69345

ПЛАТА ЗА РЕСУРСИ ТА ПОСЛУГИ. ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

Лекция

Налоговое регулирование и страхование

Основною метою введення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (лісового доходу) була мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення його якісного складу, забезпечення правильної експлуатації лісів.

Украинкский

2014-10-03

238.5 KB

5 чел.

Тема 11. ПЛАТА ЗА РЕСУРСИ ТА ПОСЛУГИ

ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

Основною метою введення збору за спеціальне використання лісових ресурсів  та користування земельними ділянками лісового фонду (лісового доходу)  була  мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення  його якісного складу, забезпечення правильної експлуатації лісів. Оскільки власником лісових ресурсів та земельних ділянок лісового фонду є держава, вона надає лісокористувачам в постійне чи тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду на платній основі.

Лісовий дохід складається із двох видів: плати за спеціальне використання лісових ресурсів та плати за користування земельними ділянками лісового фонду. Останній вид лісового доходу обчислюється в такому ж порядку, як і податок за землю для земель сільськогосподарського призначення та інших користувачів, в залежності від місцезнаходження земельної ділянки та її функціонального призначення. Тому окремо порядок нарахуння плати за користування земельними ділянками лісового фонду ми розглядати не будемо, зосередивши увагу на зборі за спеціальне використання лісових ресурсів.

Лісові ресурси  розподіляються на ресурси державного та місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належать:

-  деревина від рубок головного користування;

- живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать:

- другорядні лісові матеріали (пні, луб, кора, деревна зелень тощо);

-  інші продукти лісу, які використовуються при здійсненні побічних лісових користувань (при випасанні худоби, розміщенні пасік, заготівлі лісових дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин тощо);

- деревина, яка заготовляється під час проведення: рубок, пов'язаних з  веденням лісового господарства (санітарні рубки, рубки у зв'язку з прокладанням просік тощо); інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо).

Для спеціального використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду платнику необхідно отримати спеціальний дозвіл, який може бути виданий у трьох формах:

  •  лісорубний квиток;
  •  лісорубний ордер;
  •  лісовий квиток.

Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються кількість дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість, строки заготівлі та вивезення.

Лісорубний ордер видається на дрібний (до 10 куб. метрів) відпуск деревини. Право їх виписувати надається лісництвам у межах обсягів, зазначених у лісорубному квитку, яке надане на здійснення відповідних користувань.

Лісовий квиток видається на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

Лісорубні квитки (ордери) на рубки головного користування та заготівлю живиці видають державні органи лісового господарства.     Лісорубні квитки (ордери) на рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки видають лісогосподарські підприємства.      Видача лісового квитка здійснюється лісогосподарськими підприємствами за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування.

 Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (далі - лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються:

- державним органам лісового господарства;

-лісогосподарським підприємствам;

- військовим лісовим господарствам;

-сільськогосподарським підприємствам;

- фермерам тощо (далі постійні користувачі).

   Тимчасовими користувачами земельних ділянок лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким за погодженням з постійними лісокористувачами надані земельні ділянки лісового фонду для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих і  туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт без їх вилучення у постійних лісокористувачів.

Особи, які видають лісорубні квитки (ордери) та лісові квитки, до 1 лютого поточного року направляють органам державної податкової служби за місцерозташуванням земельної ділянки довідку про перелік лісокористувачів, яким надано лісорубні квитки (ордери) та лісові квитки, на підставі якого податкові органи контролюють своєчасність подання зазначеними платниками розрахунків збору до органів державної податкової служби, правильність нарахованої суми збору за звітний період та повноту його надходження до бюджетів.

У разі видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду після 1  лютого відповідні особи повідомляють органи державної податкової служби в 10-денний термін.

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали та продукти побічного користування. На кожний з цих видів лісових ресурсів встановлюються ставки, які отримали назву такс. Розмір такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні та на заготівлю живиці встанолюються Кабінетом Міністрів України.   

Під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних користувань та використання корисних властивостей лісу застосовуються такси, які встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Розмір такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні встановлюється в гривнях і копійках за один щільний кубічний метр деревини і залежить від ряду чинників, а саме:

1) розподілу лісів за лісотаксовими поясами. Так, до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та лісів гірської зони Львівської області; до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та ліси гірської зони Львівської області. Такси на деревину другого поясу є нижчими, ніж у першого;

2) розподілу лісів за лісотаксовими розрядами. Лісотаксові розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища), виходячи з відстані між центром кварталу і складом вивозу лісозаготівельника або пунктом відвантаження деревини залізницею. Чим менше є така відстань, тим вищим є розмір такси. Така відстань може коригуватись в залежності від від геоморфологічних умов місцевості. Так, наприклад, для лісів з гірським рельєформ, коефіцієнт коригування становить 1,5;

3) виду основних порід лісу. Найвищі такси встановлено на дуб, ясень, клен, бук, сосну, а найнижчі – на  березу, осику, вільху, тополю;

4)  якістю деревини. Так, розрізняють ділову та дров”яну деревину. В свою чергу, ділова поділяється три категорії: велику, середню та дрібну в залежності від діаметру стовбура  у  верхньому  перетині. До дров'яної деревини належать сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також непридатні для промислової переробки (дрова паливні).

На деревину вибіркових рубок головного користування такси знижуються на 20%, а вибіркових рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та вибіркових інших рубок - на 30%.

На дров'яну деревину для технологічних потреб установлюється плата в розмірі 25 відсотків такси на ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

Такси на ліквід із крони застосовуються в розмірі 40%, а на порубкові залишки, що мають збут – 20% від такс на дров'яну деревину відповідної лісової породи.

Такса на живицю встановлюється в гривнях і копійках за одну тону і не залежить від лісотаксових поясів і розрядів, а також якості живиці.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них установлюється не нижче діючих такс. Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у договорі оренди, але не нижче діючих такс.

Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду обчислюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.

 Оскільки сума збору, що проставлена в лісорубному квитку на заготівлю деревини розрахована на основі прогнозних показників заготівлі деревини на визначеній ділянці, вона підлягає перерахунку. Якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску перевищує зазначену в лісорубному квитку (ордері) кількість більше ніж на 10 відсотків, то лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену (для даної лісосіки) таксову вартість додатково заготовленої деревини. Підставою для перерахунку є лісорубні квитки (ордери) та акти огляду місць заготівлі деревини, які складаються лісогосподарськими підприємствами.

 Зверніть увагу, що у лісорубному квитку (ордеру) проставляється не тільки обсяги   дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість, а і  строки заготівлі та вивезення. Якщо лісокористувач порушує такі строки, він повинен звернутись до органу, що видав такий дозвіл для надання відстрочки. У разі надання лісокористувачу відстрочки нарахована сума збору на заготівлю деревини збільшується:

на 1,5% таксової вартості деревини, залишеної на пні, незалежно від строку, на який надано відстрочку;

на 1,5% таксової вартості невивезеної вчасно деревини за кожний місяць відстрочки;

на 5% таксової вартості невивезеної вчасно деревини за кожний місяць відстрочки у разі додаткового продовження строку вивезення, але не більш як  на 3 місяці.

Про відстрочку заготівлі і вивезення деревини робиться відмітка в усіх примірниках лісорубного квитка (ордера).

Лісокористувачі, які допустили неповну вирубку лісу або взагалі не проводили заготівлі деревини, яка дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками (ордерами), збір за спеціальне використання лісових ресурсів сплачують повністю до відповідних бюджетів за всю дозволену для заготівлі кількість деревини та другорядних лісових матеріалів, що зазначена в дозволі.

 Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду накопичувальним підсумком з початку року і подають його органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Збір сплачується до бюджету щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку.

Для деяких категорій платників встановлено інший порядок сплати збору. Так, громадяни сплачують всю суму, зазначену в ордері чи лісовому квитку до отримання відповідних дозволів в каси лісокористувачів, які їх видають. В такому ж порядку сплачують збір юридичні особи, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо заготівля деревини на лісовій ділянці здійснюється лісокористувачами з іншої області, то збір сплачується ними повністю до відповідних бюджетів за місцем адміністративного розташування таких ділянок лісового фонду до видачі їм дозволу. Вказані платники не надають відповідних розрахунків збору до податкових органів.

    Сума збору, що внесена в касу лісокористувача, зараховується до  відповідних бюджетів 1, 10 та 20 числа кожного місяця.

ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Плата за воду в Україні в залежності від напрямку використання води  стягується у трьох видах:

- збір    за   спеціальне   використання   водних   ресурсів;

- збір за користування водами для потреб гідроенергетики;

- збір за користування водами для потреб водного транспорту.

Розглянемо механізм стягнення плати за воду в залежності від напрямку використання води.

Збір  за   спеціальне   використання   водних   ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів (поверхневих та підземних), що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод.

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси. Філії та інші відокремлені підрозділи платників лише в тому випадку самостійно сплачують збори за своїм місцем податкової реєстрації, якщо вони мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності та складають окремий баланс. В інших випадках збір  вноситься до бюджету підприємством-водокористувачем, до складу  якого  входять такі філії.

     Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів встановлюються в копійках за кубічний метр окремо для поверхневих вод та для   підземних вод. Для поверхневих вод нормативи дифереціюються для басейнів річок. Для підземних вод такі нормативи є різними для районів та областей.

На спеціальне використання водних ресурсів встановлюються ліміти, які визначаються у дозволах на поставку води, які видаються органами Мінекобезпеки на місцях. Дозвіл на спеціальне водокористування скасовується органом, що його видав, за поданням органу державної податкової служби у разі невнесення або внесення в неповному обсязі збору за спеціальне використання водних ресурсів протягом шести місяців.

Органи Мінекобезпеки на місцях зобов'язані щороку до  20 січня подавати органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування, із зазначенням термінів їх дії,  назви, місцезнаходження, ідентифікаційного коду водокористувача, доведеного водокористувачу ліміту на використання води та джерела водопостачання. В такому ж порядку подають відомості до податкових органів водокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне водокористування та здійснюють передачу води іншим водокористувачам.

  Ліміти   затверджуються  на  річний  обсяг  використання водних ресурсів на виробничі та інші потреби до 10 січня, а для зрошувального землеробства - до 10 березня поточного року. У межах встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів відноситься на валові витрати виробництва, а за понадлімітне використання - справляється у п”ятикратному розмірі і відноситься за рахунок  прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача.

     Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів.     У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

      Збір за використання водних ресурсів не справляється:

    за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;

    за воду, що використовується для протипожежних потреб;

    за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів тощо.

Платники  збору  за   спеціальне   використання   водних ресурсів складають розрахунок щоквартально накопичувальним підсумком з початку  року і подають його органам  державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного  кварталу, за своїм  місцем  податкової  реєстрації. Сплачується збір протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Приклад 1

    Промислове підприємство розташоване в басейні річки Дніпро (Черкаська обл.) та у своїй діяльності використовує водні ресурси загальнодержавного значення із змішаного джерела.

    Установлений ліміт води становить - 1100 куб.м.

    Згідно з даними первинного обліку води за показниками вимірювальних приладів до змішаного джерела водопостачання забрано 1200 куб. м води, з них підземної води - 500 куб. м, поверхневої води - 700 куб. м.

    За звітний період підприємство фактично використало водних ресурсів з урахуванням втрат у системах його водопостачання - 1200 куб.м.

    Після закінчення року підприємство перевищило ліміт використання водних ресурсів на 100 куб. м (1200 - 1100).

    Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період становить:

    з поверхневих водних об'єктів

          638 куб.м х 4,79 коп./куб.м = 30,56 грн.;

    з підземних вод

           462 куб.м х 4,54 коп./куб.м = 20,97 грн.

    Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за перевищення ліміту води становить:

    з поверхневих водних об'єктів

         58 куб.м х 4,79 коп./куб.м х 5 = 13,89 грн.;

    з підземних вод

          42 куб. м х 4,54 коп./куб.м х 5 = 9,53 грн.

    Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року:

    30,56 грн.+ 20,97 грн.+ 13,89 грн.+ 9,53 грн. = 74,95 грн.

    Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів за попередні звітні періоди 56,0 грн.

    Підлягає сплаті в звітному кварталі 18,95 грн. (74,95 грн. - 56,0 грн.), у тому числі до Державного бюджету 80% - 14,16 грн., до місцевого бюджету 20% - 3,79 грн.

Збір за користування водами для потреб гідроенергетики справляється за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій   для   вироблення   електроенергії.

Платниками є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, що користуються водами для потреб гідроенергетики.

Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики є обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій. Збір не справляється з гідроакумулятивних електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

Норматив збору за користування водами для потреб гідроенергетики встановлюються  в  копійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій і є єдиним без залежності від виду річок, на яких працюють гідроелектостанції.

На користування водами для потреб гідроенергетики ліміти не встановлюються.  Збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту відноситься на валові витрати виробництва.

 Розрахунок збору за користування водами для потреб гідроенергетики подається до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника щоквартально наростаючим підсумком протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Сплата збору проводиться платниками у 10-денний термін після граничних строків подання розрахунку.

Приклад

    Електростанція розташована в басейні річки Південний Буг.

    За звітний період обсяг води, пропущений через турбіни, становить 19,06 млн.куб.м.

    Крім цього, електростанція має дозвіл на спеціальне використання поверхневих водних ресурсів місцевого значення. Установлений ліміт - 200 куб.м.

    За звітний період фактично використано водних ресурсів місцевого значення 250 куб.м.

    Перевищений ліміт використання води становить 50 куб.м (250-200).

    Нарахована сума збору за користування водами для потреб гідроенергетики з початку року становить:

     19,06  млн.куб.м х 0,98 коп./100 куб.м = 1867,88 грн.

    Нараховано збору за користування водами для потреб гідроенергетики за попередні звітні періоди - 1400,91 грн.

    Підлягає сплаті збору за користування водами для потреб гідроенергетики 100 відсотків до Державного бюджету в звітному кварталі - 466,97 грн. (1867,88 - 1400,91).

    Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період становить:

    з поверхневих водних об'єктів

           200 куб.м х 5,54 коп./куб.м = 11,08 грн.

    Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за перевищення ліміту води становить:

    з поверхневих водних об'єктів

          50 куб.м х 5,54 коп./куб.м х 5 = 13,85 грн.

    Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року:

              11,08 грн. + 13,85 грн. = 24,93 грн.

    Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів за попередні звітні періоди 18,69 грн.

    Підлягає сплаті збору за спеціальне використання водних ресурсів 100% до місцевого бюджету в звітному кварталі - 6,24 грн. (24,93 - 18,69).

Збір за користування водами для потреб водного транспорту справляється за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами.

Платниками  збору  за  користування водами для потреб водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії та інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які користуються водами для потреб водного транспорту.

Об'єктом обчислення збору є:

  •  тоннаж - доба експлуатації вантажних суден
  •  місце - доба експлуатації пасажирських суден.

Нормативи збору встановлені в копійках за одну тоннаж - добу експлуатації вантажних суден та одне місце - добу експлуатації пасажирських суден.

    Збір за користування водами для потреб водного транспорту не справляється:

- з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

- за користування водою під час експлуатації водних шляхів стоянковими, службово-допоміжними і буксирними суднами;

- за експлуатацію водним транспортом річки Дунаю.

На користування водами для потреб водного транспорту ліміти не встановлюються.  Збір відноситься на валові витрати виробництва.

 Розрахунок збору за користування водами для потреб водного транспорту за перший квартал поточного року не подається і збір не сплачується. Подання розрахунку здійснюється щоквартально починаючи з  півріччя наростаючим підсумком протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Сплата збору проводиться платниками у 10-денний термін після граничних строків подання розрахунку.

Приклад

    В Одеській області розташоване підприємство водного транспорту, яке експлуатує вантажні самохідні і несамохідні та пасажирські судна.

    Крім цього, підприємство отримало дозвіл на спеціальне водокористування підземних вод з установленим лімітом 2000 куб. м.

    За даними обліку з початку року власник експлуатував вантажні самохідні і несамохідні судна 1215000 тоннаж-діб та пасажирські - 20000 місце-діб. На власні виробничі потреби використано 2100 куб. м води з підземного джерела.

    Нарахована сума збору при експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами з початку року становить:

    1215000 тоннаж-діб х 1,75 коп. за 1 тоннаж-добу = 21262,5 грн.

    Нарахована сума збору при експлуатації водних шляхів пасажирськими суднами з початку року становить:

     20000 місце-діб х 0,20 коп. за 1 місце-добу = 40 грн.

    Усього нараховано збору за користування водами для потреб водного транспорту з початку року:

             21262,5 грн. + 40 грн. = 21302,5 грн.

    Усього нараховано збору за користування водами для потреб водного транспорту за попередній період - 15570,5 грн.

    Сума збору, що підлягає сплаті 100 відсотків до Державного бюджету за звітний період:

            21302,5 грн. - 15570,5 грн. = 5732 грн.

    Нарахована сума збору за спеціальне використання підземних водних ресурсів у межах ліміту з початку року становить:

          2000 куб. м х 8,82 коп./куб. м = 17640 грн.

    Нарахована сума збору за спеціальне використання підземних водних ресурсів понад ліміт з початку року становить:

        (100 куб.м. х 8,82 коп./куб.м.) х 5 = 4410 грн.

    Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року:

              17640 грн. + 4410 грн. = 22050 грн.

    Усього нараховано за попередній звітний період - 16537 грн.

    Підлягає сплаті в звітному періоді збору за спеціальне використання водних ресурсів:

              22050 грн. - 16537 грн. = 5513 грн.,

    у тому числі до Державного бюджету 80 відсотків - 4410 грн., до місцевого бюджету 20 відсотків - 1103 грн.

Зверніть увагу, що для  збору    за   спеціальне   використання   водних   ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики подається єдиний розрахунок, який включає в себе дані щодо відповідних зборів.Для збору за користування водами для потреб водного транспорту встановлена окрема форма розрахунку.

ЗБІР НА РОЗВИТОК ВИНОГРАДАРСТВА, САДІВНИЦТВА І ХМЕЛЯРСТВА

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства був введений в Україні в 1999 році. Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.

Об'єктом обкладення збором є виручка, одержана на кожному етапі реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, що включається в суму торговельного обороту. При цьому до складу виручки включаються також суми податку на додану вартість та акцизного збору, інших зборів і надбавок, що включені до продажної відпускної ціни. Розглянемо такі поняття, як оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями.

Оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Зверніть увагу, підприємство – виробник алкогольних напоїв та пива буде платником збору лише в тому випадку, якщо воно реалізує відповідну продукцію через фірмові магазини.

Далі розглянемо, хто є платником збору так як обчислюється об”єкт оподаткування при здійсненні договорів комісії. При реалізації алкогольних напоїв та пива за договором комісії платником збору є не комісіонер, а комітент з повної суми виручки, яка включає в себе і вигоду комісіонера. У випадках, коли оптове підприємство-комісіонер реалізує продукцію на більш вигідних умовах, ніж це доручено комітентом, та залишає додаткову вигоду у себе, то об'єктом оподаткування є вся виручка комітента за реалізовані алкогольні напої та пиво, включаючи додаткову вигоду комісіонера.

Коли підприємство оптової торгівлі реалізує продукцію підприємства-виробника та діє як комісіонер за договором комісії, платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства не будуть ні підприємство-виробник, оскільки воно не реалізує продукцію в оптово-роздрібній мережі, ні підприємство оптової торгівлі (комісіонер), оскільки воно не отримує виручки від  реалізації алкогольних напоїв та пива, тобто не має об'єкта оподаткування збором. Платниками збору у даному випадку будуть суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, отримані від комісіонера, на кожному подальшому етапі в оптово-роздрібній торговельній мережі.

Податкові зобов'язання щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виникають з моменту отримання коштів за реалізовані алкогольні напої та пиво.

Сума збору в обсяг реалізації не включається, торговельна надбавка з цієї суми не обчислюється. Платники включають нараховану суму збору у валові витрати. Ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування.

Приклад.

Підприємство отримало на склад 100 пляшок пива за ціною 3 грн. (в т.ч. ПДВ) 1 пляшка.  60 пляшок пива було реалізована іншому підприємству за безготівковим розрахунком за ціною 4 грн. (в т.ч. ПДВ) 1 пляшка. 40 пляшок було реалізовано в роздрібній торговій мережі за ціною 5 грн. (в т.ч. ПДВ) 1 пляшка.

Виручка від реалізації пива становить:

60 * 4 + 40 * 5 = 440 грн.

Сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства підраховується так:

440 * 1% = 4,4 грн.

Розрахунки збору платники подають до податкових органів щомісячно,  до 20 числа, місяця, наступного за звітним. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України протягом 10 днів після граничних термінів подання розрахунку.

Тридцять відсотків нарахованих сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та в областях і використовуються на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства; розпорядником цих коштів є органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органи виконавчої влади в областях, які здійснюють державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Сімдесят відсотків нарахованих сум збору перераховуються на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору, які надходять на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розподіляються та використовуються таким чином: сімдесят відсотків - на розвиток виноградарства, тридцять відсотків - на розвиток садівництва та хмелярства.

9.6  ЗБІР ЗА ПРОВЕДЕННЯ ГАСТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ

Збір за проведення гастрольних заходів вводиться з 2004 року з метою підтримки вітчизняних виконавців. Платниками збору за проведення гастрольних заходів на території України є організатори гастрольних заходів.   Організатори благодійних гастрольних заходів не є платниками цього збору.       Об'єктом оподаткування збором є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід.

Ставка збору за проведення гастрольних заходів становить три відсотки об'єкта оподаткування.

     Платники збору протягом десяти календарних днів після дати проведення гастрольного заходу подають до органу державної податкової служби за місцем його проведення розрахунок. Збір сплачується протягом двадцяти календарних днів, наступних за датою проведення гастрольного заходу. Датою проведення  заходу  вважається  дата  його фактичного завершення.

ЗБОРИ ДО ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Платниками збору до Фонду  гарантування  вкладів  фізичних  осіб є учасники  та тимчасові учасники Фонду. Учасниками Фонду є банки - юридичні особи, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Тимчасовими учасниками фонду є банки, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності.

Банки сплачують до Фонду:

- початковий збір;

- регулярний збір;

- спеціальний збір.

У разі переведення банку - учасника до категорії тимчасового учасника Фонду банк, вклади фізичних осіб до якого залучені до дня його переведення до цієї категорії, зобов'язаний сплачувати регулярний і спеціальний збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками з виплати їхніх вкладів та нарахованих відсотків.

Початковий збір перераховується банком - учасником на рахунок Фонду протягом 30-ти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності у розмірі 1% від зареєстрованого статутного капіталу банку. Розрахунок збору подається протягом тижня після отримання відповідної ліцензії.

    Банки, створені в результаті реорганізації шляхом їх злиття, приєднання або перетворення (у разі сплати початкового збору до Фонду банками, які реорганізувалися), звільняються від сплати початкового збору та набувають усіх прав і обов'язків реорганізованих банків щодо участі у Фонді.

Регулярний збір нараховується банком - учасником (тимчасовим учасником) двічі на рік у розмірі по 0,25% від загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року.

    У строк до 1 березня та 1 вересня поточного року банк - учасник (тимчасовий учасник), надає Фонду розрахунок суми регулярного збору, що підлягає сплаті протягом поточного року. Сплата нарахованих регулярних зборів проводиться банком щокварталу, рівними частками, до 15-го числа місяця, наступного за кварталом.

Застосування спеціального збору до Фонду здійснюється, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо обслуговування та погашення залучених кредитів, спрямованих на відшкодування коштів вкладникам банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду. Рішення про встановлення спеціального збору приймає адміністративна рада Фонду за погодженням з Національним банком України.

Загальний розмір спеціальних зборів, сплачених банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду протягом року (у разі вичерпання фінансових можливостей Фонду для виконання покладених на  нього завдань), не повинен перевищувати розміру щорічного регулярного збору з банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду.

За несвоєчасне або неповне перерахування початкового, регулярного або спеціального зборів банки - учасники (тимчасові учасники) протягом місяця сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру неперерахованої суми за кожний день прострочення.

ДЕРЖАВНЕ МИТО

Державне мито - це плата за вчинення  юридичних дій та за видачу документів уповноваженими  на  те  органами.

Платниками державного мита виступають юридичні і  фізичні  особи, які звертаються у відповідні органи. Державне мито сплачується до подання заяви чи вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.

Державне мито справляється:

- із позовних заяв;

- за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами;

- за реєстрацію актів громадянського стану;

- за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн;

- за видачу нового зразка паспорта громадянина України ;

- за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

- за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

- за операції з випуску (емісії) цінних паперів;

- за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах;

- за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності тощо.

Ставки державного мита  визначаються трьома методами:

-у твердих розмірах, обчислених у відповідних  частках  неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

- в процентах до ціни позову, суми договору, вартості майна, тощо;

- в процентах до ціни позову, суми договору, вартості майна, тощо з встановленням мінімальної суми мита або з встановленням мінімальної та максимальної суми мита.

Наприклад, із  позовних    заяв    про розірвання шлюбу ставка мита становить 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Із позовних      заяв  про відшкодування моральної шкоди з ціною позову понад 10 000 неоподатковуваних мінімумів ставка становить 10% ціни позову. За посвідчення договорів відчуження  житлових  будинків, які   перебувають  у   власності громадянина, що здійснює таке відчуження  ставка становить 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Із позовних заяв, що подаються до суду, ставка становить 1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів.

Перелік пільг щодо сплати державного мита є  дуже поширеним. Так, наприклад, від сплати державного мита звільняються: позивачі - за позовами про стягнення аліментів; громадяни -  за  видачу  або  засвідчення  вірності  копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння); Національний банк України та його установи; Генеральна  прокуратура  України  та  її  органи  -   за позовами, з якими вони звертаються до суду в інтересах громадян і держави тощо.

Державне мито сплачується за місцем розгляду  та  оформлення документів готівкою, митними марками або шляхом  перерахувань  із рахунку платника в кредитній установі. З  позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне  мито сплачується в іноземній валюті.

    Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

    1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

    2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті судовими органами, а також відмови відповідних органів у вчиненні нотаріальних дій;

    3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду в суді або господарському суді, коли позов подано недієздатною особою; скасування в установленому порядку рішення суду та в інших випадках, передбачених законодавством України.

    Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито разом з заявою платника свій висновок про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита.

ПЛАТЕЖІ ЗА КОРИСТРУВАННЯ НАДРАМИ

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі плата) є усі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин.

Від плати за користування надрами звільняються слідуючі платники:

1) землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках;

2) користувачі надр - за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, та робіт по прогнозуванню землетрусів і дослідженню вулканічної діяльності, інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок бюджетних коштів;

3) користувачі надр - при організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;

4) користувачі надр - за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин;

5) користувачі надр - державні дитячі спеціалізовані санаторно-курортні заклади за здійснення видобутку мінеральних вод у  частині, що використовується для лікування на їх території.

Об”єктом справляння плати за користування надрами для  видобування  корисних копалин  є обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів або обсяги видобутих корисних копалин. Порядок визначення бази справляння плати залежить від виду корисних копалин, це можуть бути: 1) обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин в кількісному виразі; 2) обсяги видобутих корисних копалин в кількісному виразі; 3) вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки.

Плата не справляється за:

-  видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ;        

- використання гірничо-промислових відходів, що утворюються в процесі переробки корисних копалин (шлами, пил, шлаки тощо);

- використання розкривних і супутніх порід, що утворюються в процесі видобування корисних копалин, не взятих у встановленому порядку на баланс запасів.

   Обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за   даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією. Квартальні обсяги погашених запасів та видобутих корисних копалин приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків, що здійснює геолого-маркшейдерська (гідрогеологічна) служба. Ці обсяги уточнюються за підсумками року.

Нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові або диференційовані.

Розглянемо спочатку як встановлюються диференційовані нормативи.

Диференціація останніх залежить від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Диференційовані нормативи плати встановлюються для мінеральних підземних вод; золоторудної сировини; для бурштинової,  титанової  та  титано-цирконієвої  руди.

Нормативи плати для мінеральних підземних вод визначені як фіксована сума в гривнях за кубічний метр видобутих мінеральних підземних вод і диференціюються в залежності від обсягу видобування мінеральних підземних вод за добу, групи, напрямку використання вод і категорії родовищ. При видобутку мінеральних підземних вод понад установлені квоти плата розраховується із застосуванням середньозваженого диференційованого нормативу. Середньозважений диференційований норматив визначається як частка від ділення суми плати, підрахованої за фактичним обсягом видобутку за диференційованими нормативами на загальний обсяг видобутку цих вод.

    Диференційовані нормативи плати для видобування золоторудної (золото-поліметалічної) сировини встановлюються як фіксована сума у гривнях на тонну видобутої сировини. Нормативи диференціюються в залежності від типу родовищ, способу видобування (відкритий, підземний), типу сировини (золоторудна, золото-поліметалічна) та за  середнім умістом золота в сировині.

 Нормативи плати для видобування бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди встановлюються як фіксована сума в гривнях на кубічний метр видобутої руди. Для бурштинової   руди такі нормативи диференцюються за середнім вмістом бурштину в руді.

Для всіх інших корисних копалин встановлено базові нормативи плати. Базові нормативи плати за видобування корисних копалин в залежності від виду корисних копалин  встановлюються в фіксованому та процентному виразі. Фіксований вираз передбачає встановлення нормативів у гривнях за одиницю погашених  в надрах запасів або  видобутих корисних копалин. Процентний вираз передбачає  встановлення нормативів у відсотках до вартості мінеральної   сировини чи продукції  її  первинної  переробки.

До базових нормативів можуть застосовуватись коефіцієнти у слідуючих розмірах:

0,5 - при розробці техногенних родовищ; при видобуванні позабалансових запасів деяких видів  корисних копалин;  при видобутку нафти,  конденсату  та  природного газу понад базові обсяги на родовищах  з  важковидобувними  і  виснаженими  запасами;

2,0 - при видобуванні піщано-гравійної сировини в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах; у разі видобутку корисних копалин понад встановлені квоти; за обсяги наднормативних втрат корисних копалин у надрах при  їх видобуванні.

Нарахована  сума  плати  за  обсяги  видобутих  корисних копалин у межах квот та обсяги втрат у надрах, що не перевищують нормативні, включається до валових витрат виробництва та обігу. Нарахована сума плати за наднормативні втрати корисних копалин, а також за видобування понад установлені квоти, справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

До  плати  за  користування надрами може застосовуватися знижка за вичерпання запасів надр. Знижка надається користувачам надр, які здійснюють видобування:

- дефіцитних корисних копалин при низькій економічній ефективності розробки родовищ;

- корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, а також важковидобувних запасів. Знижка за вичерпання запасів надр надається Кабінетом Міністрів  України.

Приклад 1. Нафтовидобувним підприємством протягом звітного року видобуто 100000 т нафти. Планом видобувних робіт на нафтовому родовищі встановлений обсяг використання видобутої нафти для власних технологічних потреб дорівнює 300 т. Фактично на зазначені потреби використано 500 т.

    Перевищення фактичного використання нафти на власні технологічні потреби понад нормативні обсяги становить 200 т (500 - 300).

    Норматив плати за користування надрами для видобування нафти (до одиниці видобутку) становить 1,64 грн./т.

    Плата за перевищення використання нафти для власних технологічних потреб понад нормативні обсяги справляється в подвійному розмірі.

    Сума плати за користування надрами, яка включається до валових витрат виробництва:

    100000 т х 1,64 грн./т - (200 т х 1,64 грн./т) = 163672 грн.

    Сума плати, яка сплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства:

    200 т х 1,64 грн./т х 2 = 656 грн.

    Плата за користування надрами для видобування нафти за звітний рік становить 164328 грн. (656 грн. + 163672 грн.).

    Нараховано за попередній період - 120000 грн.

    Підлягає сплаті за звітний період - 44328 грн. (164328 - 120000).

    У тому числі підлягає стягненню з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, 656 грн.

Приклад 2.

Гірничовидобувне підприємство веде розробку родовища залізної руди для збагачення. Обсяг погашених у надрах балансових запасів з початку року (за I і II квартали) склав 5200000 т. Базовий норматив плати за одиницю погашених у надрах запасів залізної руди для  збагачення 0,32 грн./т. Понижувальний коефіцієнт, який застосовується до нормативу плати, 0,2.

  Плата за користування надрами для видобування залізної руди становить:

    5200000 т х 0,32 грн./т х 0,2 = 332800 грн.

  Нараховано за попередній період (I квартал) 160000 грн.

  Підлягає сплаті за звітний квартал 172800 грн. (332800 - 160000).

Приклад 3

Гірничовидобувне підприємство    веде    розробку    родовища марганцевої руди. У його складі є два гірничовидобувні підрозділи (цехи) - шахта і кар'єр.

    а) На шахті обсяг погашених у надрах балансових запасів за звітний рік становить 500000 т.

    Наднормативні втрати корисних копалин у надрах за рік дорівнюють 11000 т (за формою 70-ТП).

    Базовий норматив плати до одиниці погашених у надрах запасів дорівнює 0,58 грн./т.

    Коефіцієнт до нормативу плати (для марганцевої руди) дорівнює 0,3.

    Плата за користування надрами без урахування додаткової плати за наднормативні втрати руди:

    500000 т х 0,58 грн./т х 0,3 = 87000 грн.

    Додаткова плата за наднормативні втрати руди в надрах:

    11000 т х 0,58 грн./т х 0,3 = 1914 грн.

    Сума плати за користування надрами, яка включається до валових витрат виробництва:

    87000 грн. - 1914 грн. = 85086 грн.

    Сума плати за користування надрами в шахті, яка сплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства:

    1914 грн. х 2 = 3828 грн.

    Загальна сума плати за користування надрами в шахті:

    85086 грн. + 3828 грн. = 88914 грн.

    б) На кар'єрі обсяг погашених балансових запасів дорівнює 620000 тонн. Наднормативні втрати відсутні.

    Плата за користування надрами для видобування марганцевої руди:

    620000 т х 0,58 грн./т х 0,3 = 107880 грн.

    в) У цілому по підприємству плата за користування надрами становить:

    88914 грн. + 107880 грн. = 196794 грн.

    Нараховано за попередній період - 90000 грн.

    Підлягає сплаті за звітний період - 106794 грн. (196794 - 90000).

    У тому числі підлягає стягненню з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, 3828 грн.

Приклад 4

Санаторій на дільниці Голубинського родовища мінеральних підземних вод  за період з початку року видобув 8705 куб. м мінеральної води, з якої пішло на промисловий розлив 5505 куб. м, для внутрішнього застосування - 223 куб. м і зовнішнього - 2012 куб. м, 965 куб. м пішло на скид без використання. Фактичний видобуток складає 23,84 куб. м за добу. Родовище належить до I категорії (унікальних вод). Розрахунок ведеться з обсягу використання мінеральної води окремо для промислового розливу (норматив 9,0 грн./куб. м) з лікувальною метою для внутрішнього вживання (норматив 4,5 грн./куб. м) та зовнішнього застосування (норматив 3,0 грн./куб. м) - усього 7740 куб. м; квота видобутку 7500 куб. м.

    З початку року внесено плати за користування надрами для видобування мінеральної води 40938,4 грн., у тому числі до Державного бюджету 16375,4 грн. і місцевого бюджету 24563 грн.

    1. Визначаємо суму плати за період з початку року, виходячи з диференційованих нормативів: (5505 куб. м х 9,0 грн./куб. м) + (223 куб. м х 4,5 грн./куб. м) + + (2012 куб. м х 3,0 грн./куб. м) = (49545,0 грн. + 1003,5 грн. + + 6036,0 грн.) = 56584,5 грн.

    2. Визначаємо обсяг мінеральних підземних вод, видобутих понад квоту за період з початку року: (7740 куб. м - 7500 куб. м) = 240 куб. м.

    3. Визначаємо середньозважений норматив плати за мінеральну воду, яка видобувається понад квоту: (56584,50 грн. / 7740 куб. м) = 7,31 грн./куб. м.

    4. Визначаємо суму плати за перевищення видобутку понад установлену квоту за період з початку року: (240 куб. м х 7,31 грн./куб. м) = 1754,4 грн.

    5. Визначаємо суму плати, що включається до валових витрат виробництва: (56584,5 грн. - 1754,4 грн.) = 54830,1 грн.

    6. Визначаємо суму плати, що сплачується за рахунок прибутку: (1754,4 грн. х 2) = 3508,8 грн.

    7. Усього плата за обсяги видобутої мінеральної підземної води за період з початку року складе: (54830,1 грн. + 3508,8 грн.) = 58338,9 грн.,

    у тому числі:

    а) до Державного бюджету: (58338,9 грн. х 40 / 100) = 23335,56 грн.;

    б) до місцевого бюджету: (58338,9 грн. х 60 / 100) = 35003,34 грн.

    8. Підлягає сплаті за звітний квартал: (58338,9 грн. - 40938,4 грн.) = 17400,5 грн.,

    у тому числі:

    а) до Державного бюджету: (23335,56 грн. - 16375,4 грн.) = 6960,16 грн.;

    б) до місцевого бюджету: (35003,34 грн. - 24563 грн.) = 10440,34 грн.

Розрахунки  плати  за  користування  надрами  для видобування корисних копалин складаються користувачами надр щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного  кварталу. Суб'єкт підприємницької діяльності, що обліковується в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, додатково протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного  кварталу, подає (надсилає) копію розрахунку до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал  розрахунку,  а також копію платіжного документа.

При видобуванні  корисних  копалин  у  межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони розрахунок плати подається до органу державної податкової служби за місцем податкової  реєстрації платника.

    При розробці користувачами надр більше одного виду корисних копалин форми відповідного розрахунку плати складаються і подаються за кожний вид корисних копалин окремо.

Сплата платежу за користування надрами для видобування корисних копалин проводиться платниками щоквартально на протязі 10 днів, наступних  після граничного терміну подання розрахунку.

РЕНТНА ПЛАТА ЗА НАФТУ І ГАЗ

Підприємства,   які  добувають  нафту,  природний  газ  і газовий конденсат вносять до державного бюджету рентну плату за нафту, товарний природний газ і стабільний газовий конденсат у розмірах, що встановлюються законом про державний бюджет України на відповідний рік.

Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку (далі - платники).

Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини.

  Сума рентної плати визначається платниками відповідно до обсягу видобутої ними вуглеводневої сировини та встановлених законом ставок рентної плати.

Ставки рентної плати встановлюються окремо для нафти, природного газу та газового конденсату в гривнях на одиницю видобутку в залежності від глибини залягання покладів відповідної  сировини. До затверджених ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством економіки України для кожного звітного (податкового) періоду щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду і розміщується офіційному сайті у спеціальному розділі.

Рентна плата включається  підприємствами,  які  добувають нафту, природний газ і газовий конденсат, до оптової відпускної ціни на нафту, товарний природний газ і стабільний газовий конденсат (без податку на додану вартість) на дату їх відпуску.

Рентна плата включається до бази оподаткування при визначенні податку на додану вартість.

Податкові розрахунки рентної плати складаються платниками за   базовий звітний (податковий) місяць і подаються органам державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 20 календарних днів місяця, що  настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платники вносять до Державного бюджету України рентну плату авансовими внесками у розмірі однієї третини суми платежу, визначеної у податковому розрахунку, який подано у минулому місяці, до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця відповідно за першу, другу та третю декаду.

Сума рентної плати за звітний (податковий) місяць вноситься платниками до Державного бюджету України у повному обсязі (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків) протягом 30 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

 РЕНТНА ПЛАТА ЗА ТРАНЗИТНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ, АМІАКУ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ  ТА РЕНТНА ПЛАТА ЗА ТРАНСОПРТУВАННЯ НАФТИ МАГІСТРАЛЬНИМИ НАФТОПРОВОДАМИ

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» була запроваджена оплата до Державного бюджету України коштів за транспортування нафти, природного газу та аміаку трубопровідним транспортом територією України.

Платниками є суб'єкти господарювання, які надають транспортні послуги з транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку.

Базою оподаткування є обсяг транспортування нафти та обсяг транспортування природного газу та аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів транспортування.

Ставки встановлюються в гривнях на одиницю встановленої бази оподаткування.

    Сплата зазначених платежів здійснюється авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця). Сума рентної плати за кожну декаду визначається  виходячи з фактичних даних: обсягів природного газу і аміаку та відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України та виходячи з обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України відповідно за 1,2 і 3 декаду звітного місяця.

    Розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за   транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами подаються до податкових органів щомісячно,  протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума рентної плати, яка була нарахована за звітний період і не  була внесена авансовими  декадними платежами,  сплачується протягом 30 календарних днів після закінчення звітного місяця.

ЗБІР ЗА ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНІ РОБОТИ

Збір за геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів, яким передано для промислового освоєння раніше розвідані родовища, а також родовища з попередньо оціненими запасами, геологорозвідувальні роботи на яких здійснено за рахунок державного бюджету. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази.

Платниками  збору  за  геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:

    раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;

    з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

Від  сплати   збору   за   геологорозвідувальні   роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин або обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування. По всіх корисних копалинах визначається відповідний об”єкт оподаткування. Так, для  нафти, газу природного, вугільних родовищ тощо об”єктом обчилення є обсяг видобутих корисних копалин. Для  залізної руди, фосфатитів, сірчаної руди тощо об”єктом обчислення є обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин.

За   промисловим   значенням   запаси   корисних   копалин поділяються на групи:

    балансові - запаси, які на момент оцінки можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній технології видобутку та переробки мінеральної сировини;

позабалансові - запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення.

Обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за  даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:

- раніше погашених запасів корисних копалин, зарахованих у процесі розробки родовищ до категорії втрачених у надрах, підтверджених відповідними актами на списання з обліку гірничовидобувного підприємства та обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації;

- вуглеводневої сировини із свердловин, визначених у встановленому порядку як нерентабельні, з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах та нафтогазопромислових районах;

- додаткових, понад базові обсяги нафти і газу, при дорозробці нафтових і газових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами - протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ;

- підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:      видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин; які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).

Нормативи   збору   за    геологорозвідувальні    роботи встановлені окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин. Нормативи збору індексуються з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за останній місяць звітного кварталу.

При  видобуванні  більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо.

    Надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти в залежності від обсягу самостійно виконаних пошукових робіт для тих родовищ, де виконано:

- детальну розвідку - 0,6;

- дорозвідку запасів корисних копалин - 0,6;

- попередню і детальну розвідку - 0,4;

- детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку - 0,2.

Окрім вищеназваних коефіцієнтів до встановлених нормативів застосовуються наступні:

1,2 - якщо  надрокористувачі  видобувають  більше  одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі;

0,5 - за  позабалансові запаси корисних копалин; при розробці техногенних родовищ корисних  копалин; при видобуванні нафти,  конденсату,  природного газу  та метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилучення, що перевищує затверджений.

     Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з дати видобутку (погашення) корисної копалини.

Приклад 1

  Нафтовидобувне підприємство  видобуло на нафтовому родовищі з початку року (за дев'ять місяців) 8400 тонн нафти.

    За третій квартал видобуто 2400 тонн нафти.

    Геологорозвідувальні роботи з підготовки нафтового родовища до промислового освоєння повністю виконувались за рахунок коштів державного бюджету. Офіційно встановлений індекс інфляції за вересень становить 101,01%.

    Збір за геологорозвідувальні роботи за третій квартал:

    2400 т х (20,5 грн./т х 101,01%: 100%) = 49696,92 грн.

    Нараховано та підлягає сплаті за звітний квартал 49696,92 грн.

    Приклад 2

    Підприємство видобуло на залізорудному родовищі за перший квартал 85650 тонн багатих залізних руд. Обсяг погашених запасів, підтверджений документами геолого-маркшейдерських замірів, становить 86205 тонн. Геологорозвідувальні роботи з підготовки залізорудного родовища до промислового освоєння повністю виконувались за рахунок коштів державного бюджету. Офіційно встановлений індекс інфляції за березень становить 101,0%.

    Збір за геологорозвідувальні роботи за звітний квартал:

    86205 т х (0,57 грн./т х 101%: 100%) = 49628,22 грн.

    Всього нараховано та підлягає сплаті за звітний квартал 49628,22 грн.

    Приклад 3

Завод вогнетривких матеріалів за 4-й квартал видобув на родовищі вторинних каолінів 161250 тонн каолінів і на родовищі будівельних пісків, яке залягає в покрівлі, 24500 куб.м пісків. За даними маркшейдерських замірів обсяги погашених запасів становлять: вторинних каолінів із балансових запасів - 160700 тонн і з позабалансових запасів - 1370 тонн, будівельних пісків - 25600 куб.м.

    Геологорозвідувальні роботи з підготовки родовища вторинних каолінів до промислового освоєння повністю виконувалися за рахунок коштів державного бюджету.

    За довідкою Геолкому, одержаною заводом, загальні і детальні пошукові роботи та попередня розвідка на родовищі будівельних пісків виконувалися за рахунок коштів державного бюджету, а детальна розвідка - за рахунок власних коштів заводу вогнетривких матеріалів. Офіційно встановлений індекс інфляції за грудень становить 102,3%.

    Величина збору за обсяги погашених балансових запасів вторинних каолінів за 4-й квартал:

    160700 т х (0,22 грн./т х 102,3%: 100%) = 36167,14 грн.

    Величина збору за обсяги погашених позабалансових запасів вторинних каолінів за 4-й квартал:

    1370 т х ((0,22 грн./т х 102,3%: 100%) х 0,5) = 154,17 грн.

    Величина збору за обсяги погашених запасів будівельного піску:

    25600 куб.м х ((0,06 грн./куб.м х 102,3%: 100%) х 0,6) = 942,80 грн.

    Всього нараховано збору до сплати у звітному кварталі:

    36167,14 грн. + 154,17 грн. + 942,80 грн. = 37264,11 грн.

    У розрахунку застосований коефіцієнт 0,5 до обсягів погашення позабалансових запасів вторинних каолінів і коефіцієнт 0,6 - за проведення детальної розвідки будівельних пісків за рахунок власних коштів.

    Приклад 4

   Підприємство  видобуло у третьому кварталі при дослідно-промисловій розробці газоконденсатного родовища газу природного - 4284 тис.куб.м та 348 тонн конденсату, що супутньо залягає з основною корисною копалиною.

    За довідкою Геолкому, одержаною підприємством, загальні і детальні пошукові роботи та попередня розвідка на газоконденсатному родовищі виконані за рахунок коштів державного бюджету, а детальна розвідка з дослідно-промисловою розробкою здійснюються за рахунок власних коштів підприємства. Офіційно встановлений індекс інфляції за вересень становить 101,01%.

    Величина збору за газ природний, з урахуванням конденсату, який супутньо залягає на родовищі, у третьому кварталі:

    4284 тис.куб.м х (((9,95 грн./тис.куб.м х 101,01%: 100%) х 1,2) х 0,6) = 31000,55 грн.

    Всього нараховано та підлягає сплаті за третій квартал 31000,55 грн.

    У розрахунку застосовані коефіцієнти: 0,2 - оскільки природний газ і конденсат супутньо залягають на родовищі та 0,6 - за  проведення детальної розвідки з дослідно-промисловою розробкою за рахунок власних коштів.

   Приклад 5

    На техногенному родовищі видобуто у першому кварталі 6560 тонн фосфоритів. Обсяг погашених балансових запасів, підтверджений документами геолого-маркшейдерських замірів, становить 6580 тонн. Офіційно встановлений індекс інфляції за березень становить 101,0%.

    Збір за геологорозвідувальні роботи за перший квартал:

    6580 т х ((0,2 грн./т х 101,0%: 100%) х 0,5) = 664,58 грн.

    Нараховано збору та підлягає сплаті за звітний квартал 664,58 грн.

    У розрахунку застосований коефіцієнт 0,5 - за розробку техногенного родовища.

      Суми збору за виконані геологорозвідувальні роботи відносяться до валових витрат реалізованої продукції (робіт, послуг).

Розрахунки  збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного  кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин. Надрокористувач, який перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного  кварталу, додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, в якому він зареєстрований, копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку.    

Надрокористувачі  сплачують  авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, нарахованої за попередній звітний квартал.

Якщо сума збору, визначена в квартальному розрахунку перевищує суму, сплачену авансовими платежами, різниця сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного  кварталу.

ЄДИНИЙ ЗБІР, ЯКИЙ СПРАВЛЯЄЬСЯ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, був введений в Україні в 2000 році. Він об”єднав кілька видів зборів, які стягувались з суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності за проведення різних видів контролю при перетині вантажами митного кордону України, а також до його складу була включена плата за користування автомобільними дорогами України.

Єдиний збір був введений для компенсації витрат державни на відповідні види контролю і  не може перевищувати вартість витрат,  пов'язаних із  здійсненням митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, та витрат, пов'язаних з відновленням автомобільних доріг.

Єдиний збір справляється:

- за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів;

- за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України;

- за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів;

- за здійснення митного контролю  при транзиті    вантажів    і   транспортних   засобів.

Єдиний збір не справляється у разі:

- перетинання державного кордону авіаційними та водними транспортними засобами, залізничними вагонами без вантажу, залізничними пасажирськими вагонами, легковими автомобілями;

- транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон та  перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом ввезення та вивезення цього вантажу;

- в'їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону;

- переміщення товарів трубопровідним транспортом та лініями електропередачі

- в”їзду транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Ставки збору встановлюються у євро. Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору. Ставки збору встановлені окремо за проведення контролю та за проїзд автомобільними дорогами за кожний кілометр проїзду. Так, для автобусів ставки за здійснення контролю диференційовані за кількістю місць. Для вантажних автомобілів ставки дифереційовані за їх вагою та перевищення встановлених параметрів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів: висоти, ширини або довжини останніх. Для залізничного транспорту ставки за проїзд автомобільними дорогами не стягується, а плата за проведення контролю встановлена в розрахунку на один вагон або контейнер.

Для   автомобільних   транспортних   засобів, які перетинають державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору за здійснення контролю встановлюється у розмірі 20 відсотків ставки, визначеної у порядку, зазначеному вище. При цьому плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) справляється повністю.

У  разі  перевантаження у пункті пропуску вантажу з водних та авіаційних транспортних засобів і з трубопровідного транспорту на  засоби інших видів транспорту (автомобільний, залізничний) єдиний збір  за  здійснення  контролю  справляється в загальному порядку.

З перевізників-резидентів, які сплатили податок з власників транспортних засобів плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів. З   перевізників-нерезидентів,   діяльність   яких здійснюється на підставі міжнародних договорів України, єдиний збір справляється відповідно до цих договорів.

Єдиний збір нараховується посадовою особою митного органу в процесі здійснення митного контролю та вноситься за єдиним платіжним документом. Сплата єдиного збору здійснюється:

    готівкою - до уповноваженої установи банку, що знаходиться у пункті пропуску через державний кордон, через який переміщується транспортний засіб та вантаж, на рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено цей пункт;

    у безготівковій формі - шляхом попередньої сплати на відповідний рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено пункт пропуску, через який переміщується транспортний засіб та вантаж.

Допускається доплата коштів готівкою через касу уповноваженої установи банку у пункті пропуску через державний кордон. У разі відсутності у пункті пропуску через державний кордон такої каси кошти приймаються відповідною посадовою особою митного органу за єдиним платіжним документом з подальшою передачею їх до каси митного органу.

У разі ввезення залізничним транспортним засобом вантажу, призначеного для використання на митній території України, сплата єдиного збору за здійснення контролю в пунктах пропуску через державний кордон може здійснюватися на рахунок митних органів, в зоні діяльності яких розташовані станції призначення.

Підтвердженням факту сплати єдиного збору є відбиток особистої номерної печатки та особистий підпис посадової особи митного органу, яка здійснювала митний контроль, на всіх примірниках єдиного платіжного документа.

ЗБІР ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів.

Платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в  межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Територіальні  органи Мінприроди  України  до  1  грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів господарювання, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30 числа місяця,  наступного за кварталом, у якому вони виникли.

Об'єктами обчислення збору є:

- для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

- для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Нормативи збору за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин дифереціюються для стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Так, для стаціонарних джерел забрудення нормативи встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин, або класу їх небезпечності, або залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів відповідних сполук в гривнях на 1 тону забруднюючих речовин.

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення диференцюються в залежності від кількості використаного пального відповідним видом транспорту в гривнях на 1 тону пального. Окремі нормативи  встановлені для автомобільного транспорту, водного та залізничного.

Нормативи збору, які справляються за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення коригуються на відповідні коефіцієнти в залежності від чисельність жителів населеного пункту і народногосподарського значення останнього.

 Нормативи збору, який справляється за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти залежать від виду забруднюючих речовин або від концентрації останніх і встановлюються в гривнях за тону. У разі скидання забруднюючих речовин в озера, норматив збору збільшується у 1,5 раза, а за захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод - у 10 разів. Крім того встановлено коригувальні коефіцієнти в залежності від басейну морів або річок, куди здійснюються скиди.

Норматив збору, який справляється за розміщення відходів залежить від класу небезпеки відходів та встановлюється в гривнях за 1 тону. Такий норматив коригується на встановлені коефіцієнти в залежності від відстані від населених пунктів та характеру обладнання  місця  розміщення  відходів.

Збір, який справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а  за перевищення цих лімітів - справляється  у п'ятикратному розмірі і відноситься  за рахунок прибутку, що  залишається у розпорядженні юридичних осіб. У   разі   відсутності   в   платника   затверджених   у встановленому порядку лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі. Далі розглянемо, в якому порядку такі ліміти визначаються.

Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінприроди. Щорічні ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінприроди.

Ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року.

Суми збору обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів та розміщення відходів, нормативів  збору  та  коригувальних  коефіцієнтів.

Розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби за місцем податкової реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

ПЛАТЕЖІ ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РИБНИХ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

До   спеціального   використання   належать   усі   види користування водними живими ресурсами (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) з природного середовища.

Платниками платежів за спеціальне  використання  рибних  та  інших  водних  живих ресурсів є підприємства, установи, організації та громадяни (далі - користувачі), які отримали відповідний дозвіл від Держкомрибгоспу України та яким встановлено квоти на спеціальне використання водних живих ресурсів.

 Об”єктом справляння плати є обсяг фактично вилучених  водних живих  ресурсів.

    Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не справляється з користувачів:

- які використовують рибні та інші водні живі ресурси для подальшого відтворення;

- що здійснюють вилучення рибних та інших водних живих ресурсів під час проведення науково-дослідних, контрольних, меліоративних та інших ловів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю та поліпшенням довкілля;

- які проводять дослідно-конструкторські роботи із створення нових конструкцій знарядь лову;

- спеціальних господарств, що займаються розведенням та вирощуванням рибних та інших водних живих ресурсів у переданих їм у користування водних об'єктах.

Ставки плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів встановлюються в залежності від виду ресурсів в гривнях за 1 тону.

Плата  за  спеціальне  використання рибних та інших водних живих ресурсів у межах установлених квот відноситься на витрати виробництва. За порушення відповідних квот стягуються штрафні санкції.

Далі розглянемо порядок сплати цих платежів. Після отримання повідомлення Держкомрибгоспу України про виділення квоти користувач повинен сплатити аванс  за  спеціальне використання водних живих ресурсів у розмірі 5% установленої квоти.

Щокварталу користувач на основі фактичного обсягу вилучених  водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та встановлених нормативів плати складає розрахунок в двох примірниках. Один примірник розрахунку подається державному податковому органу за місцем реєстрації користувача як суб'єкта господарської діяльності, другий - органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Плата, нарахована за звітний період зменшується на суму сплаченого авансу та виконаних користувачем рибоводно-меліоративних робіт та робіт з відтворення водних живих ресурсів. Платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів уносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

 ЗБІР ЗА КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ РЕСУРСОМ УКРАЇНИ

Користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують щомісячний збір за користування наданим радіочастотним ресурсом. Розмір щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Користувачі, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір за користування радіочастотним ресурсом України від дати видачі ліцензії. Інші користувачі сплачують збір від дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Сума збору за користування радіочастотним ресурсом України визначається платниками самостійно виходячи з розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволі на експлуатацію, по кожному регіону окремо.

Користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подають до органів податкової служби податкові декларації та сплачують збір протягом 10 днів після граничного строку подання розрахунку.

Від сплати за користування радіочастотним ресурсом України звільняються спеціальні користувачі і радіоаматори.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  Дайте загальну характеристику платежам за ресурси.
  2.  Охарактеризуйте порядок нарахування і сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
  3.  Який порядок нарахування і сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів.
  4.  Дайте характеристику порядоку нарахування і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету.
  5.  Охарактеризуйте порядок нарахування і сплати рентної плати за нафту і газ.
  6.  Як нараховується і сплачується рентна плата за транспортування нафти, газу та аміаку через територію України?
  7.  Який порядок нарахування і сплати платежів за користування надрами?
  8.  Що таке єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України та який  порядок його нарахування і сплати?
  9.   Хто і в якому порядку сплачує збір за забруднення навколишнього природного середовища?
  10.    Охарактеризуйте порядок сплати платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

11. В якому порядку нараховується і сплачується збір за користування радіочастотним ресурсом України?

12. Які особливості нарахування та сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?

13.Який порядок сплати збору за проведення гастрольних заходів?

14.  В чому особливості нарахування збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб? 

15. В якому порядку нараховується та сплачується державне мито?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26651. Фи́зико-географи́ческое райони́рование 44 KB
  Районирование бывает зональным пояса зоны и подзоны и азональным физикогеографические страны области провинции районы урочища фации отраслевым по рельефу климату почвам и др. Физикогеографическое районирование система территориальных подразделений земной поверхности регионов обладающих внутренним единством и своеобразными чертами природы; процесс их выявления – одна из форм синтеза в физической географии. включает изучение соподчинённых природных территориальных комплексов физикогеографических стран зон районов и др....
26652. Целостность географической оболочки 22 KB
  В результате происходят сложные и непрерывные процессы обмена веществ и энергии приводящие к изменению и развитию составных частей и в целом всей географической оболочки. Эта закономерность прослеживается в пределах как всей географической оболочки так и в небольших комплексах и в отдельных компонентах природы. Целостность системы носит настолько всеобщий характер что если в географической оболочке изменится какойлибо один компонент природы то начнут меняться все остальные.
26653. Экологические проблемы современности 321.5 KB
  С момента изготовленияпервого примитивного орудия человек уже не довольствует предметамисозданными природой а начинает изготовлять вводить в свой обиходпредметы вещества и т. В результате потоки вещества и энергии вызываемые деятельностью человека стали составлять заметную долю от общей величины биогенного круговорота.Отходы побочные продукты производства и быта загрязняют биосферу вызывают деформации экологических систем нарушают глобальный круговорот веществ и создают угрозу для здоровья человека.тонн: 1200 взвешенных веществ 190...
26654. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИAЛ И ЕГО РAЗРУШЕНИЕ 121.5 KB
  Эксплуaтaция экологического потенциaлa природных систем трaдиционно не входит в кaтегорию природопользовaния, однaко чистый воздух, водa, продукты питaния - это тот же сaмый природный ресурс, столь же дефицитный нa одних территориях, богaтый нa других и точно в той же степени, кaк и прочие ресурсы, исчерпaемый
26655. Природа и общество: этапы взаимодействия 65.5 KB
  многие принципиально новые явления – начала и продолжает формироваться наука все более получающая права гражданства под именем экологии человека происходит экологизация человеческого знания экологизируется человеческое мышление и создаются предпосылки для формирования глобального экологического мировоззрения. Каков был переход от общеэкологических исследований к разработке проблематики экологии человека и как эта последняя формировалась постепенно в недрах общей экологии Наверное не столько разрушения нанесенные человечеством природе...
26656. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИAЛ И ЕГО РAЗРУШЕНИЕ 113.5 KB
  Чем большим потенциaлом устойчивости облaдaют экосистемы и тем больше чистого водухa воды пищи достaнется в конечном счете человеку. ПАДЕНИЯ УРОВНЯ АРАЛА Непосредственная физическая причина снижения уровня Аральского моря это нарушение водного баланса водоема: превышение расхода воды над приходом. Важную роль сыграли дополнительные потери воды на испарение с поверхности многочисленных водохранилищ построенных в бассейнах Амударьи и Сырдарьи. На сокращении стока Амударьи и Сырдарьи сказались также нерациональное и неэкономное использование...
26657. Актуальные экологические проблемы современности 84 KB
  Тщательное изучение последствий изменения климата приводит к выводу что развивающиеся страны окажутся наиболее уязвимы. Исследование опубликованное Кембриджским Университетом под названием Изменения климата: воздействие на разные страны и их сопричастность представлено учеными из 30 стран в т. Хотя влияние изменения климата не везде одинаково приведенные в исследовании примеры демонстрируют насколько драматичным оно может оказаться для ряда стран.
26658. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННЫЙ 43 KB
  Anthropos человек Genes рождающий рожденный Антропогенный ландшафт географический ландшафт: созданный в результате целенаправленной деятельности человека; или возникший в ходе непреднамеренного изменения природного ландшафта. К антропогенным ландшафтам относятся природнопроизводственные комплексы городские поселения и т. В современной ландшафтной архитектуре выделяют понятия природного и антропогенного ландшафта. Они весьма чутки к изменениям вызываемым процессом урбанизации промышленного и сельскохозяйственного освоения...
26659. Аральское море 70 KB
  Одновременно значительно сократились объем воды в Арале с 1093 до 330 км3 то есть на 763 км3 или более чем в три раза и площадь водоема с 68 500 до 36 500 км2 то есть на 32 000 км2 или почти вдвое табл. Пролив Берга соединявший ранее Малое и Большое моря превратился в небольшой но достаточно длинный проток по которому излишки воды из Малого сбрасывались в Большое море. О НЕПОСРЕДСТВЕННОЙ ПРИЧИНЕ ПАДЕНИЯ УРОВНЯ АРАЛА Непосредственная физическая причина снижения уровня Аральского моря это нарушение водного баланса водоема:...