69280

Підготовка і виконання запиту. Отримання даних. Відключення

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Останнє, що додаток повинен зробити після підключення до джерела даних, але перш, ніж воно буде здатне здійснювати запити SQL, — це отримати дескриптор оператора (statement handle) або hstmt. Щоб отримати дескриптор hstmt, достаточш оголосити змінну типу SQLHSTMT і викликати функцію...

Украинкский

2014-10-02

41 KB

0 чел.

Лекція № 22

Тема: Підготовка і виконання запиту. Отримання даних. Відключення.

План

  1.  Підготовка і виконання запитів SQL
  2.  Отримання даних
  3.  Відключення від джерела даних

Підготовка і виконання запитів SQL

Останнє, що додаток повинен зробити після підключення до джерела даних, але перш, ніж воно буде здатне здійснювати запити SQL, — це отримати дескриптор оператора (statement handle) або hstmt. Щоб отримати дескриптор hstmt, достаточш оголосити змінну типу SQLHSTMT і викликати функцію SQLAllocHancUe, переду! їй як аргументи константу SQL_HANDLE__STMT і адреса оголошеною змінно» hstmt. Нижче приведений фрагмент коди, що демонструє, як це зробити:

 

SQLSTMT hstmt;

SQLRETURN re = SQLAllocHandle<SQL_HANDLE_STMT

hdbc, Shstmt);

Як тільки додаток отримає дескриптор hstmt, воно зможе передавати джерелу енних оператори SQL. Існує два разных способу організації виконання джерелом даних запиту SQL. Перший має на увазі застосування функції SQLExecDirect, другим аргументом якої є оператор SQL, як показано в прикладі, приведеному нижче. Ця функція додасть в таблицю UserMaster новий рядок даних:

SOLRETURN гс = ::SQLExecDirect(hstmt

(unsigned char*)"INSERT INTO " "UserMaster VALUES('USERLD' " "'User Name', 0)", SQL_NTS))

Другий спосіб виконання оператора має на увазі його попередню підготовку за допомогою функції SQLPrepare, а також його подальше виконання за допомогою функції SQLExecute, як показано в прикладі, приведеному нижче.

SQLRETURN re;

LPCSTR szSQL = "INSERT INTO UserMaster "

"values('UserlD2', 'Just Another User', 0) "/

if (SQL_SUCCESS == (re = ::SQLPrepare (hstmt

(unsigned char*)szSQL, SQL_NTS)))

( if (SQL_SUCCESS == (re = ::SQLExecute (hstmt)))

При частому виконанні різних операторів SQL подібна комбінація функцій SQLPrepare/SQLExecute набагато ефективніша, ніж просто виклик функції SQLExecDirect. Це пов'язано з тим, що при кожному виклику функції SQLExecDirect вираз повинен відкомпілюватися (compiled) основний DBMS. Проте при попередньому виклику функції SQLPrepare вираз відкомпілюється тільки один раз, а потім кожного разу використовуватиметься функцією SQLExecute в готовому вигляді.

Отримання даних

У попередньому розділі продемонстровані два разных способу застосування оператора SQL, що додає дані в таблицю. Але що, якщо в результаті виконання оператора SQL будуть повернені дані, і як передати їх в змінні застосування? Для цього призначена наступна група функцій ODBC. Коли функція ODBC повертає результуючий набір даних (result set) (або набір результатов— resuitset), змінні застосування необхідно пов'язати (bind) з полями повертаних даних. ODBC надає щонайширший набір різноманітних типів даних, доступних для застосування у складі застосування, що розробляється.

Якщо гнучкість додатку є одному з головних завдань проекту, то користь від застосування функцій SQLNumResultCols, SQLDescribeCol і SQLGetData в його складі буде вельми ощутима. Ці функції дозволяють розробникові створювати додатки баз даних, не піклуючись заздалегідь про те, скільки полів і якого типу повертатиме джерело даних у складі результуючого набору даних. Наприклад, ці функції можна було б використовувати у складі додатку, що дозволяє користувачеві самостійно формувати запити, передавані базі даних. У зв'язку з динамічним характером цього застосування йому не буде заздалегідь відома кількість і тип даних полів, повертаних в результаті їх виконання.

Оскільки ж додаток може дізнатися, які саме дані були повернені в результаті запиту, якщо це не було визначено заздалегідь, до виконання запиту? Додаток використовує функції, описані в попередньому розділі, для компіляції і виконання призначених для користувача операторів SQL. Потім ODBC повертає дескриптор результуючого набору даних. Але додатку нічого не відомо ні про кількість полів, повернених в результуючому наборі даних, ні про їх тип. Так, щоб визначити, скільки саме полів (стовпців) було повернено в результуючому наборі даних, додаток звертається до функції SQLNumResultCols. Потім воно викликає функцію SQLNumResultCols для кожного з полів, щоб з'ясувати тип розташованих в них даних. Як тільки тип даних певного поля стає відомий, застосовується функція SQLGetData, що дозволяє витягувати з нього значення. Безумовно, це опис вельми схемний, проте воно дає загальне уявлення про процес застосування цих функцій. Більш детально дана тема розглядається на прикладі другого і третього демонстраційних додатків цього розділу.

Цілком очевидно, що такий рівень гнучкості, який описаний вищим, потрібний зовсім не кожному застосуванню. Більшість розробників баз даних використовують оператори SQL, жорстко задані в коді застосування, а отже, їм не потрібно звертатися до ODBC, щоб з'ясувати тип даних повертаних в результуючому наборі даних. В цьому випадку для витягання даних з результуючого набору даних і привласнення їх змінним додатку можна скористатися функціями SQLBindCol і SQLFetch. Функція SQLBindCol, що відповідає за скріплення даних, дозволяє вказати номер поля результуючого набору даних, тип даних цього поля результуючого набору даних, а також адресу змінної додатку, яка отримає ці дані при виклику функції SQLFetch, що відповідає за вибірку зв'язаних даних.

Звернете увагу, немає ніякої необхідності зв'язувати всі поля, досить зв'язати лише ті поля, дані яких необхідно передати в змінні. Функцію SQLBindCol необхідно викликати один раз, але для кожного використовуваного поля, а функцію SQLFetch після цього можна викликати багато раз, при кожній необхідності прочитати результуючий набір даних. Нижче приведений приклад застосування обох функцій для отримання даних з результуючого набору даних. Цей фрагмент коди має на увазі, що оператори SQL, організуючі повернення результуючого набору даних, вже були виконані:

#define LEN_USERID 16

SDWORD cb;

char szUserID[LEN_USERID];

if (SQL_SUCCESS == (re = SQLBindCol(hstmt, 1

SQL_C_CHAR, szUserlD, LENJJSERID &cb))) {

if (SQL_SUCCESS == (re = SQLFetch(hstmt))) {

// Тепер szUserlD містить значення з першого

// поля поверненого набору результатів.

 

Відключення від джерела даних

Як тільки підключення до джерела даних стане непотрібним, від нього необхідно відключитися (за допомогою функції SQLDisconnect), а також звільнити всі дескриптори, які були для цього створені. Код "очищення" ("cleanup") для приведеного вище прикладу міг би виглядати таким чином:

if (henv)

{

if (hdbc)

{

if (blsConnected)

(

if <hstmtj

{ ::SQLFreeHandle{SQL_HANDLE_STMT, hstmt);

}

::SQLDisconnect(hdbc);

blsConnected = FALSE;

}

::SQLFreeHandle{SQL_HANDLE_DBC, hdbc);

hdbc = NULL;

}

::SQLFreeHandle(SQL_HANDLE_ENV, henv); henv = NULL;

}

Отже, вивчивши основи використання ODBC, розглянемо в наступному розділі демонстраційне застосування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29366. Разрешения коллизий в хеш-таблицах методом рехеширования 31.5 KB
  Является не пустым возникает коллизия которую надо устранить путём выбора другой ячейки таблицы для имени S. Выбор такой ячейки производится:h1 = h p1mod N p1 – некоторое приращение. Если элемент таблицы h1 тоже не пустой то рассматривается новый элемент:h2 = h p2mod N hi = h pimod N до тех пор пока не будет найден элемент таблицы что1 элемент пустой тогда имя S в таблице отсутствует и записывается в таблице под инд. элементами таблицы должно быть минимальным. p1 = 1 p2 = 2 pi =...
29367. Реализация операций поиска и записи в хеш-таблицах по методу цепочек 27 KB
  на размер таблицы т. ситуация переполнения таблицы отсутствует.Для реализации метода цепочек необходимо следующее: таблица имён с дополнительным полем связи которое может содержать либо 0 либо адреса других элементов этой же таблицы. последнего записанного элемента таблицы.
29369. зыки проектирования как составная часть лингвистического обеспечения САПР 29.5 KB
  Языки проектирования – языки предназначенные для описания информации об объекте и процессе проектирования. а Входные языки предназначены для задания исходной информации об объектах и целях проектирования. Эти языки представляют собой совокупность языков описания объектов описания заданий и описания процессов.
29370. Определение формальной грамматики 49 KB
  Конечное множество символов неделимых в данном рассмотрении в теории формальных грамматик называется словарем или алфавитом а символы входящие в множество буквами алфавита. Последовательность букв алфавита называется словом или цепочкой в этом алфавите. Если задан алфавит A то обозначим A множество всевозможных цепочек которые могут быть построены из букв алфавита A. Формальной порождающей грамматикой Г называется следующая совокупность четырех объектов: Г = { Vт VA I VA R } где Vт терминальный алфавит словарь; буквы этого...
29371. Классы формальных грамматик 47 KB
  В теории формальных языков выделяются 4 типа грамматик которым соответствуют 4 типа языков. Эти грамматики выделяются путем наложения усиливающихся ограничений на правила грамматики Грамматики типа 0 Грамматики типа 0 которые называют грамматиками общего вида не имеют никаких ограничений на правила порождения. Грамматики типа 1 Грамматики типа 1 которые называют также контекстнозависимыми грамматиками не допускают использования любых правил. Грамматики типа 1 значительно удобнее на практике чем грамматики типа 0 поскольку в левой части...
29372. Синтаксические диаграммы 53 KB
  Каждое появление терминального символа x в цепочке ai изображается на диаграмме дугой помеченной этим символом x заключенным в кружок. Каждому появлению нетерминального символа A в цепочке ai ставится в соответствие на диаграмме дуга помеченная символом заключённым в квадрат.an изображается на диаграмме следующим образом: 5. an изображается на диаграмме так: 6.
29373. Языковые процессоры и их основные типы 29.5 KB
  Совмещение этих требований в одном языке оказалось трудной задачей поэтому появились средства для преобразования текстов с языка понятного человеку на язык устройства. В первом случае его называют интерпретатором входного языка а во втором компилятором. Интерпретатор последовательно читает предложения входного языка анализирует их и сразу же выполняет а компилятор не выполняет предложения языка а строит программу которая может в дальнейшем быть запущена для получения результата. Такое задание предполагает определение правил построения...
29374. Фазы трансляции программ 32.5 KB
  На вход лексического анализатора подаётся последовательность символов входного языка. ЛА выделяет в этой последовательности простейшие конструкции языка которые называют лексическими единицами лексемами. Генератор каждому символу действия поступающему на его вход ставит в соответствие одну или несколько команд выходного языка. В качестве выходного языка могут быть использованы команды устройства команды ассемблера либо операторы какоголибо другого языка.