе ставлення до матеріальних засобів і природних ресурсів, творчий підхід до будь-якого поставленого перед ними трудового завдання. Важливою особливістю уроків трудового навчання є також формування навичок творчої колективної праці. Оскільки на більшості уроків учні будуть виготовляти різні вироби, що містять кілька конструктивних елементів, виготовлення яких вимагає значної затрати часу, то для завершення їх виготовлення групу або клас доцільно поділити на бригади чи ланки, кожній з яких ставиться певне завдання. Така форма організації навчального процесу дає можливість, де це доцільно, чергувати індивідуальні форми виконання робіт з бригадними або ланковими. Особливо важливо колективно підсумовувати виконану роботу, визначити кращі вироби тощо.

Іншою особливістю трудового навчання є розв'язання завдань проектно-технологічної та конструкторської діяльності.

Для цього навчальною програмою відводиться 20 годин. З урахуванням складності навчального матеріалу, видів виконуваних робіт, наявності матеріально-технічної бази, учитель самостійно визначає кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми. При цьому необхідно враховувати, що незалежно від форми організації навчальної діяльності учнів, обов'язковою умовою є розробка власного проекту майбутнього виробу та його творчий захист наприкінці вивчення кожного розділу та окремих тем.

Резерв часу, передбачений навчальною програмою, учитель може використати на тематичне або поточне оцінювання навчальних досягнень учнів, на виконання практичних робіт, розробку та захист власних проектів тощо.

Плануючи виконання творчого завдання, необхідно ознайомити учнів з аналогами майбутніх виробів, їх графічними зображеннями, технічними описами, варіантами зміни їх конфігурації, художнього оформлення, застосуванням нових конструкційних матеріалів тощо. Зважаючи на те, що основна увага на уроках трудового навчання буде зосереджена саме на розробці та захисті власних проектів, учитель на першому уроці, яким передбачено виконання такого виду робіт, ознайомлює учнів з етапами їх виконання (організаційно-підготовчим, конструкторським, технологічним, завершальним) та видами виконуваних робіт на кожному з етапів.

Теми першого та другого розділів програми забезпечують послідовне включення учнів до всіх етапів цілісного процесу проектування й виготовлення виробів: вибір об'єкта технологічної діяльності; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу й результату праці. Акцент у роботі учнів ставиться саме на розвиток творчого та критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації. У процесі виконання творчого завдання щодо вдосконалення запропонованого або розробки нового об'єкта праці учні складають проект своєї діяльності, виконують ескіз або креслення майбутнього виробу, разом із учителем визначають проблемні питання теоретичної частини, які їм невідомі, з'ясовують їх сутність, а далі — приступають до реалізації власного задуму. При цьому в учнів виховується самостійність прийняття рішень, творчість, ініціатива, розвивається логічне, абстрактне, технічне, конструкторське мислення тощо.

Оцінювання якості трудової діяльності учнів здійснюється у двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого навчального матеріалу під час виконання творчого завдання та практичних робіт. Тому критерії оцінювання навчальних досягнень учнів носять комплексний характер.

До них належать:

—рівень передбачених програмою знань та умінь застосування цих знань у практичній діяльності;

уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації;

дотримання технічних вимог у процесі виготовлення суспільно значущих виробів;

уміння організувати робоче місце й підтримувати порядок на ньому;

рівень сформованості трудових прийомів і вмінь виконувати технологічні операції;

дотримання правил безпеки праці, санітарно-гігієнічних вимог;

—дотримання норм часу на виготовлення виробу;

—рівень самостійності в процесі організації й виконання практичних робіт і творчих проектів.

Оперативну перевірку рівня навчальних досягнень учнів рекомендується здійснювати наприкінці вивчення кожної теми, згідно з тестовими завданнями, запропонованими в підручнику або доповненими чи розробленими вчителем. Для полегшення результатів оцінювання в посібнику вміщено відповіді на тестові завдання, які пропонуються в підручнику.

Методичними рекомендаціями передбачено також ознайомлення учнів з окремими професіями, здійсненням профорієнтаційної роботи на уроках.

Оскільки в процесі проектно-технологічної діяльності учні будуть користуватися різноманітним матеріалообробним та іншим інструментом, технологічним оснащенням, сільськогосподарським реманентом, то необхідним структурним елементом кожного уроку має бути інструктаж з безпечних прийомів роботи.

Відповідно до вимог «Типового положення про навчання з питань охорони праці» у навчальному закладі з учнями проводяться такі інструктажі з охорони праці:

1) Вступний інструктаж — проводиться на початку навчального року, на початку занять, коли учні вперше приступають до роботи в, шкільній майстерні або на навчально-дослідних ділянках чи переходять для виконання робіт з однієї навчальної майстерні до іншої. Цей вид інструктажу реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці класного керівника.

2) Первинний інструктаж — проводиться на початку занять в кожній навчальній майстерні, під час проведення заходів за межами території навчального закладу, а також перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних машині механізмів, матеріалів, інструментів тощо.

3) Позаплановий інструктаж — проводиться при виявленні порушень учнями вимог безпеки праці під час навчально-виховного, процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань, при виконанні практичних, лабораторно практичних, лабораторних робіт та інших видів навчальної діяльності учнів, передбачених навчальною програмою.

4) Цільовий інструктаж — проводиться з учнями під час організації та проведення масових позакласних і позашкільних заходів (екскурсії, практичні роботи в період літньої практики, літня практика тощо) з реєстрацією у «Журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності для учнів».

Первинний інструктаж на робочому місці, позаплановий та цільовий інструктажі проводяться з учнями в процесі навчання. Первинний інструктаж з охорони праці, який реєструється в «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів» проводиться на початку занять, тобто у вересні (перше чи друге заняття).

У шкільних майстернях, крім інструкцій з охорони праці, що передбачені навчальними програмами, мають бути ще й інструкції з електробезпеки, пожежної безпеки, надання медичної допомоги при ураженні електричним струмом або одержанні травми, а також граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми.

Документація з безпеки життєдіяльності в шкільних майстернях має зберігатися у папці разом із переліком усіх документів з безпеки життєдіяльності, що є в шкільних майстернях. Після проведення одного-двох занять у шкільних навчальних майстернях доцільно провести перевірку знань учнів з питань безпеки життєдіяльності і виставити відповідні оцінки. Це стимулює дітей до кращого вивчення навчального матеріалу.

Під час вивчення нових тем і перед виконанням практичних чи лабораторно-практичних робіт знову проводять первинний та позаплановий інструктажі з безпеки життєдіяльності. Запис про їх проведення робиться у класному журналі в графі «Зміст уроку». В залежності від кількості тем, лабораторно-практичних, практичних робіт таких записів може бути кілька.

У «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів» складається список учнів 9—11(12) класів і вони розписуються після проведення з ними цільового інструктажу з безпеки життєдіяльності.

Учнів 5—8 класів у цьому журналі не записують. Підчас проведення з ними позашкільних (позанавчальних) заходів та заходів, що проводяться поза межами навчального закладу, учитель складає списки учнів, які беруть участь у відповідному заході, а також записує зміст інструктажу. У цьому списку ставлять підписи учні для підтвердження того, що вони отримали інструктаж, а також і вчитель який провів відповідний інструктаж. Ці списки завіряє директор навчального закладу, а його заступник зберігає в окремій папці.

5 клас

Проектування виробів

Урок 1. Вступне заняття. Технологія як перетворююча діяльність людини (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про техніку, технології, основні види технологічної діяльності, правила безпечної праці та внутрішнього розпорядку у шкільній майстерні. Розвивати пам'ять Виховувати основи культури праці.

Об'єкт навчальної праці: робоче місце учня

Обладнання. Інструмент для демонстрації та інше обладнання майстерні, плакати з охорони праці та внутрішнього розпорядку.

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина (5 хв)

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (7 хв)

  1.   Мотивація навчально-трудової діяльності (2 хв)
  2.   Повідомлення теми, мети, завдань уроку (і хв)
  3.   Вивчення нового матеріалу (10 хв)

VI. Практична робота (15 хв)

VII. Підсумок уроку (5 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина.

  1.  Знайомство з класом, перевірка присутніх
  2.  Призначення чергових

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):

І.Як ви розумієте слово «праця»? Яку роль відіграє праця в житті людини? 2.Як ви розумієте слово «професія»? Які ви знаєте професії? 3.Назвіть професії ваших батьків. 4.Чому на виробництві робітники працюють у спеціальному одязі? 5.3 яким матеріалом ви працювали у попередніх класах? Що таке інструмент? Яке його призначення? Який ви знаєте інструмент для обробітку картону, тканини?

III. Мотивація навчально-трудової діяльності. Учитель нагадує учням, що у попередніх класах вони ознайомились з тим, як обробляють картон, тканину, природні матеріали. На заняттях у майстерні вони можуть навчитись працювати з більш складним інструментом, конструювати і виготовляти відповідно більш складні вироби. Наприклад це можуть бути рухомі і нерухомі іграшки, речі побутового призначення, інструмент тощо. Здобуті знання та уміння можуть також стати у нагоді в повсякденному житті. Учитель демонструє об'єкти праці виготовлені учнями і запитує чи хочуть вони виготовляти такі речі? Якщо так, то цьому необхідно навчатись. І це навчання має починатись з організації робочого місця, ознайомлення з технікою безпеки. Крім того треба знати як виготовити ту або іншу річ. Для цього треба знати, що таке технологія або технологічна послідовність виготовлення виробу.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє завдання уроку:

засвоєння понять про технологію, техніку, основні види технологічної діяльності; вміти дотримуватись правил внутрішнього розпорядку та безпечної праці в майстерні.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) поняття про техніку;

б) технологія як перетворююча діяльність людини;

в) правила внутрішнього розпорядку в майстерні;

г) загальні правила безпечної праці;

а) Техніку можна представити як галузь людської діяльності, що пов'язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням інструментів, пристосувань - різних засобів та знарядь праці.

Отже, техніка - це сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей.

б) Людина з давніх часів вдосконалювала способи, за допомогою яких виготовляла речі для власного вжитку. У результаті цієї діяльності відбулося накопичення відповідних знань та умінь, про те як необхідно виготовляти ту або іншу річ.

Отже, технологія це сукупність знань, відомостей про виробництво (або про послідовність певних дій чи операцій) об'єктів: речей побутового призначення, знарядь праці, харчових продуктів тощо Технологія (як галузь знань та певних умінь) дає можливість людині перетворювати природну сировину чи матеріал на речі, що мають ціну відповідну до затрат на їхнє
виготовлення та попит на ринку - їх називають матеріальними цінностями. Отже всі речі, що нас оточують у своїй більшості (за винятком природних явищ та інших об'єктів природного походження) створені людиною за допомогою
технологій. Таку діяльність людини називають технологічною. Основні види технологічної діяльності, яку можна виконувати в домашніх умовах це: ремонт сантехніки, електричних приладів, ремонт квартири тощо.

в) У шкільних майстернях учні повинні додержувати встановлених правил внутрішнього розпорядку.

До початку занять:

одягнути спецодяг;

приходити у майстерню до дзвінка;

при собі учень повинен мати: щоденник, підручник, зошит, олівець, лінійку, гумку;

Під час заняття.

* оглянути своє робоче місце й підготувати його до роботи;

* працювати тільки на своєму робочому місці і не залишиш його без
дозволу учителя;

дбайливо зберігати інструмент, економно використовувати матеріал; Напри кінець заняття:

витерти й покласти на місце інструменти, пристрої, матеріали;

виходити з майстерні з дозволу учителя.

г) Загальні правила безпечної праці у шкільних майстернях:

1.Перевірити, чи правильно надітий спецодяг. Старанно підібрати волосся, заправити кінці косинки тощо.

2.Перевірити стан робочого місця, наявність та справність інструментів.

З.Не залишати робоче місце без дозволу учителя.

4 3 інструментами й матеріалами поводитись обережно.

5.Під час роботи не розмовляти, не заважати працювати іншим.

6.Не крутити без потреби ручки й важелі верстатів і верстаків, без дозволу учителя не вмикати електричні прилади й устаткування.

7.Не складати на робочому місці непотрібні саме тепер інструменти й матеріали.

8.Роботу можна виконувати тільки справними інструментами.

VI. Практична робота

6.1 Вступний інструктаж

Завдання 1. Ознайомитися із обладнанням в майстерні.

Учитель, застосовуючи метод демонстрації, спільно з учнями, з'ясовує які інструменти та обладнання знаходяться в майстерні.

Завдання 2. Яка форма ріжучої частини інструменту для ручної обробки деревини (ножівка, стамеска, лезо рубанка) - вказати спільні та відмінні сторони.

Учитель для виконання другого завдання використовує інтерактивний метод роботи у малих групах. Кожна група отримує вказане завдання дає власну відповідь і обґрунтовує її. Результати роботи заносять у таблицю:

Таблиця 1

Назва інструменту, обладнання

Матеріал з якого виготовлено інструмент

Призначення

Форма ріжучої

частини інструменту

Принцип дії

1

2

3

4

5

6

6.2 Заключний інструктаж

Учитель просить дітей уважно переглянути отримані результати і коротко обговорити такі питання:

1 .Що спільного в будові та призначенні інструментів, які вказані в таблиці? 2.Що спільного в принципі дії всіх інструментів? З.У чому головна відмінність вказаних інструментів?

VII. Підсумок уроку.

7.1. Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

  1.   Що нового ви дізналися на уроці?

Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, і за яких умов це може бути?

7.2. Заключна частина: виставлення оцінок за роботу на уроці; домашнє завдання: знайти у журналі („Юний технік", „Техника молодежи" та ін.) або підручнику зображення об'єкта, який би ви хотіли виготовити.

Урок 2. Об'єкти технологічної діяльності (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про об'єкти технологічної діяльності, метод фантазування як засіб створення об'єктів технологічної діяльності, показники якості виробу; види виробів з фанери. Формування вмінь здійснювати пошук інформації в різних джерелах про техніку та технології, вибір об'єкта технологічної діяльності. Розвивати в учнів увагу. Виховувати елементи культури праці.

Об'єкт навчальної праці: інформаційні джерела з техніки та технології

Обладнання. Журнали: «Юний технік», «Техника молодежи» тощо.

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина (2 хв)

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (5 хв)

Ш. Мотивація навчально-трудової діяльності (3 хв)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (9 хв)

VI. Практична робота (19 хв)

VII. Підсумок уроку (5 хв)

Хід уроку.

І.Організаційна частина.

Перевірка присутніх Призначення чергових

ІІ.Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з'ясовують питання):

І.Як ви розумієте слово «техніка»?

2.Що таке «технологія»?

З.Для чого використовують інструмент?

4.Який ви знаєте інструмент для обробітку деревини?

III. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Для того щоб створити виріб (іграшку, літак, автомобіль тощо) необхідно мати відповідні знання, уміння. На попередньому уроці ми з вами вже ознайомились з поняттями, які стануть першими кроками у конструюванні цікавих виробів. Так, ми з'ясували, що будь-який об'єкт (у тому числі іграшка) створюється за допомогою технологій. Наступними кроками у цій справі буде пошук інформації у літературних джерелах з техніки та технології. Яка нам необхідна інформація, щоб створити власний об'єкт ? Як її віднайти? Як починається створення об'єкта? - відповідь на ці запитання є метою нашого уроку.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку та повідомляє (записує) очікувані результати: засвоєння понять про об'єкт технологічної діяльності; показники якості виробу (об'єкта технологічної діяльності); здійснювати вибір об'єкта технологічної діяльності.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Поняття про об'єкт технологічної діяльності;

б) методи створення нових об'єктів технологічної діяльності;

в) показники якості виробу;

г) вимоги до виробів з фанери;

а) Завдяки технологіям людина перетворює сировину та матеріал у речі, які використовуються як у побуті так і на виробництві. Обробіток матеріалу та створення відповідного виробу це є створення нового об'єкту технологічної діяльності. Всі речі якими користуються учні зазнали певних змін, спочатку як сировина і матеріал, а потім як готовий об'єкт, з боку людини. Книги якими вони користуються були виготовлені робітниками у друкарнях, їхній одяг - виготовлений на швейних фабриках, інструмент та обладнання, яке вони можуть бачити у майстерні, теж є продуктом діяльності людини. Отже всі речі, починаючи від авторучки і до комп'ютера або літака були виготовлені людиною і є об'єктами технологічної діяльності.

б) Створення будь-якого нового об'єкту (виробу) починається із творчого задуму. Є багато методів створення нових об'єктів технологічної діяльності. Найбільш цікавим серед них є метод фантазування.

Метод фантазування застосовують для створення нової форми виробу. Суть методу полягає в тому, що конструктор уявляє образ виробу, який будуть виготовляти, якщо навіть конструкція виробу невідома. Цей образ переносять на папір у вигляді малюнку.

Дизайнер (художник-конструктор) на початковій стадії проектування (ескізне проектування) застосовує свою творчу уяву, для того аби створити нову форму об'єкта. Фантазуючи дизайнер, тимчасово, не враховує ті вимоги, що ставлять до виробу і може вигадувати будь-яку форму майбутнього літака, автомобіля, трактора, меблів тощо. Для цього форму виробу порівнюють з контурами птаха чи будь-якої іншої тварини, рослини, геометричної фігури, зоряної зірки або вже існуючого літака, корабля, автомобіля (запозичують окремі елементи) тощо.

в) Виріб, який конструюють повинен мати відповідні показники якості: функціональність, ергономічність, технологічність.

Функціональність виробу - це один з принципів конструювання, який полягає у тому, що створений об'єкт повинен виконувати певні функції (тобто бути рухливим, нерухомим або рухатись у повітрі, переносити вантаж на певну відстань тощо). Однак при цьому конструктор враховує конкретне оточення, в якому знаходиться об'єкт. Отже не можна проектувати об'єкт не знаючи де він буде знаходитись. Форма виробу повніша відповідати за його змістом. Не можна наприклад малорухомим об'єктам надавати форму стрімкого руху і навпаки.

Ергономіка - наука, що вивчає функціональні можливості і особливості людини у трудових процесах з метою створення найкращих умов для поєднання діяльності людини і техніки. Головною вимогою ергономіки до будь-якого об'єкту є зручність цього виробу для користування людиною.

Технологічним вважають такий виріб, який розроблений з максимальним використанням вже існуючих типових вузлів, з'єднань, деталей тощо. До технологічності відносять також можливість використання найменшої кількості матеріалів та відносної простоти у виготовленні об'єкту.

г) Виріб з фанери має відповідати таким основним вимогам: простота конструкції, мінімальне використання деталей, форма і розміри виробу повинні відповідати його призначенню, виріб має бути естетично привабливим.

VI. Практична робота.

Завдання. Здійснити пошук проблемної області, в якій буде розроблятись проект технологічного об'єкту.

6.1. Вступний інструктаж.

1. Учитель пропонує дітям зіграти в гру „Мозкова атака". Правила гри: 1.Користуючись інформацією знайденою у журналі запропонувати фантастичний зореліт або ракету, літак чи будь-який інший об'єкт, що може вирішувати проблеми пов'язані з вирішенням екологічних проблем чи порятунком людей у надзвичайних ситуаціях.

2. Необхідно запропонувати якомога більше варіантів проблем, які міг би розв'язувати такий об'єкт (чим більше тим вища оцінка за роботу на уроці);

3. Приймаються будь-які ідеї: літак може бути призначений для польотів на Місяць, може одночасно рухатись у повітрі, на воді та під водою; це може бути всюдихід, для якого немає меж у пересуванні тощо.

Необхідно акцентувати увагу дітей на те, що треба вказати проблемну область, в якій буде діяти об'єкт: рятувати кораблі, що зазнали катастрофи у відкритому океані, зорельоти що будуть чистити космос від технологічного „сміття" тощо.

5Скласти банк проблем (проектів) у вигляді таблиці:

Таблиця 2

Сфера діяльності

Технологічні об'єкти, які можуть діяти в даній області

Примітка

1.

Школа

Оформлення класного кабінету, виготовлення найпростішого обладнання для кабінетів тощо

2.

Дозвілля

Виготовлення сувенірів, діючих іграшок, подарунок батькам тощо.

3.

Шкільна майстерня

Виготовлення підкладок для заточування інструменту (стамесок), пристрою для пиляння лобзиком, брусочків з наждачним папером, коробочок для дрібних деталей тощо.

4.

Дім

Виготовлення кухонної дошки, найпростішої полички для книг, підставки для посуду тощо.

6.2. Поточний інструктаж:

слідкувати за дотримуванням правил гри;

акцентувати увагу дітей на те, що важливо висловити ідею (проблему), а не давати оцінку;

звернути увагу дітей на те, що повторювати висловлену ідею можна лише тоді, коли до неї додається щось нове.

6.3 Заключний інструктаж: записати на дошці найкращі ідеї-проблеми;

вибрати через голосування найкращий об'єкт, що буде виготовлятись дати йому назву (ракета, зореліт, тощо).

зробити підсумок про те, що будь-який технологічний об'єкт створений людиною не існує за для „розваг", а розв'язує чітко визначені конструкторами задачі (проблеми).

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1. Що ми робили на уроці?

2. Що нового він дізнався на уроці?

З.Ч и досягли очікуваних результатів? Що саме вдалося зробити?

7.2 Заключна частина:

* виставлення оцінок за роботу на уроці;

* домашнє завдання: продовжити пошук інформації в підручниках, журналах, альбомах для того, щоб запропонувати ще два варіанти об'єктів технологічної діяльності.

6 клас

2.1. Вступ

Урок І. Вступ (1 юд.)

Мета уроку: Засвоєння знань про основні галузі виробництва - промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо. Розвивати просторову уяву, увагу, мислення, пам'ять. Виховувати інтерес до техніки, потребу в праці.

Обладнання: плакати з основ виробництва, відео фрагменти тощо.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Орієнтовний план проведення уроку

I. Організаційна частина (3 хв.)

II.мотивація навчально-трудової діяльності (5 хв.)

  1.  Повідомлення теми, мені, завдань уроку (2 хв.)
  2.  Вивчення нового матеріалу (30 хв.)
  3.  Підсумок уроку (5 хв.)

Хід уроку

I. Організаційна частина

Перевірка присутніх

Призначення чергових

II.мотивація навчально-трудової діяльності.

Основним джерелом і засобом розвитку будь-якої країни є різні галузі виробництва. Чим більше галузей виробництва має країна тим вона більше незалежна і багатша.

III.Увідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку та повідомляє мету, завдання та очікуванні результати :

•    Галузі виробництва.

IV.Вивчення нового матеріалу.
План вивчення.

  1.  Провідні галузі виробництва;
  2.  Загальні правила безпечної роботи в шкільній майстерні.

1)   Сільське   господарство   об'єднує   взаємозв'язані    галузі   -   рослинництво тваринництво.   Головне   завдання   цих   галузей   -   забезпечити   населення   продуктами харчування, промисловість - сировиною.

Як галузь сільськогосподарського виробництва рослинництво мас величезне значення для народного господарства. Па полях сільськогосподарських підприємств країни вирощують зерно, овочі, у садах - фрукти і ягоди. Рослинництво дає промисловості сировину для переробки і виготовлення різних хлібопродуктів. Цукрові буряки - сировина для вироблення цінного продукту харчування - цукру, а продукт переробки буряків (жом) і відходи рослин (гичку) використовують на корм худобі. Овочі, фрукти і ягоди - сировина для консервної промисловості. Нині сільськогосподарське виробництво, підприємства переробної промисловості і ТІ, які випускають різні машини для сільського господарства, об'єднуються в агропромисловий комплекс країни (АПК).

Для успішного забезпечення продовольством населення України, сільському виробництву потрібні трактори і сільськогосподарські машини до них, високопродуктивні сорти різних сільськогосподарських культур. За рахунок цього можна підвищити виробництво продуктів рослинництва. Технікою забезпечує сільське господарство промисловість. Високоврожайні сорти створюють наукові співробітники в науково-дослідних установах - інститутах та дослідних сільськогосподарських станціях. Але, крім техніки і високоврожайних сортів, потрібні ще і знання, як загальноосвітні, так і спеціальні, щоб впроваджувати в практику сільськогосподарського виробництва нові технології вирощування культур, досягнення науки.

Вирощування сільськогосподарських рослин пов'язане з використанням основного народного багатства - землі. Щоб вона могла давати віддачу, її треба оберігати.

Окремі галузі промисловості, зокрема чорна та промислова металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудівна промисловість, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість та ін., ε елементами системи промислових технологій, їх класифікація може бути здійснена на основі аналізу технологій, що використовуються в

кожній з галузей.

Спільність технологій, що використовуються в тій чи іншій сфері, дає можливість окремі галузі промисловості об'єднувати в групи і розглядати їх як окремі підсистеми в системі промислових технологій. При такій класифікації в промисловості можна виділити наступні основні види технологій:

видобувні технології - вирішують питання добування корисних копалин (вугільна, нафто- та газодобувна тощо);

технології первинної переробки (технології збагачення) - їх реалізація дає змогу одержати збагачену сировину (цукрова, хімічна);

технології переробки - внаслідок їх реалізації одержують матеріали для оброблюючих виробництв (харчова, м'ясопереробна тощо);

технології обробки - дають можливість із матеріалів одержати готову продукцію (меблева, машинобудівна тощо);

інформаційні технології - забезпечують узгоджену дію основних промислових технологій, їх функціонування в системі (дослідницькі інститути, конструкторські бюро).

Однією з галузей виробництва є будівельна промисловість. Основним продуктом будівельної промисловості є будинки та інші будівельні споруди. Будинками називають будівельні системи з огороджувальних конструкцій, що утворюють замкнутий об'єм, для проживання  або  перебування  людей,   або  для  виконання  різноманітних  виробничих процесів.

Будинки поділяють на громадські (житлові і суспільні) і виробничі. До житлових будинків належать квартирні будівлі, гуртожитки, готелі.

Суспільні будинки призначені для соціального і побутового обслуговування населення, розміщення навчальних закладів, громадських організацій, адміністративних

установ і т.п.

Виробничі будинки призначені для промислових і сільськогосподарських підприємств, до них належать цехи заводів і фабрик, тваринницькі будівлі, птахофабрики, теплиці, силосні корпуси елеваторів, зерносховища і т. п.

Інженерними спорудами називаються будівлі, призначення яких - виконання будь-яких технічних завдань (мости, тунелі, трубопроводи, резервуари, бункери і т. п.).

Будинки і споруди складаються з окремих частин - підвалин, каркаса, покриття (дахів), стін, перегородок, перекриттів, сходів, вікон, дверей і т. и. В частинах будинків і споруд виділяють конструктивні елементи, колони, блоки, стіни, плити, балки, ферми, сходові марші або дверні блоки. Елементи, що сприймають силовий і температурний вплив і передають їх через підвалини на ґрунт, називають конструкціями, що несуть навантаження. Ті з них, що захищають внутрішні приміщення від впливу зовнішнього середовища або відділяють одне приміщення від іншого, називають огороджувальними конструкціями. Інколи в деяких типах будинків ; конструкція може виконувати відразу дві функції: конструкції, що несе навантаження, і огороджувальної (наприклад, зовнішні стіни і перекриття великопанельних будинків).

До промислових і громадських будинків висувають наступні вимоги: міцність, жорсткість і тривалість під впливом силових і кліматичних факторів, довговічність, вогнестійкість, необхідний ступінь теплоізоляції, зведення індустріальними засобами.

В сучасному будівництві як матеріал для будівельних конструкцій використовується метал (сталь і алюмінієві сплави), бетон, залізобетон, цегла, кам'яна кладка, дерево і пластмаса.

Однією з визначальних ознак технологічного стану і цивілізованості держави є рівень розвитку її транспортної системи (транспорту).

Україна - велика за територією, населенням, природним та промисловим потенціалом держава, життєдіяльнісгь якої на сучасному рівні може забезпечити розвинена в усіх своїх ланках розгалужена транспортна система.

Транспорт - галузь матеріального виробництва, яка здійснює перевезення населення і вантажів. Він є четвертою галуззю матеріального виробництва (після видобувної промисловості, обробної промисловості, сільського господарства), продовжує виробничий процес, доставляючи продукт від місця виробництва до місця споживання. Продукцією транспорту с сам процес переміщення, який здійснюється за допомогою транспортних засобів як у сфері виробництва, так і сфері обігу.

Робота транспорту залежить від рівня розвитку і розміщення продуктивних сил, які визначають обсяг, характер вантажів, їхній склад і відстань перевезень. Водночас будівництво нових шляхів, технічна реконструкція транспорту впливають на піднесення промисловості, сільського господарства, товарообіг. Транспорт є матеріально-технічною основою реалізації територіального поділу праці. Завдяки транспорту економічні райони України мають можливість водночас з комплексним розвитком самого господарства переважно розвивати ті галузі промисловості і сільського господарства, для яких у цих районах є найсприятливіші природні й економічні умови.

Україна - транзитна держава, яка повинна активізувати у відповідності до міжнародних стандартів роботу по створенню національної мережі міжнародних транспортних коридорів та її інтегрування в транспортні системи держав Європи. Азії, Балтійського і Чорноморського регіонів, Закавказзя, Близького й Далекого Сходу, тобто між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю.

Це означає, що рівень техніки, технології, організації, нормативно-правового забезпечення повинен відповідати європейському, і Сучасний транспорт України виконує наземні, водні та повітряні види перевезень людей та вантажів. За характером перевезень його поділяють на пасажирський та вантажний.

Наземні перевезення виконуються залізничним, автомобільним та трубопровідним видами транспорту. Водні - морським та річковим. Повітряні - авіаційним транспортом. Кожен з перелічених видів транспорту має свої характерні особливості.

Життя та діяльність людини сьогодні неможливо уявити без послуг та можливостей зв'язку. Зв'язок - передача та прийом інформації за допомогою поштових, електричних та інших технічних засобів.

Основними засобами (видами) сучасного зв'язку є пошта і так званий електрозв'язок (телекомунікаційний спосіб). До останнього належать: телефонний зв'язок і документальний (телеграф, фототелеграф, факсимільний, Іпіегпеї, стільниковий, пейджинговий, супутниковий. проводове та ефірне мовлення, телебачення тощо), які в наш час удосконалюються в Україні і в усьому світі на основі нових досягнень електроніки і комп'ютерної техніки.

Поштову діяльність провадять підприємства поштового зв'язку: поштамти, вузли та відділення зв'язку, основними видами послуг яких є поштові відправлення (періодичні видання, листи, посилки, грошові перекази тощо).

2)Для успішного виконання всіх трудових завдань у майстернях треба добре засвоїти й акуратно виконувати правила безпечної роботи.

  1.  Перевірити, чи правильно надітий спецодяг. Старанно підібрати волосся.
  2.  Перевірити стан робочого місця, наявність і справність інструментів.
  3.  Не залишати робоче місце без дозволу вчителя
  4.  З інструментами її матеріалами поводитись обережно.

  1.  Під час роботи не розмовляти, не заважати працювати іншим.
  2.  Не крутити без потреби ручки й важелі верстатів і верстаків, без дозволу вчителя не вмикати електричні прилади й устаткування.
  3.  Не складати на робочому місці непотрібні саме тепер інструменти й матеріали.
  4.  Роботу можна виконувати тільки справними інструментами.
  5.  Прибирати робоче місце щіткою (не можна здмухувати або змітати руками стружки, ошурки, тирсу).

V. Підсумок уроку

5.1Рефлексія.

Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:

  1.  Що нового ви дізналися на уроці?
  2.  Чи досягли ми поставленої мети?
  3.  Що сподобалось чи не сподобалось під час уроку?

5.2аключна частина:

виставлення оцінок за роботу на уроці;

домашнє завдання: вивчити основні положення конспекту.

7 клас

Тема. Об'єкти технологічної діяльності. Методи проектування.

Мета: повторити та узагальнити знання учнів, отримані в б класі, про промисловість і сільське господарство як галузі матеріального виробництва; удосконалити знання учнів про основні галузі промисловості та особливості технологічних процесів, що застосовуються в цих галузях; ознайомити із змістом діяльності учнів на уроках трудового навчання в 7 класі та з особливостями застосування методу фокальних об'єктів при проектуванні виробів, етапами та підетапами проектування; формувати навички дотримання правил внутрішнього розпорядку і безпечної праці під час роботи в шкільних навчальних майстернях.

Основні поняття: виробництво, промисловість, галузі промисловості, сільське господарство, матеріальні цінності, товар, товари повсякденного попиту, інновації, види технологій, конкурентоспроможність, фокальний об'єкт, дизайн.

Обладнання: зразки виробів учнів, виготовлених із застосуванням методу фокальних об'єктів, стенд «Галузі виробництва», плакат«Правила внутрішнього розпорядку в майстерні і загальні правила безпечної праці», зразки джерел інформації про промисловість і сільське господарство.

Міжпредметні зв'язки: історія, природознавство, фізика, образотворче мистецтво.

Очікувані результати навчальної діяльності: знання основних галузей промисловості; уміння пояснювати: особливості виробництва продукції в промисловості та сільському господарстві; дотримання учнями правил безпечної праці та особистої гігієни під час роботи в шкільних навчальних майстернях; знання особливостей перенесення випадково обраних явищ та об'єктів на предмет, який удосконалюється; уміння описувати та розробляти ескізи виробів із застосуванням методу фокальних виробів.

Структура заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1.  Вплив розвитку виробництва і технологій на економіку держави і життя людей.
  2.  Галузі виробничої та невиробничої сфер.
  3.  Проектно-технологічна діяльність при застосуванні методів фокальних об'єктів.
  4.  Основи застосуванні методів фокальних об'єктів.
  5.  Інструктаж з охорони праці та виробничої санітарії.

ІV. Практична робота «Створення моделей виробів із застосуванням методу фокальних об'єктів»

 V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

Розпочинаючи з першого уроку необхідно зосередити увагу учнів на тому, що впродовж поточного навчального року та в наступних класах вони будуть удосконалювати та розширювати знання та уміння щодо проектно-технологічної діяльності. При виконанні будь-якої роботи учням необхідно буде аналізувати конструкторські проблеми, графічні документи (ескізи, технічні рисунки, технологічні карти), різні варіанти конструкцій та художнього оздоблення об'єктів праці; розробляти, конструювати та захищати власні проекти. На цьому етапі уроку вчитель має ознайомити учнів з основними завданнями начальної програми; наголосити на видах і особливостях виконуваних робіт та досягненні очікуваних результатів навчальної діяльності; акцентувати увагу на дотриманні правил безпечної праці, особистої гігієни, наукової організації праці, дотриманні технологічної дисципліни. Перед вивченням нового навчального матеріалу доцільно об'єднати учнів у мікрогрупи (ланки, бригади, групи тощо), закріпити за учнями робочі місця, зосередити увагу на збереженні майна шкільної майстерні.

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Фронтальна бесіда.

  1.  Які галузі матеріального виробництва вам відомі?
  2.  Чим займається кожна з них?
  3.  Які технології в них застосовуються?
  4.  Що називають технологією сільськогосподарського виробництва?
  5.  Що таке технологія промислового виробництва?
  6.  Чим відрізняється технологічна операція від технологічного процесу?
  7.  Який вид діяльності називається виробничим процесом?

Учитель узагальнює відповіді учнів, зосереджуючи їхню увагу на тому, що в процесі розвитку людського суспільства відбувалося постійне удосконалення знарядь праці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Вплив розвитку виробництва і технологій на економіку держави і життя людей.

Розповідь учителя..

Первісна людина забезпечувала своє існування, займаючись збиранням плодів дикоростучих рослин, полюванням на диких тварин, рибальством. Це був найпростіший вид господарювання. Пізніше людина приручила тварину, почала вирощувати рослини, займатися землеробством. Цим вона забезпечувала свої потреби. Людина сконструювала найпростіші знаряддя праці. Наприклад, для вирощування та переробки плодів рослин — рало, соху, серп, ціп, жорна, ступу тощо. А деревину обробляла ножем або сокирою.

Разом із цим людина постійно замислювалася над удосконаленням знарядь праці. Так були винайдені перші механізми, які дали можливість виробляти необхідну і корисну для людини продукцію. Таке господарювання дістало назву виробничого. Постійно удосконалюючи знаряддя праці, людина почала виготовляти продукції більше, ніж споживала сама. Це привело до того, що частина людей займалася вирощуванням рослин (землеробством), інша — вирощуванням тварин (скотарством), ще частина — виробництвом знарядь праці та предметів споживання (одяг, зброя, інструменти для обробки матеріалів, обробітку ґрунту, догляду за тваринами тощо). Із появою різних ремесел відбувається відокремлення ремесла від землеробства. Для забезпечення власних потреб людина починає обмінюватись виробленим нею товаром. Так зароджується торгівля і відбувається суспільний поділ праці. Поява більш складних механізмів та необхідність забезпечення їхньої роботи привела до необхідності об'єднання людей у групи (видобування та переробка копалин, у виготовлення продукції). Поступово з'являються великі поселення, утворюються міста, відбувається відокремлення міста від села.

Подальший розвиток техніки приводить до появи транспортних засобів, які сприяють ефективному обміну продуктами праці людини (торгівля). Згодом виробнича і обслуговуюча діяльність удосконалюється, розвивається наука, здійснюється подальше розмежування окремих виробничих напрямів у самостійні структури (видобувну, переробну, наукову, торговельну тощо).

Такий спосіб господарювання називається господарством (економікою), або системою суспільного виробництва. Це взаємодія робочої сили і засобів виробництва, яка спрямована на створення всього необхідного для існування людей (життєзабезпечення): промислових виробів, продуктів харчування, різних послуг.

2. Галузі виробничої та невиробничої сфер.

Фронтальна бесіда.

1) Назвіть відомі вам підприємства (заводи, фабрики, фермерські, приватні, акціонерні товариства тощо), яку продукцію вони виробляють?

2) Які з цих підприємств виготовляють однакову продукцію (хліб, одяг, верстати, автомобілі тощо)?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що сукупність підприємств (господарств), які виробляють однакову (однорідну) продукцію, називають галуззю господарства. Демонструючи схему «Галузі народного господарства», учитель характеризує галузі матеріального виробництва (виробнича сфера) і галузі невиробничої сфери. Оскільки галузі виробничої сфери учні вивчали в 6 класі, доцільним буде попросити їх самостійно навести приклади та пояснити значення цих галузей у задоволенні потреб людини. Слід наголосити на тому, що галузі невиробничої сфери хоча і не створюють Матеріальні блага, проте забезпечують побутові та духовні потреби людини. Особливе місце у невиробничій сфері належить інтелектуальній праці, у результаті якої створюється нова техніка, розробляються нові конструкційні матеріали та нові технології. А це у свою чергу приводить до зростання рівня економіки держави, добробуту людей. Тому основним завданням кожної галузі є удосконалення всіх «видів діяльності людини, запровадження нових, ефективних технологій, які забезпечують виробництво та реалізацію високоякісних товарів. Усі галузі виробничої і невиробничої сфери тісно пов'язані між собою і становлять господарський комплекс країни.

Зразок схеми

Робота за підручником.

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника.

3. Проектно-технологічна діяльність при застосуванні методів фокальних об'єктів.

Фронтальна бесіда.

  1.  3 яких етапів складається проектно-технологічна діяльність?
  2.  У чому сутність організаційно-підготовчого етапу?
  3.  На якому з етапів вирішується проблема? Вироблення ідей?
  4.  Як здійснюється розробка ескізів та вибір оптимального варіанта майбутнього виробу?
  5.  Які параметри необхідно враховувати під час проектування та конструювання виробів?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що особливість дотримання технологічної послідовності етапів проектно-технологічної діяльності є необхідною і під час застосування методу перенесення випадково обраних явищ та об'єктів на об'єкт, який удосконалюється. Окрім цього для виконання зазначеного конструкторського завдання об'єкт праці (досліджуваний об'єкт) має бути розміщений на такій відстані, яка б давала можливість найдосконаліше ознайомитися з його будовою, розмірами, принципом дії, матеріалами, із яких він виготовлений, умовами, у яких його доцільно використовувати, його надійністю тощо.

Учитель повідомляє, що фокальним називається будь-який об'єкт, який розташований в полі зору працюючого на такій відстані, яка дає можливість найяскравіше, найсильніше, найкраще виявити будь-яку його властивість, ознаку та дію.

4. Основи застосування методів фокальних об'єктів.

 Робота за підручником.

 Учитель пропонує учням прочитати текст підручника.

Фронтальна бесіда.

  1.  У чому полягає сутність методу фокальних об'єктів?
  2.  При конструюванні яких об'єктів був застосований метод перенесення закономірностей, властивостей, явищ живої або неживої природи?

Під час обговорення цього питання доцільно використовувати заздалегідь підготовлені плакати, таблиці та інші інформаційні джерела із зображенням, як наприклад: «пух рослин — парашут», «медуза — ракета», «птах, який летить,— літак», «птах, який пливе,— моторний човен», «реп'ях — застібка "блискавка"», «риба — підводний човен» та інші. Учням пропонується пояснити особливості прояву явищ, властивостей живої та неживої природи в пропонованих технічних об'єктах, застосування принципу дії простих механізмів (важеля, блока) при конструюванні таких складних технологічних машин, як екскаватори, ескалатори, ліфти, підіймальні крани тощо.

3) При конструюванні яких об'єктів був застосований метод перенесення відомих електричних, механічних, хімічних та інших властивостей, які вже застосовуються у різних технічних пристроях?

Відповіді учнів на це запитання доцільно супроводжувати демонстрацією елекрокип'ятильника в металевому корпусі та електрочайника в пластмасовому корпусі. Учні мають дійти висновку, що в обох випадках використано нагрівальний елемент, але прилади конструктивно відрізняються між собою використанням різних матеріалів для виготовлення корпусів (метал, пластмаса), зовнішнім виглядом, можливостями з'єднання з мережею електричного струму тощо.

5. Інструктаж з охорони праці та виробничої санітарії.

Робота у зошиті.

Учитель пропонує учням пригадати та записати відомі їм з 6 класу основні правила внутрішнього розпорядку в майстерні та загальні правила безпечної праці.

Розповідь учителя.

Правила внутрішнього розпорядку в майстерні та загальні правила безпечної праці:

— приходити на заняття за 5 хвилин до його початку;

заходити до майстерні організовано, із дозволу вчителя;

перед початком занять вимити руки та надіти робочий одяг;

сідати на закріплені місця, не залишати їх без дозволу вчителя;

підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;

дотримуватись правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;

учні, які не ознайомлені з правилами безпечної праці, до занять у шкільній майстерні не допускаються;

використовувати інструменти та матеріали обережно та ощадливо й тільки за призначенням;

під час перерви слід виходити з майстерні;

після закінчення роботи прибрати своє робоче місце.

Завдання.

Порівняти записи у зошиті із записами правил на плакаті (або на дошці). Зробити у зошиті відповідні доповнення або виправлення.

ІV. Практична робота «Створення моделей виробів із застосуванням методу фокальних обєктів»

Виконанню будь-якої практичної роботи має передувати інструктаж з охорони праці та виробничої санітарії. Необхідно нагадати учням правила безпеки праці та зробити запис про проведений інструктаж у спеціальному журналі. Проводячи інструктаж, слід поєднувати пояснення з відповідними демонстраціями та практичними діями. Так, недостатньо розповісти, як раціонально організувати робоче місце, треба продемонструвати як правильно його підготувати, дати можливість учням зробити це самим, переконатися, що учні правильно зрозуміли зміст інструктажу.

Інструктаж до виконання практичної роботи.

Доцільним буде організувати виконання практичної роботи в групах.

Для ефективного виконання учнями практичної роботи необхідно підготувати ілюстративний матеріал із прикладами застосування методу фокальних об'єктів.

Виконання практичної роботи.

Учням пропонується за аналогами або технічним описом розробити власний варіант удосконалення певного об'єкта, який планується виготовити на наступних уроках (виконати ескіз у вільній техніці).

Під час виконання завдання учитель контролює роботу учнів з метою виявлення прогалин в їх знаннях та вміннях; здійснює поточний інструктаж.

Підведення підсумків практичної роботи проводиться у формі захисту проектів.

Фронтальна бесіда.

  1.  Які способи з'єднання деталей з деревини вам відомі?
  2.  Назвіть особливості з'єднання деталей за допомогою клею, шурупів, цвяхів.
  3.  У яких випадках вони застосовуються?
  4.  Які переваги та недоліки цих з'єднань?
  5.  Назвіть інші види з'єднань елементів виробу в конструкцію.
  6.  У чому полягають особливості цих видів з'єднань?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що крім названих видів з'єднань, при конструюванні виробів широко використовують шипові з'єднання. Демонструючи різні вироби, під час обговорення необхідно з'ясувати, що це такий вид з'єднання, за якого виступ (шип) одного елемента виробу з'єднується з іншим його елементом з допомогою виїмки (гнізда). Учитель також наводить приклади з'єднання елементів виробу за допомогою двох-трьох шипів, «бо за допомогою вставних шипів, шкантів тощо.

Учитель перевіряє наявність в учнів необхідних креслярських інструментів.

V. Підсумки уроку

.Необхідно звернути увагу на засвоєння учнями основних понять та проконтролювати, щоб учні залишили робочі місця в належному стані, а чергові по навчальній майстерні повною мірою виконали свої обов'язки.

  1.  Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника.

  1.  Накреслити в робочому зошиті таблицю або схему структури господарства села (району, міста) і записати назви підприємств та видів продукції, яка виробляється у кожній з галузей виробничої та невиробничої сфер.

PAGE  12


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52757. Древнеруский языкъ. Этимология. 91 KB
  Корень ров н суффикс ая окончание потому что ровную. А что Если корень ров к примеру. Ров это понятие что это яма канава. Поэтому я вам начало положу а дальше будем уже Я не хочу чтобы вы как в школе механически всё воспринимали.
52758. Множення звичайних дробів 258.5 KB
  Мета уроку: закріпити навички та вміння учнів виконувати множення звичаних дробів та розв’язувати задачі на множення звичайних дробів; розвивати творчу та розумову активність увагу інтерес до математики використовуючи історичний матеріал виховувати культуру математичних знань. Подивимось може й у нас є особливий спосіб множення звичайних дробів. Пропоную Вам спосіб швидкого усного множення на та .
52759. Множення і ділення дробів 221 KB
  Дату народження якого українського письменника ви отримали Отже Іван Франко народився 27. Учень: Видатний український письменник Іван Якович Франко народився в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту на Львівщині в родині сільського коваля. Потім Іван Франко перейшов до школи при монастирі в Дрогобичі а згодом – до дрогобицької гімназії. Розв’язавши задачу ми з’ясуємо скільки мов знав Іван Франко і скількома мовами перекладені його твори.
52760. Додавання і віднімання десяткових дробів (5 клас) 45 KB
  Вчити застосовувати правила додавання та віднімання десяткових дробів до розвязування прикладів рівнянь задач спрощення виразів. Розвивати навички логічного мислення математичну мову навички зручного обчислення прикладів. Виконуючи вправи ми побачимо що нам потрібно вміти додавати та віднімати десяткові дроби для спрощення виразів розв’язування рівнянь розв’язування задач в одній системі вимірюваннякм год. Розв’язування вправ.
52761. Розвиток толерантності 48.5 KB
  Робота в групах зашифроване слово Жидрути Васпра Легнека Тижидру Батре Тивмі З`являється напис Дружити справа нелегка але дружити треба вміти. Разом ми клас Тож будемо вчитися дружити щоб не було як у байці Л. Бесіда: Що ж там лад Як досягти ладу в колективі Що ж означає: дружити Як ви розумієте це поняття А зараз послухайте вірш Оксани Сенатович. Що це значить не дружити Що це значить не дружити Жити так одинаком Не дружити це ходити Не дверима а вікном.
52762. Сложение и вычитание обыкновенных дробей 316 KB
  Цель: - актуализировать знания учащихся по теме «Сложение и вычитание дробей с равными знаменателями»; - развивать навыки применения теоретических знаний при решении различных видов практических упражнений; - формирование положительной мотивации к предмету через нестандартную форму реализации урока, развитие познавательного интереса учащихся; - воспитание культуры работы в группе; - поддержать акцию «Сохраним первоцветы».
52763. Дії над звичайними дробами. Розв’язування вправ 154.5 KB
  Мета: повторити і систематизувати знання з теми; продовжити розвивати вміння працювати самостійно в групах; виховувати в учнів творчі здібності; прищеплювати любов до математики; вчити їх об'єктивній самооцінці та вмінню коригувати свою навчальну діяльність; виховувати впевненість у своїх силах та самостійність.
52764. Уявлення про звичайні дроби. Правильні та неправильні дроби. Порівняння дробів 94 KB
  Правильні та неправильні дроби. МЕТА: вивчити означення дробового числазвичайного дробу ознайомити з поняттям правильний і неправильний дріб навчити розпізнавати звичайні дроби читати записувати їх; розвинути уяву увагу культуру математичного запису та мови; виховати самостійність допитливість та прагнення успіху. Приклад 2 правильні дроби.