69350

Акцизний збір. Загальна характеристика акцизного збору

Лекция

Налоговое регулирование и страхование

Акцизний збір так само як і ПДВ включається до ціни товарів і сплачується в кінцевому рахунку покупцем а не виробником товарів. Повâ€язане це з різними чинниками: широким переліком об’€єктів оподаткування у ПДВ який включає більшість товарів робіт та послуг вироблених в країні...

Украинкский

2014-10-03

110 KB

0 чел.

Тема 3. Акцизний збір

Загальна характеристика акцизного збору

Акцизний збір, так само як і ПДВ включається до ціни товарів і сплачується в кінцевому рахунку покупцем, а не виробником товарів. Проте акцизний збір відносять до категорії специфічних акцизів, а ПДВ – до акцизів універсального типу. Нагадаємо, що специфічні акцизи, на відміну від універсальних, стягуються за ставками, диференційованими по окремих групах товарів. На відміну від податку на додану вартість, акцизним  збором оподатковуються виключно товари і не оподатковуються  роботи і послуги. Базою оподаткування акцизним збором  є  повна  вартість товарів, в той час як ПДВ нараховується тільки на її частину - додану вартість. Кожна група підакцизних товарів має визначену ставку, в той час як ПДВ стягується за універсальною ставкою. Акцизний збір сплачується лише один раз, в той час як ПДВ - на  всіх  етапах  руху  товарів.

Акцизний збір був уведений в Україні в 1992 році і разом із податком на додану вартість замінив податки з обороту та продажів. В чому була необхідність введення такого податку? Передусім необхідно підкреслити, що майже в усіх країнах із розвинутою економікою акцизи представлені у двох формах – універсальних і специфічних. Хоча останнім часом специфічні акцизи і поступаються універсальним своїм значенням у формуванні бюджетних надходжень, їх існування поки що не ставиться під сумнів. Причина полягає в тих відмінах, які існують між цими двома видами акцизів і зумовлюють їх різне значення і для фіскальних інтересів держави, і для інших економічних чинників.

З точки зору формування надходжень бюджету акцизний збір поступається ПДВ і обсягом і стабільністю доходів. Пов”язане це з різними чинниками:

- широким переліком об”єктів оподаткування у ПДВ, який включає більшість товарів, робіт та послуг, вироблених в країні або імпортованих до неї, в той час як акцизний збір оподатковує лише дуже обмежений перелік товарів; унаслідок цього на формування доходів бюджету за рахунок ПДВ не впливають зміни в уподобаннях споживачів, в той час як по акцизному збору такі зміни дуже істотно впливають на надходження від останнього;

- від акцизного збору набагато легше ухилитись, адже він стягується лише один раз, на одному етапі руху товару, в той час як ПДВ стягується на кожному. Крім того, у виробників підакцизних товарів заінтересованість в ухиленні саме від цього податку є набагато більшою, оскільки такі товари оподатковуються за досить високими ставками, і в разі несплати акцизного збору значно зростають доходи такого виробника або імпортера;

- більшою залежністю споживання підакцизних товарів від динаміки цін на останні та доходів споживачів. Що мається на увазі? Дослідження економістів свідчать про те, що споживання предметів не першої необхідності, до котрих, як правило належать підакцизні товари, проявляє високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто, при збільшенні цін на ці товари або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів споживання останніх відбувається більш високими темпами. В період економічного спаду або стагнації економіки, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень у бюджет від цього податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. Все це робить ненадійними бюджетні надходження від цього податку в періоди значних коливань кон”юктури. Проте, з іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень по акцизному збору відносно динаміки макроекономічних показників цей податок є ідеальним з точки зору „вбудованого стабілізатора економічного циклу”. Тобто має властивість пом”якшувати амплітуду циклічних коливань економічного розвитку в автоматичному режимі, без активного втручання держави  в умови оподаткування.

ПДВ та акцизний збір справляють різний вплив на процеси ціноутворення, причина чого полягає як у неоднакових об”єктах оподаткування цих податків, так і в різних підходах до встановлення  ставок оподаткування. Так, акцизний збір набагато менше впливає на загальний рівень цін у країні, оскільки перелік підакцизних товарів є не дуже широким, на відміну від ПДВ, яким оподатковуються майже всі товари, роботи та послуги. З іншого боку, уніфікація ставок ПДВ робить його нейтральнішим щодо ринкового механізму ціноутворення, оскільки при стягненні цього податку його тягар рівномірно розподіляється по всіх групах товарів, не змінюючи структуру ринкових цін. Диференціація ж ставок акцизного збору та їх значний розмір зумовлюють суттєвий вплив останнього на структуру ринкових цін, що негативно сприймається прибічниками ринкових методів регулювання економіки. Введення достатньо високих ставок акцизного збору дає змогу обмежувати споживання деяких товарів, зокрема алкогольних та тютюнових виробів, тобто за допомогою диференційованих ставок держава може впливати на структуру споживання.

Оскільки акцизний збір на відміну від ПДВ сплачується лише один раз, то податковий тягар лягає на кінцевого споживача підакцизного товару, в той час як податковий тягар ПДВ рівномірно розподіляється по всіх суб”єктах підприємницької діяльності на всіх етапах руху товарів, що викликає відволікання оборотних коштів у останніх.

З точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможними верствами населення, що пом”якшує регресивність непрямих податків, основний тягар яких розподіляється між широкими верствами.

Всі ці відміни одного податку від іншого, а також їх різний вплив на економічну і соціальну сферу й обумовили наявність двох форм акцизів у податкових системах розвинутих країн.

Слід зазначити, що в більшості розвинутих країн стягнення ПДВ проводиться за декількома ставками: на предмети першої необхідності вони нижчі, а на предмети розкоші – вищі. Отже, функцію залучення до оподаткування коштів заможніших верств населення виконує не тільки акцизний збір, але й ПДВ. Саме в цьому випадку виникає питання про доцільність існування двох форм акцизів у податкових системах. Оскільки в Україні ПДВ стягується лише за однією ставкою, необхідність акцизного збору не викликає сумнівів. Що ж стосується країн, де ПДВ стягується за різними ставками, існування акцизного збору можна пояснити, по-перше, традицією, адже специфічні акцизи виникли набагато раніше за універсальні і зменшення їх значення відбувається дуже повільними темпами; по-друге, можливістю за допомогою диференціації ставок урахувати рівень рентабельності підакцизних товарів та ті зміни, які відбудуться на споживчому ринку внаслідок введення чи підвищення ставок цього податку. До речі, законодавцям, які мають на меті збільшення податкових надходжень від специфічних акцизів, необхідно дуже уважно ставитися до еластичності щодо цін тих підакцизних товарів, на які збільшуються ставки, адже по товарах, еластичність яких щодо цін достатньо висока, збільшення ставок може призвести не до збільшення, а до зменшення податкових надходжень за рахунок різкого скорочення обсягів споживання цих товарів у кількісному виразі або тінізації їх виробництва або реалізації.

Політика  держави в акцизному оподаткуванні в Україні  дуже часто змінювалась: перелік оподатковуваних товарів був набагато більшим, ніж існує нині. Лише в  1999 році відмовились від включення до підакцизних товарів широкого переліку  високорентабельних товарів, зосередивши увагу на найбільш ефективних у фіскальному відношенні. Постійні зміни відбувались у визначенні платників, об”єкта оподаткування, порядку визначення ставок акцизного збору. Спочатку майже всі ставки були визначені у процентах до оподатковуваного обороту, а з 1996 року на більшість товарів були встановлені тверді ставки.

До  грудня 1993 року стягнення акцизного збору  по  імпортних товарах проводилося за тими же ставками, що й  по  вітчизняних. З вказаної дати по деяких імпортних підакцизних товарах  установлюються ставки, що перевищують у декілька  разів  ставки  на аналогічні вітчизняні товари, це перш за все алкогольні і тютюнові вироби. Причина такої диференціації полягала в намаганні законодавців як збільшити бюджетні надходження, так і захистити  вітчизняних товаровиробників відповідної продукції від конкуренції з імпортними товарами. Жодна з цих цілей досягнута не  була  -  імпортні підакцизні товари почали завозитись без  сплати  податків, для чого використовувались як законні так і незаконні методи мінімізації податкового тягаря, що тільки загострило проблему конкуренції і залишило  бюджет без надходжень. У зв’язку з цим  в  1996  році  були  внесені значні зміни в сторону зниження ставок акцизного збору,  особливо щодо оподаткування імпортних товарів, насамперед алкогольних і тютюнових виробів. Крім того, запроваджено акцизні  марки на ці товари для зменшення ухилення від сплати податків і полегшення контролю податкових органів.

Платники

Платниками акцизного збору є всі суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють або  імпортують підакцизні товари, а також фізичні особи, які ввозять (пересилають) підакцизні речі на митну територію України. Розглянемо порядок визначення платників більш детально.

Платниками акцизного збору відповідно до діючого законодавства в Україні є:

    а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх відокремлені підрозділи - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

    б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів  на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва;

  в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні  особи, що не є суб”єктами підприємницької діяльності, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;

    г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять  підакцизні речі або предмети на митну територію України, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані з-за митного кордону України у вигляді поштових відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення.

Об'єкт  оподаткування

Об'єктом оподаткування акцизним збором  є:

    а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх:

  •  продажу;
  •  бартерного обміну;
  •  безплатної передачі товарів  або з частковою їх оплатою;
  •   передачі для власного споживання та для своїх працівників;
  •  промислової переробки (крім оборотів з передачі для виробництва підакцизних товарів за виключенням нафтопродуктів);

      б) товари, які імпортуються  на митну територію України, у тому числі:

  •  в межах бартерних операцій;
  •  без оплати їх  вартості чи з частковою оплатою;

 в) обсяги  відвантажених  підакцизних  товарів (продукції),  виготовлених  з  давальницької сировини.

Перелік підакцизних товарів, як правило, включає в себе предмети непершої необхідності, та високорентабельні товари,  споживання яких держава намагається обмежити. Так, в Україні оподатковуються : алкогольні і тютюнові вироби, транспортні засоби, нафтопродукти.

Порядок визначення суми акцизного збору

    Акцизний збір обчислюється за ставками встановленими:

    1) у процентах до обороту з продажу товарів;

   2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

    3) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у  твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

По алкогольних напоях тверді ставки встановлено: по винам та пиву – в гривнях за 1 л, по спирту та міцним алкогольним виробам – в гривнях за 1л 100% спирту. По транспортним засобам тверді ставки встановлено в євро на 1 куб.см робочого об'єму циліндрів двигуна і є дифереційованими в залежності від потужності двигуна та терміну його експлуатації. По нафтопродуктах встановлено тверді ставки в євро на 1т нафтопродуктів.

По тютюновим виробам встановлено одночасно процентні і тверді ставки. Так, тверді ставки встановлюється: по сигаретам – в гривнях на 1000 шт. сигарет, по сигарам – в гривнях на 100 шт., по тютюну – в гривнях на 1 кг. Процентна ставка по всіх тютюнових виробах єдина і становить 20%. Зверніть увагу, загальна сума податкового зобов'язання зі сплати акцизного збору за кожну власну назву сигарет, що обчислюється одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару, не може бути меншою за мінімальне податкове зобов”язання, розмір якого визначений за допомогою твердої ставки.

 Базою оподаткування по товарах, ставки по яких визначені в твердих сумах є кількісні показники реалізації того чи іншого товару.

Базою оподаткування по товарах, ставки по яких визначено у процентах до обороту з продажу є:

    вартість, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору якщо товари вироблені на митній території України;

    вартість за встановленими максимальними роздрібними цінами на товари, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору) – у разі імпортування товарів на митну територію України.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється для вітчизняних товарів за формулою

А = С О : 100,

де А — сума акцизного збору; С — ставка акцизного збору;
О — обсяг реалізації за максимальними роздрібними цінами, що включає АЗ і не включає ПДВ.

Для імпортних товарів дана величина розраховується за наведеною вище формулою для вітчизняних товарів, якщо встановлені максимальні роздрібні ціни вище митної вартості з урахуванням суми мита. Коли ж дані ціни нижче митної вартості з урахуванням суми мита, застосовується така формула:

А = С (МВ + М) : 100,

де А — сума акцизного збору; С — ставка акцизного збору; МВ — митна вартість товару; М — сума мита.

Установлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів через декларування таких цін у центральному органі Державної податкової служби України або центральному органі Державної митної служби України. Декларація повинна бути подана виробником чи імпортером підакцизних товарів відповідно до центрального органу Державної податкової служби України або центрального органу Державної митної служби України не пізніше ніж за п’ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

У суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видноті повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу Державної податкової служби України або центрального органу Державної митної служби України.

Акцизний збір з товарів, ставки за якими визначені у твердих сумах (в євро, або в гривнях), обчислюється, виходячи з натуральних показників відповідного товару в кількісному виразі.

У разі застосування ставки акцизного збору в гривнях сума податку обчислюється за формулою

А = С К,

де А — сума акцизного збору; С — ставка акцизного збору;
К — кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, встановлених ві
дповідним законом.

У разі застосування ставки акцизного збору в євро сума податку обчислюється за формулою

А = С Є К,

де А — сума акцизного збору; С — ставка акцизного збору;
Є — курс гривні до євро; К — кількість товару, визначена у фіз
ичних одиницях виміру, встановлених відповідним законом.

При цьому за вітчизняними товарами для визначення акцизного збору сума в євро перераховується у валюту України за курсом Національного банку України на перший день кварталу, який залишається незмінним протягом кварталу, а за товарами, що ввозяться в Україну, —за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, який діяв на день подання митної декларації.

Для визначення суми акцизного збору по сигаретах, необхідно спочатку підрахувати суму  податкового зобов”язання, визначену за твердою і процентною ставкою. Далі – ця сума порівнюється із сумою підрахованого  мінімального податкового зобов”язання і до бюджету сплачується більша з цих сум.

Приклад. Максимальна роздрібна ціна на сигарети з фільтром  з сумою АЗ та без суми податку на додану вартість становить - 5,00 грн. Фактичні обсяги реалізації сигарет з фільтром - 5000 пачок або 100 000 штук сигарет. Встановлені ставки на сигарети з фільтром – 60 грн. за 1000 штук та 20%. Мінімальне податкове зобов”язання - 100 гривень за 1000 штук сигарет з фільтром.

    Оборот з реалізації, обчислений за максимальною роздрібною ціною (без податку на додану вартість), складає 25 000 грн. (5,00 грн. х 5000 пачок).

    Акцизний збір обчислюється:

    а) за ставками у твердих сумах з одиниці продукції:

    обсяги реалізації сигарет з фільтром - 100 000 штук, ставка акцизного збору, перерахована на 1 сигарету, - 0,06 грн., нарахована сума акцизного збору за ставками у твердих сумах з одиниці продукції складає : 100000 х 0,006= 6000 грн;

    б) за ставками у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції):

    оборот з реалізації складає 25 000 грн., ставка акцизного збору у відсотках до обороту - 20%, нарахована сума акцизного збору складає:  25 000 грн. х 20 : 100 = 5000 грн;

    в) сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставкою акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару, складає:  6000 + 5000 = 11000 грн;

г)  сума мінімального податкового зобов”язання складає: 100000 х 100 : 1000 = 10000 грн.  

Оскільки сума мінімального податкового зобо”язання (10000 грн) менше за суму акцизного збору обчисленої одночасно за ставкою акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару (11000 грн) до нарахування і сплати до бюджету  береться сума 11000 грн.

Щорічно специфічні ставки акцизного збору, які обчислюються у твердих сумах з одиниці реалізованого товару, та мінімальне податкове зобов'язання із сплати акцизного збору на тютюнові та алкогольні вироби підлягають індексації на індекс споживчих цін за минулі 12 календарних місяців (за період з червня року, в якому проводиться індексація, до червня попереднього року).

    Кабінет Міністрів України не пізніше 1 серпня публікує в офіційних друкованих виданнях ставки акцизного збору та мінімальне податкове зобов'язання зі сплати акцизного збору на тютюнові вироби, визначені з урахуванням індексу споживчих цін.

    Проіндексовані ставки акцизного збору набирають чинності з 1 січня наступного року.

Пільги

На відміну від ПДВ перлік пільг по акцизному збору є досить невеликим. Це пов”язане, по-перше, з тим, що акцизним збором оподатковується набагато менша кількість товарних груп; по-друге, переважна більшість підакцизних товарів є товароми непершої необхідності, отже, соціальна потреба в пільгах невелика.

Акцизний збір не справляється з товарів,  що  були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

    Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану  вартість.

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

При   вивезенні   з   митної  території  України  підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл  продукції,  акцизний  збір  не  справляється.

Строки сплати

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата події, що настала раніше:

    або дата зарахування коштів від покупця  на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів, що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за  готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

    або дата відвантаження товарів.

Платники акцизного збору щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації розрахунок акцизного збору і сплачують суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку.

В іншому порядку сплачують акцизний збір до бюджету вітчизняні  виробники алкогольних та тютюнових виробів, який розглянемо далі.

Також існують особливості в порядку сплати  акцизного збору при реалізації підакцизної продукції на території України, виготовленої з давальницької сировини. В даному випадку  власник   готової   продукції (ним може бути лише постійне представництво нерезидента) сплачує акцизний збір не пізніше дня  відвантаження готової продукції виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.

Акцизний збір по імпортних товарах (за виключенням алкогольних та тютюнових виробів)  сплачується  одночасно зі справлянням мита і ПДВ при попередньому   митному  оформленні товарів у митних органах. Тобто відбувається попередня сплата митних платежів ще до того, як товари перетинають митний кордон України. Такий порядок був уведений для посилення контролю за оподаткуванням  підакцизних товарів, оскільки частка непрямих податків в ціні таких товарів є значною, тому у суб'єктів підприємницької діяльності зацікавленість в ухиленні від сплати таких податків  дуже висока.

Оскільки сплата акцизного збору по імпортних товарах відбувається раніше, ніж ввезення товарів на митну територію України, внаслідок цього можуть змінитись умови оподаткування по таких товарах чи курс валюти, установлений Національним банком України. Якщо в результаті перерахунку утворюється від’ємна різниця між фактично сплаченої сумою податків при оформленні попередньої митної декларації та нарахованої суми податків на момент перетину товарами митного кордону України, різниця підлягає доплаті імпортером на момент оформлення вантажної митної декларації. Додатна різниця повертається імпортеру або зараховується за його бажанням у рахунок наступних платежів.

Особливості оподаткування
алкогольних та тютюнових виробів

Існують деякі особливості в механізмі оподаткування акцизним збором алкогольних і тютюнових виробів. Так, виробники такої продукції повинні проводити маркування кожної пляшки алкогольних напоїв та кожної пачки тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалась під час розкривання товару. Тобто до початку виготовлення виробники повинні придбати марки акцизного збору в податкових органах.

Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Продаж таких марок проводиться відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

Сплата акцизного збору за алкогольними та тютюновими виробами вітчизняними виробниками здійснюється таким чином:

1) підприємства — виробники алкогольних напоїв — сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації за умови, якщо вони:

  •  реалізують алкогольні напої з умістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 % об’ємних одиниць (слабоалкогольні напої), які відповідно до законодавства не підлягають маркуванню марками акцизного збору;
  •  реалізують алкогольні напої, виготовлені без використання спирту етилового.

Тобто сплата акцизного збору відбувається щоденно, виходячи з фактичних обсягів реалізації;

2) якщо суб’єкти підприємницької діяльності отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію, що підлягає маркуванню марками акцизного збору, вони повинні видати органам державної податкової служби податковий вексель, що підтверджує зобов’язання зі сплати суми акцизного збору, і сплатити суми акцизного збору під час придбання марок акцизного збору протягом не більше 90 календарних днів від дня отримання спирту етилового;

3) підприємства вторинного виноградного виноробства сплачують акцизний збір під час придбання акцизних марок на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноградних виноматеріалів чи сусла, з використанням спирту етилового;

4) підприємства — виробники тютюнових виробів — сплачують акцизний збір щомісячно, до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць.

Дещо інший порядок сплати акцизного збору за імпортними алкогольними і тютюновими виробами. Сплата акцизного збору імпортером цієї продукції відбувається під час придбання марок акцизного збору (ще до початку виробництва даних товарів), які потім передаються закордонному виробнику для їх наклеювання в процесі виробництва.

Особлива увага приділяється контролю за транзитом підакцизних товарів та експортом алкогольних напоїв, оскільки ці операції мають пільги з ПДВ і акцизного збору. Для мінімізації податків підприємці можуть оформити підакцизні товари на експорт або як транзит, фактично незаконно залишивши їх для реалізації на митній території України. Саме з цієї причини митне оформлення таких операцій здійснюється за умови гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення. Суб’єкт підприємницької діяльності самостійно вибирає один з таких видів заходу гарантування доставки підакцизних товарів:

  •  надання фінансових гарантій митним органам;
  •  охорона та супроводження товарів митними органами;
  •  транспортування товарів митним перевізником та інші.

Податковий облік і звітність

Для податкового обліку і звітності по акцизному збору використовують слідучі документи:

декларацію про    встановлені   виробником   або   імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари;

податкові векселі, які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого;

розрахунок акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу         підакцизну продукцію

розрахунок акцизного збору.

Далі розглянемо порядок складання і подання відповідних документів податковим органам.

Декларація про    встановлені   виробником   або   імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у встановленій формі не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни.

У суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари можуть наноситись на споживчу упаковку таких  товарів  разом з датою їх виробництва.

Податкові векселі, які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого є забезпеченням виконання зобов'язання таких суб'єктів сплатити у визначений строк суму акцизного збору. При цьому, векселедавецем по такому векселю є суб'єкт підприємницької діяльності - виробник підакцизної продукції, який отримує спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію; векселедержателем - орган державної податкової служби за місцезнаходженням векселедавця.

Відповідні векселі мають бути авальовані банком. Векселедавець зобов'язаний до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового видати векселедержателю належним чином оформлений податковий вексель. У податковому векселі зазначається сума акцизного збору, що визначається за ставками для готової продукції, які діють на дату його складення. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів від дати його видачі.

Податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію.

 У разі експорту підакцизної продукції за межі митної території України, виробленої з використанням спирту етилового, підставою для погашення податкового векселя є документальне підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

    довідка банку про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок векселедавця;

    оригінал п'ятого основного аркуша вантажної митної декларації, виданий митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому митним органом вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за  межі митної території України, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту підакцизної продукції лише після отримання від митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювався експорт підакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної території України у повному обсязі.

У разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем.

Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в цьому векселі.

Суб'єкти  підприємницької  діяльності,  що  отримують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію  щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації відповідний розрахунок. У розділі 1  Розрахунку акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу         підакцизну продукцію вказуються слідуючі дані: код товарів; назва згрупованих підакцизних товарів ( в одну групу відносяться товари з однаковими умовами оподакування); місткість спирту в конкретній продукції; ємність пляшки в літрах; оподатковуваний оборот у літрах; ставки акцизного збору; сума акцизного збору, яка підлягає сплаті; сума акцизного збору за векселями, термін оплати яких настав у звітному місяці, або сума оплачена грошима без оформлення податкового векселя; сума акцизного збору, розрахована виходячи з фактичних втрат спирту при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції на яку зменшується сума акцизного збору; сума акцизного збору, нарахована на продукцію, яка реалізована на експорт, у разі документального його підтвердження; сума акцизного збору, розрахована на фактично повернутий невиправний брак.  На основі всіх вищеперелічених показників підраховується сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету.

У 2 розділі порівнюються підсумок нарахованої суми акцизного збору за 1 розділом з  підсумком суми сплаченого акцизного збору щоденними платежами                        та при придбанні марок акцизного збору. Таким чином визначається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету, чи заліку в рахунок майбутніх платежів, чи поверненню з бюджету.

Далі розглянемо порядок складання розрахунку акцизного збору для всіх інших платників акцизного збору. Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (далі - Розрахунок).

    У 1 розділі розрахунку вказуються дані, необхідні для підрахунку суми акцизного збору по всіх групах товарів.

    При обчисленні податкового зобов'язання із сплати акцизного збору на тютюнові вироби сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставкою акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару, порівнюється з мінімальним податковим зобов”язанням за кожною власною назвою тютюнових виробів, і до нарахування приймається та сума, яка має більше значення.

У 2 розділі Розрахунку шляхом порівняння підсумку нарахованої суми акцизного збору у розділі 1 з підсумком суми сплаченого акцизного збору визначається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи зарахуванню в рахунок чергових платежів.

В обов'язковому порядку до зазначеного Розрахунку додається розшифровка-підтвердження неоподатковуваних оборотів. Розшифровка обов'язково повинна містити інформацію про назву підакцизного товару, його кількість та вартість, назву та  реквізити споживача, напрям реалізації підакцизних товарів, обгрунтування неоподатковуваних оборотів із посиланням на конкретні статті та пункти законодавчих актів.

До Розрахунку також додається розшифровка-підтвердження оборотів з продажу, обчислених за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та акцизного збору і фактичних обсягів реалізації цих товарів (продукції).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79029. Знания и познание (преднаука) в архаических культурах и ранних цивилизациях 34 KB
  Знания и познание преднаука в архаических культурах и ранних цивилизациях Науке как таковой предшествует преднаука доклассический этап где зарождаются элементы предпосылки науки. Именно этот период чаще всего считают началом исходным пунктом естествознания и науки в целом как систематического исследования реальной действительности. Знания существовали в религиозномистической форме и поэтому были доступны только жрецам которые могут читать священные книги и как носители практических знаний иметь власть над людьми. Жрецы накапливают...
79030. Отопление и вентиляция жилого дома 821.84 KB
  Исходные данные для проектирования систем приведены в задании на проектирование. Район постройки  г. Гомель. Ориентация главного фасада здания – на Север. Чердак –холодный. Нагревательные приборы – радиаторы типа MС - 90 - 108
79031. Ррозробка корпоративного стилю та бренд-буку для кавової корпорації «Кому ні кава» за допомогою комп’ютерних графічних програм 6.1 MB
  Ескізне проектування і розробка основних графічних констант корпорації: знак, логотип, корпоративні кольори, шрифтові блоки. Пошук вдалого вирішення форми і кольору. Розробка ділової документації та рекламно-іміджевих елементів, з використанням основних графічних констант.
79032. Держава Павла Скоропадського 118.5 KB
  Незадоволення бідняцьких верств селянства, становище яких в умовах окупації різко погіршилося, виявлялося в партизанському русі, що поширювався. Послаблення державних інститутів, які Центральна Рада прагнула будувати демократичним шляхом, призводило до повсюдного хаосу і безладдя. Чим далі, тим більше центральний уряд не міг контролювати становище на місцях.
79033. Преднаука и философия познания в Средние века 34 KB
  Интерес для нас представляет личность Мухаммеда ибнМусы алХорезми 780850 автора нескольких сочинений по математике которые в XII в. Через его Арифметику европейцы познакомились с десятичной системой счисления и правилами алгоритмами от имени алХорезми выполнения четырех действий над числами записанными по этой системе. АлХорезми была написана Книга об алджебр и алмукабала целью которой было обучить искусству решений уравнений необходимых в случаях наследования раздела имущества торговли при измерении земель проведении...
79034. Эпоха Возрождения как канун становления классической науки 40 KB
  В городах стали возникать светские центры науки и искусства деятельность которых находилась вне контроля церкви. В формировании мышления этой эпохи огромное влияние сыграло наследие античной науки. Особенности науки эпохи Возрождения: антисхоластическая направленность взглядов и сочинений мыслителей этого времени; 2 создание новой пантеистичекой картины мира отождествляющей Бога и природу; 3 антропоцентризм то есть интерес в первую очередь к человеку и его деятельности философии.
79035. Мировоззренческие понятия пантеизма и деизма и их значение для становления научной картины мира (в философии Н.Кузанского, Д.Бруно, Б.Спинозы и французских просветителей 18-го века) 43.5 KB
  Николай Кузанский внёс вклад в развитие представлений, прокладывавших дорогу натурфилософии и пантеистическим тенденциям XVI в. В отличие от современных ему итальянских гуманистов
79036. Философия познания Ф.Бэкона и ее значение для превращения преднауки в науку 42 KB
  Родоначальником нового подхода к науке является знаменитый английский политический деятель философматериалист и один из основоположников науки Фрэнсис Бэкон 1561 1626. Бэкон дал философское обоснование нового взгляда на цель и предназначение науки разработал основные принципы индуктивного метода исследования. Бэконовский афоризм Знание сила в течение трех веков является символом науки. Бэкон предпринимает Великое восстановление наук в книге оставшейся не законченной и фиксирует возникновение науки как триединого целого система...