69351

Загальна характеристика мита

Лекция

Налоговое регулирование и страхование

Мито є непрямим податком що стягується з товарів які переміщуються через митний кордон України тобто ввозяться вивозяться чи прямують транзитом. Введення мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні економічні захист вітчизняних товарів від конкуренції з імпортними політичні.

Украинкский

2014-10-03

123.5 KB

0 чел.

Тема 4. Мито

Загальна характеристика мита

Мито є непрямим податком, що  стягується з товарів, які переміщуються через  митний  кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

Введення мита може переслідувати  кілька  цілей:  фіскальні, економічні (захист вітчизняних товарів від конкуренції  з  імпортними), політичні. На відміну від інших податків, політика в сфері митного обкладання спрямована здебільшого  на  формування  раціональної структури імпорту і експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регулювання цих процесів. Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні  держави чи надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Як бачимо, фіскальне значення мита має другорядне значення.

У мита є багато спільного з акцизним збором і ПДВ, але є  і  деякі особливості. І мито, і акцизний збір, і ПДВ збільшують  ціну  реалізації товарів; ставки  мита і акцизного збору диференційовані за групами товарів, в той час як ПДВ має уніфіковану ставку. До того ж диференціація ставок мита проводиться не лише за групами товарів, а і за країною походження того чи іншого товару. Сплачується мито як і інші непрямі податки на імпорт при переміщенні товарів через митний  кордон України, тобто ще до реалізації товару. Перелік товарів, що підлягають митному обкладенню  є набагато ширшим, ніж у акцизного  збору. В цьому мито подібне до ПДВ. Але у податку на додану вартість в об”єкти оподаткування включаються не лише товари, як при митному обкладенні, а й роботи та послуги. Для мита і акцизного збору застосовуються як тверді, так і процентні ставки, а також комбіновані. В той час як ПДВ стягується лише за процентними ставками. Базою оподаткування у мита та акцизного збору можуть виступати як кількісні показники відповідних товарів, так і їх повна вартість. У податку на додану вартість до бази оподаткування включається лише частина повної вартості товару, роботи, послуги.

Особливістю  справляння мита, ПДВ та акцизного збору при переміщенні товарів через митний кордон України є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові органи.

Термінологія митної справи

Митна справа є більш широким поняттям, ніж тільки здійснення контролю за сплатою мита та інших непрямих податків при імпорті або експорті товарів (далі митних платежів). Вона охоплює: порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням митних платежів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики держави. Отже, митне оподаткування є одним з напрямів митної політики держави, а також засобом митного регулювання.  Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території. Вона може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи.

Безпосереднє здійснення  митної  справи покладається на митні органи України, до складу яких відносяться  Державна митна служба України (далі - Держмитслужба) як   центральний орган виконавчої влади, регіональні митниці, митниці.

 На відміну від податкових органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків до бюджету переважо під час  камеральних або документальних перевірок  діяльності платників податків, митні органи правильність нарахування і своєчасність сплати податків, що сплачуються при переміщенні товарів через митний кордон України,  проводять при митному оформленні товарів.

Що ж таке митне оформлення? Митне оформлення - це виконання   митним  органом  дій (процедур),  які пов'язані  із  закріпленням  результатів  митного контролю  товарів  і транспортних засобів,  що переміщуються через митний кордон України,  і мають юридичне значення  для  подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Лише після закінчення митного оформлення товари можуть бути звільнені від митного контролю, тобто передані власнику для використання.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей,  одержаних під час  митного  контролю  товарів  і  транспортних  засобів,  що  переміщуються   через   митний   кордон   України,  та  оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України,  вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів  і  транспортних  засобів.

Слід звернути увагу на те, що  суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності (юридична особа чи фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності), при необхідності здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів, до моменту здійснення митного оформлення, повинен звернутись до митного органу  за місцем своєї державної реєстрації і стати на облік. Без цього митне оформлення вантажів не здійснюється. Кожному суб”єкту зовнішньоекономічної діяльності присвоюється обліковий номер та видається облікова картка учасника зовнішньоекономічної діяльності.

Митне оформлення може здійснюватись підприємством не самостійно, а за допомогою іншого підприємства (митного брокера),  з яким укладено відповідний договір і яке має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану Держмитслужбою України.

Однією з головних операцій, що входять до митного оформлення,  є декларування. Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною тощо) точних даних  про товари і транспортні засоби, мету   їх переміщення через митний кордон, а також відомостей, необхідних для їх митного контролю та митного оформлення. Митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається  митному  органу  і  містить  відомості  щодо  товарів і транспортних  засобів,  які  переміщуються  через  митний   кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

До ввезення  товарів  на  митну територію України декларантом може подаватися до відповідного  митного  органу  попередня   митна декларація.     Подання попередньої  митної  декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обов'язковим. Подання попередньої митної декларації передбачає авансову сплату всіх податків ще до того, як товари ввозяться на митну територію України. У випадку з підакцизними товарами обов'язковість подання попередньої митної декларації зумовлена посиленим контролем за ввезеням таких товарів.

Оскільки по деяких податках база оподаткування визначається в залежності від митної вартості товарів, митна вартість  товарів  і  метод  її  визначення заявляються (декларуються) митному  органу  декларантом  під  час переміщення товарів  через  митний  кордон  України  шляхом подання декларації митної вартості.

Митна декларація  подається  митному  органу,  який  здійснює митне оформлення,  протягом 10 днів з дати доставлення  товарів  і транспортних засобів у митний орган призначення.

    Товари, що   переміщуються   через   митний   кордон  України громадянами, декларуються митному органу одночасно з  пред'явленням цих товарів.

Порядок обчислення і сплати мита

Платниками мита є  будь-які юридичні або фізичні особи, котрі  здійснюють  переміщення  через митний кордон України товарів або інших предметів, що  підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством. Слід звернути увагу, що оподаткуванню підлягають як товари, що ввозяться юридичними особами, так і громадянами, порядок оподаткування яких є відмінним.

Об’єктом оподаткування мита є митна вартість  товарів  або  інших предметів, які переміщаються через митний кордон України  або  їх кількісні показники.

При справлянні мита встановлена  розгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністю  звільняються:

- транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів та багажу;

- валюта України, іноземна валюта, банківські метали та цінні папери;

- товари, що підлягають оберненню у власність держави;

-товари та предмети, що стали в результаті пошкодження непридатними для використання, та  багато інших.

В Україні застосовуються такі види мита:

    адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

    специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

    комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Таким чином, для стягнення мита застосовуються два види ставок: процентні  та тверді (в євро на одиницю оподаткування в кількісному виразі). Ставки мита визначаються Митним тарифом України і є диференційованими в залежності від товарної позиції, якій відповідає імпортований товар. Крім того, в залежності від країни походження товару, може бути застосована   преференційна, пільгова чи повна ставка мита.

Отже, для правильного нарахування мита митні органи мають визначити слідуючі характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; країну походження товару та митну вартість по товарах, ставки по яких визначено у процентах до митної вартості.

Визначення товарної позиції імпортованого товару є важливим з точки зору правильності нарахування мита, оскільки ставки мита по різних групах товарів є різними. Митні органи при визначенні відповідності предмету, який перетинає митний кордон, товарній позиції, керуються слідучими положеннями:

а) визначальним елементом класифікації є належність предмета до конкретної товарної позиції;

б) предмети, що пред'явлені до митного контролю в розібраному чи нерозібраному вигляді, класифікуються за тією товарною позицією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

в) якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, що містить в собі більш детальний опис предмета;

г) предмети, які містять в собі суміш різних компонентів або набори, що призначені для продажу, які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору тощо.

Після того, як визначена товарна позиція імпортованого товару,  митним органами необхідно звернути увагу на правильність визначення країни походження товарів, оскільки від цього залежить які саме ставки мита: преференційні, пільгові  чи повні застосовуються по цій товарній позиції.

До товарів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.

    До товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

До решти товарів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України.

Після того, як митні органи перевірили правильність визначення товарної позиції та країни походження товару та митну вартість, на основі цих даних  відповідно до ставок Митного тарифу України  вони перевіряють нараховану  сума мита, яка зазначається у відповідній графі вантажної митної декларації.

Приклад.

Митна вартість 50 000 пляшок  горілки, що ввозяться імпортером на митну територію України становить 40 000 доларів США. 1 пляшка горілки містить 40% спирту, а ємність пляшки становить 0,5 л. Ставка мита становить 7,5 євро за 1 л 100% спирту.

Сума мита підраховується так:

50 000 * 40% * 0,5 л * 7,5 (ставка) * 10,85 (курс) = 813 750 грн

Мито сплачується на рахунки митних органів до або на момент прийняття митної декларації до митного оформлення.

Сума мита, належна до сплати перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в  касу митного органу. Митні органи перераховують одержані суми митних платежів на рахунки Державного казначейства за відповідними кодами бюджетної класифікації не пізніше як за три банківські дні з дати повного оформлення вантажної митної декларації.

Порядок визначення митної вартості імпортованих товарів

Як вже зазначалось вище, для товарів, що імпортуються та ставки мита по яких визначено у процентах, важливим для оподаткування є правильне визначення митної вартості. Слід звернути увагу, що митна вартість використовується не тільки для визначення суми мита, а і для суми податку на додану вартість, по товарах, що імпортуються.

Митна вартість   товарів   -   це  заявлена  декларантом  або визначена митним органом вартість товарів,  що переміщуються через митний  кордон  України.

    Митна вартість  товарів  і  метод  її  визначення заявляються (декларуються) митному  органу  декларантом  під  час переміщення товарів  через  митний  кордон  України  шляхом подання декларації митної вартості. Заявлена декларантом митна  вартість  товарів  і  подані  ним відомості  про  її  визначення  мають  базуватися  на достовірній, документально підтвердженій інформації, яку, у разі  потреби останній зобов'язаний на вимогу  митного  органу надати.

    Митний орган,  що здійснює контроль  за  правильністю  митної оцінки  товарів,  має право приймати рішення про  правильність  заявленої  декларантом   митної вартості товарів.

    У разі   відсутності  даних,  що  підтверджують  правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів,  або  за наявності   обгрунтованих   сумнівів   у   достовірності   поданих декларантом відомостей  митний  орган  може  самостійно   визначити митну вартість товарів,  що декларуються,  послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості,  встановлені Митним кодексом України,  на підставі   наявних  у  нього  відомостей.

    Визначення митної вартості товарів,  які ввозяться  на  митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких  методів:

  •  за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
  •        за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);
  •        за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
  •        на основі віднімання вартості (метод 4);
  •        на основі додавання вартості (метод 5);
  •        резервного (метод 6).

    Основним методом  визначення  митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

    Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно  кожний  із  перелічених  методів.  При цьому кожний наступний  метод  застосовується,  якщо митна  вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

    Методи віднімання    та     додавання     вартості     можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.

Далі розглянемо, як визначається митна вартість відповідно до перелічених вище методів.

Метод 1. Митною вартістю  за  методом  оцінки  за  ціною  угоди   щодо товарів,  які імпортуються,  є ціна угоди,  фактично сплачена,  чи ціна,  яка  підлягає  сплаті  за  товари,   які   імпортуються   за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України, але не нижче ніж мінімальна митна вартість, якщо остання встановлена Кабінетом Міністрів України.

    Для визначення митної вартості  товарів  до  ціни  угоди  при цьому  додаються,  якщо вони не були раніше до неї включені,  такі витрати:

    1) витрати на доставку товарів до аеропорту,  порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:

    а) вартість транспортування;

    б) витрати  на навантаження,  вивантаження,  перевантаження і перевалку товарів;

    в) страхові суми;

    2) витрати, понесені покупцем:

    а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;

    б) вартість  контейнерів та іншої багатооборотної тари,  якщо відповідно до товарної номенклатури  вони  розглядаються  як  одне ціле з товарами, що оцінюються;

    в) вартість   пакування,   включаючи   вартість   пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

    3) відповідна частина вартості таких товарів та  послуг,  які прямо  чи  побічно  надаються  покупцю  безоплатно або за зниженою ціною для використання  у  зв'язку  з  виробництвом  або  продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо  відповідна частина не була включена до заявленої ціни:

    а) сировини,  матеріалів,  деталей,  напівфабрикатів та інших комплектуючих  виробів,  які  є  складовою  частиною  товарів,  що оцінюються;

    б) інструментів,  штампів,  форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;

    в) матеріалів,   витрачених   на   виробництво   товарів,  що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);

    г) інженерної  проробки,   дослідно-конструкторських   робіт, дизайну,  художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території України  і  безпосередньо  необхідних  для виробництва товарів, що оцінюються;

    4) ліцензійні  та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної  власності,  які  покупець  (імпортер)  прямо   чи побічно повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів,  що оцінюються;

    5) відповідна  частина  прибутку  від  будь-якого  подальшого перепродажу,  передачі чи використання товарів,  що оцінюються,   на митній території України,  яка прямо чи  побічно  йде  на  користь продавця.

    Зазначений метод   використовується   для  визначення  митної вартості товарів, якщо:

    1) немає  обмежень   щодо   прав   покупця   (імпортера)   на використання товарів, що оцінюються;

    2) продаж  (відчуження)  та  ціна  угоди  не   залежить   від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;

    3) використані     декларантом     відомості     підтверджені документально та є кількісно вираженими та достовірними;

    4) жодна   частина   прибутку   від   будь-якого   наступного перепродажу,  реалізації  чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця;

    5) учасники   угоди   (експортер   та    імпортер)    не    є взаємозалежними   особами.   При   цьому критерії по яких особи    вважаються взаємозалежними, є визначеними в Митному кодексі України (родичі, співвласники, тощо).

Метод 2. Для визначення митної вартості за  методом  оцінки  за  ціною угоди  щодо  ідентичних товарів за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів. При  цьому  під ідентичними розуміються товари,  однакові за всіма ознаками з товарами, що оцінюються, у тому числі за такими, як:

    а) фізичні характеристики;

    б) якість та репутація на ринку;

    в) країна походження;

    г) виробник.

Метод 3. Для визначення митної вартості за  методом  оцінки  за  ціною угоди  щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди  щодо  подібних   (аналогічних)   товарів,   які   ввозяться (імпортуються) на митну територію України . При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари,  які хоч  і не є однаковими за всіма ознаками,  але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів,  завдяки чому вони  виконують однакові   функції   порівняно   з  товарами,  що  оцінюються,  та вважаються комерційно взаємозамінними.

    Для визначення,  чи  є   товари   подібними   (аналогічними), враховуються такі ознаки:

    1) якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку;

    2) країна походження;

    3) виробник.

Ціна угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) та подібних (метод3)   береться  за  основу  для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари:

    а) продані (відчужені) для ввезення на територію України;

    б) ввезені одночасно з товарами, що оцінюються, або не раніше ніж за 90 днів до ввезення товарів, що оцінюються;

    в) ввезені  приблизно  в  тій  же  кількості  та  на  тих  же комерційних  умовах.  Якщо товари, що оцінюються   ввозилися  в  іншій кількості або  на  інших  комерційних  умовах,  декларант  повинен провести   відповідне   коригування  їх  ціни  з  урахуванням  цих розбіжностей   та   документально   підтвердити   митному   органу обгрунтованість ціни.

    Митна вартість  товарів,  що визначається за ціною угоди щодо ідентичних або подібних  товарів, повинна бути скоригована з урахуванням витрат, зазначених вище, при характеристиці методу 1.

    У разі якщо для цілей застосування цього  методу  виявляється більше  однієї ціни угоди щодо ідентичних  або подібних товарів,  для визначення митної вартості товарів,  що імпортуються, застосовується найнижча з них.

    Товари не вважаються ідентичними чи подібними  (аналогічними) оцінюваним,  якщо  вони  не  були вироблені в тій же країні,  що і товари, які оцінюються.

    Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою,  беруться до уваги лише у разі,  якщо немає ні ідентичних, ні  подібних  (аналогічних)   товарів,   виготовлених   особою   - виробником товарів, які оцінюються.

    Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними), якщо  їх  проектування,  дослідно-конструкторські роботи,  художнє оформлення,  дизайн,  ескізи,  креслення,  а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Метод 4. Визначення митної  вартості  товарів  за  методом  оцінки  на основі   віднімання   вартості  здійснюється  у  тому  разі,  якщо оцінювані,    ідентичні    чи    подібні    (аналогічні)    товари продаватимуться  (відчужуватимуться) на митній території України  у незмінному стані.

    Для визначення митної вартості  товарів  за  основу  береться ціна  одиниці  товару,  за  якою  оцінювані,  ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються  найбільшою  партією  на  території України  у  час,  максимально наближений до часу ввезення,  але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів,  що оцінюються, покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою.

    Від ціни одиниці товару віднімаються,  якщо вони можуть  бути виділені, такі компоненти:

    1) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на  прибуток  та  загальні  витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;

    2) суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів,  що підлягають сплаті в Україні у  зв'язку  з  ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;

    3) звичайні витрати,  понесені  в  Україні  на  навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Метод 5. Для визначення митної вартості товарів за методом  оцінки  на основі   додавання  вартості  за  основу  береться  ціна  товарів, розрахована шляхом додавання:

    1) вартості матеріалів  та  витрат,  понесених  виробником  у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;

    2) загальних  витрат,  характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів  того  ж  виду,  у  тому  числі витрат на навантаження, вивантаження, транспортування,  страхування до місця перетинання митного кордону України, та інших витрат;

    3) прибутку,  що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

    Для визначення  митної  вартості  за методом оцінки на основі додавання вартості до ціни товарів зараховуються всі  витрати,  що включаються у ціну товарів за методом 1.

Метод 6. Якщо митна   вартість   не   може   бути   визначена   шляхом послідовного  використання методів,  зазначених вище, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення  митної  вартості  не  можуть  бути використані,  митна вартість оцінюваних товарів визначається  з  урахуванням  світової практики.

Для визначення  митної  вартості  за резервним методом митний орган  надає  декларанту  цінову   інформацію,   що   є   у   його розпорядженні.

    Для визначення  митної  вартості товарів за резервним методом не може використовуватися:

    1) ціна товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

    2) ціна товарів,  що  поставляються  з  країни-експортера  до третіх країн;

    3) ціна товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

    4) довільно встановлена чи достовірно  не  підтверджена  ціна товарів;

    5) витрати на виробництво, що відрізняються від тих, які були визначені   для   розрахунків   ціни   ідентичних   або   подібних (аналогічних)  товарів;

    6) мінімальна митна вартість;

    7) більша з двох альтернативних вартостей.

Митний орган  має  право  прийняти  рішення  про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки. У разі виникнення потреби в уточненні  заявленої  декларантом митної  вартості  товарів  або  у разі незгоди декларанта з митною вартістю,   визначеною  митним   органом,   декларант   має   право звернутися  до  митного органу з проханням надати йому товари,  що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити  податки  і  збори  згідно  з митною оцінкою цих товарів, здійсненою митним органом.  Гарантією також може виступати простий вексель,   виданий   декларантом  митному  органу  та  авальований уповноваженим банком, або депозит у банку.

    При наданні декларантом гарантії уповноваженого банку  митний орган  зобов'язаний  випустити  товари  у вільний обіг.  У випадку сплати декларантом податків і  зборів  згідно  з  митною  оцінкою, зробленою  митним органом,  і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо  застосування  митної  оцінки, зробленої  декларантом,  митний  орган  зобов'язаний  відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів.

     Термін дії  таких гарантійних зобов'язань не може перевищувати 30 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

Особливості обчилення митних платежів фізичними особами

Для громадян, які переміщують товари через митний кордон України встановлено особливий порядок митного оподаткування.

Митна вартість  товарів,  які переміщуються громадянами через митний кордон України,  для цілей нарахування  податків  і  зборів визначається   на   підставі   заяви   власника   цих  товарів  чи уповноваженої  ним  особи  за  умови   надання   підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів   тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні,  крім вартості самих товарів враховується вартість   їх  страхування  та  перевезення  (фрахту)  до  моменту перетинання ними митного кордону України.

    За відсутності  таких  підтверджень  або  у  разі   наявності обгрунтованих  сумнівів  щодо  достовірності  відомостей  стосовно заявленої  вартості  митні  органи   визначають   митну   вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари.

Не підлягають оподаткуванню при ввезені товарів на митну територію України громадянами:

    1) товари, сумарна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а  загальна вага не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі (за умови усного декларування), пересилаються в несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях;

    2) горілчані вироби у кількості 1 л, вино - 2 л, пиво - 5 л, тютюнові вироби - 200 цигарок (або 200 г цих виробів), які ввозяться в особистому багажі громадянами;

    3) товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення;

    4) товари, що належать громадянам-нерезидентам та переміщуються транзитом через митну територію України;

    5) товари, що належать громадянам-резидентам та переміщуються транзитом у транзитних зонах міжнародних аеропортів;

    6) транспортні засоби в кількості однієї одиниці по кожній товарній позиції та товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідних країнах;

    7) товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами-резидентами у вигляді призів (нагород), отриманих за участь у спортивних та інших змаганнях (конкурсах, фестивалях тощо), у межах, визначених відповідними документами, у разі підтвердження факту отримання таких призів та нагород нотаріальними органами відповідної країни. Зазначені документи, що підтверджують факт отримання таких призів та нагород, підлягають легалізації у консульських установах України, що діють у відповідних країнах;

    8) товари та транспортні засоби, що були попередньо вивезені (переслані) громадянами-резидентами за митний кордон України в режимі тимчасового вивезення під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення та ввозяться (пересилаються) на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації із зазначенням таких товарів;

    9) особисті речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби в кількості однієї одиниці таких транспортних засобів по кожній товарній позиції на повнолітнього громадянина та інші.

     Всі інші товари, які ввозяться ввозяться громадянами декларуться митним органам та оподатковуються слідуючим чином:

  •  товари, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України, пересилаються в несупроводжуваному багажі або в міжнародних поштових відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам в порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою в розмірі 20 відсотків від митної вартості, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним  збором;
  •    товари, що пересилаються на адреси громадян у вантажних та експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам в порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним збором;
  •    оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в  порядку, передбаченому для юридичних осіб  при здійсненні ними імпортних операцій;
  •  митне оформлення єдиного неподільного товару, митна вартість якого перевищує 200 євро та вага перевищує 50 кг, що ввозиться (пересилається) громадянином у супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходить на адресу громадянина у міжнародному поштовому відправленні, здійснюється за умови його письмового декларування шляхом заповнення митної декларації, передбаченої для громадян, та після сплати громадянином або уповноваженою на те особою ввізного мита в розмірі 20 відсотків від митної вартості такого предмета, податку на додану вартість та у передбачених законодавством України випадках акцизного збору;
  •    оподаткування єдиних неподільних товарів, що надходять на адреси громадян у вантажних та міжнародних експрес-відправленнях, здійснюється незалежно від митної вартості та ваги. Такі товари підлягають оподаткуванню ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках, акцизним збором.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32565. Память ПЛК SIMATIC S7-220 51.19 KB
  – В сегменте памяти программы хранится программа пользователя и содержится список команд которые должны выполняться в CPU для реализации разработанного решения по системе управления. – Память данных содержит область временных данных программы и область памяти объектов. В этом же сегменте памяти хранятся результаты вычислений промежуточные данные и константы а также таймеры счетчики высокоскоростные счетчики и аналоговые входы выходы. К конфигурируемым параметрам относятся такие элементы как уровень защиты пароль адрес станции и...
32566. Модули ввода/вывода (МВв/МВыв) 36.68 KB
  Модули выпускают в различном исполнении: входные выходные или комбинированные ввода вывода дискретные логические аналоговые и специальные в обычном или безопасном исполнении и пр. Модуль ввода вывода дискретных сигналов. 36 показан возможный вариант модуля ввода вывода логических сигналов для 8разрядного микроконтроллера.
32567. Аналого-цифровые (АЦП) и цифро-аналоговые (ЦАП) преобразователи 38.92 KB
  Для этой цели в модулях ввода вывода аналоговых сигналов используются аналогоцифровые АЦП и цифроаналоговые ЦАП преобразователи. Основной характеристикой ЦАП и АЦП является их разрядность определяемая длиной двоичного кода применяемого для представления аналогового сигнала. В схеме использован 8разрядный АЦП выходы которого соединены с входами регистра порта ввода. Для согласования уровня входного сигнала АЦП используется усилитель входного сигнала.
32568. Программаторы 43.12 KB
  Программаторы – это устройства, предназначенные для ввода управляющих программ, их редактирования и отладки, параметрирования системы
32569. Программно-математическое обеспечение (ПМО) контроллеров 248.4 KB
  Алгоритм программы Монитор Прикладное промышленное программное обеспечение Прикладное программное обеспечение рассмотрим на примере SIMTIC Soft фирмы Siemens – это система тесно связанных инструментальных средств для программирования и обслуживания систем автоматизации SIMTIC S7 C7 а также систем компьютерного управления SIMTIC WinC. Интегрирование всех пакетов программ в единый интерфейс позволяет существенно повысить эффективность использования промышленного программного обеспечения SIMTIC и использовать однородные операции на всех...
32570. АСУ ТП на базе промышленных сетей 218.52 KB
  В условиях бурно растущего производства микропроцессорных устройств альтернативным решением стали цифровые промышленные сети Fieldbus состоящие из многих узлов обмен между которыми производится цифровым способом. Использование промышленной сети позволяет расположить узлы в качестве которых выступают контроллеры и интеллектуальные устройства вводавывода максимально приближенно к оконечным устройствам датчикам и исполнительным механизмам благодаря чему длина аналоговых линий сокращается до минимума. Каждый узел промышленной сети...
32571. Общие сведения о ТСА. Основные понятия и определения 15.82 KB
  Основные понятия и определения Целью курса Технические средства автоматизации ТСА является изучение элементной базы систем автоматического управления технологическими процессами. Элемент устройство – конструктивно законченное техническое изделие предназначенное для выполнения определённых функций в системах автоматизации измерение передача сигнала хранение информации ее обработка выработка команд управления и т. Система автоматического управления САУ – совокупность технических устройств и программнотехнических средств...
32572. Тенденции развития ТСА 29.04 KB
  Увеличение функциональных возможностей ТСА: – в функции управлении от простейшего пуска останова и автоматического реверса к цикловому и числовому программному и адаптивному управлению; – в функции сигнализации от простейших лампочек до текстовых и графических дисплеев; – в функции диагностики от индикации обрыва цепи до программного тестирования всей системы автоматики; – в функции связи с другими системами от проводной связи до сетевых промышленных средств.
32573. Классификация ТСА по функциональному назначению в САУ 51.78 KB
  Классификация ТСА по функциональному назначению в САУ: СУ – система управления; ОУ – объект управления; КС – каналы связи; ЗУ – задающие устройства; УПИ – устройства переработки информации; УсПУ – усилительнопреобразовательные устройства; УОИ – устройства отображения информации; ИМ – исполнительные механизмы; РО – рабочие органы; КУ – контрольные устройства; Д – датчики; ВП – вторичные преобразователи.